Ім'я файлу: гастроентерология12.13.docx
Розширення: docx
Розмір: 2104кб.
Дата: 08.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
ревматологія у фрмації.docx
Розширення: docx
Розмір: 2104кб.
Дата: 08.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
ревматологія у фрмації.docx
Фактори, що зменшують побічну дію.Агіолакс не треба вживати з іншими проносними та з інсуліном (підсилює дію інсуліну). Через подразнювальну дію сольові проносні призначають однократно з адекватною кількістю рідини. Наступний прийом можливий через декілька днів.
Проносні, що містять антраглікозиди, зазвичай призначають на ніч. Проносні, які стимулюють скорочувальну функцію матки, при вагітності й менструації призначають обережно. Вони прискорюють моторику ШКТ, зменшуючи всмоктування інших ліків. Касторову олію через неприємний смак треба приймати охолодженою у суміші із фруктовим соком або молоком. При тривалому застосуванні касторової, вазелінової олії та похідних антрахінону треба призначати препарати калію й вітаміни.
При тривалому лікуванні лактулозою треба регулярно контролювати рівень калію, хлору у крові, а з появою діареї припинити її прийом. Не слід застосовувати лактулозу при болях у животі, нудоті, блюванні, у хворих з гастрокардіальным синдромом, обережно при цукровому діабеті. Під час лікування не слід уживати алкоголь.
Препарати сени не рекомендується застосовувати більше 2 тижнів через ризик розвитку "звикання" кишечника, але можна застосовувати під час лактації. При захворюванні нирок перевагу варто віддавати сульфату натрію.
Плантекс призначений тільки для дітей, але при недостатності лактози плантекс варто застосовувати з обережністю.
Натрію пікосульфат треба застосовувати перед сном, а в перші 3 місяці вагітності треба тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь перевищує можливий ризик для плода.
Гуталакс не виділяється із грудним молоком, але при необхідності його застосування в період грудного годування варто припинити грудне вигодовування, а грудним дітям призначати тільки за строгими показаннями. Для зниження побічної дії до їжі приймають сенозиди, ізафенін, магнію сульфат, олію вазелінову, сіль карловарську, макрогол; після їжі – агіолакс. Макрогол призначають через 2 год після прийому інших препаратів.
Проносні, що містять антраглікозиди (сенозиди А, В, кора жостеру), не впливають на тонкий кишечник, тому не порушують процеси травлення і всмоктування. При тривалому застосуванні даних препаратів у нервово-м'язовому апараті кишечника можуть відбутися дегенеративні зміни, які призводять до порушення моторної функції кишечника.
Ізафенін виділяється із сечею, потом і молоком й зафарбовує їх у жовто-коричневий (у кислому середовищі) або червоний (у лужному середовищі) колір. Колір сечі відновлюється після припинення лікування. Лактулоза добре переноситься, може призначатися тривало і людям старшого віку.
При прийомі занадто великої дози макроголу можливий пронос, що самостійно припиняється через 1-2 доби після відміни препарату. Потім можна відновити прийом у менших дозах. У період лактації й при цукровому діабеті допускається прийом макроголу (не містить цукор).
Ізафенін можна призначати дітям, вагітним і при захворюваннях нирок.
Магнію сульфат обережно приймати під час вагітності, тому що може викликати пригнічення ЦНС і дихання плода.
Пригнічення панкреатичної секреції октреотидом може спричинити стеаторею, що призводить до дефіциту жиророзчинних вітамінів, а зміна гастроінтестинальної моторики — нудоту, підвищення газоутворення та діарею. Зважаючи на пригнічення скоротливої функції жовчного міхура та порушення абсорбції жиру, тривалий прийом може зумовити утворення сладжу або жовчних каменів майже у 50 % хворих, що іноді призводить до розвитку гострого холециститу. Октреотид порушує баланс між інсуліном та контрінсулярними гормонами (глюкагон та гормон росту), тому може виникати гіперглікемія або легка гіпоглікемія. Тривале лікування октреотидом може спричинити гіпотироз. При застосуванні октреотиду іноді реєструється брадикардія.
Домперидон і метоклопрамід зазвичай переносяться добре. В окремих випадках, особливо при використанні метоклопраміду, можливі небажані ефекти з боку нервової системи: депресія; дискiнетичний синдром (мимовільні спазматичні рухи, зокрема голови, шиї та плечей) – головним чином у дітей. При тривалій терапії у пацієнтів літнього віку дуже рідкісні випадки паркінсонізму (тремор, ригідність м’язів, акінезія) та пізньої дискiнезiї. При застосуванні метоклопраміду у вищих дозах можливе виникнення почуття втоми, сонливості, головного болю, запаморочення, відчуття страху, неспокою. Окрім того, при застосуванні метоклопраміду у дозах, вищих за добову, можливе виникнення діареї, нудоти, сухості у роті, закрепу. Домперидон, як і метоклопрамід, внаслідок стимуляції секреції пролактину, може спричинити гіперпролактинемію, гiнекомастiю, галакторею, порушення менструального циклу.
17. Сучасні спеціальні лікарські форми, які використовуються при захворюваннях ШКТ і підшлункової залози, їх клініко-біофармацевтичні особливості, правила та умови раціонального застосування
За останні роки на фармацевтичному ринку з'являються все нові лікарські форми для підвищення ефективності лікування хворих гастроентерологічного профілю. До сучасних спеціальних лікарських форм, які використовуються в гастроентерології, належать суспензії, гелі для прийому всередину, таблетки для розжовування, капсули з мінімікросферами.
Основними препаратами, що випускаються у вигляді суспензії, гелю для прийому всередину та таблеток для розжовування, є антацидні засоби - ефективні засоби медикаментозного контролю шлункового кислотоутворення, що дозволяють підтримувати оптимальний рН шлунка протягом доби. Випуск антацидів у різних лікарських формах значно полегшує підбір індивідуальної терапії конкретному хворому, дозволяє найефективніше вирішувати різні клінічні завдання. Так, для таблетованих лікарських форм характерна велика тривалість підтримки шлункової рН середовища на рівні 4,0, а швидкість реакції швидша у препаратів, що застосовуються у вигляді суспензії та гелю. Окрім того, лікарська форма препарату у вигляді суспензії та гелю забезпечує рівномірніший розподіл препарату по поверхні слизової оболонки і нейтралізацію соляної кислоти на більшій площі ураженого органу, володіє додатковою обволікуючою дією. За необхідності частого застосування антацидів найптимальнішими є рідкі лікарські форми - суспензії та гелі. При застосуванні твердої лікарської форми препарату ефект пролонгується при розжовуванні таблетки. Препарати мають приємний лимонний чи апельсиновий смак, доступні за ціною. Препарати: Фосфалюгель, Альмагель, Маалокс -
Орально дезінтегровані таблетки (ОДТ) - відомі в зарубіжній англомовній літературі як “orally disintegrating tablets”, відносяться до лікарських форм з швидким вивільненням діючої речовини, їх не потрібно запивати водою або жувати, вони за секунди (як правило, до хвилини) дезінтегруються, розчиняються, вивільняють діючу речовину в порожнині рота. Раніше лікарські форми з вивільненням діючої речовини в ротовій порожнині переважно використовували для місцевого лікування. В останні роки лікарські форми з вивільненням діючої речовини з подальшою абсорбцією тканинами ротової порожнини стали частіше використовуватися для доставки лікарських речовин системної дії.
Для лікування захворювань ШКТ використовують 2 таких препарати: ондансетрон та лансопразол. Перевагами ОДТ, призначених для системної дії, перед традиційними таблетками і капсулами є те, що частина дози ліку абсорбується слизовою оболонкою ротової порожнини, минаючи нижні відділи шлунково-кишкового тракту з усіма наслідками, що випливають звідси, в тому числі уникаючи ефекту першого проходження через печінку й метаболізм діючої речовини в стінці кишечника. Таким чином, для досягнення еквівалентного терапевтичного ефекту за допомогою ОДТ, у порівнянні з традиційними таблетками і капсулами, може бути використана менша доза діючої речовини. Швидкість настання терапевтичного ефекту аналогічна до внутрішньовенного і інгаляційного шляхів введення, і значно вища, ніж для традиційних пероральних ЛЗ. Така лікарська форма забезпечує менш варіабельний і швидший транзит діючої речовини через шлунок.
Новою спеціальною лікарською формою, що використовується для замісної терапії при недостатності екзокринної функції підшлункової залози, є капсули з мінімікросферами. Завдяки впровадженню нової технології екстракції панкреатину та його подрібнення до мінімікросфер створений препарат креон. Стійка до впливу шлункового соку оболонка мінімікросфер дозволяє зберігати 98% активності ферментів при дії кислоти протягом 2-х годин. Висока терапевтична ефективність креону досягається за рахунок широкого розподілу мінімікросфер в шлунковому вмісті і одночасного вступу разом з хімусом в 12-типалу кишку. Препарат забезпечує швидке вивільнення понад 90% ферментів протягом 45 хвилин при рН 5,5 і вище, в чому перевершує інші аналоги. Це забезпечує фізіологічний процес травлення і дозволяє уникнути втрати ферментативної активності.
Креон показаний до застосування при всіх станах, що супроводжуються порушенням травлення при екзокриннй недостатності підшлункової залози: хронічних панкреатитах, гастроектомії, захворюваннях печінки, пухлинах підшлункової залози і фатерова сосочка, спадкових та алкогольних панкреатитах. Капсули і мінімікросферичні гранули слід ковтати цілими, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини (приблизно 100 мл). Якщо капсулу не можливо проковтнути (діти і особи похилого віку), її можна розкрити і додати мінімікросферичні гранули до рідкої їжі, що не вимагає розжовування, або до рідини. Таку суміш слід приймати негайно і не зберігати. Розжовування мінімікросферичних гранул і змішування їх з їжею, яка має рН більше за 5,5, руйнує захисну оболонку.
18. Принципи фармацевтичної опіки хворих гастроентерологічного профілю. ОТС ЛП, які використовуються при захворюваннях ШКТ і підшлункової залози.
Дози блокаторів Н2-рецеторів, дозволені для безрецептурного продажу, в 2 – 4 рази нижчі. Тому не використовувати рецептурні форми для лікування печії.
2. Якщо печія не проходить через 3 дні, слід звернутися до лікаря.
3. Звернутися до лікаря для виключення злоякісних новоутворів перед тим, як лікувати самостійно печію.
4. Не поєднувати Н2-блокатори з одночасним прийомом антацидів. Інтервал повинен бути – 1- 2 год.
5. Циметидин і ранітидин можуть сповільнювати виведення ліків, що метаболізуються печінкою. Тому вияснити, що приймає пацієнт одночасно, оскільки препарат може кумулюватися.
6. Можливі побічні ефекти: м’язевий біль, закреп, головокружіння, втома, тахікардія , серцева недостатність (у похиломі віці).
Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні проносними засобами
1. Послаблюючі бажано призначати натще, з антраглікозидами – перед сном (діють 8-12 год.).
2. Тривалий прийом послаблюючих дає гіпокаліємію (тому поєднувати з препаратами калію).
3. Послаблюючі похідні антрахіноліну (сенна, крушина, ревень) можуть забарвлювати кислу сечу в жовтий колір, лужну – в червоний.
4. Дітям молодшого і середнього віку можна призначати препарати лактулози.
5. Лактулозу не призначати хворим з гострими колітами.
6. Рицинова олія протипоказана при отруєннях жиророзчинними отрутами.
1 2 3 4 5 6 7