Адреса закладу, що заповнив протокол ___________________________________________________

1. 
   Прізвище, ім’я, по батькові ___________________________________________________________
   
2. 
   Стать: чоловік, жінка (підкреслити) 3. Вік __________________ років.
   

Причини розбіжності діагнозів: об’єктивні труднощі діагностики – 1, короткочасне перебування в лікарні – 2, недообстеження хворого – 3, переоцінка даних обстеження – 4, рідкісне захворювання – 5, неправильне оформлення діагнозу – 6 (підкреслити)

19. Причина смерті (в лікарському свідоцтві про смерть № __________ (запис))

Код за МКХ-Х

_______________________І. а) __________________________________________________________

_______________________ б) __________________________________________________________



в) __________________________________________________________

______________________ ІІ. __________________________________________________________

20. Клінічно-патологоанатомічний епікриз: ________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________________

Протокольна частина на ___________ сторінках додається.

Прізвище патологоанатома ________________________________ підпис _______________________

Завідуючий відділенням __________________________________ підпис ______________________

Заповнюється під копірку в 3-х примірниках (перший – протокол, другий – підшивається до карти хворого, третій – секційна карта)

*

Продовження протоколу патологоанатомічного дослідження № _______________

Від “_____” ____________________ року.

Рекомендована література

1. 
   В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский, Г.О.Татевосян. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии.– М.: Медицина, 1987.– С.234-235.
   
2. 
   А.Т.Хазанов, И.А.Чалисов. Руководство по секционному курсу.– М.: Медицина, 1984.– С.5-20.
   
3. 
   М.А.Пальцев. Патологическая анатомия (в 2-х т. в 3 кн.), 2000, М., Медицина – 527 с., – 747 с., – 684 с.
   
4. 
   М.А.Пальцев, В.Л.Коваленко, Н.М.Аничков. Руководство по биопсийно-секционному курсу. М., Медицина - 2002, - 256 с.
   
5. 
   Накази МОЗ України № 81 від 12.05.1992 та № 179 від 29.03.2006.
   
6. 
   А.О.Гаврилюк та інші. Біопсійно-секційний курс (навчально-методичний посібник для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації).– ВНМУ.– С.1-30.Пальцев М.А. Патологическая анатомия (в 2-х т. в 3 кн.), 2000, М. Медицина – 527 с., – 747с., 684 с.
   

ТЕМА:

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПАТОМОРФОЗ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ
ЗАХВОРЮВАНЬ. ПІДГОТОВКА ТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАСІДАННЯ
ЛІКУВАЛЬНО-КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ (ЛКК), КЛІНІКО-ПАТАНАТОМІЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ (КАК). РІШЕННЯ СИТУАЦІЙНИХ
ЗАДАЧ З КЛІНІКО-АНАТОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

Актуальність: Середовище, в якому проживає людина надзвичайно мінливе, що пов’язане із зміною екології, технічно-інформаційного оснащення; вживанням продуктів ГМО і інших факторів впливу, які необхідно враховувати у випадках позитивних чи негативних змін в перебігу захворювань.

Під патоморфозом треба розуміти стійкі і суттєві зміни проявів хвороби, які відбулися під впливом різних факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

В 1956 р. W.Doerr визначив деякі межі і форми патоморфоза. Він виділяв: 1) природній патоморфоз, тобто спонтанні зміни картини хвороби, які виникли внаслідок змін як зовнішніх (зміни екології людини), так і внутрішніх (зміни конституції людини) причин хвороби; 2) індукований, чи терапевтичний патоморфоз, тобто зміни хвороби, що виникли внаслідок лікування.

Найбільш вивчені причини патоморфоза інфекційних хвороб, пухлинних захворювань.

Розділити індукований та природній патоморфоз не завжди можливо.

«Специфіка» патоморофоза тої чи іншої хвороби визначається особливостями факторів як епідеміологічного, так і терапевтичного характеру.

Для перспективного вивчення проблеми важливі знання комплексу загальних та окремих причин, зумовлюючих патоморфоз, особливостей та питому вагу кожної з цих причин і їх взаємовідносин. Необхідно це для адекватної корекції та профілактики негативних впливів.

Як відомо, патологоанатомічна служба здійснює контроль за якістю лікувально-профілактичної роботи лікувальних закладів шляхом організації роботи лікарсько-контрольних комісій (ЛКК).

Клініко-патологоанатомічна конференція (КАК) є одним з основних методів науково-практичної діяльності лікувального колективу. Вона відіграє найважливішу роль в покращенні діагностичної та лікувальної роботи в медичних закладах.

ЛКК організується у всіх лікарнях. Вона призначена для всебічного і кваліфікованого з’ясування обставин та особливостей перебігу захворювань, безпосередніх причини та механізму настання смерті, недоліків надання медичної допомоги хворим, які померли в даному лікувальному закладі, чи в поліклініці.

Відповідальним за організацію та стан роботи комісії є головний лікар закладу, щорічним наказом якого визначається склад комісії. Головою комісії призначається начмед, постійними членами (3-5 чоловік): головні медичні спеціалісти, завідуючі відділеннями, начальник патологоанатомічного бюро, лікар-ординатор в якості секретаря. Запрошується лікар патологоанатом, який робив розтин. Лікуючі лікаря не запрошуються. Засідання ЛКК – один раз на місяць. ЛКК виявляє всі помилки, недоліки допущені при обстеженні хворого, при встановленні діагнозу та при лікуванні. До завдання ЛКК входять:

а) систематичний контроль за повнотою клінічного і всіх видів обстеження хворих, за правильністю та своєчасністю їх лікування, особливо оперативного;

б) виявлення дефектів роботи всіх відділень та кабінетів;

в) вибіркове вивчення і перевірки скарг, що поступають;

г) контроль за лікувальним харчуванням;

д) контроль за своєчасністю консультацій;

є) контроль за впровадженням сучасних методів діагностики та лікування.

Отже, ЛКК шляхом аналізу діяльності лікарів та їх помилок, проводить заходи по їх усуненню, сприяє підвищенню кваліфікації лікарів.

КАК – передбачає всебічний і об’єктивний аналіз клінічних морфологічних матеріалів із з’ясуванням причин помилок у термінах госпіталізації, діагностиці і лікуванні та у виявленні прогалин в організації обслуговування населення.

На КАК розглядаються всі випадки смерті хворих, які мають науковий і практичний інтерес.

Підлягають обговоренню:

• 
  хвороби, які рідко зустрічаються;
  
• 
  ятрогенії;
  
• 
  інтра- і післяопераційна смертність;
  
• 
  смерті породіль і дітей;
  
• 
  смерті від апендициту, кил, пневмоній та інфекційних хвороб;
  
• 
  випадки, які не з’ясовані після розтину;
  
• 
  помилки в діагностиці;
  
• 
  запізніла правильна діагностика;
  

На КАК обговорюється річний звіт начальника патанатомічного бюро.

КАК проводиться по плану один раз на місяць. Вони проводяться на рівні відділення, лікарні, району та області.

Підготовку здійснює начмед лікарні та начальник патолого-анатомічного бюро. Призначається: голова КАК – начмед або найбільш кваліфіковані спеціалісти даного фаху, 2 секретарі та опонент. Запрошуються кваліфіковані спеціалісти із обласного управління охорони здоров’я чи наукового закладу. Обов’язково повинні бути присутні всі лікарі закладу, поліклініки та інших лікарень, де лікувався хворий.

Протокол засідання ведеться в окремому журналі.

Першими доповідають лікуючий лікар та патологоанатом. Виступи з детальним аналізом всіх даних карти стаціонарного хворого та протоколу розтину.

Опонент у своїй доповіді висвітлює:

• 
  аналіз історії хвороби
  
• 
  якість медичної документації
  
• 
  обгрунтованість дослідження, їх якість
  
• 
  аналіз причин помилок лікарів.
  

Обов’язково доповідає про стан питання в періодичній науковій літературі (огляд).

Після виступу опонента випадок обговорюється учасниками конференції. Завершується КАК виступом головуючого, який підсумовує дискусію і приймає рішення. Визначається категорія помилок лікарів. Підтверджується чи відхиляється патологоанатомічний діагноз шляхом голосування всіх учасників.

Діагноз патанатома може бути відхилений, якщо більшість учасників КАК з ним не погоджуються. Доброзичливе обговорення помилок дає лише користь лікарям лікувального закладу, а в кінцевому результаті і хворим.

Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання
цільових видів діяльності

7. 
   Визначення патоморфозу в широкому та вузькому смислі слова.
   
8. 
   Яке основне призначення ЛКК.
   
9. 
   Хто організовує роботу та склад ЛКК?
   
10. 
    Основні завдання КАК.
    
11. 
    Які випадки розтину виносяться для дискусії на КАК?
    
12. 
    Пригадайте категорії помилок лікуючих лікарів, які визначаються на КАК.
    

Рекомендована література

1. 
   В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский, Г.О.Татевосян. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии.– М.: Медицина, 1987.– С.234-235.
   
2. 
   А.Т.Хазанов, И.А.Чалисов. Руководство по секционному курсу.– М.: Медицина, 1984.– С.5-20.
   
3. 
   М.А.Пальцев. Патологическая анатомия (в 2-х т. в 3 кн.), 2000, М., Медицина – 527 с., – 747 с., – 684 с.
   
4. 
   М.А.Пальцев, В.Л.Коваленко, Н.М.Аничков. Руководство по биопсийно-секционному курсу. М., Медицина - 2002, - 256 с.
   
5. 
   Накази МОЗ України № 81 від 12.05.1992 та № 179 від 29.03.2006.
   
6. 
   А.О.Гаврилюк та інші. Біопсійно-секційний курс (навчально-методичний посібник для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації).– ВНМУ.– С.1-30.
   

ЗАДАЧА № 1

Хворий А., 68 років.

КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ: Гостре порушення мозкового кровообігу в басейні середньої мозкової артерії по геморагічному типу на ґрунті атеросклерозу судин головного мозку. Атеросклероз аорти, коронарних артерій. Лівосторонній геміпарез. Пролежні крижів. Двобічна гіпостатична пневмонія. Постінфарктний кардіосклероз. Серцево-судинна недостатність II-Б.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНИЙ ДІАГНОЗ: Гематома в правій півкулі головного мозку. Кіста білої речовини правої півкулі. Хронічний гломерулонефрит з вторинним зморщуванням нирок (маса лівої нирки - 80 г, правої - 85 г), нефрогенна гіпертонія (товщина стінки лівого шлуночка - 2,5 см, маса серця – 500 г). Пролежні крижів. Застійне повнокров’я і паренхіматозна дистрофія внутрішніх органів. Постінфарктний кардіосклероз. Двобічна гіпостатична пневмонія. Аденома передміхурової залози. Педикульоз.

ЗАКЛЮЧЕННЯ ПРО ПРИЧИНУ СМЕРТІ: Смерть хворого А., 68 років, який страждав хронічним гломерулонефритом з вторинним зморщуванням нирок, настала від крововиливу в головний мозок.
НАВЧАЛЬНА КАРТА ЗАНЯТТЯ
І. Визначити в клінічному діагнозі:

1) основне захворювання;

2) ускладнення;

3) супутні захворювання.

У разі, якщо основне захворювання комбіноване, вказати конкуруючі, поєднані, фонові захворювання.

2. Визначити в патологоанатомічному діагнозі:

1) основне захворювання;

2) ускладнення;

3) супутні захворювання.

В разі, якщо основне захворювання комбіноване, вказати конкуруючі, поєднані, фонові захворювання.

3. Порівняти клінічний і патологоанатомічний діагнози: за основним захворюванням, ускладненням, супутнім захворюванням.

4. Виявити неправильності формулювання клінічного діагнозу, якщо вони були.

5. Заповнити лікарське свідоцтво про смерть згідно даних патологоанатомічного діагнозу.
ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ.

I. Безпосередня причина смерті (захворювання або ускладнення основного захворювання):

а)_____________________________________________захворювання, яке викликало або обумовило безпосередню причину смерті: основне (першопочаткове) захворювання вказується останнім;

б)_______________________________________________________________________

в)________________________________________________________________________

г)____________________________________________________________

II. Інші важливі захворювання, які сприяли смертельному наслідку, але не пов’язані з захворюванням або його ускладненнями, які стали безпосередньою причиною смерті______________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

ЗАДАЧА № 2

Хвора Н., 70 років.

КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ: Цукровий діабет, важкий перебіг. Розповсюджена мікро- і макроангіопатія. Діабетична гангрена нижньої кінцівки (операція - ампутація нижньої кінцівки на рівні с/3 стегна). Атеросклероз аорти, коронарних артерій. Дрібновогнищевий кардіосклероз. Серцево-судинна недостатність II-А. Фіброміома матки. Емфізема легенів. Пневмосклероз.

ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНИЙ ДІАГНОЗ: Цукровий діабет, важкий перебіг. Діабетична гангрена правої нижньої кінцівки. Операція (20.10) - ампутація правої нижньої кінцівки на рівні с/3 стегна. Атеросклероз аорти, коронарних артерій серця. Постінфарктний кардіосклероз. Фіброміома матки. Пневмосклероз. Газова гангрена, блискавична форма. Бактеріальний сепсис (гістологічно - численні мікробні тромби, аутоліз тканини внутрішніх органів). Дистрофічні зміни і застійне повнокров’я внутрішніх органів. Фіброміома матки.

ЗАКЛЮЧЕННЯ ПРО ПРИЧИНУ СМЕРТІ: Смерть хворої Н., 70 років, яка страждала важкою формою цукрового діабету, який ускладнився гангреною правої нижньої кінцівки з наступною ампутацією її, обумовлена ендогенною інтоксикацією на ґрунті газової гангрени.
НАВЧАЛЬНА КАРТА ЗАНЯТТЯ
І. Визначити в клінічному діагнозі:

1) основне захворювання;

2) ускладнення;

3) супутні захворювання.

У разі, якщо основне захворювання комбіноване, вказати конкуруючі, поєднані, фонові захворювання.

2. Визначити в патологоанатомічному діагнозі:

1) основне захворювання;

2) ускладнення;

3) супутні захворювання.

В разі, якщо основне захворювання комбіноване, вказати конкуруючі, поєднані, фонові захворювання.

3. Порівняти клінічний і патологоанатомічний діагнози: за основним захворюванням, ускладненням, супутнім захворюванням.

4. Виявити неправильності формулювання клінічного діагнозу, якщо вони були.

5. Заповнити лікарське свідоцтво про смерть згідно даних патологоанатомічного діагнозу.
ЛІКАРСЬКЕ СВІДОЦТВО ПРО СМЕРТЬ.

I. Безпосередня причина смерті (захворювання або ускладнення основного захворювання):

а)_____________________________________________захворювання, яке викликало або обумовило безпосередню причину смерті: основне (першопочаткове) захворювання вказується останнім;

б)_______________________________________________________________________

в)________________________________________________________________________

г)____________________________________________________________

II. Інші важливі захворювання, які сприяли смертельному наслідку, але не пов’язані з захворюванням або його ускладненнями, які стали безпосередньою причиною смерті___________________________________________________________________

___________________________________________________________________________