1 2 3 4 5 6 Таблиця 3.3 – Графіки технічного огляду і ремонту на 2020 рік
6 Для розрахунку кількості працюючих зайнятих технічним обслуговуванням та ремонтом обладнання користуються збірником “Нормативи чисельності допоміжних робочих на підприємстві”. Таблиця 3.4 – Розрахунок явочної чисельності ремонтних електрослюсарів
Кількість робочих днів електромеханічної служби при перервному режимі роботи з двома вихідними днями у тижні дорівнює: ТР = 365 – 104 – 10 = 251 день. Середня кількість виходів електрослюсаря на роботу за рік дорівнює: В = (365 – 104 – 10 – 32) · 0,96 = 211 днів. 7 Знаходимо коефіцієнт спискового складу за формулою (3.3). . 3.4 Організація оплати праці дільниці Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виплачується працівникові за виконану роботу або надані послуги і спрямований на мотивацію досягнення бажаного рівня продуктивності праці. Оплата праці складається з основної заробітної плати і додаткової заробітної плати, які перебувають, приблизно, у співвідношенні: 70% - основна заробітна плата, 30% - додаткова. Основна заробітна плата визначається тарифними ставками, посадовими окладами, відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чинним законодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника. Величина додаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльності підприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, а також доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством. На підприємствах найчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну. Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Вона застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи або вони взагалі не піддаються нормуванню. Відрядна формапередбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу. Основними умовами застосування відрядної форми оплати праці є наявність кількісних показників роботи, що безпосередньо залежить від конкретного працівника і піддаються точному обліку, а також необхідність 8 стимулювання зростання обсягу випуску продукції. У почасовій формі визначають просту почасову та почасово – преміальну систему заробітної плати. Для оплати праці робітникам при написанні економічної частини дипломного проекту приймається погодинно – преміальна система, сутність якої полягає у тому, що у заробітну плату працівника зверх тарифної ставки за фактично відпрацьований час входить премія за конкретні досягнення в праці, заздалегідь встановлені показники у відповідності з «Положенням про преміювання». При погодинно – преміальній системі заробіток обчислюється наступним чином: Зп.прем = Зтар + Д, (3.5) де: Зтар – сума заробітку за тарифом, грн.; Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн. Таблиця 3.5 – Тарифна сітка та тарифні ставки для оплати праці робітників
3.5 Кошторис капітальних вкладень на автоматизацію У 9 дипломному проекті передбачено обґрунтування економічної ефективності застосування схем автоматичного керування обладнанням, які підвищують надійність роботи обладнання, зменшують витрати електроенергії. Для визначення економічної ефективності складається кошторис на електромонтажні роботи. Капітальні вкладення – це інвестиції у відтворення основних засобів; вони є реальними інвестиціями і здійснюються у формі нового капітального будівництва, технічного переозброєння, реконструкції, модернізації, автоматизації та розширення діючих виробничих об’єктів і об’єктів соціальної інфраструктури підприємства. Кошторис – це документ, в якому представлені всі необхідні витрати на виконання, організацію і обслуговування електромонтажних робіт на даному об’єкті. Таблиця 3.6 – Комплектуючі вироби та апаратура
ПІДСУМОК: 136800 грн Транспортні витрати: 9576 грн ВСЬОГО: 146376 грн Таблиця 3.7 – Монтажні роботи
