1 2 3 4 Ім'я файлу: Метод до лаб. біщдизель.doc Розширення: doc Розмір: 393кб. Дата: 24.04.2020 скачати Пов'язані файли: ТИТУЛКИ.docx Число омилення (ЧО) характеризується кількістю КОН (в мг), яка необхідна для зв’язування вільних кислотних груп та омилення естерів, які містяться в 1 г досліджуваної речовини. Естерне число (ЕЧ) характеризується кількістю КОН (в мг), яка необхідна для омилення естерів, присутніх в 1 г досліджуваної речовини. Естерне число дорівнює різниці між числом омилення та кислотним числом. При омиленні гетероланцюгових естерів відбувається деструкція основного ланцюга: Для омилення використовують надлишок лугу, непрореаговану частину якого відтитровують кислотою. Реактиви: КОН, 0,5 н. спиртовий розчин; НСl, 0,5 н. розчин; Фенолфталеїн, 1%-й спиртовий розчин. Прилади: Колби круглодонні ємністю 250 мл; Зворотній холодильник; „U”-подібна трубка з адсорбентом; Піпетка ємністю 25 мл. Хід виконання роботи У колбу (1) поміщають 0,5-1,0 г досліджуваного продукту, зваженого з точністю до 0,0002 г, наливають 25 мл 0,5 н. розчину лугу та нагрівають із зворотнім холодильником (2) на водяній лазні впродовж 3 год. Холодильник закривають зверху „U”-подібною трубкою (3) з адсорбентом, щоб запобігти попаданню двоокису вуглецю із повітря (рис. 11). Якщо досліджувана речовина не розчиняється в спирті, її попередньо розчиняють у відповідному розчиннику, який не повинен реагувати з розчином лугу. Після закінчення процесу омилення вмістиме колб, не охолоджуючи, титрують 0,5 н. розчином HCl у присутності фенолфталеїну до зникнення рожевого забарвлення. Проводять аналіз двох проб та паралельно у цих же умовах холостий дослід. З отриманих результатів приймають середнє значення та здійснюють розрахунок числа омилення (в мг КОН/г) за формулою: де V1 – об’єм 0,5 н. розчину HCl, який був витрачений на титрування холостої проби, мл; V2 – об’єм 0,5 н. розчину HCl, який був витрачений на титрування робочої проби, мл; F – поправочний коефіцієнт 0,5 н. розчину HCl; 0,028 – кількість КОН, що відповідає 1 мл точно 0,5 н. розчину HCl, г; g – наважка досліджуваної речовини, г. Визначення молекулярної маси Молекулярну масу визначають за кислотним числом за виразом: , г/моль; де КЧ – кислотне число естеру. Перелік літератури Грехов Л.В., Иващенко Н.А., Марков В.А. Топливная аппаратура и системы управления дизелей. — М.: Изд-во «Легион-Автодата», 2004. — 344 с. Кириллов Н.Г. Альтернативные моторные топлива XXI века // Автогазозаправочный комплекс + альтернативное топливо. — 2003.— № 3. — С. 58-63. Иващенко Н.А., Марков В.А., Ефанов А.А. Работа дизеля с разделенной камерой сгорания на рапсовом масле // Известия ВУЗов. Машиностроение. — 2007. — № 3. — С. 26-40. Кулиев Р.Ш., Ширинов Ф.Р., Кулиев Ф.А. Физико-химические свойства некоторых растительных масел // Химия и технология топлив и масел. — 1999. — № 4. — С. 36-37. Льотко В., Луканин В.Н., Хачиян А.С. Применение альтернативных топлив в двигателях внутреннего сгорания. — М.: Изд-во МАДИ (ТУ), 2000. — 311 с. Производство и применение биодизеля: Справочное пособие / А.Р.Аблаев, Ф.М. Гумеров, И.Ф. Левин и др. — М.: АПК и ППРО, 2006. — 80 с. Торопцева А.М., Белгородская К.В., Бондаренко В.М. Лабораторный практикум по химии и технологии высокомолекулярных соединений. – Л.: Химия, 1972. – 416 с. Рыбак Б.М. Анализ нефти и нефтепродуктов. – М.: Гостоптехиздат, 1962. – 635 с. навчальне видання Одержання біопалива з рослинної сировини Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни „Альтернативні моторні палива та синтетичні оливи” для спеціалістів і магістрів спеціальності 7.05130105, 8.05130105 „Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів” укладачі: Червінський Тарас Ігорович Редактор Комп’ютерне верстання 1 2 3 4 |