Ім'я файлу: ВГК денна Тема 1 та Тема 2 2021.doc
Розширення: doc
Розмір: 1058кб.
Дата: 27.09.2021
скачати
Розширення: doc
Розмір: 1058кб.
Дата: 27.09.2021
скачати
Фактичний контроль на підприємстві, установі (організації).
Визначення поняття фактичного контролю показано в (Табл.4.), яке розглядалося в спеціальній літературі. Вона дає змістовну характеристику кожному з наведених визначень та сформовано найбільш повно.
Таблиця 4
Визначення поняття фактичного контролю в різних літературних джерелах
| Джерело | Визначення |
| 1 | 2 |
| Белов Н.Г. Контроль и ревизия в сельскохозяйственных предприятиях. – М.: Статистика, 1976. – 360с. | Фактичним вважається контроль, який здійснюється за даними огляду об’єктів перевірки, що перевіряються в натурі (с.16) |
| Бобыр С.И. Контроль и ревизия хозяйственной деятельности промышленных предприятий. Ученик. – М.: Высш.школа, 1975, - 392с. | Фактичний контроль проводиться на місці здійснення господарської операції або зосередження об’єктів, які перевіряються (с.30) |
| Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. -Житомир: ЖІТІ, 2000. -512с. | Фактичний контроль орієнтований на організацію і здійснення звичайного виробничого процесу (в тих самих умовах, на тому ж самому обладнанні, з тими ж самими працівниками та іншим персоналом, звичайним типом сировини, що найчастіше використовується тощо), але під спостереженням ревізора (перевіряючого) (с. 82) |
| Вайнштейн Э.Г. Ревизия и контроль в банках. Учебное пособие. — М.: Высш. школа, 1974.-336с. | До прийомів фактичного контролю відносяться: огляд об'єкту контролю в натурі, обмір, перелічення, зважування, інвентаризація матеріальних цінностей (с. 24) |
| Жила В.Г. Ревізія та аудит. –К.: МАУП, 1998.-96с. | Фактичний називається контроль, при якому кількісний і якісний стан об'єкта перевірки встановлюється на підставі обстеження, огляду, обміру, перерахунку, переважування, лабораторного аналізу та інших способів перевірки (с. 7) |
| Калькугин В.А., Митрофанов В.М. Ревизия торговых предприяіий. - М.: Госиздат, 1952.-288с. | Фактичний контроль с перевіркою цінностей або операцій в натурі. Він здійснюється на всіх стадіях господарської роботи, у вигляді перевірки внатурі (інвентаризації) грошових коштів і матеріальних цінностей (с. 17) |
| Крамаровский Л.М. Ревизия и контроль. - М.: Финансы, 1970.-312 с. | Фактичний контроль полягає у встановленні дійсності, реального стану об'єкту перевірки і здійснюються шляхом перерахунку, зважування, обміру, лабораторного аналізу та інших прийомів, що застосовуються для встановлення фактичного залишку майнових і матеріальних цінностей в натуральному вимірі або фактичного стану інших об'єктів перевірки (с. 20) |
| Кузнецов И.Н. Ревизия хозяйственной деятельности предприятий. - М.: Финансы, 1968.-200с. | Фактичний контроль - це перевірка дійсного стану в натурі на даний момент (огляд об'єктів, спостереження за даними приладів, проведення інвентаризацій, контрольного аналізу і запуску сировини і матеріалів у виробництво, перевірка режиму роботи верстатів, машин і обладнання, використання робочого часу тощо) (с. 4) |
| Радостовец В.К. Ревизия й контроль в сельскохозяйственных предприятиях. - Алма-Ата: Кайнар, 1973.-272с. | Фактичний контроль складається з перевірки фактичної наявності грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків, незавершеного виробництва тощо, їх порівняння з даними обліку (с. 11) |
| Слепак Л.И., Булычева Е.И. Ревизия и контроль в торговле и общественном питаний: Учебник для бух. отд. техникумов сов. торговли и общественного питання. - М.: Экономика, 1979. - 184 с. | Фактичний контроль здійснюється шляхом проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, лабораторної та експертної перевірки якості товарів, оцінки виконаних робіт по будівництву і ремонту (с. 7) |
Основні прийоми фактичного контролю на підставі схеми мають такий вигляд (Рис.2).
Фактичні методичні прийоми фінансово-господарського контролю використовують при перевірці фактичного стану об’єктів контролю. Найважливішим з них є інвентаризація. Участь у проведенні є інвентаризація або оцінка її проведення є основним видом діяльності внутрішньогосподарського контролю.
Рис.2. Прийоми фактичного контролю
Основні завдання інвентаризації полягають в установленні фактичного стану і наявності основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів у касах, на рахунках у банках, розрахунково-кредитних операцій, а також обсягів незавершеного виробництва підприємства. Інвентаризацією здійснюють контроль збереження матеріальних цінностей, коштів, виявляють предмети, які втратили свою первинну якість, вироби застарілих фасонів і моделей, а також понаднормативні і невикористані матеріали, інвентар і обладнання, машини та інші об'єкти основних засобів. Одночасно під час інвентаризації перевіряють дотримання правил і умов зберігання матеріальних цінностей і коштів, а також правил утримання, і експлуатації машин, устаткування, інструментів, спецодягу, інвентарю тощо. Методичний прийом інвентаризації використовується для контролю достовірності даних бухгалтерського обліку, фінансової звітності підприємства, зокрема, наявності і вартості товарно-матеріальних цінностей, коштів у касах, на розрахунковому та інших рахунках в установах банків; реальності обліку коштів у дорозі, дебіторів і кредиторів, незавершеного вироб-нїштва, витрат майбутніх періодів, резерву наступних витрат, фондів ті інших коштів, відображених на статтях балансу.
У процесі інвентаризації використовуються контрольно-аудиторські процедури, які дають змогу перевіряти матеріальні цінності і кошти у натурі переліченням, зважуванням, перемірюванням, а кошти у розрахунках — взаємним звірянням сум з іншими підприємствами і окремими особами, які є платниками підприємства або одержувача коштів від нього. Результати інвентаризації оформляють типовими формами документів, затвердженими статистичними органами або спеціалізованою документацією, затвердженою міністерствами і відомствами в установленому порядку. До такої документації належать: інвентаризаційний опис устаткування, транспортних засобів та інших об'єктів основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, незавершеного будівництва, цінностей і документів суворої, звітності; інвентаризаційний ярлик; акти інвентаризації товарів відвантажених, матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі, незакінчених ремонтів основних засобів, наявності готівки, розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами; порівняльна відомість тощо. Документи, які відображають результати інвентаризації, є доказом фактичного стану цінностей на певну дату, підтвердженого підписами членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб, тому при перевірці до цих документів ставляться вимоги, аналогічні до первинної документації, яка застосовується в обліку господарських операцій, нормативних актів про документи і документообіг у бухгалтерському обліку.
Отже, інвентаризація — це фактичний методичний прийом контролю фактичного стану підконтрольних об'єктів, здійснюваний з метою забезпечення збереження цінностей і раціонального використання їх у фінансово-господарській діяльності.
Інвентаризація в аудиті фінансово-господарської діяльності, яка здійснюється бухгалтерією та іншими підрозділами підприємства, є не тільки методичним прийомом обліку, а й формою оперативного контролю збереження матеріальних цінностей і коштів. Організація і методика проведення її здійснюються відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.
За часом проведення інвентаризації поділяють на планові і позапланові.
Планові — передбачаються планом поточного контролю збереження цінностей.
Позапланові — проводяться в строки, не передбачені планом, в разі зміни матеріально відповідальних осіб, у зв'язку зі стихійним лихом, у випадку викрадення цінностей, коли необхідно терміново і раптово перевірити наявність і стан певної групи цінностей.
Особливим видом планових інвентаризацій є перманентні, які проводяться на підприємстві безперервно за спеціальним графіком із метою запобігання недолікам і псуванню цінностей, безгосподарності.
Залежно від повноти охоплення перевіркою цінностей інвентаризації бувають повні і вибіркові (часткові).
Повна інвентаризація — це перевірка всіх засобів підприємства і джерел утворення їх перед складанням річного звіту, у процесі комплексного аудиту і в деяких інших випадках. Щодо товарно-матеріальних цінностей, то повна інвентаризація охоплює всю номенклатуру матеріалів, товарів, інвентарю.
Вибіркова (часткова) інвентаризація — це перевірка певної частини засобів або окремих груп і видіа товарів, матеріалів. Вибіркові інвентаризації проводять на базах і складах із кількісно-сортовим обліком товарно-матеріальних цінностей, у міжінвентаризаційний період. При цьому перевіряють найбільш цінні товари, що користуються підвищеним попитом, а також наднормативні запаси і матеріали, які тривалий час зберігають на складах без руху. В разі виявлення порушень у збереженні цінностей або нестач проводять позачергову повну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Одночасно з інвентаризацією перевіряють дані бухгалтерського обліку цінностей, уточнюють залишки товарно-матеріальних цінностей на день інвентаризації зустрічною перевіркою документів з метою виявлення тих матеріалів, що надійшли, але не оприбутковані або відпущені і не списані у видаток. При проведенні інвентаризації додержуються принципу раптовості, плани і графіки інвентаризації не підлягають розголошенню.
Обов'язковим є проведення інвентаризації в строки, встановлені нормативними документами про бухгалтерський облік та фінансову звітність, а саме: при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство в інших випадках; перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміни матеріально відповідальних осіб, встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей за приписом судово-слідчих органів; у разі техногенних аварій, після пожежі або стихійного лиха (повінь, землетрус тощо) на день закінчення цих явищ; при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі), у разу ліквідації підприємства. При колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язкове у випадку зміни бригадира, вибуття з колективу більш як половини членів, а також на вимогу одного або кількох членів.
При підготовці чергової інвентаризації враховують час і результатів проведення попередньої інвентаризації, заповнення нормативу запасів, а в торгових підприємствах — і повноту здавання виторгу в касу або установу банку. Насамперед проводять інвентаризацію у матеріально відповідальних осіб, знову прийнятих, а також при збільшенні понаднормативних запасів цінностей, наявності сигналів про порушення правил прийому, відпуску, відвантаження і реалізації товарів тощо.
Організація інвентаризації і контроль за її проведенням на підприємстві покладаються на керівника. Крім того, головний бухгалтер зобов'язаний своєчасно відображувати результати інвентаризації цінностей у бухгалтерському обліку.
На підприємствах створюють центральні постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівника підприємства або його заступника (голова комісії), головного бухгалтера, керівника служби внутрішнього аудиту, керівників структурних підрозділів (служб), представників громадськості.
Для проведення інвентаризації цінностей утворюють робочі інвентаризаційні комісії, до яких включають представника адміністрації підприємства (голова), а також спеціалістів — товарознавців, інженерів, технологів, механіків, виконавців робіт, економістів, бухгалтерів та ін., які добре знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб того самого працівника два рази підряд. У міжінвентаризаційний період вибіркові і перманентні інвентаризації здійснюються за розпорядженням керівника підприємства інвентаризаційними групами, сформованими із працівників, які добре знають товарно-матеріальні цінності, облік і звітність.
Інвентаризаційна комісія має право залучати працівників підприємства для перемірювання, переважування матеріалів, виявляти разом із бухгалтерією результати інвентаризації, вносити пропозиції щодо поліпшення зберігання, відпуску, обліку цінностей. Комісія відповідає за своєчасне та якісне проведення інвентаризації, оформлення документації.
Інвентаризаційну комісію призначає керівник підприємства письмовим розпорядженням. Голові інвентаризаційної комісії вручають контрольний пломбір. Виконання розпоряджень про проведення інвентаризації контролюють у спеціальному журналі.
При бригадній матеріальній відповідальності інвентаризацію проводять за обов'язковою участю бригадира або його заступника і членів бригади, які працюють у момент Інвентаризації.
Інвентаризацію здійснюють на місцях знаходження цінностей,
а також за матеріально відповідальними особами.
На підприємствах із великим обсягом робіт, пов'язаних з інвентаризацією, створюють кілька робочих інвентаризаційних комісій, які працюють під безпосереднім керівництвом центральної інвентаризаційної комісії. У складі однієї робочої інвентаризаційної комісії можна створювати кілька підкомісій. Вони перевіряють цінності, матеріальна зюповідальність за які покладена на одну особу або бригаду. Голова зобочої комісії організовує роботу підкомісій, забезпечує правильне проведення інвентаризації на всіх об'єктах, які закріплені наказом керівника за комісією. За підсумками інвентаризаційних описів, складених підкомісіями, голова робочої комісії з матеріально відповідальними особами (бригадирами) складає зведений акт про наявність товарно-матеріальних цінностей.
У ряді випадків інвентаризацію цінностей проводять за відсутності матеріально відповідальної особи, а також після стихійного лиха, крадіжок та пограбувань. При цьому до складу комісії включають представника органу місцевого самоврядування або представника сторонньої організації, спеціально на це уповноваженого. Інвентаризацію цінностей проводять за умови обов'язкової участі всіх членів інвентаризаційної комісії.
Інвентаризацію матеріалів, товарів і тари здійснюють перелічення, перемірюванням, переважуванням у порядку розташування цінностей послідовно за місцями збереження. На складах, базах і холодильниках можна вносити запаси до інвентаризаційних описів цінностей за специфікаціями, трафаретами, маркуванням на тарі. При цьому здійснюють вибіркову контрольну перевірку не менш як 10 % нерозпакованих місць. Якщо є розбіжності, повністю перевіряють фактичну наявність цінностей.
Проведення інвентаризації залежить від організаційних заходів на місцях збереження цінностей. Матеріально відповідальні особи на кожний вид цінностей складають товарні ярлики, партіонні карти, дезазначають найменування, позначення одиниці, показники якісної характеристики товарів (артикул, розмір, сорт, зріст), ціну, кількість. Ярлики,кипні карти розташовують на видному місці (стелажах, кипах, тарі), де знаходяться матеріали. Для перевірки достовірності записів у кипних картах голова інвентаризаційної комісії одержує у товарному відділі бази картотеки кипних карт, які звіряють із примірниками складу. Після перевірки правильності складання ярликів і кипних карт, а також фактичної наявності матеріалів їхні дані записують у інвентарні описи типової форми.
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи. У кінці опису матеріально відповідальні особи дають розписку, якою підтверджують, що комісією перевірено цінності в їх присутності, претензій до комісії немає, а вказані в описі цінності ними прийняті на відповідальне зберігання. На цінності, які не належать підприємству, але знаходяться у нього на зберіганні, складають окремі описи.
Інвентаризацію матеріальних цінностей, коштів і бланків суворої звітності проводять, як правило, раптово, а основних засобів, незавершеного капітального будівництва, незакінченого виробництва продукції, розрахунків та інших об'єктів контролю — станом на перше число місяця.
Якість інвентаризації перевіряє центральна інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу, комори, секції, де перевіряли цінності. Перевірці підлягають цінні товари і товари підвищеного попиту, а також ті, які тривалий час знаходяться без руху, перевищують норму запасу. В разі виявлення значних розбіжностей між даними інвентаризаційного опису і контрольної перевірки проводять повторну інвентаризацію у новому складі робочої інвентаризаційної комісії.
Результати контрольних перевірок якості інвентаризації оформляють актом типової форми і заносять у бухгалтерії до спеціальної книги.
Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, де відображують результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей. В разі наявності невикористаних і зіпсованих товарно-матеріальних цінностей у протоколі зазначають час їх завезення, назву постачальника, стан цінностей, причину зниження якості. Такі цінності відображують окремо в інвентаризаційних описах. Аналогічно відображують зіпсовані цінності, зазначають причини псування і винних у цьому осіб.
Висновки щодо результатів інвентаризації цінностей і пропозиції щодо усунення виявлених недоліків, заліку нестач і лишків за пересортуванням, а також списання нестач у межах норм природного убутку комісія формулює й обґрунтовує у протоколі. Після закінчення інвентаризації робоча комісія всю документацію і протокол передає центральній постійно діючій комісії.
При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей використовують ЕОМ, які дають змогу скоротити строки її проведення, поліпшити якість, знизити трудомісткість робіт.
Комісія за участю матеріально відповідальної особи перевіряє кількість та якість товару і тари в натурі, звіряє з даними товарного ярлика, кипними картами та іншими документами, складеними матеріально відповідальною особою. Якщо розбіжностей записів у цих документах Інвентаризаційна комісія не виявила, то члени комісії підписують товарні ярлики, кипні карти і передають їх на обчислювальний центр для складання машинограм «Інвентаризаційний опис» і «Порівняльна відомість результатів інвентаризації товарів». Останню складають у разі виявлення розбіжностей між фактичною наявністю товарів і тари та даними бухгалтерського обліку.
Використання ЕОМ під час інвентаризації матеріалів на складах, як показує практика, скорочує її строки на 3-4 дні, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах, цінах та Інших реквізитах, а також запобігає викривленню результатів інвентаризації.
При використанні на підприємстві клавішних обчислювальних млшиії за даними інвентаризаційних ярликів на фактурних або бухгалтерських машинах складають інвентаризаційну відомість. Клавішні обчислювальні машини у процесі виконання контрольно-ревізійних процедур використовують для обчислення природних втрат за окремими найменуваннями матеріалів і загальної суми втрат. При цьому виязля-ють випадки попереднього списання матеріалів за рахунок природних зтрат за нормами без встановлення фактичних втрат, тобто без проведення інвентаризації, що забороняється.
Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія підприємства розглядає результати інвентаризації, їх оформлення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і пропозиції щодо результатів Інвентаризації вона викладає у протоколі. Тут же зазначають причини нестач, втрат і лишків, визначають відповідальних осіб, надають пропозиції щодо регулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей за даними бухгалтерського обліку.
Нормативними актами про бухгалтерський облік та фінансову звітність передбачено, що виявлені при інвентаризаціях розбіжності цінностей проти даних бухгалтерського обліку регулюють списанням природного убутку товарно-матеріальних цінностей, а у межах встановлених норм, за розпорядженням керівництва підприємства, — на витрати виробництва. Таке списання убутку можливе лише за умови виявлення нестачі під час інвентаризації. При цьому убуток цінностей у межах діючих норм визначають після заліку нестачі матеріалів їх лишками за пересортуванням.
Якщо після заліку пересортування все ще залишилась нестача цінностей, то норми природного убутку застосовують тільки до того найменування цінностей, з якого виявлено нестачу. Втрати і нестачі цінностей понад норми втрат відносять на винних осіб. Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то матеріали у п'ятиденний строк на винних осіб передають правоохоронним органам з поданням позову. Нестачі цінностей понад норму природного убутку і втрати від псування, якщо конкретних винуватців не встановлено, можуть бути списані керівниками підприємств за рахунок чистого прибутку.
Лишки цінностей, включаючи і сумові різниці при заліку нестач лишками при пересортуванні, оприбутковують у бухгалтерському обліку на рахунки товарно-матеріальних цінностей.
Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортування здійснюється тільки як виняток за той самий період, у тієї самої підзвітної особи щодо товарно-матеріальних цінностей одного найменування і в однакових кількостях. Пропозиції про можливість взаємного заліку пересортування робочою інвентаризаційною комісією подають на розгляд постійно діючій центральній комісії. Сумову різницю, яка утворилася при взаємному заліку пересортування, тобто нестачу, не перекриту лишками за вартістю цінностей, відносять на винних осіб, а якщо таких не встановлено, - на чистий прибуток підприємства.
Протокол інвентаризаційної комісії розглядається і затверджується керівником підприємства не пізніше ніж через п’ять днів після закінчення інвентаризації. У цей самий строк вживають заходів щодо забезпечення збереження цінностей.
Результати інвентаризації відображають в обліку у тому періоді, в якому було завершено інвентаризацію.
У примітках до фінансової звітності наводяться відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій.