Ім'я файлу: ГКС, цитостатики.doc
Розширення: doc
Розмір: 425кб.
Дата: 22.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розширення: doc
Розмір: 425кб.
Дата: 22.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Альтернативна терапія НС
| Препарат, доза | Тривалість | Примітка |
| Блокатори рецепторів до ангіотензину | До 1 року | в стадії розробки |
Інгібітори АПФ | ||
| Кальцієві блокатори (дилтіазем, фелодипін) | ||
Левамізол 2,5 мг/кг 1 раз в 2-3 дні | 8 тижнів | у хворих з частими ГРВІ |
5.2.Лікування залежно від морфологічного типу ГН. Виходячи з сучасних уявлень про морфогенез ГН, ступінь ураження нирок і прогноз захворювання терапевтичні заходи слід розробляти на підставі морфологічного діагнозу, враховуючи клінічний варіант, стадію та ступінь активності процесу.
Рекомендується поєднання патогенетичних препаратів залежно від морфологічного типу ГН.
Проліферативний ГН. При стероїдочутливому варіанті: преднізолон – 1 мг/кг маси тіла щоденно (6-8 тиж), потім дозу знижують протягом 1-2 тижнів до 0,5 мг/кг маси тіла щоденно, надалі відміняють по 5 мг на місяць у комбінації з хлорбутином по 0,15 мг/кг маси тіла (6 міс), або циклофосфамідом по 1,5 мг/кг.
При стероїдозалежному варіанті глюкокортикоїди застосовують в тому самому варіанті, через 8-12 тижнів додають циклофосфамід по 1,5 мг/кг маси протягом 6 міс, далі глюкокортикоїди призначають по ЗО мг на добу через день (6 міс). Відміняють по 5 мг на місяць.
За умови рецидиву або відсутності ефекту після застосування циклофосфаміду призначають циклоспорин-А (сандімун) – 100-150 мг/м2 на добу (до 6 міс) у поєднанні з преднізолоном – по 0,5 мг/кг маси тіла через день; відміняють преднізолон по 5 мг на місяць.
За умови рецидиву або відсутності ефекту після застосування циклофосфаміду призначають мофетил мікофенолат 60 мг/кв.м, або 2-3 мг/кг/добу протягом 8-12 місяців.
Мезангіопроліферативний ГН. При стероїдчутливому варіанті: лікування починають преднізолоном – 1 мг/кг маси тіла через день (8-12 тиж.), потім по 0,5 мг/кг маси тіла через день (9-11 міс), відміняють по 5 мг на місяць у комбінації з хлорбутином по 0,15 мг/кг маси тіла (6 міс).
При стероїдозалежному варіанті глюкокортикоїди застосовують в тому самому варіанті, через 8-12 тиж додають циклофосфамід по 1,5 мг/кг маси протягом 6 міс, далі глюкокортикоїди призначають по ЗО мг на добу через день (6 міс). Відміняють по 5 мг на місяць.
За умови рецидиву або відсутності ефекту після застосування циклофосфаміду призначають циклоспорин-А (сандімун) – 100-150 мг/м2 на добу (до 6 міс) у поєднанні з преднізолоном – по 0,5 мг/кг маси тіла через день; відміняють преднізолон по 5 мг на місяць.
За умови рецидиву або відсутності ефекту після застосування циклофосфаміду призначають мофетил мікофенолат 60 мг/кв.м, або 2-3 мг/кг/добу протягом 8-12 місяців.
Ефективність викладених схем лікування дає 70—80 % ремісій строком до 5 років.
Мембранозний ГН. Лікування починають з преднізолону – по 2 мг/кг маси тіла через день протягом 8 тижнів, далі відміняють його по 5 мг на місяць. На тлі відміни призначають хлорбутин – по 0,15 мг/кг маси тіла, вживання якого закінчується разом з преднізолоном. За умови рецидиву або відсутності ефекту після застосування циклофосфаміду призначають циклоспорин-А (сандімун) – 100-150 мг/м2 на добу (до 6 міс) у поєднанні з преднізолоном – по 0,5 мг/кг маси тіла через день, або мофетил мікофенолат 60 мг/кв.м, або 2-3 мг/кг/добу протягом 8-12 місяців.
Мезангіокапілярний (лобулярний) ГН. Лікування починають із застосування плазмаферезу (6-8 сеансів). Потім призначають преднізолон – по 1 мг/кг маси тіла через день, курантил – по 25 мг/кг маси тіла, аспірин – по 0,5 г на добу. Після 6-8 тижнів комбінованої терапії дозу преднізолону знижують до 0,5 мг/кг маси тіла через день протягом року в поєднанні з курантилом та аспірином в тих самих дозах.
Фокальний сегментарний гломерулосклероз / (г і а л і н о з). Починають з призначення преднізолону по 2 мг/кг маси тіла протягом 6-8 тижнів, далі по 2 мг/кг через день протягом 4 тижнів. Відміняють по 5 мг на місяць. Якщо немає ефекту протягом 6 тижнів, призначають алкілуючі цитостатики (циклофосфамід по 2 мг/кг або хлорбутин по 0,2 мг/кг) з преднізолоном у дозі 2 мг/кг через день.
Якщо таке лікування неефективне, то призначають преднізолон – по 0,5 мг/кг маси тіла через день та циклоспорин (сандімун) – по 200-400 мг/кг протягом місяця, потім преднізолон у такій самій дозі протягом 6 міс.
Пульс-терапія: 1 г преднізолону довенно,щодня протягом 3 днів. Проводять 2 курси з 3-6-денним проміжком, далі – по 80 мг/добу через день протягом 4 тижнів; відміняють по 5 мг на місяць. Якщо необхідно, преднізолон у підтримуючих дозах приймають роками.
Ефективність: 40 % повних ремісій через 3 роки після лікування.
Мінімальні зміни. На початку захворювання призначають преднізолон у дозі 1 мг/кг маси тіла хворого протягом 6 тижнів. Далі препарат приймають по 0,5 мг/кг через день протягом 6 тижнів. Відміняють по 5 мг на місяць. У разі першого рецидиву призначають преднізолон у дозі 1 мг/кг маси тіла до зникнення або стабілізації на мінімальному рівні протеїнурії, далі – по 0,5 мг/кг протягом 4 тижнів з наступною відміною по 5 мг на місяць. Паралельно відміні преднізолону призначаються цитостатики.
5.3. плазмаферез, лімфосорбція, плазмосорбція, гемосорбція в лікуванні ГН, НС
До використання медикаментів у адекватних дозах при будь-якій клінічній формі ГН з високою активністю захворювання, а особливо за наявності мезангіокапілярного, швидкопрогресуючого та фокально-сегментарного ГН, у комплексній терапії необхідно застосовувати один із апаратних еферентних методів лікування (плазмаферез, лімфосорбція, плазмосорбція, гемосорбція).
Протипоказання до використання апаратної еференції: концентрація гемоглобіну нижче ніж 80 г/л, артеріальна гіпотензія, тромбоцитопенія (менше ніж 100Х106), лейкопенія (менше ніж 4х109), алергія на білкові препарати, геморагічні ускладнення, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки.
Плазмаферез(ПФ) (будь-яку його модифікацію) виконують 5-7 разів, видаляючи 30-40 мл плазми на 1 кг маси тіла за сеанс, з інтервалом сеансів у 2-3 дні. З метою плазмозаміщення використовують білкові препарати (насамперед свіжозаморожену плазму або 5-10 % розчин альбуміну), сольові розчини, полі- та реополіглюкін тощо.
За умови концентрації білка у плазмі крові хворого більше як 50 г/л білкові плазмозамінники мають становити 50 % усуненої плазми, за концентрації, меншої 50 г/л, - більше.
Якщо застосування плазмаферезу неможливе, використовують лімфосорбцію(ЛС). Для цього необхідно задренувати грудну лімфатичну протоку. Виводиться 500-2000 мл центральної лімфи, 50 % якої сорбується через сорбент і реінфузується хворому. Середня тривалість лімфодренажа – 5-8 днів. За умови щоденної втрати лімфи більше як 800 мл білкозамінники переливають хворим так само, як при виконанні плазмаферезу.
Гемосорбцію (ГС) використовують, якщо не можливе застосування попередніх методик. Виконують 5-8 сеансів гемосорбції через день.
Паралельно хворі отримують глюкокортикоїди (0,5-1,0 мг/кг), цитостатики (циклофосфан – 2-3 мг/кг), гепарин (10000-40000 ОД), аспірин (300-400 мг), курантил (200-400 мг) у поєднаннях, індивідуальних для кожного хворого і обумовлених морфологічною формою ГН, показаннями та протипоказаннями до перелічених препаратів.
5.4. Алгоритм лікування ГН,НС поданий у схемі.
На кожному з етапів запропонованої схеми, за умови неефективності попереднього та наявності протипоказань, лікування можна припинити та віддати перевагу менш агресивним методам. Однак, за умови відсутності протипоказань, лікування ГН з НС має бути проведено в повному об’ємі з метою поліпшення перебігу захворювання та досягнення ефективності.
При призначенні ГК перевага надається метил-преднізолону. Менша чутливість хворих старшого віку (понад 40 років ) до преднізолону, повільніша відповідь на преднізолон, більша ефективність цитостатиків вимагають (за умови неефективності преднізолону та цитостатиків) ретельного виконання алгоритму лікування з акцентом на пульс-терапію цитостатиками, селл-септом та циклоспорином-А. Необхідно підкреслити, що за умови відсутності ефекту від імунодепресивної терапії (цитостатиків, преднізолону, селл-септу та циклоспорину) хворим з метою впливу на системну, внутрішньониркову гемодинаміку, досягнення помірного гіпопротеїнуричного ефекту доцільно призначати інгібітори АПФ.
1 2 3 4 5