Корпоративна логістика постачання
Логістика в системі корпоративного управління розглядається як специфічний інструментарій оптимізації бізнес-процесів і потоків, що забезпечує використання переваг координованого управління інтегрованим бізнесом. Корпоративна логістика - це форма межфирменной логістики, що розвивається в рамках інтегрованих структур - вертикальних, горизонтальних і змішаних, яка здійснює процеси обміну товарами і (або) діяльністю, що розрізняються характером відносин їх учасників в залежності від ступеня інтегрованості - м'яка або жорстка.
Великі форми організації підприємництва, властиві корпорації, характеризуються введенням декількох рівнів управління (иерархичностью), формуванням складної господарської структури (корпорації часто існують у вигляді освіти, що складається з декількох компаній, наприклад, холдинг), ускладненням потоків, що протікають всередині і виходять за її межі. Транспортні потоки холдингу слід розглядати як сукупність матеріальних, фінансових, інформаційних та інших потоків, що циркулюють:
• всередині центральної (материнської) компанії;
• всередині окремої дочірньої компанії;
• між дочірніми компаніями;
• між дочірніми і центральної компаніями;
• між холдингом як єдиним господарюючим суб'єктом і навколишнього діловим середовищем (держава, контрагенти, фінансова інфраструктура та ін.).
Управління логістичними процесами корпорацій має бути орієнтоване на реалізацію найважливішого властивості великих систем, яким є емерджентність - здатність породжувати нові властивості, відмінні від властивостей кожної системи в складі цієї великої системи. У корпоративному управлінні емерджентність трансформується в синергетичний ефект, тобто посилюється ефективність управління кожного суб'єкта даної корпорації. Іншими словами, корпорація як велика система є щось більше і якісно інше, ніж проста сума її підприємств. Зазначене властивість може бути описано наступним чином:
де
- ефективність управління логістичними процесами корпорації як великої системи; 
- ефективність управління логістичними процесами суб'єктами даної корпорації; 
- суб'єкти корпорації, в тому числі акціонерні товариства, що входять до складу даної корпорації; 
- синергетичний ефект корпоративного управління логістичними процесами.Синергетичний ефект проявляється при управлінні зовнішніми і внутрішніми логістичними потоками корпорації по функціональним сферам логістики.
Функціональна логістика виробничої корпорації багато в чому збігається з функціональної логістикою виробничого підприємства, разом з тим виявляються деякі особливості, властиві саме корпоративним структурам.
Визначення стратегій виробництва корпорацій і періодів постачання.
У будь-якій великій виробничої корпорації існує типовий набір завдань, що вирішуються корпоративної логістикою постачання (табл. 5.1).
Таблиця 5. 1
Типові завдання логістики постачання виробничих корпорацій
завдання
коротка характеристика
Визначення функцій підрозділів та центральної (материнської) компанії
Визначаються види закупівель, ступінь централізованності закупівель та функціональної відповідальності підрозділів і центральної (материнської) компанії
Ідентифікація (або переоцінка) потреб
Визначаються постачальницькі трансакції, які повинні бути встановлені між відділом закупівель і конкретними споживачами (підрозділами) матеріально-технічних ресурсів всередині компанії.
У деяких випадках, наприклад при зміні асортименту готової продукції, переглядається склад внутрішньофірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів
Визначення та оцінка вимог споживачів
Встановлюються вимоги до параметрів матеріально-технічних ресурсів, параметрів постачань, плани і специфікації на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріально-технічних ресурсів. Крім того, встановлюються вимоги користувачів, що визначають сервіс і супроводжуючі поставки
Рішення "робити або купувати"
Приймається рішення про те, що вигідніше - виробляти певні види матеріальних ресурсів самій фірмі або купувати у інших. В цьому випадку для прийняття остаточного рішення оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості
Визначення типів і видів закупівель
Розглядаються три основні типи організації закупівель матеріально-технічних ресурсів в залежності від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріально-технічних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньо фірмового користувача
Аналіз поведінки ринку
Джерело матеріально-технічних ресурсів для компанії (постачальник) може функціонувати в різній ринковому середовищі і при різному типі ринку: монопольному, олігопольному, високо конкурентному. Знання та аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу компанії визначити число можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі
Ідентифікація всіх можливих постачальників
Визначаються всі можливі постачальники певного виду (номенклатури) матеріально-технічних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових користувачів. Важливо включити в цей список ті фірми-постачальники, послугами яких товаровиробник раніше не користувався
Попередня оцінка можливих джерел матеріально-технічних ресурсів
Проводиться порівняння пропонованого (рекламованого) постачальниками якості матеріально-технічних ресурсів та сервісу з необхідними внутріфірмовими користувачами. Таку оцінку здійснюють експерти виробничого і логістичного менеджменту
Остаточний вибір постачальника
Після скорочення числа можливих постачальників в ході попереднього відбору залишилися оцінюються з точки зору найкращого задоволення потреб у матеріально-технічних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника проводиться, як правило, багатокритеріальна оцінка, що включає в себе такі показники, як рівень цін, надійність поставок, якість супутнього сервісу та ін. Одним з основних вимог до постачальника є відповідність прийнятої компанією внутрипроизводственной логістичної концепції і технології (наприклад, JIT - KANBAN, RP - MRP II і т.п.)
Доставка матеріально-технічних ресурсів і супутній сервіс
Вирішується ряд завдань, пов'язаних з поставками конкретної номенклатури матеріально-технічних ресурсів від постачальника фірмі виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріально-технічні ресурси, процедури формування замовлень, транспортування, вантажопереробка, зберігання, складування і т.п. У ряді випадків приймаються рішення щодо зміни організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріально-технічних ресурсів від постачальника
Контроль і оцінка виконання закупівель
Здійснюється вхідний контроль якості матеріально-технічних ресурсів (дана процедура щодо надійних постачальників, особливо при технології JIT, може нс застосовуватися). Ефективність управління закупівлями оцінюється але результатами безперервного контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріально-технічних ресурсів та сервісу
У логістиці постачання корпоративних структур виділяють три групи закупівель [5] : капітальне устаткування, виробничі матеріальні ресурси і невиробничі ресурси.
Капітальне обладнання - це технічні ресурси: промислове, транспортне обладнання і інструментуя, меблі і стаціонарні конструкції і т.д. Витрати на них носять інвестиційний характер.
Капітальне обладнання закуповується централізовано центральної (материнської) компанією. Чим складніше обладнання, тим більший вплив на прийняття рішення про закупівлю мають технічні фахівці. Централізовані поставки обладнання на всі підприємства холдингу здійснюються в рамках плану технічного переозброєння або модернізації виробництва на підприємствах. Зазвичай ініціаторами таких закупівель виступають технічні служби холдингів, які розробляють ці плани. Вибір обладнання для закупівлі служба постачання виробляє шляхом тендеру по заданих технічною службою параметрам. Можлива і пряма цільова закупівля у конкретного виробника. В основному така форма вибору постачальника має місце при спільній розробці нового обладнання технічними службами центральної компанії холдингу, підприємства-користувача і виробника, а також під час ремонту або модернізації діючого обладнання, коли постачання здійснює виробник встановленого на підприємстві устаткування.
Виробничі матеріальні ресурси включають в себе: сировину - продукція сільськогосподарської та добувної галузей, напівфабрикати і оброблені матеріали, раніше зазнали певної обробці і отримали додану вартість; комплектуючі вироби та вузли - повністю закінчені виготовленням одним виробником продукти, які можуть використовуватися як складові частини більш складного продукту іншим виробником.
Як здійснювати закупівлі виробничих матеріалів - централізовано або децентралізовано, залежить від політики корпорації в галузі постачання підприємств. Зазвичай вся необхідна номенклатура групується за індивідуальними технологічними ознаками, а закупівля по групах ділиться між центральною компанією і підприємством. Розподіл груп фіксується в розділової відомості. Як правило, службі постачання центральної компанії віддається номенклатура зі складною логістикою доставки і дорожче певного вартісного діапазону.
Однією з найбільш ефективних форм оптимізації процесу закупівлі виробничих матеріальних ресурсів в холдингах, які об'єднують кілька підприємств, вважається система централізованого постачання. Система може бути організована трьома способами: координоване постачання, централізоване постачання і постачання па основі рекомендацій центру.
Координоване постачання здійснюється окремими структурами (рис. 5.1). Більшість видів постачальницької діяльності здійснюються в бізнес-одиницях при координації з боку централізованої снабженческой функції. При цьому постачання матеріальними ресурсами, які є загальними для декількох областей бізнесу, зазвичай здійснюється централізовано. Стратегія постачання, політика, системи і стандарти контролюються з центру.
Практика така: коли необхідні матеріальні ресурси на кожному підприємстві в основному є однорідними, закупівельна діяльність все більше демонструє тенденцію до повної централізації. Прикладом може служити об'єднання кондитерських фабрик, що має кілька окремих бізнес-одиниць, кожна з яких у великих масштабах використовує борошно, цукор і т.д. В цьому випадку замовлення розміщуються централізовано, а доставки здійснюються за контрактами на підставі вимог окремих структурних одиниць.
Коли корпорація є конгломератом, що складається з ряду підприємств, кожне з яких виробляє широкий асортимент продукції, постачання може бути координованим і переданим для виконання окремим структурам. В цьому випадку закупівлі здійснюються на рівні кожного підприємства, так як застосовуються матеріали та компоненти є специфічними і потрібні тільки йому.
Невиробничі ресурси включають в себе комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення, офісне приладдя, наукове обладнання і т.д. Такі закупівлі зазвичай здійснюються в оперативному режимі на кожному підприємстві або структурному підрозділі.
1 2 3 4 5 6