1 2 3 4 5 6 (2.5) де М — мобілізація (іммобілізація) внутрішніх ресурсів; О — очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду; П — планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду; К1 — наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду; К2 — перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду. Якщо результат зі знаком “+”, — це свідчить про мобілізацію внутрішніх ресурсів. (19622,4-16081,3)-(1404,2-1612,7)= 524,20 тис.грн. Таблиця 2.10 – Розрахунок джерел фінансування капітальних вкладень на технічне переозброєння і реконструкцію діючого обладнання підприємства, тис.грн.
Капітальні вкладення — це використання фінансових ресурсів на відтворення (просте й розширене) основних засобів виробничого і невиробничого призначення, на створення нових, реконструкцію і розвиток наявних основних засобів, включаючи об'єкти соціальної сфери (будівництво житла, заклади культури, охорону здоров'я тощо). Джерелами капітальних вкладень можуть бути: - власні фінансові ресурси (власний капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, послуг, а також від інших видів господарської діяльності; - амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів; - бюджетні асигнування; - кредити комерційних банків та інших юридичних осіб; - безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; - інші джерела, не заборонені законодавчими актами. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємствам усіх форм власності надане право протягом року включити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний, середній, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація), на суму, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок року. Отже, частина витрат на капітальні вкладення у вигляді витрат на реконструкцію та модернізацію основних засобів може бути включена до складу валових витрат. Це — суттєва податкова пільга підприємствам, які здійснюють такі витрати. В умовах ринкової економіки найбільша питома вага у складі джерел фінансування капітальних вкладень (у тому числі у підприємств державної форми власності) належить власним фінансовим ресурсам підприємств. Це головним чином прибуток, амортизаційні відрахування та інші кошти підприємств, які мають назву децентралізованих джерел капітальних вкладень. До складу децентралізованих належать також капіталовкладення за рахунок банківських кредитів, якщо вони надаються на основі кредитних угод між підприємствами і комерційними банками. Незалежно від джерел фінансування децентралізованих капітальних вкладень підприємства до початку фінансування витрат розробляють і затверджують титульні списки (перелік об'єктів, що підлягають фінансуванню), проектно- кошторисну документацію, залучаючи в разі необхідності до цієї роботи спеціалізовані проектно-конструкторські інституції. Самостійно підприємства визначають і спосіб ведення будівельно-монтажних робіт — підрядний чи господарський. Підрядний способ ведення робіт доручається одній або кільком спеціалізованим будівельно-монтажним організаціям. Найчастіше підрядниками виступають будівельні трести, будівельні управління, пересувні механізовані колони та ін. В основі взаємовідносин між підприємством-замовником і підрядником лежить договір підряду, невід'ємною частиною якого є графіки виконання робіт. Замовник сплачує вартість витрат, пов'язаних із проведенням робіт підрядними організаціями, безпосередньо зі свого розрахункового рахунку в комерційному банку, використовуючи, як правило, форму розрахунків платіжними дорученнями. Вони виписуються й передаються до банку на підставі двосторонніх актів про виконання робіт. Банки не контролюють ці розрахунки, як не контролюють і оформлення фінансування й хід будівництва, тобто всю відповідальність за цільове та ефективне використання коштів на капітальні вкладення несуть самі учасники інвестиційного процесу, що відбувається за рахунок децентралізованих джерел. Господарський спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає проведення, робіт власними силами й засобами самого підприємства, тобто без залучення сторонніх підрядних будівельних організацій. При цьому способі виконання робіт джерелом капітальних вкладень можуть бути ресурси, які мобілізуються в самому будівництві. До таких джерел належать економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, зменшення запасів нормованих активів, інші кошти. Так як дані у таблиці 2.12 разом чистого прибутку(збитку) результат негативний, то використання нерозподіленного прибутку в капітальному будівництві, тисячах гривнах буде стояти прочерк. Для розрахунку частки планових накопичень від обсягу будівельно-монтажних робіт, виконаних господарським способом в тисячах гривень необхідно обсяг будівельно-монтажних робіт, виконуваних господарським способом помножити на частку планових накопичень від обсягу будівельно-монтажних робіт, виконаних господарським способом, % і поділити на 100: 2102,5*13,5/100=283,84 тис.грн. Щоб знайти довгостроковий кредит для цього необхідно від обсягу капітальних вкладень усього відняти амортизацію відняти виторг від реалізації вибулого і зайвого майна, орендну плату, мобілізацію внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві і частку планових накопичень від обсягу будівельно-монтажних робіт, виконаних господарським способом в тисячах гривень: 24861,8-11292,4-6,5-59,9-524,2-283,84=12681,46 тис.грн. Разом джерел знаходимо як суму амортизації з виторгом від реалізації вибулого і зайвого майна, орендну плату, мобілізація внутрішніх ресурсів у капітальному будівництві, частка планових накопичень від обсягу будівельно-монтажних робіт, виконаних господарським способом в тис. грн.. і довгостроковий кредит: 11292,40+6,5+59,9+524,2+283,84+12681,43=24861,80 тис.грн. Разом джерел сходиться з обсягом капітальних вкладень усього. Таблиця 2.11 – Розрахунок джерел фінансування капітальних вкладень на невиробниче будівництво, тис.грн.
Способи і порядок фінансування мають дуже важливе значення, насамперед для підвищення їх ефективності. Розрізняють два способи фінансування капітальних вкладень: централізований і децентралізований. При централізованому способі джерелом фінансування капітальних вкладень є державний бюджет, централізовані позабюджетні інвестиційні фонди й ін.; при децентралізованому - це в основному джерела підприємств і індивідуальних забудовників. На підприємстві основними джерелами фінансування є: прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування; кошти, отримані від випуску і продажу акцій; кредити комерційних банків; джерела вищестоящих організацій; кошти іноземних інвесторів і ін. Щоб знайти використання нерозподіленого прибутку в капітальному будівництві в тисячах гривень , треба заповнити таблицю 2.12 нерозподілений прибуток (збиток), получений розрахунок помножуємо на використання нерозподіленого прибутку в капітальному будівництві в % і ділимо на100: 730,70*9,6÷100= 70,50 тис.грн. Кредити банків знаходяться так: обсяг капітальних вкладень, мінус використання нерозподіленого прибутку в невиробничому будівництві мінус кошти пайової участі: 1556,50-70,50-119,30=1367,05 тис.грн. Щоб знайти разом джерел необхідно скласти використання нерозподіленого прибутку в невиробничому будівництві з коштами пайової участі і кредитами банків: 70,50+119,30+1367,05=1556,50 тис.грн. Якщо обсяг капітальних вкладень, усьго зійшовся з разом джерел то рахунки вірні. Таблиця 2.12 – Використання чистого прибутку підприємства, тис.грн.
1 2 3 4 5 6 |