ТЕМА:
МЕТОД БІОПСІЙНОГО ТА ОПЕРАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ. РІШЕННЯ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З КЛІНІКО-АНАТОМІЧНОГО АНАЛІЗУ
Актуальність: В теперішній час значно підвищилась можливість прижиттєвого морфологічного дослідження практично любого органу.
Біопсія – це прижиттєвий забір невеликого об’єму тканини та його морфологічне дослідження з діагностичною метою.
Біопсії та операційний матеріал має бути ретельно маркерований: ПІП хворого, номер історії хвороби, вік, стать, клінічний діагноз, відділення в якому взято матеріал, дата і ін.
Фіксація матеріалу – 10% розчином нейтрального формаліну та 70° спиртом. Кількість фіксуючої рідини має переважати об’єм тканини в 10-20 разів. Але краще доставляти в патанатомічне бюро (відділення) весь видалений матеріал негайно. Забороняється накопичувати об’єкти (в тому числі вишкріби з порожнини матки) в операційних.
На кожний матеріал заповнюється спеціальний бланк-направлення на дослідження, який доставляється в патологоанатомічне бюро (відділення). Всі графи бланка мають бути заповнені лікарем-клініцистом у такий спосіб, щоб патологоанатом, який проводитиме дослідження, мав достатню кількість клінічних відомостей при оцінці виявлених морфологічних змін. Крім клініки захворювання, на бланку мають бути наведені також короткі дані анамнезу та лікування, що проводилося (загальна кількість введених цитостатичних та гормональних препаратів, характер променевої терапії та ін.) та макроскопічний опис препарату, а в разі вишкрібу з порожнини матки вказати дні менструального циклу.
Якщо бланк-направлення заповнений недбало і в ньому відсутні необхідні дані, завідуючий відділенням патологоанатомічного бюро повідомляє про це завідуючому клінічним відділенням, звідки доставлений матеріал; при повторних випадках доповідає головному лікарю (директору інституту), його заступнику по лікувальній роботі.
Категорично забороняється біопсійний та операційний матеріал ділити на частини та відсилати в різні патологоанатомічні лабораторії. В таких випадках морфологічні зміни, характерні для даного процесу (рак, туберкульоз та ін.), можуть виявитися лише в одній частині об'єкта, а відповідно, і результати будуть різні. Це може дезорієнтувати лікуючого лікаря і завдати шкоди хворому.
Лаборант патологоанатомічного бюро, патологоанатомічного відділення, приймаючи матеріал, що надходить в лабораторію разом з бланком-направленням, перевіряє правильність та повноту заповнення всіх граф та відповідність одержаного матеріалу вказаному бланку.
Реєстрація біопсій та операційного матеріалу проводиться лаборантом.
Задачі біопсійних досліджень:
Підтвердження і уточнення клінічного діагнозу.
Встановлення діагнозу в клінічно неясних випадках.
Визначення початкових стадій захворювання.
Проведення диференційної діагностики запальних, гіперпластичних та пухлинних процесів.
Визначення радикальності операції.
Вивчення динаміки (морфогенезу) патологічного процесу та його лікувального патоморфозу з метою підбору адекватного лікування.
Особливе значення біопсійне дослідження має в онкології.
В залежності від методу забору матеріалу біопсії бувають:
ексизійні – дослідження операційного матеріалу тотально або частково видаленого органу;
інцизійні – дослідження різною кількості шматочків, які отримані шляхом відсічення, але обов’язково на межі між ушкодженою та незміненою тканиною;
пункційна – за допомогою спеціальних троакарів з певним діаметром просвіту (лімфовузли, кістковий мозок, паренхіматозні органи);
аспіраційна – при ендоскопічних дослідженнях, виконуються лікарем-цитологом;
трепанобіопсія – кісткової тканини, шматочок кістки спочатку підлягає декальцинації, а потім проводиться через батарею спиртів як всі м’які тканини.
Терміни відповідей (заключень патанатомів) 4-5 днів, а для кісткової тканини через 15 днів.
Крім планових біопсій існують термінові (cito) біопсії, які виконуються під час операції з метою вирішення питання щодо тактики оперативного втручання, коли хворий ще на операційному столі. Термін відповіді скорочується до 15-25 хвилин.
Як правило, в патанатомічне відділення доставляється весь видалений при біопсії чи операції об’єкт. Необхідну кількість шматочків і місце висікання їх визначає патологоанатом. Вона має бути достатньою і залежить від характеру процесу та особливостей структури самого органу. Кожен шматочок має свій реєстраційний номер і вважається окремою біопсією.
