1   2   3   4
Ім'я файлу: Анотація Сон дипломний реферат (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 707кб.
Дата: 02.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота. Бугрим.А.О (1).docx
Курсова+.docx
Реферат Притика.docx

6.2. Репетиційний план твору
Розучування музичного твору із хором можна розділити в основному на дві фази. Перша фраза – «вивчення» твору з хором зі сторони технічної: розучування нотного і літературного тексту, робота над чистотою інтонації, чіткістю ритму, дикцією, звуком, ансамблем і т.д. Друга фаза – це робота з хором в художньому плані, освоєння твору хором, як художнього цілого. Це фаза творчої роботи, як диригента хору так і колективу.

Примірний план роботи диригента над партитурою.

а) Вивчення партитури диригентом.

  1. Аналіз змісту літературного тексту, на якій написана музика хорового твору. Історичні дані про авторів музики і тексту.

  2. Аналіз музики і музично-теоретичний наліз твору.

  1. Аналіз вокально-хоровий.

  1. План художнього виконання.

  1. Складання плану хорових репетицій і методика їх проведення.

б) Розучування музичного твору з хором.

  1. Вступна бесіда або розмова про композитора, його життя, творчість і даний музичний твір. Короткі відомості про автора літературного тексту.

  2. Технічний розбір тексту:

а) окремо по голосах кожної партії (якщо заняття можна організувати в різних приміщеннях одночасно або займаючись з кожною партією у спеціально відведений час);

б) групами: чоловічий і жіночий або сопрано з тенорами в одній групі, альти з басами в другій;

в) на загальному хорі.

3) Робота над дикцією.

Читання тексту з хорошою артикуляцією в ритмі музики під диригування. Розробка окремих строїв, складів і слів в цілях вироблення ясної дикції. Зв’язок зі співом.

4) Робота над строєм, ансамблем.

Протягом всіх занять необхідно слідкувати за якістю звука співаючих і не допускати крикливого співу. Правило – економити голосові засоби – необхідно завжди мати на увазі при роботі з хором, особливо в період технічного розбору.

В). Робота з хором в художньому плані.

  1. Художня обробка твору. Розбір з хором, зміст літературного тексту в цілях знання художніх завдань у виконанні.

  2. Встановлення плану художнього виконання на основі синтезу змісту, літературних і музичних текстів: динамічні відтінки, темп (темпи), характер звуку, звукова рівновага, музичні фразування в цілому.

3. Генеральні репетиції (не менше двох).

У процесі роботи над цим твором необхідно використовувати такі репетиційні прийоми: проспівування важких місць поза ритмом, довільні зупинки на окремих акордах. Розбирати цей твір треба невеликими частинами, відносно закінченими музичними побудовами.

На першому етапі розучування особливої уваги вимагає інтонаційна і метро-ритмічна точність виконання, необхідне відчуття опорних точок, до яких спрямовується мелодичний рух. Працюючи над окремими фрагментами, важливо пам’ятати про цілісність твору.

Вирішуючи всі естетичні проблеми з точки зору виконавства, необхідно пов’язувати їх з вдосконаленням техніки диригування. Хоча спосіб жестикулювання базується на академічній традиції, у диригента-виконавця повинно бути щось своєрідне, що характеризує його індивідуальність. Диригент повинен звернути увагу на такі моменти, що можуть створити певні труднощі для виконання. Відпрацьовуючи згадані елементи, необхідно узгодити їх з диригентською схемою, виходячи з розміру твору.

Відповідність за правильний вибір повністю лягає на диригента і знаходиться в залежності від обраної ним строгої чи вільно-імпровізованої манери виконання. В питанні виконання трактування твору важливе значення має своєрідний інтонаційно-образний стиль музики композитора.

Твір надзвичайно цікавий, проникливий, написаний незвичайною, чистою мовою, яку ми не чуємо в повсякденному житті, тому прагнення виконати хоровий концерт досконало сприяє досягненню певних результатів хорового колективу.

Розучування цього твору розширює музичний кругозір для виконавців і слухачів. Подолання різноманітних вокально-хорових труднощів у процесі роботи над твором підвищує професійну майстерність диригента, допомагає придбати багато умінь і навичок, які необхідні для подальшого освоєння своєї майстерності.

Твір «Сон» написаний у розмірі 3/4 і є незмінним. Диригент користується двохдольною схемою: при диригуванні даного твору зустрічаються такі технічні складності – показ вступу, дихання, тактування довгих тривалостей.

Починається твір вступом жіночої партії сопрано, у другому такті затактом вступають партії А, Т. Затактом служить третя доля.

В третьому такті вступають всі хорові партії «tuti» жестом на показ вступу слід зробити якісно і впевнено, щоб у хористів не було ніяких сумнівів щодо вступу.

Вирішальну роль тут відіграє амплітуда жестів, де сильну динаміку зазначають великими довгими жестами, слабшо – малими, короткими. При посиленні динаміки, темпи поступово зберігаються і навпаки. Але у всіх випадках повинно зберігатися чітка точка відбиття, тому що без неї диригування стає пасивним.

В даному хоровому творі текст, є джерелом музичних образів, якими композитор відтворює його зміст.

Отже, текст і музика до нього є одне нероздільне, динамічне, ціле, вони доповняють одне одного і дають можливість слухачів зрозуміти художні образи музичної мов композитора.

Цей твір можна виконувати як середнім так і великим складом хору, кваліфікація професійний, навчальний, самодіяльний.

Твір «Сон» Стеценка має велике значення для хористів – співаків. Виконуючи його, хорист набуває навичок чистого інтонування, розвиває гармонічний слух, вчитися виробляти чітку дикцію, глибше знайомитися з творчістю композитора.

