Стандартизованість психодіагностичної методики передбачає, з одного боку, єдину стандартну процедуру її проведення і обробки результатів, а з іншого боку, переклад “сирих початкових результатів тесту” в стандартну шкалу тестових балів, у результаті чого можна співставити результати в різних тестах.
Психодіагностичні методи конкретизуються у трьох основних
діагностичних підходах, які практично охоплюють все різноманіття діагностичних методик:
1. "Об'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на уснові успішності (результативності) і способу (особливостей) виконання діяльності. Це переважно тести особистості та тести інтелекту, а також тести спеціальних здібностей та тести досягнень.
2. "Суб'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на основі даних, які повідомлює про себе досліджуваний, самоописів особливостей особистості, поведінки в конкретних ситуаціях. Це різноманітні опитувальники.
3. "Проективний" підхід - діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з нейтральним, ніби безособовим матеріалом, який в силу його певної невизначеності стає об'єктом проекції.
Це різноманітні проективні методики дослідження особистості.
Психодіагностичне обстеження може проводитися у індивідуальній та груповій формі. Вибір форми психодіагностичного обстеження залежить від мети та методик, які використовуватиме практичний психолог.
Індивідуальне обстеження передбачає роботу практичного психолога з людиною впродовж визначеного терміну. При груповому обстежені кожна людина отримує бланк відповіді та стимульний матеріал.
Розміщення людей в приміщенні при груповому психодіагностичному обстеженні повинно забезпечувати необхідні умови для зосередженої роботи.
Психодіагностичні методи конкретизуються у трьох основних
діагностичних підходах, які практично охоплюють все різноманіття діагностичних методик:
1. "Об'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на уснові успішності (результативності) і способу (особливостей) виконання діяльності. Це переважно тести особистості та тести інтелекту, а також тести спеціальних здібностей та тести досягнень.
2. "Суб'єктивний" підхід - діагностика здійснюється на основі даних, які повідомлює про себе досліджуваний, самоописів особливостей особистості, поведінки в конкретних ситуаціях. Це різноманітні опитувальники.
3. "Проективний" підхід - діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії з нейтральним, ніби безособовим матеріалом, який в силу його певної невизначеності стає об'єктом проекції.
Це різноманітні проективні методики дослідження особистості.
Психодіагностичне обстеження може проводитися у індивідуальній та груповій формі. Вибір форми психодіагностичного обстеження залежить від мети та методик, які використовуватиме практичний психолог.
Індивідуальне обстеження передбачає роботу практичного психолога з людиною впродовж визначеного терміну. При груповому обстежені кожна людина отримує бланк відповіді та стимульний матеріал.
Розміщення людей в приміщенні при груповому психодіагностичному обстеженні повинно забезпечувати необхідні умови для зосередженої роботи.
72
Перевагами індивідуального психодіагностичного обстеження є можливість отримувати додаткову інформацію, оскільки практичний психолог може спостерігати за процесом роботи людини під час діагностики, її поведінкою, емоційними реакціями на завдання тощо.
Перевагами групового психодіагностичного обстеження є економія часу на обстеження значної групи осіб. Але через це страждатиме точність і якість отримуваної інформації. Тому, як правило, після групового психодіагностичного обстеження застосовується
індивідуальне психодіагностичне обстеження для уточнення даних.
Процедура психодіагностичного обстеження передбачає реалізацію
трьох етапів:
а) збір даних відповідно до задачі дослідження; б) обробка та інтерпретація отриманих даних; в) постановка діагнозу або прогнозу.
Якщо деталізувати ці основні етапи процедури психодіагностичного обстеження, то ми отримуємо такий покроковий її опис.
1. 3апит, завдяки якому формулюється мета обстеження.
2. 3бір анамнезу - відомостей про особливості розвитку до моменту обстеження. Можливо збір інформації про обстежуваного у батьків, педагогів, колег по роботі та керівництва. Спостереження за обстежуваним у різних ситуаціях.
3. Складання програми психодіагностичного обстеження, яка повинна містити мету, перелік методик діагностики, обладнання, опис умов та режиму обстеження.
4. Встановлення психологічного контакту з обстежуваним.
5. Реалізація програми психологічного обстеження з фіксацією результатів у протоколі.
6. Обробка результатів обстеження.
7. Первинна інтерпретація результатів окремо за кожною методикою.
73 8. Цілісна інтерпретація результатів, за якої беруться до уваги відомості з анамнезу та спостережень.
9. Складання психологічного діагнозу, який крім опису
індивідуальних даних психіки людини повинен містити аналіз психологічних механізмів виникнення і прояву її проблем та рекомендації щодо форми і змісту допомоги, якої потребує людина.
Підвищити ефективність психодіагностичного обстеження можна реалізовуючи такі принципи.
