Державне будівництво І місцеве самоврядування сторінка 22

291
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
Депутати працюють у постійних комісіях на громадських засадах, виняток зроблено лише для голів постійних комісій з питань бюджету обласних рад, за їх рішенням вони можуть працювати на постійній основі. До складу постійних комісій не можуть бути обрані сільський, селищний, міський голова, секретар сільської, селищної, міської ради, голова районної у місті (у разі її створення), районної, обласної ради,
їх заступники.
Порядок організації роботи постійних комісій визначається регла- ментом та Положенням про постійні комісії, що затверджуються радою.
Постійні комісії здійснюють такі функції: а) вивчення, попередній розгляд і підготовка питань, які належать до відання ради; б) конт- рольну; в) номінаційну. Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Здійснюючи контрольну функцію, постійні комісії вивчають ді- яльність підзвітних і підконтрольних раді та виконкому органів, а з питань, віднесених до відання ради, — місцевих державних адміні- страцій, підприємств, установ, організацій та їх посадових осіб, по- дають за результатами перевірки рекомендації; здійснюють контроль за виконанням рішень ради та виконкому. У рамках номінаційної функ- ції вони попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження радою, готу- ють висновки з цих питань.
Організація роботи постійної комісії ради покладається на голо- ву комісії, який скликає і веде засідання комісії, дає доручення її членам, проводить розподіл функціональних обов’язків між ними, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, громадяна- ми, підписує проекти рішень місцевої ради та інші документи, ор- ганізує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження його функції здійснює заступник голови комісії або секретар.

292
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Основною організаційною формою роботи постійних комісій є засідання, яке скликається в міру необхідності (як правило, один раз на місяць) і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як полови- на від загального складу комісії. Порядок скликання позачергових за- сідань визначається положенням про постійні комісії. У засіданні по- стійної комісії беруть участь депутати — члени комісії, інші депутати
(з правом дорадчого голосу) та запрошені на засідання комісії особи.
За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готу- ють висновки і рекомендації, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності — заступником голови або секретарем комісії. Рекоменда- ції постійних комісій підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.
Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обира- ються з числа депутатів для здійснення контролю з конкретно визна- чених радою питань, що належать до повноважень місцевого само- врядування. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії, її назву, завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше 1/3 депутатів від за- гального складу ради. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повно- важень ради, яка її створила.
§ 5. Апарат місцевої ради і організація
його роботи
Апарат утворюється місцевою радою для організаційного, право- вого, інформаційного, аналітичного, матеріально-технічного забезпе- чення діяльності ради, її органів, депутатів. Він сприяє здійсненню взаємодії ради з її виконавчими органами та їх структурними підроз- ділами, територіальною громадою, місцевими органами виконавчої влади, органами самоорганізації населення та місцевими радами інших рівнів. Структура, чисельність, витрати на утримання апарату встанов- люються місцевою радою за поданням голови.

293
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
Постановою Кабінету Міністрів України «Про фінансове забез- печення діяльності органів місцевого самоврядування» від 03.12.97 р.
№ 1349 (із змінами) рекомендовано головам обласних, Київської та
Севастопольської міських, районних, районних у містах рад, міським, селищним і сільським головам під час підготовки пропозицій щодо структури, загальної чисельності апарату рад та їх виконавчих коміте- тів дотримуватися затверджених типових штатів. Штатна чисельність установлена виходячи з мінімальної чисельності населення і може уточнюватися пропорційно зростанню чисельності населення, але не більше максимуму, установленого у вищевказаній постанові. Так, до апарату обласних та Севастопольської міської рад може входити 20–27 осіб (голова ради, його заступник, керуючий справами, голова постій- ної комісії з питань бюджету, завідуючий організаційним, загальним відділом, помічник голови (заступника голови), радники (консультан- ти) голови ради, спеціалісти, секретар приймальні, друкарка, водії). До апарату районних, районних у місті Севастополі рад може входити
11–13 осіб, до їх складу не входять голова постійної комісії з питань бюджету і помічники голови (заступника голови).
До апарату міських (крім м. Севастополя) рад та їх виконкомів входять: міський голова, секретар ради, перший заступник, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, керуючий справами виконавчого комітету, радник, консультант голови ради, помічник голови, завідуючий відділом, головний бухгалтер, спеціа- лісти, секретар керівника, секретар-друкарка, стенографістка, заві- дуючий господарством, водій. Кількісний склад апарату залежить від кількості населення, наприклад, у містах з чисельністю понад
1 млн — 50–52 особи; а у містах з чисельністю до 15 тис. — 5–10 осіб.
До апарату районних у містах (крім м. Севастополя) рад, їх виконко- мів можуть входити 16–20 осіб. Типові штати апарату сільських, селищних рад та їх виконкомів значно менші: а) при чисельності на- селення понад 15 тис. — 12–15 осіб, б) при чисельності від 2 до 3 тис. — 3–4 особи.
У селах, селищах і невеликих містах апарат одночасно забезпечує роботу і місцевої ради і її виконавчого комітету. У великих містах, як правило, апарат ради і апарат виконавчого комітету структурно роз- межовано. Сільський, селищний, міський голова здійснює керівництво апаратом ради та виконкому, а голова районної, обласної, районної у місті ради — керівництво виконавчим апаратом ради.

294
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Виконавчий апарат районної, обласної ради здійснює організацій- не, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забез- печення діяльності ради, її органів, депутатів, сприяє здійсненню ра- дою взаємодії і зв’язків з територіальними громадами, місцевими ор- ганами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування. Рішення про утворення виконавчого апарату ради приймається відповідною радою, його структура і чисельність, витра- ти на утримання встановлюються радою за поданням її голови.
§ 6. Служба в органах місцевого
самоврядування. Організація роботи
сільського, селищного, міського
голови, секретаря ради, голови
обласної, районної ради та його
заступників
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самовря- дування визначаються Законом України «Про службу в органах місце- вого самоврядування». Служба в органах місцевого самоврядуван-
ня — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямо- вана на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повно- важення щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно- дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посади в органах місцевого самоврядування поділяються на виборні і невиборні. Виборні у свою чергу поділяються на дві групи: а) посади, на які особи обираються територіальною громадою; б) по- сади, на які особи обираються або затверджуються радою. Невибор- ними є посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законо-

295
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
давством України. На посаду можуть бути призначені особи, які мають відповідну освіту і професійну підготовку, володіють державною мо- вою в обсягах, достатніх для виконання службових обов’язків.
В органах місцевого самоврядування встановлюються сім катего-
рій посад, які охоплюють усіх посадових осіб, починаючи від посади
Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови (перша категорія) і закінчуючи посадами радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів ви- конавчих органів районних у містах, міських (міст районного значен- ня) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад
(сьома категорія).
При прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування при- своюються ранги у межах відповідної категорії посад, від 1 по 15.
Особам, які займають посади, віднесені до 1 категорії, може бути при- своєно 3, 2, 1 ранг, а особам, які займають посади, віднесені до 7 кате- горії, може бути присвоєно 15, 14, 13 ранг. Ранги присвоюються від- повідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації, результа- тів роботи. Посадова особа місцевого самоврядування може бути позбавлена присвоєного йому рангу лише за вироком суду. Один раз на чотири роки, з метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації, посадові особи місцевого самоврядування підля- гають атестації.
Головною посадовою особою територіальної громади є сільський,
селищний, міський голова. Він обирається відповідною територіаль- ною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого пра- ва шляхом таємного голосування і здійснює свої повноваження на постійній основі. Повноваження сільського, селищного, міського голо- ви можна поділити на такі підгрупи:
– повноваження організаційного-розпорядчого характеру: головує на засіданнях ради, очолює її виконавчий комітет; організує роботу ради та виконкому; підписує їх рішення; вносить на розгляд ради про- позиції щодо структури i штатів виконавчих органів ради, її апарату та виконкому; скликає сесії ради, формує порядок денний сесій, головує на пленарних засіданнях; забезпечує підготовку на розгляд ради про- ектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, місце- вого бюджету та звіту про його виконання, оприлюднює затверджені радою програми, бюджет, звіти про їх виконання; є розпорядником бюджетних коштів;

296
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
– повноваження по забезпеченню прав і свобод громадян: веде осо- бистий прийом громадян; забезпечує на відповідній території додер- жання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об’єднань; скликає загальні збори громадян за місцем проживання; забезпечує виконання рішень місцевого референдуму;
– кадрові повноваження:вносить на розгляд ради пропозицію що- до кандидатури на посаду секретаря ради, пропозиції про кількісний i персональний склад виконкому; призначає та звільняє з посад керів- ників виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності;
– представницькі повноваження: представляє територіальну гро- маду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з органами публічної влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та орга- нізаціями, громадянами, а також у міжнародних відносинах;
– здійснюючи контрольні повноваження, має право зупиняти рі- шення ради із обґрунтуванням зауважень; зупиняти рішення виконав- чого комітету з винесенням цього питання на розгляд ради; порушу- вати питання про дострокове припинення повноважень ради за рішен- ням місцевого референдуму;
– здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визна- чені діючим законодавством України, якщо вони не віднесені до ви- ключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її ви- конавчих органів.
Сільський, селищний, міський голова у межах своїх повноважень видає розпорядження, несе персональну відповідальність за здійснен- ня наданих йому законом повноважень, при їх здійсненні він є під- звітним, підконтрольним i відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним — перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів держав- ної виконавчої влади — підконтрольним відповідним органам вико- навчої влади.
Секретар сільської, селищної, міської ради обирається за пропо- зицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює на постійній основі. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального скла- ду ради, у разі якщо: 1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені

297
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала кандидатуру, запропоновану сільським, селищним, міським головою; 3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії ради сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради; 4) на наступній черговій сесії після виникнення вакан- сії секретаря ради у зв’язку з достроковим припиненням його повно- важень сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради; 5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади сільського, селищного, місько- го голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу ради, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить сільський, се- лищний, міський голова.
Секретар ради здійснює організаційно-розпорядчі функції: а) скли- кає сесії ради, веде засідання та підписує її рішення у випадках, перед- бачених законодавством; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії, питання, які передбачається внести на розгляд ради; б) організує підготовку сесій ради; в) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням; г) за дорученням сільського, селищного, міського голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання
їх рекомендацій; д) забезпечує зберігання офіційних документів, пов’язаних із місцевим самоврядуванням територіальної громади, за- безпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку. Секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету ради.
Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення)
ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах стро- ку повноважень ради таємним голосуванням. У своїй діяльності голо- ва ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як 2/3 депутатів від загаль- ного складу ради.
Здійснюючи представницьку функцію, голова районної, обласної, районної у місті ради представляє раду у відносинах з іншими органами публічної влади, об’єднаннями громадян, трудовими колективами, під- приємствами, установами, організаціями і громадянами. У рамках но-

298
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
мінаційної функції він представляє кандидатури для обрання на посаду заступника голови ради, призначає й звільняє керівників та інших пра- цівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради. Здійснюю- чи установчу функцію, вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання; щодо утворення і обрання постійних комісій ради. У межах організаційно- розпорядчої функції забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, скликає сесії, доводить рішення ради до вико- навців; організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів; організує роботу президії (колегії) ради. Голова ради в ме- жах своїх повноважень видає розпорядження.
Заступник голови районної, обласної, районної у місті ради обирається відповідною радою у межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснює свої пов- новаження на постійній основі до обрання заступника голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення його повно- важень. Заступник голови ради в разі відсутності голови ради або не- можливості виконання ним своїх обов’язків з інших причин здійснює повноваження голови відповідної ради.
§ 7. Організація роботи органів
самоорганізації населення
Особливе місце в системі місцевого самоврядування займають
органи самоорганізації населення. Відповідно до ст. 2 Закону Укра-
їни «Про органи самоорганізації населення» вони являють собою представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення певних завдань. До таких завдань слід віднести: а) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого зна- чення в межах Конституції і законів України; б) задоволення соціаль- них, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприян- ня у наданні їм відповідних послуг; в) участь у реалізації соціально- економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм. Основними видами органів самоорганізації насе- лення є будинкові, вуличні, квартальні, сільські, селищні комітети, комітети мікрорайонів, районів у місті.

299
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
Правову основу організації та діяльності органів самоорганізації населення становлять Конституція України, Закон України «Про міс- цеве самоврядування в Україні», Закон України «Про органи самоор- ганізації населення», статути територіальних громад, локальні підза- конні нормативні акти органів місцевого самоврядування, положення про органи самоорганізації населення, затверджені у встановленому законодавством порядку.
Територіальною основою органів самоорганізації населення є пев- на частина території населеного пункту — села, селища, міста або району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган.
Територія функціонування окремих видів органів самоорганізації на- селення визначається рішенням місцевої ради, що надала дозвіл на створення цього органу.
Матеріально-фінансову основу органів самоорганізації населення становить майно, яке перебуває в комунальній власності територіаль- ної громади і надане за рішенням місцевої ради в оперативне управ- ління цим органам, а також фінансові кошти, що формуються з коштів місцевого бюджету, які передаються органам самоорганізації населен- ня місцевою радою для здійснення наданих їм повноважень, добро- вільних внесків фізичних і юридичних осіб, надходжень з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі отримані шляхом самооподаткування жителів відповідної території.
Порядок створення органу самоорганізації населення характери- зується відносною простотою і включає кілька стадій — ініціювання створення органу самоорганізації населення, надання місцевою радою дозволу на створення, обрання органу самоорганізації населення та його легалізація. З метою ініціювання створення органу самоорганіза- ції населення та обрання ініціативної групи скликаються загальні збори (конференція) жителів певної території. Відповідне рішення має бути підтримане не менше ніж половиною учасників загальних зборів.
Питання про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення розглядається за участю членів ініціативної групи на най- ближчому засіданні сесії місцевої ради. Рішення місцевої ради про надання дозволу повинно визначати назву органу самоорганізації на- селення, територіальну основу, основні напрями його діяльності, пов- новаження і умови їх здійснення.
Обрання органу самоорганізації населення здійснюється загальни- ми зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі

300
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
загального рівного виборчого права шляхом таємного голосування.
Право голосу мають жителі відповідної території, які є дієздатними і досягли на день виборів 18 років. Обраними до складу органу вважа- ються ті особи, які одержали більше половини голосів учасників збо- рів. Загальні збори (конференція) жителів затверджують також поло- ження про орган самоорганізації населення.
Обов’язковою є легалізація органу самоорганізації населення.
Вона здійснюється шляхом письмового повідомлення виконавчого комітету місцевої ради про заснування такого органу або шляхом реє- страції в цьому ж органі місцевого самоврядування. В останньому випадку орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи.
Орган самоорганізації населення має колегіальний характер. Він утворюється у складі голови, його заступника, секретаря та членів комі- тету, які виконують свої обов’язки, як правило, на громадських засадах.
За рішенням зборів жителів керівник та секретар органу самоорганізації населення можуть працювати в ньому і на постійній основі з оплатою
їх праці за рахунок коштів цього органу. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші органи в порядку, визначеному положенням про цей орган.
Основні напрями діяльності органів самоорганізації населення щодо виконання покладених на них завдань становлять такі функції.
Організаційно-розпорядча функція — діяльність органів самооргані- зації населення щодо організації виконання рішень загальних зборів громадян за місцем проживання, органів місцевого самоврядування, сприяння виконанню актів чинного законодавства, визначення напря- мів та забезпечення використання коштів, передбачених на благоустрій відповідної території. Представницька функція є напрямом діяльно- сті щодо представництва органами самоорганізації населення інтересів жителів, що обрали ці органи, в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, організаціях, установах. Облікова
функція передбачає діяльність органів самоорганізації населення щодо визначення та фіксування у кількісних та якісних показниках стану ресурсного забезпечення жителів відповідної території, у тому числі й якості житлово-комунальних послуг. У межах інформаційної функції
органи самоорганізації населення забезпечують доведення до жителів відповідної території інформації з важливих питань життєзабезпечен- ня територіальної громади, організують вивчення громадської думки,

301
Глава 14. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб…
доводять до відома органів державної влади, органів місцевого само- врядування, підприємств, організації, установ відповідні дані.
Для вирішення конкретних завдань орган самоорганізації насе- лення наділяється місцевою радою власними і делегованими повно- важеннями. Власними є ті повноваження, які надаються органу само- організації населення місцевою радою під час його створення, ви- ходячи із загального переліку власних повноважень, передбачених ст. 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення». Орган самоорганізації населення набуває власних повноважень з моменту його легалізації і не може бути позбавлений їх до припинення діяль- ності у встановленому законодавством порядку. Делеговані повно- важення — це частина повноважень місцевої ради, яка передається за рішенням ради органу самоорганізації населення додатково з одно- часною передачею необхідних для її здійснення матеріально- фінансових та інших ресурсів.
Основною організаційною формою роботи органу самоорганіза- ції населення є засідання, які скликаються керівником цього органу або його заступником за необхідності, але не рідше одного разу на квартал. Засідання є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу органу.
Органи самоорганізації населення з питань, віднесених до їх ком- петенції, більшістю голосів своїх членів від загального їх складу при- ймають рішення організаційно-розпорядчого характеру. Ці рішення з підстав їх невідповідності чинному законодавству або наданим повно- важенням за рішенням місцевої ради можуть бути зупинені з одно- часним зверненням до суду щодо їх скасування.
На зміцнення ролі органів самоорганізації населення у системі місцевого самоврядування спрямована встановлена Законом України
«Про органи самоорганізації населення» система гарантій їх діяль- ності. Цим органам гарантується сприяння у виконанні їх повноважень з боку органів місцевого самоврядування. При цьому органи місцево- го самоврядування, а також органи державної влади, їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органів самоорганізації насе- лення, крім випадків, передбачених законодавством. Важливою гаран- тією є надане членам органу самоорганізації населення право брати участь у засіданнях місцевих рад та їх виконавчих органів при роз- гляді питань, що стосуються діяльності органів самоорганізації насе- лення, а також ініційованих цим органом, з правом дорадчого голосу.

302
Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні
Органи самоорганізації населення функціонують, як правило, про- тягом строку повноважень місцевої ради. Але Закон передбачає під- стави дострокового припинення їх діяльності. Відповідне рішення можуть прийняти: 1) місцева рада, яка надала дозвіл на створення органу самоорганізації, — з підстав невиконання рішень ради, її ви- конавчого комітету; 2) загальні збори (конференція) жителів за місцем проживання — з підстав невиконання рішень цих зборів, власних пов- новажень органу самоорганізації населення, а також у зв’язку із само- розпуском цього органу; 3) судові органи — з підстав порушення ор- ганом самоорганізації населення чинного законодавства України.
Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі реорганізації його територіальної основи, якщо вона пов’язана з відселенням жителів, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган. Порядок припинення повноважень органу само- організації визначається положенням про цей орган.
Питання для самоперевірки
1. Визначте порядок підготовки і проведення сесії місцевої ради.
2. Назвіть відмінності організаційної структури місцевих рад різного рівня.
3. Що таке загальна і виключна компетенція місцевих рад?
4. Охарактеризуйте специфіку нормотворчого процесу і ді- яльності місцевих рад.
5. У чому полягає установча форма діяльності місцевих рад?
6. Вкажіть функції постійних комісій місцевих рад.
7. Яка структура апарату місцевих рад?
8. Що таке «посадова особа місцевого самоврядування» ?
9. Розкрийте особливості організації роботи голови обласної, районної, районної в місті ради та його заступників, секре- таря сільської, селищної, міської, районної в місті ради.
10. В якому порядку утворюються органи самоорганізації на- селення?