Ім'я файлу: 00DOVVPP.RTF
Розширення: rtf
Розмір: 637кб.
Дата: 11.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
2. Разаботка послевузовского смешанного обучения.docx
Розширення: rtf
Розмір: 637кб.
Дата: 11.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
2. Разаботка послевузовского смешанного обучения.docx
Стимулюючий ефект сульфату марганцю, гідрофосфату калію та цитрату амонію можна пояснити активізуючою дією вищевказаних солей на комплекс ферментів гліколізу. Зокрема іони марганцю необхідні для ферменту фосфогліцераткінази, фосфопіруватгідратази, піруваткінази. Остання потребує для проявлення своєї активності іонів калію. Солі фосфорної кислоти необхідні для утворення АТФ, яка забезпечує енергетичний баланс циклу гліколізу. Цитрати підтримують буферність середовища.
Концентрації мінеральних солей, забезпечуючих максимальний вихід лактату кальцію, слідуючі: сульфат марганцю - 0,005%, гідрофосфат калію - 0,3%, цитрат амонію - 2,8%.
При культивуванні культури L. acidophilus 317/402 на гідролізатах мучок вихід молочної кислоти збільшується до 12 – 14% у порівнянні з існуючою технологією одержання молочної кислоти на Україні ( Технологічна інструкція по виробництву молочної кислоти,1983).
В п'ятому розділі “Технологія отримання молочної кислоти та її солей” наведено технологічну та процесно-апаратурну схеми виробництва харчової молочної кислоти та лактатів кальцію, заліза, магнію, цинку, описання технологічних процесів отримання молочної кислоти та лактатів, схему технохімічного контролю, відомості про виробничу апробацію розробленої технології.
Технологічний процес виробництва молочної кислоти і лактату кальцію включає велику кількість стадій, проте уявляється, що з позицій впливу на властивості готового продукту його можна розділити на такі етапи: одержання субстрату для молочнокислого бродіння шляхом ферментативного гідролізу зернових мучок; підготування посівного матеріалу, отримання лактату кальцію; отримання молочної кислоти із кристалічного лактату кальцію.
На рис.4 . наведена комплексна апаратурно- технічна схема отримання молочної кислоти та лактату кальцію, що включає вищеперечислені стадії. Одержання субстрату передбачає гідроліз суміші ячмінної та пшеничної мучок(1:1), який протікає в два етапи. Оригінальним в даній технології є те, що вона передбачає використання на першому етапі гідролізу власної ферментної системи мучок. Технологічний режим на цьому етапі має три температурні паузи по 25 хв : при 40 – 45С – для дії целюлолітичних ферментів, при 60С – для рівномірної клейстеризації і дії β – амілази і при 70С – для дії α – амілази.
На другий стадії добавляють амілосубтилін Г10Х чи амілоризин П10Х концентрацією 0,8 од. АС /г і проводять гідроліз на протязі 180 хв; або солод у кількості 18% і проводять оцукрювання на протязі 140 хв при температурі 65 С і рН= 6,0.
Середовище для культивування молочнокислих бактерій готують на основі водорозчинної фракції отриманих гідролізатів та добавки мінеральних солей, які підвищують вихід молочної кислоти.
В середовище, що призначене для культивування, вносять 15 –20 % закваски з маточника. Кожні 6 год в ферментер додають крейдове молоко для підтримання вмісту вільної кислоти в суслі в процесі бродіня не більше 0,6%. Після закінчення процесу бродіння сусло нейтралізується так, щоб вміст молочної кислоти в ньому рівнявся 0,1%. Потім сусло фільтрується, змішується з активованим вугіллям, знову фільтрується і направляється на кристалізацію. Лактат кальцію кристалізується на протязі 10…15 год за температури 10..15С і центрифугується для відділення кристалів. Кристали лактату кальцію висушують та фасують. Для одержаня молочної кислоти використовують неочищений лактат кальцію, що отримують в результаті упарювання звільненого від білків і освітленого середовища перед кристалізацією. Концентрований лактат кальцію змішують з сірчаною кислотою до кислої реакції та через вакуум-фільтр видаляють з розчину осадок сульфата кальцію. Молочну кислоту концентрують в вакуум-випарному апараті до концентрації 42..50% та фасують.
Відповідно до розробленої нами технології, одержання лактату цинку передбачає слідуючі операції: змішування лактату цинку та лактату кальцію на протязі 2 год за температури 95 - 98˚С, фільтрування, очищення активованим вугіллям, фільтрування, кристалізацію за температури 10 – 15 ˚С на протязі 10 – 12 год, потім центрифугування при 3000g 20 хв для відділення кристалів. Кристали промиваються і висушуються в тунельній сушарці за температури сушильного агента 60º С на протязі 2 год, потім фасуються і упаковуються .
Одержання лактату магнію здійснюється в такий спосіб.
50%- молочна кислота і карбонат магнію через дозатори, подаються в змішувач, оснащений паровою сорочкою і мішалкою. Перемішування здійснюється 20 хв. при температури 40˚С. Розчин пропускається через фільтр - прес у чисту ємкість і добавляють до розчину активне вугілля , суміш старанно перемішується і відстоюється. Прозора відстояна рідина пропускається через фільтр-прес і подається в кристалізатор, де відбувається кристалізація лактату магнію протягом 10 год за температури 10-12˚С. Кристали центрифугують при 3000g 20 хв, промивають і висушують у тунельній сушарці за температури сушильного агента 60˚С, потім фасують і упаковують Лактат заліза одержують за аналогічною схемою, змішуючи розчини хлориду заліза (2) і лактату кальцію.
Розроблені технології виробництва, віповідні технологічні режими на окремих операціях, виконання технохімічного контролю виробництва опробувані при виробництві харчової молочної кислоти, лактату кальцію, лактату заліза на “Одеському підприємстві по виробництву бактерійних препаратів”. Отримана молочна кислота мала слідуючі характеристики : масова доля загальної молочної кислоти – 40%, прямо титруєма молочна кислота – 39%, ангідриди – 1%, кольоровість – 5,5º, масова доля золи – 0,5%, масова доля редукуючих речовин – 0,5%. Всі отримані продукти відповідали токсикологічним, мікробіологічним вимогам, що висуваються до харчових добавок та сировини. Розрахована собівартість отриманої молочної кислоти складає 2,10 грн/кг у цінах 2000р. Собівартість молочної кислоти, що виробляється на заводі молочної кислоти складає 2,60 грн/кг.
Досліджені фізико-хімічні характеристики лактатів, зокрема розчинність. З експериментальних даних очевидно, що розчинність лактатів зростає зі збільшенням температури. Потрібно відзначити, що всі лактати утворювали стійко пересичені розчини.
Наведені результати експериментів по збагаченню лактатом кальцію хлібобулочних виробів, розроблена біологічно активна добавка на основі лактатів.
Нами розроблений препарат “Мінелакт”, у його склад входять лактат кальцію, лактат магнію, вітамін В6, цукрозамінники - цикламат і сахарин.
Одна таблетка містить 1088 мг лактату кальцію і 614,815 мг лактату магнію, що забезпечує співвідношення кальцію і магнію в препараті 1:0,5. Це співвідношення є оптимальним для
Рис. 4. Процесно – апаратурна схема отримання молочної кислоти та лактату кальцію
1–просіювач; 2 – ваги автоматичні; 3 – розвідний чан; 4,16,26 – змішувач; 5, 6, 15 – ферментер; 7 – центрифуга; 8 – збірник-стерилізатор; 9,10,11 – засівна культура; 12,13,14 – дозатори мінеральних солей; 17,18 – вакуум-фільтр; 19 – кристалізатор; 20,27 – вакуум-випарний апарат; 22 – центрифуга; 23 –тунельна сушарка; 24 – фасувальний апарат; 25 – коробки.
Таблиця 3
Склад біологічно- активної добавки “ Мінелакт”
| Компоненти | Добова доза, мг | Вміст в одній таблетці, мг |
| Лактат кальцію | 4352 | 1088 |
| Лактат магнію | 2459,26 | 614,815 |
| Пиридоксина гідрохлорид (В6) | 2,0 | 0,5 |
| Холекальциферол ( Д3) | 0,2 | 0,05 |
| Замінник | 100 | 25 |
1 2 3 4 5