«Особливості мислення в учнів молодшого шкільного віку» сторінка 3

1 2 3 4 5 6

Ім'я файлу: МОШЕНСЬКА А.С.docx
Розширення: docx
Розмір: 1496кб.
Дата: 14.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розповідь про одну із систем фізичного виховання.docx
Фізіологічна характеристика видів спорту.docx
1-2.doc
Курсова нормальна.docx
медична карта.docx
роль спортивних ігор.docx
МОГВ (3).docx

Словесні ігри. Для зручності використання словесних ігор у педагогічному процесі їх умовно можна об’єднати в чотири основні групи.

У першу групу входять ігри, за допомогою яких формують вміння виділяти суттєві ознаки предметів і явищ.

Другу групу складають ігри, що використовуються для розвитку вміння порівнювати, зіставляти, давати правильні умовиводи.

Третю групу складають ігри за допомогою яких розвивається вміння узагальнювати і класифікувати предмети за різними ознаками.

В особливу четверту групу, виділені ігри на розвиток уваги, кмітливості, швидкості мислення. У цю групу входить велика кількість народних ігор типу «Фарби», «Мовчанка», «Чорне і біле» і ін.

В окремий вид виділяють сюжетно-рольові ігри. Їх особливість у тому, що учні виконують ролі.

В даний час особливо бурхливо розвивається напрямок комп’ютерних дидактичних ігор. Комп'ютерні ігри мають перевагу перед іншими формами ігор: вони збуджують і активують мислення, наочно демонструють рольові способи рішення ігрових завдань, допомагають уникнути штампів і стандартів в оцінці поведінки різних персонажів у різних ситуаціях, діти засвоюють засоби комунікації, способи спілкування і вираження емоцій, систематизують процеси мислення.

Комп'ютерні ігри застосовуються як дидактичний засіб при навчанні в найрізноманітніших предметних областях. Навчальні ігрові програми, засновані на комплексі мотивацій зацікавленості, пізнанні нового, змагальності, конкретизації умовиводів, конкретизації мисленнєвих процесів набувають все більшого поширення. Швидкодія, велика ємність пам'яті, легкість використання наданої інформації, роблять комп'ютерні технології ідеальним засобом для дидактичних ігор.

Отже, дидактична гра – доступний, ефективний метод розвитку мислення в учнів молодшого шкільного віку. Вона не вимагає спеціального матеріалу, певних умов, а вимагає лише знання вчителем самої гри.

При цьому необхідно враховувати, що дидактичні ігри будуть сприяти розвитку мислення лише в тому випадку, якщо вони будуть проводитися в певній системі з використанням необхідної методики.

Розвиток мислення значною мірою відбувається стихійно, тому більшість учнів, навіть старших класів, не опановують початковими прийомами мислення, отже ці прийоми необхідно використовувати з початкової школи. Мислення молодших школярів є умовою навчання, надбання знань, формування умінь і навичок. Мислення в учнів початкових класів виконує пізнавальну, прогностичну, проектувальну, інформаційну, технологічну, рефлексивну, аналітичну, синтетичну функції. За допомогою мислення дитина пізнає світ, прогнозує розвиток подій, практично оволодіває закономірностями об’єктивної дійсності.

Тому дидактичні ігри дуже важливі для навчання молодших школярів. Ці ігри розвивають сенсорні здібності, просторові уявлення, образне і логічне мислення, кмітливість, а також сприяють формуванню звички розумової праці.

Місце дидактичної гри в структурі навчального процесу визначається віком дітей, метою, призначенням, змістом заняття. Вона може бути використана в якості навчального завдання, спрямованого на формування конкретних уявлень.

Як ми з’ясували – існують різні види дидактичних ігор використовуваних педагогами в процесі навчання в початковій школі. Їх використання на уроках дозволяє в простій, доступній, цікавій формі закріпити отримані знання, вміння, навички, краще зрозуміти досліджуваний матеріал.

До того ж дидактичні ігри, крім навчальної ролі, яка, природно, є основною, відіграють також виховну роль, допомагаючи об'єднати клас, згуртувати учнів.
Розділ 2. Емпіричне дослідження розвитку мислення дітей молодшого шкільного віку
2.1. Діагностика мисленнєвого розвитку дітей молодшого шкільного віку

Як ми зазначали вище, у молодшому шкільному віці під впливом навчання як провідної діяльності розвиваються всі три види мислення: наочно-дієве, вербально-логічне і образно-логічне.