Твір складає неабиякі труднощі для молодого починаючого диригента, так як для того, щоб зуміти відтворити відповідні картини, необхідно чимало технічних вмінь і навичок.

Особливо важливим є показ динамічних відтінків, вміння показати кульмінаційний момент,відкрити перед слухачем ту зернину, яка криється у творчому задумі композитора.

Мелодичне багатство, оригінальність гармонійність мови, чудове знання автором специфіки хором, висока композиторська техніка підносять хоровий твір Стеценка «Сон» в перші ряди української хорової музики.

Хоровий твір «Сон» треба визнати дуже досконалою, визначною щодо технічної майстерності, художнього виконання. Твір являється невід’ємною частиною української народної творчості, яка в цілому доступна всім, хто цінить і шанує народне мистецтво.

Диригент повинен точно виконувати диригентську схему: жест стриманий, чіткий. Потрібно чітко показувати вступи і знаття, проводити сольну партію. В ліричних епізодах жест повинен бути плавним, м’яким. В кульмінації – об’ємним, могутнім.

Кожен керівник хорового колективу має можливість трактувати цей твір по своєму.

Вивчення хорового твору К.Стеценка «Сон» розширюємо музичний кругозір виконавців і слухачів. Подолання вокально- хорових труднощів у процесі роботи над твором підвищує професійну майстерність диригента, допомагає отримати різні уміння і навички, необхідні для вдосконалення своє майстерності. Для керуванням хору при виконанні цього твору диригент повинен володіти достатньо гнучкою технікою, малим і м’яким жестом на, piano впевненим рішучим жестом на чіткий показ вступів і зняттів звучання, мати велику волю і емоційність.

VII. Список використаних джерел


  1. Барабан Л. Кирило Стеценко у Тиврові: невідомі сторінки творчості. Укр. муз. газ. 2009.Жовт.– груд. (No 4).С. 8–9.

  2. Безбородова Л.А. Дирижирование. – М.: Просвещение, 1990. – 159 с.

  3. Білокінь С. Автокефальний протоієрей Кирило Стеценко. Наука і культура. Україна: щорічник / АН УРСР; голов. ред. О. Сергієнко. Київ, 1991.Вип. 25. С.318–326.

  4. Білокінь С. Кирило Стеценко–основоположник національно-церковної музики. Культура і життя.2002.5 черв. С. 4.

  5. БугаєваО. В. Музично-теоретична бібліотека імені К. Стеценка в архівних документах Музичного товариства імені М. Леонтовича. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2003. Вип. 8. С. 208–215.

  6. Ведмеденко В. М. К. Г. Стеценко і відродження національної духовної музики. Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки: зб. наук. пр.Харків, 2004.No 615. С. 110–111.

  7. Гайдучик Д. Синтез народнопісенних та церковно-монодичних витоків у духовних циклах Кирила Стеценка. Українське музикознавство. 2013. Вип. 39. С. 164–193.

  8. Галкіна Л. Кирило Стеценко: провідник духовності в Україні. Шкільний світ. 2017. No 9.С. 33–37.

  9. Горюхіна Н. К.Г.Стеценко: життя і творчість композитора 1882–1922 р. Київ: Мистецтво, 1955.31 с.

  10. Дейнеко Н. Сторінки української музики: творчість Кирила Стеценка: урок музики в 6-му класі. Мистецтво та освіта. 2004.No 2.С. 21–23.

  11. Дічек Н. П.,Сухомлинська О. В. Стеценко Кирило Григорович. Українська педагогіка в персоналіях. У 2 кн.Кн.1: Х–ХІХ ст.: навч. посіб. для студентів вузів / ред. О. В. Сухомлинська. Київ, 2005.С.558–566.

  12. Дмитревский Г, Хороведение и управление хором. – СПб.: Изд. Планета музыки, 2007.

  13. Живов, В. Л. Хоровое исполнительство : Теория. Методика. Практика: учеб. пособие для вузов. – М. : Владос, 2003. – 272 с.

  14. Захарчук О. Справжній співець народу. Дзвін.2013.No 11/12.С.120–122.

  15. Зиновьева, Л. П. Вокальные задачи ауфтакта в хоровом дирижировании/ Л. П. Зиновьева. – СПб. : Композитор, 2007. – 152 с.

  16. Иконникова, Л. Н. Интерпретаторская культура хорового дирижера / Л. Н. Иконникова ; науч. ред. Ю. Д. Златковский. – Минск : Изд. центр БГУ, 2005. – 143 с.

  17. Козицький П. Кирило Стеценко: (спроба критико- біогр. характеристики)// Музика.1923.Число2(трав.). С. 3–6; Ч. 3/5.С. 8–18.

  18. Колесса М. Основи техніки диригування. К. – Муз.Укр. – 1981.

  19. Королюк Н. Кирило Григорович Стеценко. Маленькі історії про українських композиторів 18–20 ст./ Н. Кирилюк. Київ, 1998.С. 133–147.

  20. Кречківський А.Ф. Нариси з історії хорового мистецтва України / А.Ф.Кречківський. – Суми, 1996. – 167 с.

  21. Лісецький С. Й. Риси стилю творчості К. Стеценка. Київ: Муз. Україна, 1977.125 с.

  22. Лісецький С.Стеценко К. Г. (1882–1922). Українська музична література для 6 класу ДМШ. Київ,1991.С. 3–19.

  23. Лучший ученик–лучшего из учителей : к 90-летию со дня смерти Кирилла Григорьевича Стеценко (1882–1922), укр.композитора. Киев. вестн.2012.15 мая.С. 4.

  24. Семенюк, В.О. Хоровая фактура. Проблемы исполнительства. – М.: ООО Издательство «Композитор», 2008. – 328 с.

1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас