1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: ДП Волошин ок.doc
Розширення: doc
Розмір: 3911кб.
Дата: 16.09.2022
скачати



Таблиця 3.3 – Графіки технічного огляду і ремонту на 2020 рік

Найменування

обладнання

Дата останнього

капітального

ремонту

Місяць

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1. Дробарка

жовтень 2020 р.

Т

Т

Т

Т

Т

С

Т

Т

Т

К

Т

Т

2. Конвеєр

квітень 2020 р.

Т

С

Т

Т

Т

Т

Т

К

Т

Т

Т

Т

3. Конвеєр

липень 2019 р.

С

Т

Т

Т

Т

Т

К

Т

Т

Т

Т

Т

4. Система аспіраційна

червень 2019 р.

С

Т

Т

Т

Т

К

Т

Т

Т

Т

Т

Т

5. Система аспіраційна

квітень 2019 р.

Т

С

Т

Т

Т

Т

Т

К

Т

Т

Т

Т


6

Для розрахунку кількості працюючих зайнятих технічним обслуговуванням та ремонтом обладнання користуються збірником “Нормативи чисельності допоміжних робочих на підприємстві”.

Таблиця 3.4 – Розрахунок явочної чисельності ремонтних електрослюсарів

Найменування обладнання

Кількість

Зміст роботи

Нормована чисельність ремонтних робочих

на одиницю

всього

1. Дробарка ККД 1500/180

2

Технічне внутрішньо – змінне обслуговування та ремонт

0,72

1,44

2. Конвеєр ЛК – 1

2

0,53

1,06

3. Конвеєр ЛК – 2

2

0,53

1,06

4. Система аспіраційна А1

1

0,28

0,28

5. Система аспіраційна А2

1

0,28

0,28


Всього слюсарів








4,12

Електродвигун потужністю:







315 кВт

2

0,416

0,832

1000 кВт

2

0,822

1,644

1000 кВт

2

0,822

1,644

160 кВт

1

0,24

0,24

160 кВт

1

0,24

0,24

Всього явочна чисельність електрослюсарів

5


Кількість робочих днів електромеханічної служби при перервному режимі роботи з двома вихідними днями у тижні дорівнює:

ТР = 365 – 104 – 10 = 251 день.

Середня кількість виходів електрослюсаря на роботу за рік дорівнює:

В = (365 – 104 – 10 – 32) · 0,96 = 211 днів.

7

Знаходимо коефіцієнт спискового складу за формулою (3.3).

.

3.4 Організація оплати праці дільниці
Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% - додаткова.

Основна заробітна плата визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Вона застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню.

Відрядна формапередбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Основними умовами застосування відрядної форми оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежить від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність


8

стимулювання зростання обсягу випуску продукції.

У почасовій формі визначають просту почасову та почасово – преміальну систему заробітної плати.

Для оплати праці робітникам при написанні економічної частини дипломного проекту приймається погодинно – преміальна система, сутність якої полягає у тому, що у заробітну плату працівника зверх тарифної ставки за фактично відпрацьований час входить премія за конкретні досягнення в праці, заздалегідь встановлені показники у відповідності з «Положенням про преміювання».

При погодинно – преміальній системі заробіток обчислюється наступним чином:

Зп.прем = Зтар + Д, (3.5)

де: Зтар – сума заробітку за тарифом, грн.;

Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.
Таблиця 3.5 – Тарифна сітка та тарифні ставки для оплати праці робітників

Показники

Тарифні розряди

1

2

3

4

5

6

Тарифна сітка

Місячні оклади

-

-

-

8080

10290

12505



3.5 Кошторис капітальних вкладень на автоматизацію
У
9
дипломному проекті передбачено обґрунтування економічної ефективності застосування схем автоматичного керування обладнанням, які підвищують надійність роботи обладнання, зменшують витрати електроенергії. Для визначення економічної ефективності складається кошторис на електромонтажні роботи.

Капітальні вкладення – це інвестиції у відтворення основних засобів; вони є реальними інвестиціями і здійснюються у формі нового капітального будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, модернізації,

автоматизації та розширення діючих виробничих об’єктів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства.

Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання, організацію і обслуговування електромонтажних робіт на даному об’єкті.
Таблиця 3.6 – Комплектуючі вироби та апаратура

Обгрунту-вання цін

Найменування виробів та апаратури

Од. виміру

Кіль-кість

Ціна одиниці,

грн.

