[ Організація та аналіз інвестиційної діяльності підприємства ]! | - | - | ||
Баланс | 1019,11 | 980,61 | -38,50 | -3,78 |
ПАСИВ 1. Власний капітал |
108,37 |
148,21 |
39,84 |
36,76 |
2. Розрахунки та інші пасиви, у т.ч.: |
|
|
|
|
довгострокові позики | - | - | - | - |
короткострокові кредити і позики | - | - | - | - |
розрахунки з кредиторами та інші розрахунки | 910,74 | 832,40 | -78,34 | -8,60 |
3. Доходи майбутніх періодів | - | - | - | - |
Баланс | 1019,11 | 980,61 | -38,50 | -3,78 |
Таблиця 2.2
Аналіз активу та пасиву балансу за 2007 р.
Показники | Абсолютна величина, тис. грн. | Зміни | ||
| на початок періоду | на кінець періоду | в абсолютному розмірі | у відсотках до розміру на початок періоду |
АКТИВ 1. Необоротні активи |
67,69 |
128,65 |
60,96 |
90,06 |
2. Оборотні активи | 912,92 | 1943,02 | 1030,10 | 112,84 |
3. Витрати майбутніх періодів | - | - | - | - |
Баланс | 980,61 | 2071,67 | 1091,06 | 111,26 |
ПАСИВ 1. Власний капітал |
148,21 |
181,73 |
33,52 |
22,62 |
2. Розрахунки та інші пасиви, у т.ч.: |
|
|
|
|
довгострокові позики | - | - | - | - |
короткострокові кредити і позики | - | - | - | - |
розрахунки з кредиторами та інші розрахунки | 832,40 | 1889,94 | 1057,54 | 127,05 |
3. Доходи майбутніх періодів | - | - | - | - |
Баланс | 980,61 | 2071,67 | 1091,06 | 111,26 |
Таблиця 2.3
Аналіз активу та пасиву балансу за 2008 р.
Показники | Абсолютна величина, тис. грн. | Зміни | ||
| на початок періоду | на кінець періоду | в абсолютному розмірі | у відсотках до розміру на початок періоду |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
АКТИВ 1. Необоротні активи |
128,65 |
127,04 |
-1,61 |
-1,25 |
2. Оборотні активи | 1943,02 | 2415,85 | 472,83 | 24,34 |
3. Витрати майбутніх періодів | - | - | - | - |
Баланс | 2071,67 | 2542,89 | 4741,22 | 22,76 |
ПАСИВ 1. Власний капітал |
181,73 |
448,28 |
266,55 |
146,67 |
2. Розрахунки та інші пасиви, у т.ч.: |
|
|
|
|
довгострокові позики | - | - | - | - |
короткострокові кредити і позики | - | - | - | - |
розрахунки з кредиторами та інші розрахунки | 1889,94 | 2094,61 | 204,67 | 10,83 |
3. Доходи майбутніх періодів | - | - | - | - |
Баланс | 2071,67 | 2542,89 | 471,22 | 22,76 |
Таблиця 2.4
Загальна оцінка стану майна
Найменування показника | Загальна оцінка стану майна | |||||||||||
| 2006 | 2007 | 2008 | |||||||||
| На початок року | На кінець року | Відхи- лення | На початок року | На кінець року | Відхи- лення | На початок року | На кінець року | Відхи- лення | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |||
Усього майна (валюта балансу), тис. грн. | 1019,11 | 980,61 | -38,5 | 980,61 | 2071,67 | 1091,06 | 2071,67 | 2542,89 | 471,22 | |||
1.Осн. засоби і необоротні активи, тис. грн. | 63,21 | 67,69 | 4,48 | 67,69 | 128,65 | 60,96 | 128,65 | 127,04 | -1,61 | |||
У відсотках до майна,% | 6,2 | 6,9 | 0,7 | 6,9 | 6,2 | -0,7 | 6,2 | 4,99 | -1,22 | |||
2. Оборотні активи (оборотний капітал), тис. грн. | 955,9 | 912,92 | -42,98 | 912,92 | 1943,02 | 1030,1 | 1943,02 | 2415,85 | 472,83 | |||
У відсотках до майна | 93,79 | 93,09 | -0,7 | 93,09 | 93,79 | 0,7 | 93,79 | 95,0 | 1,21 | |||
2.1. Запаси, тис. грн. | 570,04 | 401,85 | -168,19 | 401,85 | 1117,34 | 715,49 | 1117,34 | 929,29 | -188,05 | |||
У відсотках до оборотного капіталу | 59,63 | 44,02 | -15,61 | 44,02 | 57,50 | 13,48 | 57,50 | 38,47 | -19,03 | |||
2.2.Дебі- торська заборгованість,тис.грн. | 171 | 203,68 | 32,68 | 203,68 | 585,07 | 381,39 | 585,07 | 735,93 | 150,86 | |||
У відсотках до оборотного капіталу | 17,89 | 22,31 | 4,42 | 22,31 | 30,11 | 7,8 | 30,11 | 30,46 | 0,35 | |||
2.3. Кошти та їх еквіваленти: | ||||||||||||
У національній валюті, тис. грн. | 126,17 | 84,65 | -41,52 | 84,65 | 52,15 | -32,5 | 52,15 | 590,12 | 537,97 | |||
У відсотках до оборотного капіталу | 13,19 | 9,27 | -3,92 | 9,27 | 2,68 | -6,59 | 2,68 | 24,43 | 21,75 | |||
У іноземній валюті, тис. грн. | 5,99 | 175,53 | 169,54 | 175,53 | 50,60 | -124,93 | 50,60 | 96,15 | 45,55 | |||
У відсотках до оборотного капіталу | 0,63 | 19,23 | 18,6 | 19,23 | 2,6 | -16,63 | 2,6 | 3,98 | 1,38 | |||
3. Витрати майбутніх періодів, тис. грн. | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |||
У відсотках до майна | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Згідно даним табл. 2.4, у якій представлена загальна оцінка стану майна, можемо зробити висновки що загальна вартість майна збільшилась на 1523,78 тис. грн. на кінець 2008 року порівняно з початком 2006 року.
Найбільш вплинуло на зміну вартості майна збільшення вартості оборотних активів в основному за рахунок збільшення величини коштів.
Наявність дебіторської заборгованості створює певні труднощі, тому, що компанія буде почувати недолік фінансових ресурсів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати і т.п.
Тому ТОВ «Хартеп» повинно активно знижувати дебіторську заборгованість, що позитивно вплине на розвиток підприємства.
Данні, що приводяться в пасиві балансу, дозволяють визначити, які зміни відбулися в структурі власного і позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових засобів, тобто пасив показує, звідки взялися засоби, спрямовані на формування майна підприємства.
Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які засоби воно має у своєму розпорядженні і куди вони вкладені.
Статутний капітал – основа самостійності і незалежності підприємства. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього. Від того, наскільки оптимально відношення власного і позикового капіталів, багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії є одним з основних умов ефективної діяльності підприємства. Аналіз джерел формування майна компанії приведений у табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Аналіз джерел формування майна підприємства
Показник | 2006 | 2007 | 2008 | ||||||
| Поча- ток року | Кінець року | Відхи- лення | Поча- ток року | Кінець року | Відхи- лення | Поча- ток року | Кінець року | Відхилення |
Джерела формування | |||||||||
1. Власний капітал,тис. грн.. | 108,37 | 148,21 | 39,84 | 148,21 | 181,73 | 33,52 | 181,73 | 448,28 | 266,55 |
У % до майна | 10,63 | 15,11 | 4,48 | 15,11 | 8,77 | -6,34 | 8,77 | 17,63 | 8,86 |
1.1 Наявність власних оборотних коштів, тис. грн.. | 45,18 | 80,52 | 35,34 | 80,52 | 53,08 | -27,44 | 53,08 | 321,24 | 268,16 |
У відсотках до власного капіталу | 4,43 | 8,21 | 3,78 | 8,21 | 2,56 | -5,65 | 2,56 | 12,63 | 10,07 |
2. Позичені кошти, тис. грн. | 910,74 | 832,40 | -78,34 | 832,40 | 1889,94 | 1057,54 | 1889,94 | 2094,61 | 204,67 |
В відсотках до майна | 8,37 | 84,89 | -4,48 | 84,89 | 91,23 | 6,34 | 91,23 | 82,37 | -8,86 |
2.1. Довгострокові позики, тис. грн. | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
У відсотках до позичених коштів | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
2.2.Короткострокові позики, тис. грн. | 910,74 | 832,4 | -78,34 | 832,4 | 1889,94 | 1057,54 | 1889,94 | 2094,61 | 204,67 |
У відсотках до позичених коштів | 100 | 100 | - | 100 | 100 | - | 100 | 100 | - |
2.3. Кредиторська заборгованість, тис. грн. | 705,89 | 607,82 | -98,07 | 607,82 | 1772,63 | 1164,81 | 1772,63 | 1898,44 | 125,81 |
У відсотках до позичених коштів | 77,51 | 73,02 | -4,49 | 73,02 | 93,79 | 20,77 | 93,79 | 90,63 | -3,16 |
3. Доходи майбутніх періодів, тис.грн. | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
Аналіз даних, представлених у табл. 2.5, показує, що відбувся істотний перерозподіл у структурі джерел засобів компанії убік збільшення власного капіталу. У порівнянні з 2006 роком у 2007 році його величина збільшилася на 181,73 тис. грн. В порівнянні з 2006 роком спостерігається збільшення власного капіталу на 266,55 тис. грн. Зіставляючи структуру змін в активі і пасиві можна зробити висновок про те, через які джерела був в основному приплив нових засобів і в які активи ці нові засоби були вкладені. Якщо ріст відбувся переважно за рахунок власніх оборотних коштів як у нашому прикладі то, як правило, збільшення мобільності майна носить стабільний характер, виходить, висока мобільність майна невипадкова і повинна розглядатися як позитивний фактор фінансового стану ТОВ «Хартеп».
2.3 Аналіз ліквідності та фінансової стійкості підприємства
Потреба в аналізі ліквідності балансу виникає у зв’язку з обмеженістю фінансових ресурсів і необхідністю оцінки кредитоспроможності підприємства.
Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін погашення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов’язань.
Ліквідність активів – величина, зворотна ліквідності балансу за часом перетворення типів активів у грошову форму. Чим меньше потрібно часу, щоб даний вид активу знайшов грошову форму, тим вище його ліквідність.
У залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, активи підприємства розділяються на наступні групи.
Найбільш ліквідні активи (А1).До них відносяться всі статті коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується в такий спосіб:
(2.1)
Швидко реалізовані активи (А2). До цієї групи активів відносяться активи, для звертання яких у грошову форму потрібно більш тривалий час: готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, векселі отримані.
Ця група розраховується так:
(2.2)
Повільно реалізовані активи (А3). Набагато більший термін знадобиться для перетворення виробничих запасів у незавершеному виробництві в готову продукцію, а потім у кошти. Крім того, до цієї групи активів відносяться витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли до перших двох груп. Розрахунок цього показника робиться в такий спосіб:
(2.3)
Важко реалізовані активи (А4). До цієї групи відносяться необоротні активи підприємства, вартість яких відбита в першому розділі активу балансу:
(2.4)
Пасиви балансу групуються за ступенем настання терміну їхньої оплати. З даних балансу повну інформацію для проведення такого угруповання одержати неможливо. Для проведення цієї процедури можна користатися даними, що маються в примітках до звітів.
При проведенні внутрішнього аналізу, якщо мається доступ до даних аналітичного обліку, таке угруповання можна зробити більш точним. При цьому в першу групу пасивів потраплять зобов’язання, термін оплати яких уже наступив. Четверта група буде представлена довгостроковими пасивами (термін погашення яких більш одного року). Віднесення зобов'язань, що залишилися, до другої чи третьої групи пасивів індивідуально для кожного підприємства. При цьому необхідно орієнтуватися на ступінь ліквідності другої і третьої груп активів. Тобто термін погашення пасивів, що відносяться до другої групи, повинний відповідати терміну перетворення в кошти активів другої групи і т.д.
Якщо ж у розпорядженні аналітика маються лише дані, приведені в балансі, використовується більш стандартний підхід: зобов'язання підприємства групуються відповідно до передбачуваних термінів погашення. У цьому випадку угруповання проводиться відповідно до загальновизнаних представлень про терміновість погашення того чи іншого виду зобов’язань.
Використовуючи цей критерій, зобов’язання компанії можна згрупуватинаступним чином.
Найбільш термінові зобов’язання (П1). До них прийнято відносити кредиторську заборгованість по придбаних товарах, робіт, послуг:
(2.5)
Короткострокові пасиви (П2). До цієї групи відносяться текущі короткострокові позикові засоби, зобов’язання по розрахунках та інші зобов'язання. Крім того, сюди варто віднести також частину пасивів, представлених у розділі другому пасиву балансу «Забезпечення майбутніх виплат і платежів». Іншими словами, у цю групу відносяться статті четвертого розділу пасиву за винятком кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, і статті другого і п'ятого розділів пасиву з обліком обговорених вище обмежень. Формула визначення суми таких пасивів має наступний вигляд:
(2.6)
Довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства, відображеними в третьому розділі пасиву балансу, а також статтями другого і п’ятого розділів пасиву балансу, не віднесеними до другої групи:
(2.7)
Постійні (стійкі) пасиви (П4) – це статті першого розділу активу балансу:
(2.8)
Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо має місце співвідношення:
А1≥П1, А2≥П2, АЗ≥ПЗ, А4≤П4
Співвідношення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями дозволяє оцінити миттєву ліквідність підприємства, тобто здатність негайно погасити зобов’язання наявними коштами.
Зіставлення швидко реалізуємих активів з короткостроковими пасивами характеризує поточну ліквідність підприємства, тобто його здатність відповідати за поточними зобов’язаннями.
Зіставлення повільно реалізуємних активів з довгостроковими пасивами відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів.
Свідчить про дотримання мінімального рівня фінансової стійкості, тобто про наявність у підприємства власних оборотних коштів.
Для характеристики ліквідності даного підприємства в табл. 2.6, 2.7, 2.8 приведемо розрахунок груп активів і пасивів.
Таблиця 2.6
Аналіз ліквідності балансу за 2006 рік
Актив | На початокроку | На кінецьроку | Пасив | На початокроку | На кінецьроку | Платіжний надлишок (+) або нестача (-) | |
|
|
|
|
|
| + | - |
1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 198,66 | 295,23 | 1. Найбільш термінові зобов’язання (П1) | 910,74 | 832,40 | -712,08 | -537,14 |
2. Швидко реалізуючі активи (А2) | 187,2 | 215,84 | 2. Короткостро- кові пасиви (П2) | - | - | 187,20 | 215,84 |
3. Повільно реалізуючі активи (А3) | 570,04 | 401,85 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | - | - | 570,04 | 401,85 |
4. Важко реалізуючі активи (А4) | 63,21 | 67,69 | 4. Поточні пасиви (П4) | 108,37 | 148,21 | -45,16 | -80,52 |
БАЛАНС | 1019,11 | 980,61 | БАЛАНС | 1019,11 | 980,61 | - | - |
Аналіз ліквідності говорить про те що в 2006 році баланс не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 712,08 тис.грн., але на кінець 2006 року відбулось зменшення цього показника.
Таблиця 2.7
Аналіз ліквідності балансу за 2007 рік
Актив | На початокроку | На кінецьроку | Пасив | На початокроку | На кінецьроку | Платіжний надлишок (+) або нестача (-) | |
|
|
|
|
|
| + | - |
1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 295,23 | 228,01 | 1. Найбільш термінові зобов’язання (П1) | 832,40 | 1889,94 | -537,14 | -1661,93 |
2. Швидко реалізуючі активи (А2) | 215,84 | 597,67 | 2. Короткостро- кові пасиви (П2) | - | - | 215,84 | 597,67 |
2. Повільно реалізуючі активи (А3) | 401,85 | 1117,34 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | - | - | 401,85 | 1117,34 |
4. Важко реалізуючі активи (А4) | 67,69 | 128,65 | 4. Поточні пасиви (П4) | 148,21 | 181,73 | -80,52 | -53,08 |
БАЛАНС | 980,61 | 2071,67 | БАЛАНС | 980,61 | 2071,67 | - | - |
В 2007 році баланс також не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 537,17 тис.грн. більш того на кінець 2007 року відбулось збільшення цього показника до 1661,93 тис.грн. Ситуація не покращується бо найбільш ліквідні активи в порівнянні з початком періоду зменьшуються.
В 2008 році при порівнянні найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язанняим також є платіжна нестача в розмірі 1661,93 тис.грн. на початок року. На кінець же року платіжна нестача складає 1360,13 тис.грн. Показники ліквідності активів достатньо високі. Високі показники ліквідності також є свідоцтвом зниження ризику. Стабільний стан підприємства і вміння розраховуватися по своїм зобов’язанням може привернути білше клієнтів.
Таблиця 2.8
Аналіз ліквідності балансу за 2008 рік
Актив | На початокроку | На кінецьроку | Пасив | На початокроку | На кінецьроку | Платіжний надлишок (+) або нестача (-) | |
|
|
|
|
|
| + | - |
1. Найбільш ліквідні активи (А1) | 228,01 | 734,48 | 1. Найбільш термінові зобов’язання (П1) | 1889,94 | 2094,61 | -1661,93 | -1360,13 |
2. Швидко реалізуючі активи (А2) | 597,67 | 752,08 | 2. Короткостро- кові пасиви (П2) | - | - | 597,67 | 752,08 |
2. Повільно реалізуючі активи (А3) | 1117,34 | 929,29 | 3. Довгострокові пасиви (П3) | - | - | 1117,34 | 929,29 |
4. Важко реалізуючі активи (А4) | 128,65 | 127,04 | 4. Поточні пасиви (П4) | 181,73 | 448,28 | -53,08 | -321,24 |
БАЛАНС | 2071,67 | 2542,89 | БАЛАНС | 2071,67 | 2542,89 | - | - |
Результати аналізу ліквідності балансу компанії представлені в табл.2.9.
Таблиця 2.9
Результати аналізу ліквідності балансу підприємства
Норматив ліквідності | Значення показника по роках (на кінець року) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2006 | 2007 | 2008 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
А1≥П1 | < на -537,17 | < на -1661,93 | < на -1360,13 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
А2≥П2 | > на 215,84 | > на 597,67 | > на 752,08 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
А3≥П3 | > на 401,85 | > на 1117,34 | > на 929,29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
А4≤П4 | < на -80,52
Логіка розрахунку показників поточної ліквідності полягає в тому, щоб виявити здатність підприємства погасити поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок поточних активів. Коефіцієнт поточної ліквідності розраховується по формулі: (2.9) Розрахунок коефіцієнтів ліквідності необхідно проводити на початок і кінець періоду. Це дозволяє виявити динаміку цих коефіцієнтів. Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховується по формулі: (2.10) Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, скільки гривень швидкореалізрваних активів приходиться на 1 грн. поточної заборгованості. У випадку, якщо коефіцієнт швидкої ліквідності більше або дорівнює 0, підприємство має стійке фінансове положення. Важливе значення в аналізі ліквідності балансу має розрахунок показника абсолютної ліквідності, що показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашена негайно (грошима). Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховується по формулі: (2.11) Нормативне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності – більше або дорівнює 0,2. Коефіцієнти ліквідності розразовані по роках і представлені в табл.2.10. Коефіцієнт поточної ліквідності не є абсолютним показником здатності підприємства повернути борги, тому що він характеризує лише наявність оборотних коштів, а не їхню якість. Коефіцієнт швидкої ліквідності на відміну від коефіцієнта поточної ліквідності не має такого недоліку і є більш строгим показником, тому що при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). Таблиця 2.10 Коефіцієнти ліквідності підприємства
Коефіцієнт поточної ліквідності в 2006 році трішки збільшився порівняно з початком року на 0,05. На 0,07 пункти зменшився коефіцієнт поточної ліквідності в 2007 році. На кінець 2008 року коефіцієнт збільшився на 0,12 пункти. На кінець 2008 року спостерігається не дуже значне збільшення усіх коефіцієнтів ліквідності в порівняні з початком періоду. Таблиця 2.11 Розрахунок поточних активів
Як видно з табл. 2.11, в аналізованому періоді оборотні кошти підприємства збільшилися, що в цілому є позитивним явищем діяльності підприємства. Однак постатейний аналіз структури оборотних коштів підприємства показує, що в основному їхнє збільшення відбулося за рахунок наднормативних запасів і росту дебіторської заборгованості за товари. У той же час кошти підприємства збільшилися, тому першочерговою задачею керівництва підприємства є погашення дебіторської заборгованості за товари і реалізація наднормативних запасів, що значно вплине на поліпшення показника швидкої ліквідності і підвищення платоспроможності підприємства. Хоча при цьому Дебіторська заборгованість з розрахунків зменшується, що позитивно впливає на роботу підприємства. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона зв’язана, насамперед, із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудові відповідних алгоритмів оцінки немає. У відношенні методів рішення цієї задачі існує два основних підходи: для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства виробляється тільки на підставі даних пасиву балансу; для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв’язок між активом і пасивом балансу, тобто просліджувати напрямок використання засобів. Безумовно, коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною – важливо не тільки те, звідки притягнуті засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень. Другий підхід є більш повним, і з економічної точки зору більш виправданим. Тому оцінку фінансової стійкості підприємства проведемо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву баланса, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозв’язок між джерелами формування засобів підприємства і структурою вкладень. Перший крок у цьому блоці аналізу фінансового стану підприємства – оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Дані показники можна розділити на два блоки: коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів; коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих засобів. Таблиця 2.12 Оцінка відносних показників фінансової стійкості підприємства
Коефіцієнт забазпеченность власними обототними засобами (ВОЗ) характеризує наявність ВОЗ, необхідних для фінансовї незалежності підприємства. У нашому випадку відбувається ріст показника, що говорить про збільшення фінансової незалежності підприємства та зменшення ризику фінансових вкладень. Але при цьому значення нижче нормативого. Тільки на кінець 2008 року вони стало більше 0,1, а саме 0,13. Це свідчить про те, що підприємство стало платоспроможним. Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами показує яка частина виробничих запасів фінансується за рахунок ВОЗ. Значення коефіцієнта для ТОВ «Хартеп» не перевищує 0,5 у розглянутому періоді. Отже, запаси на підприємстві майже повністью фінансуються за рахунок ВОЗ. Коефіцієнт маневрування власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. На нашому підприємстві частка власних засобів досить маленька і складає відповідно 42 і 54 копійки на кожну гривню на початку і кінці 2006 року, зменшився цей показник у 2007 році до 31 копійки, в 2008 році він знов збільшився до 72 копійок. Індекс постійного активу показує долю необоротних активів у власному капіталі підприємства. На нашому підприємстві значення цього показника залишається менше одиниці. Це означає, що необоторні активи сформовані більшою часткою за рахунок власного капіталу. Коефіцієнт довгострокового залучення коштів характеризує структуру довгострокових пасивів підприємства, що складаються з власного капіталу та довгострокових зобов’язань. Зростання коефіцієнту довгострокового залучення коштів в динаміці є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все у більшій мірі залежить від зовнішніх факторів. У нашому випадку ми не можемо розрахувати цей коефіцієнт, бо ТОВ «Хартеп» взагалі не має довгострокових зобов’язань, що говорить про незалежність підприємства від зовнішніх факторів. Коефіцієнт зносу характеризує долю вартості основних засобів списаних на затрати майбутніх періодів у першу вартість основних засобів. Тільки на кінець 2008 року значення перевищує нормативне. Коефіцієнт реальної вартості майна показує яку долю в активах підприємства займають засоби промисловості. Він визначаеє рівень прмислового потенціалу підприємства, забезпеченність промисловими процесами, засобами промисловості. В нашому випадку відбувається коливання значення коефіцієнта, що може бути зумовлене різними причинами. Оборотні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують господарський процес і повністю використовуваних під час першого операційного циклу. На практиці до них відносять: майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менш 1-го року або 1-го операційного циклу, якщо він перевищує рік. Ціль аналізу оборотних активів – забезпечення такої їхньої організації, яка би забезпечила ефективність їхнього використання. Стан оборотних коштів підприємства характеризується в першу чергу їхньою наявністю на певну дату. Наявність ВОЗ визначається наступним чином: підсумок 1-го розділу пасиву (380ф.1) – підсумок 1-го розділа активу (080ф.1). Крім цього існують й інші підходи до формування алгоритму розрахунку даного показника: ВОЗ = оборотні активи (260ф.1) – поточні зобов’язання (620ф.1). Таблиця 2.13 Показники оборотності оборотних коштів
| 2,64 | 1,51 | 2,73 | -1,13 | 1,22 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4. Тривалість одного обороту | 136,41 | 238,70 | 132,11 | 102,29 | -106,59 |
Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з їхнім нормативом на підприємстві дає можливість установити недолік або надлишок оборотних коштів. Недолік ВОЗ пояснюється наступними причинами:
несвоєчасне фінансування приросту нормативу обігових коштів;
наявність невідособленої дебіторської заборгованості;
значний ріст цін у результаті інфляційних процесів;
недоодержання передбачених доходів;
незадовільна діяльність маркетингової служби.
Надлишок ВОЗ виникає по таким причинам:
перевищення фактично одержаного прибутку над передбаченим планом;
несплата в повному обсязі платежів у бюджет і державні цільові фонди;
безкоштовні надходження, отримані ТМЦ від інших організацій.
За даними табл. 2.13 бачимо, що чистий дохід підприємства росте як і оборотні кошти.
Коефіцієнт оборотності відображає швидкість обороту мобільних активів підприємства. Позитивною тенденцією є збільшення показника. В нашому випадку нажаль відбувається навпаки. Отже, швидкість обороту мобільних активів підприємства постійно знижується.
Тривалістть одного обороту показує період за який оборотні засоби підприємства здійснюють 1 оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві (у днях). Чим менше значення цьго показника, тим краще для підрпємства.
Таблиця 2.14
Зведена таблиця коефіцієнтів ділової активности підприємства
Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Відхилення 2007/2006 | Відхилення 2008/2007 |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Коефіцієнт оборотності активів | 2,47 | 1,41 | 2,57 | -1,06 | 1,16 |
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | 12,24 | 5,29 | 8,80 | -6,95 | 3,51 |
3. Термін оборотності дебіторської заборгованості | 29,41 | 68,05 | 40,91 | 38,64 | -27,14 |
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | 2,54 | 1,36 | 2,63 | -1,18 | 1,27 |
5. Термін оборотності кредиторської заборгованості | 141,73 | 264,71 | 136,88 | 122,98 | -127,83 |
6. Коефіцієнт оборотності запасів | 4,56 | 2,44 | 5,12 | -2,12 | 2,68 |
7. Тривалість оборотності запасів | 78,93 | 147,54 | 70,31 | 68,61 | -77,23 |
8. Тривалість операційного циклу | 165,82 | 306,75 | 173,02 | 140,93 | -133,73 |
Коефіцієнт оборотності активів характеризує швидкість обороту сукуних активів підприємства та показує кількість оборотів, зроблених активами за аналізований період. Позитивною тенденцією є збільшення показника в динаміці, що ми і спостерігаємо.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості характеризує швидкість обороту дебіторської заборгованості підприємства. Показує кількість оборотів, зроблених дебіторською заборгованістью за аналізований період. Позитивною тенденцією є ріст показника. У нашому випадку показник коливається, що свідчить про постійні зміни дебіторської заборгованості.
Термін оборотності дебіторської заборгованості відображає кількість днів, за які погашається дебіторська заборгованость підприємства. Позитивною тенденцією є зманшення. В нашому випадку звичайно ми спостерігаємо коливання.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості характеризує швидкість обороту кредиторської заборгованості підприємства.
Термін оборотності кредиторської заборгованості відображає кількість днів, за які погашається кредиторська заборгованость.
Коефіцієнт оборотності запасів характеризує швидкість обороту матеріальних запасів підприємства. Позитивною тенденцією є ріст показника.
Тривалість оборотності запасів показує період одного обороту запасів, тобто швидкість їх перетворення із матеріальної у грошову форму.
Аналізуючи структуру й динаміку оборотних активів варто враховувати:
для стабільного виробництва й налагодженої реалізації потрібна характерна й стабільна структура оборотних активів;
збільшення частки виробничих запасів може означати їхнє нагромадження під дією неліквідів, свідоме їхнє нагромадження у зв’язку з перебоями в поставках, нарощуванні виробничого потенціалу підприємства, прагнення, шляхом вкладення у виробничі запаси, захистити грошові активи від знецінювання за рахунок інфляції;
зменшення величини виробничих запасів може призвести до дефіциту окремих видів сировини й матеріалів, перебоям у виробничому процесі, недовантаження виробничих потужностей;
збільшення дебіторської заборгованості може відбуватися за наступних причин: нераціональна кредитна політика підприємства стосовно покупців, неплатоспроможність і навіть банкрутство деяких споживачів, занадто високі темпи нарощування обсягів продажів, ріст реалізації продукції в кредит, зміну форм розрахунків й ін.
різке скорочення дебіторської заборгованості може настати у результаті негативних взаємин із клієнтами, зменшенні продажів у кредит, втратою споживачів і т.д.;
тенденція скорочення частки грошових засобів у складі оборотних активів може свідчити про виникнення фінансових труднощів на підприємстві;
про поліпшення структури оборотних активів свідчить зменшення частки виробничих запасів, збільшення грошових засобів.
Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» з використанням абсолютних та відносних показників. До абсолютних відносять виручку (сукупну та чисту), валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування та чистий прибуток (збиток). До відносних – темпи приросту цих показників.
Виконання експрес-аналізу фінансових результатів діяльності підприємствапредставлені в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15
Аналіз рівня динаміки показників фінансових результатів діяльності підприємства
Показники | 2006 | 2007 | 2008 | Відхилення 2007/2006 | Відхилення 2008/2007 |
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 2466,03 | 2153,61 | 5938,99 | -312,42 | 3785,38 |
2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 2213,43 | 1849,78 | 5234,18 | -363,65 | 3384,4 |
3. Валовий прибуток (збиток) | 252,6 | 303,83 | 704,81 | 51,23 | 400,98 |
4. Адміністративні витрати | 221,94 | 289,19 | 397,37 | 67,25 | 108,18 |
5. Фінансовий результат від операційної діяльності | (19,66) | (53,46) | 245,32 | (33,8) | 191,86 |
6. Фінансовий результат від звичайної діяльності | 46,12 | 42,08 | 325,14 | -4,04 | 283,06 |
7. Чистий прибуток (збиток) | 39,84 | 33,52 | 266,55 | -6,32 | 233,04 |
Чистий дохід підприємства у 2007 році зменшився на 312,42 тис.грн., але у 2008 році він вже зріс на 3785,38 тис.грн.
Фінансовий результат від операційної діяльності у 2006 і 2007 роках був збитковий, але в 2008 році підприємство мало 191,86 тис.грн.
Від звичайної діяльності підприємство усі три роки отримувало прибуток і у 2008 році він (прибуток) був більший, ніж від операційної на 79,82 тис.грн.
2.4 Аналіз використання інвестиційного потенціалу підприємства
Для потенційних інвесторів та суб'єктів господарювання надзвичайно важливо мати результати аналізу всіх видів діяльності підприємства і насамперед інвестиційої та фінансової. На основі бухгалтерської та фінансової звітності суб'єктів господарювання, аналізу існуючих методик проведення фінансового аналізу [22, 52, 53, 15, 16, 33] та досвіду роботи підприємств пропонується система показників щодо оцінки інвестиційного потенціалу суб'єкта господарювання. Насамперед це стосустьсн існуючих форм звітності.
Методика включає два етапи оцінки інвестиційного погенціллу суб'єкта господарювання [35]. На рис. 2.1 наведено методичний підхід та послідовність, проведення аналізу використання інвестиційного потенціалу підприємства.
Перший етап — це проведення аналізу інвестиційної діяльності за такими групами показників:
1. Показники фінансової стійкості та структури капіталу.
2. Показники рентабельності капіталу.
3. Показники реальних та фінансових інвестицій. Це показники бухгалтерської та фінансової форми звітності. Слід враховувати, що ф. 1 вміщує показники на початок та кінець звітного року, ф. 2 – це показники в цілому за рік, ф 3 – надходження та витрати за трьома видами діяльності підприємства в цілому за рік.
Для інвестиційної діяльності будь-кого підприємства важливо враховувати такі показники:
чистий рух грошових коштів підприємства (прибуток від усіх видів діяльносі (Пд) та амортизаційні (АВ) відрахування (ф.3, ряд.400, гр.3 (або5) + ф.2, ряд.260));
прибуток підприємства (Пд) від усіх видів діяльності (операційна, фінансова, інвестиційна (ф.3, ряд.400, гр.3 (або 5));
прибуток (Пінв) від інвестиційної діяльності (ф.3, ряд.300, гр.3 (або5)).
4. На підставі цього підходу та показників прибутковості підприємства пропонується наступна, четверта, група показників чистого потоку грошових коштів:
Рис.2.1. Етапи проведення аналізу використання інвестиційного потенціалу підприємства
4 1. Відношення чистого потоку грошових коштів (ЧПГК) щодо:
1) підсумку балансу (ВБ):
(2.12)
2) інвестиційного капіталу (ІК):
(2.13)
3) акціонерного капіталу (АК):
(2.14)
4) прибутку від усіх видів діяльності (Пд):
2.15)
5) оподаткованого прибутку:
(2.16)
6) чистого прибутку (ЧП) підприємства:
(2.17)
7) прибутку від інвестиційної діяльності (Пінв):
(2.18)
4.2. Відношення прибутку від усіх видів діяльності (Пд) до:
1) інвестиційного капіталу (ІК):
(2.20)
2) прибутку від інвестиційної діяльності (Пінв):
(2.21)
4.3. Відношення прибутку від інвестиційної діяльності (Пінв) до інвестиційного капіталу (ІК):
(2.22)
5. Показники використання інвестиційних ресурсів:
1) рівень доходу від участі в капіталі (РДу.к.):
(2.23)
2) рівень фінансових доходів на 1 грн. витрат (РДф):
(2.24)
3) рівень інших доходів на 1 грн. витрат (РДін):
(2.25)
Розрахунки груп показників аналізу інвестиційної діяльності приведені в табл. 2.16.
Таблиця 2.16
Аналіз інвестиційної діяльності
Показники | 2006 | 2007 | 2008 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відношення чистого потоку грошових коштів до підсумку балансу
Представлені розрахунки у табл. 2.16 свідчать про можливість ТОВ «Хартеп» розвивати інвестиційну діяльність. Відношення чистого потоку грошових коштів до підсумку балансу збільшується у динаміці, що говорить про постійне збільшення грошових надходжень, які можна спрямовувати на інвестиційну діяльність. Відношення чистого потоку грошових коштів до інвестиційного капіталу не має чіткого росту або зниження. Показник коливає, що свідчить про не ефективне управління інвестиційним капіталом, на що варто звернути увагу. Відношення чистого потоку грошових коштів до акціонерного капіталу дорівнює попередньому показнику, тому що підприємство не має довгострокових зобов’язань. Відношення чистого потоку грошових коштів до прибутку від усіх видів діяльності зменшується у динаміці, що являється негативною рисою. Відношення чистого потоку грошових коштів до оподаткованого прибутку також знижується – зменшення грошових надходжень. Ріст відношення чистого потоку грошових коштів до прибутку від інвестиційної діяльноті позитивно характеризує ТОВ «Хартеп». Відношення прибутку від усіх видів діяльності до інвестиційного капіталу коливає, що свідчить про не ефективне управління інвестиційним капіталом. Відношення прибутку від усіх видів діяльності до прибутку від інвестиційної діяльності має стрімкий ріст. Відношення прибутку від інвестиційної діяльності до інвестиційного капіталу – йде тенденція спаду показника. Рівень інших доходів на 1 грн. витрат також цде на зниження. Наступний етап проведення аналізу інвестиційного потенціалу – це аналіз руху грошових коштів за всіма видами діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової) на основі Ф. 3 звітності. Рух грошових коштів за операційною, інвестиційною та фінансовоюдіяльністю дозволяє визначити прибутковість підприємства і в той же час – дефіцит або надлишок грошових коштів. Форма 3 відображає порядок фінансування операцій будь-якого підприємства та використання ним фінансових ресурсів. Вона надає користувачам фінйнсової звітності дані щодо оцінки спроможності підприємства залучати і використовувати грошові кошти та їх еквіваленти. Звіт про рух грошових коштів вміщує інформацію, яка дає можливість оцінити фінансову гнучкість підприємства, а саме його спроможність генерувати значні грошові кошти для своєчасного реагування на несподівані виникаючі потреби (надзвичайні) та його можливості. Дані про рух грошових коштів за минулі періоди, а особливо від основної діяльності, допомагає оцінити фінансову гнучкість підприємства. Оцінка здатності підприємства пережити, наприклад, несподіване падіння попиту, може включати в себе аналіз руху грошових коштів від основної діяльності за минулі періоди Чим істотніше потоки грошових коштів, тим вище здатність підприємства витримати несприятливі зміни економічних умов. Висновки до розділу 2 1. ТОВ «Хартеп» відповідно до існуючих стандартів на автоматизовані системи забезпечується виконання всього циклу розробки й впровадження, а також здійснюється авторський нагляд, гарантійне й післягарантійне обслуговування. У спектр послуг входить розробка проекту системи, придбання, поставка й монтаж устаткування, розробка проекту й уведення в експлуатацію локальної обчислювальної мережі підприємства, організація каналів зв’язку з вилученими об’єктами, розробка й виготовлення оригінального встаткування. 2. Весь комплекс робіт з розробки й впровадження АСУ в ТОВ «Хартеп» проводиться під управлінням системи якості, що має сертифікат відповідності міжнародному стандарту ІSO 9001-2001 (№ UA2.003.575 системи сертифікації УкрСЕПРО й №130743 Bureau Verіtas Qualіty Іnternatіonal (BVQІ) UK). У своїй практичній діяльності фахівці ТОВ «Хартеп» орієнтуються на міжнародні стандарти й технології побудови інформаційних систем – ІSO 9001, ІSO 9003, CMM. 3. ТОВ «Хартеп» займається комплексною розробкою й впровадженням: автоматизованих систем диспетчерського керування об’єктами розподільних мереж электро-водо-тепло- і газопостачання; автоматизованих систем контролю й обліку електроенергії, різних газів, пари й стисненого повітря, рідких нафтопродуктів, води, пульпи, тепла; автоматизованих систем розрахунків зі споживачами промисловий і побутовий сектори; автоматизованих систем керування технологічними процесами; розробкою й впровадженням локальних і корпоративних мереж. А також підприємство займається виробничою діяльністю: виготовлення (і розробка по вимогах замовника) промислових контролерів (контролерів контрольованих пунктів); виготовлення (і розробка по вимогах замовника) концентраторів телемеханічних мереж (центральних приемопередающих станцій); виготовлення інтелектуальних лічильників витрати газу; розробка й виготовлення модулів для приватного застосування (вводу-висновку, узгодження протоколів, гальванічної розв’язки й т.п.). 4. Фінансовий аналіз ТОВ «Хартеп» показав, що підприємство з економічої точки зору не погане, але потребує роботи над ним. Майже усі показники знаходяться в нормі. 5. Загальна вартість майна збільшилась на 1523,78 тис. грн.на кінець 2007 року порівняно з початком 2006 року. Найбільш вплинуло на зміну вартості майна збільшення вартості оборотних активів в основному за рахунок збільшення величини коштів. 6. ТОВ «Хартеп» повинно активно знижувати дебіторську заборгованість, що позитивно вплине на розвиток підприємства. 7. Відбувся істотний перерозподіл у структурі джерел засобів компанії убік збільшення власного капіталу. У порівнянні з 2006 роком у 2007 році його величина збільшилася на 181,73 тис. грн. В порівнянні з 2006 роком спостерігається збільшення власного капіталу на 266,55 тис. грн. 8. Аналіз ліквідності говорить про те що в 2006 році баланс не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 712,08 тис.грн., але на кінець 2006 року відбулось зменшення цього показника. 9. В 2007 році баланс також не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 537,17 тис.грн. більш того на кінець 2007 року відбулось збільшення цього показника до 1661,93 тис.грн. Ситуаціє не покращується бо найбільш ліквідні активи в порівнянні з початком періоду зменьшуються. 10. В 2008 році при порівнянні найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язанняим також є платіжна нестача в розмірі 1661,93 тис.грн. на початок року. На кінець же року платіжна нестача складає 1360,13 тис.грн. Показники ліквідності активів достатньо високі. Високі показники ліквідності також є свідоцтвом зниження ризику. Стабільний стан підприємства і вміння розраховуватися по своїм зобов’язанням може привернути білше клієнтів. 11. Необхідно звернути увагу, що всі показники у 2007 році мають значення менше нормативних та у порівнянні з 2006 роком. Але у 2008 році показники підвищуюються і навіть стають вище, ніж у 2006 році. Це може бути зумовлено зростанням кредиторської та дебіторської заборгованості у 2007 році. 3. МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ ОБ’ЄКТІВ ІНВЕСТУВАННЯ ДЛЯ ТОВ «ХАРТЕП» 3.1 Структурно-функціональна модель процесу організації інвестиційної діяльності підприємства Дослідження проблем інвестування завжди перебувало в центрі економічної науки. Це зумовлено тим, що інвестиціі зачіпають самі глибинні основи господарської діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. В умовах ринкової економіки ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів їхнього розвитку та підвищення конкурентоспроможності в значною мірою визначається рівнем їхньої інвестиційної активності і діапазоном інвестиційної діяльності. Коло питань, розв'язуваних цим видом функціонального управління підприємством досить великий, так як інвестиційні рішення нерозривно пов'язані з усіма іншими видами діяльності підприємства та усіма стадіями його життєвого циклу, формують його перспективну організаційну структуру та інвестиційну культуру. Інвестиції – всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) [2]. Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави з реалізації інвестицій [2]. Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі [2]: інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими ассоціаціями, об'єднаннями та товариствами, організаціями, іншими юридичними особами; державного інвестування; іноземного інвестування; спільного інвестування коштів і цінностей громадянами та юридичними особами України та іноземних держав. Приріст капіталу повинен бути достатнім для того, щоб компенсувати інвестору відмову від використання наявних коштів на споживання в поточному періоді, винагородити його за ризик, відшкодувати втрати від інфляції в поточному періоді. Джерелом приросту капіталу і рушійним мотивом здійснення інвестицій є прибуток, що отримується від них. Ці два процеси – вкладення капіталу та отримання прибутку – можуть відбуватися в різній часовій послідовності. При послідовному протіканні цих процесів прибуток виходить відразу ж після завершення інвестицій у повному обсязі. При паралельному їх протіканні отримання прибутку можливе ще до повного завершення процесу (після першого його етапу). При інтервальному протіканні цих процесів між періодом завершення інвестицій та отримання прибутку проходить певний час, тривалість якого залежить від особливостей конкретного інвестиційного проекту. Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Так, якщо мова йде про заміщення наявних виробничих потужностей, рішення може бути прийняте досить безболісно, оскільки керівництво підприємства ясно уявляє собі, в якому обсязі і з якими характеристиками необхідні нові основні засоби. Завдання ускладнюється, якщо мова йде про інвестиції, пов'язані з розширенням основної діяльності, оскільки в цьому випадку необхідно врахувати цілий ряд нових факторів: можливість зміни положення фірми на ринку товарів, доступність додаткових обсягів матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, можливість освоєння нових ринків та ін . В умовах ринкової економіки можливостей для інвестування досить багато. Однак існує чинник фактору ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовах невизначеності, ступінь якої може значно варіювати. Так, у момент придбання нових основних засобів ніколи не можна точно пророчити економічний ефект цієї операції. Прийняття рішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінської діяльності, базується на використанні різних формалізованних і неформалізованних методів та критеріїв. Ступінь їх сполучення визначається різними обставинами, в тому числі й тим із них, наскільки менеджер знайомий з наявним апаратом, застосовним у тому чи іншому конкретнному випадку. У вітчизняній і закордонній практиці відомий цілий ряд формалізованних методів, за допомогою яких розрахунки можуть служити основою для прийняття рішень в області інвестиційної політики. Якогось універсального методу, придатного для всіх випадків життя, не існує. Тим не менше, маючи деякі оцінки, отримані формалізованими методами, нехай навіть певною мірою умовні, легше приймати остаточні рішення. Позитивними характеристиками структурно-функціональної моделі є можливість заочно ілюструвати порядок дій при формуванні інвестиційної діяльності та оцінки якості формування та реалізації інвестиційної діяльності. Структурно-функціональна модель огрганізації інвестиційної діяльності передбачає використання CASE-засобу в програмному продукті BPwin за стандартом: IDEF0, який передбачає опис етапів модельованого процесу. Особливостями стандарту IDEF0 є те, що він дозволяє подати алгоритм організації у вигляді діаграми, наглядно представити послідовність дій формування основних напрямів інвестиційної діяльності. Реалізація цього стандарту здійснюється у такий спосіб. І етап – побудова основного блоку організації. Його суть полягає у складанні контекстної діаграми моделі. Контекстну діаграму «Організувати інвестиційну діяльність підприємства» подано на рис. 3.1. На контекстній діаграмі по центру знаходиться блок головної задачі, який відображає сутність моделі, мету її побудування та передбачає сукупність запитань, на які має відповідати модель. З усіх боків до головного блоку надходять інтерфейсні дуги, які визначають: вхідну інформацію, необхідну для здійснення організації інвестиційної діяльності; назву модельованого процесу; ініціатора – особу, під управлінням якої проводиться робота по організації інвестиційної діяльності – фінансовий аналітик та механізм, із застосуванням якого реалізується модельований процес (автоматизоване робоче місце); вихідний документ, тобто результат, який необхідно отримати (в нашому випадку – це інвестиційний проект, в який підприємство може вкласти грошові кошти).
Рис. 3.1. Контекстна діаграма моделі у стандарті IDEF0 На другому етапі моделювання відбувається декомпозиція контекстної діаграми (блок А0 на рис. 3.1), результатом чого є діаграма, що відбиває структуру, тобто сукупність етапів процесу, який відображено контекстною діаграмою. Для модельованого процесу таку діаграму подано на рис. 3.2. Як видно з рис. 3.2, процес формування основних напрямків стратегії організації інвестиційної діяльності, передбачає три послідовних етапи (тобто таких, що мають пріоритет у послідовності їх виконання, виконуються один за одним) – аналіз діяльності підприємства (блок А1 на рис. 3.2), виявлення актуального об’єкту інвестування (блок А2 на рис. 3.2) та безпосередньо вібір інвестиційного проекту (блок А3 на рис. 3.2). Результати попереднього етапу є вхідними даними для наступного (блок А1 та блок А2 на рис. 3.2). Що стосується функціонального блоку А2, то в ньому вихід («Актуальний об’єкт інвестування») є управляючою дією для функціонального блоку А3 («Вибрати інвестиційний прект»).
Рис. 3.2. Діаграма декомпозиції контекстної діаграми (стандарт IDEF0) Такий взаємозв’язок між зазначеним етапами відображає логіку дії фінансового аналітика, який при аналізі поточного стану, використовуючи дані фінансової звітності (вхід блоку А1), має, з одного боку, керуватися, а з іншого – обмежуватися методикою розрахунку (інтерфейсні дуги, які входять у верхню сторону функціонального блоку). У даному випадку «обмеження» полягає у тому, що модель повинна мати таке структурування, щоб довести до аналітика фінансового відділу коло питань, які він має вирішувати та на що орієнтуватися при виконанні своїх функціональних обов’язків. Зауважимо, що для всіх етапів таким керуючим обмеженням є методичні розрахунки, що визначає послідовність проведення розрахункових операцій, та розпорядження керівництва. Також слід зазначити, що у якості механізму (інтерфейсні дуги, які входять у нижню сторону функціонального блоку) виконання всіх етапів моделі, окрім фінансового аналітика, відображено й автоматизоване робоче місце, оскільки його використання не тільки сприяє зменшенню помилок, викликаних людським чинником, а й прискорює розрахункові процедури. Подальше побудування моделі передбачає декомпозицію етапу «Виявити актуальний об’єкт інвестування» – блок А2 на рис. 3.2. Діаграму декомпозиції цього блоку подано на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Діаграма декомпозиції етапу «Виявити актуальний об’єкт інвестування» (стандарт IDEF0) Як видно з рис. 3.3, структурна побудова цієї діаграми передбачає виконання послідовності таких процесів: виявлення фінансових ресурсів, що маються для інвестування – блок А21; оцінка актуальності можливих обєктів – блок А23; вибір потенційного обєкту інвестування– блок А24; Далі побудування моделі передбачає декомпозицію етапу «Вибрати інвестиційний проект» – блок А3 на рис. 3.2. Діаграму декомпозиції цього блоку подано на рис. 3.4.
Рис. 3.4. Діаграма декомпозиції етапу «Вибрати інвестиційний проект» (стандарт IDEF0) Рис. 3.4 показує, що структурна побудова цієї діаграми передбачає виконання послідовності таких процесів: визначення сроку окупності інвестицій– блок 31; розрахунок коефіцієнту ефективності інвестицій – блок А32; визначення чистої поточної вартості – блок А34; аналіз параметрів інвестиційного проеку – блок А36. Застосування CASE-засобу моделювання бізнес процесів підприємницької одиниці дозволив представити у стандарті IDEF0 процес формування основних напрямків організації інвестиційної діяльності підприємства як єдиної системи, та при її подальшій декомпозиції наявно відобразити сценарій діяльності фінансового аналітика при виконанні своїх обов’язків щодо модельованої предметної області. 3.2 Рекомендації щодо інвестування коштів на банківський депозит Підприємства постійно стикаються з необхідністю інвестицій, тобто із вкладенням фінансових коштів у різні програми та окремі заходи (проекти) з метою організації нових, підтримки та розвитку діючих виробництв (виробничих потужностей), технічної підготовки виробництва, отримання прибутку та інших кінцевих результатів, наприклад природоохоронних, соціальних та ін. Це можуть бути цільові банківські вклади, цінні папери, фінансові вкладення в технології, машини й устаткування, ліцензії, майнові права, інтелектуальні цінності. Для прийняття рішення про вкладення коштів у проект чи банк, необхідно глибоко проаналізувати всі можливі варіанти. Можливим варіантом інвестування коштів є вкладення їх в банк на депозит. Проведення депозитних операцій підприємствами України регулюється Правилами здіснення депозитних операцій для банківських депозитів. Депозит – сума грошей, поміщена вкладником в банк на певний або невизначений термін. Банк пускає ці гроші в оборот, а в обмін виплачує вкладникові відсотки. Депозит є боргом банку перед вкладником, тобто, підлягає поверненню [12]. У періоди нормального розвитку економіки банківський вклад є однією з найменш вигідних і найменш ризикованих форм вкладення грошей і може служити в якості мінімального орієнтиру в розрахунках. Розрізняють [12]: Депозит до запитання – депозит без зазначення строку зберігання, який повертається на першу вимогу вкладника. Зазвичай по ощадним вкладами нараховуються відсотки за ставками нижче відповідних для строкових депозитів. Депозитом до запитання можуть за угодою з банком або за законами окремих держав бути кошти на Чековий рахунок у банку. Строковий депозит – депозит під відсотки, внесений на певний термін і вилучати повністю після закінчення обумовленого терміну. Строкові депозити менш ліквідні, ніж ощадні вклади до запитання, але приносять більш високий відсоток доходу. Також можливі різні конструкції вкладу: депозит з можливістю поповнення, часткового вилучення. Звичайна закономірність: чим більше термін вкладу, тим вище його прибутковість. При розміщенні великих сум рекомендується розбивати їх на кілька депозитів – у разі необхідності можна буде вилучити лише частину коштів, зберігши прибутковість по іншим, однак при цьому банк може запропонувати менший дохід. Перевагами депозиту є: надійність збереження коштів; зручність; мінімізація ризиків вкладення. Але великим недоліком являється вплив інфляції на кошти, що знаходяться на депозитному вкладі. Не всі банки займаються депозитними вкладами для юридичних осіб. Але, як правило, відсоткова ставка для юридичних осіб більша, ніж для фізичних. Вклади коштів юридичних осіб на депозитний рахунок оформлюються комерційним банком шляхом відкриття термінового депозитного рахунку з укладенням договору банківського вкладу або видачі депозитного вкладу. По договору банківського депозиту (вкладу) комерційний банк, який прийняв кошти від вкладника або кошти, що надійшли на рахунок вкладника з іншого боку, зобов’язується сплатити вкладнику суму депозиту (вкладу) та нараховані відсотки на умовах і в порядку, передбаченому договором. Проведення короткострокового фінансового інвестування повинно базуватися на наступних принципах [41]:
Якщо підприємство вкладе зайві кошти на депозитний рахунок на один рік, то воно буде одержувати дохід тільки з суми початкових інвестицій. Вкладений капітал та нарощені проценти воно отримає в кінці року. Майбутню вартість грошових коштів можна розрахувати за такою формулою [41]: FV = PV*(1+r*n), (3.1) де FV – майбутня вартість грошових коштів; PV – початкова сума грошових коштів, вкладених у банк; r – ставка відсотку; n – кількість періодів. Величину процентів, отриманих інвестором можна розрахувати за формулою [41]: І = FV – PV (3.2) Визначимо суму коштів, яка може бути інвестована ТОВ «Хартеп» на банківський депозит виходячи з наступного. На кінець 2008 року ТОВ «Хартеп» має нерозподілений прибуток у розмірі 442,26 тис. грн., та велику дебіторську заборгованість – 735,84 тис. грн. Пропонується зменшити дебіторську заборгованість на 30% – ті замовники, які погодилися на миттєву оплату. Пропонується частину нерозподіленого прибутку (60%), та частину дебіторської заборгованості вкласти на банківський депозитний рахунок – 824,67 тис. грн. Розглянемо декілька варіантів вкладення грошових коштів підприємства на банківський депозитний рахунок (табл. 3.1) [54]. Інвестування коштів у всі банки відбувається на таких умовах:
Таблиця 3.1 Варіанти вкладення грошових коштів на банківський депозитний рахунок
| 23503,10 | 22678,43 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
«Экспобанк» | 824,67 | 1 | 20,15 | 17441,77 | 16617,10 |
З табл. 3.1 видно, що процентна ставка коливається від 16% на рік у «Діамант банк» і до 27,5% в «Укргазбанку». Середня процентна ставка по представленим банкам складає 20,89%.
Майбутня вартість грошових коштів, в залежності від вибраного банку може скласти 14019,39 тис. грн. (при процентній ставці 16%) або 23503,10 тис. грн. (при процентній ставці 27,5%). В результаті інвестування коштів у один із представлених банків ТОВ «Хатреп» може отримати від 13194,72 тис. грн. до 22678,43 тис. грн.
Найменші процентні ставки по депозиту мають наступні банки: «Діамантбанк», «Дельта банк», «Єкспобанк». Ставку, яка наближена до середньої має банк «Хрещатик». Ставки банків, які перевищують середнє значення по депозиту мають: «Кредит-Днепр КФ», «Крещатик», «Укргазбанк».
Найбільш вигідним варіантом вкладення грошових коштів на один рік є «Укргазбанк». Підприємство по закінченні року може отримати в «Укргазбанку» 22678,43 тис. грн. При виборі банку необхідно враховувати не тільки процентні ставки, а і репутацію та термін існування банку, його надійність.
Розрахуємо, яку суму грошових коштів отримає підприємство, якщо нарахування відсотків буде відбуватися щомісячно за формулою [41]:
FV = PV*(1+r/n)n*m, (3.3)
де FV – майбутня вартість грошових коштів;
PV – початкова сума грошових коштів, вкладених у банк;
r – ставка відсотку;
n – кількість періодів,
m – кількість нарахувань за рік.
Вкладення коштів у всі банки на депозитний рахунок відбувається на таких умовах:
виплата процентів відбувається щомісячно;
капіталізації процентів немає;
можливості поповнення вкладу немає;
можливості дострокового зняття частини вкладу без штрафних санкцій немає.
Варіанти вкладення грошових коштів підприємства на депозитний рахунок при нарахуванні відсотків щомісячно представлені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Варіанти вкладення грошових коштів на банківський депозитний рахунок
Назва банку | Початкова сума, тис. грн. | Кількість років | Процентна ставка | Кількість нарахувань | Майбутня вартість грошових коштів, тис. грн. | Величина процентів отриманих інвестором тис. грн. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
«Дельта Банк» | 824,67 | 1 | 19,00 | 12 | 995,75 | 171,08 |
Діамант банк | 824,67 | 1 | 16,00 | 12 | 966,74 | 142,07 |
«Кредит-Днепр КФ» | 824,67 | 1 | 22,00 | 12 | 1025,56 | 200,89 |
«Креща- тик» | 824,67 | 1 | 14,00 | 12 | 947,83 | 123,16 |
«Первий Инвестиционный банк» | 824,67 | 1 | 18,50 | 12 | 990,86 | 166,19 |
«Укргаз- банк» | 824,67 | 1 | 29,00 | 12 | 1098,32 | 273,65 |
«Экспо- банк» | 824,67 | 1 | 20,00 | 12 | 1005,60 | 180,93 |
З розрахунків, представлених у табл. 3.2 видно, що ТОВ «Хартеп» протягом року може отримати найбільшу суму коштів від «Укргазбанку», яка складе 273,65 тис. грн.
Процентна ставка не відображає реальної ефективності вкладення грошових коштів, тому вона не може бути використана для співставлення. Порівняти ефективність вкладень можна за допомогою ефективної ставки, яка визначає відносний дохід, який одержує власник капіталу, у даному випадку – підприємство, за рік у цілому.
Ефективна ставка розраховується за такими формулами [41]:
з нарахуванням процентів один раз на рік :
rэ =[(1+r*n) -1]*100%; (3.4)
при нарахуванні процентів щомісячно :
rэ =[(1+r/n)n*m -1]*100%. (3.5)
Значення ефективної ставки для всіх банків представлено у табл. 3.3.
На основі розрахункових даних, представлених в табл. 3.3 можна зробити висновок, що найбільш ефективним є вкладення коштів в «Укргазбанк». Ефективна ставка у цього банку найбільша у обох випадках: і при сплаті процентів у кінці року – 27,5%, і щомісячно – 33,18%.
Таблиця 3.3
Значення ефективної ставки при вкладенні грошових коштів підприємства на банківський депозитний рахунок
Банк | Ефективна ставка при нарахування процентів | |
| в кінці року | щомісячно |
«Дельта Банк» | 20,00 | 20,75 |
«Діамант банк» | 16,00 | 17,23 |
«Кредит-Днепр КФ» | 22,00 | 24,36 |
«Хрещатик» | 21,10 | 14,93 |
«Первый Инвестиционный банк» | 19,50 | 20,15 |
«Укргазбанк» | 27,50 | 33,18 |
«Экспобанк» | 20,10 | 21,94 |
На другому місці знаходиться «Кредит-Днепр КФ». При вкладенні коштів у цей банк початкова сума збільшиться на 22% при їх нарахуванні у кінці року і на 24,36% при щомісячній сплаті процентів.
Для ефективного використання грошових коштів вони не повинні просто знаходитися на рахунку підприємства, а їх необхідно постійно інвестувати або вкладати у банк. Підприємство повинно постійно проводити аналіз ринку та шукати найбільш прибуткові варіанти вкладання коштів.
3.3 Методичний підхід до оцінки ефективності інвестування коштів
Значення економічного аналізу для планування та здійснення інвестіціонной діяльності важко переоцінити. При цьому особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень.
Ступінь відповідальності за прийняття інвестиційного проекту в рамках того чи іншого напрямку різна. Нерідко рішення повинні прийматися в умовах, коли є ряд альтернативних або взаємно незалежних проектів. У цьому випадку необхідно зробити вибір одного або декількох проектів, спираючись на якісь критерії. Очевидно, що таких критеріїв може бути декілька, а ймовірність того, що якийсь один проект буде краще інших за всіма критеріями, як правило, значно менше одиниці.
Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, які передбачені за проектом. Як правило, у розрахунках приймається до уваги тимчасові аспект вартості грошей.
ТОВ «Хартеп» має багаторічний досвід роботи та являється багато профільним підприємством. Співпрацює з підприємствами України, Росії, Казахстану. Для підтримання свого авторитету та підвищення прибутку необхідно інвестувати кошти у власний розвиток – у виробничу діяльність.
Пропонується наступний проект – введення у виробництво оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління.
Проект представляє собою комплекс взаємопов’язаних робіт, здійснення яких забезпечує досягнення поставлених цілей проекту в рамках складеного розкладу та виділеного бюджету, а також виконання інших умов.
Введення у виробництво оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління дозволить проводити більш точне тестування та обробку програмного забезпечення, що розробляється спеціалістами на підприємстві. Технічні характеристики комплектуючих комплексу знаходяться на високому рівні, що говорить про його якість. Окрім того, встановлення такого комплексу у замовників забезпечить безконтактне обслуговування. Тобто, тестування, розробка програмного забезпечення, налагодження можна буде здійснювати на ТОВ «Хартеп», не виїжджаючи до замовника, що значно скоротить витрати на відрядження.
Планується, що споживачами стануть 85% вже існуючих замовників, таких як «Укрзалізниця», ГІВЦ НЕК «Укренерго» та всі її підрозділи (АК «Харківобленерго», АТ «Кировоградобленерго» та інші), Київський та Харківський метрополітен, Павлоградський хімічний завод та інші. Також очікується залучення нових.
Загальна вартість одного оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління з урахуванням комплектуючих приведені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Комплектуючі оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління
№ | Найменування ТМЦ | Од. | Сума без ПДВ | Сума з ПДВ |
1 | EB 6842.900 Шкаф підлоговий | шт. | 474,95 | 569,94 |
2 | SA.0044.412 Блок на 4 вентилятори | шт. | 31,98 | 38,38 |
3 | SA 8005.000 Полка висувна для клавіатури L=800 | шт. | 21,88 | 26,26 |
4 | 322 000 133 Блок 3-х конт. Розеток на 9 гнізд | шт. | 42,08 | 50,50 |
5 | EB 6011201 Плінтус 600*800*100 | шт. | 37,03 | 44,44 |
6 | Компл. 19’’кріпл. 100 елем. | шт. | 3,08 | 3,69 |
7 | SA 0052.030 Поличка стаціонарна L=300 | шт. | 61,10 | 73,32 |
8 | KVMW-H8 Коммутатор (Монітор, клавіатура, коммутатор) | шт. | 961,46 | 1153,75 |
9 | HP930S-RM LCD | шт. | 397,69 | 477,23 |
10 | Апаратно-прогр. Комплекс | шт. | 16971,94 | 20366,33 |
11 | ПО Windows Svr Std 2003 R2a Engl. | шт. | 490,00 | 588,00 |
| Разом |
| 19493,21 | 23391,85 |
Структура собівартості одного оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління з урахуванням його комплектуючих приведена у табл. 3.5.
Таблиця 3.5
Структура собівартості оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління
Стаття калькуляції | Сума | Питома вага | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Амортизація та зміст ОЗ та ін. НМА | 4469,95 | 6,00 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Допоміжні сировина та матеріали | 538,70 | 0,72 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Додаткова заробітна плата | 2552,55 | 3,43 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Загальновиробничі затрати | 8116,58 | 10,90 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основна заробітна плата | 14461,77 | 19,42 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відрахування на соцстрахування та пенс. забезп. | 5061,62 | 6,80 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Покупні комплектуючі та полуфабрикати | 21298,66 | 28,59 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Полуфабрикати власного виробництва | 212,75 | 0,29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Субпідряд | 16222,74 | 21,78 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Транспортні расході | 190,52 | 0,26 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Послуги сторонніх організацій | 1360,82 | 1,83 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Разом | 74486,65 | 100,00 Собівартість оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління складає 74486,65 грн. Планова рентабельність складає 17%. Тому ціна одного оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління складає: 74486,68*1,17 = 87149,38 грн. Прогнозні грошові надходження підприємства за 4 роки експлуатації комплектуючого оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління складають: 1-й рік – 348597,52 грн., 2-й рік – 435746,90 грн., 3-й рік – 522896,28 грн., 4-й рік – 610045,66 грн. Дисконтна ставка 13%. Стартові інвестиції 1000 тис. грн. Планується наступна кількість поставених комплексів: 1-й рік – 4 шт., 2-й рік – 5 шт., 3-й рік – 6 шт., 4-й рік – 7 шт. Розрахуємо чистий приведений ефект за наступною формулою [37]: (3.6) де Pn – щорічні грошові надходження на протязі n років; r – дисконтна ставка; IC – стартові інвестиції; n – термін реалізації проекту. Даний показник відображає різницю між дисконтованими величинами надходжень та інвестицій за проектом. Визначимо рівень доходності інвестицій за формулою [37]: (3.7) де Pn – щорічні грошові надходження на протязі n років; r – дисконтна ставка; IC – стартові інвестиції; n – термін реалізації проекту. При значенні більше одиниці проект прибутковий, тому його треба приймати. Визначимо термін окупності інвестицій. Термін окупності інвестицій – це тривалість часу, протягом якого не дисконтовані прогнозні надходження грошових коштів перевищують не дисконтовану суму інвестицій, тобто це число років, необхідних для відшкодування інвестицій. Показник терміну окупності інвестицій можна визначити за такою формулою [37]: (3.8) де IC – стартові інвестиції; - середньорічна сума грошового потоку, який визначається за формулою: (3.9) де Pn – щорічні грошові надходження на протязі n років; n – термін реалізації проекту. Метод визначення внутрішньої норми прибутковості (IRR) - тобто ставки дисконту, використання якої забезпечив би рівність поточної вартості очікуваних грошових відпливів і грошових притоків. Показник внутрішньої норми доходності – IRR характеризує максимально допустимий відносний рівень витрат, які мають місце при реалізації інвестиційного проекту. Практичне застосування цього методу зводиться до того, що в процесі аналізу вибирається два значення ставки дисконту r1 < r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2 ) функція змінювала своє значення з «+» на «-» або навпаки. Таким чином, використовують таку формулу [37]: (3.10) де IRR – це верхня межа процентної ставки, за якою фірма може окупити вкладені кошти в проект; r1 – значення табульованного коефіцієнта дисконтування, що мінімізіує позитивне значення показника NPV, тобто f(r1)=minr{f(r)>0}; r2 – значення табульованного коефіцієнта дисконтування, що максиміує негативне значення показника NPV, тобто f(r2)=maxr{f(r)<0}. Необхідно враховувати вплив інфляції на оцінку інвестицій. При зростанні інфляції, реальна вартість очікуваних грошових потоків падає. Якщо інвестор не врахує ризик інфляції, то NPV можуть бути штучно завищені. Для визначення оцінки ефективності проекту з урахуванням інфляції необхідно: або скорегувати грошові потоки на середньорічний індекс інфляції, а потім на ставку дисконту; або визначити ставку дисконту, яка б враховувала індекс інфляції (див. формула 3.11 [37]), і потім скорегувати грошові потоки за новою ставкою, яка враховує індекс інфляції. (3.11) де ri – ставка дисконту (коефіцієнт) з урахуванням інфляції; r – дисконтна ставка; i – середньорічний індекс інфляції (коефіцієнт). Результат розрахунку вище наведених показників представлені у табл. 3.6. Таблиця 3.6 Показники ефективності інвестиційного проекту
Метод розрахунку чистого приведеного доходу (NPV) дозволяє проаналізувати інвестиції, що базується на визначенні величини, отриманої шляхом дисконтування різниці між річними відтоку і притоками реальних грошей, які накопичуються протягом усього життя проекту. Якщо NPV> 0 – проект слід приймати до реалізації; Якщо NPV <0 – проект слід відхилити, так як він збитковий; Якщо NPV = 0 – проект не прибутковий і не збитковий (ситуація невизначеності). У нашому випадку NPV> 0, тобто проект слід прийняти. Метод визначення індексу рентабельності інвестицій (PI), є продовженням попереднього. Однак, на відміну від показника NPV, показник PI – це відносна величина, що характеризує рівень прибутковості інвестицій. Якщо PI> 1 – то проект прибутковий, його варто прийняти; Якщо PI <1 – проект збитковий, його варто відхилити; PI = 1 – дохідність інвестицій точно відповідає нормативу рентабельності (проект не прибутковий і не збитковий). У нашому випадку PI> 1, тобто проект слід прийняти. До методів, в яких процес дисконтування може не використовуватися відносять метод визначення строку окупності інвестицій (PP). Кількість років, необхідних для відшкодування інвестицій в даному випадку складає 2 роки та 1 місяць. Зміст розрахунку внутрішньої норми дохідності при аналізі ефективності плануємих інвестицій полягає в наступному: IRR показує максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. При ставці 29 % чистий приведений дохід буде негативним. Ставка дисконту, при якій проект буде нульовим, тобто матиме місце рівність поточної вартості очікуваних грошових відпливів і грошових притоків – 28,78 %. Проводені розрахунки дають зробити висновок про доцільність запропонованого проекту. Введення у виробництво оперативно-інформаційного комплексу автоматизованої системи диспетчерського управління прибутковий, швидкореалізуючий проект, що відповідає показникам запропонованих критеріїв. Висновки до розділу 3 1. Інвестування представляє собою один з найбільш важливих аспектів діяльності будь-якої комерційної організації, що динамічно розвивається. Інвестувати можна у цільові банківські вклади, цінні папери, фінансові вкладення в технології, машини й устаткування, ліцензії, майнові права, інтелектуальні цінності. 2. Запропоновано варіант такого інвестування коштів, як вкладення їх в банк на депозит. Депозит – це сума грошей, поміщена вкладником в банк на певний або невизначений термін. Банк пускає ці гроші в оборот, а в обмін виплачує вкладникові відсотки. Депозит є боргом банку перед вкладником, тобто, підлягає поверненню. 3. В якості банку для вкладу на депозит були розглянуті ті, які в данний період приймають депозити у юридичних осіб, а саме «Діамантбанк», «Дельта банк», «Єкспобанк», «Укргазбанк», «Кредит-Днепр КФ», «Крещатик», «Первый Инвестиционный банк». За відсотковими ставками даних банків найбільшу суму коштів ТОВ «Хартеп» може отримати від вкладу на депозитний рахунок в «Укргазбанк», яка складе 273,65 тис. грн. 4. Враховуючи, що процентна ставка не відображає реальної ефективності вкладення грошових коштів, тому вона не може бути використана для співставлення. Порівняти ефективність вкладень можна за допомогою ефективної ставки, яка визначає відносний дохід, який одержує підприємство за рік у цілому. При розрахунку ефективної ставки зробили висновок, що найбільш ефективним є вкладення коштів є в «Укргазбанк». Ефективна ставка у цього банку найбільша у обох випадках: і при сплаті процентів у кінці року – 27,5%, і щомісячно – 33,18%. 5. Для планування та здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень. 6. Запропоновано варіант інвестувати кошти у власний розвиток – інвестиції у виробничу діяльність. Було запропоновано ввести у виробництво оперативно-інформаційний комплекс автоматизованої системи диспетчерського управління, який дозволить проводити більш точне тестування та обробку програмного забезпечення, що розробляється спеціалістами на підприємстві. У результаті проведених розрахунків пропонується прийняти проект до реалізації. 4. ОХОРОНА ПРАЦІ НА ТОВ «ХАРТЕП» 4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на ТОВ «Хартеп» У даному розділі проведено аналіз стану охорони праці у відділі бухгалтерії ТОВ «Хартеп». Відділ бухгалтерії знаходиться на третьому поверсі шестиетажної адміністративної будівлі ТОВ «Хартеп», стіни якого виконані зі збірних навісних пеносілікатних панелей по серії СТ-02-11/61. Товщина стін – 250 мм. Перекриття виконані з залізобетонних плит. Приміщення відділу бухгалтерії є кутовим, вікно звернуто на південний схід і виходить у двір. Розміри приміщення – 7,7 м х 6,2 м х 3,5 м. Загальна площа приміщення – 47,7 м2. Об'єм приміщення – 167,1 м3. Кількість працюючих у відділі бухгалтерії – 3 людини. Згідно СНіП ІІ -90-81 [8] та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [7], на одного працюючого повинно припадати не менше 4,5 м2 площі і не менше 15 м3 об'єму приміщення. Таким чином, показники питомої площі та обсягу в розрахунку на одного працівника відповідають вимогам зазначеного нормативного акта. Стіни відділу бухгалтерії обклеєні шпалерами кольору «сафарі» (білий з жовтим відтінком) з бежевим та світло-сірим візерунком. На стінах розміщенні календарі, карти, схеми, плакати, що створюють зручність у роботі. Стеля побілена, підлога вкрита світло-коричневим паркетом. На вікнах є бежеві жалюзі, на підвіконні розташовані кімнатні рослини. Офісні меблі мають світло-коричневий колір. Таким чином, інтер'єр приміщення сприяє створенню робочої атмосфери і в той же час завдяки спокійній колірній гамі сприяє зниженню психофізіологічних навантажень під час роботи. Крім офісних меблів, у відділі бухгалтерії розташовані 3 комп'ютери, 1 принтер (лазерний), 1 телефонний апарат. До метеорологічних (мікрокліматичних) умов праці відносяться температура, відносна вологість і швидкість руху повітря в приміщенні. При цьому у відповідних нормативних документах прийнято виділяти оптимальні та допустимі метеорологічні умови праці. До оптимальним мікрокліматичних умов відносять такі сполучення кількісних параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального та теплового стану організму без напруження механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Допустимими умовами є такі сполучення кількісних параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати переходящі та швидко нормалізующіся зміни функціонального та теплового стану організму, що супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції, що не виходять за межі фізіологічних пристосовувальних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні теплові відчуття: погіршення самопочуття і зниження працездатності. У відділі бухгалтерії температура повітря в теплий період складає 20 – 25 оС, в холодний – 16 – 19 оС, у перехідний – 14 – 17 оС. У відповідності зі СНіП 2.04.05-91, для адміністративно-побутових приміщень в теплий період допустимої є температура повітря до 28оС, а в холодний і перехідний – 18 – 22 оС. Оптимальної як в теплий, так і в холодний період вважається температура 20 – 22 оС. Відносна вологість повітря у відділі бухгалтерії складає 40 – 45%, у той час як, у відповідності зі СНіП 2.04.05-91 [11], припустиме значення відносної вологості – до 65%, а краще – 30 – 60% в теплий період і 30 – 45% - в холодний. Швидкість руху повітря у відділі бухгалтерії – 0,02 – 0,1 м/с (в теплий період вище, ніж в холодний) при оптимальному значенні до 0,2 м/с. Представлені розрахунки показують, що значення відносної вологості та швидкості руху повітря у відділі бухгалтерії відповідають оптимальним, в той час як температура повітря в теплий період є вище оптимальною, хоча й у межах допустимої норми, а в холодний і перехідний період – значно нижче оптимальних значень. У приміщенні відділу бухгалтерії є два вентиляційних отвори, що виконують функцію вентилювання повітря в холодний період. Крім того, в теплий період для провітрювання приміщення може бути відкрите вікно (площа частини, що відкривається – 0,4 м2). Також у приміщенні є кондиціонер «БК-2500». З огляду на відсутність у приміщенні обладнання, функціонування якого пов'язано з високим споживанням повітря, а також те, що в приміщенні працює всього 3 людини, можна зробити висновок про те, що система вентиляції і кондиціонування відділу бухгалтерії забезпечує відповідність обсягу припливного повітря потреби. Адміністративний будинок ТОВ «Хартеп» має центральне водяне двотрубне опалення з нижньою подачею. У відділі бухгалтерії труби і радіатори опалення розташовані вздовж двох стін. Як показав аналіз метеорологічних умов праці, система опалення є неефективною і не забезпечує оптимальну температуру повітря в приміщенні в холодний період, а в перехідний період має місце передчасне відключення централізованого опалення. Вікно у відділі бухгалтерії знаходиться з південно-східного боку. З 3-х робочих місць, передбачених у відділі, 2 звернені до вікна лівою стороною і 1 – правою. Оцінимо достатність природного освітлення за формулою: ≥ 0,2 … 0,166 (4.1) Підставимо у формулу фактичні значення: = 0,194 До 13:00 дня природне освітлення є достатнім. Штучне освітлення забезпечується 4-ма двотрубними світильниками типу ПРД ТУБЕ-40/220-ВПП-900УХЛ4 з люмінесцентними лампами білого світла, розташування яких забезпечує рівномірність освітлення приміщення. Всі робочі місця розташовані таким чином, що світло від ламп падає на них і справа, і зліва. Основними джерелами шуму у відділі бухгалтерії є комп'ютери (вентилятор системного блоку, звукові пристрої), а також клавіатура та кондиціонер (в теплу пору року). Рівень шуму на робочих місцях становить 30 – 45 дБА, що відповідає нормативному значенню по СН 3223-85 та ДСанПіН 3.3.2.007-98 [7]. Джерелами електромагнітних випромінювань є персональні комп'ютери та лазерний принтер. Співробітниками відділу бухгалтерії дотримуються основні положення «Інструкції з охорони праці при роботі на комп'ютерах ВДОП 2.00-5.04-96». Тому шкідливий вплив комп'ютерного обладнання на здоров'я працівників зводиться до мінімуму. В адміністративній будівлі ТОВ «Хартеп» на кожному поверсі розташовано по два туалети (чоловічий і жіночий), в кожному з яких – по два умивальника. На третьому поверсі розташовано 12 кабінетів, загальне число співробітників, постійні робочі місця яких розташовані на третьому поверсі – 16 чоловік. Крім того, тимчасово на поверсі може знаходитися до 30 чоловік. Таким чином, кількість санітарно-побутових приміщень відповідає вимогам СНіП 2.09.04-87 та СНіП 2.0.02-89. На п'ятому поверсі будинку розташований пункт харчування, розрахований на 20 посадкових місць. З огляду на те, що в будівлі знаходиться близько 300 постійних робочих місць, наявного пункту харчування явно недостатньо. Таблиця 4.1 значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці. Таблиця 4.1 Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці
4.2 Техніка безпеки Встановлені у відділі бухгалтерії комп'ютери оснащені процесорами Intel-Celeron-233 і К6-200 і 14-ти дюймовими моніторами. Лазерний принтер – НР LaserJet-6L. Деталі та вузли комп'ютерів вироблені в Тайвані. Лазерний принтер зроблений в Китаї. Рік випуску комп'ютерів – 1997, лазерного принтера – 1999. Таким чином, комп'ютерне обладнання, встановлене у відділі бухгалтерії є фізично і морально застарілим, що надає негативний вплив не тільки на продуктивність і результативність праці, але й на стомлюваність і стан здоров'я працюючих. Для захисту від електромагнітних випромінювань на моніторі комп'ютера є захисний екран, який до того ж виконує антибликову функцію. Розміщення обладнання відповідає «Інструкції з охорони праці при роботі на комп'ютерах ВДОП 2.00-5.04-96» та іншим санітарним нормам. Все комп'ютерне обладнання працює під напругою 220 В. Всього в приміщенні є 4 електричні розетки напругою 220 В, які розташовані в стінах, що не мають дверних або віконних прорізів, на висоті близько 1 м від підлоги. Розміщення електропроводки в приміщенні відповідає вимогам відповідних нормативних актів. Для захисту людей від ураження електричним струмом під час роботи на комп'ютерах застосоване заземлення (задні стінки системних блоків та захисні екрани з'єднані з елементами меблів, не контактує з людиною в процесі його роботи на комп'ютері і при використанні периферійних пристроїв (принтера)). Приміщення відділу бухгалтерії можна віднести до класу приміщень без підвищеної електробезпеки. Проведемо розрахунок величини струму, що походить через тіло людини при небезпечному дотику до трифазної мережі із заземленою нейтраллю. Uф = 220 В, Rч = 1000 Ом, rз = 4 Ом, отримаємо: 0219 А = 219 мА, що є смертельним для людини. Iч – струм, що проходить через тіло людини, А; Uф – фазова напруга, В; Rч – опір тіла людини, Ом; rз – опір заземлення, Ом. При двофазному дотику до мережі людина знаходиться під лінійною напругою Uл = Uф, відповідно і струм, що проходить через тіло людини, буде в разів більше, тобто складе 219 мА * = 381 мА. Безпечне час спрацьовування захисту визначається за формулою: (4.2.) При дотику до однієї фази мережі найбільш допустимий час спрацьовування захисту складе: 0,228 с При дотику до двох фаз мережі: 0,131 с Дотик до мережі із заземленою нейтраллю напругою 220 В для людини є смертельно небезпечним. Тому при проектуванні таких мереж необхідно пред'являти високі вимоги до захисту, так як вона повинна спрацювати за 0,1 – 0,2 с. При цьому дотик до двох фаз мережі є більш небезпечним, ніж дотик до однієї фази. При роботі на обладнанні, що живиться від трифазної заземленої мережі з напругою 220 В, (наприклад, комп'ютерне обладнання у відділі бухгалтерії) необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки. 4.3 Пожежна безпека У ТОВ «Хартеп» є посада інженера з охорони праці, техніки безпеки та пожежної безпеки. Він проводить обов'язковий інструктаж з охорони праці та техніки безпеки з кожним новим працівником, а також консультує працівників з цих питань на їхнє прохання. Крім того, кожен новий співробітник при прийомі на роботу в обов'язковому порядку проходить інструктаж з керівником підрозділу. У кожному підрозділі, де встановлені комп'ютери, є примірник «Інструкції з охорони праці при роботі на комп'ютерах ВДОП 2.00-5.04-96». У кожному підрозділі ТОВ «Хартеп» є інструкція про заходи щодо дотримання пожежної безпеки і призначений відповідальний за пожежну безпеку (у відділі бухгалтерії відповідальним за пожежну безпеку є начальник відділу). У приміщеннях відділів заборонено куріння, і на кожному поверсі є спеціально виділене місце для паління. Крім того, в кінці кожного робочого дня черговий по ТОВ «Хартеп» відключає подачу електроенергії на кожному поверсі, що запобігає можливість короткого замикання в нічний час. За специфікою виконуваних робіт відділу бухгалтерії можна присвоїти категорію пожежної небезпеки В. Ступінь вогнестійкості будинку – 2, тобто відповідає категорії пожежонебезпеки виконуваних робіт. Можливими причинами виникнення пожежі у відділі бухгалтерії можуть бути: порушення працівниками правил пожежної безпеки (наприклад, паління в приміщенні); вихід з ладу обладнання або електропроводки. Для запобігання виникнення пожежі здійснюється суворий контроль над дотриманням персоналом правил протипожежної безпеки, а також проводиться профілактика виходу обладнання з ладу. На третьому поверсі в загальнодоступному місці знаходиться вогнегасник. Крім того, у разі виникнення пожежі для його гасіння може використовуватися вода з умивальників, розташованих в туалетах, для подання якої до місця займання можуть використовуватися відра, розташовані у допоміжному приміщенні. У приміщенні відділу бухгалтерії є система пожежної сигналізації. Папір як найбільш пожежонебезпечний матеріал зберігається далеко від можливих джерел займання (комп'ютерів і принтерів) в ящику столу. Інші горючі речовини та матеріали у відділі бухгалтерії не використовуються і не зберігаються. У разі виникнення пожежі евакуація людей та матеріальних цінностей з відділу може здійснюватися тільки через двері, так як вікно захищено металевою решіткою. Евакуація людей та матеріальних цінностей з третього поверху може здійснюватися через двоє двухстворчатих дверей шириною 1,2м, що ведуть на загальні та пожежні сходи, а також ліфтом. Обидвоє сходів та ліфт ведуть у вестибюль першого поверху, звідки евакуація може здійснюватися через парадний вихід загальною шириною 2,5 м або через пожежний вихід (ширина – близько 1,5 м). Для поліпшення стану охорони праці у відділі бухгалтерії та у ТОВ «Хартеп» в цілому необхідно здійснити наступні заходи: відмова від централізованого опалення будинку та забезпечення його децентралізованою котельною установкою. Слід врахувати, що проектний і виробничий потенціал підприємства дозволить виготовити таку установку власними силами і тим самим зекономити значні кошти; заміна дерев'яних вікон у будинку металопластиковими. У поєднанні з попереднім заходом це дозволить отримати не тільки соціальний, але й економічний ефект як за рахунок підвищення продуктивності праці працівників внаслідок поліпшення умов праці, так і за рахунок більш ефективного використання теплової енергії; установка на робочих місцях світильників для збільшення їх освітлення у відповідності з встановленими нормами; заміна комп'ютерів більш сучасними, що мають, зокрема, монітори з більш досконалим захистом від електромагнітних випромінювань, що дозволяють отримати більш природне й чітке зображення. Однак при заміні комп'ютерів слід врахувати характер робіт, виконуваних у відділі (тобто відсутність необхідності використовувати складні програми), що дозволить відмовитися від придбання комп'ютерної техніки надмірно високої продуктивності та зі спеціальними можливостями і, відповідно, заощадити кошти; організація пункту харчування у вільному приміщенні на першому поверсі, який, завдяки вільному доступу сторонніх відвідувачів і вдалому розташуванню в центрі міста, може стати прибутковим напрямком діяльності підприємства; організація трудового процесу таким чином, щоб робота на комп'ютерах чергувалися з іншими видами робіт, що дозволить ще більше знизити шкідливий вплив електромагнітних випромінювань на працівників. Санітарно-гігієнічні умови праці в відділі бухгалтерії здебільшого відповідають встановленим нормам, за винятком температури повітря, освітлення робочих місць та умов харчування. Причини невідповідності – неефективність системи централізованого опалення, недостатність штучного освітлення у відділі і брак місць у наявному пункті харчування. Встановлене у відділі бухгалтерії комп'ютерне обладнання є фізично і морально застарілим і потребує заміни, тому що надає негативний вплив на стомлюваність і стан здоров'я працюючих. Крім того, незважаючи на те, що приміщення відділу бухгалтерії можна віднести до класу приміщень без підвищеної електробезпеки, при дотику працівника до елементів комп'ютерного обладнання, які знаходяться під напругою (що може відбутися у випадку виникнення несправності в роботі цього обладнання), або до несправної електропроводці може мати місце летальний результат. Тому при роботі на комп'ютерному обладнанні необхідно дотримуватися вимоги техніки безпеки, а також забезпечувати справність цього обладнання. Ступінь вогнестійкості будівлі відповідає категорії пожежонебезпеки робіт, які виконуються у відділі бухгалтерії. В цілому стан протипожежної безпеки в адміністративній будівлі ТОВ «Хартеп» є задовільним. Заходи, запропоновані в цьому розділі, приведуть до поліпшення стану охорони праці у відділі бухгалтерії та у ТОВ «Хартеп» у цілому, тобто в результаті їх реалізації всі показники, що характеризують ті чи інші сторони стану охорони праці, будуть приведені у відповідність з нормативними значеннями. Висновки до розділу 4 Для поліпшення стану охорони праці у відділі бухгалтерії та у ТОВ «Хартеп» в цілому необхідно здійснити наступні заходи: відмова від централізованого опалення будинку та забезпечення його децентралізованою котельною установкою. Слід врахувати, що проектний і виробничий потенціал підприємства дозволить виготовити таку установку власними силами і тим самим зекономити значні кошти; заміна дерев'яних вікон у будинку металопластиковими. У поєднанні з попереднім заходом це дозволить отримати не тільки соціальний, але й економічний ефект як за рахунок підвищення продуктивності праці працівників внаслідок поліпшення умов праці, так і за рахунок більш ефективного використання теплової енергії; установка на робочих місцях світильників для збільшення їх освітлення у відповідності з встановленими нормами; заміна комп'ютерів більш сучасними, що мають, зокрема, монітори з більш досконалим захистом від електромагнітних випромінювань, що дозволяють отримати більш природне й чітке зображення. Однак при заміні комп'ютерів слід врахувати характер робіт, виконуваних у відділі (тобто відсутність необхідності використовувати складні програми), що дозволить відмовитися від придбання комп'ютерної техніки надмірно високої продуктивності та зі спеціальними можливостями і, відповідно, заощадити кошти; організація пункту харчування у вільному приміщенні на першому поверсі, який, завдяки вільному доступу сторонніх відвідувачів і вдалому розташуванню в центрі міста, може стати прибутковим напрямком діяльності підприємства; організація трудового процесу таким чином, щоб робота на комп'ютерах чергувалися з іншими видами робіт, що дозволить ще більше знизити шкідливий вплив електромагнітних випромінювань на працівників. ВИСНОВОК 1. Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах. Інвестиції є невід'ємною складовою частиною сучасної економіки. Від кредитів інвестиції відрізняються ступенем ризику для інвестора (кредитора) – кредит і відсотки необхідно повертати в обумовлені терміни незалежно від прибутковості проекту, інвестиції повертаються і приносять дохід в прибуткових проектах. Якщо проект є збитковим – інвестиції можуть бути втрачені. 2. Для планування та здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, що проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень. 3. Головним напрямком попереднього аналізу є визначення показників можливої економічної ефективності інвестицій, тобто віддачі від капітальних вкладень, які передбачаються проектом. Як правило, в розрахунках приймається до уваги тимчасової аспект вартості грошей. 4. При аналізі інвестиційних проектів виходять із певних припущень. По-перше, з кожним інвестиційним проектом прийнято пов'язувати грошовий потік. Найчастіше аналіз ведеться по роках. Передбачається, що всі вкладення здійснюються в кінці року, що передує першому року реалізації проекту, хоча в принципі вони можуть здійснюватися протягом кількох наступних років. Приплив (відплив) грошових коштів відноситься до кінця чергового року. 5. ТОВ «Хартеп» відповідно до існуючих стандартів на автоматизовані системи забезпечується виконання всього циклу розробки й впровадження, а також здійснюється авторський нагляд, гарантійне й післягарантійне обслуговування. У спектр послуг входить розробка проекту системи, придбання, поставка й монтаж устаткування, розробка проекту й уведення в експлуатацію локальної обчислювальної мережі підприємства, організація каналів зв’язку з вилученими об’єктами, розробка й виготовлення оригінального встаткування. 6. Весь комплекс робіт з розробки й впровадження АСУ в ТОВ «Хартеп» проводиться під управлінням системи якості, що має сертифікат відповідності міжнародному стандарту ІSO 9001-2001 (№ UA2.003.575 системи сертифікації УкрСЕПРО й №130743 Bureau Verіtas Qualіty Іnternatіonal (BVQІ) UK). У своїй практичній діяльності фахівці ТОВ «Хартеп» орієнтуються на міжнародні стандарти й технології побудови інформаційних систем – ІSO 9001, ІSO 9003, CMM. 7. ТОВ «Хартеп» займається комплексною розробкою й впровадженням: автоматизованих систем диспетчерського керування об’єктами розподільних мереж электро-водо-тепло- і газопостачання; автоматизованих систем контролю й обліку електроенергії, різних газів, пари й стисненого повітря, рідких нафтопродуктів, води, пульпи, тепла; автоматизованих систем розрахунків зі споживачами промисловий і побутовий сектори; автоматизованих систем керування технологічними процесами; розробкою й впровадженням локальних і корпоративних мереж. А також підприємство займається виробничою діяльністю: виготовлення (і розробка по вимогах замовника) промислових контролерів (контролерів контрольованих пунктів); виготовлення (і розробка по вимогах замовника) концентраторів телемеханічних мереж (центральних приемопередающих станцій); виготовлення інтелектуальних лічильників витрати газу; розробка й виготовлення модулів для приватного застосування (вводу-висновку, узгодження протоколів, гальванічної розв’язки й т.п.). 8. До теперішнього часу замовниками фірми «Хартеп» стали найбільші підприємства країн СНД. 9. Підприємства енергетичної галузі, підприємства транспортної галузі, хімічній промисловості, металургійній промисловості, машинобудівній промисловості, гірській галузі, будівельній промисловості й ін. 10. Фінансовий аналіз ТОВ «Хартеп» показав, що підприємство з економічої точки зору не погане, але потребує роботи над ним. Майже усі показники знаходяться в нормі. 11. Загальна вартість майна збільшилась на 1523,78 тис. грн.на кінець 2007 року порівняно з початком 2006 року. Найбільш вплинуло на зміну вартості майна збільшення вартості оборотних активів в основному за рахунок збільшення величини коштів. 12. ТОВ «Хартеп» повинно активно знижувати дебіторську заборгованість, що позитивно вплине на розвиток підприємства. 13. Відбувся істотний перерозподіл у структурі джерел засобів компанії убік збільшення власного капіталу. У порівнянні з 2006 роком у 2007 році його величина збільшилася на 181,73 тис. грн. В порівнянні з 2006 роком спостерігається збільшення власного капіталу на 266,55 тис. грн. 14. Аналіз ліквідності говорить про те що в 2006 році баланс не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, що буде зростати за рахунок майбутніх надходжень і платежів а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 712,08 тис.грн., але на кінець 2006 року відбулось зменшення цього показника. 15. В 2007 році баланс також не вважаєтьяс абсолютно ліквідним бо зіставлення найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язаннями відбиває перспективну ліквідність, а в нашому випадку нерівність не виконується. На початок року платіжна нестача була 537,17 тис.грн. більш того на кінець 2007 року відбулось збільшення цього показника до 1661,93 тис.грн. Ситуаціє не покращується бо найбільш ліквідні активи в порівнянні з початком періоду зменьшуються. 16. В 2008 році при порівнянні найбільш ліквідних активів з найбільш терміновими зобов’язанняим також є платіжна нестача в розмірі 1661,93 тис.грн. на початок року. На кінець же року платіжна нестача складає 1360,13 тис.грн. Показники ліквідності активів достатньо високі. Високі показники ліквідності також є свідоцтвом зниження ризику. Стабільний стан підприємства і вміння розраховуватися по своїм зобов’язанням може привернути білше клієнтів. 17. Необхідно звернути увагу, що всі показники у 2007 році мають значення менше нормативних та у порівнянні з 2006 роком. Але у 2008 році показники підвищуюються і навіть стають вище, ніж у 2006 році. Це може бути зумовлено зростанням кредиторської та дебіторської заборгованості у 2007 році. 18. Розглянуто методичні підходи ефективності інвестування коштів. Інвестувати можна у цільові банківські вклади, цінні папери, фінансові вкладення в технології, машини й устаткування, ліцензії, майнові права, інтелектуальні цінності. 19. Запропоновано варіант такого інвестування коштів, як вкладення їх в банк на депозит. Депозит – це сума грошей, поміщена вкладником в банк на певний або невизначений термін. Банк пускає ці гроші в оборот, а в обмін виплачує вкладникові відсотки. Депозит є боргом банку перед вкладником, тобто, підлягає поверненню. 20. В якості банку для вкладу на депозит були розглянуті ті, які в данний період приймають депозити у юридичних осіб, а саме «Діамантбанк», «Дельта банк», «Єкспобанк», «Укргазбанк», «Кредит-Днепр КФ», «Крещатик», «Первый Инвестиционный банк». За відсотковими ставками даних банків найбільшу суму коштів ТОВ «Хартеп» може отримати від вкладу на депозитний рахунок в «Укргазбанк», яка складе 273,65 тис. грн. 21. Враховуючи, що процентна ставка не відображає реальної ефективності вкладення грошових коштів, тому вона не може бути використана для співставлення. Порівняти ефективність вкладень можна за допомогою ефективної ставки, яка визначає відносний дохід, який одержує підприємство за рік у цілому. При розрахунку ефективної ставки зробили висновок, що найбільш ефективним є вкладення коштів є в «Укргазбанк». Ефективна ставка у цього банку найбільша у обох випадках: і при сплаті процентів у кінці року – 27,5%, і щомісячно – 33,18%. 22. Для планування та здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, який проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обгрунтованих управлінських рішень. 23. Запропоновано варіант інвестувати кошти у власний розвиток – інвестиції у виробничу діяльність. Було запропоновано ввести у виробництво оперативно-інформаційний комплекс автоматизованої системи диспетчерського управління, який дозволить проводити більш точне тестування та обробку програмного забезпечення, що розробляється спеціалістами на підприємстві. У результаті проведених розрахунків пропонується прийняти проект до реалізації. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ Додаток А Таблиця А.1 Баланс ТОВ «Хартеп» за 2006-2008 роки
| 67.35 | 67.35 | 127.83 | 127.83 | 113.95 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
первісна вартість | 031 | 102.27 | 134.36 | 134.36 | 230.07 | 230.07 | 263.64 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
знос | 032 | (39.86) | (67.01) | (67.01) | (102.24) | (102.24) | 149.69 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 040 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
інші фінансові інвестиції | 045 | 0.09 |
|
| 0.19 | 0.19 | 0.19 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Довгострокова дебіторська заборгованість | 050 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відстрочені податкові активи | 060 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші необоротні активи | 070 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом I | 080 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
II. Оборотні активи |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Запаси: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
виробничі запаси | 100 | 200.26 | 89.94 | 89.94 | 137.69 | 137.69 | 541.29 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
тварини на вирощуванніта відгодівлі | 110 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
незавершене виробництво | 120 | 367.00 | 297.93 | 297.93 | 979.19 | 979.19 | 387.12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
готова продукція | 130 | 2.78 | 13.98 | 13.98 | 0.46 | 0.46 | 0.88 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
товари | 140 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Векселі одержані | 150 | 16.20 | 12.10 | 12.10 | 12.60 | 12.60 | 15.6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
чиста реалізаційна вартість | 160 | 169.22 | 203.29 | 203.29 | 584.94 | 584.94 | 735.84 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
первісна вартість | 161 | 169.22 | 203.29 | 203.29 | 584.94 | 584.94 | 735.84 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
резерв сумнівних боргів | 162 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з бюджетом | 170 | 1.78 | 0.39 | 0.39 | 0.13 | 0.13 | 0.09 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
за виданими авансами | 180 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з нарахованих доходів | 190 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
із внутрішніх розрахунків | 200 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інша поточна дебіторська заборгованість | 210 |
| 0.06 | 0.06 |
|
| 0.55 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточні фінансові інвестиції | 220 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Грошові кошти та їх еквіваленти: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в національній валюті | 230 | 126.17 | 84.65 | 84.65 | 52.15 | 52.15 | 590.12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в іноземній валюті | 240 | 5.99 | 175.53 | 175.53 | 50.60 | 50.60 | 96.15 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші оборотні активи | 250 | 66.50 | 35.05 | 35.05 | 125.26 | 125.26 | 48.21 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом II | 260 | 955.90 | 912.92 | 912.92 | 1943.02 | 1943.02 | 2415.85 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
III. Витрати майбутніх періодів | 270 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Баланс | 280 | 1019.11 | 980.61 | 980.61 | 2071.67 | 2071.67 | 2542.89 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
I. Власний капітал |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Статутний капітал | 300 | 0.9 | 0.9 | 0.9 | 0.9 | 0.9 | 0.9 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Пайовий капітал | 310 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Додатковий вкладений капітал | 320 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інший додатковий капітал | 330 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Резервний капітал | 340 | 5.12 | 5.12 | 5.12 | 5.12 | 5.12 | 5.12 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) | 350 | 102.35 | 142.19 | 142.19 | 175.71 | 175.71 | 442.26 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Неоплачений капітал | 360 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вилучений капітал | 370 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом I | 380 | 108.37 | 148.21 | 148.21 | 181.73 | 181.73 | 4482.8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
II. Забезпечення наступних витрат і платежів |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Забезпечення виплат персоналу | 400 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші забезпечення | 410 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Страхові резерви | 415 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Частка перестраховиків у страхових резервах | 416 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Цільове фінансування | 420 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом II | 430 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
III. Довгострокові зобов'язання |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Довгострокові кредити банків | 440 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші довгострокові фінансові зобов'язання | 450 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відстрочені податкові зобов'язання | 460 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші довгострокові зобов'язання | 470 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом III | 480 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
IV. Поточні зобов'язання |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Короткострокові кредити банків | 500 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями | 510 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Векселі видані | 520 | 204.18 | 211.61 | 211.61 | 110.03 | 110.03 | 110.03 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 705.89 | 607.82 | 607.82 | 1772.63 | 1772.63 | 1898.44 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточні зобов'язання за розрахунками: |
|
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з одержаних авансів | 540 |
|
|
|
|
| 34.96 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з бюджетом | 550 | 0.04 | 4.69 | 4.69 | 5.62 | 5.62 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з позабюджетних платежів | 560 |
|
|
|
|
| 2.25 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
зі страхування | 570 | 0.04 |
|
| 1.06 | 1.06 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з оплати праці | 580 |
| 0.03 | 0.03 | 0.03 | 0.03 |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
з учасниками | 590 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
із внутрішніх розрахунків | 600 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інші поточні зобов'язання | 610 | 0.59 | 8.25 | 8.25 | 0.57 | 0.57 | 48.93 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Усього за розділом IV | 620 | 910.74 | 832.4 | 832.4 | 1889.94 | 1889.94 | 2094.61 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
V. Доходи майбутніх періодів | 630 |
|
|
|
|
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Баланс | 640 | 1019.11 | 980.61 | 980.61 | 2071.67 | 2071.67 | 2542.89 |
Додаток Б
Таблиця Б.1
Звіт про фінансові результати ТОВ «Хартеп» за 2006-2008 роки
Стаття | Код ряд- ка | За звіт ний період 2006 року | За попере дній період | За звіт ний період 2007 року | За попере дній період | За звіт ний період 2007 року | За попере дній період |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 010 | 2922.28 | 2627.0 | 2562.66 | 2922.28 | 7102.39 | 2562.66 |
Податок на додану вартість | 015 | (456.25) | (437.14) | (409.05) | (456.25) | (1163.4) | (409.05) |
Акцизний збір | 020 |
|
|
|
|
|
|
| 025 |
|
|
|
|
|
|
Інші вирахування з доходу | 030 |
|
|
|
|
|
|
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 035 | 2466.03 | 2189.86 | 2153.61 | 2466.03 | 5938.99 | 2153.61 |
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 040 | (2213.43) | (1989.27) | (1849.78) | (2213.43) | (5234.18) | (1849.78) |
Валовий: |
|
|
|
|
|
|
|
прибуток | 050 | 252.6 | 200.59 | 303.83 | 252.6 | 704.81 | 303.83 |
збиток | 055 |
|
|
|
|
|
|
Інші операційні доходи | 060 | 6.2 | 23.38 | 3.94 | 6.2 | 6.19 | 3.94 |
Адміністративні витрати | 070 | (221.94) | (127.74) | (289.19) | (221.94) | (397.37) | (289.19) |
Витрати на збут | 080 | (32.55) | (3.6) | (23.09) | (32.55) | (47.3) | (23.09) |
Інші операційні витрати | 090 | (23.97) | (74.49) | (48.95) | (23.97) | (21.01) | (48.95) |
Фінансові результати від операційної діяльності: |
|
|
|
|
|
|
|
прибуток | 100 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
збиток | 105 |
| 18.14 |
|
| 245.32 |
|
Доход від участі в капіталі | 110 | (19.66) |
| (53.46) | (19.66) |
| (53.46) |
Інші фінансові доходи | 120 |
|
|
|
|
|
|
Інші доходи | 130 | 4.08 | 7.69 | 3.95 | 4.08 | 7.82 | 3.95 |
Фінансові витрати | 140 | 78.7 |
| 101.59 | 78.7 | 1429.0 | 101.59 |
Втрати від участі в капіталі | 150 |
|
|
|
|
|
|
Інші витрати | 160 |
|
|
|
|
|
|
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: |
| (17.0) |
| (10.0) | (17.0) | (1357.0) | (10.0) |
прибуток | 170 |
|
|
|
|
|
|
збиток | 175 | 46.12 | 25.83 | 42.08 | 46.12 | 325.14 | 42.08 |
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 180 |
|
|
|
|
|
|
Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності | 185 | (6.28) | (6.27) | (8.56) | (6.28) | (58.59) | (8.56) |
прибуток | 190 | 39.84 | 19.56 | 33.52 | 39.84 | 266.55 | 33.52 |
збиток | 195 |
|
|
|
|
|
|
Надзвичайні: |
|
|
|
|
|
|
|
доходи | 200 |
|
|
|
|
|
|
витрати | 205 |
|
|
|
|
|
|
Податки з надзвичайного прибутку | 210 |
|
|
|
|
|
|
Чистий: |
|
|
|
|
|
|
|
прибуток | 220 | 39.84 | 19.56 | 33.52 | 39.84 | 266.55 | 33.52 |
збиток | 225 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Додаток В
Таблиця В.1
Звіт про рух грошових коштів за 2006-2008 роки
Стаття | Код ряд- ка | Надхо дження за 2006 рік | Видпток за 2006 рік | Надхо дження за 2007 рік | Видпток за 2006 рік | Надхо- дження за 2007 рік | Видаток за 2006 рік | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування | 010 | 46,1 |
| 42,1 |
| 325,1 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Коригування на: амортизацію необоротних активів | 020 | 31,3 |
| 35,9 |
| 55,4 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
збільшення (зменшення) забезпечень | 030 |
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць | 040 | 6,8 |
| 1,9 |
|
| 4,4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
збиток (прибуток) від не операційної діяльності | 050 |
| 65,7 |
| 95,5 |
| 79,8 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Витрати на сплату відсотків | 060 |
|
|
|
|
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах | 070 | 18,4 |
|
|