[ Творча діяльність як засіб розвитку уяви у дітей з ОНР молодшого шкільного віку ]! | 16,7% | 75,1% | - | 8,3% |
Тут ми також відзначаємо зміни, які відбулися у перерозподілі за рівнями розвитку творчої уяви більший відсоток дітей в обох класу знаходиться на середньому рівні 83,4% у першому класі і 75,1% у другому, зменшився показник низького рівня і з'явився відсоток дітей, які змогли перейти на високий рівень 8,3% і 8,3% в обох класах. Порівняльні результати представлені в діаграмах.
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі, представлені на малюнку 3.
Малюнок 3
У малюнку 3 ми також відзначаємо збільшення до 83,4% показника середнього рівня творчої уяви, з'являється, не мала місце до цього, показник високого рівня і помітне зниження до 8,3% показника низького рівня творчої уяви.
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик у 2 «Б» класі, представлені на малюнку 4.
Малюнок 4
Діти другого класу також змогли показати більш помітно зросла, в процентному співвідношенні, збільшення показників середнього рівня творчої уяви і намічається зростання високого рівня, з приемущественно зниженням низького рівня до 16,6%.
Друга методика «Сонце в кімнаті» дозволяє виявити здатність дитини до перетворення «нереального» в «реальне» тобто дозволяє організувати реалізацію творчої уяви. Результати діагностики представлені в таблиці 11.
Таблиця 11
Результати визначення реалізації творчої уяви, вміння перетворювати «нереальне» в «реальне», наведені в процентне співвідношення
Варіанти усунення | Відсутність відповіді | Формальне усунення невідповідності | Змістовне усунення невідповідності | Конструктивну відповідь | ||||
Час проведення діагностики | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. |
1 «А» клас | 16,6% | - | 66,6% | 16,6% | 16,8% | 58,4% | - | 25,0% |
2 «Б» клас | 25,0% | - | 58,4% | 25,0% | 8,3% | 58,4% | 8,3% | 16,6% |
З таблиці 11 видно, що змістовне усунення невідповідності змогли показати вже більший відсоток дітей, в обох класах він однаковий 58,4% та 58,4% відповідно. Ці діти змогли перетворити «нереальне» в «реальне», тобто змогли застосувати свою уяву на практиці. І нехай це поки що і не конструктивну відповідь, але це вже у більшості дітей змістовне усунення зі складним відповіддю, чого не відзначалося раніше. Конструктивну відповідь змогли показати діти і в першому класі 25,0% і це число збільшилося в другому з 8,3% до 16,6%. Це ті, хто зміг самостійно задати предметні відносини між елементами кімнати і їх значення в залежності від цілісного сюжету чи задуму, іншими словами це діти які знайшли вихід із здавалося - б абсурдною ситуації появи сонця в кімнаті. Хотілося б відзначити, що повністю зникло таке поняття як відсутність відповіді при виконанні даного завдання. Порівняльні результати за даною методикою представлені в рисунках 5 і 6.
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі, представлені на рисунку 5.
Малюнок 5
З даного малюнка ми відзначаємо зростання, до кінця навчального року, змістовного усунення невідповідності, з одночасним зростанням формального усунення невідповідності та збільшенням конструктивної відповіді,
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик у 2 «Б» класі, представлені на малюнку 6.
Малюнок 6
Ні малюнку 6 ми також як і в першому класі помічаємо явне зростання показників, які говорять нам про явно ускладнився, по відношенню до початку навчального року, творчій уяві. Зросли показники змістовного усунення невідповідності, показники конструктивної відповіді. Помітно, практично повністю зникли показники «відсутність відповіді» і зниження формального усунення невідповідності з 58,4% до 25,0%.
Можна відзначити явну прогресію в зростанні конструктивної відповіді в обох класах і дуже помітне зростання змістовного усунення невідповідності.
Третя методика «Вивчення відтворює уяви» дозволяє визначити рівень розвитку уяви. Результати представлені в таблиці 12.
Таблиця 12
Розподіл рівнів при вивченні відтворює уяви, наведені в процентне співвідношення
Рівні | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень | |||
Час проведення діагностики | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. |
1 »А» клас | - | 16,6% | 25,0% | 66,8% | 75,0% | 16,6% |
2 «Б» клас | - | 16,6% | 16,6% | 58,4% | 83,4% | 25,0% |
За рівнями розподілу відтворює уяви у таблиці 12 відзначається також зростання показників високого рівня, який був відсутній спочатку взагалі і виявився після застосування нашої програми при роботі з дітьми, цей показник дорівнює 16,6% у першому класі і 16,6% у другому.
Помітно знизився відсоток дітей на низькому рівні в першому класі з 75% до 16,6% і в другому з 83,4% до 25%. Основна кількість дітей перейшли на середньому рівні 66,8% у першому класі і 58,4% у другому і ця цифра помітно зросла. Ці діти змогли відтворити образи переданої казки або привнесли зміни до неї. Порівняльні результати за даною методикою представлені в рисунках 7 і 8.
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі, представлені на рисунку 7.
Малюнок 7
Тут ми відзначаємо збільшення середнього рівня відтворює уяви, зменшення низького рівня і явно помітно збільшення високого рівня.
Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик у 2 «Б» класі, представлені на рисунку 8.
Малюнок 8
На рисунку 8 відзначається помітне зменшення низького рівня відтворює уяві, явне підвищення середнього рівня і поява високого рівня.
Четверта методика «Дослідження індивідуальних особливостей творчої уяви» дозволяє визначити рівень складності уяви, ступінь фіксованості уявлень, гнучкість або ригідність уяви і ступінь його стереотипності або оригінальності. Результати представлені в таблиці 13.
Таблиця 13
Результати дослідження індивідуальних особливостей творчої уяви, наведені в процентне співвідношення
Рівень складності уяви | Гнучкість уяви і фіксованість образів і уявлень | Стереотипні уяви | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Час проведення діагностики | 1ур | 2ур | 3ур | 4ур | 5ур | Сильна фіксованість уявлень, не гнучке або ригидное уяву | Фиксированность уявлень слабка і гнучкість уяви середня | оображеніе достатньо гнучка, фіксованість уявлень низька | Високий ступінь стереотипності | Середня ступінь стереотипності | Відсутність стереотипності | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
після | після | після | після | після | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | До початку корр.прог | Після провед.корр.прог. | після | після | після | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
до | до | до | до | до | до | до | до | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 «А» клас | - | 8,3% | 66,7% | 25,0% | - | 58,3% | 8,3% | 41,7% | 83,4% | - | 8,3% | 8,3% | 83,4% | 8,3% | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8,3% | 91,7%
З таблиці видно, що якщо раніше, діти по складності уяви знаходились на 1, 2, 3 рівнях, то тепер ці показники зсунулися в бік збільшення: 1 рівень взагалі перестав існувати, основні показники знаходяться в обох класах на 3 рівні 66,7% в першому і 75,1% у другому, коли раніше цей відсоток дітей був відсутній у першому класі і в другому. У малюнках цих дітей контур геометричної фігури був основною деталлю, але це вже був сюжет з додаванням фігурок і деталей. Що ж стосується гнучкості і фіксованості образів і уявлень, то й тут процентне співвідношення дітей кількісно змінилося сильна фіксованість уявлень відзначається тепер лише 8,3% в обох класах, фіксованість уявлень слабка і гнучкість уяви середня є у 83,4% у першому класі і 71 , 5% у другому. Відсутність стереотипності є тепер і у дітей першого класу 8,3% і збільшилася у другому до 16,6%. Порівняльні результати за даною методикою представлені в рисунках 9 -14. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі, з розподілу рівнів складності реалізації творчої уяви представлені на рисунку 9.
Малюнок 9 З наведеного вище малюнка відзначаємо перерозподіл у бік збільшення показника рівнів творчої уяви, в порівнянні з діагностикою проведеної на початку, ця цифра зросла до кінця навчального року. Зменшився показник 1 і 2 рівнів, збільшився 3 та 4. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 2 «Б» класі, з розподілу рівнів складності реалізації творчої уяви представлені на малюнку 10. Малюнок 10 Тут ми також помічаємо зрушення показника рівнів творчої уяви в бік збільшення в кінці року навчання, у порівнянні з діагностикою проведеної до початку застосування розробленої нами програми спрямованої на розвиток уяви. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі з розподілу гнучкості уяви і фіксованості уявлень, представлені на малюнку 11. Малюнок 11 Відображені у малюнку 11 результати діагностики, проведені на початку навчального року та результати діагностики після застосування нашої програми на практиці, в кінці року, показують, що сильна фіксованість і негнучкість уяви, практично доходить до нульового показника в кінці року і з'являється дуже важливий показник «гнучкість уяви », який є невід'ємною умовою для реалізації уяви в практичній діяльності кожної дитини. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 2 «Б» класі з розподілу гнучкості уяви і фіксованості уявлень, представлені на малюнку 12. Малюнок 12 В аналогії з першим класом, тут також відбувається збільшення показників відповідають за гнучкість уяви і зменшення показника сильної фіксованості і ригідності уяви. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 1 «А» класі за визначенням стереотипності уяви, представлені на малюнку 13. Малюнок 13 Як видно з малюнка 13 присутня на початку навчального року висока стереотипність уяви, прагне взагалі повністю зникнути, з переважним збільшенням середнього ступеня стереотипності уяви і появою невеликої кількості дітей, про яких можна сказати, що ця стереотип в уяві була подолана. Порівняльні результати первісної та підсумкової діагностик в 2 «Б» класі за визначенням стереотипності уяви, представлені на малюнку 14. Малюнок 14 З малюнка вище можна відзначити появу практично повністю відсутній показника середньої стереотипності уяви, як мінімум у два рази зменшився показник високої стереотипності і збільшення показника, що був навіть на початку навчального року, у невеликої кількості дітей, відсутність стереотипності. По всіх малюнках можна відзначити наочний зростання показників будь то рівень реалізації творчої уяви, або це визначення гнучкості і фіксованості образів і уявлень, або коли ми дивилися ступінь стереотипності уяви. Підводячи підсумки та аналізуючи результати діагностики, хотілося б відзначити, не тільки зростання в процентному співвідношенні різних параметрів, але і набагато зрослий інтерес до діяльності при виконанні завдань, краще прийняття завдання, велика продуктивність і варіативність створених образів, велика їх оригінальність і емоційна насиченість. Відзначається зниження труднощів сприйняття просторових відносин, велика здатність побачити ціле по окремих частинах, трохи збільшений запас про навколишній світ та явища. За підсумками констатуючого експерименту можна сказати про те, що використана нами програма для розвитку уяви виявилася досить ефективною для розвитку творчого та відтворює уяви молодших школярів з ОНР 2 - 3 рівні. Висновок На підставі проведеного нами дослідження, можна зробити наступні висновки: Уява - це психічний процес, який перетворює дане і породжує на цій основі нові образи. Уява як складний психічний процес складається з декількох видів (активне / пасивне, продуктивне / репродуктивне, відтворює, творче, особливі види уяви). Уява є необхідною умовою для будь-якої діяльності людини. Особливо важливого значення набуває цей психічний процес для дітей при навчанні. Будь-який шкільний предмет (математика, література, розвиток мови, музика образотворче мистецтво тощо) вимагають ефективної роботи цієї психічної функції. Ось чому важливо цілеспрямовано розвивати творчу уяву на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі для дітей з ОНР. Аналіз результатів роботи, показав, що застосування розробленої нами програми «Майстерня художника» при навчанні дітей молодшого шкільного віку з ОНР 2 - 3 рівні, сприяє успішному розвитку уяви, а разом з ним так важливого для дітей цієї категорії збільшення активного словника, розширення уявлень про навколишній світ і явища, вмінню цілеспрямованого планування своєї діяльності. У ході проробленої дослідній роботі гіпотеза, пов'язана з припущенням, що використання художньої творчості в процесі навчання дітей молодшого шкільного віку з ОНР є необхідною умовою для розвитку уяви. Були вивчені процеси уяви і творчості, їх вплив на розвиток дітей з ОНР молодшого шкільного віку. У дипломній роботі застосовувався цілісний підхід, що розкриває природу уяви, види уяви, взаємодія уяви і творчості, творчі здібності та креативність і т.д. Проведена робота показала, що:
У результаті проведеного дослідження були вивчені наступні питання:
Основні цілі і завдання були досягнуті:
Список використаної літератури
Додаток 1
Список дітей 2 «Б» класу
| ОНР 3 кр. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 | А. Л. | ОНР 2 - 3 кр. | ЗПР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 | І. Ш | ОНР 3 ур, заїкання | ЗПР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 | Ж. Л. | ОНР 3 кр. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 | С. Ф | ОНР 3 ур при дизартрії, змішане заїкання | ЗПР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 | С.Ю | ОНР 3УР. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 | І. У | ОНР 3 ур при ринолалии | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 | П. П | ОНР 2 - 3 кр. | ЗПР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | Ж. З | ОНР 3УР. | ЗПР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | С.В | ОНР 3 ур, порушення читання і письма |
Додаток 2
Приклади домальовування фігур виконані дітьми 1 «А» класу
ФІ дитини | КВ | Фігури для домальовування | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||
С. І | 1 | подарунок | Ні малюнка | дівчинка | будиночок | дерево | Ні малюнка | кристал | зілля | Ні малюнка | немає малюнка |
Г. До | 2 | будиночок | хлопчик | Є малюнок немає назви | будиночок | літера | ведмідь | пісочниця | нога | зайка | машина |
У. У | 1 | подарунок | особа | хлопчик | будиночок | літера | кішка | корабель | ваза | паркан | крісло |
К. Про | 2 | подарунок | рибка | дівчинка | будиночок | дерево | пташеня | корабель | пляшка | паркан | собака |
Х. Д | 1 | подарунок | Бетман | хлопчик | кристал | літера | ведмідь | корабель | чайник | літера | машина |
М. З | 2 | подарунок | Яблуко в мисці | хлопчик | хатинка | літера | ведмідь | Кавун на тарілці | зілля | гараж | стілець |
С. Л. | 2 | подарунок | дівчинка | дівчинка | будиночок | подарунки | мишка | торт | зілля | цукерки | чобіт |
К. Л. | 1 | подарунок | хлопчик | дівчинка | пірамідка | дерево | мишка | корабель | еліксир | гірка | гірка |
К. Т | 2 | подарунок | жук | дівчинка | рак | літера | лисиця | Є малюнок немає назви | носик | Є малюнок немає назви | Є малюнок немає назви |
В. П | 1 | подарунок | хлопчик | дівчинка | будиночок | літера | кішка | корабель | зілля | пиріжки | Ні малюнка |
П.Д | 0 | подарунок | хлопчик | дівчинка | будинок | літера | кішка | корабель | пляшка | Ні малюнка | Ні малюнка |
Д. М | 0 | подарунок | Ні малюнка | дівчинка | Будинок | Ні малюнка | кішка | корабель | Ні малюнка | немає малюнка | Ні малюнка |
Результат по групі | 1,3 |
Приклади домальовування фігур виконані дітьми 2 «Б» класу
ФІ дитини | КВ | Фігури для домальовування | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
С. До | 0
Додаток 3 План - конспект уроку в 1 «А» класі 1 чверть Тема: «Малювати можна плямою» Пляма - одне з головних кошти зображення. Більш того, пляма лежить в основі будь-якого зображення на площині. А лінія лише обводить іноді невидиме пляма або є засобом створення плями. Виразний пляма схоже на тінь від предмета, у ньому досить лише проявити деякі деталі, і предмет «оживе». Тут ми знову вчимо дитину бачити образ предмета в цілому, тобто цілісного бачення. Це є найважливішим завданням художнього розвитку, а також розвитку загальних уявних здібностей дитини. Практична робота: намалювати довільне одноколірне пляма на аркуші паперу, потім побачити, на кого воно схоже, який звір у ньому як би сховався, і домалювати йому лапи, вуха, хвіст, вуса. Практична робота з цієї теми може мати різні варіанти виконання. Наприклад, діти малюють одноколірне пляма на аркуші паперу, а потім не самі здогадуються, хто ховається в ньому, а змінюються із сусідом і завершують роботу один одного. Матеріали: одноколірна фарба - гуаш або акварель, кисть. Кольори фарб можуть бути різними. Завдання додому: придивитися до будь-яких плям, вдивлятися в будь-які патьоки побачити в них те, що нагадує зображення. Додаток 4 План - конспект уроку в 1 «А» класі 2 чверть Тема: «Прикраси людей» На цьому уроці ми звертаємося до казок. Адже казковим героям, так само як і нам, потрібні прикраси. Можна згадати, як Фея збирала на бал Попелюшку: ошатна карета, бальна сукня, туфельки. А кіт у чоботях прикрасив себе червоними чобітьми. Навіщо? Щоб виглядати важливою персоною, адже це прості люди ходили босоніж, в дерев'яних черевиках або постолах. У Червоної Шапочки головна прикраса - шапочка - допомагає нам відрізняти її від інших. Практична робота: намалювати героїв відомих казок так, щоб стало зрозуміло хто це (Попелюшка, Буратіно, Мальвіна та ін.) Героя можна дізнатися за його головному прикрасі. Прикраси потрібні для того, щоб розповісти оточуючим, хто він такий. Матеріали: гуаш, пензлі, папір. Завдання додому: в ілюстраціях дитячих книг знайти і розглянути різні прикраси казкових персонажів. Додаток 5 План - конспект уроку в 1 «А» класі 3 чверть Тема: «Будова будинку зовні і всередині» Будинок дивиться на вулицю, але живуть всередині будинку. «Всередині» і «зовні» дуже взаємопов'язано. За зовнішнім виглядом будинку можна здогадатися, як будинок влаштований всередині. Будинки всередині дуже різні: будинки для затишній домашній життя і вдома - палаци із залами для балів, будинки - театри ... Практична робота: намалювати фарбою крупно, на весь аркуш першу літеру свого імені і, уявити собі, що це будинок, населити його маленькими чоловічками. Що буде дахом? А де буде вхід? Намалювати вікна, сходи, балкон, представити розташування кімнат. Матеріал: олівці, акварель, папір. Завдання додому: подумати і намалювати, як влаштований твій будинок усередині. Додаток 6 План - конспект уроку в 1 «А» класі 4 чверть Тема: «Краса наступаючого літа» Це заняття присвячене естетичного сприймання природи. Важливо розгледіти ознаки наступаючого літа. Ось квітка і Сові іншу квітку і за забарвленням, і за формою. Ось джміль, ось метелик ... А як різноманітно влаштовані травинки, кора дерев, стовбур дерев (сильний і кремезний, стрункий ...) все різного кольору (світлі і темні). А на небі є хмари. А на кого вони схожі? Практична робота: намалювати красу наступаючого літа. Матеріал: гуаш, пензлі, папір. Завдання додому: уважно розглянути, як настає літо у вашому дворі. Додаток 7 План - конспект - конспект уроку у 2 «Б» клас е1 чверть Тема: «Три основні фарби, що будують різнобарвності світу» Після бесіди з дітьми про красу осінньої природи, про різноманіття її колірної гами школярі дізнаються про існування трьох основних, або головних, квітів. Учитель показує прийоми змішування жовтого, синього, червоного кольорів і чарівного їх перетворення в зелений, оранжевий і фіолетовий. Спочатку вест лист заповнюється великими плямами основних кольорів - червоного, синього і жовтого, а потім у деяких місцях вони зверху перекриваються іншим основним кольором. Практична робота: зображення галявини квітів як би зверху трьома основними і трьома складовими квітами (без попереднього малюнка), по пам'яті (весь лист заповнюється великими зображеннями). Матеріали: гуаш, пензлі, папір. Домашнє завдання: поспостерігати красу навколишнього світу і постаратися побачити основні та складові кольору, а також їх відтінки. Додаток 8 План - конспект уроку у 2 «Б» класі 2 чверть Тема: «Зображення і фантазія» На цьому уроці треба розповісти про те, що зображати можна не тільки реальну дійсність, але й те, чого немає в реальному житті, свої фантазії. Об'єктом зображення можуть бути фантастичні істоти, вони можуть поєднувати в собі елементи людей, звірів, комах, дерев, трав, квітів. Наприклад, у фантастичного звіра може бути голова тигра, замість шерсті квіти і трави, тіло може нагадувати тулуб риби ... .. Практична робота: зображення казкових, неіснуючих тварин і птахів. З'єднання воєдино елементів різних тварин і навіть рослин. Матеріали: гуаш, пензлі, папір. Домашнє завдання: придумати історії про зображеного фантастичному образі. Додаток 9 План - конспект уроку у 2 «Б» класі 3 чверть Тема: «Зображення природи в різних станах» Починається урок з обміну враженнями про різні настрої людини. Як настрій відбивається на його зовнішності, поведінці? Потім переходимо до обміну враженнями про різні стани природи і про свої почуття, які долають в цей час. Які почуття переживає людина, коли м'яко світить сонце, або світить місяць, чи дме різкий вітер, йде сніг, мете заметіль і т.д.? Демонструємо репродукції контрастних станів природи. Практична робота: зображення контрастних станів природи (море ніжне, ласкаве, а море бурхливе, тривожне ...). Матеріали: гуаш, кістки, папір. Домашнє завдання: подивитися в ілюстраціях до дитячих книг, в альбомах з мистецтва, як зображені різні стани природи. Додаток 10 План - конспект уроку у 2 «Б» класі 4 чверть Тема: «Колір як засіб вираження: теплі і холодні кольори. Боротьба теплого і холодного » На занятті розвивається уявлення дітей про теплих і холодних кольорах, підкреслюється значення їх контрасту у створенні художнього образу, збагачується досвід створення кольорової плями шляхом насичення теплим або холодним. Для кращого осмислення емоційної виразності теплих і холодних кольорів дітям можна розповісти казку, що живуть на світі дві дівчинки - подружки - дівчинка Весна і дівчинка Снігуронька. Кожен рік вони зустрічаються, коли на зміну холодній зимі приходить ніжна весна. На пам'ять про свою дружбу дівчинки складають різнобарвний килим. У кожної з них є своя улюблена фарба. У Весни - жовта, теплий сонячний промінь, а у Снігуроньки - синя або блакитна крижинка. За допомогою цих фарб вони можуть кожний колір перетворити або в холодний, заморозити його, або в теплий, зігріти. Практична робота: зображення згасаючого багаття або зображення пера Жар - птиці. Матеріали: гуаш, пензлі, папір. Домашнє завдання: подумати, де ще в природі, зустрічається боротьба теплих і холодних кольорів, яка колірна гамма переважає в кожному пори року, в якому часі більше виражений контраст теплих і холодний квітів. Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |