[ Моделювання динаміки соціальних процесів ] | 13,8 | 11,2 | 81 | 7,7 | 10,6 | 138 | |
1980 | 15,2 | 10,9 | 72 | 10,6 | 15,8 | 149 | |
1990 | 12,1 | 10,6 | 88 | 11,1 | 18,3 | 165 | |
2000 | 7,6 | 7,5 | 99 | 15,5 | 21,7 | 140 | |
2002 | 8,1 | 7,6 | 94 | 16,1 | 23,1 | 143 |
Значення цієї проблеми в умовах сучасної Росії очевидно, оскільки з початком «ринкових реформ» намітилася довготривала тенденція природного спаду населення, хоча у інших країнах світу за 1990-2020 рр.. очікується приріст населення приблизно на 15%.
Перш за все, відзначимо, що до 90-х рр.. ніхто в нашій країні і за кордоном не очікував, що коефіцієнт народжуваності в Росії може виявитися меншим, ніж у розвинених країнах Заходу, оскільки питома вага жінок у дітородному віці у нас був стійко вище, рівень урбанізації нижче, а система соціальної підтримки молодої сім'ї та дитинства помітно більше стимулювала народжуваність.
Не було підстав і для значного зростання коефіцієнта смертності, оскільки починалося підвищення питомої ваги народилися і виросли в більш сприятливих соціальних умовах повоєнного періоду (у 1985-1989 рр.. Коефіцієнт смертності знизився з 11,3 до 10,7). Тим не менше, сталося непередбачене - народжуваність за 1991-1999 рр.. впала майже в 1,5 рази, смертність зросла на 29%. У результаті країна, яка у 80-ті рр.. на території РФ забезпечувала щорічний приріст близько 1 млн. чоловік (сьоме місце у світі після Китаю, Індії, США, Бразилії, Пакистану, Індонезії), нині посідає перше місце за природного спаду населення - приблизно 800 тис. осіб на рік.
Щоб планувати систему заходів з подолання цієї соціальної трагедії (а вона в перспективі може мати катастрофічні економічні наслідки), слід виявити основні фактори природного убутку росіян в сучасних умовах, визначити фінансові витрати, необхідні для її локалізації, а в подальшому переходу на траєкторію оптимального приросту населення .
В даний час існує декілька гіпотез, що пояснюють, чому саме з початком реформ в кінці XX ст. населення Росії вимирає. Одна з гіпотез зводиться до твердження, що в зниженні народжуваності в Росії винен загальноцивілізаційний прогрес, у зростанні смертності - алкоголізація населення. Нескладно переконатися в безпідставності подібного твердження, оскільки інакше довелося б визнати, що за роки нинішньої кризи Росія просунулася в цивілізаційному розвитку далі, ніж Франція та США, де показники народжуваності помітно вище.
І точно так само залишається неясно, чому у Франції та Італії, при великих обсягах споживання алкоголю на душу населення, в останні 12 років смертність анітрохи не збільшилася.
Ще одна з гіпотез виходить з припущення про вирішальний вплив на динаміку природного спаду населення психологічних факторів, зокрема, стресовій ситуації, що вразила значну частину росіян у зв'язку з падінням життєвого рівня, зростанням злочинності і втратою впевненості в завтрашньому дні. Однак використовувати даний чинник при побудові моделі природного спаду населення практично неможливо хоча б тому, що статистика не дає кількісно конкретної інформації про динаміку психологічного стану різних соціальних груп, та й навряд чи ми навчимося вимірювати такий показник у найближчому майбутньому.
Третя гіпотеза, не заперечуючи друга по суті, звертає увагу на те, що психологічний стан, що визначило і падіння народжуваності, і зростання смертності значною мірою пов'язане з різким погіршенням матеріального становища більшої частини населення, загостренням соціальних протиріч. Дану гіпотезу нескладно перевірити з використанням офіційних матеріалів Держкомстату РФ (табл. 2).
Таблиця 2. Залежність природного приросту населення РФ від платоспроможності малозабезпечених та диференціації доходів
Роки | Природний приріст населення (на 1000 чол.) | Платоспроможність 60% менш забезпечених | Доцільний коефіцієнт | |||||||||||||||||||||||||||||
1990 | 2,2 | 2,55 | 4,4 | |||||||||||||||||||||||||||||
1991 | 0,7 | 2,32 | 4,5 | |||||||||||||||||||||||||||||
1992 | -1,5 | 1,23 | 8,0 | |||||||||||||||||||||||||||||
1993 | -5,1 | 1,22 | 11,2 | |||||||||||||||||||||||||||||
1994 | -6,1 | 1,22 | 16,1 | |||||||||||||||||||||||||||||
1995 | -5,7 | 1,03 | 13,5 | |||||||||||||||||||||||||||||
1996 | -5,3 | 1,07 | 13,0 | |||||||||||||||||||||||||||||
1997 | -5,2 | 1,17 | 13,5 | |||||||||||||||||||||||||||||
1998 | -4,8 | 1,05 | 13,8 | |||||||||||||||||||||||||||||
1999 | -6,4 | 0,92 | 14,0 | |||||||||||||||||||||||||||||
2000 | -6,7 | 0,93 | 13,7 | |||||||||||||||||||||||||||||
2001 | -6,5 | 0,98 | 13,8 | |||||||||||||||||||||||||||||
У середньому за:
Як бачимо, залежність досить чітка, особливо показників природного приросту населення ( ) І платоспроможності 60% найменш забезпечених росіян ( ). Це дозволяє висловити цю залежність у формі кореляційного рівняння виду , (5) при 0,92 ≤ ≤ 2,55; де 5,31 - зміна природного приросту населення в міру збільшення від 0,92 до 2,55, - 11,32 - природний спад населення при = 0,92. Згідно з розрахунками, вказані параметри рівняння (5) дозволяють майже на 75% пояснити динаміку природного руху населення Росії в 1990-2001 рр.. Про які тенденції в динаміці аграрних відносин США свідчать дані таблиці. В якій мірі може використовувати цю інформацію фахівець з вищою освітою, що працює в сучасному російському селі?
Рішення: 1. Знаходимо показники темпу зростання (тис. га): 1) 837: 1715 = 0,488% число ферм із площею до 40 га зменшилася в 1992 році. 2) 470: 1187 = 0,396% число ферм із площею від 40-100 га зменшилася в 1992 році. 3) 255: 672 = 0,379% число ферм із площею від 101-200 га зменшилася в 1992 році. 4) 186: 200 = 0,93% число ферм із площею від 201-400 га зменшилася в 1992 році. 5) 173: 136 = 1,272% число ферм із площею понад 400 га збільшилася на 1,272% у 1992 році. 2. Знаходимо показники зміни чисельності (тис. га): 1) 1715 - 837 = 878 (тис. га) Число ферм із площею до 40 га скоротилося на 878 тис. га в 1992 році. 2) 1187 - 470 = 717 (тис. га) Число ферм із площею від 40-100 га скоротилося на 717 тис. га в 1992 році. 3) 672 - 255 = 417 (тис. га) Число ферм із площею від 101-200 га скоротилося на 417 тис. га в 1992 році. 4) 200 - 186 = 14 (тис. га) Число ферм із площею від 201-400 га скоротилося на 14 тис. га в 1992 році. 5) 136 - 173 = - 37 (тис. га) Число ферм із площею понад 400 га зросла на 63% в 1992 році. 3. Знаходимо показники зміни чисельності зайнятих на фермах (тис. чол.): 1) 2660: 7057 = 0,377% Чисельність усіх зайнятих працівників знизилася на 0, 377% (тис. чол.) 1992 2) 828: 1885 = 0,439% Чисельність у т.ч. найманих працівників знизилася на 0, 439% (тис. чол.) у 1992 році 3) 7075 - 2660 = 4397 (тис. чол.) Чисельність усіх зайнятих працівників зменшилася на 4 397 тис. чол. У 1992 році по відношенню з 1959 роком. 4) 1885 - 828 = 1057 (тис. чол.) Чисельність у т.ч. найманих працівників знизилася на 1057 тис. чол. У 1992 році по відношенню з 1959 роком. Згідно з показниками таблиці і виробленим розрахунками можна зробити висновки, що динаміка аграрних відносин змінилася в 1992 році по відношенню до 1959 року т. к. зросла ферм із площею понад 400 тис. га на 63%, а ферм з більш меншою площею зменшилася. Чисельність зайнятих на фермах працівників у т. ч. найманих в 1992 році знизилася, в порівнянні з 1959 роком. Використана література
|