10 ПІДСУМОК: 76000 грн Накладні витрати : 66120 грн ВСЬОГО: 142120 грн Загальна сума капітальних вкладень у вартості обладнання та монтажних робіт К = 146376 + 142120 = 288496 грн. 3.6 Амортизація основних засобів Амортизація – це поступове перенесення вартості основних засобів по мірі їх зношення на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. Фактично амортизація означає списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних засобів. Амортизаційні відрахування відносяться на витрати виробництва і з них формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для відновлення основних засобів. Механізм амортизації передбачає застосування передбачених законодавством України норм амортизаційних відрахувань. Норма амортизації – це річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів. Законодавством встановлено декілька методів нарахування амортизації. Більш поширеним з них є прямолінійний (рівномірний) метод, тому саме його рекомендується застосовувати при написанні економічної частини дипломного проекту. Прямолінійний (рівномірний) метод передбачає щорічне перенесення на собівартість продукції однакової частини вартості основних засобів протягом усього терміну їх служби. Р 11 ічна сума амортизації визначається як добуток первісної балансової вартості об’єкта основних засобів та норми амортизації: А = , (3.6) де А – амортизація основних фондів; Всп – вартість будівель, споруд та обладнання; На – норма амортизація. Таблиця 3.8 – Розрахунок первісної вартості основних засобів і річної суми амортизації
12 3.7 Вартість матеріалів та запасних частин Для розрахунку потреби у матеріалах використовується норма витрат матеріалів на 100 кВт год. трудомісткого ремонту та технічного обслуговування обладнання. Річні витрати матеріалів дорівнюються: , (3.6) де ∑ Т – трудомісткість ремонтних робіт у чол. год. , (3.7) де Ч – явочна чисельність електрослюсарів; В – середнє число виходів працівника на роботу за рік; Тзм – тривалість зміни (година). год. Розрахунки заносимо в таблицю 3.9. Таблиця 3.9 – Розрахунок вартості матеріалів
13 Продовження таблиці 3.9 – Розрахунок вартості матеріалів
ПІДСУМОК: 500867,30 грн. Невраховані матеріали: 50086,70 грн. ВСЬОГО: 550954 грн. Вартість запасних частин для дільниці при збільшених розрахунках приймаються у розмірі – 3 % від вартості обладнання: до модернізації: грн. після модернізації: грн. 14 3.8 Вартість електроенергії Металургійні підприємства проводять розрахунки за використання електроенергії по двоставочному тарифу. Вартість електроенергії визначаються за формулою: , (3.9) де в – тариф за 1 кВт.·год активної електроенергії; W – витрати активної електроенергії за рік, кВт. Витрати електроенергії за рік , (3.10) ∆W – складає 8 – 12 % від витрат електроенергії до модернізації кВт. Вартість електроенергії до модернізації: грн. після модернізації: грн. Питомі витрати електроенергії розраховуються за формулою: . (3.11) , . 3.9 Фонд оплати праці Фонд оплати праці (ФОП)– сума коштів, яка створюється на підприємстві для оплати праці всіх категорій персоналу і включається до собівартості продукції. Фонд оплати праці вміщує: Оплата за місячними окладами; 15 Премія за виконання плану; Доплати за працю у вечірні і нічні зміни та інше; Оплата відпусток, винагорода за вислугу років. Сума премій визначається, виходячи з розміру премії в процентах від тарифного заробітку при почасовій формі оплати праці. Доплати за роботу у вечірні зміни складають 20 %, а за нічне – 40% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в цих змінах. При двозмінному режимі роботи дільниці (назва дільниці) по 12 годин є тільки денні та нічні зміни, тому час роботи в нічній зміні складає ½ всього фонду робочого часу. Доплати за роботу у вечірні зміни складають 20 %, а за нічне – 40% годинної тарифної ставки за кожну годину роботи в цих змінах. Розрахунок фонду оплати праці зведений у таблицю 3.10. Таблиця 3.10 – Розрахунок фонду оплати праці робітників дільниці
16 Після складання таблиці 3.10 визначаємо середню зарплатню платню грн., (3.12) де Сзпр – середньомісячна заробітна плата робітника, чол.; ФОП – Фонд оплати праці підприємства, чол.; Ч – спискова чисельність, чол.; 12 – місяців. грн. 3.10 Визначення витрат на одиницю продукції Для того, щоб визначити витрати на одиницю продукції необхідно скласти калькуляцію собівартості на 100 кВт.год електроенергії. Під собівартістю продукції розуміють в економічному значенні сукупні витрати на її виробництво і збут, тобто вартість всіх ресурсів, що була використана підприємством для перетворення вхідного продукту у вихідний за умови розширеного відтворення. Відповідно до діючих нормативних документів перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції встановлюється підприємством з урахуванням особливостей технології, техніки та організації виробництва. Калькулювання собівартості продукції – це процес обмеження собівартості одиниці продукції. Калькуляція собівартості на 100 кВт.год електроенергії визначається за допомогою таблиці 3.11. 17 Таблиця 3.11 – Калькуляція собівартості на 100 кВт·год електроенергії
3.11 Визначення економічної ефективності Ефективність – це відносна величина, що характеризує результативність будь – яких затрат. Ефективність технічних нововведень є відношенням ефекту від здійснення заходів до затрат на них. Економічна ефективність капітальних вкладень – це економічна категорія, що визначає доцільність капітальних вкладень при плануванні та аналізі результатів їх освоєння; кількісне співвідношення показників результатів (ефекту) і витрат на їх (його) досягнення. Ефективність капітальних вкладень на модернізацію (автоматизацію) виробничих процесів характеризується наступними показниками: Питомі капітальні вкладення на одиницю визначається за формулою: , , (3.13) де Ку1, Ку2 – повні капітальні вкладення до і після модернізації (автоматизації); Q1 = Q2 – обсяг виготовленої продукції. 18 грн., грн., Приведенні витрати визначаються за формулою: В1 = С1 + Ен × Ку1, (3.14) В2 = С2 + Ен × Ку2 , де: С1, С2 – собівартість одиниці продукції до і після модернізації (автоматизації); Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень = 0,15. грн. грн. Річна економічна ефективність визначається за формулою: Е = (В1 – В2) · Q, (3.15) грн. Строк окупності капітальних вкладень визначається по формулі: , (3.16) років. Для того, щоб визначити ефективність капітальних вкладень необхідно отриманий результат порівняти з нормативним коефіцієнтом ефективності капітальних вкладень. Якщо строк окупності капітальних вкладень на проведення модернізації (автоматизації) менше нормативного значення, то капітальні вкладення є ефективними. 19 3.12 Таблиця техніко-економічних показників до та після проведення модернізації (автоматизації) Дана таблиця є останнім кроком написання економічної частини дипломного проекту, вона містить в собі основні техніко – економічні показники від проведення модернізації (автоматизації) і повинна мати наступний вигляд: Таблиця 3.10 – Техніко-економічні показники від проведення модернізації (автоматизації)
20 4 ОХОРОНА ПРАЦІ 4.1 Аналіз умов праці та вимоги безпеки при обслуговуванні електроприводу стрічкового конвеєру Під час обслуговування електрообладнання стрічкового конвеєра на робітників можуть впливати наступні основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори: рухомі елементи транспортних засобів, устаткування та переміщувані ними вантажі, матеріали, особливо при розміщенні цих засобів та устаткування в тунелях, галереях та в інших стиснутих умовах; обертові елементи приводних, натяжних, завантажувальних, розвантажувальних вузлів тощо; ураження електричним струмом; підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони та виробничих приміщень; недостатня освітленість робочої зони. Особливу небезпеку при використанні устаткування безперервної дії представляє контактування з рухомими елементами (зубчастими колесами, шківами, вантажем тощо) і зони набігання стрічки (біля шківів, роликів), зачеплення через незастебнутий, незаправлений належним чином спецодяг. Для захисту від вказаних небезпечних факторів обслуговуючий персонал стрічкового конвеєра повинен забезпечуватися наступними засобами індивідуального захисту: костюмом бавовняним, черевиками шкіряними, захисною каскою, рукавицями комбінованими, респіратором. Для запобігання впливу зазначених факторів, машиніст конвеєра має забезпечуватися захисною каскою, захисним щитком, навушниками та іншими засобами індивідуального захисту. 4.2. Розробка заходів з охорони праці Для забезпечення безпечних умов праці персоналу, що обслуговує обладнання стрічкового конвеєру, необхідно дотримуватись таких правил. Обслуговуючий персонал стрічкового конвеєра повинен знати пристрій, принцип дії та правила експлуатації конвеєрів, які він обслуговує, схеми автоматичного блокування устаткування, порядок зупинки та пуску конвеєрів, значення звукової та світлової сигналізації, застосовуваної на даному виробництві. На робочому місці машиніста стрічкового конвеєра має зберігатися необхідний запас матеріалів, запасних частин та інструмента для дрібного ремонту, мастильних та обтиральних матеріалів, поміщених у закриті металеві ящики, а також інвентар для прибирання робочого місця. При пересуванні та знаходженні на території виробничої (будівельної) площадки машиніст стрічкового конвеєра зобов'язаний дотримуватись наступних заходів безпеки: бути уважним до всіх попереджувальних знаків і сигналів, що подаються транспортними засобами та устаткуванням; ходити по пішохідних доріжках, переходити автомобільні дороги та залізничні колії у встановлених місцях; йдучи по дорозі, йти по узбіччю назустріч транспорту, що рухається. У випадку травмування, захворювання або погіршення здоров'я машиніст повинен припинити роботу, сповістити про нещасний випадок (захворювання, погіршення здоров'я) свого безпосереднього керівника і звернутися по допомогу в медпункт або найближчу медичну установу. У 2 випадку травмування іншого працівника машиніст повинен припинити роботу, вжити заходів з надання першої допомоги потерпілому та негайно сповістити про нещасний випадок майстра або іншого керівника. Електрослюсарям і машиністам, які обслуговують обладнання стрічкового конвеєра забороняється: працювати поблизу обертових частин устаткування, не обгороджених захисними сітками або кожухами; знімати захисні сітки та кожухи до повної зупинки обертових частин устаткування; перебувати під піднятим вантажем і на шляху його переміщення; наступати на електричні дроти та кабелі; робити самостійно регулювання та ремонт устаткування, що вийшло з ладу; торкатися до арматури загального освітлення, до обірваних електропроводів, до затискачів (клем) і іншим легкодоступних струмоведучих частин устаткування; заходити за огородження небезпечних місць; приступати до виконання нової, не пов'язаної з його прямими обов'язками роботи без одержання від майстра інструктажу про безпечні прийоми її виконання; допускати на територію будівельної (виробничої) площадки, робочі місця, у виробничі та побутові приміщення сторонніх осіб, а також працівників у нетверезому стані; перебувати на роботі в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння. Щоб уникнути електротравм і уражень електричним струмом машиніст стрічкового конвеєра повинен дотримуватись таких правил: не торкатися до відкритої електропроводки та кабелів; робоче місце має бути забезпечене ізолюючим килимком і діелектричними рукавичками; не можна допускати на робоче місце сторонніх осіб. Перед початком роботи машиніст стрічкового конвеєра повинен надягти спецодяг і спецвзуття. 3 Перед пуском стрічкового конвеєра необхідно перевірити: стан транспортерної стрічки і її стиків; справність звукової та світлової сигналізації; справність датчиків та блокування; наявність і працездатність протипожежного захисту конвеєра; надійність роботи пристроїв аварійної зупинки конвеєра; правильність натягу конвеєрної стрічки; наявність і справність роликів; наявність захисного заземлення електроустаткування, броні кабелів, рами конвеєра; наявність і надійність огороджень приводних, натяжних і кінцевих барабанів. Перед пуском стрічкового конвеєра необхідно переконатися в тому, що на трасі не проводять які-небудь роботи. Не допускається пускати в роботу стрічковий конвеєр при захаращеності проходів. Машиніст стрічкового конвеєра повинен вжити заходів по усуненню виявлених недоліків, а при неможливості зробити це повідомити змінному майстрові та не включати конвеєри до усунення всіх несправностей. У випадку передачі зміни без зупинки устаткування машиніст стрічкового конвеєра, що здає зміну, повинен повідомити машиністові стрічкового конвеєра, що приймає зміну, а також змінному майстрові про всі несправності, що мали місце у роботі конвеєрів. Зробити запис у журналі прийому-здачі зміни. Збирання просипів та змащення механізмів у таких випадках повинно проводитися у встановлений час. В 4 иявлені порушення вимог безпеки повинні бути усунуті власними силами до початку роботи, а при неможливості зробити це машиніст стрічкового конвеєра зобов'язаний повідомити керівникові робіт і відповідальному за утримання конвеєра в справному стані. 1 2 3 4 5 6 |