Ім'я файлу: ХОРЕОГРАФІЯ.docx
Розширення: docx
Розмір: 61кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
ВАЛЕЙБОЛ.docx
міміку, рухи, пантоміміку.Розширення: docx
Розмір: 61кб.
Дата: 23.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
ВАЛЕЙБОЛ.docx
Хореографічна діяльність у цьому відношенні має багатий емоціогенний
матеріал. Наприклад, можна рекомендувати етюди на виявлення
емоційних станів, настрою, почуттів. Роль, яку виконує учень у
хореографічному етюді, вимагає від нього перевтілення, передачі емоцій
через володіння системою рухів, уміння виразно передати свої
переживання.
Творчі можливості танцю визначаються через актуалізацію
фольклорних канонів, народних зразків та створення на їхній основі
таких варіантів, що зберігають для сьогодення значення мистецького
взірця водночас забезпечують оновлення традицій та їх включення у
сучасну хореографічну культуру. У розвитку творчої особистості дитини
засобами хореографічної культури найоптимальнішим є її участь у
різноманітних танцювально-ігрових діях, що відповідають віковим
особливостям. Ігрова дія, відповідно до музичного ритму супроводжена
пластичними засобами виразності, утворює цілісність сюжету.
Ритмізація служить засобом організації характеру танцювальної дії, а
музичний сюжет – композиційним принципом цілісності. Танцювально-
ігрові дії синтезують ритм музики, мелодичну основу, словесний текст і
пластичну виразність рухів. Основними системними компонентами
танцювально-ігрової дії є пісня, танець, сюжетно-драматичні діалоги,
ігри-імпровізації, вокально-танцювальні змагання, пародії і народні
жанри. Провідна роль у танцювально-ігровій дії належить музиці, яка
ритмічно організовує мову. Синтез „музичного мовлення” – пісні та
„музичного руху” – танцю народжує танцювально-ігрову дію, де танець і
29
пісня не тільки демонструють танцювальні чи вокальні навички
учасників, а також засобом соціалізації і комунікації.
Шлях до створення хореографічного образу пролягає через
ментально-психологічне та ідейно-художнє розкриття його характеру
музично-танцювальними засобами, які набули специфікації в межах
класичного та народно-сценічного танцю. Формування ідеальних
художніх моделей є результатом такого творчого процесу, який
передбачає взаємодію професійного та непрофесійного мистецтва,
створення танцювального образу, формування репертуару, музично-
рухової діяльності.
Зважаючи на актуальність танцювальної мови знайомство із нею
доцільно здійснювати в умовах гри, оскільки сама умовність
танцювальної мови сприймається дітьми як гра за правилами. Діти
самостійно визначають риси танцювального образу з погляду
зображальності, виразності і форми. Зміст образу у поєднанні з умовною
формою викликає цілісне відчуття дійсності (ланцюг рефлексів) і
поступово стає так само природним, як поєднання слова й звуку в пісні.
Подальші кроки поглиблюють і розширюють уявлення дітей
1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 17