Військова академія (м. Одеса)
Реферат
З Навчальної дисципліни:
«Українська мова за професійним спрямуванням»
На тему: Особливості військового красномовства
Підготував: Курсант
солдат Петрик Ю.А .
О Д Е С А (2 0 2 4)
Військове красномовство.
Військове красномовство веде своє походження з найдавніших часів. Руські князі та воєводи неодмінно звертались до своїх дружин перед виступом у похід, перед початком битви. „Слово о полку Ігоревім” містить промову Ігоря Святославовича перед вирішальною битвою з половцями. У „Повісті минулих літ” можемо познайомитися з промовою Святослава Ігоревича до дружинників.
У наш час у галузі воєнного мистецтва використовуються різні види красномовства. Максимально лаконічна промова має виразно патріотичний характер, вона небагатослівна, позбавлена образних прикрас і завжди одухотворена ідеєю героїзму, вимагає від солдат мужності, вірності своїй Батьківщині. Однією із особливостей військової промови є те, що вона не підлягає обговоренню. Військове красномовство має такі різновиди:
• промова-наказ;
• інструктивна промова;
• виступ на військово-політичну тему;
• промова-заклик.
Мова військових відзначається лаконізмом, наближеністю до розмовного стилю, насиченістю прислів’ями, приказками, цікавими випадками з життя.
Військове красномовство розвивалося в усі часи й у всіх народів (О. Македонський, Юлій Цезар), зокрема й в Україні в період відстоювання нею своїх національно-політичних інтересів, боротьби із численними іноземними ворогами.
Слово – це зброя, сила й могутність якої визнавалася й визнається провідними воєначальниками, політиками.
Українське військове красномовство найяскравіше представлене в ораторській спадщині часів Запорізької Січі, у документах, мемуарах провідних військових діячів періоду Великої Вітчизняної війни, коли хід військових подій залежить від сили переконуючого слова.
Військове красномовство князів Київської Русі, котрі завжди попереджали ворогів про те, що йдуть на них війною: “Йду на ви!”
Талановита спадщина О.В.Суворова: “Наука перемагати”, де в одному з розділів викладено основи “Словесного повчання солдатам”
Тут подано основні засади військового красномовства: говорити із солдатами їхньою мовою, мислити своєю головою, діяти відповідно до обставин, майстерно маневрувати, розвивати творчість, а не шаблонність у всьому з метою перемоги над ворогом.
Різновиди: промова – наказ, інструктивна промова, виступ на військово-політичну тему, надихаюча промова, заклик.
(Зразок: “З промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних козацької України” / Михайло Слабоштицький. З голосу нашої Кліо. – К, 2003 р. Стр. 153-156)
Військове красномовство
Бойовий заклик, що надихає, зміцнює дух воїнів.
Бойовий наказ, письмовий і усний.
Вивчення й коментування бойових статутів.
Військова преса, радіо, телебачення.
Навчальна й просвітительська діяльність серед військовослужбовців.
Промови полководців, командного складу в різних ситуаціях: перед боєм, в пам’ять загиблих – над могилами, на торжествах.
Листи командира частини сім’ям у мирний час, сім’ям загиблих у бою.
Військова наука й історія, мемуари: статті, книги, зустрічі й тощо.
Діловий світ, ділове спілкування
Ділові зустрічі, пропозиції, формулювання умов, обговорення.
Ділове листування.
Служба експертизи, аналізу, маркетингу, менеджменту; відповідні матеріали, документація.
Юридичні документи: закони, кодекси законів, постанови органів влади й ін. Документація відомства, фірми та ін.
Спеціальна, професійна, наукова література, журнали, каталоги, проспекти, реклама, термінологічні словники й довідники.
Організаційна документація: плани, проекти, засоби комунікації, зв’язку, відповідні кодові системи та ін.
Планування на перспективу.
Системи контролю, оцінки ефективності.
Примітка: ділове спілкування виходить далеко за рамки традиційного спілкування, воно досить динамічне й багато в чому засекречене (як, втім, і в політиці, військовій справі, дипломатії).
Педагогічна риторика (доповнення до академічного красномовства)
Комунікативна діяльність учителя.
Навчальні фрейми, сценарії.
Дискурс педагогічний, його аналіз.
Урок як складна мовна керована дія, що має когнітивну й активізуючу функцію.
Інформативно-навчальний діалог.
Педагогічний пізнавальний діалог.
Етикетний діалог.
Дидактичний спектакль.
Розгорнуті відповіді учнів, їхні реферати, доповіді.
Перекази, виклади зразкових текстів.
Творчі роботи: твори різноманітних типів і цілей.
Шкільні газети й журнали, листування, щоденники та ін.
Дитяча, юнацька літературна й ораторська творчість.
Державна й дипломатична сфера
Мовлення й переговори державних діячів усередині країни й поза нею.
Оформлення відповідних письмових документів. Листування.