Бланки із заключенням патологоанатома (форма 0,14/У) на руки хворим не видаються, а доставляються у відділення лікувальної установи і підшиваються в карту стаціонарного хворого.
Архівні гістологічні препарати та книги реєстрації рекомендується зберігати протягом всього часу існування патологоанатомічного бюро (відділення). Гістологічні препарати червоподібних відростків, килових мішків, мигдаликів, вишкрібів із порожнини матки після неповного аборту зберігаються лише один рік і можуть бути знищені. Гістологічні препарати доброякісних та злоякісних пухлин, пухлиноподібних процесів, специфічних запальних процесів зберігаються постійно.
При необхідності архівні мікропрепарати можуть бути видані хворому, його родичам або медичному персоналу для консультації в іншому закладі, про що залишається певна відмітка (розписка).
Мета: Засвоїти основні положення проведення дослідження біопсійного та операційного матеріалів у лікарняних закладах.
Для вияснення, чи відповідає вихідний рівень знань-умінь пропонується виконати ряд завдань
Завдання № 1
В патогістологічну лабораторію доставлено банку без маркування (без етикетки), в якій міститься декілька погано зафіксованих шматочків тканини. В направленні зазначено, які тканини містяться в банці. Яка тактика завідуючого патологоанатомічним відділенням?
1 – взяти матеріал в роботу;
2 – повернути для уточнення маркетингу;
3 – повідомити завідувача клінічним відділенням про порушення правил доставки матеріалу.
Завдання № 2
В гістологічну лабораторію доставлено на дослідження підгнивший червоподібний відросток. Якою має бути тактика прозектора?
1 – взяти матеріал в роботу;
2 – повернути для уточнення маркування;
3 – доповісти головному лікарю закладу.
Завдання № 3
При гістологічному дослідженні видаленої частини шлунка встановлено діагноз аденокарцинома. За результатом прийшов хворий. Чи можна йому видати результат на руки?
1 – так; 2 – ні.
Яка тактика лікаря?
Завдання № 4
При гістологічному дослідженні жовчного міхура встановлено діагноз жовчо-кам’яної хвороби. Чи можна йому видати результат на руки?
1 – так; 2 – ні.
Завдання № 5
Хворий 48 років 7 років тому назад прооперований з приводу аденокарциноми шлунка. При обстеженні виявлено пухлину підшлункової залози. Чи можна визначити що це: метастаз, чи первинна пухлина? Що для цього треба зробити?
1 – вивчити історію хвороби;
2 – зібрати ретельно анамнез;
3 – використати архів гістологічних препаратів.
Еталони відповідей на рішення завдань для самоконтролю вихідного рівня знань-умінь:
І – 2, 3; ІІ – 2, 3; ІІІ – 2; IV – 2; V – 3.
Інформацію необхідну для поповнення знань-умінь можна отримати із наступних літературних джерел:
В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский, Г.О.Татевосян. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии.– М.: Медицина, 1987.– С.234-235.
А.Т.Хазанов, И.А.Чалисов. Руководство по секционному курсу.– М.: Медицина, 1984.– С.5-20.
М.А.Пальцев. Патологическая анатомия (в 2-х т. в 3 кн.), 2000, М., Медицина – 527 с., – 747 с., – 684 с.
4. М.А.Пальцев, В.Л.Коваленко, Н.М.Аничков. Руководство по биопсийно-секционному курсу. М., Медицина - 2002, - 256 с.
Накази МОЗ України № 81 від 12.05.1992 та № 179 від 29.03.2006.
А.О.Гаврилюк та інші. Біопсійно-секційний курс (навчально-методичний посібник для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації).– ВНМУ.– С.1-30.
Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання
цільових видів діяльності
Визначення біопсії та її види.
Призначення біопсії та гістологічного дослідження операційного матеріалу.
Положення про порядок гістологічного дослідження біопсій і післяопераційного матеріалу (наказ №81 МОЗ України).
Деонтологічні аспекти навколо гістологічного дослідження біопсій та операційного матеріалу.
Роль архіву гістологічних препаратів в теоретичній та практичній медицині.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ
теми практичного заняття «Біопсія»
Біопсія
Планова
Термінова, під час операції
Пункційна
Інцизійна
Аспіраційна
Ендоскопічна
Трепанаційна
Виконайте наступні цільові завдання:
Завдання 1.
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: Е., 45 років, менструальний цикл нормальний, хворіє хронічним сальпінгітом, безплідність. При об'єктивному обстеженні знайдено дифузне ущільнення молочної залози. Під соском лівої молочної залози вогнищеве ущільнення 5x2 см.
Результати пункційної біопсії: фіброзно-кістозний аденоматоз. Від операції хвора відмовилась. Через 3 місяці знову звернулася до лікаря з приводу збільшення лімфатичних вузлів у лівій надключичній ділянці. Результати гістологічного дослідження лімфатичного вузла: розростання атипових залозистих структур з патологічними мітозами в епітеліальних клітинах. Ваш діагноз?
Завдання №2
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: Н., 48 років, одні нормальні пологи, 6 абортів. Протягом 7 років хворіє трихомонадним кольпітом та ерозією шийки матки. Біопсійного дослідження раніше не проводили.
Результати цитологічного дослідження: мазок із заднього склепіння вагіни містить поверхневі клітини багатошарового епітелію, велику кількість лейкоцитів.
Результати гістологічного дослідження біоптату шийки матки: плоскоклітинний неороговілий епітелій з патологічними мітозами, атиповими клітинами, інфільтруючим ростом. Ваш діагноз?
Завдання №3
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: Ш., 38 років, протягом року хворіє кон'юнктивітом. Лікування не дає позитивного результату. Клінічний діагноз: хронічний кон'юнктивіт, блефарит.
Результати гістологічного дослідження: в кон'юнктиві виявлено лімфоцитарну інфільтрацію, утворення запальних гранульом з некрозом у центрі, серед лімфоцитів, епітеліоїдних клітин зустрічаються гігантські макрофаги - клітини Пирогова-Лангханса. Ваш діагноз?
Завдання №4
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: Ф., 34 роки, в анамнезі хронічні тонзиліти, останні два місяці спостерігає збільшення шийних лімфатичних вузлів, загальну слабість, субфебрильну температуру. Клінічний діагноз: хронічний тонзиліт, неспецифічний лімфаденіт.
Результати гістологічного дослідження: малюнок лімфатичних вузлів нечіткий, проліферація молодих лімфобластів, великих та малих клітин Ходжкіна, великих багатоядерних клітин Березовського-Штернберга, вогнищевий склероз та гіаліноз. Ваш діагноз?
Завдання №5
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: у хворої Д. 33-х років у правій молочній залозі при обстеженні запідозрили фіброзно-кістозну дисплазію молочної залози. Для вдосконалення діагнозу проведено пункційну біопсію.
Результати гістологічного дослідження: у молочній залозі виявлено розростання світлих атипових залозистих великих клітин з численними патологічними мітозами, внутрішньопротоковим ростом без чітких меж. Ваш діагноз?
Завдання №6
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: У. 58 років, хворіє виразковою хворобою шлунка. Відомо, що виразка розташована у пілоричному відділі шлунка. Протягом останніх двох місяців хворий значно втратив у вазі, постійно турбує блювання, останнім часом з'явились корчі. Шкіра суха, сіра. Клінічний діагноз: хронічна виразка шлунка з малігнізацією. Під час операції взято шматок тканини з дна виразки на гістологічне дослідження.
Результати гістологічного дослідження: дифузне розростання фіброзної тканини на дні виразки та навколишніх ділянках стінки шлунка. Ваш діагноз?
Завдання №7
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хвора Ц. 48 років, звернулася до гінеколога зі скаргами на маткову кровотечу, котра не пов'язана з менструаціями. Для уточнення клінічного діагнозу та способу лікування проведено вишкрібання з порожнини матки, матеріал відправлено на гістологічне дослідження.
Результати гістологічного дослідження: розростання залоз ендометрія, зміна їх форм та розмірів, ділянки проліферації епітеліальних клітин, активна реакція строми. Місцями залози звивисті, утворюють кісти. Ваш діагноз?
Завдання №8
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хворий Г. 46 років, протягом 12 років страждає виразковою хворобою шлунка. Останнім часом дуже турбують болі в ділянці шлунка, відзначає зниження ваги. Клінічний діагноз: хронічна виразка шлунка в стадії загострення.
Результати гістологічного дослідження: на дні виразки – ділянки фібриноїдного некрозу, зональної клітинної інфільтрації, біля країв виразки в слизовій оболонці має місце розростання атипового залозистого епітелію з численними патологічними мітозами. Ваш діагноз?
Завдання № 9
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: у хворої В. 32-х'років під час профілактичного огляду гінеколог знайшов ознаки ерозії шийки матки. Матеріал відправлено до гістологічної лабораторії.
Результати гістологічного дослідження: у вагінальній частині шийки матки виявлено розростання залозистого епітелію, дефектів на поверхні слизової не виявлено. Ваш діагноз?
Завдання № 10
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хвора А. 52 роки, 4 роки страждає порушенням оваріально-менструального циклу. Рік тому пропальпувала у себе пухлину у лівій молочній залозі. При клінічному дослідженні пухлина щільна, горбиста, розміри її 3-8 см, щільно зрослася з навколишніми тканинами. За останні 2 місяці відзначає виділення з соска молочної залози геморагічної рідини в невеликій кількості.
Клінічний діагноз: фіброзно-кістозна мастопатія.
Дані цитологічного дослідження: знайдено атипові епітеліальні клітини, елементи крові.
Гістологічна експрес-діагностика показала фіброзно-кістозний фіброаденоматоз з проліферацією епітелію.
Кінцеве гістологічне дослідження препарату: сосочкове розростання атипових залозистих епітеліальних структур з численними патологічними мітозами, клітинним атипізмом, інфільтруючим ростом. Ваш діагноз?
Завдання №11
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хвора Н., 25 років, поступила в гінекологічне відділення з підозрою на позаматкову вагітність. Перед операцією хворій зробили діагностичний зшкрібок з порожнини матки.
Результати гістологічного дослідження: гіперплазія ендометрія, зсгортки крові, децидуальна тканина, ворсинки хоріона. Ваш діагноз?
Завдання № 12
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хворий А., 68 років, поступив у хірургічне відділення з діагнозом: численний поліпоз прямої кишки. Оперативним шляхом видалений один поліп і матеріал відправлено на гістологічне дослідження.
Результати патологоанатомічного дослідження: залозистий поліп. Через 10 місяців хворий знову поступив у хірургічне відділення зі скаргами на утруднення дефекації, болі в животі, схуднення, кров у. калі.
Клінічний діагноз: рак прямої кишки з проростанням у сусідні органи.
Результати гістологічного дослідження: розростання залозистого епітелію з численними патологічними мітозами, інфільтруючим ростом. Ваш діагноз?
Завдання №13
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хворий Н., 48 років, лікувався в тубдиспансері з приводу специфічного ураження легень.
При рентгенологічному дослідженні знайдено затемнення з чіткими межами.
Результати цитологічного дослідження харкотиння: нейтрофільні лейкоцити, поодинокі макрофаги, атипових клітин не виявлено.
Результати патогістологічного дослідження біоптату з головного лівого бронха: розростання плоского епітелію без ознак ороговіння з численними патологічними мітозами, полігональної форми та розмірів, епітеліальні клітини з інфільтруючим ростом. Ваш діагноз?
Завдання № 14
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хворому С. 49 років проведено фіброгастроскопічне дослідження з приводу виразкової хвороби шлунка. Взято шматок тканини з дна виразки на гістологічне дослідження.
Клінічний діагноз: виразкова хвороба шлунка.
Результати гістологічного дослідження: розростання атипових залозистих клітин у вигляді перснів з численними патологічними мітозами, інфільтруючим ростом вглиб стінки шлунка. Ваш діагноз?
Завдання №15
Провести клініко-морфологічний аналіз біопсії за таких даних: хворий Н. 22 роки, поступив до стаціонару зі скаргами на лихоманку, втрату ваги, слабість, збільшення шийних лімфатичних вузлів. При обстеженні крові відхилень від норми не виявлено, ШОЕ -49 мм/год. При рентгенологічному дослідженні легень знайдено розширення їх воріт в результаті збільшення лімфатичних вузлів. Один з шийних лімфатичних вузлів взято на гістологічне дослідження.
Результати гістологічного дослідження: в тканині лімфатичного вузла виявлено гранулематозне запалення, яке проявляється некрозом з епітеліоїдними клітинами, лімфоцитами, клітинами Пирогова-Лангханса. Ваш діагноз?
Еталони відповідей
Завдання №1 – Метастаз залозистого раку.
Завдання №2 – Плоскоклітинний незроговілий рак шийки матки.
Завдання №3 – Туберкульозний коньюнктивіт.
Завдання №4 – Лімфогранульоматоз.
Завдання №5 – Рак Педжета молочної залози.
Завдання №6 – Фіброзний стеноз пілоричного відділку шлунка.
Завдання №7 – Залозиста гіперплазія ендометрію.
Завдання №8 – Хронічна виразка шлунка з малігнізацією.
Завдання №9 – Псевдоерозія шийки матки (ендоцервікоз).
Завдання №10 – Залозистий рак молочної залози.
Завдання №11 – Аборт.
Завдання №12 – Аденокарцинома.
Завдання №13 – Плоскоклітинний рак бронха.
Завдання №14 – Слизовий рак шлунка.
Завдання №15 – Туберкульоз.
Рекомендована література
1. В.В.Серов, Т.Н.Дрозд, В.А.Варшавский, Г.О.Татевосян. Руководство к практическим занятиям по патологической анатомии.– М.: Медицина, 1987.– С.234-235.
2. А.Т.Хазанов, И.А.Чалисов. Руководство по секционному курсу.– М.: Медицина, 1984.– С.5-20.
3. М.А.Пальцев. Патологическая анатомия (в 2-х т. в 3 кн.), 2000, М., Медицина – 527 с., – 747 с., – 684 с.
4. М.А.Пальцев, В.Л.Коваленко, Н.М.Аничков. Руководство по биопсийно-секционному курсу. М., Медицина - 2002, - 256 с.
5. Накази МОЗ України № 81 від 12.05.1992 та № 179 від 29.03.2006.
6. А.О.Гаврилюк та інші. Біопсійно-секційний курс (навчально-методичний посібник для студентів ВМНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації).– ВНМУ.– С.1-30.
ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
Розтин померлого (клініко-анатомічний аналіз).
Методи розтину трупів, переваги методики Шора.
Методи дослідження головного мозку( Вірхова, Фішера та ін.)
Схема оформлення протоколу патологоанатомічного
дослідження трупа, написання клініко-патологоанатомічного епікризу.
Робота з МКХ 10 перегляду (1995 р.) згідно патологоанатомічного діагнозу.
Рішення ситуаційних задач з клініко-анатомічного аналізу.
Актуальність теми: Враховуючи значення розтину померлих хворих, як методу контролю за лікувально-діагностичною роботою лікувальних закладів, як способу уточнення статистики причин смертності та ролі в удосконаленні практичної та теоретичної медицини в Україні відповідно наказу №81 МОЗ України всі трупи померлих хворих в лікувально-профілактичних закладах підлягають розтину. Важливо знати, що після констатації біологічної смерті покійнику необхідно надати певне положення (відповідно традиціям): закрити очі, підв'язати нижню щелепу, випрямити і перев'язати ноги, скласти руки, промаркерувати покійника (прив'язати до ноги або руки бірку з направленням на розтин). Одночасно з тілом покійника в морг подають повністю заповнену карту стаціонарного хворого з візою головного лікаря (начмеда) про необхідність розтину. Без візи розтин не виконується. Перед розтином прозектор знайомиться зі всіма даними стосовно життя, хвороби і смерті хворого, які можна почерпнути з карти стаціонарного хворого, з’ясовує у лікуючого лікаря відсутні факти стосовно перебігу захворювання та танатогенезу. Уважно вивчаються результати лабораторних, інструментальних та інших методів дослідження, методи лікування, дози ліків, вжитих хворим, клінічні діагнози винесені на титульний лист медичної карти, а також усі робочі діагнози, зафіксовані в щоденниках. Всі дані коротко фіксуються в протоколі розтину ще до проведення самого розтину.
Методи розтинів: вперше методику розтину трупів детально описав Р.Вірхов. У подальшому її удосконалювали Кіарі, Летюль, О.Абрикосов, Г.Шор. Методи останніх двох є найбільш поширеними в прозекторській практиці. О.Абрикосов запропонував досліджувати органи по системах. Спочатку виймають в комплексі органи шиї і грудної порожнини. Потім окремо кишечник, печінку, шлунок і дванадцятипалу кишку одним комплексом, сечовивідні шляхи і статеві органи теж одним комплексом.
Г.Шор удосконалив метод розтину і запропонував повну евісцерацію органів, яка полягає у вилученні органів шиї, грудної і черевної порожнин, і малого тазу у вигляді єдиного суцільного комплексу. При дослідженні органи теж не відокремлюють один від одного,тобто зберігають анатомо-фізіологічну цілісність. Цей метод досить зручний при дослідженні тіл покійників, які померли після операцій. У таких випадках доцільно обстежити ділянку післяопераційного поля, а саме стан хірургічних швів, судин, наявність і характер ексудату, правильність виконання операції. Методики макроскопічного дослідження головного мозку застосовують в основному дві:
• Вірхова – з боку основи мозку відокремлюють півкулі до мозолистого тіла, а потім півкулі досліджуються сагітальними розрізами,
• Фішера – множинні (7 і більше) фронтальні розрізи мозку з ретельним оглядом поверхні та симетрії півкуль.
Документація результатів розтину оформляється у вигляді протоколу, який включає наступні розділи:
Паспортні дані та коротка інформація про захворювання, його діагностику, методи лікування та дані про танатогенез. Текст протоколу, який включає 2 підрозділи: результати зовнішнього огляду трупа та результати огляду внутрішніх органів з урахуванням взаємозв’язків між органами. Обов’язковим є гістологічне дослідження органів і тканин, особливо тих, які мають якісь макроскопічні відхилення від норми. Важливими елементами протоколу є клініко-патологоанатомічний епікриз, в якому підкреслюються основні етапи танатогенезу, перебіг захворювання, результати порівняння клінічного та патанатомічного діагнозів. При наявності помилки лікаря патанатом вказує на вірогідну її причину.
Після епікризу патанатом оформлює патанатомічний діагноз і в протоколі відмічає дані, вказані в свідоцтві про смерть, які обов'язково фіксуються відповідно МКХ 10 перегляду (1995 р.). Звертають увагу на наявність чи відсутність ятрогенної патології за МКХ.
Теоретичні питання, на основі яких можливе виконання цільових видів діяльності:
1. Методи розтину трупів. Які переваги методу Шора?
2. Які основні завдання патанатомічної служби виконуються методом розтину трупів?
3. Хто має право інформувати родичів про результати розтину трупів?
4. Які розділи включає описова частина протоколу?
5. Які основні аспекти результатів розтину трупа необхідно вказати в клініко-патанатомічному епікризі?
Виконайте цільові завдання (рішення задач по оформленню клінічного та патанатомічного діагнозів, їх порівняння та оформлення свідоцтва про смерть). Задачі (52) додаються.
Короткі методичні вказівки до роботи на практичному занятті
На практичному занятті перевіряється початковий рівень знань по темі. Самостійно студенти повинні вирішити по 2 цільові задачі і в письмовому вигляді подати для перевірки. Самостійно почитати і усвідомити положення про порядок розтину трупів із наказу МОЗ №81.
Підкреслити:
1. Які випадки померлих не можна видати без розтину?
2. Яке положення потрібно надати трупу після констатації біологічної смерті?
3. Який термін робочого часу надається для до оформлення карти стаціонарного хворого, якщо хворий помер вночі?
Заняття завершується аналізом підсумків роботи кожного студента шляхом перевірки результатів рішення цільових завдань по письмовим відповідям та результатів усного опитування.
Граф логічної структури до тексту протоколу розтину трупа
Зовнішній огляд
1. Стан шкіри та слизових оболонок, наявність набряків, операційних ран.
2. Вираженість трупного задубіння.
3. Вираженість та локалізація гіпостазів (трупних плям).
Внутрішнє макроскопічне дослідження
1. Порожнина черепа: стан оболонок, наявність рідини, крові, загальний вигляд головного мозку, симетрія півкуль.
2. Грудна порожнина: стан плеври, перикарду, наявність рідини, злук, загальний стан та локалізація органів.
3. Черевна порожнина: стан очеревини, наявність рідини, злук, локалізація та співвідношення органів.
1. Головний мозок – загальний вигляд тканини та його структур з поверхні та при множинних розрізах (фронтальних та сагітальних).
2. Серцево-судинна система – аорта, крупні судини, серце (розміри, вміст шлуночків, товщина стінки шлуночків, вигляд серцевого м’язу, при множинних надрізах).
3. Органи дихання – трахея, бронхи, кровоносні магістралі, вигляд паренхіми з поверхні та на розрізі (колір, консистенція).
4. Шлунково-кишковий тракт – стан та вміст стравоходу і шлунка, кожної ділянки кишок.
5. Печінка – розміри, стан поверхні, вигляд тканини на розрізі (колір, консистенція, ступінь кровонаповнення).
6. Жовчний міхур – розміри, вміст, стан слизової оболонки.
7. Сечовидільна та статева системи – стан нирок з поверхні та на розрізі, прохідність сечоводів, стан сечового міхура та статевих органів.
8. Ендокринна система – наднирники, щитовидна залоза.
9. Органи кровотворення – селезінка, кістковий мозок, лімфовузли.
10. Кістково-суглобова та м’язова системи.
ПРОТОКОЛ (КАРТА)
патологоанатомічного дослідження №_____
«_______» _________________ ________року
1 2 3 4 5 6