1   2   3   4
Ім'я файлу: Анотація Сон дипломний реферат (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 707кб.
Дата: 02.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Курсова робота. Бугрим.А.О (1).docx
Курсова+.docx
Реферат Притика.docx

Аналіз літературного тексту твору

Однією з найяскравіших композицій, в якій пролунав протест митця-гуманіста проти придушення свободи, був хор «Сон» на слова автобіографічного вірша поета-революціонера П. Грабовського.

В музиці відтворено душевний стан ув’язненого в тюрмі безіменного бійця революції. Стеценко не тільки тонко розкриває всі нюанси почуттів, духовний світ свого героя, а й виражає палкий протест проти несправедливості, проти гніту й безправ’я.

Знайдена Стеценком лірична форма цього викриття підкреслює драматизм ситуації. Хор звучить як пристрасний заклик до боротьби за волю. Драматургія хору характеризується контрастним зіставленням образів мрії і суворої дійсності. Зіставлення образів пахучого поля й страшної тюрми, веселого літа й безжально зруйнованого життя набуває характеру все більш глибокого, непримиренного конфлікту.

«Сон» був чи не першою спробою психологічного розкриття громадянської теми. Особлива цілісність розвитку музичних образів, схвильованість тону, гострота виявлення конфлікту, глибина типізації підносять цей хор до рівня музичної поеми.

Цей твір –коштовна перлина української хорової класики.

Поезія Сон -  автобіографічна. (Перебуваючи на засланні, у Сибіру, поет з душевним трепетом згадує свою безталанну Україну.)

Сум за рідними. (В уяві в’язня постають картини рідної природи: зелений гай, пахуче поле, садок коло хати. Як різке протиставлення до майже ідилічних зображень природи випливають образи матері, шо доживає свій вік без сина, та рідної сестри, яка «ізнудьгувалася», чекаючи на брата.)

Власні враження. (Вражає читача різкий коитраст між чарівністю природи й жорстокістю дійсності. Вірш сповнює серце сумом, уболіваннями за долю України, збуджує у душі найпотаємніші почуття, спонукає замислитись над сучасним становишем України. Поезія П. Грабовського віддана Україні та - рідному народові.)

У поезії „Сон” поет розповідає сон, який наснився йому у тюрмі, навіяний тугою за рідним краєм. Простими словами він змальовує рідний пейзаж, і ми наче бачимо цю картину своїми очима. „Зелений гай, луг широкий, садок коло хати”. І цій гарній картині поет протиславляє образ матері, яка „знудилась”, зігнулась, сестри, яка „ізнудьгувалась”, „поблідло личко, згасли очі, надія вмерла”. Прокинувся автор і заплакав уночі. Він оплакував свою гірку долю, горе своєї родини.

Павло Арсенович Грабовськи досить часто звертається до мотивів туги за рідним краєм, спогадів про його мальовничу природу тощо. Основною таких віршів найчастіше ставали враження від спілкування з товаришами по в’язницях і засланню.

Для людини, що присвятила своє життя служінню народові, дуже важко було жити в неволі. Мотив спогадів про природу рідного краю поета-засланця відчувається в поезії «Сон».

Зелений гай, пахуче поле

В тюрмі приснилися мені…

Загальновідомо, що українська природа відрізняється надзвичайною мальовничістю, отож, що вона залишила слід у душі палкого чутливого поета. Однак у ї зображенні домінують сумні ноти. Образ природи у поета не є ясним, а навпаки, лише підкреслює загальну песимістичну картину суспільства:

І луг широкий, наче море,

І тихий сум по кружені.

Картини природи навіюють поетові образ рідної хати літом, коли навколо яскраві квіти, стиглі фрукти в садочку – незатьмарене нічим щастя:

Садок приснився коло хати

Весела літяна пора…

Ми відчуваємо, що в душі поета поєднується гордість за красу рідної

Батьківщини із сумом через становище її жителів. У поезії «Сон» Грабовський з великим почуття любові згадує рідну природу, за якою безкінечно сумує, перебуваючи за холодними гратами.

Жанр твору: лірична пісня. Це вид народнопоетичної і музичної творчості, який об’єднує різні за змістом і жанрами групи пісень, де переважає почуттєве, особистісне сприйняття світу. Це пісні про кохання, сімейно-побут. та більшість соц.-побут. (заробітчанські пісні, козацькі пісні, чумацькі пісні, стрілец., рекрут., бурлац., наймит. пісні).

Форма твору: куплетно – варіаційна. Це видозмінена куплетна форма, при якій композитор вносить зміни в кожний куплет. Виникла в 19ст.

Мелодія даного твору повністю відтворює розпач і переживання, ненависть і обурення, співчуття і ласку, тугу за рідним краєм.

Композитор з нескладної мелодії за допомогою різних гармонічних зворотів, різнобарвних динамічних зворотів, чітких мелодичних заходів у всіх партіях створює захоплююче неповторне полотно, до якого немає чого додати і немає чого відняти.

ІІІ. Партитурний запис хорового твору

Твір написаний для чотириголосного мішаного хору а cappella. Записаний на трьох нотоносцях, з’єднаних аколадою. На першому рядку – С і А. Тенор записаний у скрипковому ключі на другому рядку і Б записаний на третьому рядку в басовому ключі. Літературний текст твору підтекстовується по-різному. Є місця, де підтекстовка всіх партій збігається (13-18 такти). Також наявні місця так званих перекличок (1-3,5-6,19-20,22-23 такти), де літературний текст підтекстовується для групи партій окремо.

Композитор використав розспівування окремих складів на два звуки і більше. Зустрічається значне розспівування: 5-8,13-14,25-27.

Серед партитурних позначень, перш за все, відзначимо темп. У творі вказаний темп – Moderato, що означає помірно, не поспішаючи.

Позначення динаміки у партитурі наступні : 1 такт – ppдля всього хору, 7 такт - f для всього хору, 8 такт - pдля всього хору, 9 такт - pp для всього хору, 11 такт - pppдля всього хору, 13 такт - mf для всього хору, 16 такт – p для всього хору, 17 такт - f для сопрано, 18 такт - p для всього хору, 19 такт – p для всього хору, 23 такт – pдля всього хору, 24 такт – fдля всього хору, 26 такт – p для всього хору, 27 такт – p для всього хору. 28 такт – sfдля всього хору, 29 такт – p для всього хору, 30 такт – pp для всього хору.

Позначення музичних акцентів «>» (1-2,5 такти) та фермата « » (12,18,23,32 такти).




1-2 такт



IV. Музично-теоретичний аналіз твору

4.1. Гармонія і ладо-тональний план. Гармонічна мова.

Для передачі найрізноманітніших нюансів К.Стеценко поєднує класичну імітаційну поліфонію з традиціями народного багатоголосся, часто досягає змістового або колористичного акценту, виділяючи з постійного чотири- або шестиголосся один або два голоси, користується контрапунктами, тематичною розробкою. Рідше застосовує Стеценко прийоми контрастної поліфонії.

Манера, стиль цього твору ніби «акварельні». Композитор добирає дуже прозорі барви, світлий легкий характер звучання у другій частині.

Багата візерунчаста партія жіночого хору дає граціозний, ажурний мелодичний малюнок, світлий колорит; партія тенорів вносить основний мелодично-тембровий контраст, вона рівноправно виступає в діалозі з жіночим хором; партія басів має важливу колористичну функцію .

Такий спосіб розвитку музики надає динамічності розкриттю душевних переживань героя – його безмежної любові до свого краю, батьківщини й рідних, страшного відчуття свого безсилля в тюрмі.

Цілісності розгортання музичного образу композитор досягає інтенсивним тематичним розвитком декількох інтонаційних зерен. Трансформації їх проймають кожну музичну побудову, проходять у різних голосах і в процесі розвитку набувають нового емоційного забарвлення, становлять єдину інтонаційну основу хору. Навіть у кульмінації, в момент найвищого загострення конфлікту, бачимо інтонаційну спільність з цілком протилежними за характером епізодами – середньою частиною хору і його початком. Разом з тим композитор, трансформуючи тематичний матеріал, досягає надзвичайно тонкого нюансування, підкреслення психологічно важливих художніх деталей.

Щодо гармонії, то вона має дуже велике значення в розвитку музичного матеріалу. Вона здатна надати мелодії самі найрізноманітніші емоційні відтінки, настрої і барви. У даному творі мелодія і гармонія вдало взаємодоповнюють одна одну.

Основна тональність твору – c-moll. Дану тональність спостерігаємо у першій та останній частинах хорового твору. Мінорна тональність сприяє ніжному, наспівному характеру твору.

Уже у 10-12 тактах відбувається плавний перехід через Д7 в тональність домінанти G-dur. Вся друга частина (13-19 тт) звучить в G-dur.

В останньому такті другої частини (19 такт) спостерігаємо відхилення в однойменну тональність g-moll гармонічний.

Третя частина (20 такт) розпочинається з основної тональності c-moll (квінтовий звук). У 21 такті відхилення в тональність s. У 23 такті – відхилення в тональність Д ( G-dur). Ця тональність звучить і в кульмінації твору ( 24-25 тт). Завершується твір в основній тональності c-moll.


12 такт

10 - 11 такт


19 такт


4.2. Музична форма твору
Хоровому твору «Сон» К.Г. Стеценка притаманне акордово-гармонічне хорове звучання, підголоскова поліфонія, імітаційно-поліфонічні форми, виразне й гнучке голосоведення. Цей твір характеризується стислістю тематичного матеріалу, зосередження на розробці провідного образу.

У музичному творі «Сон» Стеценка напрям образотворення визначає тематизм композиції. Найхарактернішими є теми-мелодії, що вирізняються інтонаційно рівномірним матеріалом, а також синтетичний вид теми, що характеризується внутрішнім контрастом в ядрі теми або протистоянням між ядром та його розвитком. Особливо багатим є тематизм твору, якому притаманні низхідні інтонаційні звороти, збагачені мелізматикою та розспівами.
4.3. Фактура викладу хорових голосів
Фактура – сукупність засобів музичного викладу, яка створює технічні складності твору, його музичну тканину. На відміну від форми під фактурою розуміється одночасне розгортання компонентів твору по вертикалі. Іноді замість терміну фактура використовуються поняття: склад, будова, виклад.

Елементами фактури є мелодія, бас, акорди, фігурація, окремі голоси, орнаментика, витримані звуки та ін. Фактура обумовлена змістом творів композитора, принципами, виражальними і технічними можливостями інструментів та голосів.

Фактура твору – гомофонно – гармонічна з елементами підголосої поліфонії.

Щодо взаємодії фактури і змісту, то всі фактори свідчать про те, що засоби музичної виразності дають можливість композитору для глибокого відтворення змісту поетичного тексту.

Неабияке значення у розкритті змісту відіграє поліфонічний стиль викладу матеріалу. Це надало звучанню великої злитності і барвистості.

Фактура викладу хорових голосів у першій частині твору «Сон» - різна:

  • Імітаційна поліфонія (1-2 тт., 6-7 тт., 19 т., 22 т.,);

  • Гармонічна (8-9 тт., 13 т., 16-19 тт., 24-25 та ін);

  • Поліфонічна (10-11 тт., 22-23 та ін.).

Аналіз хорової творчості композитора підтверджує наскільки він достатньо володіє прийомами поліфонії, з яких одним із найулюбленіших, часто вживаних, була імітація. Техніка імітаційного письма надзвичайно різноманітна. Розробка тематичного матеріалу майже завжди базується на різних прийомах імітації. З’являється гармонічний виклад матеріалу. У доповненні використано обидва видифактури: поліфонічну та гармонічну.













4.4. Розмір твору. Особливості ритмічного малюнка твору «Сон»
Вираження метру в цифровій схемі ми називаємо розміром. Розмір твору – змінний 3/4 та 4/4. Метроритм простий, вступ починається з затакту на 1 долю.

Диригуються за такими схемами:



Ритм – це організація музичних звуків в їх часовій послідовності, один з головних виразних і формоутворюючих засобів музики. Поняття ритм охоплює організацію тривалостей, акцентів, структури твору. Ритм належить до головних провідників музичної думки.

Поліметрія у творі відсутня.

Ритмічний малюнок твору багатий на різні тривалості, які зустрічаються протягом твору:

, , , , , , .

Це сприяє уникненню одноманітності звучання, а також більш емоційному яскравому звучанню. Подовжені звуки використовуються для створення плавної мелодії або ж підкреслюють важливі слова чи склади літературного тексту.

4.5. Динаміка твору К. Стеценка «Сон».
Динаміка – сукупність явищ, пов’язаних з гучністю звучання. Агогіка і статика, інертність і експресія, тривога і спокій в музиці передаються відповідними динамічними нюансами.

Композитор використав у своєму творі контрастні динамічні відтінки: выд ppдо ff. Ці динамічні відтінки сприяють уникненню одноманітності звучання та сприяють більш емоційному, коли яскравому зверненню, коли душевному звучанню твору.

Композитор дуже влучно розставив у партитурному записі всі позначки, і тому, навіть, якщо диригент ще ніколи не чув цього твору, то у нього швидко складеться уява про цей твір і що він собою являє.

Першою на p вступає партія сопрано, підкреслюючи тим самим тему твору. Далі мелодію повторює альтова партія. (2 - 3 тт.)

Потім одночасно на pianissimo вступають партія тенора і баса, продовжуючи думку мелодії. (3 - 4 тт)

Сопрано розспівують звук, альт, тенор і бас затримують звук, потім твір переходить в 4/4. (5-6 тт.)

Вступає жіноча партія, далі на forte мелодію повторює чоловіча партія (6-7 тт.)

Далі динаміка твору переходить на p, і поступово зменшується звук на pp (8-9 тт.)

Відбувається поступова зміна розміру спочатку на ¾ потім знову на 4/4. (10-11 тт.)

Мелодію веде альт, в кінці присутня фермата. Друга частина починається затакту на mf. Змінюється тональність твору на D - dur (12-13 тт.)

На першу долю вступають сопрано, на другу долю мелодію підхвачують альти, тенори і баси. (13-14 тт.)

На першу долю зі зняттям на pвступає весь хор. (16 тт.)

На f вступає весь хор, і закінчується на ферматі. (17-19 тт.)

На pна другу долю вступає сопрано, на четверту долю на pвступає весь хор. (20 т.)

Третя частина закінчується на pс ферматою. (23 т.)

Поступова зміна розміру на ¾ співається на p, потім зміна на 4/4. (26-27 тт.)

Затакту с sfвступає весь хор, мелодію на pведе альт, і поступово зменшує звук на pp. Закінчується ферматою. (28-32 тт.)

Кульмінація твору спостерігається у 25-26 тактах, яке до кінця плавно переростає в piano.



1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас