1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 24 Методичні підходи щодо оцінки ефективності операційної діяльності на підприємствіДо теперішнього часу в економічній науці ще не склався єдиний науково- обґрунтований погляд на сутність економічної ефективності виробництва, що, в свою чергу, не дозволяє знайти єдиний підхід до вироблення системи її критеріїв і показників. Тому в сучасній економічній літературі є безліч різних методик оцінки ефективності. Поняття «ефективність» досить широко застосовується в різноманітних галузях науки і практики. Це поняття являє собою досить складну категорію економіки, служить підставою формування численних критеріїв важливості прийнятих рішень і відображає процес закономірного зміни продуктивних сил в тісному взаємозв'язку з виробничими відносинами. В даний час актуальним є визначення сутності ефективності, так як це впливає не тільки на вибір показників і критеріїв ефективності, але і на шляху її підвищення [8]. Термін «ефективність» - універсальний термін, який застосовується у всіх сферах людської діяльності, тому має багато різних визначень. Ефективність - це максимально вигідне співвідношення між сукупними витратами і економічними результатами [9]. Ефективність – результативність процесу, операції, проекту, що визначається як відношення ефекту, результату до витрат, який зумовив його отримання [9]. Ефективність - відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, що визначаються як відношення ефекту, результату до витрат, витратам, що обумовили й забезпечили його отримання [11]. Таким чином, термін «ефективність» включає в себе три елементи [7]: а) «висновок» - це якісний або кількісний абсолютний показник, який характеризує боку господарської діяльності суб'єктів економіки в конкретний момент часу; б) «результат» - це інтегральний (сукупний) результат, який характеризує стан однієї або декількох галузей діяльності, а також всієї господарської діяльності суб'єктів економіки в конкретний момент часу; в) «ефект» - це результат, який характеризує позитивні тенденції в розвитку господарюючих суб'єктів. Проблема ефективності - це проблема вибору того, що виробляти, які види продукції, яким способом, як їх розподілити і який обсяг ресурсів використовувати для поточного і майбутнього споживання. Критерії ефективності функціонування підприємства, представлені на рисунку 1.1 [11]: Рисунок 1.1 - Критерії ефективності функціонування підприємства Джерело:[7] Таким чином, підприємство є ефективним, якщо [8]: Досягнутий фінансовий результат буде вище рівня, досягнутого конкурентами. Прогнозне (розрахункове) зростання фінансового результату в найближчій перспективі буде вище рівня, досягнутого конкурентами на поточний момент (або прогнозованого в найближчій перспективі). Підприємство виділяє достатні ресурси на підтримку і розвиток своєї діяльності, правильно їх використовує. Ефективність виробництва визначають і застосовують для аналітичних оцінок і управлінських рішень. У зв'язку з цим класифікація видів ефективності, представлена у таблиці 1.1 [9]: Таблиця 1.1 - Класифікація ефективності
Джерело:[9] Наведемо коротку характеристику основних видів ефективності згідно запропонованої класифікації. Оцінка ефективності проводиться на всіх рівнях управління економікою, тому відповідно до місця одержання ефекту можна виділити ефективність народно-господарську та локальну. [9] Народно-господарська ефективність характеризує ефективність всієї національної економіки (ВВП в розрахунку на душу населення). Локальна ефективність означає конкретний результат діяльності підприємства, в результаті якого воно має певний дохід. [9] Що стосується ефективності у відповідності з отриманим результатом, то економічна ефективність – співвідношення між отриманими результатами виробництва - продукцією і послугами, з одного боку, та реальними витратами праці і засобів виробництва - з іншого. Оцінка економічної ефективності проводиться шляхом зіставлення результатів виробництва з витратами [9]: Ефективність = Результат / Витрати. (1.1) Результати виробництва - це корисний кінцевий результат, який буває двох видів, як показано на таблиці 1.2 [9]: Таблиця 1.2 - Корисний кінцевий результат Джерело:[9] Прикладом економічної ефективності є ефективність використання торгового потенціалу: Эи.т.п. = pq / Фзп + (ОСср + ОФср)* Кн), де pq - обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні; Фзп - фонд заробітної плати; ОСср - середньорічна вартість оборотних коштів; ОФср - середньорічна вартість основних фондів; Кн - нормативний коефіцієнт, що дорівнює 0,12. Розглянутий показник дозволяє оцінити ефективність використання економічного потенціалу підприємства і порівняти наявні в неї ресурси з основним кінцевим результатом діяльності - виручки. Чим вище значення цього показника, тим краще виконується підприємством його основна функція - забезпечення потреби населення в товарах і послугах, тим ефективніше використовуються ресурси підприємства. [9] Соціальна ефективність характеризує відповідність результатів виробництва соціальним цілям працюють, трудових колективів і суспільства. Одним з параметрів соціальної ефективності може бути ефективність трудової діяльності: Єт.д. = w / 3ср, де w – вироблення Зср - середньорічна заробітна плата одного працівника. Цей показник характеризує приріст продуктивності праці на одну гривню збільшення заробітної плати. Фінансова ефективність - це результат, який можна отримати, порівнюючи характеристики фінансових результатів по відношенню до загальних витрат і використаним ресурсів. За допомогою цього показника можна оцінити, за яких ресурсах був досягнутий основний фінансовий результат діяльності підприємства і наскільки ефективно ці ресурси використовуються. Великий інтерес представляє розподіл ефективності в залежності від цілей розрахунку [8]: економічність висловлює економічність використання коштів і ресурсів - ефективність тим вище, чим менші витрати дозволяють отримувати один і той же результат: Ефективність = Результат / Витрати результативність висловлює ступінь реалізації цілей діяльності - ефективність тим вище, чим більшою мірою результати відповідають цілям: Ефективність = Результат / Мета доцільність висловлює ступінь раціональності висунутих цілей ефективність тим вище, чим більшою ступеня мети вирішують реальні проблеми: Ефективність = Результат / Проблеми Відповідно до ступеня збільшення ефекту: первинна і мультиплікаційна. Первинна ефективність - це початковий одноразовий ефект, який отриманий результаті здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства, впровадження інноваційних технічних, організаційних чи економічних заходів; мультиплікаційна ефективність проявляється в основному в декількох специфічних формах - дифузійної і резонансному ефектах, а також ефектах "Стартового вибуху", супровідних можливостей і акселерації [10]. Дифузний ефект реалізується тоді, коли певне господарсько - управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється на інші галузі; Резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері. Ефект "стартового вибуху" – це своєрідна "ланцюгова реакція" в перспективі. Він можливий за умови, що певний "стартовий вибух" стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій же або в інший області виробництва або діяльності. Синергічну ефективність виражає такий комбінований вплив сукупності тих чи інших інновацій на фінансово - економічний стан підприємства, коли загальний ефект перевищує суто арифметичну суму впливу на виробництво (діяльність) кожної інновації зокрема, тобто коли кожна інновація посилює вплив у всіх інших. Залежно від мети визначення ефективність виділяють: абсолютну (характеризує загальну величину ефекту або в розрахунку на одиницю витрат або ресурсів); порівняльну (при виборі оптимального варіанта з декількох варіантів господарських або інших рішень). Також до видів ефективності можна віднести екологічну і науково- технічних ефективність. Екологічна ефективність характеризує гармонізацію відносин людини з навколишнім середовищем, зменшення шкідливих викидів і т.п. [9] Науково-технічна ефективність з'являється при посиленні потенційних можливостей, виробничих систем, наукових організацій, споживачів продуктивніше вирішувати ті чи інші завдання з допомогою продукції, виробленої даним підприємством. Різноманіття класифікаційних ознак обумовлює використання різних підходів в узагальнюючої оцінки ефективності. [9] Комплексний підхід - це системне комплексне дослідження фінансового стану підприємства, що дозволяє провести всебічну оцінку фінансової діяльності організації, що задовольняє потребам в інформації широкому колу користувачів, з метою оцінки якості його діяльності. Найбільш поширеними є методи бальною рейтингової оцінки, метод суми місць і середньої геометричної. Методика оцінки господарської діяльності на основі комплексних і інтегральних показників є одночасне і узгоджене вивчення сукупності показників, що відображають всі аспекти господарських процесів, і містить узагальнюючі висновки про результати діяльності виробничого об'єкта на основі виявлення якісних і кількісних відмінностей від бази порівняння (плану, нормативів, попередніх періодів, досягнень на інших аналогічних об'єктах, інших можливих варіантів розвитку). Таким чином, ефективність виробництва - ключова категорія ринкової економіці, яка представляє собою кількісне співвідношення двох величин - результатів виробничої діяльності і виробничих витрат. Для системної оцінки ефективності операційної діяльності підприємства необхідна класифікація показників на узагальнюючі і приватні, для цілей інтегральної економічної оцінки ефективності - на фінансові, економічні та соціальні. У сучасній економічній літературі є чимало різних підходів оцінки ефективності. Найбільш популярний підхід оцінки ефективності діяльності підприємства - комплексний підхід. Комплексний підхід включає безліч методів: математичні методи, розрахунок інтегрального показника ефективності, метод рейтингової оцінки, вертикальний і горизонтальний аналіз балансу та звіту про прибутки і збитки. Також існує балансовий, коефіцієнтий. і маржинальний підхід. Останній підхід, але не менш значимий - факторний підхід, суть якого полягає в кількісній характеристиці взаємопов'язаних явищ, яка здійснюється за допомогою показників. [9] 1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 24 |