З метою розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного і образно-логічного мислення молодших школярів засобом дидактичної гри був проведений експеримент на базі Будильської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сумської області. Він тривав протягом грудня 2020 року – січня 2021 навчального року.

В експерименті взяли участь діти 2 класу у кількості 29 осіб.

Експеримент складався з трьох етапів.

І етап – констатувальний. На цьому етапі була проведена первинна діагностика рівня розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного і образно-логічного мислення молодших школярів у процесі передбаченому навчальним планом.

ІІ етап – формувальний. На цьому етапі з дітьми цього ж класу проводилися заняття, спрямовані на розвиток мисленнєвих процесів засобом дидактичних ігор.

ІІІ етап – контрольний. На цьому етапі була здійснена повторна діагностика рівня розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного і образно-логічного мислення молодших школярів та проведено аналіз отриманих результатів.

Нами були підібрані і проведені такі методики діагностики мислення дітей молодшого шкільного віку: для діагностування наочно-дієвого мислення – методика «Пройди через лабіринт», розроблена А.С. Немовим (додаток А)

У цьому завданні дітям показують малюнок і пояснюють, що на ньому зображений лабіринт, вхід в який вказаний стрілкою, розташованою ліворуч угорі, а вихід – стрілкою, що розташовується праворуч внизу.

Процедура проведення методики. Необхідно зробити наступне: взявши в руку гостру паличку, рухаючи нею по малюнку, пройти весь лабіринт як можна швидше, якомога точніше пересуваючи паличку, не торкаючись стінок лабіринту.

Оцінка результатів

•10 балів - завдання виконано дитиною менше ніж за 45 с. При цьому дитина жодного разу не торкнулася паличкою стінок лабіринту.

• 8-9 балів завдання виконано дитиною за час від 45 до 60 с. і, проходячи через лабіринт, дитина 1-2 рази доторкнулася паличкою до його стінок.

• 6-7 балів завдання виконано дитиною за час від 60 до 80 с. і, проходячи лабіринт, дитина 3-4 рази торкнулася його стінок.

• 4-5 балів завдання виконано дитиною за час від 80 до 100 с. і, проходячи лабіринт, дитина 5-6 разів доторкнулася до його стінок.

•2-3 бала завдання виконано дитиною за час від 100 до 120 с. і, проходячи лабіринт, дитина 7-9 разів торкнулася його стінок.

•0-1 бал - завдання виконано дитиною за час понад 120 с. або зовсім не виконано.

Висновки про рівень розвитку

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бали - низький.

0-1 бал - дуже низький.

Результати діагностики представлені в Таблиці 2.1

Таблиця 2. 1

Початковий рівень наочно-дієвого мислення учнів 2 класу

Рівень розвитку	дуже високий	високий	середній	низький	дуже низький
К-сть учнів	3	6	13	5	2
Відсоток	10,3%	20,7%	44,8%	17,2%	6,9%

Відобразимо на рисунку 1 результати проведеного початкового констатувального експерименту дослідження наочно-дієвого мислення учнів експериментального класу.

Рис 1.

Початковий рівень наочно-дієвого мислення учнів 2 класу

Для діагностування вербально-логічного мислення нами обрана методика «Четвертий зайвий» розроблена автором А.С. Немовим (додаток Б).

Таблиця 2. 2

Початковий рівень вербально-логічного мислення учнів 2 класу

Рівень	Дуже високий	Високий	Середній	Низький
К-сть учнів	2	9	15	3
Відсоток	6,9%	31,1%	51,7%	10,3%

Відобразимо на рисунку 2 результати проведеного початкового констатувального експерименту дослідження вербально-логічного мислення експериментального класу.

Рис 2.

Початковий рівень вербально-логічного мислення учнів 2 класу

Для діагностування образно-логічного мислення нами обраний дитячий варіант методики «Матриця Равена» (додаток В).

Призначення методики. За допомогою тесту Равена можна судити про здібності систематизованої, планомірної, методичної, інтелектуальної діяльності дитини.

Процедура проведення методики.

Конкретні завдання являють собою спеціальним чином підібрану вибірку з 12 матриць Равена які поступово ускладнюються. Дитині пропонується серія з дванадцяти поступово деталізованих складніших завдань однакового типу: на пошук закономірностей у розташуванні деталей на матриці (представлена у верхній частині зазначених малюнків у вигляді великого чотирикутника) і підбір одного з восьми даних нижче малюнків як відсутньої вставки до цієї матриці, відповідної її малюнку (дана частина матриці представлена внизу у вигляді прапорців з різними малюнками на них). Вивчивши структуру великої матриці, дитина повинна вказати ту з деталей (той з восьми наявних внизу прапорців), яка найкраще підходить до цієї матриці, тобто відповідає її малюнку або логіці розташування його деталей по вертикалі і по горизонталі.

На виконання всіх дванадцяти завдань дитині відводиться 12 хвилин. Після закінчення цього часу експеримент припиняється й рахуються кількість правильно вирішених матриць, а також загальна сума балів, набраних дитиною за їх вирішення. Кожна правильно вирішена матриця оцінюється в 1 бал. Правильні вирішення всіх дванадцяти матриць наступні (перша з наведених нижче пар вказує на номер матриці, а друга - на правильну відповідь (номер обраного прапорця ): 1-7, 2-6, 3-6, 4-1, 5-2, 6-5, 7-6, 8-1, 9-3, 10-5, 11-3, 12-4.

Висновки про рівень розвитку

12-10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

4-7 балів - середній.

2-3 бала - низький.

0-1 бал - дуже низький.

Оброблені результати.

Таблиця 2. 3.

Початковий рівень образно-логічного мислення учнів 2 класу

Рівень	Дуже високий	Високий	Середній	Низький	Дуже низький
К-сть учнів	1	5	8	10	5
Відсоток	3,4%	17,2%	27,7%	34,5%	17,2%

Відобразимо на рисунку 3 результати проведеного констатувального початкового експерименту дослідження образно-логічного мислення.

Рис 3.

Початковий рівень образно-логічного мислення учнів 2 класу

Проаналізувавши результати констатувального експерименту ми прийшли до висновку, що у дітей рівень розвитку мислення здебільшого середній та низький, високий рівень має невеликий відсоток дітей. Але у даному класі є великі перспективи для роботи з розвитку мислення як у дітей зі слабким і середнім рівнем, так і у дітей з високим рівнем розвитку. Такі показники спонукають нас до розроблення та впровадження в подальший навчально-виховний процес програми цілеспрямованого розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного та образно-логічного мислення у молодших школярів експериментального класу засобом дидактичної гри.
2.2. Експериментальна програма розвитку мислення молодшого школяра засобом дидактичної гри

Розвивати у дітей мислення – завдання кожного педагога. Учитель початкових класів повинен впроваджувати нові, нестандартні методи навчання, прищеплювати дітям жадобу до знань.

Процес формування мисленнєвих умінь передбачає проходження певних послідовних етапів. Це пов’язано як з рівнем загальної підготовки учнів початкових класів, складністю навчального матеріалу, так і з вищевказаними особливостями мислення дітей відповідної вікової категорії.

У пошуках методів розвитку мислення молодших школярів слід враховувати особливість психіки, своєрідність пізнавальної та емоційної сфер дітей цього віку. Особливу увагу слід звертати на такі моменти:

1. Стимулювати мисленнєву уяву. Потрібно допомогти зрозуміти побачене, почуте, пережите, допомогти віднайти зв’язки, відношення між явищами та предметами, і тим самим закласти основи творчого мислення.

2. Розвивати потребу мислити. Створити атмосферу престижності процесу мислення. Варто використати притаманну дітям цього віку імпульсивність та спрямувати їх на мисленнєві процеси: запропонувати придумати риму, загадку, казку.

3. Підтримувати позитивні емоції. Відомо, що діти молодшого шкільного віку сильно цінують думку дорослих, радіють власним і чужим успіхам. Тому завдання педагога – допомогти дитині отримати почуття задоволення від власних досягнень, від власного процесу умовиводів.

4. Виховувати риси характеру. У мисленнєвому процесі важливу роль відіграють такі риси характеру як самостійність, сміливість, наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, здатність ризикувати. Одним з ефективних засобів виховання вольових рис характеру є різноманітні ігри.

5. Будь-який вид діяльності повинен містити елементи творчого мислення. Для того, щоб здатність до такого мислення не залишалася лише в пасивному стані, щоб отримувати певні результати, потрібен постійний стимул, двигун, котрий буде активізувати процес мислення. Таким двигуном є конкурси, олімпіади, змагання.

Процес навчання в школі здійснюється за навчальними планами, в яких розкривається зміст освіти. Він забезпечує особистісний розвиток кожного учня, формування національної свідомих громадян України.

Одним із предметів передбачених навчальним планом є рідна мова. Аналіз прогрими з цього предмета показав, що нею передбачено формування графічних навичок письма, розширення уявлень про текст та його будову, збагачення словникового запасу, закріплення і узагальнення вивченого про речення. Все це досягається завдяки виконанню різних вправ, які потребують мисленнєвих процесів.

Аналіз програми з математики показав, що вона розрахована на оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, формування уявлень про число, величину, обчислювальні навички з натуральними числами і нулем, вимірювання та обчислення величин, уявлення про геометричні фігури, графічні уміння, уміння розв’язувати і складати задачі, рівняння.

Вивчення математики створює широкі можливості для розвитку розумових здібностей молодших школярів: пам’яті, логічного і критичного мислення, інтуїції, уяви, уваги.

Для підвищення рівня розвитку мислення молодших школярів, враховуючи отримані дані про вихідний рівень наочно-дієвого, вербально-логічного та образно-логічного мислення під час тестування, нами була розроблена система дидактичних ігор для використання на уроках рідної мови та математики. Саме ці ігри, на нашу думку, мають сприяти розвитку та підвищенню існуючого рівня мислення в учнів початкової школи. Вони були впроваджені на уроках рідної мови та математики, після чого ми перевірили як змінився рівень мислення цих учнів.

Вважаємо, що ефективними умовами розвитку мислення молодших школярів на уроках рідної мови та математики є:

організація учбової діяльності з включенням елементів проблемного навчання;
врахування індивідуальних особливостей мислення молодших школярів;
застосування на уроках рідної мови і математики дидактичних ігор пошукового, проблемного, творчого характеру.

Пропонуємо дидактичні ігри, спрямовані на розвиток мислення молодших школярів на уроках рідної мови (додаток Г).

Для пожвавлення уроку математики, зняття втоми, посилення уваги, розвитку мислення, доцільно пропонувати дітям різноманітні за формою і змістом цікаві запитання й задачі. Запитання, загадки й задачі мають бути невеликими, доступними для дітей, з відтінком легкого й розумного гумору Додаток Д.

Творчий підхід до навчання та виховання вимагає від педагогів не лише праці заснованої на рекомендаціях нині діючих програм навчання та виховання, диференційованого та індивідуального підходу до дітей, але й володінням новітніми методиками їх діагностики та формування процесів активізації мисленнєвої діяльності учнів. Отже, з метою формування процесу мислення у молодшого школяра вчителеві необхідно застосовувати інтерактивні методи навчання Застосування їх на будь-якому уроці вносить у навчальний процес елементи дослідження, пошуку, порівняння різноманітних фактів, явищ, позицій, висновків, допомагає учням чіткіше визначити власну точку зору.

Таким чином цілеспрямоване і систематичне використання дидактичних ігор на уроках рідної мови та математики сприяє розвитку мислення молодших школярів, фантазування, творчої уяви, прищеплює інтерес до основ наук про мову та математику, формує прагнення і вміння постійно вдосконалювати свою мову й мовленнєву культуру, обчислювальні навички, логіку, робить процес навчання необтяжливим і радісним.

Запропоновані завдання прищеплюють інтерес до мисленнєвих творчих процесів сприяють самонавчанню, оскільки зумовлюють визначальну роль діалогічної співпраці, а також дискусії та співробітництва, а це все дає змогу формувати особистісний досвід мисленнєвої діяльності молодших школярів. Показниками ефективності використання дидактичних ігор на уроках рідної мови та математики стали підвищення успішності, посилення інтересу до навчальної діяльності, активізація спілкування, зростання самостійності при виконанні домашніх завдань.

1 2 3 4 5 6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас