Ім'я файлу: Taktashov_Rustam_bakalavr.docx
Розширення: docx
Розмір: 1453кб.
Дата: 11.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Гидравлика(Методичка по курсовой работе)(укр).docx
Розширення: docx
Розмір: 1453кб.
Дата: 11.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Гидравлика(Методичка по курсовой работе)(укр).docx
Для зниження шуму застосовують такі методи, як:
- зменшення шуму в самому джерелі;
звукоізоляція і звукопоглинання;
архітектурно-планувальні рішення;
індивідуальні засоби захисту;
Джерела вібрації на металопрокатному підприємстві – всі працюючі механізми, двигуни рольгангов, вентиляційна система.Методи боротьби з вібрацією:
-попередження в джерелі виникненя. Для цього вдосконалюють існуючі кінематичні схеми (заміна ланцюгових передач карданними, ударних взаємодій безударними), центрування механізмів, своєчасне кріплення з’єднань. Інтенсивність вібрації внаслідок пульсації потоків рідин та газів в трубах зменшують шляхом перетворення пульсуючого потоку рідини в рівномірний, зокрема встановлюють в газовому потоці ресивери. Але зменшення вібрації в трубопроводах знижують швидкість руху газу та рідини за рахунок збільшення діаметра трубопроводів ,газоходів, плавних поворотів, встановлення буферних акустичних ємностей та зменшення кількості поворотів при обвозі трубопроводів.
-відстрочка від режиму резонансу зміною маси та жорсткості вібруючих конструкцій або встановлення нового робочого режиму. Сюди можна віднести такі заходи: жорстке кріплення вібруючих деталей та вузлів, збільшення загальних маси фундаменту, зміна частоти обертання джерела вібрації.
-вібродемпфування, тобто перетворення енергії механічних коливань у інші види енергії за допомогою матеріалів з значним внутрішнім тертям. Наприклад, для зменшення вібрації бурильної колони використовують спеціальні мастики.
-віброгасіння, тобто введення додаткових реактивних мас – фундаментів та віброгасників (додаткових коливальних система).
4.4 Захист електроустановок
При напрузі до 1200 В повинен здійснюватися захист:
а) трансформаторів та кожного відхідного від них приєднання від струмів короткого замикання - автоматичними вимикачами з максимальним струмовим захистом - миттєво у межах до 0,2 с;
б) електродвигунів та кабелів, що їх живлять: від струмів короткого замикання - миттєвий або селективний у межах до 0,2 с; від струмів
перевантаження або від перегрівання (для електродвигунів, що працюють у режимі екстрених перевантажень - від перекидання та нездійсненого пуску); нульовий; від вмикання напруги при зниженому опорі ізоляції відносно землі;
в) іскронебезпечних кіл, що відходять від вторинних обмоток знижувального трансформатора, вбудованого в апарат, від струмів короткого замикання;
г) електричної мережі від небезпечних витікань струму на землю - автоматичними вимикачами або одним вимикальним апаратом у комплексі з одним апаратом захисту від витікання струму на всю електрично пов'язану мережу (підключену до одного або групи трансформаторів, що працюють паралельно); при спрацюванні апарата захисту від витікання струму повинна відключатися уся мережа, підключена до вказаних трансформаторів, за винятком відрізку кабелю довжиною до 10 м, що поєднує трансформатори із загальномережним автоматичним вимикачем.
Основні елементи системи електробезпеки зводяться до застосування:
- захисту від доторкання до токоведучих частин;
- пониженої напруги для ручних електроапаратів і машин;
- індивідуальних засобів захисту;
- захисного заземлення і занулення.
Згідно ПУЕ захисним заземленням повинні обладнуватися всі металічні частини електричних установок, які не знаходяться під напругою, але можуть виявитися під ним у випадку пошкодження ізоляції.
ПУЕ обмежують найбільший опір заземлення:для електроустановок з V < 1000 В: при сумарній потужності генераторів або трансформаторів у живлячої
мережі потужністю не більше 100 кВт чи 100 кВА — 10 Ом; в інших випадках - 4 Ом;
-для електроустановок з V > 1000 В: при ефективно заземленій нейтралі живлячої мережі — 0,5 Ом; при ізольованій нейтралі живлячої мережі і умові, що заземлювач використовується тільки для електроустановок:
-для електроустановок з V > 1000 В: при ефективно заземленій нейтралі живлячої мережі — 0,5 Ом; при ізольованій нейтралі живлячої мережі і умові, що заземлювач використовується тільки для електроустановок:
V > 1000 В - Rз 10 Ом;
-те ж, але при умові, що заземлювач використовується для електроустановок, Rз при цьому приймається найменш розрахованим опором або потребуючим для електроустановок з V < 1000 В.
Таблиця 4.2-Електроприймачі
| Марка двигуна | Встановлена потужність, кВт | Об/хв | Струм при 380В, А |
АИР112МВ6 | 4 | 970 | 10 |
| АИР160S4 | 15 | 1500 | 30 |
| АИР315S4 | 160 | 1500 | 286 |
В робочому приміщенні використовується 3-х фазна електрична мережа з глухозаземленою нейтралью і з зануленням електрообладнання.Система заземлення складається з: головних заземлювачів, місцевих заземлювачів і заземляючої мережі. Розрахуємо захисне заземлення .Визначимо число електродів заземлення підстанції. Напруга 6 / 0,4кВ. На стороні з напругою 6кВ нейтраль ізольована, на стороні з 0,4 кВ - наглухо заземлена. Загальна протяжність кабельних ліній напругою 6кВ - lкаб = 20 м, розрахунковий коефіцієнт Ψ2 = 1,56. Вимірювання песку, вироблені в червні місяці, показали значення питомого опору ρиз = 0,6* 104 (Ом * см) = 60 Ом*м при середній вологості .Струм однофазного замикання на землю в мережі 6 кВ:Iз = U (35lкаб + lв) / 350 = 6 (35 * 20 + 10) / 350 = 12,2А
Опір заземлювального пристрою для мережі 6 кВ при загальному заземленні:
Rз = Uз / Iз = 125 / 12,2 = 10,2Ом
Опір заземлювального пристрою для мережі 0,4 кВ з наглухозаземленою нейтраллю повинен бути не більше 4 Ом. Приймаємо найменший опір заземлювального пристрою при загальному заземленні 4Ом.
Розрахункова питомий опір песку по
ρ = ρизΨ2 = 0,6 * 104 1,56 = 0,94 * 104= 94Ом * м
Вибираємо в якості заземлювачів пруткові електроди довжиною l = 5м.
Опір одиночного пруткового електрода
Rо.пр = 0,00227 ρ= 0,00227 * 0,94 * 104 = 21,3Ом
Приймаємо розміщення заземлювачів в ряд з відстанню між ними α = 6м
Число заземлювачівn = Rо.пр / (R) = 21,3 / (0,8 * 4) = 7 шт
де η=0,8 при a / l> 1, Rз = 4Ом (за нормами). Схему захисного заземлення наведено на рис. 4.1
Рисунок 4.1-Захисне заземлення методичної печі
4.5 Охорона навколишнього середовища
Найважливішою складовою частиною перебудови технологічних процесів на безвідходний режим є скорочення водоспоживання, створення виробництва без скидання стічних вод у водойми. Для охолодження елементів печі застосовується вода умовно «чистого» циклу. Скидання води після охолодження елементів печі виконується на фільтрувальну насосну цеху. З фільтрувальної насосної станції відпрацьована вода подається на насосну станцію цеху водопостачання. Для змиву окалини з жолобів гідро-затворів застосовується вода умовно «брудного» циклу. З відстійника окалини вода подається на очищення у вторинний горизонтальний відстійник шламового цеху.
У процесі експлуатації нагрівальної печі та проведення ремонтних робіт утворюється окалина - продукт окислення (шар окислів на поверхні
металу) утворюється при нагріванні металу в печі.Окалина, що утворюється в печі, здувається з поду стисненим повітрям і подається в жолоби гідро-затворів, звідки змивається водою у відстійник окалини. З відстійника окалини витягають електромостовим грейферним краном і завантажують у залізничний
вагон для подальшої переробки та використання в аглодоменому виробництві. Кількість окалини, що утворюється при нагріванні металу, становить 18 кг / т прокатного металу.
Для ослаблення впливу на навколишнє середовище, забруднення атмосферного повітря територія повинна бути упорядкована і зазеленена. Одним з активних способів захисту атмосфери є зменшення забруднення повітря, внаслідок перерозподілу наявних видів палива, при якому знижується викид шкідливих речовин.Методична нагрівальна піч МПС 250/150-6 розрахована на спалювання природного газу. Негативний вплив, щоспричиняє піч на атмосферне повітря, полягає у викиді забруднюючих речовин з димовими газами. Шкідливі речовини, які утворюються при роботі методичної печі наведено у таблиці 4.2
Таблиця 4.2- Шкідливі речовини| Технологічне обладнання | Перелік інгредієнтів, які забруднюють атмосферу | Нормативи викидів, г/с | Спосіб виміру | Виконувач |
| Методична піч МПС 250/150-6 | СО NO2 SO2 | 9.019 5.863 5.740 | Інструментальний | Лабораторія захисту атмосфери |
Пилогазоочисні установки на виході методичної печі відсутні. Режим спалювання палива витримується відповідно до теплотехнічних режимів нагрівальної печі МПС 250/150-6, розробленим спеціалізованими організаціями та затвердженими заст. директора енергетичного департаменту з ефективного використання природних енергетичних ресурсів.
Висновок
Широке застосування методичних штовхальних печей викликано тим, що ці печі забезпечують досить високу продуктивність при невисокій питомій витраті палива, а також забезпечують високий коефіцієнт використання тепла в робочому просторі. Це пояснюється наявністю методичної зони.
Застосування глісажних труб з рейтерами підвищує рівномірність нагріву металу (без подряпин і холодних плям) і створює передумови для збільшення ширини і довжини печі.
Однак всі методичні печі штовхального типу мають недоліки, обумовлені неможливістю швидкої вивантаження металу з печі і труднощами переходу від нагрівання слябів одного розміру до нагрівання слябів іншого розміру. Ці проблеми можуть бути вирішені тільки при використанні методичних печей з крокуючим подом.
На даний момент відділення методичних печей займає важливе місце в циклі виробництва прокату різних сортів, видів і т. д. Для ефективної роботи методичної печі необхідний серйозний контроль і автоматизація всіх її вузлів.
Зростання виробництва прокату, підвищення вимог до його якості, а також поточность технологічних процесів створили умови для широкого впровадження ефективних засобів автоматичного контролю і управління та поставили задачу подальшого підвищення рівня автоматизації. Автоматичне управління впроваджують практично на всіх ділянках відділення методичних печей. Автоматизуються процеси нагрівання, витрат палива і повітря, отримують розвиток нові, досконаліші способи контролю і управління процесами нагріву металу.
В рамках даного дипломного проекту мною були розглянуті контури контролю та регулювання.
Використана література:
Кривандин В.А., Металлургические печи. Б.Л. Марков М;1967 г.
Металлургия, 1977.46 с.
Мастрюков Б.С. Расчет металлургических печей. М; Металлургия. 1986.376 с.
Тайц Н.Ю., Методические нагревательные печи.Ю.И Розенгарт
М; Металлургиздат, 1964. 408 с.
Тымчак В.Н. Расчет нагревательных и термических печей. В.Л. Гусовский .Справ. Изд. М; Металлургия, 1983, 480 с.
Казанцев Е.И. Промышленные печи. Изд. Металлургия, 1964.
Аверин С.И. Расчет нагревательных печей под. Ред. Н.Ю.Тайц , Спивак Э. И. Методы ускоренных расчетов нагревательных печей. М.:Металлургия, 1988 г., 141 с.
Айхингер Х.М. Опыт эксплуатации и тенденции развития нагревательных печей., К.Э. Фон Гермерсхайм, Ю, Кениг, О. Мейер, Г. Нилад, В. Шупе, Г. Фогт, Черные металлы. 1987. № 18. С. 3-15.
Чепугов Ю.П. Себестоимость проката и пути ее снижения. М.:1. Металлургия, 1985.
Буглак Л.И. Автоматизация методических печей. И.Б. Вольфман, С.Ю.Ефроймович и др.—М.: Металлургия, 1981,— 196 с.
Кривандин В.А., Металлургическая теплотехника. Арутюнов В.А., Мастрюков Б.С. и др. Т.1 и 2.-М.: Металлургия, 1986.
Быков В.В. и др. Выбор режимов нагрева металла. М.: Металлургия, 1980.
Нагрев слябов: Сборник докладов на конференции по нагреву слябов. ЛозУ.Р., Пер. с англ. М.:Металлургия, 1977, с. 5-22.
Бутковский А.Г. Оптимальное управление нагревом металла, , С.А.Малый, Ю.Н. Андреев. М.:Металлургия, 1972,440 с.
Малый С.А. Экономичный нагрев металла., М.: Металлургия, 1967, 190 с.
Круашвили З.Е Автоматизированный нагрев стали. М.: Металлургия,1973,328 с.
Обзор современного состояния управления печами с помощьювычислительной техники. Шупе В., Талер Г. // Черные металлы, 1987. № 20. С. 9-14.
Каганов В.Ю. Основы теории и элементы систем автоматического регулирования. В.Ю,Каганов, Г.М. Глинков, М.Д. Климовицкий, А.К. Климушкин. М.: Металлургия, 1987, 270 с.
Беленький А.М. Автоматическое управление металлургическими процессами. В.Ф. Бердников, О.М. Блинов, В.Ю. Каганов. М.: Металлургия, 1989, 384 с.
Райницхубер Ф. Управление нагревательными печами при помощи микропроцессоров напримере проволочного и мелкосортного станов. Райницхубер Ф., Якоб Г., Хиршман Г., Ронер Д. // Черные металлы. 1987. № 20. С. 9-14.
1 2 3 4 5 6 7 8 9