1   2   3   4   5   6   7   8   9
Ім'я файлу: Taktashov_Rustam_bakalavr.docx
Розширення: docx
Розмір: 1453кб.
Дата: 11.06.2020
скачати
Пов'язані файли:
Гидравлика(Методичка по курсовой работе)(укр).docx

3.7 Вибір типу регулятора та розрахунок його налаштування
Згідно з аналізом об’єкта регулювання визначаємо доступні параметри перехідного процесу:

максимальне допустиме відхилення

x1д= 130оС

статична помилка регулювання

xстд= 10оС

допустимий час регулювання

tрд= 450сек

максимальне стрибкоподібне обурення

Δхвх.об.=20% ходу регулюючого органу.

Задаємося перехідним процесом з 20% перерегулюванням (М=1,3).

Для вибору регулятора необхідно знати параметри об’єкта , Тоб , τоб, тобто уявити реальний об’єкт у вигляді статичного об’єкта з запізнюванням у відповідності з рівнянням:



По кривій розбігу визначаємо час, відповідний

оС

На рисунку 3.2 зображена крива розгону об’єкта.


Рисунок 3.2 Крива розгону об’єкта

рівний t1=42с, і час відповідний

м3/год

рівний t2=13,45с





Розрахунок Тоб , τобвиконуємо за формулами



с



с
τоб / Тоб =0,1; вибираємо регулятор безперервної дії.

Для вибору регулювання розраховуємо Rд за формулою



За графіком визначаємо що Rд =0,5 можуть забезпечити П, ПІ і ПІД – регулятори.

Найпростішим є П,– регулятор для τоб / Тоб =0,1 знаходимо



хст=0,06· ·Δхвх.об=0,06·13·20=117 м3/год

Тому що допустиме значення хст=10м3/год, то П-регулятор не може бути застосованим.

Вибираємо ПІ–регулятора та визначаємо для нього час регулювання:



tр=428 с,що менше допустимого часу регулювання .Остаточно вибираємо ПІ -регулятор.

Для отримання точної передаточної функції об’єкта по кривій розгону використовуємо метод площини.

Так як об’єкт має чисте запізнювання τ=50с, то розбивку вісі часу починаємо з моменту часу рівного 50 с.

Приймаємо Δt=2,4с,при цьому на кожній ділянці Δt крива близька до прямої. Заносимо значення Δхвих.об. в кінці кожного відрізка Δt в другу графу таблиці.

Знаходимо безрозмірне значення вихідної величини σ(іΔt), розділивши Δхвих.об наприкінці кожного інтервалу Δt на Δхвих.об(∞)=13 м3/год, і заносимо результат у третю графу таблиці 2.1.

Обчислюємо 1 - σ(іΔt),вписуємо в четверту графу.

Підраховуємо суму чисел четвертої графи:

Визначаємо площу F1 за формулою



с

Знаходимо час у новому масштабі і записуємо у п’яту графу таблиці 3.4

Підраховуємо цифри шостої графи 1-θ

Визначаємо (1-σ)( 1-θ)

Знаходимо суму чисел сьомої графи:



За формулою визначаємо площу F2



с2

Таблиця 3.4 Розрахунок кривої розбігу за методом М.П.Симою

Час,с

Δхвих.об

град

σ(іΔt)

(1-σ)



( 1-θ)

(1-σ)( 1-θ)



(1-σ)

( )

1

2

3

4

5

6

7

8

9

0

0

0

1

0

1

1

1

1

50

1,6

0,12

0,87

0,64

0,356

0,31

0,49

0,382

100

3,6

0,27

0,72

1,28

-0,28

-0,20

2,40

1,681

150

6

0,46

0,53

1,93

-0,93

-0,50

4,73

4,191

200

8,3

0,63

0,36

2,57

-1,57

-0,57

7,47

7,112

250

9,9

0,76

0,23

3,22

-2,22

-0,53

10,62

10,39

300

10,9

0,83

0,16

3,86

-2,86

-0,46

14,19

14,028

350

11,5

0,88

0,11

4,5

-3,51

-0,40

18,19

18,074

400

11,9

0,91

0,08

5,15

-4,15

-0,35

22,58

22,495

450

13

1

0

5,79

-4,79

0

27,40

0


Розраховуємо і заносимо в таблицю величину

Підраховуємо суму чисел останньої графи:



Визначаємо площу F3 за формулою:



с3

Визначаємо вид безрозмірної передаточної функції об’єкта (без урахування запізнення ).У випадку від’ємної F3 величини

де:

a1=F1+b1;

a2=F2+b2;

0=F3+b1.F2

b1= c

a1=82,5+80,42 =182,6с

a2 = 2088+80,42.82,5 =12035 с



Розмірна передаточна функція об’єкта з урахуванням часу запізнювання τ=1с буде мати вигляд



Для розрахунку настройок регулятора графічним способом необхідно знайти АФХ об’єкту яку отримаємо підстановкою p = jω в передаточну функцію Wоб(р)



Надаючи частоті ω значення від 0 до 0,096 рад/с (для розрахунку настройок достатньо отримати АФХ в межах двох-трьох четвертей ,але для побудови перехідного процесу знадобиться АФХ в межах 5-6 четверті ), знаходимо відповідні значення:





і результати розрахунків вводимо в таблицю 3.5.


Таблиця 3.5 - Розрахунок АФХ об’єкту


ω

Рад/с

Аоб(ω)

оС%/ходу



град



град

φоб

град

1

2

4

5

6

0

13

0

0

0

0,006

5,14

0,584

22,34

44.68

0,012

2,64

0,428

44,68

67,02

0,018

1,58

-0,550

67,02

89,37

0,024

1,05

-1,197

89,37

111,71

0,03

0,75

-1,386

111,71

134,05

0,036

0,56

-1,460

134,05

156,40

0,042

0,43

-1,497

156,40

178,74

0,048

0,34

-1,518

178,74

201,08

0,054

0,28

-1,531

201,08

223,42

0,06

0,23

-1,546

223,42

244,37

0,072

0,19

-1,550

244

266,54


Розрахунок оптимальних настройок на задане значення М=1,3 при отриманні мінімального значення квадратичного інтегрального критерію якості проводять таким чином.

Графічні розрахунки починають з побудови на комплексній площині АФХ об’єкта. Потім будуть АФХ розімкнутої системи при і різних значень часу ізодрому: Ті1=30с ,Ті2=60с, Ті3=90с,Ті4=120с Для цього до кожного вектора АФХ об’єкта додають вектор з модулем повернутий на кут 90о за годинниковою стрілкою.

Таблиця3.6 - Значення ΔА для побудови АФХ розімкнутої системи

Частота ω рад/с

ΔА(ω) при значені часу ізодрому

Ті1=30с

Ті2=60с

Ті3=90с

Ті4=120с

0,024

1,466

0,733

0,488

0,366

0,3

0,834

0,417

0,278

0,208

0,036

0,519

0,259

0,173

0,129

0,042

0,345

0,172

0,115

0,086


З початку координат проводять промінь під кутом.



до від’ємної матеріальної піввісі, що дотикаються одночасно променя і АФХ розімкнутої системи при різних значеннях часу ізодрому.Виміряють у відповідному масштабі радіуси отриманих кіл і за формулою розраховуємо .


Рисунок 3.3 Побудова АФХ розімкненої системи

Таблиця 3.6 Розрахунок радіусів оптимальних кіл

Ті

r, м3/год/%ходу

,%ходу/м3/год

30

17,7

0,046

60

15

0,066

90

14,4

0,069

120

11

1


На площині настройок регулятора будують залежність від Ті і знаходять точку з найбільшим відношенням від Ті (точка дотику прямої ,яка виходить із початку координат).



Рисунок 3.4 Визначення оптимальних настройок регулятора
3.8 Розрахунок схеми електропривода по системі ПЧ-АД

3.8.1 Параметри двигуна



(3.27)





(3.28)





(3.29)



де



(3.30)





(3.31)





(3.32)





(3.33)



(3.34)







Еквівалентні опори двигуна:



(3.35)



(3.36)





( 3.37)





(3.38)





3.8.2 Розрахунок регулятора швидкості

Момент інерції:



(3.39)



Максимальний момент двигуна:



(3.40)





(3.41)



Струм відсічки від’ємного зворотнього зв’язку по струму:



(3.42)



Коефіцієнт зворотнього зв’язку по струму:





(3.43)



Постійна часу двигуна:



(3.44)



Постійна часу напівпровідникового перетворювача:



Коефіцієнт передачі напівпровідникового перетворювача:







(3.45)



















(3.46)





(3.47)





(3.48)



3.8.3 Параметри регулювання

З використанням П-регулятора







(3.49)





(3.50)



З використанням ПІ-регулятора





(3.51)





(3.52)





(3.53)



3.9 Моделювання в MATLAB

3.9.1 Модель електропривода за системою ПЧ-АД

Параметри для моделювання системи:



SIMULINK-модель електропривода за системою ПЧ-АД з використанням П-регулятора:



SIMULINK-модель електропривода за системою ПЧ-АД з використанням ПІ-регулятора:



SIMULINK-модель електропривода за системою ПЧ-АД з використанням ПІ-регулятора без використання фільтра:



3.9.2 Графічні результати моделювання електропривода за системою ПЧ-АД

Графічні результати моделювання з використанням П-регулятора:



Графічні результати моделювання з використанням ПІ-регулятора:






4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Охорона праці при обслуговуванні технологічного процесу прокату металу

Персонал, який обслуговує технологічні лінії, засоби контролю і автоматики, повинен знати і дотримуватися правил техніки безпеки, що діють на обслуговуваній технологічній ділянці. Крім того, експлуатаційникам висувають додаткові вимоги до техніки і методам безпечного ведення робіт.Забороняється ремонтувати імпульсні лінії, запірну арматуру та регулюючі органи, що перебувають під тиском. Перед роботою на паропроводах і лініях з високотемпературними чи агресивними рідинами із запірними вентилями вивішують плакат: «Не вмикати, ремонт!». Перевіряють правильність відключення потрібної ділянки; після охолодження імпульсної лінії через продувний вентиль лінію сполучають з атмосферою.При ремонті електричних приладів необхідно вимикати живлення та на пускачі вивішувати напис, що забороняє вмикання електроенергії. Ремонтувати прилади, що знаходяться під напругою, а також перевіряти наявність напруги дотиком руки або замиканням дротів категорично забороняється. Якщо апаратуру знеструмити не можна, працюють інструментом з ізольованими ручками, в гумових рукавичках і стоячи на гумовому килимку.При пересуванні по території підприємства працівник повинен користуватися пішохідними доріжками і тротуарами, перехідними містками і тунелями, дотримуючись правої сторони, а де їх немає - по узбіччю автодороги по лівій стороні, назустріч транспорту, щорухається, відповідно до затверджених безпечних маршрутах прямування для цього підрозділу, з якими під розпис повинен бути ознайомлений кожен працівник підприємства.У разі несправності обладнання, огороджувальної


техніки, шокуючих і сигналізуючих пристроїв, відсутність необхідних інструментів.

Пристосувань, засобів індивідуального та колективного захисту - довести до

відома безпосереднього керівника і не приступати до роботи до усунення порушення. роботи до усунення порушення.Не вмикати механізми, обладнання та машини, обслуговування яких не входить в обов'язки. Не допускати до роботи на агрегатах, машинах, механізмах і устаткуванні, не закріплених за ними осіб.Перед пуском в роботу агрегату, механізму, машини або обладнання особисто переконатися у відсутності людей у небезпечній зоні роботи і дати попереджувальний сигнал.Не знаходитися поблизу автоматично діючих механізмів, не входити за огородження, не знімати і не встановлювати огорожі під час роботи механізмів.При монтажі та наладці приладів контролю та засобів автоматизації необхідно дотримуватись правил техніки безпеки.Робочі місця до початку робіт повинні бути підготовлені з дотриманням всіх вимог техніки безпеки та забезпечені засобами і механізмами, що відповідають характеру монтажних робіт.Виробники робіт і майстри зобов'язані забезпечити:

  • порядок і чистоту на робочому місці під час роботи;

  • доставку до робочого місця необхідних інструментів, пристосувань, механізмів і матеріалів в відповідності з прийнятою технологією з ПВР або технологічною запискою;

  • перевірку справності стану електроживлення механізмів та зварювального обладнання (правильності підключення, стану ізоляції, надійності заземлення тощо);

  • перевірку стану огороджень, риштувань, настилів, лісів тощо.

Робота в місцях, де можливе утворення і поява шкідливого газу, повинна допускатися після попереднього узгодження часу та умов виробництва робіт з керівництвом газового господарства підприємства, яке зобов'язане забезпечити виконання всіх необхідних заходів по техніці безпеки: відбір проб повітря, чергування газорятувальників та ін. Працівники у зазначених місцях повинні бути забезпечені протигазами, відповідними

хімічним складом газів, які можуть з'явитися.У приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою ураження людей електричним струмом, а також поза приміщеннями при роботі електроінструментом, напруга має бути не вище 42 В.Перед початком робіт з електроінструментом, повинні бути перевірені:

а) справність заземлення;

б) затягування гвинтів, що кріплять вузли і деталі електроінструмента;

в) справність вимикача;

г) справність редуктора (шпиндель повинен провертатися рукою при відключеному електродвигуні);

ґ) стан переносних проводів (цілісність ізоляції, відсутність зламу жил).

Заземлюючі провідники для переносних електроінструментів повинні бути укладені в загальну оболонку з робочими жилами і мати однакову з ними розтин.Наявність і підключення заземлюючого проводу, що працює з електроінструментом, потрібно перевіряти щодня перед роботою.

Забороняється безпосереднє зіткнення проводів і кабелів з гарячими, вологими і масляними поверхнями. Дроти і кабелі електроінструменту і

4.2 Пожежна безпека

Небезпека виникнення пожежі на метало прокатних підприємствах визначається перш за все фізико-хімічними властивостями газу і газового конденсату та інших горючих речовин , що використовуються в процесі виробництва.При використанні газу можливе утворення вибухонебезпечних сумішей газу з повітрям що при наявності джерела спалаху може призвести до вибухів і пожеж. Причинами пожежі можуть бути :

1) порушення технологічних процесів виробництва;

2) недотримання вимог нормативних документів;

3) несправність обладнання і неякісний його ремонт;

Для забезпечення пожежної безпеки необхідно утримувати виробничі об’єкти в чистоті і систематично очищувати їх від відходів виробництва. Всі горючі і легкозаймисті речовини та матеріали зберігати в спеціально відведених
Місцях .Для забезпечення пожежної безпеки необхідно дотримуватись деяких правил:


  • завантажувальні вікна печі закривають кришками, які щільно прилягають до віконних прорізів.

  • підйом кришок робочих вікон повинен бути механізований. Кришки печей, які потребують зусиль менше 12 кг, допускається піднімати вручну.

  • печі, в яких нагріваються заготовки, які виступають з завантажувального вікна, обладнуються пристроєм повітряної завіси, яка виключає викидання язиків полум'я.

  • у місцях можливого скупчення газу повинні бути встановлені газоаналізатори, спеціальні звукові, світлові або інші прилади, які сигналізують про витік газу.

  • мережа трубопроводів палива забезпечується вентилями в місцях відходу гілок від центральної магістралі і запобіжними пристосуваннями, які автоматично припиняють подачу палива в разі аварії. Вентилі і запобіжні пристрої повинні розташовуватися або відгороджуватися так, щоб виключалося випадкове пошкодження їх.

  • Все струмонесучі частини електричних печей повинні бути ізольовані або огороджені. Огорожі та інші металеві нетоконесущіе частини повинні бути надійно заземлені.

Кожен технологічний об’єкт і транспорт повинен бути обладнаний первинними засобами пожежегасіння :

1) пінні вогнегасники – 6 штук ;

2) ящики з піском 0,5 м3 – 2 штуки ;

3) сокири – 2 штуки ;

4) лопати – 2 штуки ;

5) пожежні відра – 4 штуки ;

6) азбестові і грубополотняні полотна
4.3 Шум та вібрація

Основними джерелами шуму і вібрації є використовувані механізми, подача газу у печі, вентиляторів місцевого провітрювання. З огляду на специфіку роботи прокатного цеху. Шкідливий вплив шуму виявляється не тільки на органах слуху, а також і на центральній нервовій системі, що проявляєтся у зниженні працездатності та зменшенні продуктивності праці. При неперевному напруженні через шум збільшується загроза виникнення нещасних випадків. В умовах нагріву заготовок шум заважає вчасно розпізнавати звуки, що звичайно передують і супроводжують виброси газу, спалахи вогню.Нормування шуму проводиться згідно з тривалістю його впливу та значеннями частот середніх геометричних октавних полос.Згідно з

ПБ допустимі рівні звукового тиску приведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Припустимі рівні звукового тиску.

Характеристика приміщень

Припустимий рівень звукового тиску, дБ, при середній геометричній частоті октавних смуг, Гц

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Нарядні дільниць, диспетчерські, лампові

66

58

54

50

47

45

44

Пункти завантаження і перенавантаження, перекидачі та конвейєрні лінії

74

68

63

60

57

55

54

Нагрівальні зони печі

92

86

83

80

78

76

74

1   2   3   4   5   6   7   8   9

скачати

© Усі права захищені
написати до нас