Ім'я файлу: Тема_ Ендокринні артеріальні гіпертензія_ Тиреотоксикоз та Гіпер
Розширення: pptx
Розмір: 1062кб.
Дата: 27.10.2023
скачати

Тема: Ендокринні артеріальні гіпертензія: Тиреотоксикоз та Гіперпаратиреоз

Пятничко К.С

Ендокринна артеріальна гіпертензія

Ендокринна артеріальна гіпертензія – підвищення артеріального тиску, причиною якого є патологія ендокринних залоз. Така артеріальна гіпертензія є вторинною (симптоматичною), тобто виникає не сама по собі , а має чітку ендокринну причину, яка її провокує.Ендокринну артеріальну гіпертензію часто супроводжують симптоми запаморочення; дискомфорт в області серця; надмірна втома, періодичне підвищення температури тіла; поява розтяжок рожевого кольору (стрій) на шкірі тулуба та кінцівок, біль у різних відділах голови. Особливості симптоматичної артеріальної гіпертензії: ⭕ артеріальний тиск погано піддається зниженню будь-якими медикаментами ⭕ підвищення артеріального тиску виникають несподівано, періодично ⭕ тиск піднімається понад 220-270 мм.рт.ст. Найчастіші ендокринні патології, при яких виникає симптоматична артеріальна гіпертензія: 💊 Феохромацитома – пухлина наднирників, яка продукує гормони стресу- адреналін та норадреналін. Підйоми АТ супроводжуються страхом, тривогою, пітливістю. 💊 Хвороба і синдром Іценко- Кушинга – надлишок гормонів кори наднирників . Стан характеризується ожирінням, порушенням обміну глюкози, та постійним підйомом АТ. 💊 Хвороба Кона – надлишок гормону наднирників - альдостерону. Відбувається затримка води та солі в організмі, і як наслідок підвищується АТ. 💊 Хвороба Грейвса (або токсичний зоб)- надлишок гормонів тироксину і трийодтироніну, що приводить до підвищення систолічного рівня АТ. Особливості симптоматичної артеріальної гіпертензії: ⭕ артеріальний тиск погано піддається зниженню будь-якими медикаментами ⭕ підвищення артеріального тиску виникають несподівано, періодично ⭕ тиск піднімається понад 220-270 мм.рт.ст. Найчастіші ендокринні патології, при яких виникає симптоматична артеріальна гіпертензія: 💊 Феохромацитома – пухлина наднирників, яка продукує гормони стресу- адреналін та норадреналін. Підйоми АТ супроводжуються страхом, тривогою, пітливістю. 💊 Хвороба і синдром Іценко- Кушинга – надлишок гормонів кори наднирників . Стан характеризується ожирінням, порушенням обміну глюкози, та постійним підйомом АТ. 💊 Хвороба Кона – надлишок гормону наднирників - альдостерону. Відбувається затримка води та солі в організмі, і як наслідок підвищується АТ. 💊 Хвороба Грейвса (або токсичний зоб)- надлишок гормонів тироксину і трийодтироніну, що приводить до підвищення систолічного рівня АТ.

Тиреотоксикоз

Тиреотоксикоз – клінічний синдром, що виникає в організмі внаслідок надлишку гормонів щитоподібної залози: тироксину та трийодтиронину.Причиною тиреотоксикозу більш ніж в 80 % випадків є дифузний токсичний зоб (Базедова хвороба) - захворювання, при якому щитоподібна залоза збільшується в розмірах і починає виробляти надмірну кількість гормонів. Другою за поширеністю причиною є тиреотоксична аденома як компонент вузлового чи багатовузлового зоба. Клітини аденоми автономно (незалежно від рівнів тиреотропного гормону гіпофіза) продукують велику кількість тироксину та/або трийодтиронину.Рідше у виникненні тиреотоксикозу бувають винні: підвищене споживання харчового йоду або йодовмісних медикаментів, передозування препаратами тиреоїдних гормонів при лікуванні гіпотиреозу, захворювання гіпофіза.
  • нервова система: тремтіння всього тіла, верхніх і нижніх кінцівок, перепади настрою, підвищена дратівливість, плаксивість;
  • серцево-судинна система: частий пульс, серцебиття, підвищений артеріальний тиск, серцева аритмія, серцева недостатність;
  • опорно-рухова система: м'язова слабкість, зменшення обсягу мускулатури, схильність до переломів кісток;
  • система травлення: різка втрата ваги на тлі звичайного режиму харчування і фізичних навантажень; діарея;
  • статева система: порушення ерекції у чоловіків, зниження лібідо, порушення менструального циклу у жінок;
  • непереносимість високих температур, підвищена пітливість, активне випадіння волосся;
  • сльозотеча, «випинання очних яблук», світлобоязнь, зниження зору, відчуття «піску» в очах;
  • при збільшенні розмірів щитоподібної залози може з’являтися дискомфорт при ковтанні, збільшується обсяг шиї.

Гіперпаратиреоз

Гіперпаратиреоз (аденома паращитоподібної залози, гіперпаратиреоїдоз, гіперпаратиреоїдна фіброзна остеодистрофія) — захворювання, яке виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами. Паратгормон посилює виділення фосфору з сечею, що призводить й до втрати кальцію, мобілізації його з кісток із гіперкальціємією та деяким посиленням виділення кальцію із сечею та відкладанням у тканинах.

Класифікація

Первинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз, обумовлений гіперкальціємією внаслідок надмірного синтезу паратгормону. Розрізняють декілька клінічних форм: кісткову, ниркову, шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит), серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші. У 50 % випадків хвороба протікає безсимптомно і тільки виявлена гіперкальціємія дозволяє запідозрити гіперпаратиреоз. Клінічні прояви первинного гіперпаратиреозу характеризуються ураженням центральної нервової системи з наявністю стомлюваності, слабкості, головного білю, депресії, порушенням апетиту, психозів і коматозних станів. Вторинний гіперпаратиреоз. Вторинний гіперпаратиреоз є компенсаторною реакцією на тривалу гіпокальціємію, розвивається в результаті порушення процесів всмоктування в кишечнику (синдром мальабсорбції) або рахіті, синдромі Фанконі і хронічній нирковій недостатності. Вміст кальцію в сироватці крові в нормі або знижений (ніколи не буває підвищеним), а концентрація неорганічного фосфору підвищена (при нирковій формі вторинного гіперпаратиреозу) або знижена (при кишковій формі). Клінічно вторинний гіперпаратиреоз проявляється симптомами і ознаками основного захворювання. При гіпокальціємії спостерігаються парестезії різної локалізації з характерними спазмами м'язів кистей і стоп. У проксимальних відділів кінцівок наголошується слабкість м'язів. Зміни кісткової тканини проявляються остеопорозом, остеосклерозом або фіброзно-кістозним оститом. Третинний. Вторинний гіперпаратиреоз при хронічниму гемодіалізі швидко переходить в третинний гіперпаратиреоз, коли гіперплазія паращитовидних залоз трансформується в аденому, надмірно секретуючий паратгормон.

Етіологія та симптоми

Етіологія

Аденома паращитоподібної залози Синдром Множинної ендокринної неоплазії Визначається слабкість, втрата апетиту, біль у підвилочковій ділянці, диспептичні явища. Об'єктивно відмічають тахікардію. Особливо звертає увагу біль у кістках, який може поступово зростати, супроводжуватись спонтанними переломами.Крім того, при ультразвуковому дослідженні нирок може бути виявлено каміння.Рентгенологічно визначають субпериостальну резорбцію кістки, а на пізніших стадіях великі осередки розрідження кісткової тканини.На ЕКГ можливі ознаки гіперкальціємії: вкорочення інтервалу Q-T, поширення QRS, зниження зубця T та збільшення зубця R.Відкладання кальцію у нирках може призвести до їхнього значного пошкодження із виникненням артеріальної гіпертензії та порушенням видільної функції.Слід зазначити, що аналогічні порушення кальцієвого обміну з відповідними клінічними проявами можуть бути при передозуванні вітаміном D, метастазах пухлин у кістки, деяких ураженнях нирок, що необхідно враховувати при встановленні діагнозу.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас