Психологічні особливості прояву емпатії у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей сторінка 2

24
Юсуповим І. МА також була розроблена авторська анкета для дослідження розуміння емпатії сучасною молоддю.
Даний етап проводився з використанням обраної нами психодіагностичної методики, оцінювання якої дозволило визначити та виявити різницю рівня емпатії, визначення емпатичних тенденцій між студентами гуманітарних та технічних спеціальностей, а також рівні розвитку емпатії в різних сферах людського життя та загальну картину рівня розвитку емпатії.
На другому етапі була розроблена психокорекційна програма для студентів гуманітарних та технічних спеціальностей, які за результатами психодіагностичних методик мають низький або дуже низький рівень емпатії.
Останній етап полягав у складанні практичних рекомендацій студентам гуманітарних та технічних спеціальностей за результатами дослідження для подальшого вдосконалення психо-емоційної сфери та розвитку емпатичних здібностей особистості.
1. Методика «Діагностика рівня емпатії» за Бойком В.В.
Мета дослідження цієї методики полягала у вияві емпатії, тобто здатності осо- бистості співпереживати проблемам інших людей.
Результати експериментальних досліджень представляють по шести шкалах з номерами певних тверджень.
Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення людини на розуміння сутності будь-якого іншого людини, на його стан, проблеми і поведінку. Це спонтанний інтерес до іншого, відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного відображення партнера.
Емоційний канал емпатії фіксується здатність емпатичність входити в емоційний резонанс з оточуючими - співпереживати, брати участь. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти внутрішній світ іншої людини. Прогнозувати його поведінку і ефективно впливати можливо тільки у випадку. Якщо сталася енергетична підстроювання до партнера.
Співучасть і співпереживання виконує роль сполучної ланки між людьми

25
Інтуїтивний канал емпатії дозволяє людині передбачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються та узагальнюються різні відомості про партнерів.
Установки, які або перешкоджають емпатії. ефективність емпатії знижується, якщо людина намагається уникати особистих контактів, вважає недоречним виявляти цікавість до іншої особистості, переконав себе спокійно ставитися до переживань і проблем оточуючих. Подібні умогляду різко обмежують діапазон емоційної чуйності та емпатичних сприйняття.
Проникаюча здатність в емпатії розцінюється як важливе комунікативне властивість людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності. Розслаблення партнера сприяє емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю та емпатичних розуміння.
Ідентифікація - важлива умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В основі
ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування.
Методика Бойко В.В. містить 36 питань, які оцінюються випробуваним за принципом згоди або незгоди із запропонованими твердженнями. Підраховується число відповідей, відповідних ключу кожної шкали (кожна відповідь яка співпадає, з урахуванням знаку, оцінюється відповідним балом, а потім визначається їх загальна сума (Додаток Б ). Оцінки за кожною шкалою можуть варіюватися від нуля до шести балів та вказують на значимість конкретного параметра в структурі емпатії. При аналізі показників шкал оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника - рівня емпатії.
2. Методика «Рівень емоційного відгуку» за Меграбяном А. та Епштейном Н.
Опитувальник складається з 25 суджень закритого типу - як прямих, так і зво- ротних. Респондент повинен оцінити ступінь своєї згоди або незгоди з кожним із них. Шкала відповідей (від «повністю згоден» до «повністю не згоден») дає можли- вість виразити зміст ставлення до кожної ситуації спілкування. В порівнянні з вихі- дним варіантом опитувальника кілька змінена шкала відповідей, складені таблиці

26 перерахунку «сирих» балів у стандартні оцінки. Загальна оцінка підраховується шляхом підсумовування балів. Ступінь вираженості здібності особистості до емо- ційного відгуку на переживання інших людей (емпатії) визначається за таблицею перерахунку «сирих» балів у стандартні оцінки шкали стенів (Додаток В. Методика визначення рівня емпатії за Юсуповим І. М.
Ця методика дозволяє виявити рівень емпатійних тенденцій де необхідно, від- повідати (так або ні) на кожне з 36 тверджень (Додаток Д).
Також за допомогою цієї методики визначається не тільки загальний рівень емпатії, але й її рівні в різних сферах людського життя, які можна виявити за допомогою шести діагностичних шкал) Шкала «Емпатія з батьками дозволяє виявити здатність до співчуття, співчуття власним батькам, небайдужості до їх життя, почуттів, настрою.
Схильності розуміти членів сім'ї та прощати образи.
2) Шкала «Емпатія з тваринами» визначає здатність до співчуття тваринам,
інтерес до них, можливість взяти до себе в будинок бездомну тварину і надати допомогу потерпілому.
3) Шкала «Емпатія зі стариками діагностує схильність до співчуття, співпереживання, участі до людей старшого покоління, розумінню і терпінню до їх
іноді зайвої турботи, дратівливості, можливим несправедливим докорів під час їх хвороби.
4) Шкала «Емпатія з дітьми» дозволяє визначити рівень емпатії в ставленні до дітей, здатність до співчуття до них, розумінні суті їх поганого або сумного настрою, умінні та любові знаходити спільну мову та взаємодіяти з ними) Шкала «Емпатія з героями художніх творів» виявляє схильність до співчуття героям фільмів / книг, здатності вжитися в його роль, більш глибокому сприйняттю сюжету, суті змісту історії, акценті на переживаннях самих героїв, а не
їх дій.
6) Шкала «Емпатія з незнайомими або малознайомими людьми діагностує здатність до співпереживання іншим людям, небайдужості до їх бід і доль, можливості вислухати і допомогти людині при необхідності.

27 В процесі обробки результатів використовуються додаткові шкали нещирості, достовірності та психологічного захисту, які дозволяють з високою точністю оцінити отримані показники.
Заключним методом психологічного дослідження було проведення анкетування (розроблено автором, за допомогою якого з’ясовувалося змістовне наповнення поняття «емпатія», особливості його прояву та наявність розуміння важливості розвитку емпатичних здібностей у житті людини студентами гуманітарних та технічних спеціальностей Національного авіаційного університету
(Додаток Ж).
Відповідно до результатів дослідження, нами була розроблена психокорекційна програма, а також практичні рекомендації щодо розвитку емпатії та емпатичних здібностей студентської молоді. Детальна інформація щодо
інтерпретації отриманих результатів дослідження подана в наступному параграфі роботи.
2.2. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження розвитку емпатії у
студентів гуманітарних та технічних спеціальностей
Аналіз наукової літератури психологічних особливостей емпатії у студентсь- кої молоді показав, що розвиток та прояв емпатичних здібностей відіграють важливе значення як для становлення їх особистості в суспільстві, так і для особистісного зростання. З метою визначення психологічних особливостей прояву емпатії у студентської молоді було проведене експериментальне дослідження, учасниками якого стали студенти гуманітарних та технічних спеціальностей Національного авіаційного університету міста Києва віком 18-22 років. Вибірка становить 80 респондентів (40 респондентів - юнаки технічних спеціальностей та 40 респондентів дівчата гуманітарних спеціальностей).
Емпіричне дослідження визначення загального рівня емпатійних здібностей особистості за методикою Бойко В. В. демонструє, що високий та середній рівень

28 емпатії переважає у студентів гуманітарних спеціальностей. Це знайшло відображення у аналізі кількісних показників результатів отриманих за цією методикою 10% та відповідно 50%, занижений та дуже низький рівень емпатії в сумі дало 40% (Додаток И.
Щодо технічних спеціальностей, то результати навпаки були протилежними

зафіксовано 60% студентів з дуже низьким рівнем емпатії та 40% занижений рівень емпатії, а середній та високий рівень емпатії, взагалі, відсутні. Кількісні показники отриманих результатів загального рівня емпатійних здібностей за методикою Бойко В. В наведено в таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1
Результати визначення рівня емпатійних здібностей за Бойком В. В. у студентів
гуманітарних та технічних спеціальностей
Рівень визначення емпатійних здібностей
Високий рівень емпатії
Середній рівень емпатії
Занижений рівень емпатії
Дуже низький рівень емпатії
Гуманітарні спеціальності
10%
50%
37,5%
2,5%
Технічні спеціальності
0%
0%
40%
60%
Згідно з отриманими даними, приходимо до висновку, що у більшої половини студентів технічних спеціальностей з дуже низьким рівнем емпатії, що виникають труднощі щодо глибокого розуміння емоційних станів інших людей та адекватного реагування на них. Цілком вірогідно, що справжні емоційні переживання інших людей виявляються несподіваними для цієї частини респондентів. Методика «Діагностики рівня емпатії» за Бойком В. В. також виявила відмінності по окремих каналах (Додаток К. Автор методики виділяє 6 каналів: раціональний, емоційний, інтуїтивний, установки емпатії, проникаюча здатність в емпатії та канал ідентифікація в емпатії.
По деяким каналам, таким як, раціональний канал, установкам, що сприяють або перешкоджають емпатії та проникаюча здатність в емпатії, різниця між

29 студентами гуманітарних та технічними спеціальностями невелика, тобто майже співпадає. А по решті каналів емпатії, а саме, емоційному, інтуїтивному та
ідентифікаційному спостерігається значна відмінність між студентами гуманітарних та технічних спеціальностей. Помітно, що у студентів гуманітарних спеціальностей емпатійні здібності вищі. Наперший погляд, це можна пояснити тим, що на технічних спеціальностей навчається більше студентів чоловічої статі, а подруге, те шо вони працюють в системі людина-техніка та застосовують більш раціональні підходи. Шкала вимірювання визначена, як середня арифметична кількість балів по відповідним каналам. Результати відображені на рисунку 2.2.1. Рис. 2.2.1. Відмінності результатів по окремих каналах у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей
Результати методики «Рівень емоційного відгуку» за Меграбяном А. та
Епштейном Н. показали, що студенти гуманітарних спеціальностей мають 37,5% високого рівень емоційного відгуку, 55% середній рівень та 7,5% низький рівень.
Щодо технічних спеціальностей 45% низький рівень емоційного відгуку, 45% середній рівень та 10% високий рівень. Результати сформованості рівня визначення

30 емоційного відгуку у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей наведено в таблиці 2.2.2.
Таблиця 2.2.2
Результати визначення рівня емоційного відгуку за Меграбяном А. і Епштейном Н.
Рівень визначення емоційного відгуку
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
Гуманітарні спеціальності
37,5%
55%
7,5%
Технічні спеціальності
10%
45%
45%
Згідно отриманих даних, майже більша половини студентів гуманітарних спеціальностей показала, що мають середній рівень емоційного відгуку, трохи менша десятої частини – мають низький рівень емоційного відгуку. Більше третини студентів гуманітарних спеціальностей мають дуже високий рівень. Щодо студентів технічних спеціальностей майже половина показала низький та середній рівень емоційного відгуку та десята частина має високий рівень емоційного відгуку.
Під час проведення третьої методики, а саме методика «Визначення рівня емпатії» за Юсуповим І. М, було зафіксовано те, що майже всі студенти, а саме 85% студентів гуманітарних спеціальностей має середній рівень емпатії. Це означає, що вони не належать до числа особливо чутливих осіб. У міжособистісному спілкуванні вони більш схильні судити про інших за їхніми вчинками, ніж довіряти особистим враженням. Вони можуть емоційно реагувати, але в більшості вони знаходяться під самоконтролем. Вони уважні в спілкуванні, намагаються зрозуміти більше, ніж сказано співрозмовником, але при зайвому з їхньої точки зору відтиснення почуттів втрачають терпіння; віддають перевагу делікатно не висловлювати свою точку зору, не будучи впевнені в тому, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів та перегляді кінофільмів вони частіше стежать за дією, ніж за переживаннями героїв; утрудняються прогнозувати розвиток відносин між людьми, тому, трапляється, що

31
їхні вчинки виявляються для них несподіваними. У них немає розкутості почуттів, що заважає їм повноцінному сприйняттю людей.
Менша чверть студентів мають 10% низький рівень емпатії. У студентів з цим рівнем емпатії існують труднощі у встановленні контактів з людьми, вони незатишно почуваються в галасливій компанії; емоційні прояви у вчинках оточуючих часом здаються незрозумілими та позбавленими сенсу. Віддають перевагу відокремленим занять конкретною справою, а не роботі з людьми.
Прихильники точних формулювань і раціональних рішень. Ймовірно, у них можуть бути мало друзів, ау кого вони є, більше цінують за ділові якості та ясний розум, ніж за чуйність. Бувають моменти, коли вони відчувають свою відчуженість, оточуючі не надто шанують їх своєю увагою. І всього 5% студенти гуманітарних спеціальностей, що мають високий рівень емпатії. Для них характерна чутливість до потреб та проблем оточуючих, з непідробним інтересом ставляться до людей, їм подобається "читати" їхні обличчя. Емоційно-чуйні, товариські, швидко встановлюють контакти та знаходять спільну мову з оточуючими. Вони намагаються не допускати конфліктів та знаходити компромісні рішення, добре проживають критику в свою адресу. В оцінці подій вони більше довіряють своїм почуттям та інтуїції, ніж аналітичним висновкам; віддають перевагу працювати з людьми, ніж працювати поодинці; постійно потребують схваленні своїх дій.
Щодо студентів технічних спеціальностей половина студентів мають 50,5% середній рівень емпатії, 47,5% низький рівень та 2,5% високий рівень. Результати діагностики рівня емпатії за Юсуповим І. М. наведені в таблиці 2.2.3.
Таблиця 2.2.3
Результати діагностики рівня емпатії за методикою Юсуповим І. М.
Діагностика рівня емпатії
Дуже високий рівень
Високий рівень
Середній рівень
Низький рівень
Дуже низький рівень
Гуманітарних спеціальностей
0%
5%
85%
10%
0%
Технічних спеціальностей
0%
2,5%
50,5%
47,5%
0%

32
Також виконавши порівняння кількісних результатів рівнів емпатії в різних сферах людського життя, було виявлено наступне: у категоріях «Емпатія до батьків», «Емпатія до тварин», «Емпатія до літніх людей, «Емпатія до дітей»,
«Емпатія до незнайомих та малознайомих людей студенти гуманітарних спеціальностей мають вищі показники ніж студенти технічних спеціальностей.
Щодо категорії «Емпатія до персонажів художніх творів», то показники студентів технічних спеціальностей виявились вищими ніж у студентів гуманітарних спеціальностей. Це, з нашої точки зору, можна пояснити тим, що студенти технічних спеціальностей більш занурені в віртуальний комп’ютерний світ ігор, де відбувається «злиття» зі своїм персонажем. (Додаток Л).
Шкала вимірювання визначена, як середня арифметична набраних балів по відповідним різним сферах емпатії. Отримані загальні результати можемо побачити на графічному зображенні даного явища поданого на рисунку Рис. 2.2.2. Результати порівняння рівня розвитку емпатії в різних сферах людського життя у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей
Отримані результати на графічному зображені діаграми показують, що більша домінуюча емпатійна чуйність в цих сферах людського життя у студентів гуманітарних спеціальностей, ніж у студентів технічних спеціальностей, що

33 підтверджується проблемами в емоційно-чуттєвої сфери та певною мірою ускладнюють їм спілкування з оточуючими.
Заключним етапом дослідження у порівняльному аналізі особливостей прояву емпатії між студентами гуманітарних та технічних спеціальностей було опрацювання результатів проведеного авторського анкетування, питання якого були спрямовані на виявлення розуміння «емпатії» як явища, розуміння емоцій та почуттів оточуючих, прояву особистісних емпатійних здібностей, усвідомлення необхідності та бажання розвивати ці здібності у себе (Додаток М. Наведемо приклади. Більша кількість відповідей на твердження «Якщо я бачу сильно засмучену людину, або коли вона плаче була отримана студентами гуманітарних спеціальностей, які «більше переживають за цю людину та розуміють її біль», в той час коли майже половина студентів технічних спеціальностей «важко відчувають біль іншої людини».
На наступне твердження «Якщо хтось нервується?» майже всі студенти гуманітарних спеціальностей вибрали варіант відповіді «відчувають та бачать цю напруженість та розуміють її», на відміну від студентів технічних спеціальностей, які віддали перевагу варіанту відповіді не завжди помічають що інші люди нервують». Кількісні показники Отриманих відповідей можемо побачити у графічному вигляді рисунку 2.2.3. Рис. 2.2.3. Результати порівняння відповідей на питання «Якщо я бачу сильно засмучену людину, або коли вона плаче та «якщо хтось нервується?» у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей

34
Щодо твердження «Якщо я бачу хвору тварину?» студенти гуманітарних спеціальностей в більшості емоційно відреагували та виявили співпереживання на уявну ситуацію віддаючи перевагу відповіді «відчуваю біль тварини та проживаю
її». Протилежний вибір відповіді зробили студенти технічних спеціальностей, з яких майже половина не відчувають ніяких сильних емоцій по відношенню до хворої тварини».
Щодо останнього твердження Як ви вважаєте, чи має бути емпатія у майбутніх психологів/інженерів?» були отримані наступні результати: більша половина студентів технічних спеціальностей не вважають необхідність розвитку емпатії для них в майбутньому в їхній професії», водночас студенти гуманітарних спеціальностей, навпаки дали результати, що все ж таки «емпатія відіграє невід’ємну важливу роль для них в майбутньому в їхній професії». Ці результати можемо побачити на рисунку Рис. 2.2.4. Результати порівняння відповідей на питання «Якщо я бачу сильно засмучену людину, або коли вона плаче та «якщо хтось нервується?» у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей
Для перевірки достовірності даних результатів методиків, також була виконана математична обробка за допомогою t–критерія Стьюдента для залежних

35 вибірок, результати якого представлено в додатку (Додаток Н. Відповідно до результатів обчислення, ми можемо побачити, що перша методика рівня емпатії за Бойком В.В. на рівні p<0,05, опитувальник методики Шкала емоційного відгуку» за
Меграбяном А. і Епштейном Н. p<0.05 та методика визначення рівня емпатії за
Юсуповим І. М. p>0,05, що говорить нам про наявність значимих відмінностей.
Результати статистичного аналізу розвитку емпатійних здібностей між студентами гуманітарних та технічних спеціальностей за критерієм t-Стьюдента зображено на таблиці 2.2.4.
Таблиця 2.2.4
Значимі відмінності рівня розвитку емпатії у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей,
виявлені за допомогою t-критерію Стьюдента.
Методики на виявлення
рівня розвитку емпатії
Середні показники
Sig.
(2-tailed)
Гуманітарних
спеціальносте
й
Технічних
спеціальносте
й
Методика «Діагностика рівня емпатії» за Бойка В. В.
20,00 14,10
Методика «Рівень емоційного відгуку» за
Меграбяна А. і Епштейна Н.
24,35 Методика «Визначення рівня емпатії» за Юсуповим І. М 39,15
>0,05
Наявність отриманих результатів зумовлює здійснювати пошук психокорекційного впливу щодо розвитку емпатії у студентів технічних спеціальностей за рахунок створення психокорекційної програми та практичних рекомендацій студентам щодо подальшого розвитку підвищення рівня емпатії у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей.

36
Висновки до другого розділу
Результати експерименту обумовлюють висновки другого розділу даного дослідження.
Відповідно до цього:
1. Було здійснено вивчення особливостей рівня емпатії студентів, де було організовано та проведено дослідження за участю студентів гуманітарних та технічних спеціальностей, які навчаються в Національному авіаційному університеті. 40 студентів гуманітарних спеціальностей та 40 студентів технічних спеціальностей, віком 18-22 років. Респондентами технічних спеціальностей були переважно юнаки, а гуманітарних спеціальностей – дівчата.
2. Відповідно до мети дослідження, нами було обрано наступні психодіагностичні методики методика «Діагностика рівня емпатії» за Бойком В.В., методика
«Рівень емоційного відгуку» за Меграбяном А. і Епштейном Н, методика визначення рівня емпатії за Юсуповим І. МА також була розроблена авторська анкета для дослідження розуміння емпатії сучасною молоддю.
3. За результатами дослідження дозволяє констатувати, що методика
«Діагностика рівня емпатії» за Бойком В. В. показало, що половина студентів гуманітарних спеціальностей має середній рівень, який є домінуючим, занижений рівень трохи менше мають більше третини, дуже низький рівень дуже мала кількість студентів та десята частина має високий рівень емпатії у студентів гуманітарних спеціальностей. Більша половина студентів технічних спеціальностей показала дуже низьким рівнем емпатії та менше половина занижений рівень емпатії, що може характеризуватися тим, що можуть мати труднощі щодо глибокого розуміння емоційних станів інших людей та адекватного реагування на них. Цілком вірогідно, що справжні емоційні переживання інших людей можуть виявитися несподіваними для цієї частини респондентів. Згідно отриманих даних за методикою визначення рівня емоційного відгуку за Меграбяном А. та Епштейном Н, майже більша

37 половини студентів гуманітарних спеціальностей показала, що мають середній рівень емоційного відгуку, трохи менша десятої частини – мають низький рівень емоційного відгуку. Більше третини студентів гуманітарних спеціальностей мають дуже високий рівень. Щодо студентів технічних спеціальностей майже половина показала низький та середній рівень емоційний відгук та десята частина має високий рівень емоційного відгуку. Щодо останньої третьої методики на визначення рівня емпатії за Юсуповим І.М показало також ідентичні результати, а саме те, що у студентів гуманітарних спеціальностей в більшості середній рівень емпатії, то у студентів технічних спеціальностей половина має середній та інша половина має низький рівень емпатії. Також отримані результати рівнів емпатії в різних сферах людського життя, було виявлено наступне: у категоріях «Емпатія до батьків», «Емпатія до тварин», «Емпатія до літніх людей, «Емпатія до дітей», «Емпатія до незнайомих та малознайомих людей студенти гуманітарних спеціальностей мають вищі показники ніж студенти технічних спеціальностей. Щодо категорії
«Емпатія до персонажів художніх творів», то показники студентів технічних спеціальностей виявились вищими ніж у студентів гуманітарних спеціальностей. Це, з нашої точки зору, можна пояснити тим, що студенти технічних спеціальностей більш занурені в віртуальний комп’ютерний світ ігор, де відбувається «злиття» зі своїм персонажем.
4. Заключним етапом дослідження було проведення авторського анкетування, питання якого були спрямовані на виявлення розуміння «емпатії» як явища, розуміння емоцій та почуттів оточуючих, прояву особистісних емпатійних здібностей, усвідомлення необхідності та бажання розвивати ці здібності у себе. Результати дали нам констатувати що у студентів гуманітарних спеціальностей є домінуюча емпатійна здібність ніж у студентів технічних спеціальностей.
5. За результатами проведення методик, було проведено математичну обробку даних за допомогою критерію t-Стьюдента, де було статистично підтверджено

38 гіпотезу Н за p>0,05 про те що, статистично значущі відмінності рівня емпатії між студентами гуманітарних та технічних спеціальностей існують.

39
РОЗДІЛ 3
ПСИХОКОРЕКЦІЯ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ У СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ТА ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
ЗАСОБАМИ АРТ-ТЕРАПІЇ
1.1. Розробка, обґрунтування та зміст рекомендаційної програми
психокорекції підвищення рівня емпатії у студентів гуманітарних та технічних
спеціальностей засобами арт-терапії
Зважаючи на результати проведеного дослідження, була розроблена корекційна програма розвитку емпатії у студентів гуманітарних та технічних спеціальностей, що наведена в таблиці Мета даної корекційно-розвивальної програми –
підвищення рівня емпатії, емпатичних здібностей та психо-емоційної сфери студентської молоді.
Відповідно до мети, були виділені наступні завдання програми:
1. Зниження рівня тривожності;
2. Підвищення рівня самооцінки;
3. Збалансування міжособистісних відносини;
4. Розвиток емпатичних здібностей особистості;
5. Розкриття особливостей емоційної сфери особистості, тренування мислення, уваги, здатності слухати, здібності до самоаналізу, до розуміння інших людей.
Перелік методів та форм роботи, які будуть використовуватися під час занять бесіда, групова дискусія.
Обладнання: 23
стільців, 12 столів, набір стимульного матеріалу, набір психодіагностичних методик в необхідній кількості, папір, кольорові олівці, акварельні, фарби гуаш та фломастери.
Очікувані результати:
1. зниження рівня тривожності;
2. розвиток емпатійних здібностей;
3. актуалізація відчуттів, переживання, усвідомлення своїх почуттів учасниками;

40 4. розвиток здатності взаємодіяти у групі.
Організація занять програма розрахована на 10 занять по 60-80 хвилин кожне.
Заняття проводиться 2 рази на тиждень.
Кількість осіб у групі: 23 осіб. Форма занять групова.
Таблиця 3.1.1

1 2 3 4 5 6 7

скачати