Загальна вартість, грн

Локальний кошторис

№ 14

Перетворювач частоти Altivar

шт

1

136800

136800


ПІДСУМОК: 136800 грн

Транспортні витрати: 9576 грн

ВСЬОГО: 146376 грн
Таблиця 3.7 – Монтажні роботи

Обгрунту-вання цін

Найменування робіт

Од.

виміру

Кількість

Кошторисна вартість

монтаж

в т.ч. з/пл

монтаж

в т.ч.

з/пл

1

2

3

4

5

6

7

8

Локальний кошторис

№ 18

Монтаж перетворювача частоти Altivar

шт

1

68400

17100

68400

17100

Локальний кошторис

№ 18

Під’єднання перетворювача частоти Altivar

шт

1

7600

1900

7600

1900



10

ПІДСУМОК: 76000 грн

Накладні витрати : 66120 грн

ВСЬОГО: 142120 грн

Загальна сума капітальних вкладень у вартості обладнання та монтажних робіт

К = 146376 + 142120 = 288496 грн.

3.6 Амортизація основних засобів
Амортизація – це поступове перенесення вартості основних засобів по мірі їх зношення на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення.

Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних засобів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для відновлення основних засобів.

Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань.

Норма амортизації – це річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Законодавством встановлено декілька методів нарахування амортизації. Більш поширеним з них є прямолінійний (рівномірний) метод, тому саме його рекомендується застосовувати при написанні економічної частини дипломного проекту.

Прямолінійний (рівномірний) метод передбачає щорічне перенесення на собівартість продукції однакової частини вартості основних засобів протягом усього терміну їх служби.

Р
11
ічна сума амортизації визначається як добуток первісної балансової вартості об’єкта основних засобів та норми амортизації:

А = , (3.6)

де А – амортизація основних фондів;

Всп – вартість будівель, споруд та обладнання;

На – норма амортизація.
Таблиця 3.8 – Розрахунок первісної вартості основних засобів і річної суми амортизації

Найменування основних фондів

Кіл-ть одиниць

Балансова вартість, грн.

Норма амортизації,

%

Сума аморт.

грн.

одиниці

загальна

1

2

3

4

5

6

Будівлі

Будівля ДФ - 3

1

2538000000

2538000000

8

203040000

Обладнання:

1. Дробарка ККД 1500/180

2

13455874

26911748

24

6458819

2. Конвеєр ЛК – 1

2

25292928

50585856

24

12140605

3. Конвеєр ЛК – 2

2

12871825

25743650

24

6178476

4.Система аспіраційна А1

1

24890

24890

24

5974

5.Система аспіраційна А2

1

24890

24890

24

5974

Підсумок обладнання до модернізації

2641291034

-

227829848

Апаратура модернізації

288496

24

69239

Обладнання після модернізації

2641579530

-

227899087


12

3.7 Вартість матеріалів та запасних частин



Для розрахунку потреби у матеріалах використовується норма витрат матеріалів на 100 кВт год. трудомісткого ремонту та технічного обслуговування обладнання.

Річні витрати матеріалів дорівнюються:

, (3.6)
де ∑ Т – трудомісткість ремонтних робіт у чол. год.

, (3.7)
де Ч – явочна чисельність електрослюсарів;

В – середнє число виходів працівника на роботу за рік;

Тзм – тривалість зміни (година).

год.

Розрахунки заносимо в таблицю 3.9.
Таблиця 3.9 – Розрахунок вартості матеріалів


Найменування матеріалів

Одиниці

виміру

Норма витрат на 100 кВт

Річні витрати

Ціна одиниці матеріалів, грн.

Вартість матеріалів, грн.

1

2

3

4

5

6

1. Сталь мілкосортна

кг

2,6

280,0

55,60

15612,48

2. Сталь автоматна

кг

1,9

205,2

56,80

11655,36

3. Вироби для кріплення

кг

0,7

75,6

32,45

2453,22

4. Прокат латунний

кг

7,0

756

50,20

37951,20



13

Продовження таблиці 3.9 – Розрахунок вартості матеріалів


1

2

3

4

5

6

5. Прокат мідний

кг

7,5

810

51,75

41917,5

6. Електроди

кг

2

216

63

13608

7. Ізоляційна стрічка

кг

1,4

151,2

24,5

3704,40

8. Лаки

ізоляційні

кг

30

3240

85

275400

9. Фарби, емалі

кг

4

432

44,6

19267,2

10. Бензин авіаційний

кг

0,3

32,4

24,8

803,52

11.Трансформат масло

кг

15,4

1663,2

46

76507,20

12. Матеріал для обтирання


кг

0,8

86,4

23

1987,20



ПІДСУМОК: 500867,30 грн.

Невраховані матеріали: 50086,70 грн.

ВСЬОГО: 550954 грн.

Вартість запасних частин для дільниці при збільшених розрахунках приймаються у розмірі – 3 % від вартості обладнання:

до модернізації: грн.

після модернізації: грн.


14

3.8 Вартість електроенергії
Металургійні підприємства проводять розрахунки за використання електроенергії по двоставочному тарифу. Вартість електроенергії визначаються за формулою:

, (3.9)

де в – тариф за 1 кВт.·год активної електроенергії;

W – витрати активної електроенергії за рік, кВт.

Витрати електроенергії за рік

, (3.10)

∆W – складає 8 – 12 % від витрат електроенергії до модернізації

кВт.

Вартість електроенергії

до модернізації: грн.

після модернізації: грн.

Питомі витрати електроенергії розраховуються за формулою:

. (3.11)

,

.

3.9 Фонд оплати праці
Фонд оплати праці (ФОП)– сума коштів, яка створюється на підприємстві для оплати праці всіх категорій персоналу і включається до собівартості продукції.

Фонд оплати праці вміщує:

  1. Оплата за місячними окладами;


15



  1. Премія за виконання плану;

  2. Доплати за працю у вечірні і нічні зміни та інше;

  3. Оплата відпусток, винагорода за вислугу років.

Сума премій визначається, виходячи з розміру премії в процентах від тарифного заробітку при почасовій формі оплати праці.

Доплати за роботу у вечірні зміни складають 20 %, а за нічне – 40% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в цих змінах.

При двозмінному режимі роботи дільниці (назва дільниці) по 12 годин є тільки денні та нічні зміни, тому час роботи в нічній зміні складає ½ всього фонду робочого часу. Доплати за роботу у вечірні зміни складають 20 %, а за нічне – 40% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в цих змінах.

Розрахунок фонду оплати праці зведений у таблицю 3.10.
Таблиця 3.10 – Розрахунок фонду оплати праці робітників дільниці

Найменування професії робітника

Розряд

Місячний оклад

Спискова чисельність

Фонд оплати праці

Оплата по окладу

Премія

Доплати

Всього ФОП

За роботу в нічній зміні

Інші

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування

6

12505

1

150060

22509

90036

18007

280612

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування

5

10290

2

246960

37044

-

29635

313639

Електрослюсар черговий та з ремонту устаткування

4

8080

2

193920

29088

-

23270

246278

Підсумок:

5




840529



16


Після складання таблиці 3.10 визначаємо середню зарплатню платню

грн., (3.12)
де Сзпр – середньомісячна заробітна плата робітника, чол.;

ФОП – Фонд оплати праці підприємства, чол.;

Ч – спискова чисельність, чол.;

12 – місяців.
грн.


3.10 Визначення витрат на одиницю продукції

Для того, щоб визначити витрати на одиницю продукції необхідно скласти калькуляцію собівартості на 100 кВт.год електроенергії.

Під собівартістю продукції розуміють в економічному значенні сукупні витрати на її виробництво і збут, тобто вартість всіх ресурсів, що була використана підприємством для перетворення вхідного продукту у вихідний за

умови розширеного відтворення. Відповідно до діючих нормативних документів перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції встановлюється підприємством з урахуванням особливостей технології, техніки та організації виробництва.

Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції.

Калькуляція собівартості на 100 кВт.год електроенергії визначається за допомогою таблиці 3.11.

17

Таблиця 3.11 – Калькуляція собівартості на 100 кВт·год електроенергії

Найменування витрат

Витрати, грн.

до модернізації

після модернізації

Всього,

грн.

100 кВт.·год.

Всього,

грн.

100 кВт.·год.

Фонд оплати праці робітників

840529

0,05

840529

0,04

Відрахування на соціальні заходи

309315

0,017

309315

0,015

Матеріали

550954

0,03

550954

0,02

Запасні частини

79238731

4,46

79247386

4,01

Амортизація

227829848

12,82

227899087

11,53

Електроенергія

33188736

1,68

29869862

1,68

ВСЬОГО

-

19,06

-

17,30




3.11 Визначення економічної ефективності
Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь – яких затрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до затрат на них.

