Ім'я файлу: МОШЕНСЬКА А.С.docx
Розширення: docx
Розмір: 1496кб.
Дата: 14.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розповідь про одну із систем фізичного виховання.docx
Фізіологічна характеристика видів спорту.docx
1-2.doc
Курсова нормальна.docx
медична карта.docx
роль спортивних ігор.docx
МОГВ (3).docx
Розширення: docx
Розмір: 1496кб.
Дата: 14.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Розповідь про одну із систем фізичного виховання.docx
Фізіологічна характеристика видів спорту.docx
1-2.doc
Курсова нормальна.docx
медична карта.docx
роль спортивних ігор.docx
МОГВ (3).docx
2.3. Результати застосування експериментальної програми
На завершальному етапі експериментальної роботи ми провели контрольний експеримент, який передбачав повторне діагностичне обстеження дітей експериментального класу.
Основна мета контрольного експерименту – визначити рівень розвитку мислення молодших школярів після проведення формувального експерименту та з’ясувати ефективність проведеної корекційної роботи.
До контрольного експерименту ми залучили експериментальний клас та провели повторне тестування дітей для дослідження наочно-дієвого мислення за допомогою методики «Пройди через лабіринт», розробленої Робертом Семеновичем Немовим (додаток А).
Результати повторного контрольного діагностування наочно-дієвого мислення учнів експериментального класу за методикою «Пройди через лабіринт», розробленою Р.С. Немовим занесені у відомість контрольної діагностики.
Таблиця 2.4
Рівень розвитку наочно-дієвого мислення учнів 2 класу
(контрольний етап дослідження)
| Рівень | дуже високий | високй | середній | низький | дуже низький |
| К-сть учнів | 4 | 8 | 15 | 2 | 0- |
| Відсоток | 13,8% | 27,6% | 51,7% | 6,9% | 0%- |
Відобразимо на рисунку 6 результати проведеного контрольного експерименту розвитку наочно-дієвого мислення .
Рис.6
Контрольний рівень наочно-дієвого мислення учнів 2 класу
Результати контрольного експерименту показують, що дуже високий рівень розвитку наочно-дієвого мислення виявили 13,8% учнів експериментального класу, високий рівень показали 27,6% учнів, середній розвиток наочно-дієвого мислення показали 51,7% учнів експериментального класу, низький рівень розвитку наочно-дієвого мислення зафіксовано у 6,9% учнів експериментального класу.
Порівняємо результати констатувального і контрольного етапів дослідження наочно-дієвого мислення молодших школярів
Таблиця 2.5
Порівняльна характеристика рівнів розвитку наочно-дієвого мислення учнів 2 класу на констатувальному і контрольному етапі дослідження
| № п/п | Рівень наочно-дієвого мислення | Констатувальний експеримент | Контрольний експеримент | |||
| К-сть | % | К-сть | % | |||
| 1. | Дуже високий | 3 | 10,3% | 4 | 13,8% | |
| 2. | Високий | 6 | 20,7% | 8 | 27,6% | |
| 3. | Середній | 13 | 44,8% | 15 | 51,7% | |
| 4. | Низький | 5 | 17,2% | 2 | 6,9% | |
| 5. | Дуже низький | 2 | 6,9% | 0 | 0% | |
Порівнюючи результати експериментів, ми бачимо з таблиці, що внаслідок дослідного навчання в експериментальному класі відбувся значний перерозподіл учнів щодо рівнів розвитку наочно-дієвого мислення на констатувальному та контрольному зрізах. Зокрема, якщо до формувального експерименту дуже високий рівень розвитку наочно-дієвого мислення був властивий 10,3% дітей, то після формувального експерименту – вже 13,8% учнів. Високий рівень – 20,7%, а під час зрізу 27,6%. Середній рівень розвитку наочно-дієвого мислення на початковому етапі виявили у 44,8% учнів, на контрольному етапі у 51,7% учнів, Якщо на констатувальному етапі низький рівень наочно-дієвого мислення продемонстрували 17,2 % учнів, то за результатами контрольного зрізу цей рівень відзначено лише у 6,9% учнів, дуже низький рівень наочно-дієвого мислення на початковому етапі відзначено у 6,9% учнів, а на контрольному етапі такий показник зовсім відсутній.
Відобразимо на рисунку 7 порівняльні результати проведеного констатувального початкового та контрольного дослідження наочно-дієвого мислення школярів експериментального класу.
Рис.7
Рівень наочно-дієвого розвитку мислення на початковому і контрольному етапах дослідження
Контрольне діагностування вербально-логічного мислення ми здійснювали за методикою «Четвертий зайвий», розробленою Р.С.Немовим.
Результати повторного контрольного діагностування вербально-логічного мислення учнів експериментального класу за методикою «Четвертий зайвий», розробленою Р.С. Немовим занесені у відомість контрольної діагностики.
Таблиця 2.6
Рівень розвитку вербально-логічного мислення учнів 2 класу
(контрольний етап дослідження)
| Рівень | Дуже високий | Високий | Середній | Низький |
| К—сть учнів | 5 | 13 | 10 | 1 |
| Відсоток | 17,2 | 44,8 | 34,6 | 3,4 |
Відобразимо на рисунку 8 результати проведеного контрольного експерименту розвитку вербально-логічного мислення в експериментальному класі.
Рис.8
Контрольний рівень вербально-логічного мислення мислення учнів 2 класу
Результати контрольного експерименту показують, що дуже високий рівень розвитку вербально-логічного мислення виявили 17,2% учнів експериментального класу, високий рівень вербально-логічного мислення показали 44,8 % учнів, середній рівень мислення виявили 34,6 % учнів експериментального класу, низький рівень розвитку вербально-логічного мислення зафіксовано у 3,4% учнів експериментального класу.
Порівняємо результати констатувального і контрольного етапів дослідження вербально-логічного мислення мислення молодших школярів .
Таблиця 2.7
Порівняльна характеристика рівнів розвитку вербально-логічного мислення учнів 2 класу на констатувальному і контрольному етапі дослідження
| № п/п | Рівень розвитку вербально-логічного мислення | Констатувальний експеримент | Контрольний експеримент | |||
| | ||||||
| К-сть | % | К-сть | % | |||
| 1. | Дуже високий | 2 | 6,9% | 5 | 17,2% | |
| 2. | Високий | 9 | 31,1% | 13 | 44,8% | |
| 3. | Середній | 15 | 51,7% | 10 | 34,6% | |
| 4. | Низький | 3 | 10,3% | 1 | 3,4% | |
Результати експериментів, які ми бачимо з таблиці, свідчать, що внаслідок дослідного навчання в експериментальному класі відбувся значний перерозподіл учнів щодо рівнів розвитку вербально-логічного мислення на констатувальному та контрольному зрізах. Зокрема, якщо до формувального експерименту дуже високий рівень розвитку вербально-логічного мислення був властивий 6,9% дітей, то після формувального експерименту – аж 17,2% учням. Високий рівень – 31,1% , а під час зрізу 44,8%. Середній рівень розвитку вербально-логічного мислення на початковому етапі виявили 51,7% учнів, на контрольному етапі 34,6% учнів. Якщо на констатувальному етапі низький рівень вербально-логічного мислення продемонстрували 10,3% учнів, то за результатами контрольного зрізу цей рівень відзначено лише у 3,4 % учнів.
Відобразимо на рисунку. 9 результати проведеного контрольного експерименту розвитку вербально-логічного мислення в експериментальному класі.
Рис. 9
Рівень вербально-логічного розвитку мислення на початковому і контрольному етапах дослідження
Нами проведено повторне тестування дітей для дослідження образно-логічного мислення за допомогою методики «Матриця Равена», розробленої
авторами Д. Равеном і Л. Пенроузом. Результати повторного контрольного діагностування занесені у відомість контрольного дослідження.
Таблиця 2.8.
Рівень розвитку образно-логічного мислення учнів 2 класу
(контрольний етап дослідження)
| Рівень | дуже високий | Високй | середній | низький | дуже низький |
| К-сть учнів | 2 | 7 | 9 | 9 | 2 |
| Відсоток | 6,9 | 24,2 | 31,0 | 31,0 | 6,9 |
Відобразимо на рисунку 10 результати проведеного контрольного експерименту розвитку образно-логічного мислення експериментального класу.
Рис.10
Контрольний рівень образно-логічного мислення учнів 2 класу
Результати контрольного експерименту показують, що дуже високий рівень розвитку образно-логічного мислення виявили 6,9 % учнів експериментального класу, високий рівень образно-логічного мислення показали 24,2 % учнів, середній рівень образно-логічного мислення виявили 31,0 % учнів експериментального класу, низький рівень розвитку образно-логічного мислення зафіксовано у 31,0% учнів експериментального класу і дуже низький рівень образно-логічного мислення показали 6,9% учнів.
Порівняємо результати констатувального і контрольного етапів дослідження образно-логічного мислення молодших школярів після формувального експериментального етапу дослідження.
Таблиця 2.9
Порівняльна характеристика рівнів розвитку образно-логічного мислення учнів 2 класу на констатувальному і контрольному етапі дослідження
| № п/п | Рівень розвитку вербально-логічного мислення | Констатувальний експеримент | Контрольний експеримент | ||||
| | |||||||
| К-сть | % | К-сть | % | ||||
| 1. | Дуже високий | 1 | 3,4% | 2 | 6,9% | ||
| 2. | Високий | 5 | 17,2% | 7 | 24,2% | ||
| 3. | Середній | 8 | 27,7% | 9 | 31,0% | ||
| 4. | Низький | 10 | 34,5% | 9 | 31,0% | ||
| 5. | Дуже низький | 5 | 17,2% | 2 | 6,9% | ||
Порівнюючи результати експериментів, ми бачимо з таблиці, що внаслідок дослідного навчання в експериментальному класі відбувся перерозподіл учнів щодо рівнів розвитку образно-логічного мислення на констатувальному та контрольному тестуваннях. Якщо до формувального експерименту дуже високий рівень розвитку образно-логічного мислення був властивий 3,4% дітей, то після формувального експерименту – 6,9% учнів. Високий рівень – 17,2% , то під час зрізу 24,2%. Середній рівень розвитку образно-логічного мислення на початковому етапі виявили 27,7% учнів, то на контрольному етапі 31 % учнів. Якщо на констатувальному етапі низький рівень образно-логічного мислення продемонстрували 34,5 % учнів, то за результатами контрольного зрізу цей рівень відзначено у 31 % учнів, дуже низький рівень образно-логічного мислення на початковому етапі дослідження мали 17,2%, а на контрольному етапі 6,9% учнів.
Відобразимо на рисунку 11 порівняльні результати проведеного початкового та контрольного експерименту розвитку образно-логічного мислення експериментального класу.
Рис.11
Рівень розвитку образно-логічного мислення на початковому і контрольному етапах дослідження
З метою розвитку мислення молодших школярів засобом дидактичної гри був проведений експеримент, який складався з констатувальної, формувальної та контрольної частин.
Нами була проведена первинна діагностика початкового рівня розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного та образно-логічного мислення молодших школярів в експериментальному класі. Даний експеримент показав, що у дітей рівень розвитку мислення здебільшого середній, низький та дуже низький. Високий рівень розвитку мали невеликий відсоток дітей експериментального класу.
Для підвищення рівня розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного та образно-логічного мислення молодших школярів, враховуючи отримані дані нами була розроблена система дидактичних ігор для уроків рідної мови та математики. Дидактичні ігри впроваджувалися на уроках рідної мови та математики протягом дослідження в експериментальному класі. Вони пробуджували мисленнєві процеси, сприяли самонавчанню, активізували спілкування, сприяли зростанню самоосвітньої компетенції при виконанні домашніх завдань.
На завершальному етапі експериментальної роботи нами проведено контрольний експеримент, який передбачав повторне діагностичне обстеження дітей експериментального класу після формувального етапу експерименту. Отримані дані показали, що рівень розвитку наочно-дієвого, вербально-логічного та образно-логічного мислення значно підвищився.
1 2 3 4 5 6