[ Планування прибутку та рентабельність підприємства ] | Обсяг реалізації, од., за період | Ціна реалізації од. продукції, тис.грн., за період | Собівартість од., прод., тис. грн.., за період | Виручка від реалізації прод., тис. грн.., за період | Собівартість реаліз. прод., тис. грн.., за період | Прибуток від реалізов. прод., тис. грн.., за період | Зміни прибутку від реалізації ∆Р (гр.11- гр. 12) | |||||||
| звітн. Qil | попер. Qio | звітн. Pil | попер. Pio | звітн. Sil | попер. Sio | звітн. Vi1 | попер. Vio | звітн. Si1 | попер. Si0 | звітн. Pi1 | попер. Pi0 |
| |
а | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | |
А | 55 | 80 | 20 | 19 | 18 (13)* | 17,3 | 1100 | 1520 | 990 | 1384 | 110 | 136 | -26 | |
Б | - | 160 | - | 10 | - | 11,32 | - | 1600 | - | 1812 | - | -212 | 212 | |
В | 30 | 46 | 50 | 39,9 | 47,7 (30) | 35,9 | 1500 | 1835 | 1430 | 1651 | 70 | 184 | -114 | |
Г | 50 | 55 | 35 | 35 | 30 (24) | 29,8 | 1750 | 1925 | 1500 | 1639 | 250 | 286 | -36 | |
Д | 55 | 79 | 30 | 23,5 | 22,1 (20) | 18,77 | 1650 | 1857 | 1215 | 1483 | 435 | 374 | 61 | |
Є | 34 | 10 | 41,2 | 43 | 39,5 (28) | 42,1 | 1400 | 430 | 1343 | 421 | 57 | 9 | 48 | |
Ж | 52 | - | 50 | - | 48,5 (35) | - | 2600 | - | 2522 | - | 78 | - | 78 | |
Разом | х | х | х | х | х | х | 10000 | 9167 | 9000 | 8390 | 1000 | 777 | 223 |
* У дужках – у тому числі змінні витрати
гр.7 = гр. 1* гр. 3
гр. 8 = гр. 2 * гр. 4
гр. 9 = гр. 1 * гр. 5
гр. 10 = гр. 2 * гр. 6
гр. 11 = гр. 7 – гр. 9
гр. 12 = гр. 8 – гр. 10
Планування прибутку.
Планування прибутку з використанням методу точки беззбитковості передбачає поділ витрат підприємства на такі:
постійні, або умовно постійні (Sпост), за певний період; вони залишаються незмінними щодо змін обсягів виробництва або ступеня завантаження виробничих потужностей; наприклад, амортизаційні відрахування, орендна плата, відсотки за позиковий капітал, заробітна плата управлінського персоналу, утримання легкового транспорту, оплата послуг зв’язку і охорони та ін. Ці витрати враховуються за місцем виникнення;
змінні (Sзмін), тобто такі, що прямо залежать від зміни завантаження виробничих потужностей або зміни обсягів виробництва: витрати на сировину, матеріали, комплектуючі вироби, заробітну плату робітників – відрядників, технологічні енергоресурси та ін. Носій цих витрат – продукт, виріб;
сукупні, тобто повна собівартість (S) –сума постійних (Sпост) та змінних (Sзмін) витрат: S = Sпост + Sзмін;
Приклад. Постійні витрати Sпост = 2500 тис. грн..; ціна реалізації одиниці продукції р = 35 тис. грн.; змінні витрати на одиницю продукції Sзмін = 22 тис. грн..
Критичний обсяг виробництва: Qкрит = Sпост / p - Sзмін. Розрахувавши критичний обсяг виробництва можна встановити, скільки одиниць продукції потрібно реалізувати, щоб постійні витрати були покриті маржинальним доходом, який дає кожна реалізована одиниця продукції.
Qкрит = 2500 / 35 – 22 = 192 од.
Припустимо, що служба маркетингу наполягає на збільшенні витрат на рекламу; водночас підвищилась орендна плата і тарифи на послуги зв’язку. Унаслідок цього постійні витрати збільшились до 2750 тис. грн. Визначимо, який обсяг продукції треба реалізувати в цих умовах, щоб покрити новий розмір постійних витрат. Обчислюємо: Qкрит = 2750 / 35 – 22 = 211 од.
Визначення критичного обсягу виробництва (точки беззбитковості рис. 3) суцільною лінією позначено перший варіант постійних витрат, штриховою – другий.
Таким чином, за умови стабільності цін і змінних витрат на одиницю продукції і при збільшенні постійних витрат точка беззбитковості зміщується вправо. Для того щоб покрити постійні витрати в розмірі 2500 тис. грн.., достатньо реалізувати 192 одиниці продукції, а для покриття постійних витрат у розмірі 2750 тис. грн.. потрібно вже реалізувати 211 одиниць продукції. Збільшення обсягу реалізації продукції понад критичне значення забезпечує одержання прибутків (натомість зменшення призводить до збитків).
У діяльності підприємства може постати потреба у визначенні постійних витрат, прийнятних цін реалізації або змінних витрат на одиницю продукції.
Приклад. Виходячи з заданого обсягу реалізації продукції Q = 180 од. (контракти укладені саме на такий обсяг) з фіксованою ціною за одиницю р = 35 тис. грн. і заданим рівнем змінних витрат на одиницю продукції Sзмін = 22 тис. грн.. визначити критичний для підприємства рівень постійних витрат: Sкритпост = Q* (p – Sзмін) = 180* (35 – 22) = 2340 тис. грн. Такий рівень постійних витрат дає змогу підприємству уникнути збитків.
Розглянемо приклад розрахунку критичних обсягів діяльності реалізації для багато номенклатурного виробництва.
Вихідні дані на основі наскрізного прикладу діяльності підприємства за звітний період (див. табл..1), а також допоміжні розрахунки наведені в табл.. 2.
Таблиця 2
Вихідні дані для критичного обсягу виробництва
Показники | Види виробів | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| А | В | Г | Д | Є | Ж | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ціна 1 шт., тис. грн. | 20 | 50 | 35 | 30
Узагальнений маржинальний дохід визначається як сума добутків маржинального доходу за видами виробів на їх частку: 7*0,11 + 20*0,15 + 11*0,175 + 10*0,165 + 13,2*0,14 + 15*0,26 = 13,1 тис. грн.. Критичний обсяг виробництва (точка беззбитковості) Qкрит = 2500 / 13,1 = 191 од., у тому числі (з округленням результатів до цілих) QA = 191 * 0,11 = 21 од.; QВ = 191 * 0,15 = 29 од.; QГ = 191 * 0,175 = 33 од.; QД = 191 * 0,165 = 32 од.; QЄ = 191 * 0,14 = 26 од.; QЖ = 191 * 0,26 = 50 од. За такої структури обсягів виробництва підприємство матиме виручку, яка дорівнюватиме загальним витратам (постійним та змінним). У розглядуваному прикладі (див. гр.1 табл. 1) фактичні обсяги реалізації за всіма видами виробів перевищували критичні. Це забезпечило підприємству прибуток від реалізації продукції у звітному періоді у розмірі 1000 тис. грн. Якщо підприємство реалізує продукцію в умовах недосконалої конкуренції, тобто коли зі збільшенням обсягів реалізації зменшується ціна за одиницю продукції, пошук оптимальної позиції продукції підприємства на ринку можна продемонструвати на прикладі, проілюстрованому на рис.4, вихідні дані для якого наведені в табл.3. Таблиця 3 Вихідні та розрахункові дані для визначення оптимальних обсягів реалізації продукції в умовах недосконалої конкуренції.
Примітка. Постійні витрати Sпост = 38 тис. грн.. Водночас у цьому прикладі змінні витрати на одиницю продукції не залишаються однаковими при різних обсягах виробництва. Так, зі збільшенням обсягів виробництва вони зменшуються (наприклад, завдяки знижкам при купівлі сировини у великих обсягах), а в подальшому можуть збільшуватись (наприклад, за рахунок залучення більш віддалених постачальників чи сплати надбавок за понаднормову роботу). Як випливає з даних табл. 3, максимальний прибуток підприємство отримає при обсязі реалізації 25 одиниць продукції. Прибуткова зона діяльності обмежена обсягами від 6 до 33 одиниць продукції. За її межами маржинального доходу недостатньо, щоб покрити постійні витрати підприємства, отже, підприємство зазнає збитків. Таким чином, якщо еластичність попиту перевищує одиницю, є дві точки критичного обсягу, де сукупні витрати дорівнюють виручці від реалізації. У наведеному прикладі – це 6 та 33 одиниці реалізованої продукції (див. рис. 4). За даними рівнями виручки та змінних затрат можна обчислити рівень постійних витрат, який відповідатиме максимальному прибутку. Аналогічно, виходячи із заданих рівнів інших взаємопов’язаних чинників, можна послідовно розрахувати оптимальні рівня цін на продукцію та змінних затрат. Підприємству слід уникати „ножиць”, тобто коли попит на його продукцію еластичний, а попит підприємства на споживані ресурси, наприклад на енергоносії, нееластичний.
2.3 Процес планування рентабельності. У плануванні використовують різні показники рентабельності. Усі вони відносні й показують, скільки одиниць прибутку (балансового, чистого, операційного, оподаткованого тощо). Інакше кажучи, при визначенні показників рентабельності в чисельнику завжди буде прибуток. Сукупність показників рентабельності всебічно відбиває ефективність виробничої (операційної), інвестиційної та фінансової діяльності підприємства і відповідає інтересам учасників економічного процесу. В розвинених країнах рентабельність власного капіталу вважають найважливішим підсумковим показником, де фокусуються результати всіх напрямків діяльності підприємства. Ще понад 100 років тому фінансові менеджери фірми „Дюпон” запропонували рентабельність власного капіталу Рвк визначати як добуток рентабельності реалізації за чистим прибутком Рч, оборотності активів Оа та коефіцієнта фінансової залежності (відношення сукупного капіталу до власного) Кфз, тобто Рвк = Рч * Оа * Кфз = Р/ВК = Р/V * V/A * A=П/ВК; де Р – чистий прибуток; V – чиста виручка від реалізації продукції; А – активи; П – пасиви. Приклад. Чистий прибуток становить 840 тис. грн., середньорічний розмір власних коштів – 5240 тис. грн.. (р.380, 430 та 630 форми №1), чиста виручка від реалізації – 10000 тис. грн.., середньорічна валюта балансу – 8365 тис. грн.. Розрахуємо рентабельність власного капіталу за звітний період (за вихідними даними додатка 1 та 2): Рвк = З наведеної моделі рентабельності власного капіталу випливає, що на її значення істотно впливає збільшення частки позикових коштів, тобто так званий фінансовий ліверидж (важіль), який супроводжується підвищенням ризику втрати підприємством фінансової незалежності. З огляду на цей ризик фінансовий аналітик визначає і регулює рівень фінансового важеля, з’ясовує, на скільки відсотків зміниться рентабельність власного капіталу при зміні валового прибутку (ВП) на 1% за умов різних часток позикового капіталу в пасивах підприємства. Проілюструємо дію фінансового важеля на прикладі, наведеному на рис. 5 та в таблиці 4.
Таблиця 4 Рівень фінансового важеля
Аналогічно до дії механічного важеля, що передбачає внаслідок прикладання невеликих зусиль отримання помітного результату, дія фінансового важеля полягає в тому, що незначні зміни валового прибутку можуть спричинити істотні зміни рентабельності власного капіталу. Рівень фінансового важеля: РФВ = ; РФВ п/к=30% = ; РФВ п/к=50% =; РФВ п/к=80% =; Якщо частка позикового капіталу становить 30%, то зміна валового прибутку на 1% спричинює збільшення Рвк на 1,6%, при П/К = 50% - на 2,62%, при П/К = 80% - на 63,14%. Точка перетину на рис.5 відповідає валовому прибутку 1600 тис. грн., тобто значення показника Рвк не змінюється при різних значеннях П/К (фінансовий важіль нейтральний). Якщо прибуток менший, підприємству доцільно нарощувати капітал за критерієм Рвк, використовуючи власні джерела (від’ємний фінансовий важіль), якщо прибуток більший, доцільно залучати позикові кошти (додатний важіль). Слід, при плануванні, зважати також на зворотний напрямок дії фінансового важеля. При незначному зменшені валового прибутку рентабельність власного капіталу істотно знизиться на підприємстві з високим фінансовим важелем і несуттєво – з низьким. 3. Проблеми організація стратегічного й оперативного планування на підприємстві. Планування відноситься до числа найбільше інтенсивно досліджуваних проблемних областей у теорії економіки виробництва. Воно займає найважливіше місце й у практичній діяльності підприємства. Разом з тим ретельний аналіз внутріфірмового планування свідчить про наявність у цій області ряду недоліків, найбільш важливі з який полягають у наступному. По-перше, у рамках стратегічного планування постановка цілей на багатьох підприємствах зайво формалізована. Процес виявляється недостатньо прозорим у відношенні базових ідей і інтуїтивно висунутих цільових настанов. Спроби розробок оригінальної стратегії за допомогою бюрократичних структур, як правило, не дають бажаного результату. По-друге, відсутній необхідний зв'язок між стратегічним і оперативним плануванням. Одна з головних причин цього складається в недостатній комунікації стратегічних цілей у напрямку оперативної сфери діяльності. У результаті ці мети виявляються не охопленими оперативним плануванням, що утрудняє їхню реалізацію надалі . По-третє, у рамках оперативного планування постановка цілей у власному змісті слова фактично не виробляється. Оперативні цілі базуються, як правило, на показниках попереднього періоду. І, навпаки, занадто багато уваги приділяється бюджетним питанням, користь від рішення яких дуже сумнівна через відсутність досить чітких установок цілей. Рамки організаційного поля планування на підприємстві визначаються дефіцитом знання і розходженням між формуванням і здійсненням намірів. Дефіцит знання ідентифікується як найважливіший критерій ефективності організації планової діяльності. Як перший параметр обмежувальних рамок внутріфірмового планування виступають розходження в рівні дефіциту знання. Цей рівень зв'язаний з поняттями стратегічного й оперативного планування. Дефіцит знання стосується не тільки умов і цілей планування, але і ресурсів, що повинні бути задіяні при стратегічному плануванні, і самого планового процесу. Так, до початкового моменту стратегічного планування не можна точно установити, який персонал повинний бути залучений у цю область діяльності, яка інформація і які інструменти повинні при цьому використовуватися. Знання про необхідні планові ресурси і процеси виникають тільки в ході самого планування. Другий параметр обмежувальних рамок планування визначається розходженням між формуванням і реалізацією намірів. Формування намірів може бути охарактеризоване як процес трансформації даних, виходом якого є передбачення заходів (чи більшої їхньої частини) на стадії виконання виробничої функції. Якщо обмеженість знання розглядати як величину, від якої залежить ефективність внутріфірмового планування, то можна виділити дві форми прийняття планових рішень - усвідомлені дії й інтуїцію. Якщо підприємство має у своєму розпорядженні достатній обсяг знання в явному виді, щоб визначити свої майбутні дії, то процес прийняття планових рішень протікає в усвідомленій, ефективній формі. Це раціональний елемент керування і може бути охарактеризований як управлінський фактор, що визначає заздалегідь чи цілком у значній мірі виробничу функцію. Джерелом необхідного знання є досвід і спеціальні дані. Якщо ж підприємство має у своєму розпорядженні обмежений обсяг явного знання, то прийняття планових рішень знаходить форму інтуїції. Поки неясно, яким чином здійснюється цей процес. Однак досвід свідчить, що інтуїтивно прийняті рішення дуже часто виявляються ефективними. Інтуїція являє собою ірраціональний фактор управлінських дій, що явно недостатній для опису виробничої функції. Організація процесу планування на підприємстві залежить від рівня дефіциту знання. Стратегічне планування Як засіб підвищення ефективності цього виду планування через високий дефіцит знання може бути визнана тільки координація планів у формі загальфірмового узгодження. Важливий аспект обґрунтування ефективності такого узгодження полягає в інноваційному характері самого стратегічного планування. Це виражається, зокрема, у тім, що воно не тільки виходить зі сформованих умов роботи підприємства, але і впливає на них і навіть створює нові передумови успішної діяльності. Тому найбільш краща горизонтальна координація планів, тому що будь-яка форма вертикальної координації по ієрархічних рівнях може знизити інноваційний ефект планування. Оперативне планування. На відміну від стратегічного планування, націленого на відкриття нового, у сфері оперативного планування домінує принцип конкретизації уже відомого. Дефіцит знання тут значно нижче, ніж у стратегічному плануванні. Це порозумівається, зокрема , що випливає:
У цілому підприємства мають у своєму розпорядженні тут достатній обсяг знання, щоб осмислити майбутній стан підприємства і комплекс дій. Відповідно і раціональний елемент займає більш важливе місце у формуванні намірів. Висновок. В умовах ринкової економіки чистий прибуток є основою економічного та соціального розвитку підприємства. Постійне збільшення чистого прибутку – це стале джерело фінансування розвитку виробництва (реінвестування прибутку), виплати дивідендів, створення резервних фондів, задоволення соціальних і матеріальних потреб працівників підприємства, благодійної діяльності. Чистий прибуток – найважливіший показник для оцінювання виробничої та фінансової діяльності підприємств, оскільки відбиває ступінь його активності та фінансового благополуччя, а також ефективність менеджменту. Аналіз беззбитковості і цільове планування таких показників як прибуток і рентабельність є невід'ємною частиною фінансового плану підприємства. Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи постійну платоспроможність підприємств, шляхом оперативного фінансового планування. В даній роботі ілюструється тільки частина об’ємного процесу планування на підприємстві, проте застосовувані методи, які описані в даній роботі можуть бути використані для планування не тільки прибутку і рентабельності підприємства. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
ДОДАТКИ Баланс ЗАТ „Тканини” станом на 01.01. 2001р.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточні фінансові інвестиції | 220 | 250 | 1050 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- в національній валюті | 230 | 400 | 90 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- в іноземній валюті | 240 |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші оборотні активи | 250 |
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом 2 | 260 | 3950 | 4290 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3.Витрати майбутніх періодів | 270 | 50 | 50 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
БАЛАНС | 280 | 8000 | 8730 |
Баланс ЗАТ „Тканини” станом на 01.01. 2001р.
ПАСИВ | Код | На початок року | На кінець року |
1.Власний капітал |
|
|
|
Статутний капітал | 300 | 3500 | 4000 |
Пайовий капітал | 310 |
|
|
Додатковий капітал | 320 |
|
|
Інший додатковий капітал | 330 |
|
|
Резервний капітал | 340 |
|
|
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 1000 | 1600 |
Неоплачений капітал | 360 |
|
|
Вилучений капітал | 370 |
|
|
Усього за розділом 1 | 380 | 4500 | 5600 |
2.Забезпечення наступних витрат і платежів |
|
|
|
Забезпечення виплат персоналу | 400 | 50 | 30 |
Інші забезпечення | 410 |
|
|
Страхові резерви | 415 |
|
|
Частка пере страховиків у страхових резервах | 416 |
|
|
Цільове фінансування | 420 | 100 | 120 |
Усього за розділом 2 | 430 | 150 | 150 |
3.Довгострокові зобов’язання |
|
|
|
Довгострокові кредити банків | 440 | 950 | 550 |
Інші довгострокові зобов’язання | 470 | 400 | 400 |
Усього за розділом 3 | 480 | 1350 | 950 |
4.Поточні зобов’язання |
|
|
|
Короткострокові кредити банків | 500 | 700 | 900 |
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями | 510 |
|
|
Векселі видані | 520 |
|
|
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 950 | 800 |
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|
|
|
- з одержаних авансів | 540 |
|
|
- з бюджетом | 550 | 130 | 130 |
- з позабюджетних платежів | 560 |
|
|
- зі страхування | 570 |
|
|
- з оплати праці | 580 | 180 | 160 |
- з учасниками | 590 |
|
|
- із внутрішніх розрахунків | 600 |
|
|
Інші поточні зобов’язання | 610 |
|
|
Усього за розділом 4 | 620 | 1960 | 1990 |
4.Доходи майбутніх періодів | 630 | 40 | 40 |
БАЛАНС | 640 | 8000 | 8730 |
Звіт про фінансові результати ЗАТ „Тканини” станом на 01.01.2001р.
Стаття | Код рядка | За звітний період | За попередній період | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 12000 | 11000 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Податок на додану вартість | 015 | 2000 | 1833 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Акцизний збір | 020 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 025 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші вирахування з доходу | 030 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Чистий (дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 10000 | 9167 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | 8500 | 8000 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Валовий: |
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- прибуток | 050 | 1500 | 1167 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- збиток | 055 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші операційні доходи | 060 | 150 | 120 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Адміністративні витрати | 070 | 350 | 270 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Витрати на збут | 080 | 150 | 120 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші операційні витрати | 090 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- прибуток | 100 | 1150 | 897 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- збиток | 105 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дохід від участі в капіталі | 110 | 30 | 40 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші фінансові доходи | 120 | 20 | 30 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші доходи | 130 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фінансові витрати | 140 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Втрати від участі в капіталі | 150 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші витрати | 160 |
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- прибуток | 170
2.Елементи операційних витрат
|