Економічна ефективність капітальних вкладень – це економічна категорія, що визначає доцільність капітальних вкладень при плануванні та аналізі результатів їх освоєння; кількісне співвідношення показників результатів (ефекту) і витрат на їх (його) досягнення.

Ефективність капітальних вкладень на модернізацію (автоматизацію) виробничих процесів характеризується наступними показниками:

Питомі капітальні вкладення на одиницю визначається за формулою:

, , (3.13)

де Ку1, Ку2 – повні капітальні вкладення до і після модернізації (автоматизації);

Q1 = Q2 – обсяг виготовленої продукції.


18

грн., грн.,
Приведенні витрати визначаються за формулою:
В1 = С1 + Ен × Ку1, (3.14)

В2 = С2 + Ен × Ку2 ,

де: С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після модернізації (автоматизації);

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень = 0,15.

грн.

грн.

Річна економічна ефективність визначається за формулою:
Е = (В1 – В2) · Q, (3.15)

грн.

Строк окупності капітальних вкладень визначається по формулі:
, (3.16)

років.

Для того, щоб визначити ефективність капітальних вкладень необхідно отриманий результат порівняти з нормативним коефіцієнтом ефективності капітальних вкладень. Якщо строк окупності капітальних вкладень на проведення модернізації (автоматизації) менше нормативного значення, то капітальні вкладення є ефективними.


19


3.12 Таблиця техніко-економічних показників до та після проведення модернізації (автоматизації)
Дана таблиця є останнім кроком написання економічної частини дипломного проекту, вона містить в собі основні техніко – економічні показники від проведення модернізації (автоматизації) і повинна мати наступний вигляд:

Таблиця 3.10 – Техніко-економічні показники від проведення модернізації (автоматизації)

№ п/п

Найменування показників

Одиниці виміру

Показники

до автома-тизації

після автома-тизації

1

Режим роботи складу концентрату

годин

12×2×365

12×2×365

2

Річний випуск продукції дільниці складу концентрату

т

16600000

16600000

3

Чисельність робітників дільниці складу концентрату

чол

5

5

4

Річний фонд оплати праці

грн

840529

840529

5

Середньомісячна заробітна плата робітника

грн

14008,80

14008,80

6

Річні витрати електроенергії

кВт · год.

19755200

17779680

7

Питомі витрати електроенергії

кВт ·год/т

1,19

1,07

8

Вартість 1 кВт.год електроенергії

грн

1,68

1,68

9

Капітальні вкладення

грн

-

288496

10

Річна економічна окупність

грн

-

2971400

11

Строк окупності капітальних вкладень

років

-

0,09



20

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці та вимоги безпеки при обслуговуванні електроприводу стрічкового конвеєру
Під час обслуговування електрообладнання стрічкового конвеєра на робітників можуть впливати наступні основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

  • рухомі елементи транспортних засобів, устаткування та переміщувані ними вантажі, матеріали, особливо при розміщенні цих засобів та устаткування в тунелях, галереях та в інших стиснутих умовах;

  • обертові елементи приводних, натяжних, завантажувальних, розвантажувальних вузлів тощо;

  • ураження електричним струмом;

  • підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони та виробничих приміщень;

  • недостатня освітленість робочої зони.

Особливу небезпеку при використанні устаткування безперервної дії представляє контактування з рухомими елементами (зубчастими колесами, шківами, вантажем тощо) і зони набігання стрічки (біля шківів, роликів), зачеплення через незастебнутий, незаправлений належним чином спецодяг.

Для захисту від вказаних небезпечних факторів обслуговуючий персонал стрічкового конвеєра повинен забезпечуватися наступними засобами індивідуального захисту: костюмом бавовняним, черевиками шкіряними, захисною каскою, рукавицями комбінованими, респіратором.

Для запобігання впливу зазначених факторів, машиніст конвеєра має забезпечуватися захисною каскою, захисним щитком, навушниками та іншими
засобами індивідуального захисту.

4.2. Розробка заходів з охорони праці
Для забезпечення безпечних умов праці персоналу, що обслуговує обладнання стрічкового конвеєру, необхідно дотримуватись таких правил.

Обслуговуючий персонал стрічкового конвеєра повинен знати пристрій, принцип дії та правила експлуатації конвеєрів, які він обслуговує, схеми автоматичного блокування устаткування, порядок зупинки та пуску конвеєрів, значення звукової та світлової сигналізації, застосовуваної на даному виробництві.

На робочому місці машиніста стрічкового конвеєра має зберігатися необхідний запас матеріалів, запасних частин та інструмента для дрібного ремонту, мастильних та обтиральних матеріалів, поміщених у закриті металеві ящики, а також інвентар для прибирання робочого місця.

При пересуванні та знаходженні на території виробничої (будівельної) площадки машиніст стрічкового конвеєра зобов'язаний дотримуватись наступних заходів безпеки:

  • бути уважним до всіх попереджувальних знаків і сигналів, що подаються транспортними засобами та устаткуванням;

  • ходити по пішохідних доріжках, переходити автомобільні дороги та залізничні колії у встановлених місцях; йдучи по дорозі, йти по узбіччю назустріч транспорту, що рухається.

У випадку травмування, захворювання або погіршення здоров'я машиніст повинен припинити роботу, сповістити про нещасний випадок (захворювання, погіршення здоров'я) свого безпосереднього керівника і звернутися по допомогу в медпункт або найближчу медичну установу.

У
2
випадку травмування іншого працівника машиніст повинен припинити роботу, вжити заходів з надання першої допомоги потерпілому та негайно сповістити про нещасний випадок майстра або іншого керівника.


Електрослюсарям і машиністам, які обслуговують обладнання стрічкового конвеєра забороняється:

  • працювати поблизу обертових частин устаткування, не обгороджених захисними сітками або кожухами;

  • знімати захисні сітки та кожухи до повної зупинки обертових частин устаткування;

  • перебувати під піднятим вантажем і на шляху його переміщення;

  • наступати на електричні дроти та кабелі;

  • робити самостійно регулювання та ремонт устаткування, що вийшло з ладу;

  • торкатися до арматури загального освітлення, до обірваних електропроводів, до затискачів (клем) і іншим легкодоступних струмоведучих частин устаткування;

  • заходити за огородження небезпечних місць;

  • приступати до виконання нової, не пов'язаної з його прямими обов'язками роботи без одержання від майстра інструктажу про безпечні прийоми її виконання;

  • допускати на територію будівельної (виробничої) площадки, робочі місця, у виробничі та побутові приміщення сторонніх осіб, а також працівників у нетверезому стані;

  • перебувати на роботі в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.

Щоб уникнути електротравм і уражень електричним струмом машиніст стрічкового конвеєра повинен дотримуватись таких правил:

  • не торкатися до відкритої електропроводки та кабелів;

  • робоче місце має бути забезпечене ізолюючим килимком і діелектричними рукавичками;

  • не можна допускати на робоче місце сторонніх осіб.

Перед початком роботи машиніст стрічкового конвеєра повинен надягти спецодяг і спецвзуття.


3

Перед пуском стрічкового конвеєра необхідно перевірити:

  • стан транспортерної стрічки і її стиків;

  • справність звукової та світлової сигналізації;

  • справність датчиків та блокування;

  • наявність і працездатність протипожежного захисту конвеєра;

  • надійність роботи пристроїв аварійної зупинки конвеєра;

  • правильність натягу конвеєрної стрічки;

  • наявність і справність роликів;

  • наявність захисного заземлення електроустаткування, броні кабелів, рами конвеєра;

  • наявність і надійність огороджень приводних, натяжних і кінцевих барабанів.

Перед пуском стрічкового конвеєра необхідно переконатися в тому, що на трасі не проводять які-небудь роботи.

Не допускається пускати в роботу стрічковий конвеєр при захаращеності проходів.

Машиніст стрічкового конвеєра повинен вжити заходів по усуненню виявлених недоліків, а при неможливості зробити це повідомити змінному майстрові та не включати конвеєри до усунення всіх несправностей.

У випадку передачі зміни без зупинки устаткування машиніст стрічкового конвеєра, що здає зміну, повинен повідомити машиністові стрічкового конвеєра, що приймає зміну, а також змінному майстрові про всі несправності, що мали місце у роботі конвеєрів. Зробити запис у журналі прийому-здачі зміни.

Збирання просипів та змащення механізмів у таких випадках повинно проводитися у встановлений час.

В
4
иявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунуті власними силами до початку роботи, а при неможливості зробити це машиніст стрічкового конвеєра зобов'язаний повідомити керівникові робіт і відповідальному за утримання конвеєра в справному стані.


1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас