Інтенсивність уваги - це властивість уваги, яка означає напругу, силу зосередженості уваги на об'єкті.
Інтеракціонізм(англ. – взаємодія) – напрям соціальної психології (започаткував його американський соціолог і психолог Дж. Мід), згідно з яким люди, взаємодіючи, «обмінюються символами», «ролями» і з огляду на позицію комуніканта конструюють ситуації та власні дії.
Інтерес– форма емоційного вияву пізнавальної потреби, що забезпечує скерованість особистості на глибше пізнання дійсності і нових явищ. Задоволення інтересу не зменшує його, а виявляє нові його форми, завдяки яким пізнання явищ досягає вищого рівня розуміння.
Інтеріоризація - процес переходу від зовнішньої реальної дії до внутрішньої, ідеальної.
Інтеріоцептивні відчуття - це відчуття, рецептори яких розташовані на внутрішніх органах і відображають їхній стан.
Інтерференція навичок - це негативний вплив раніше утворених навичок на утворення нових.
Інтроверсія - фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях і думках, схильність до самоаналізу, замкненість.
Інтуїтивне мислення - це вид мислення, який протікає згорнуто в часі, швидко, в ньому відсутній поділ на етапи, він малоусвідомлений.
Інтуїція(лат. – уважний погляд) – знання, яке раптово виникає без усвідомлення шляхів та умов його отримання. Інтуїцію трактують як «цілісне схоплення» умов проблемної ситуації, як спосіб творчої діяльності. Згідно з А. Бергсоном, З. Фройдом, механізми інтуїтивного пізнання заховані у безсвідомих рівнях творчого акту. Інтуїція є необхідним моментом виходу за межі складених стереотипів мислення і поведінки у пошуках розв’язання завдань.
Іпохондрія– хвороблива помисливість, пригніченість, пригноблений стан, туга.
Іронія - тонка, прихована насмішка при зовнішньому позитивному, навіть схвальному ставленні до того, про кого йдеться.
Істерія, істеричність – невротичний синдром, що виявляється в припадках, підвищеній дратівливості, судорожному сміху, сльозах тощо. Збудження, лихоманка, судорожна діяльність у якомусь напрямі.
К
«Кінцевийпорив» – стан, для якого характерна термінова мобілізація додаткових резервів організму, не тотожна оптимальній працездатності.
Кайф – приємне неробство, відпочинок.
Каламуть – відсутність ясності свідомості.
Катарсис – емоційний сплеск, розв’язка внутрішнього конфлікту, стан внутрішнього очищення.
Категоризація– розумовий процес зарахування поодинокого явища, події до певного класу об’єктів.
Каяття– усвідомлення своєї провини й осуд своїх вчинків, супроводжується докорами сумління.
Квазіперсоналізація - це реалізація потреби бути особистістю поза ефективною діяльністю, спроба з непридатними засобами.
Кипіння, кипучість – бурхливий вияв почуттів, думок тощо.
Класифікація - це операція пошуку істотних і спільних ознак, елементів, зв'язків для певної групи об'єктів з метою створення основи для розподілу об'єктів на групи, підгрупи, класи.
Клімакс – стан жінок, пов’язаний з переходом від зрілого віку до літнього.
Когнітивнапсихологія– сучасний напрям психології, що виник у 1950 – 1960 рр. як альтернатива домінуючому в США біхевіоризму. Головне завдання К.П. – у вивченні ролі знання в поведінці людини; видозміні інформації, отриманої людиною завдяки органам чуттів до формування нею відповідей. Чільним у К.П. є питання організації знань у пам’яті людини, співвідношення знаково-мовленнєвих та образних елементів у процесах запам’ятовування та мислення.
Когнітивнийдисонанс – неузгодженість двох суперечливих знань, які є у свідомості людини, що супроводжується виявами негативних емоцій.
Когнітивноївідповідностітеорія– напрям когнітивної психології, який досліджував співвідношення логічного та алогічного в поведінці людини. Ця теорія ґрунтувалася на гіпотезі, що когнітивна структура людини не може бути розбалансованою, дисгармонійною. Якщо виникає порушення рівноваги, то миттєво спрацьовує психологічна тенденція до поновлення балансу когнітивної системи.
Колектив - група людей, об'єднаних спільними цілями і завданнями, які збігаються з цілями суспільства, що досягла в процесі виконання спільної соціально значущої діяльності високого рівня розвитку.
Колективна увага - зосередження уваги певної групи індивідів на одному об'єкті.
Коливання– нерішучість, сумнів.
Коливання (флуктуації) уваги - це періодична, короткочасна, мимовільна зміна напруження уваги до певного об'єкта або діяльності.
Кома– важкий хворобливий стан, пов’язаний з порушенням свідомості.
Конкретизація - це мисленнєва операція здійснення переходу від загального до часткового з метою встановлення їхньої відповідності істотному.
Константність - відносна постійність величини, форми, кольору предметів, що сприймаються при зміні відстані, ракурсу, освітленості.
Контраст відчуттів - це зміна інтенсивності та якості відчуттів під впливом попереднього або супутнього подразника.
Контузія – стан, пов’язаний зі струсом, загальною поразкою організму без ушкодження зовнішніх тканин тіла.
Конфліктвнутрішній – важкий психічний стан, спричинений амбівалентністю почуттів або тривалою боротьбою мотивів.
Конфуз – стан зніяковілості, незручності (сконфуженість).
Концентрація уваги - це властивість уваги, яка виражає єдність зосередженості та інтенсивності уваги.
Короткочасна пам'ять - характеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, негайним його відтворенням і нетривалим зберіганням.
Креативність - творчість, здатність до створення нового, оригінального.
Криза – важкий перехідний стан, критичний перелом, критичний стан.
Критичність розуму - усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінення роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення.
Культурний герой– міфологічний персонаж, який добуває, створює для людей та захищає блага цивілізації (вогонь, засоби праці, окультурені рослини, навчає мистецтв і наук, запроваджує соціальну організацію, норми співжиття, ритуали, календар та свята, веде боротьбу зі стихіями й ворожими силами тощо).
Кураж – запал, сміливість, невимушеність, бешкетництво.
Л
Лабільністьафективна – нестійкість настрою з вираженими виявами емоцій, які часто змінюються.
Лабільність - швидкість виникнення та перебігу процесів збудження і гальмування.
Лихоманка – збуджений стан, тривожне сильне хвилювання, азарт.
Лідер - людина, яка завдяки своїм особистим якостям (професійним, організаційним, комунікативним тощо) має найбільший вплив на членів соціальної групи.
Лідерство - стосунки домінування і підкорення, впливу і наслідування в системі міжособистісних стосунків у групі. Літота - уявне зменшення предмета. Логіка - це наука про форми і закони мислення.
Лінь, лінощі – переживання задоволення від неробства; відсутність бажання робити щось, що вимагає вольового зусилля.
Логічне мислення - це вид мислення, що відбувається з опорою на поняття, судження, в яких виражені виділені властивості за допомогою логіки, без використання емпіричних даних.
Локус контролю - це схильність людини приписувати відповідальність за результати своїх дій зовнішнім силам і обставинам, або навпаки - власним зусиллям та здібностям.
Лють – сильний гнів, надзвичайна сила, інтенсивність вияву чогось, реалізація дії, неприборканість, шаленство, крайня захопленість, наполегливість, наполегливість у роботі. Синонім: розлютованість.
М
Мажор, мажорність – бадьорий, веселий, радісний настрій.
Мала група - відносно стійке, нечисленне, пов'язане спільною метою об'єднання людей, у якому здійснюється безпосередній контакт між його членами.
Маніакальнезбудження – надмірне прагнення до діяльності з незакінченністю і невмотивованими переходами від одного виду діяльності до іншого. Здійснюється з підвищеним афектом, пришвидшенням мислення і мови.
Манія, маніакальність – хворобливий психічний стан, який виявляється у збудженості, зосередженості свідомості й почуттів на якійсь одній ідеї; сильна пристрасть до чогось.
Маразм – стан повного зниження психічної та фізичної діяльності людини внаслідок старості або хронічної хвороби.
Марення– ідеї, судження, які не відповідають дійсності, обґрунтовані помилково, які свідомість цілком опанувала і які не змінюються під час переконання й роз’яснення (марення величі, особливого значення, впливу тощо).
Масовийстан – масова істерія, масова паніка, чутки, мода, суспільні настрої.
Меланхолійнийрантус – рухове збудження, яке поєднується з безвихідним розпачем, болісною нестерпною тугою.
Меланхолія – похмура настроєність, зневіра, туга.
Ментальність - це притаманний нації варіант світосприймання, поведінки, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі.
Ментизм – безперервний і некерований потік думок, спогадів, «вихор ідей», образів, уявлень, який виникає мимовільно.
Методологія– система принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності; форми та нормативи логічно правильних способів отримання потрібних результатів.
Мимовільна пам'ять - це вид пам'яті, при якій фіксація інформації здійснюється без мети, без вольового зусилля, спрямованого на запам'ятовування.
Мимовільна увага - це вид уваги, що виникає незалежно від наміру та мети людини.
Мимовільна уява - створення нових образів, що не скеровується спеціальною метою.
Мислення– процес опосередкованого та узагальненого відображення предметів і явищ довкілля в їхніх істотних властивостях і зв’язках.
Мисленняабстрактне(abstractio – уявне відвертання) – це розумовий процес відволікання від певних властивостей предметів (чуттєвих даних дійсності) і явищ з метою пізнання; оперування лише ідеальними утвореннями – поняттями, ідеями, уявними образами.
Мисленнявербальне– мислення, яке реалізується в мовленнєвих актах засобами мови, опредмечує думку в мовних виразах.
Мисленнялогічне– вид мислення, що відбувається з опорою на поняття, судження, закони логіки. При цьому одна думка передовсім виводиться з іншої думки, а не через емпіричні дані. Протилежним до логічного є «алогічне мислення», тобто таке, що суперечить законам логіки.
Мисленнянаочно-образне– процес оперування візуальними образами, образами пам’яті й образами уяви.
Мисленняпрактичне– процес мислення, нерозривно пов’язаного з конкретними діями людей і спрямованого на розв’язання практичних проблем, ситуацій. Воно є інтелектуальною підготовкою до фізичних дій – постановки мети, складання плану дій, пошуку засобів, необхідних для досягнення мети.
Мисленняпродуктивне– вид мислення, у якому найповніше виявляються інтелектуальні здібності людини, її творчий потенціал.
Мислення теоретичне – розумовий процес, спрямований на постановку та розв’язання абстрактних теоретичних завдань і проблем, які не цілком зумовлені практичними потребами. Його ознаки – ідеалізація, абстрагування, системність.
Мислення - процес опосередкованого та узагальненого відображення предметів і явищ довкілля в їхніх істотних властивостях і зв'язках.
Міжособистісна взаємодія - це певна форма життєдіяльності людей, спосіб передачі форм культури та суспільного досвіду.
Міжособистісні стосунки - це взаємозв'язки між окремими людьми (групами людей), які об'єктивно виявляються в характері і способах взаємних впливів людей один на одного в процесі різних видів спільної діяльності і, зокрема, спілкування, суб'єктивно переживаються та оцінюються ними
Мінор, мінорність – похмурий настрій.
Міцність запам'ятовування - це індивідуальна особливість пам'яті, яка виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу або повільності його забування.
Мління – знемога в млості, переживання захоплення, насолоди під впливом сильного почуття; мліти – перебувати в стані знемоги, розслабленості, насолоджуватися спокоєм, відпочинком.
Млість – повне задоволення, задоволення бажань, примх тощо, стан заспокоєності, насолоди; блаженство, ніжність, пристрасність.
Млосність – неясний, безпричинний смуток, втома, а також ніжна душевна знемога.
Млявість – відсутність жвавості, бадьорості, рухливості; повільність; відсутність жвавого інтересу до навколишнього, байдужість, бездіяльність.
Мобілізація, змобілізованість – повна готовність до якоїсь діяльності.
Мова - це система словесних знаків, яка включає в себе слова з їхніми значеннями і синтаксис - сукупність правил, за якими будується речення.
Мовленнєва діяльність - процес використання людиною мови для спілкування.
Монотонія – стан, який виявляється в сонливості, у зниженні волі й уваги, стан втоми, зниженняя позитивної робочої мотивації з появою негативних емоцій.
Мотивація досягнення - це наполегливість у досягненні своєї мети, прагнення до поліпшення результатів, незадоволеність досягнутим, намагання досягти успіху.
Мотиви - це пов'язані із задоволенням певних потреб спонукання до діяльності.
Мрія - створений фантазією образ бажаного майбутнього, що спрямований на перспективу життя і діяльності людини.
Мріяння, мрійливість – стан того, хто мріє, фантазує.
Мужність – хоробрість, безстрашність, душевна стійкість, сміливість, цілковите самовладання під час небезпеки, лиха тощо.
Мука– сильне фізичне або моральне страждання.
Муторність – неприємний, тужливий настрій.
Мучіння – переживання фізичних і моральних страждань, занепокоєння; стомлювальні й прикрі турботи.
Н
Нав’язливийстан – постійне виникнення нездоланних, далеких для особистості (зазвичай неприємних) уявлень, спогадів, сумнівів, страхів, прагнень, потягів, рухів і дій і при цьому збереження критичного ставлення і спроб боротьби з ними.
Навички - це опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності.
Навіювання - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив.
Навчання - вид практичної чи теоретичної діяльності, який за своєю сутністю є пізнавальним процесом засвоєння людиною соціального досвіду.
Надія – чекання чого-небудь бажаного, поєднане з упевненістю в можливості його здійснення.
Надломленість, надірваність – втрата фізичних і душевних сил.
Надутість – сердитість, скривдженість, образа.
Налаштовування– спрямованість думок, почуттів тощо; коли людина перебуває в певному душевному стані, що має певний напрям думок, поглядів.
Наочно-дійове мислення - це вид мислення, який полягає у тому, що розв'язання задач здійснюється шляхом реального перетворення ситуації та здійснення рухового акту.
Наочно-образне мислення - це вид мислення, який полягає в оперуванні образами уявлень та перетворенні ситуації в плані образів.
Напівдрімота, напівсон, напівзабуття – дрімотний стан, неглибокий сон, що долається дрімотою.
Напівмарення – стан лихоманки; стан, близький до марення.
Наполегливість – стан, коли рішуче і завзято домагаються своєї мети; коли виявляють завзятість, вимогливість.
Напруга – стан крайнього збудження, хвилювання.
Напруженість, схвильованість – збудженість, надзвичайне хвилювання, стривоженість, неспокій.
Наслідувальність розуму - виявляється в постійному копіюванні відомих способів міркування, у відсутності потреби зробити самостійні кроки в розв'язанні проблеми.
Наснага – душевний підйом, захоплення, натхнення.
Насолода– вищий ступінь задоволення.
Настанова - це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної діяльності чи поведінки.
Настрій – душевний стан, напрям думок, поглядів, інтересів, почуттів тощо, налаштування, схильність, бажання робити щось.
Настрій - це загальний емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус упродовж певного часу.
Натовп– неструктуроване скупчення людей, що перебувають у схожому емоційному стані, зумовленому спільним для всіх об’єктом уваги, але не об’єднане чітко усвідомленою спільною метою.
Натренованість– стан, коли людина пройшла гарне тренування, функціональний стан.
Натхненність– стан, переповнений піднесеними почуттями, прагненнями, які виражають висоту почуттів і прагнень.
Натхнення – стан творчого підйому, своєрідного напруження, творчого хвилювання, який веде до виникнення або реалізації задуму й ідеї в науці, мистецтві, техніці.
1 2 3 4 5 6