Законодавча діяльність. Складання й укладання міжнародних договорів, декларацій, меморандумів.
Форми придворного й міжнародного етикету.
Щоденники й мемуари дипломатів, державних діячів.
Спілкування в побуті, у неофіційних і напівофіційних умовах
Мовний етикет на різноманітних рівнях, у різних середовищах.
Дружні й сімейні бесіди на різноманітні теми – на відпочинку, у театрі під час антракту, на прогулянках і тощо.
Суперечки, лайки, конфлікти, скандали та ін.
Обговорення: від сімейних справ до міжнародних відносин.
Оповідання, спогади, плани на майбутнє та ін.
Листування, ведення щоденників, написання спогадів та ін.
Інформація, телефонні розмови, телеграми та ін.
Літературна творчість.
Внутрішні діалоги із самим собою, самоаналіз.
Військове красномовство
Цей вид красномовства перегукується, з одного боку, з політичним, оскільки політика та дипломатія передують війні, з другого - з промовами юридичною, діловою, навіть канцелярською.
Остання використовується у формулюваннях наказів, статутів та іншої документації. Все це, звісно ж, впливає на мову військовослужбовців.
Військова тематика і стиль героїчного епосу мають багату історію: це "Іліада" Гомера, "Оповідь про Сигурде", "Пісня про Роланда", "Слово о полку Ігоровім".
В Афінах прославився військовий оратор Перікл — стратег (головнокомандуючий). Своєрідна риторика склалася в Спарті; спартанці цінували лаконізм і знущалися з великих за обсягом промов афінян.
Наприклад, мати проводжала сина на війну словами: "Повернися зі щитом або на щиті". Вислів Лікурга: "Надійніше, коли місто оточене не цеглою, а воїнами (захисниками)", Афористичною була мова Олександра Македонського — учня Аристотеля.
Прославленими оратором (і письменником) в різні часи був імператор Гай Юлій Цезарь, Петро Великий, Олександр Суворов.
Вислови Суворова позначені влучністю, афористичністю. Вони легко запам'ятовувалися солдатами. Жарт, знання солдатської мови творили чудеса. Суворов був улюбленцем армії.
Специфіка професії військового — це сувора дисципліна, висока організованість, чіткість у всьому, як правило, міцне здоров'я, вимогливість до себе і підлеглих, швидкість реакції.
Усі ці якості військового знаходять своє відображення у військових оповіданнях, призивах і командах, які народжуються в екстремальних умовах, в процесі навчання солдатів, при складанні військової документації.
Військове красномовство - своєрідний жанр, що потребує, по суті, ясності, лаконічності, сили та чіткості в побудові висловлювань.
Яскрава і сильна особа, стратег, оратор - ось ідеал полководця в уи часи.
Справжніми ораторами були такі геніальні полководці, як Генріх IV, Густав-Адольф, Олександр Македонський, Юлій Цезарь, Фрідріх
Великий, Наполеон Бонапарт, Олександр Васильович Суворов, Ми-хайло Ілларіоновіч Кутузов, адмірал Нельсон. Вони ввійшли в історію завдяки своєму таланту.
Військове красномовство є одним із найдавніших; воно розвивалося в усі часи та
в усіх народів, зокрема й в Україні в період відстоювання нею своїх національнополітичних інтересів, боротьби із численними іноземними ворогами. Слово — це
зброя, сила й могутність якої визнавалася й визнається провідними політиками,
державними діячами, а також фахівцями у сфері ораторського мистецтва від часів
античності й до наших днів.
Українське військове красномовство найяскравіше подане в ораторській
спадщині часів Запорізької Січі, у документах, матеріалах, спогадах провідних
військових діячів періоду Великої Вітчизняної війни, коли хід військових подій
часом безпосередньо залежав від сили переконуючого слова командувача.
Усім пам’ятне військове красномовство князів Київської Русі, котрі завжди
попереджували ворогів про те, що йдуть на них війною: „Йду на ви!”
Мова військових відзначається лаконізмом, наближеністю до розмовного
мовлення, насиченістю, прислів’ями, приказками, афоризмами, оригінальністю,
доцільністю, кмітливістю, дотепністю.
Військове красномовство має кілька основних різновидів: промова-наказ,
інструктивна промова, виступ на військово-політичну тему, заклик. Комісари
Великої Вітчизняної війни активно використовували такий різновид військового
красномовства, як бесіда перед боєм, щира бесіда після бою, де
17
послуговувалися емоційно-психологічними чинниками, зокрема гумором, гострим
дотепним слівцем.
Список Використаної літератури:
https://ultramadol.blogspot.com/2010/03/25.html
http://academy.apbu.edu.ua/e-books/pub_324/3442.html
https://studfile.net/preview/10042978/page:14/
https://pidru4niki.com/12920522/ritorika/akademichne_krasnomovstvo
https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/29015/1/2021_%D0%A0%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%201_21.02.pdf