4.2 Обґрунтування системи параметрів програмного продукту
4.2.1 Опис параметрів
На підставі даних про основні функції, що повинен реалізувати програмний продукт, вимог до нього, визначаються основні параметри виробу, що будуть використані для розрахунку коефіцієнта технічного рівня.
Для того, щоб охарактеризувати програмний продукт, будемо використовувати наступні параметри:
– швидкодія мови програмування;
– об’єм пам’яті для збереження даних;
– час обробки даних;
– зручність використання програмного продукту. : Відображає швидкодію операцій залежно від обраної мови програмування. 
Відображає об’єм пам’яті в оперативній пам’яті персонального комп’ютера, необхідний для збереження та обробки даних під час виконання програми.
Відображає час, який витрачається на дії.
Показує коефіцієнт зручності використання програмного продукту.4.2.2 Кількісна оцінка параметрів
Гірші, середні і кращі значення параметрів вибираються на основі вимог замовника й умов, що характеризують експлуатацію ПП як показано у таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Основні параметри ПП
| Назва Параметра | Умовні позначення | Одиниці виміру | Значення параметра | ||
| гірші | середні | кращі | |||
| Швидкодія мови програмування | | Оп/мс | 5000 | 12000 | 15000 |
| Об’єм пам’яті для збереження даних | | Мб | 64 | 32 | 16 |
| Час обробки даних алгоритмом | | мс | 1200 | 800 | 600 |
| зручність використання програмного продукту | | % | 20 | 70 | 100 |
За даними таблиці 4.2 будуються графічні характеристики параметрів – (рис. 4.2 – рис. 4.5)
Рисунок 4.2
Рисунок 4.3
Рисунок 4.4
Рисунок 4.5
4.2.3 Аналіз експертного оцінювання параметрів
Після детального обговорення й аналізу кожний експерт оцінює ступінь важливості кожного параметру для конкретно поставленої цілі – розробка програмного продукту, який дає найбільш точні результати при знаходженні параметрів моделей адаптивного прогнозування і обчислення прогнозних значень.
Значимість кожного параметра визначається методом попарного порівняння. Оцінку проводить експертна комісія із 7 людей. Визначення коефіцієнтів значимості передбачає:
визначення рівня значимості параметра шляхом присвоєння різних рангів;
перевірку придатності експертних оцінок для подальшого використання;
визначення оцінки попарного пріоритету параметрів;
обробку результатів та визначення коефіцієнту значимості.
Результати експертного ранжування наведені у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 – Результати ранжування параметрів
| Позначення параметра | Назва параметра | Одиниці виміру | Ранг параметра за оцінкою експерта | Сума рангів Ri | Відхилення Δi | Δi2 | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | | | ||||||
| | Швидкодія мови програмування | Оп/мс | 3 | 2 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 19 | 1,5 | 2,25 | |||
| | Об’єм пам’яті для збереження даних | Мб | 2 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 1 | 15 | -2,5 | 6,25 | |||
| | Час обробки даних алгоритмом | Мс | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 8 | -9,5 | 90,25 | |||
| | Зручність використання програмного продукту | % | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 4 | 28 | 10,5 | 110,25 | |||
| | Разом | | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 70 | 0 | 209 | |||
Для перевірки степені достовірності експертних оцінок, визначимо наступні параметри:
а) сума рангів кожного з параметрів і загальна сума рангів:
(4.1)де N – число експертів;
n – кількість параметрів;
– ранг.б) середня сума рангів:
(4.2)в) відхилення суми рангів кожного параметра від середньої суми рангів:
(4.3)Сума відхилень по всім параметрам повинна дорівнювати 0;
г) загальна сума квадратів відхилення:
(4.4)де
– відхилення;N – число експертів.
Порахуємо коефіцієнт узгодженості:
(4.5)Ранжування можна вважати достовірним, тому що знайдений коефіцієнт узгодженості перевищує нормативний, котрий дорівнює 0,67.
Скориставшись результатами ранжирування, проведемо попарне порівняння всіх параметрів і результати занесемо у таблицю 4.4.
Таблиця 4.4 – Попарне порівняння параметрів
| Параметри | Експерти | Кінцева оцінка | Числове значення | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||
| X1 і X2 | > | < | < | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X1 і X3 | > | > | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X1 і X4 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
| X2 і X3 | > | > | > | > | > | > | < | > | 1,5 |
| X2 і X4 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
| X3 і X4 | < | < | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
Числове значення, що визначає ступінь переваги i–го параметра над j–тим,
визначається по формулі:
(4.6)З отриманих числових оцінок переваги складемо матрицю
Для кожного параметра зробимо розрахунок вагомості
за наступними формулами:
(4.7)де
; - ступінь переваги i–го параметра над j–тим.Відносні оцінки розраховуються декілька разів доти, поки наступні значення не будуть незначно відрізнятися від попередніх (менше 2%). На другому і наступних кроках відносні оцінки розраховуються за наступними формулами:
де 
(4.8)Як видно з таблиці 1.5, різниця значень коефіцієнтів вагомості не перевищує
, тому більшої кількості ітерацій не потрібно.Таблиця 1.5 – Розрахунок вагомості параметрів
| Параметри  | Параметри  | Перша ітерація | Друга ітерація | |||||
| | X1 | X2 | X3 | X4 |  | |  |  |
| X1 | 1,0 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 4,5 | 0,281 | 20,25 | 0,281 |
| X2 | 0,5 | 1,0 | 1,5 | 0,5 | 3,5 | 0,219 | 15,75 | 0,219 |
| X3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 | 0,5 | 2,5 | 0,156 | 11,25 | 0,156 |
| X4 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,0 | 5,5 | 0,344 | 24,75 | 0,344 |
| Всього: | | | | | 16 | 1 | 72 | 1 |
1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14