аналіз закону Республіки Білорусь від 27.08.2008
№ 429-З "Про державне регулювання
виробництва та обігу алкогольної, нехарчової
спиртовмісної продукції і нехарчового
етилового спирту "
27 серпня 2008 р . прийнято Закон Республіки Білорусь "Про державне регулювання виробництва і обігу алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту" (далі - Закон про обіг алкогольної продукції, Закон), який прийшов на зміну Закону від 20.07.1998 "Про державне регулювання виробництва і обігу алкогольної продукції ". Новий Закон набирає чинності через 6 місяців після його офіційного опублікування (офіційно опубліковано в газеті "Звязда" від 3 вересня 2008 р . № 165), у зв'язку з чим до 4 березня 2009 р . повинна бути завершена робота з приведення у відповідність з ним інших нормативних правових актів, що застосовуються в цій правовій сфері.
Виробництво та продаж алкогольної продукції на території Республіки Білорусь в даний час регулюється величезною кількістю нормативних правових актів, до числа яких входять як акти Глави держави, Уряду, так і постанови республіканських органів державного управління, у зв'язку з чим необхідно розібратися в призначенні нового законодавчого акту, її місце і роль в існуючій структурі. Стара редакція Закону фактично вже давно себе зжила, але через складність її оновлення протягом останніх 10 років засадничі положення, що стосуються обороту і виробництва алкогольної продукції, були відрегульовані спочатку Декретом Президента Республіки Білорусь від 18.12.2002 № 30, а потім Декретом від 09.09 .2005 № 11 (далі - Декрет № 11), який застосовується і в даний час. У той же час Декрет № 11, будучи тимчасовим нормативно-правовим актом, встановлює правила лише з окремих найбільш важливих для держави на сучасному етапі напрямками діяльності, що стосуються випуску та обігу алкогольної продукції. Їм, наприклад, закріплено за державою виключне право на здійснення імпорту алкогольної продукції, реалізація якого проводиться на конкурсній основі тільки юридичними особами; за юридичними особами - право на здійснення діяльності з виробництва, експорту, імпорту, зберігання (як виду підприємницької діяльності) алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту (далі - алкогольна продукція), оптової та роздрібної торгівлі ними. При цьому правом на здійснення виробництва коньяків, бренді та коньячних напоїв мають тільки державні юридичні особи. Недержавні організації можуть займатися даним видом діяльності за умови наявності в складі їх статутного фонду долі держави понад 30%. Декретом № 11 встановлені й інші обмеження, що стосуються виробництва та обігу нехарчової спиртовмісної продукції, плодових вин, ввезення, вивезення і переміщення територією республіки інших алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню акцизними марками.
Закон про обіг алкогольної продукції переслідує інші цілі, реалізація яких розрахована на тривалу перспективу, і містить концептуальні засади розвитку даного виду діяльності на території Республіки Білорусь. У сферу його регулювання входить термінологічне закріплення процедур, що здійснюються при виробництві і реалізації, переміщенні, зберіганні алкогольної продукції; визначення меж державного регулювання в даній галузі суспільних відносин, у тому числі необхідності ліцензування відповідних видів діяльності, встановлення вимог до технологічних процесів виробництва алкогольної продукції, її безпеки та якості, маркування, оптової торгівлі та іншої діяльність прямо чи опосередковано пов'язаної з обігом та виробництвом алкогольної продукції. Деякі з перелічених напрямів правового регулювання перенесені до Закону з інших нормативних правових актів, які в подальшому будуть переглянуті або скасовані, а норми Декрету № 11 складають його основу.
Для правильного з'ясування приписів, що містяться у Законі, звернемося до термінології, яка в ньому застосовується, і визначимо, що даний законодавчий акт вкладає в поняття "алкогольна продукція". Зміст цього поняття в порівнянні з колишньою редакцією розширене. До категорії алкогольної продукції віднесені не тільки коньячний, плодовий і етиловий спирт, одержувані з харчової сировини, алкогольні напої з об'ємною часткою етилового спирту понад 0,5%, але і складові спиртові напівфабрикати для їх виробництва (виноматеріали, зброджені-спиртовані та спиртовані соки, настої, морси і водно-спиртові екстракти, концентровані харчові основи, ароматизатори харчові), інші напівфабрикати з об'ємною часткою етилового спирту 7 і більше%. При цьому перелік алкогольних напоїв не є закритим, як це було в колишній редакції Закону, оскільки він поповнився такими виробами як бренді, кальвадос. Припустимо віднесення до категорії алкогольних напоїв іншої продукції, що містить об'ємну частку етилового спирту 7 і більше%. Розширюється Законом та сфера державного регулювання в галузі виробництва і обороту алкогольної продукції. При збереженні контрольних повноважень за даним видом діяльності лише на державному рівні передбачається на цьому рівні також подальше регулювання порядку її здійснення. Дана норма не є новелою законодавства, оскільки вона всього лише закріпила вже давно існуючу практику прийняття нормативних правових актів у галузі виробництва та обігу алкогольної продукції, підтвердженням чому є вже згадуваний раніше Декрет № 11 і створена за багато років законодавча база. У цілому понятійний апарат Закону видозмінився і поповнився. З нього можна почерпнути нормативно закріплені визначення контрольної марки і контрольного знака, спеціальної марки та спеціального знака; дізнатися про відмітні ознаки пошкоджених акцизних марок. У статті 2 Закону дано визначення супровідних документів, що застосовуються на ввозяться (вивозяться) на митну територію Республіки Білорусь з митної території держав-учасників Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого 1999 р . (Далі - держави-учасниці Договору) юридичними особами алкогольної продукції. Слід уважно віднестися до змісту терміну "нехарчова спиртовмісна продукція", оскільки на даний вид продукції Закон так само поширює свою дію. У понятійний апарат включені терміни "оригінальні алкогольні напої", "нехарчової етиловий спирт", "обіг", "переміщення товару", "фальсифіковані алкогольні напої" та інші, що мають значення для правильного виконання його норм.
Розглянемо ті особливості правового регулювання, які з'явилися вперше або які відображають раніше застосовувані правила в більш модернізованому виконанні. У цьому світлі примітно зміст ст. 3, в яку включений склад заходів, що стосуються державному регулюванню. Раніше встановлений вичерпний перелік цих повноважень значно розширений, оскільки в нього перенесено ті заходи державного регулювання, які містяться в Указі № 11. Зміст ст. 3 Закону дозволяє виділити наступні напрямки, зараховують до числа регульованих державою:
- Ліцензування діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом алкогольної продукції. Ліцензування даної діяльності як міра державного регулювання в даний час передбачена різними нормативними правовими актами. Декретом Президента від 14.07.2003 № 17 введено ліцензування діяльності, пов'язаної з обігом (за винятком роздрібної торгівлі, експорту та імпорту) алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції (крім антисептичних лікарських засобів і ветеринарних засобів, що відносяться до нехарчової спиртовмісної продукції), нехарчового етилового спирту, здійснюють яке облвиконкоми і Мінміськвиконком. На підставі постанови Ради Міністрів від 04.11.2005 № 1233 Державним комітетом з стандартизації (далі - Держстандарт) видаються спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом названої продукції (за винятком виробництва оригінальних алкогольних напоїв у культурно-етнографічних центрах, національних парках і заповідниках Республіки Білорусь з метою відтворення повноти білоруських національних традицій). Названими актами встановлені вимоги до претендентів ліцензії, порядок видачі ліцензії, внесення змін і доповнень до них, призупинення, відновлення, продовження терміну дії, припинення дії, здійснення контролю за діяльністю ліцензіатів, особливі вимоги та умови при здійсненні ліцензованої діяльності. Ліцензіюючі органи формують і ведуть облік виданих ліцензій у реєстрі ліцензії, у порядку, встановленому Декретом № 17. Ліцензування зовнішньої торгівлі (у тому числі експорт та імпорт алкогольної продукції) здійснюється на підставі постанови Ради Міністрів від 27.09.2006 № 1267. Закон підтверджує встановлені Декретом № 11 ліцензійні вимоги до наявності у претендентів ліцензії спеціалізованих потужностей для випуску продукції, виробництво якої зазначено в заяві про видачу спеціального дозволу (ліцензії); розміром сформованого статутного фонду; періоду здійснення оптової торгівлі; наявності на праві власності господарського відання, оперативного управління складських приміщень загальною площею не менш 1000 м . кв., і допускає можливість встановлення додаткових ліцензійних вимог і умов законодавчими актами або постановами Уряду. За Міністерством з податків і зборів збережено право на ведення Державного реєстру юридичних осіб і індивідуальних підприємців, що здійснюють виробництво та обіг алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту, в порядку, встановленому Декретом № 11.
- Встановлення квот на виробництво алкогольної продукції. Реалізацію цієї норми необхідно розглядати як обмеження обсягів виробництва алкогольної продукції виходячи з потреб внутрішнього ринку та експортних можливостей країни, у зв'язку з чим вона здійснюється шляхом щорічного прийняття постанов Уряду про затвердження граничного обсягу виробництва алкогольної продукції (квот), які згодом доводяться до юридичних осіб - виробників облвиконкомами, Мінміськвиконкому, Міністерством сільського господарства і продовольства, а також концернами. На 2008 р . такі квоти затверджені постановою Ради Міністрів від 24.10.2007 № 1391;
- Встановлення вимог до якості і безпеки алкогольної продукції. Виробництво в Республіці Білорусь алкогольної продукції здійснюється з дотриманням норм, встановлених Законом "Про санітарно-епідемічне благополуччя населення" (в редакції Закону від 23.05.2000) та Санітарних правил і норм 2.3.413-3-2004 "Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів ", які застосовуються на підставі постанови Головного державного санітарного лікаря Республіки Білорусь від 26.04.2004 № 46 з 1 червня 2004 р . Додатково Законом передбачено вимоги до інформації, що міститься на споживчій тарі (упаковці) алкогольних напоїв, до складу якої входять відомості про найменування алкогольного напою, найменування виробника (імпортера) і його місце знаходження, фортеці алкогольного напою і об'ємній частці етилового спирту, що міститься в ньому; дату виготовлення, термін придатності або зберігання. Важливим з точки зору забезпечення безпеки споживача при придбанні ним виготовленого алкогольного продукту є наявність на упаковці посилання на технічний нормативний правовий акт у галузі технічного нормування та стандартизації, відповідно до вимог якого виготовлений і може бути ідентифікований продукт. На споживчій тарі можуть зазначатися й інші відомості про товар, якщо така вимога встановлена технічними нормативними правовими актами;
- Державна гігієнічна реєстрація і обов'язкове підтвердження відповідності алкогольної продукції вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації відповідно до законодавчими актами Республіки Білорусь. Так як державна гігієнічна реєстрація розглядається законодавством як підстава допуску до використання та реалізації товарів уперше вироблених у республіці і закуповуються по імпорту, зважаючи на відсутність спеціальних вимоги до алкогольної продукції, її проведення стає обов'язковим у відношенні цього товару в названих випадках. У відношенні іншої алкогольної продукції діє постанова Держстандарту від 08.10.2007 № 51, яким затверджено перелік продукції, послуг, персоналу та інших об'єктів оцінки відповідності, що підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності в Республіці Білорусь;
- Державна реєстрація основного технологічного обладнання для виробництва алкогольної продукції. Державній реєстрації підлягає не все технологічне обладнання, що використовується при виробництві алкогольної продукції. В даний час у республіці застосовуються постанову Комітету по стандартизації, метрології та сертифікації і Міністерства сільського господарства і продовольства від 12.05.2003 № 24/22, якою затверджено перелік такого устаткування. У свою чергу це постанова була розроблена за дорученням Ради Міністрів, що міститься в його постанові від 18.02.2003 № 199 (далі - постанова № 199), вже визнаному таким, що втратив силу. З прийняттям нової редакції Закону повноваження названих органів підтверджені знову тільки у відношенні Держстандарту, у зв'язку з чим останній самостійно буде здійснювати цю функцію. Регулювання порядку державної реєстрації (перереєстрації) основного технологічного обладнання з урядового рівня перенесено до Закону, в якому йому відведена глава 4. Після визнання таким, що втратив чинність, постанови № 199 у законодавстві практично утворився правовий пропуск, так як з'явилося замість нього постанови Ради Міністрів від 08.11.2005 № 1235 стосується лише державної реєстрації основного технологічного обладнання для виробництва тютюнових виробів. Порядок державної реєстрації основного технологічного устаткування, вживаного для виробництва алкогольної продукції (за умови оснащення його приладами обліку алкогольної продукції) призначений для юридичних осіб, яким воно належить на праві власності, господарського відання або оперативного управління, і включає наступні процедури: подання до Держстандарту документів, за встановленим у Законі переліку; прийняття рішення з видачею свідоцтва про державну реєстрацію цього обладнання або про відмову в такій реєстрації із зазначенням причин відмови. У розділі 4 відбиті вимоги до оформлення свідоцтва, їх обліку, використання основного технологічного обладнання, інші особливості державної реєстрації, які в основному ідентичні процедурам, встановленим для реєстрації технологічного обладнання для виробництва тютюнових виробів;
- Регулювання цін на алкогольну продукцію. Ціноутворення при випуску та обігу спирту, горілки і іншої алкогольної продукції міцністю понад 28% виробляється державою не тільки у зв'язку з прийняттям Закону про обіг алкогольної продукції, а й інших законодавчих актів, основним серед яких є Указ Президента від 19.05.1999 № 285 "Про деякі заходи щодо стабілізації цін (тарифів) у Республіці Білорусь ". На підставі даного указу, інших нормативних документів, Міністерство економіки, як орган уповноважений ними, затвердив своєю постановою від 02.12.1998 № 105 Порядок регулювання відпускних і роздрібних цін на вироблену та реалізовану на території Республіки Білорусь алкогольну продукцію. Цим нормативним правовим актом визначено способи державного регулювання ціноутворення алкогольної продукції, переважаючими серед яких є встановлення фіксованих роздрібних цін з можливим застосуванням торговельних знижок, передбачених відповідним прейскурантом. В даний час у республіці застосовується постанова Міністерства економіки від 5 серпня 2008 р . № 158, яким затверджено прейскурант "Роздрібні ціни на горілку і спирт" і мінімальні відпускні ціни на алкогольну продукцію міцністю понад 28%, реалізовану на території Республіки Білорусь, відпускні ціни на спирт етиловий з харчової сировини. Роздрібні ціни на нові види горілок затверджуються Міністерством економіки на підставі пропозицій концерну Белгоспищепром і розрахункових матеріалів виходячи з існуючого рівня роздрібних цін на аналогічну продукцію, що випускається організаціями республіки. Серед обмежень, встановлених при ціноутворенні на алкогольну продукцію, можна назвати і застосування до відпускних цін виробників граничної торговельної надбавки (з урахуванням оптової ланки) в межах 30% при формуванні торговими організаціями роздрібних цін на алкогольну продукцію. У той же час, керуючись постановою Міністерства економіки від 29.01.2003 № 40, організації, включені в розділ 2 Державного реєстру господарюючих суб'єктів, що займають домінуюче становище на товарних ринках (на республіканському та місцевому рівнях), мають право формувати відпускні ціни виходячи з планових витрат , встановлених податків, прибутку, яка визначається з урахуванням якості продукції та кон'юнктури ринку, але без обмеження граничних рівнів рентабельності, передбачених постановою Ради Міністрів від 27.02.2003 № 273. Ця норма в повному обсязі застосовна і до ціноутворення на алкогольну продукцію. Відпускні ціни на спирт етиловий харчовий, використовуваний у виробничому споживанні при випуску горілки, лікеро-горілчаних виробів та іншої продукції, визначалися організаціями відповідно до Положення про порядок формування та застосування цін і тарифів, затверджених постановою Міністерства економіки від 22.04.1999 № 43, яке визнано таким, що втратив силу постановою цього міністерства від 10.09.2008 № 183 (далі - постанова № 183). Так як постанова № 183 поширює свою дію тільки на вільне ціноутворення, воно не може застосовуватися до процедури формування цін на продукцію, у відношенні якої передбачено державне регулювання, у тому числі і на алкогольну продукцію. Таким чином, Міністерству економіки необхідно буде переглянути зміст постанови № 105 з урахуванням тих змін, які з'явилися в законодавстві щодо ціноутворення в останній час. З колишньої редакції Закону виключена відсильна норма, яка міститься в ст. 15, що передбачає право регламентації Радою Міністрів порядку визначення верхньої і нижньої меж ціни на алкогольну продукцію, реалізовану в роздрібній торгівлі, як не узгоджується з указом № 285 і не застосовується у практичній діяльності;
- Встановлення акцизів на алкогольну продукцію відповідно до податкового законодавства Республіки Білорусь. На період з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня 2008 р . ставки акцизів, застосовувані до алкогольної продукції, встановлені Указом Президента від 13.12.2007 № 636. Відповідне правове регулювання їх розмірів визначається актом Президента щорічно;
- Маркування алкогольних напоїв акцизними марками, і (або) спеціальними марками, і (або) спеціальними знаками. Питанням маркування алкогольних напоїв присвячена глава 6 Закону. У ній відображені випадки маркування названого товару акцизними марками (ввезеного на митну територію і виробленого в республіці, розлитого у споживчу тару і призначеного для обороту на білоруській території), спеціальними знаками (вироблене в республіці шампанське та інші алкогольні напої за переліком, установленим Радою Міністрів) , спеціальними марками (затримані або вилучені правоохоронними та контролюючими органами, конфісковані або звернені в дохід держави іншим способом), а також наведено перелік видів алкогольних напоїв, не підлягають маркуванню акцизними марками. Тому що відповідно до нової редакції Закону маркування акцизними марками стали підлягати не тільки товари, що ввозяться в республіку, але і вироблені на білоруській території, перелік товарів, які не підлягають маркуванню акцизними марками, розширився. До нього включено вітчизняне шампанське і оригінальні алкогольні напої. Не будуть маркуватися такими марками також алкогольні напої, що ввозяться виробниками як зразки для проведення оцінки якості (випробувань) та органолептичних показників планованих до постачання напоїв на підставі укладених договорів за умови, що їх кількість не перевищує 5000 куб см. щодо кожного зразка; ввозяться як зразки для сертифікаційних випробувань в необхідних кількостях, встановлених технічними нормативними правовими актами. Незважаючи на те, що Закон не передбачає звільнення від маркування акцизними марками алкогольних напоїв, розлитих у споживчу тару місткістю до 50 куб. см., такі товари також не маркуються, але вже на підставі Декрету № 11. У силу цього ж декрету вартість акцизної (а також контрольної) марки відноситься на собівартість алкогольної продукції і включається у витрати з її виробництва і реалізації, що враховуються при оподаткуванні прибутку. А ось що ввозяться алкогольні напої, призначені для обороту у вільних митних зонах, від такої процедури більше не звільнені. Зразки акцизних марок, призначених для маркування алкогольних напоїв, мають певні відмінності залежно від виду продукції та обсягу розливу, у зв'язку з чим раніше вони затверджувалися Міністерством фінансів, а з прийняттям Закону будуть прийматися на рівні постанови Ради Міністрів;
- Маркування супровідних документів на ввезення (вивезення) алкогольної продукції контрольними знаками у випадках, передбачених законодавчими актами Республіки Білорусь. Контрольні знаки відповідно до Декрету № 11 і цим Законом призначені для маркування супровідних документів на ввезену (вивозиться) юридичними особами алкогольну продукцію (за деяким винятком) з країн-учасниць Договору. Оскільки умовою їх придбання є внесення грошових коштів в республіканський бюджет або надання в податкові органи банківської гарантії, проведення відповідних процедур має здійснюватися (і здійснювалося так само до прийняття Закону) за правилами, встановленими Урядом та Міністерством фінансів. Так, зразки контрольних знаків містяться в постанові Міністерства фінансів від 28.10.2005 № 129, а їх вартість визначена постановою Міністерства фінансів від 14.12.2005 № 150;
- Встановлення порядку декларування обсягів виробленої використаної і невикористаної, реалізованої й нереалізованою, експортованої, імпортованої та (або) надійшла алкогольної продукції. Декларування як міра державного регулювання виробництва і обігу алкогольної продукції являє собою напрям юридичною особою, що здійснює виробництво, імпорт алкогольної продукції та оптову торгівлю нею декларацій про обсяги виробництва та обігу алкогольної продукції в податкові інспекції, а також залежно від її виду в концерни "Белгоспищепром" або "Белбіофарм". Індивідуальні підприємці, що здійснюють імпорт нехарчової спиртовмісної продукції, розфасованої в споживчу тару місткістю не більше 1 л . (Масою не більше 1 кг .), Також зобов'язані декларувати її обсяги і направляти декларації в інспекції Міністерства з податків і зборів. Порядок заповнення декларацій, включений до Закону, в своїй змістовній частині повністю відповідає порядку, встановленому Декретом № 11, у зв'язку з чим не вимагає додаткових роз'яснень;
- Встановлення державного контролю за виробництвом та обігом алкогольної продукції. В якості заходи державного контролю за даним видом діяльності можна розглядати запровадження обов'язкового супроводу алкогольної продукції Департаментом орани МВС при її переміщенні по території республіки автомобільним транспортом або воєнізованою охороною БелЖД при перевезенні відповідних вантажів залізничним транспортом. У той же час названі умови перевезення є обов'язковими тільки для алкогольної продукції, що надходить з митної території держав-учасниць договору, або переміщуваної транзитом по білоруській території, в тому числі і в названі країни. Умови перевезення алкогольної продукції під обов'язковим супроводом викладені в спільній постанові Міністерства внутрішніх справ та Державного митного комітету від 14.11.2006 № 302/115. Постановою Ради Міністрів від 29 листопада 2005 р . № 1346 визначено місця, в яких проводиться ввіз і вивіз через російсько-білоруський кордон підлягає обов'язковому супроводу продукції, в тому числі алкогольної;
- Закріплення за державою виключного права на здійснення імпорту алкогольної продукції.
Даний перелік заходів, визначений Законом для державного регулювання, не можна розглядати як вичерпний, тому в нього можуть вноситися доповнення, в тому числі актами законодавства, що узгоджується з п. 3 Положення про державне регулювання виробництва і обігу алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту , затвердженим Декретом № 11.
Нова редакція Закону доповнено порядком розрахунків, вироблених при оптовій торгівлі алкогольною продукцією, що передбачає їх здійснення на підставі двосторонніх договорів і з використанням виключно рахунків учасників угоди .. Виняток допускається щодо угод, при яких за поставлену алкогольну продукцію розрахунок проводиться з рахунків банків і небанківських кредитно-фінансових організацій в рамках наданого кредиту і з рахунків органів державного казначейства. Операції при оптовій торгівлі алкогольною продукцією не можуть вчинятися із застосуванням поступки вимоги, переведення боргу, міни, оплати за допомогою видачі або передачі цінного паперу, відступного, припинення зобов'язань заліком і новацією, за винятком вироблених в рахунок оплати поставок сировини, енергоресурсів, оборотної тари. Припинення зобов'язання допускається з оплати поставленої алкогольної продукції під час проведення взаємозаліків податків, зборів, мит, що підлягають сплаті платником-постачальником такої продукції, і фінансових зобов'язань республіканських органів державного управління, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, бюджетних організацій, що знаходяться в їхньому віданні чи підпорядкуванні, інших розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, що підлягають оплаті за рахунок коштів бюджету. Всі перераховані обмеження новими є лише для даного Закону, але не для білоруського законодавства в цілому. Указом Президента від 15.08.2005 № 373 з 1 серпня 2005 р . заборонені при здійсненні підприємницької діяльності укладення договорів міни, а також припинення зобов'язань за відплатними договорами новацією, представленням замість виконання відступного без надходження грошових коштів організації або індивідуальному підприємцю. З цього ж часу Рада Міністрів щорічно встановлює граничні нормативи припинення зобов'язань без надходження грошових коштів господарюючому суб'єкту. Стосовно до алкогольної продукції названі обмеження не застосовувалися тільки при заліку зустрічних однорідних вимог за договорами купівлі-продажу, міни, возмездного надання послуг у зв'язку з використанням цього товару у власному виробництві. У відношенні проведення розрахунків при виконанні зовнішньоторговельних договорів заборони були встановлені на рівні Указу Президента Республіки Білорусь від 04.01.2000 № 7 (з 2 жовтня 2008 р . визнаний таким, що втратив силу Указом від 27.03.2008 № 178) та постановою Ради Міністрів Республіки Білорусь від 23.11.2005 № 1317. З прийняттям Закону про звернення алкогольної продукції всі ці норми перенесені в нього.
На закінчення необхідно зупинитися на обмеженнях, які закріплені в Законі про обіг алкогольної продукції. Колишня редакція Закону їх передбачала тільки у вигляді заборони на оптову торгівлю (купівлю) алкогольною продукцією без ліцензії або не відповідної нормативним вимогам, і роздрібну торгівлю алкогольними напоями в дрібнороздрібних торгових пунктах, що не мають торгового залу, з рук, автомашин, у навчальних та інших закладах , у місцях проведення культурно-масових та інших видовищних заходів, на торгівлю в розлив у певних місцях. Не допускалася продаж алкогольної продукції особам, молодшим 18 років. З прийняттям Декрету № 11 перелік заборон став набагато ширше. Для оптового продажу етилового спирту, що відноситься до алкогольної продукції, були введені додаткові умови, дотримання яких розглядалося як обов'язкового заходу в тому числі і для його виробників. Певні заборони пов'язані з реалізацією виключного права держави на імпорт алкогольної продукції. Нова редакція Закону об'єднала всі раніше діючі обмеження у ст. 11, класифікувавши їх за ознаками виробництва алкогольної продукції та її реалізації оптом і в роздріб. З'явилися і нові обмеження, що стосуються заборони на безоплатну реалізацію алкогольних напоїв у вигляді їх передачі в якості оплати праці працівників, у вигляді премій, безкоштовного розповсюдження юридичними особами або індивідуальними підприємцями, крім дегустацій, проведених в маркетингових цілях. Не може алкогольна продукція використовуватися в якості призів при проведенні конкурсів, якщо її об'єм перевищує 5 літрів . Роздрібна торгівля етиловим спиртом, які належать до алкогольної продукції, здійснюється лише в аптеках. Президенту Республіки Білорусь Закон надає право встановлювати й інші обмеження на виробництво та обіг алкогольної продукції.
Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь» 1997р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е вид. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.
3. Закон Республіки Білорусь «Про фінансово-промислові групи» від 4 червня 1999р. № 265-З Прийнято Палатою представників 5 травня 1999 року. Схвалений Радою Республіки 21 травня 1999 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 18.06.1999, N 45, реєстр. N 2 / 40 від 08.06.1999)
4. Цивільне право. Частина перша: Підручник / Під. ред. А.Г. Калпин, А.І. Масляєва. - М.: МАУП, 2001. - 472с.
5. Цивільне право. Підручник. Частина 1. Видання третє, перероблене і доповнене. / Под ред. А. П. Сергєєва. - М., ПРОСПЕКТ, 1998. - 632с.
6. Коментар до Цивільного кодексу Республіки Білорусь: У 2 книгах. Книга 1. / Відп. ред. В. Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 1999. - 624с.
7. Господарське право Республіки Білорусь: Практичний посібник / С. С. Вабищевич. - Мн.: Молодіжне наук. т-во, 2002. - 398с.
8. Господарське право Республіки Білорусь. Особлива частина. Практ. посібник - Мн.: «МНО», 2001. - 318с.
№ 429-З "Про державне регулювання
виробництва та обігу алкогольної, нехарчової
спиртовмісної продукції і нехарчового
етилового спирту "
27 серпня
Виробництво та продаж алкогольної продукції на території Республіки Білорусь в даний час регулюється величезною кількістю нормативних правових актів, до числа яких входять як акти Глави держави, Уряду, так і постанови республіканських органів державного управління, у зв'язку з чим необхідно розібратися в призначенні нового законодавчого акту, її місце і роль в існуючій структурі. Стара редакція Закону фактично вже давно себе зжила, але через складність її оновлення протягом останніх 10 років засадничі положення, що стосуються обороту і виробництва алкогольної продукції, були відрегульовані спочатку Декретом Президента Республіки Білорусь від 18.12.2002 № 30, а потім Декретом від 09.09 .2005 № 11 (далі - Декрет № 11), який застосовується і в даний час. У той же час Декрет № 11, будучи тимчасовим нормативно-правовим актом, встановлює правила лише з окремих найбільш важливих для держави на сучасному етапі напрямками діяльності, що стосуються випуску та обігу алкогольної продукції. Їм, наприклад, закріплено за державою виключне право на здійснення імпорту алкогольної продукції, реалізація якого проводиться на конкурсній основі тільки юридичними особами; за юридичними особами - право на здійснення діяльності з виробництва, експорту, імпорту, зберігання (як виду підприємницької діяльності) алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту (далі - алкогольна продукція), оптової та роздрібної торгівлі ними. При цьому правом на здійснення виробництва коньяків, бренді та коньячних напоїв мають тільки державні юридичні особи. Недержавні організації можуть займатися даним видом діяльності за умови наявності в складі їх статутного фонду долі держави понад 30%. Декретом № 11 встановлені й інші обмеження, що стосуються виробництва та обігу нехарчової спиртовмісної продукції, плодових вин, ввезення, вивезення і переміщення територією республіки інших алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню акцизними марками.
Закон про обіг алкогольної продукції переслідує інші цілі, реалізація яких розрахована на тривалу перспективу, і містить концептуальні засади розвитку даного виду діяльності на території Республіки Білорусь. У сферу його регулювання входить термінологічне закріплення процедур, що здійснюються при виробництві і реалізації, переміщенні, зберіганні алкогольної продукції; визначення меж державного регулювання в даній галузі суспільних відносин, у тому числі необхідності ліцензування відповідних видів діяльності, встановлення вимог до технологічних процесів виробництва алкогольної продукції, її безпеки та якості, маркування, оптової торгівлі та іншої діяльність прямо чи опосередковано пов'язаної з обігом та виробництвом алкогольної продукції. Деякі з перелічених напрямів правового регулювання перенесені до Закону з інших нормативних правових актів, які в подальшому будуть переглянуті або скасовані, а норми Декрету № 11 складають його основу.
Для правильного з'ясування приписів, що містяться у Законі, звернемося до термінології, яка в ньому застосовується, і визначимо, що даний законодавчий акт вкладає в поняття "алкогольна продукція". Зміст цього поняття в порівнянні з колишньою редакцією розширене. До категорії алкогольної продукції віднесені не тільки коньячний, плодовий і етиловий спирт, одержувані з харчової сировини, алкогольні напої з об'ємною часткою етилового спирту понад 0,5%, але і складові спиртові напівфабрикати для їх виробництва (виноматеріали, зброджені-спиртовані та спиртовані соки, настої, морси і водно-спиртові екстракти, концентровані харчові основи, ароматизатори харчові), інші напівфабрикати з об'ємною часткою етилового спирту 7 і більше%. При цьому перелік алкогольних напоїв не є закритим, як це було в колишній редакції Закону, оскільки він поповнився такими виробами як бренді, кальвадос. Припустимо віднесення до категорії алкогольних напоїв іншої продукції, що містить об'ємну частку етилового спирту 7 і більше%. Розширюється Законом та сфера державного регулювання в галузі виробництва і обороту алкогольної продукції. При збереженні контрольних повноважень за даним видом діяльності лише на державному рівні передбачається на цьому рівні також подальше регулювання порядку її здійснення. Дана норма не є новелою законодавства, оскільки вона всього лише закріпила вже давно існуючу практику прийняття нормативних правових актів у галузі виробництва та обігу алкогольної продукції, підтвердженням чому є вже згадуваний раніше Декрет № 11 і створена за багато років законодавча база. У цілому понятійний апарат Закону видозмінився і поповнився. З нього можна почерпнути нормативно закріплені визначення контрольної марки і контрольного знака, спеціальної марки та спеціального знака; дізнатися про відмітні ознаки пошкоджених акцизних марок. У статті 2 Закону дано визначення супровідних документів, що застосовуються на ввозяться (вивозяться) на митну територію Республіки Білорусь з митної території держав-учасників Договору про Митний союз і Єдиному економічному просторі від 26 лютого
Розглянемо ті особливості правового регулювання, які з'явилися вперше або які відображають раніше застосовувані правила в більш модернізованому виконанні. У цьому світлі примітно зміст ст. 3, в яку включений склад заходів, що стосуються державному регулюванню. Раніше встановлений вичерпний перелік цих повноважень значно розширений, оскільки в нього перенесено ті заходи державного регулювання, які містяться в Указі № 11. Зміст ст. 3 Закону дозволяє виділити наступні напрямки, зараховують до числа регульованих державою:
- Ліцензування діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом алкогольної продукції. Ліцензування даної діяльності як міра державного регулювання в даний час передбачена різними нормативними правовими актами. Декретом Президента від 14.07.2003 № 17 введено ліцензування діяльності, пов'язаної з обігом (за винятком роздрібної торгівлі, експорту та імпорту) алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції (крім антисептичних лікарських засобів і ветеринарних засобів, що відносяться до нехарчової спиртовмісної продукції), нехарчового етилового спирту, здійснюють яке облвиконкоми і Мінміськвиконком. На підставі постанови Ради Міністрів від 04.11.2005 № 1233 Державним комітетом з стандартизації (далі - Держстандарт) видаються спеціальні дозволи (ліцензії) на здійснення діяльності, пов'язаної з виробництвом названої продукції (за винятком виробництва оригінальних алкогольних напоїв у культурно-етнографічних центрах, національних парках і заповідниках Республіки Білорусь з метою відтворення повноти білоруських національних традицій). Названими актами встановлені вимоги до претендентів ліцензії, порядок видачі ліцензії, внесення змін і доповнень до них, призупинення, відновлення, продовження терміну дії, припинення дії, здійснення контролю за діяльністю ліцензіатів, особливі вимоги та умови при здійсненні ліцензованої діяльності. Ліцензіюючі органи формують і ведуть облік виданих ліцензій у реєстрі ліцензії, у порядку, встановленому Декретом № 17. Ліцензування зовнішньої торгівлі (у тому числі експорт та імпорт алкогольної продукції) здійснюється на підставі постанови Ради Міністрів від 27.09.2006 № 1267. Закон підтверджує встановлені Декретом № 11 ліцензійні вимоги до наявності у претендентів ліцензії спеціалізованих потужностей для випуску продукції, виробництво якої зазначено в заяві про видачу спеціального дозволу (ліцензії); розміром сформованого статутного фонду; періоду здійснення оптової торгівлі; наявності на праві власності господарського відання, оперативного управління складських приміщень загальною площею не менш
- Встановлення квот на виробництво алкогольної продукції. Реалізацію цієї норми необхідно розглядати як обмеження обсягів виробництва алкогольної продукції виходячи з потреб внутрішнього ринку та експортних можливостей країни, у зв'язку з чим вона здійснюється шляхом щорічного прийняття постанов Уряду про затвердження граничного обсягу виробництва алкогольної продукції (квот), які згодом доводяться до юридичних осіб - виробників облвиконкомами, Мінміськвиконкому, Міністерством сільського господарства і продовольства, а також концернами. На
- Встановлення вимог до якості і безпеки алкогольної продукції. Виробництво в Республіці Білорусь алкогольної продукції здійснюється з дотриманням норм, встановлених Законом "Про санітарно-епідемічне благополуччя населення" (в редакції Закону від 23.05.2000) та Санітарних правил і норм 2.3.413-3-2004 "Виробництво спирту та лікеро-горілчаних виробів ", які застосовуються на підставі постанови Головного державного санітарного лікаря Республіки Білорусь від 26.04.2004 № 46 з 1 червня
- Державна гігієнічна реєстрація і обов'язкове підтвердження відповідності алкогольної продукції вимогам технічних нормативних правових актів у галузі технічного нормування та стандартизації відповідно до законодавчими актами Республіки Білорусь. Так як державна гігієнічна реєстрація розглядається законодавством як підстава допуску до використання та реалізації товарів уперше вироблених у республіці і закуповуються по імпорту, зважаючи на відсутність спеціальних вимоги до алкогольної продукції, її проведення стає обов'язковим у відношенні цього товару в названих випадках. У відношенні іншої алкогольної продукції діє постанова Держстандарту від 08.10.2007 № 51, яким затверджено перелік продукції, послуг, персоналу та інших об'єктів оцінки відповідності, що підлягають обов'язковому підтвердженню відповідності в Республіці Білорусь;
- Державна реєстрація основного технологічного обладнання для виробництва алкогольної продукції. Державній реєстрації підлягає не все технологічне обладнання, що використовується при виробництві алкогольної продукції. В даний час у республіці застосовуються постанову Комітету по стандартизації, метрології та сертифікації і Міністерства сільського господарства і продовольства від 12.05.2003 № 24/22, якою затверджено перелік такого устаткування. У свою чергу це постанова була розроблена за дорученням Ради Міністрів, що міститься в його постанові від 18.02.2003 № 199 (далі - постанова № 199), вже визнаному таким, що втратив силу. З прийняттям нової редакції Закону повноваження названих органів підтверджені знову тільки у відношенні Держстандарту, у зв'язку з чим останній самостійно буде здійснювати цю функцію. Регулювання порядку державної реєстрації (перереєстрації) основного технологічного обладнання з урядового рівня перенесено до Закону, в якому йому відведена глава 4. Після визнання таким, що втратив чинність, постанови № 199 у законодавстві практично утворився правовий пропуск, так як з'явилося замість нього постанови Ради Міністрів від 08.11.2005 № 1235 стосується лише державної реєстрації основного технологічного обладнання для виробництва тютюнових виробів. Порядок державної реєстрації основного технологічного устаткування, вживаного для виробництва алкогольної продукції (за умови оснащення його приладами обліку алкогольної продукції) призначений для юридичних осіб, яким воно належить на праві власності, господарського відання або оперативного управління, і включає наступні процедури: подання до Держстандарту документів, за встановленим у Законі переліку; прийняття рішення з видачею свідоцтва про державну реєстрацію цього обладнання або про відмову в такій реєстрації із зазначенням причин відмови. У розділі 4 відбиті вимоги до оформлення свідоцтва, їх обліку, використання основного технологічного обладнання, інші особливості державної реєстрації, які в основному ідентичні процедурам, встановленим для реєстрації технологічного обладнання для виробництва тютюнових виробів;
- Регулювання цін на алкогольну продукцію. Ціноутворення при випуску та обігу спирту, горілки і іншої алкогольної продукції міцністю понад 28% виробляється державою не тільки у зв'язку з прийняттям Закону про обіг алкогольної продукції, а й інших законодавчих актів, основним серед яких є Указ Президента від 19.05.1999 № 285 "Про деякі заходи щодо стабілізації цін (тарифів) у Республіці Білорусь ". На підставі даного указу, інших нормативних документів, Міністерство економіки, як орган уповноважений ними, затвердив своєю постановою від 02.12.1998 № 105 Порядок регулювання відпускних і роздрібних цін на вироблену та реалізовану на території Республіки Білорусь алкогольну продукцію. Цим нормативним правовим актом визначено способи державного регулювання ціноутворення алкогольної продукції, переважаючими серед яких є встановлення фіксованих роздрібних цін з можливим застосуванням торговельних знижок, передбачених відповідним прейскурантом. В даний час у республіці застосовується постанова Міністерства економіки від 5 серпня
- Встановлення акцизів на алкогольну продукцію відповідно до податкового законодавства Республіки Білорусь. На період з 1 січня по 30 червня та з 1 липня по 31 грудня
- Маркування алкогольних напоїв акцизними марками, і (або) спеціальними марками, і (або) спеціальними знаками. Питанням маркування алкогольних напоїв присвячена глава 6 Закону. У ній відображені випадки маркування названого товару акцизними марками (ввезеного на митну територію і виробленого в республіці, розлитого у споживчу тару і призначеного для обороту на білоруській території), спеціальними знаками (вироблене в республіці шампанське та інші алкогольні напої за переліком, установленим Радою Міністрів) , спеціальними марками (затримані або вилучені правоохоронними та контролюючими органами, конфісковані або звернені в дохід держави іншим способом), а також наведено перелік видів алкогольних напоїв, не підлягають маркуванню акцизними марками. Тому що відповідно до нової редакції Закону маркування акцизними марками стали підлягати не тільки товари, що ввозяться в республіку, але і вироблені на білоруській території, перелік товарів, які не підлягають маркуванню акцизними марками, розширився. До нього включено вітчизняне шампанське і оригінальні алкогольні напої. Не будуть маркуватися такими марками також алкогольні напої, що ввозяться виробниками як зразки для проведення оцінки якості (випробувань) та органолептичних показників планованих до постачання напоїв на підставі укладених договорів за умови, що їх кількість не перевищує 5000 куб см. щодо кожного зразка; ввозяться як зразки для сертифікаційних випробувань в необхідних кількостях, встановлених технічними нормативними правовими актами. Незважаючи на те, що Закон не передбачає звільнення від маркування акцизними марками алкогольних напоїв, розлитих у споживчу тару місткістю до 50 куб. см., такі товари також не маркуються, але вже на підставі Декрету № 11. У силу цього ж декрету вартість акцизної (а також контрольної) марки відноситься на собівартість алкогольної продукції і включається у витрати з її виробництва і реалізації, що враховуються при оподаткуванні прибутку. А ось що ввозяться алкогольні напої, призначені для обороту у вільних митних зонах, від такої процедури більше не звільнені. Зразки акцизних марок, призначених для маркування алкогольних напоїв, мають певні відмінності залежно від виду продукції та обсягу розливу, у зв'язку з чим раніше вони затверджувалися Міністерством фінансів, а з прийняттям Закону будуть прийматися на рівні постанови Ради Міністрів;
- Маркування супровідних документів на ввезення (вивезення) алкогольної продукції контрольними знаками у випадках, передбачених законодавчими актами Республіки Білорусь. Контрольні знаки відповідно до Декрету № 11 і цим Законом призначені для маркування супровідних документів на ввезену (вивозиться) юридичними особами алкогольну продукцію (за деяким винятком) з країн-учасниць Договору. Оскільки умовою їх придбання є внесення грошових коштів в республіканський бюджет або надання в податкові органи банківської гарантії, проведення відповідних процедур має здійснюватися (і здійснювалося так само до прийняття Закону) за правилами, встановленими Урядом та Міністерством фінансів. Так, зразки контрольних знаків містяться в постанові Міністерства фінансів від 28.10.2005 № 129, а їх вартість визначена постановою Міністерства фінансів від 14.12.2005 № 150;
- Встановлення порядку декларування обсягів виробленої використаної і невикористаної, реалізованої й нереалізованою, експортованої, імпортованої та (або) надійшла алкогольної продукції. Декларування як міра державного регулювання виробництва і обігу алкогольної продукції являє собою напрям юридичною особою, що здійснює виробництво, імпорт алкогольної продукції та оптову торгівлю нею декларацій про обсяги виробництва та обігу алкогольної продукції в податкові інспекції, а також залежно від її виду в концерни "Белгоспищепром" або "Белбіофарм". Індивідуальні підприємці, що здійснюють імпорт нехарчової спиртовмісної продукції, розфасованої в споживчу тару місткістю не більше
- Встановлення державного контролю за виробництвом та обігом алкогольної продукції. В якості заходи державного контролю за даним видом діяльності можна розглядати запровадження обов'язкового супроводу алкогольної продукції Департаментом орани МВС при її переміщенні по території республіки автомобільним транспортом або воєнізованою охороною БелЖД при перевезенні відповідних вантажів залізничним транспортом. У той же час названі умови перевезення є обов'язковими тільки для алкогольної продукції, що надходить з митної території держав-учасниць договору, або переміщуваної транзитом по білоруській території, в тому числі і в названі країни. Умови перевезення алкогольної продукції під обов'язковим супроводом викладені в спільній постанові Міністерства внутрішніх справ та Державного митного комітету від 14.11.2006 № 302/115. Постановою Ради Міністрів від 29 листопада
- Закріплення за державою виключного права на здійснення імпорту алкогольної продукції.
Даний перелік заходів, визначений Законом для державного регулювання, не можна розглядати як вичерпний, тому в нього можуть вноситися доповнення, в тому числі актами законодавства, що узгоджується з п. 3 Положення про державне регулювання виробництва і обігу алкогольної, нехарчової спиртовмісної продукції і нехарчового етилового спирту , затвердженим Декретом № 11.
Нова редакція Закону доповнено порядком розрахунків, вироблених при оптовій торгівлі алкогольною продукцією, що передбачає їх здійснення на підставі двосторонніх договорів і з використанням виключно рахунків учасників угоди .. Виняток допускається щодо угод, при яких за поставлену алкогольну продукцію розрахунок проводиться з рахунків банків і небанківських кредитно-фінансових організацій в рамках наданого кредиту і з рахунків органів державного казначейства. Операції при оптовій торгівлі алкогольною продукцією не можуть вчинятися із застосуванням поступки вимоги, переведення боргу, міни, оплати за допомогою видачі або передачі цінного паперу, відступного, припинення зобов'язань заліком і новацією, за винятком вироблених в рахунок оплати поставок сировини, енергоресурсів, оборотної тари. Припинення зобов'язання допускається з оплати поставленої алкогольної продукції під час проведення взаємозаліків податків, зборів, мит, що підлягають сплаті платником-постачальником такої продукції, і фінансових зобов'язань республіканських органів державного управління, місцевих виконавчих і розпорядчих органів, бюджетних організацій, що знаходяться в їхньому віданні чи підпорядкуванні, інших розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, що підлягають оплаті за рахунок коштів бюджету. Всі перераховані обмеження новими є лише для даного Закону, але не для білоруського законодавства в цілому. Указом Президента від 15.08.2005 № 373 з 1 серпня
На закінчення необхідно зупинитися на обмеженнях, які закріплені в Законі про обіг алкогольної продукції. Колишня редакція Закону їх передбачала тільки у вигляді заборони на оптову торгівлю (купівлю) алкогольною продукцією без ліцензії або не відповідної нормативним вимогам, і роздрібну торгівлю алкогольними напоями в дрібнороздрібних торгових пунктах, що не мають торгового залу, з рук, автомашин, у навчальних та інших закладах , у місцях проведення культурно-масових та інших видовищних заходів, на торгівлю в розлив у певних місцях. Не допускалася продаж алкогольної продукції особам, молодшим 18 років. З прийняттям Декрету № 11 перелік заборон став набагато ширше. Для оптового продажу етилового спирту, що відноситься до алкогольної продукції, були введені додаткові умови, дотримання яких розглядалося як обов'язкового заходу в тому числі і для його виробників. Певні заборони пов'язані з реалізацією виключного права держави на імпорт алкогольної продукції. Нова редакція Закону об'єднала всі раніше діючі обмеження у ст. 11, класифікувавши їх за ознаками виробництва алкогольної продукції та її реалізації оптом і в роздріб. З'явилися і нові обмеження, що стосуються заборони на безоплатну реалізацію алкогольних напоїв у вигляді їх передачі в якості оплати праці працівників, у вигляді премій, безкоштовного розповсюдження юридичними особами або індивідуальними підприємцями, крім дегустацій, проведених в маркетингових цілях. Не може алкогольна продукція використовуватися в якості призів при проведенні конкурсів, якщо її об'єм перевищує
Список використаних джерел
1. Конституція Республіки Білорусь 1994 року. Прийнята на республіканському референдумі 24 листопада 1996 року. Мінськ «Білорусь» 1997р.
2. Цивільний кодекс Республіки Білорусь: з коментарями до розділів / Коментарі В. Ф. Чигир. - 3-е вид. - Мн.: Амалфея, 2000.-704с.
3. Закон Республіки Білорусь «Про фінансово-промислові групи» від 4 червня 1999р. № 265-З Прийнято Палатою представників 5 травня 1999 року. Схвалений Радою Республіки 21 травня 1999 року (Національний реєстр правових актів Республіки Білорусь, 18.06.1999, N 45, реєстр. N 2 / 40 від 08.06.1999)
4. Цивільне право. Частина перша: Підручник / Під. ред. А.Г. Калпин, А.І. Масляєва. - М.: МАУП, 2001. - 472с.
5. Цивільне право. Підручник. Частина 1. Видання третє, перероблене і доповнене. / Под ред. А. П. Сергєєва. - М., ПРОСПЕКТ, 1998. - 632с.
6. Коментар до Цивільного кодексу Республіки Білорусь: У 2 книгах. Книга 1. / Відп. ред. В. Ф. Чигир. - Мн.: Амалфея, 1999. - 624с.
7. Господарське право Республіки Білорусь: Практичний посібник / С. С. Вабищевич. - Мн.: Молодіжне наук. т-во, 2002. - 398с.
8. Господарське право Республіки Білорусь. Особлива частина. Практ. посібник - Мн.: «МНО», 2001. - 318с.