Інвестиційні функції: кейнсіанська та неокласична, їх обґрунтування
Розрізняють дві основні інвестиційні функції: кейнсіанську та неокласичну.
1. Кейнсіанська функція спирається на три передумови:
1) Мотиваційним чинником попиту на інвестиції є чистий прибуток;
2) Оскільки інвестиції реалізуються в майбутньому, тому враховується очікуваний чистий прибуток;
3) Очікуваний прибуток від інвестицій зіставляється з відновленою вартістю капітального майна, яка визначається витратами, пов'язаними з його заміщенням.
Для зіставлення очікуваних прибутків з вартістю капітального майна Кейнс використовує граничну ефективність капіталу. Її роль можна показати такою формулою:
де K – вартість капітального майна (інвестиційного проекту); PR – очікуваний прибуток (чистий); R* - гранична ефективність капіталу; t - роки, протягом яких має викор. кап. майно.
Щоб вкладення коштів у інвестиційний проект було економічно доцільним, процентна ставка, за якою купуються інвестиційні кошти, має бути нижчою за ставку процента, що відіграє роль граничної ефективності капіталу, тобто.
Гранична ефективність капіталу слугує верхньою межею для процентної ставки, яка є ціною інвестицій.
Графічна інтерпретація залежності інвестицій від ставки процента і граничної ефективності капіталу:
Отже, коли процентна ставка знижується, інвестиційний попит зростає. Це свідчить про те, що інвестиції перебувають в оберненій залежності від процентної ставки, рівень якої не може перевищувати граничної ефективності капіталу. Виходячи з цього кейнсіанську функцію інвестицій можна виразити таким рівнянням:
.2. Неокласична функція інвестицій спирається на дві передумови:
1) попит на інвестиції залежить від розриву між бажаними і наявними обсягами основного капіталу;
2) розрив між наявним і бажаним обсягами основного капіталу не може усуватися відразу, тобто в межах поточного періоду.
Тому попит на інвестиції в кожному поточному періоді залежить від швидкості усунення зазначеного розриву.
Згідно з неокласичним підходом бажаний обсяг основногокапіталу залежить від граничних витрат на капітал і обсягів виробництва, очікуваних у майбутньому періоді. Граничні витрати на капітал (МСК) відображають витрати підприємців, пов'язаних з використанням у виробництві продукції додаткової одиниці основного капіталу. Їх можна визначити за формулою:
де r - реальна процентна ставка; d - норма амортизаційних відрахувань; nt - чиста гранична податкова ставка на прибуток, яка визнач. як різниця між ставкою податку на прибуток та ставкою податкового кредиту.
Очікуваний обсяг виробництва (Ye) – це середньорічний обсяг виробництва, який відповідає уявленням підприємців про майбутній попит на їхню продукцію.
Залежність бажаного обсягу основного капіталу від граничних витрат на капітал та очікуваних обсягів виробництва можна виразити:
де Kf – бажаний обсяг основного капіталу, який підприємці хотіли б мати в майбутньому періоді.
Попит на інвестиції в поточному періоді залежить від розриву між наявним і бажаним обсягом основного капіталу та швидкості усунення цього розриву. Урахування цієї швидкості реалізується через модель гнучкого акселератора, згідно з якою в кожному поточному періоді підприємства зменшують капітальний розрив на певну частку. Виходячи з цього неокласичну функцію інвестицій можна виразити таким рівнянням:
де It - попит на інвестиції в поточному періоді; d - норма амортизації; Kt, Kt-1 – основний капітал на початок відповідно поточного і попереднього періодів; k - частка, на яку усувається розрив між наявним і бажаним обсягом капіталу в поточному періоді.
Рівняння неокласичної фунції інвестицій складається з двох компонентів: d ∙ Kt – відновлювальні інвестиції; k ∙ ( Kf - Kt-1 ) – чисті інвестиції, які визначають приріст основного капіталу.
Роль інвестицій в економіці
Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ВВП. Інвестиції – це витрати, які здійснюються економічними суб’єктами з метою нагромадження капіталу, що передбачає створення нового капіталу та відшкодування зношеного капіталу.
Інвестиції суттєво впливають на сукупний попит, обсяг національного виробництва та зайнятість. Вони впливають на економіку у 2 напрямках. Перший напрям пов’язаний із сукупним попитом. Коли зростають інвестиції, то в короткостроковому періоді збільшується попит на інвестиційні товари, що викликає адекватне підвищення сукупного попиту і ВВП.
Другий напрям впливу інвестицій на економіку пов’язаний з капіталоутворенням, капіталоутворення являє собою процес перетворення інвестицій в капітал. Це означає, що обсяг капіталу формується під впливом двох протилежних сил: інвестування, яке збільшує обсяг капіталу, і зношення (амортизація), яке зменшує обсяг капіталу. Важливо врахувати відмінність між чистими і валовими інвестиціями. Валові інвестиції обумовлюють величину сукупного попиту і ВВП. Вони складаються з величини чистих інвестицій і величини амортизаційних відрахувань.
Приріст капіталу залежить не від валових інвестицій, а від чистих. Тобто здатність економіки до збільшення потенційного ВВП, яке може виникати лише при умові перевищення суми валових інвестицій від величини амортизаційних відрахувань. Центральне місце займають інвестиції в основний капітал.
1 2 3 4 5 6 7