Ім'я файлу: курсова статистика катя 16.10.docx
Розширення: docx
Розмір: 237кб.
Дата: 11.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
курсова готова ФІНАНСИ.docx
Вексельна форма міжнародних розрахунків.Сутність та порядок їх з
МРіВО.pdf
аналітико-синтетична діяльність мозку.docx
философия.pdf
62-Текст статті-94-1-10-20190908.pdf
ООтРТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 237кб.
Дата: 11.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
курсова готова ФІНАНСИ.docx
Вексельна форма міжнародних розрахунків.Сутність та порядок їх з
МРіВО.pdf
аналітико-синтетична діяльність мозку.docx
философия.pdf
62-Текст статті-94-1-10-20190908.pdf
ООтРТ.docx
2.2. Статистичні групування
Статистичне групування – це процес утворення однорідних груп на підставі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найістотнішими ознаками.
Найголовніші завдання, які вирішуються за допомогою статистичних групувань:
поділ усієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення соціально-економічних явищ;
вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;
дослідження взаємозв’язку і залежності між ознаками явищ.
Відповідно до цих завдань виділяють такі види групувань:
типологічне;
структурне;
аналітичне, які необхідно побудувати в цьому розділі.
Типологічне групування призначене виділяти соціально-економічні типи явищ, визначати істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена насамперед потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та подальшого одержання узагальнюючих статистичних показників.
Після визначення групувальної ознаки, по якій будемо розподіляти сукупність, важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворюваних груп та розмір інтервалу. Якщо ознака атрибутивна, то вона і визначає кількість груп, а якщо ознака кількісна, то кількість груп визначається за формулою:
Г = 1 + 3,332 · lgn
де n – кількість одиниць вибіркової сукупності.
Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтервалів визначають за формулою:
I = (Xmax – Xmin) / Г
де Xmax і Xmin максимальне і мінімальне значення ознаки, що розглядається.
Типологічні групування відрізняються від структурних лише метою дослідження, за формою ж вони цілком збігаються.
Структурне групування характеризує розподіл одиниць сукупності по утвореним групам або підгрупам.
Структурні групування, як і типологічні, можна здійснювати за атрибутивними і кількісними ознаками.
Групування за атрибутивною ознакою передбачає, що групи розрізняються між собою не розміром, а характером ознаки. Кількість груп, на які поділяється досліджувана сукупність, часто визначають кількістю різновидів атрибутивної ознаки.
У разі структурних групувань на підставі кількісних ознак потрібно визначити оптимальну кількість груп та простежити, щоб зникли особливості досліджуваного явища.
Результати структурного групування можна відобразити графічно: по атрибутивній ознаці базується полігон; по кількісній – гістограма.
Структурне групування будується на основі типологічного групування.
Аналітичне групуваннядопомагає виявити і вивчити зв’язок між показниками. Структурні групування є описовими, за їх допомогою не можна пояснити причини закономірностей та їхньої зміни в часі та просторі. Характерна особливість аналітичних групувань – кожна група факторної ознаки характеризується середніми значеннями результативної ознаки.
Для аналітичного групування потрібно вибрати дві ознаки, визначити, яка з них є факторною, яка результативною.
Побудуємо статистичні групування, за ознаками, що приведені в таблиці 2.1.
Типологічне групування:
за стажем :
Визначаємо кількість груп: Г=1+3,332 ·lg31 = 6
Визначаємо межі між групами, для цього розрахуємо інтервал: i = (xmax– xmin)/Г = (38,5-17,5)/6= 3.5 (грн./км)
Таблиця 2.3.
Розподіл сукупності за витратами робочого часу
| № п/п | Витрати робочого часу(год.) |
| 1 | 17,5-21 |
| 2 | 21-24,5 |
| 3 | 24,5-28 |
| 4 | 28-31,5 |
| 5 | 31,5-35 |
| 6 | 35-38,5 |
виробіток: визначаємо кількість груп: Г = 6;
Визначаємо межі між групами: і = (322-175)/6 = 24,5(год.)
Таблиця 2.4.
Розподіл сукупності за виробітком
| № п/п | Виробіток(т.) |
| 1 | 175-199,5 |
| 2 | 199,5-224 |
| 3 | 224-248,5 |
| 4 | 248,5-273 |
| 5 | 273-297,5 |
| 6 | 297,5-322 |
2. Структурне групування, будується на основі таблиць 2.3-2.4.
стажем:
Таблиця 2.5
Розподіл робітників за стажем
| № п/п | Стаж(р.) | Кількість робітників |
| 1 | 2-4.5 | 8 |
| 2 | 4,5-7 | 5 |
| 3 | 7-9,5 | 5 |
| 4 | 9,5-12 | 1 |
| 5 | 12-14,5 | 4 |
| 6 | 14,5-17 | 8 |
Результати структурного групування відображаємо графічно, будуючи гістограму розподілу робітників за стажем, що наведено на рисунку 2.1.
Рис 2.1. Гістограма розподілу робітників за стажем
Отже, гістограма показує, що найбільша кількість робітників за стажем 2-4,5 та 14,5-17р.
Таблиця 2.6
Розподіл робітників за витратами робочого часу
| № п/п | Витрати робочого часу(год.) | Кількість робітників |
| 1 | 17,5-21 | 5 |
| 2 | 21-24,5 | 9 |
| 3 | 24,5-28 | 6 |
| 4 | 28-31.5 | 5 |
| 5 | 31,5-35 | 2 |
| 6 | 35-38,5 | 4 |
Результати структурного групування наведено на рисунку 2.2.
Рис 2.2. Гістограма розподілу робітників за витратами робочого часу
Отже, гістограма показує, що найбільша кількість витрату робочого часу в русі 21-24,5 год., найменше – 31,5-35 год.
Таблиця 2.7
Розподіл робітників за виробітком
| № п/п | Витрати робочого часу(год.) | Кількість робітників |
| 1 | 175-199,5 | 2 |
| 2 | 199,5-224 | 7 |
| 3 | 224-248,5 | 4 |
| 4 | 248,5-273 | 5 |
| 5 | 273-297,5 | 10 |
| 6 | 297,5-322 | 3 |
Результати структурного групування наведено на рисунку 2.3.
Рис. 2.3.- Гістограма розподілу робітників за виробітком
Отже, гістограма показує, що найбільший виробіток в русі 273-297,5 год.
3. Аналітичне групування, будується на основі таблиць 2.5 – 2.6
Беремо дві ознаки: витрати робочого часу та виробіток, де факторною ознакою є витрати робочого часу, а результативною – виробіток. По факторній ознаці будуємо структурне групування, що було зроблено раніше табл. (2.5 та 2.6) і встановлюємо взаємозв'язок між факторною та результативною ознаками.
Таблиця 2.8
Виявлення залежності витрат робочого часу від виробітка
| № п/п | Витрати робочого часу(год.) | Кількість робітників | Сумарний час виробітку | Середній час виробітку |
| 1 | 17,5-21 | 5 | 1125 | 225 |
| 2 | 21-24,5 | 9 | 2207 | 245,2 |
| 3 | 24,5-28 | 6 | 1631 | 319,5 |
| 4 | 28-31,5 | 5 | 1461 | 292,2 |
| 5 | 31,5-35 | 2 | 461 | 230,5 |
| 6 | 35-38,5 | 4 | 995 | 248,75 |
Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:
Рис. 2.6. Графік залежності витрат робочого часу від виробітку
Знову беремо дві ознаки: стаж та виробіток, де факторною ознакою є стаж , а результативною – виробіток.
Таблиця 2.9
| № п/п | Стаж(р.) | Кількість робітників | Сумарний час виробітку | Середній час виробітку |
| 1 | 2-4,5 | 8 | 2040 | 255 |
| 2 | 4,5-7 | 5 | 1251 | 250,2 |
| 3 | 7-9,5 | 5 | 179 | 235,8 |
| 4 | 9,5-12 | 1 | 241 | 241 |
| 5 | 12-14.5 | 4 | 1165 | 291,25 |
| 6 | 14,5-17 | 8 | 2004 | 250,5 |
Результати аналітичного групування відобразимо графіком залежності:
Рис . 2.7. Графік залежності стажу від виробітку
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10