1. добровільність участі у психодіагностичному обстеженні та зацікавленість ним;
2. забезпечення фізичного та психологічного комфорту під час психодіагностики;
3. емпатійне ставлення психолога до клієнта;
4. всебічність та комплексність діагностики;
5. врахування
індивідуально-типологічних особливостей досліджуваного: динаміки втомлюваності, темпу діяльності, інтересів, контактності, властивостей темпераменту тощо;
6. підтримка позитивної мотивації впродовж психодіагностичного обстеження.
Тестові завдання:
1. Ознаками формалізованих методик є: а) регламентація процедури обстеження, стандартизація, валідність, надійність; б) об'єктивація внутрішніх смислів, кількісна оцінка, наявність статистичних та соціокультурних нормативів; в) можливість групового тестування, уніфікація бланків відповідей, наявність шкал брехні, кількісна оцінка результатів.
2. Психодіагностичне інтерв’ю є реалізацією… а) об'єктивного підходу;
74 б) суб'єктивного підходу; в) проективного підходу.
3. Найбільш складними моментами розробки тесту є: а) процедура проведення, підрахунок результатів; б) процедура перевірки тестових завдань на валідність та надійність; в) підбір тестового матеріалу, його адаптація, контроль за ефективністю застосування.
4. Здатність тесту захищати інформацію від мотиваційних (свідомих чи неусвідомлюваних) викривлень та соціальної бажаності відповідей піддослідних називається... а) точністю; б) достовірністю; в) валідністю.
5. Шляхом кореляції результатів двох психодіагностичних обстежень, проведених на одній і тій же вибірці піддослідних із дотриманням
ідентичності умов, але різними експериментаторами визначається: а) коефіцієнт константності; б) коефіцієнт достовірності; в) коефіцієнт надійності.
6. Незалежність результатів тесту від дії випадкових факторів називається: а) валідністю тесту; б) достовірністю тесту; в) надійністю тесту.
7. Шляхом співставлення результатів тесту з методиками, розробленими на
іншій теоретичній основі та констатації відсутності значущих зв'язків з ними визначається: а) дискримінантна валідність; б) прагматична валідність;
75 в) змістовна валідність.
8. Інкрементна валідність - це показник, який відображає: а) практичну цінність методики при проведенні відбору; б) ступінь репрезентації досліджуваного психологічного конструкту в результатах тесту; в) точність і обґрунтованість результатів методики через певний проміжок часу після вимірювання.
9. Змістовна валідність - це комплекс даних про... а) репрезентативність завдань тесту по відношенню до вимірюваної ознаки; б) здатність тесту диференціювати піддослідних за досліджуваною ознакою; в) сферу застосування тесту, результативність і прогностичну цінність тесту.
10. Більш повну інформацію про зміст "Я-образу" можна отримати за допомогою: а) стандартизованих самозвітів; б) нестандартизованих самозвітів; в) ідеографічних'прийомів діагностики.
11. Семантичний диференціал - це: а) декілька семибальних шкал; б) пара антонімів, із яких піддослідний надає перевагу одному; в) набір значень, які оцінюються обстежуваним за рівнем значущості.
12. Специфіка тесту конструктів полягає у: а) з'ясуванні назви для шкальних полюсів у процесі спілкування із обстежуваним; б) бальній оцінці протилежних полюсів семантичного простору; в) з'ясуванні кількості незалежних факторів.
76 13. Методику сортування доцільно застосовувати для діагностики: а) емоційної сфери; б) мотиваційної сфери; в) когнітивної сфери.
14. Прийом семантичного диференціалу використано при створенні методики: а) р-класифікації В.Стефансона; б) вимірювання самооцінки С.А.Буддасі; в)
РСК Е.Ф.Бажина.
15. Процедура забезпечення достовірності самозвіту передбачає: а) введення прямих запитань до клієнтів; б) введення питань-дублів; в) відсів піддослідних за певними ознаками.
16. Первинні розумові потенції вперше виділив: а)
Терстоун; б)
Айзенк; в)
Спірмен.
17. Згідно теорії Кеттела "кристалічний" інтелект... а) наявний з народження і складає основу здатності мислити, абстрагувати, розмірковувати; б) накопичується у вигляді навичок і знань і забезпечує адаптацію до оточуючої дійсності; в) визначає первинне накопичення знань незалежно від входження в культуру, суспільство.
18. Креативність - це: а) творчий потенціал інтелекту зрілої особистості;
77 б) здатність суб'єкта вирішувати проблемні ситуації нестандартним способом; в) система спеціальних здібностей, які визначають індивідуальну когнітивно- пізнавальну стратегію суб'єкта.
19. При розробці 16-FР Р.Кеттел приймав до уваги: а)
L-дані; б)
Q-дані; в)
Т-дані.
20. Аутосоціометричні методики дозволяють діагностувати: а) соціометричну установку члена групи; б) реальну структуру групи; в) місце суб'єкта у структурі групи, членом якої він є.
1 2 3 4 5 6