Моделювання динаміки соціальних процесів

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Моделювання динаміки соціальних процесів

Економічна модель повною мірою це стосується і до моделей соціального розвитку. Кожна з них теж повинна містити результативний ознака; набір факторних ознак, що дозволяють якнайповніше пояснити динаміку результативної ознаки; характеристики форми зв'язку між ними; систему обмежень цих зв'язків; критерії, на основі яких реалізуються дані зв'язку.

Тим не менш, моделювання соціальних процесів значно складніше, ніж економічних, оскільки рівень пізнання законів соціальної динаміки поки що залишається набагато нижче, ніж економічних законів. Ясно одне: соціальна сфера розвивається на базі прогресу економіки, а тому в моделях динаміки соціальних процесів, як правило, повинні бути присутніми економічні чинники. Виняток можуть скласти лише такі кореляційні моделі, які відображають відносно стійкі тенденції. Наприклад, така модель статичної екстраполяції чисельності сільського населення

, ( ) (1)

де - Послідовність років;

- Чисельність сільського населення в -Му році;

- Чисельність населення базового періоду;

- Щорічний приріст сільського населення, з урахуванням сталого відтоку в місто.

Дана модель може претендувати на практичну цінність тільки до тих пір, поки, скажімо, відтік сільського населення відбувається рівномірно, зважаючи стійко більш сприятливих умов життя у міській місцевості. Але досить початися економічного спаду в промисловості, як ця модель перестане працювати і виявиться - її слід перетворити включенням додаткових факторів. Наприклад, показника рівня безробіття в містах. Тоді отримаємо модель такого вигляду:

, (2)

де - Відсоток безробіття в міській місцевості в - Ому році;

- Зміна відпливу сільського населення при підвищенні безробіття в містах на 1%.

У свою чергу, якщо нам належить прогнозувати динаміку безробіття, то приймемо до уваги, що в даному випадку ми маємо справу з показником, у відношенні якого з самого початку зрозуміло, що він у більшій мірі, ніж приріст населення, перебуває під впливом коливань економічної кон'юнктури. Тому при побудові моделі динаміки безробіття необхідно вже на рівні логічного аналізу виділяти фактори, здатні надати найбільш істотний вплив на рівень безробіття. Наприклад, у сільській місцевості це можуть бути показники зміни частки тваринництва у валовій продукції, наявність резервних потужностей переробки сільськогосподарської та іншої сировини. У такому випадку, можливе використання моделі приблизно наступного вигляду:

, (3)

де - Рівень безробіття в сільськогосподарському районі;

- Питома вага тваринництва у валовій продукції сільського господарства району;

- Зміна рівня безробіття при зміні частки тваринництва у валовій продукції на 1%;

- Резервні потужності переробки сировини в -Му році (кількість робочих місць);

- Зміна рівня безробіття при зміні резервних потужностей переробки сировини.

Само собою зрозуміло, що при моделюванні динаміки безробіття в міській місцевості потрібно буде задіяти ті фактори, які або безпосередньо (коливання обсягу ВВП, норми прибутку), або опосередковано (експертні оцінки ділової активності та ін) цю динаміку визначають.

Раніше вже зазначалося наявність зв'язку між безробіттям та рівнем злочинності. Але логічний аналіз дозволяє зв'язати динаміку злочинності не тільки з безробіттям, а й з рядом інших факторів, що пояснюють, чому злочинність зберігається там, де рівень безробіття мінімальний. Серед цих факторів такі, як питома вага населення з доходами нижче мінімального споживчого бюджету (у 2005 році приблизно 2,5 прожиткових мінімуму), рівень децильній коефіцієнта, рівень правового виховання та ін Ті з цих факторів, які в даний час мають кількісне вираження, можуть бути включені в модель, решта вдається врахувати тільки сумарно усереднено.

Розглянемо модель

, (4)

де - Рівень злочинності в -Му році;

- Рівень безробіття в -Му році,%;

- Приріст злочинності при зміні безробіття на 1%;

- Відсоток населення з доходами нижче мінімального споживчого бюджету в -Му році;

- Приріст злочинності при підвищенні частки малозабезпеченого населення;

- Доцільний коефіцієнт у -Му році;

- Приріст злочинності при зміні децильній коефіцієнта.

У даної моделі параметр « »Характеризує ймовірний рівень злочинності за умови, що = 0, = 0, = 0, тобто « »Сумарно виражає вплив на динаміку злочинності всіх неврахованих факторів.

Обгрунтування факторів, які закладаються в модель, починається з логічного аналізу, що базується на знанні законів і закономірностей, як загальних для всіх сфер народного господарства, так і специфічних для агросфери. У числі таких специфічних для моделей соціального розвитку агросфери відзначимо необхідність урахування сезонної зайнятості населення, істотною міжрічної колеблемости доходів, зайнятої в землеробстві частини селян, помітних відмінностей у структурі харчування, в структурі комунальних витрат і в тривалості життя в північних, центральних і південних районах країни.

Наскільки специфічні деякі показники соціального розвитку у міській та сільській місцевості, можна судити за даними табл. 1.

Оскільки в процесі моделювання далеко не завжди вдається отримати фіксуючу всі ці моменти інформацію, обгрунтування факторів, які закладаються в модель, може спиратися на матеріали науково організованого експерименту, аж до послідовного перебору (так званим «методом кроків») численних можливих варіантів. В якості прикладу розглянемо модель задачі, яка має дати відповідь на запитання про фактори, що визначають динаміку природного приросту (убутку) населення.

Таблиця 1. Народжуваність і смертність у Воронезькій області (на 1000 чоловік населення)

Роки

Народилося

Померло


Місто

Село

Село у% до міста

Місто

Село

Село у% до міста

1970

13,8

11,2

81

7,7

10,6

138

1980

15,2

10,9

72

10,6

15,8

149

1990

12,1

10,6

88

11,1

18,3

165

2000

7,6

7,5

99

15,5

21,7

140

2002

8,1

7,6

94

16,1

23,1

143

Значення цієї проблеми в умовах сучасної Росії очевидно, оскільки з початком «ринкових реформ» намітилася довготривала тенденція природного спаду населення, хоча у інших країнах світу за 1990-2020 рр.. очікується приріст населення приблизно на 15%.

Перш за все, відзначимо, що до 90-х рр.. ніхто в нашій країні і за кордоном не очікував, що коефіцієнт народжуваності в Росії може виявитися меншим, ніж у розвинених країнах Заходу, оскільки питома вага жінок у дітородному віці у нас був стійко вище, рівень урбанізації нижче, а система соціальної підтримки молодої сім'ї та дитинства помітно більше стимулювала народжуваність.

Не було підстав і для значного зростання коефіцієнта смертності, оскільки починалося підвищення питомої ваги народилися і виросли в більш сприятливих соціальних умовах повоєнного періоду (у 1985-1989 рр.. Коефіцієнт смертності знизився з 11,3 до 10,7). Тим не менше, сталося непередбачене - народжуваність за 1991-1999 рр.. впала майже в 1,5 рази, смертність зросла на 29%. У результаті країна, яка у 80-ті рр.. на території РФ забезпечувала щорічний приріст близько 1 млн. чоловік (сьоме місце у світі після Китаю, Індії, США, Бразилії, Пакистану, Індонезії), нині посідає перше місце за природного спаду населення - приблизно 800 тис. осіб на рік.

Щоб планувати систему заходів з подолання цієї соціальної трагедії (а вона в перспективі може мати катастрофічні економічні наслідки), слід виявити основні фактори природного убутку росіян в сучасних умовах, визначити фінансові витрати, необхідні для її локалізації, а в подальшому переходу на траєкторію оптимального приросту населення .

В даний час існує декілька гіпотез, що пояснюють, чому саме з початком реформ в кінці XX ст. населення Росії вимирає. Одна з гіпотез зводиться до твердження, що в зниженні народжуваності в Росії винен загальноцивілізаційний прогрес, у зростанні смертності - алкоголізація населення. Нескладно переконатися в безпідставності подібного твердження, оскільки інакше довелося б визнати, що за роки нинішньої кризи Росія просунулася в цивілізаційному розвитку далі, ніж Франція та США, де показники народжуваності помітно вище.

І точно так само залишається неясно, чому у Франції та Італії, при великих обсягах споживання алкоголю на душу населення, в останні 12 років смертність анітрохи не збільшилася.

Ще одна з гіпотез виходить з припущення про вирішальний вплив на динаміку природного спаду населення психологічних факторів, зокрема, стресовій ситуації, що вразила значну частину росіян у зв'язку з падінням життєвого рівня, зростанням злочинності і втратою впевненості в завтрашньому дні. Однак використовувати даний чинник при побудові моделі природного спаду населення практично неможливо хоча б тому, що статистика не дає кількісно конкретної інформації про динаміку психологічного стану різних соціальних груп, та й навряд чи ми навчимося вимірювати такий показник у найближчому майбутньому.

Третя гіпотеза, не заперечуючи друга по суті, звертає увагу на те, що психологічний стан, що визначило і падіння народжуваності, і зростання смертності значною мірою пов'язане з різким погіршенням матеріального становища більшої частини населення, загостренням соціальних протиріч. Дану гіпотезу нескладно перевірити з використанням офіційних матеріалів Держкомстату РФ (табл. 2).

Таблиця 2. Залежність природного приросту населення РФ від платоспроможності малозабезпечених та диференціації доходів

Роки

Природний приріст населення (на 1000 чол.)

Платоспроможність 60% менш забезпечених

Доцільний коефіцієнт

1990

2,2

2,55

4,4

1991

0,7

2,32

4,5

1992

-1,5

1,23

8,0

1993

-5,1

1,22

11,2

1994

-6,1

1,22

16,1

1995

-5,7

1,03

13,5

1996

-5,3

1,07

13,0

1997

-5,2

1,17

13,5

1998

-4,8

1,05

13,8

1999

-6,4

0,92

14,0

2000

-6,7

0,93

13,7

2001

-6,5

0,98

13,8

У середньому за:

1990-1992

0,5

2,02

5,7

1993-1997

-5,5

1,14

13,3

1998-2001

-6,1

0,97

13,8

Як бачимо, залежність досить чітка, особливо показників природного приросту населення ( ) І платоспроможності 60% найменш забезпечених росіян ( ). Це дозволяє висловити цю залежність у формі кореляційного рівняння виду

, (5)

при 0,92 ≤ ≤ 2,55;

де 5,31 - зміна природного приросту населення в міру збільшення від 0,92 до 2,55,

- 11,32 - природний спад населення при = 0,92.

Згідно з розрахунками, вказані параметри рівняння (5) дозволяють майже на 75% пояснити динаміку природного руху населення Росії в 1990-2001 рр..

Про які тенденції в динаміці аграрних відносин США свідчать дані таблиці. В якій мірі може використовувати цю інформацію фахівець з вищою освітою, що працює в сучасному російському селі?

ПОКАЗНИКИ

1959

1992

Темп

зростання

Зміна чисельності

Число ферм (тис.) з площею землі:

До 40 га

40 - 100 га

101 - 200 га

201 - 400 га

Св. 400 га



1715

1187

672

200

136



837

470

255

186

173



0,488%

0,396%

0,379%

0,93%

1,272%



878

717

417

14

-37

Вироблено товарної продукції на 1 га землі ($):

Індивідуальні ферми

Партнерські ферми

Корпоративні ферми




*

*

*




364

474

894




*

*

*




*

*

*

Число зайнятих на фермах (тис. чол.):

Всього працівників

У т.ч. найманих


7057

1885


2660

828


0,377

0,439


4397

1057

Рішення:

1. Знаходимо показники темпу зростання (тис. га):

1) 837: 1715 = 0,488% число ферм із площею до 40 га зменшилася в 1992 році.

2) 470: 1187 = 0,396% число ферм із площею від 40-100 га зменшилася в 1992 році.

3) 255: 672 = 0,379% число ферм із площею від 101-200 га зменшилася в 1992 році.

4) 186: 200 = 0,93% число ферм із площею від 201-400 га зменшилася в 1992 році.

5) 173: 136 = 1,272% число ферм із площею понад 400 га збільшилася на 1,272% у 1992 році.

2. Знаходимо показники зміни чисельності (тис. га):

1) 1715 - 837 = 878 (тис. га) Число ферм із площею до 40 га скоротилося на 878 тис. га в 1992 році.

2) 1187 - 470 = 717 (тис. га) Число ферм із площею від 40-100 га скоротилося на 717 тис. га в 1992 році.

3) 672 - 255 = 417 (тис. га) Число ферм із площею від 101-200 га скоротилося на 417 тис. га в 1992 році.

4) 200 - 186 = 14 (тис. га) Число ферм із площею від 201-400 га скоротилося на 14 тис. га в 1992 році.

5) 136 - 173 = - 37 (тис. га) Число ферм із площею понад 400 га зросла на 63% в 1992 році.

3. Знаходимо показники зміни чисельності зайнятих на фермах (тис. чол.):

1) 2660: 7057 = 0,377% Чисельність усіх зайнятих працівників знизилася на 0, 377% (тис. чол.) 1992

2) 828: 1885 = 0,439% Чисельність у т.ч. найманих працівників знизилася на 0, 439% (тис. чол.) у 1992 році

3) 7075 - 2660 = 4397 (тис. чол.) Чисельність усіх зайнятих працівників зменшилася на 4 397 тис. чол. У 1992 році по відношенню з 1959 роком.

4) 1885 - 828 = 1057 (тис. чол.) Чисельність у т.ч. найманих працівників знизилася на 1057 тис. чол. У 1992 році по відношенню з 1959 роком.

Згідно з показниками таблиці і виробленим розрахунками можна зробити висновки, що динаміка аграрних відносин змінилася в 1992 році по відношенню до 1959 року т. к. зросла ферм із площею понад 400 тис. га на 63%, а ферм з більш меншою площею зменшилася. Чисельність зайнятих на фермах працівників у т. ч. найманих в 1992 році знизилася, в порівнянні з 1959 роком.

Використана література

  1. Економіка АПК. Загальні закономірності розвитку агропромислового комплексу. - Воронеж, 1999.

  2. Загайтов І.Б. Планування і прогнозування. - Воронеж, 2003.

  3. Загайтов І.Б., Воробйова Л.С. - Прогноз коливань природних умов сільськогосподарського виробництва і всесвітня статистика врожаїв. - Воронеж, 1998.

  4. Курносов А.П., Звягін Н.А. Оптимальне планування пропорційного розвитку продуктових підкомплексів в системі АПК області: Навчальний посібник. - Воронеж, 1989.

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Соціологія і суспільствознавство | Реферат
64.5кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості моделювання соціальних процесів
Сутність і зміст технології моделювання соціальних процесів
Паутинообразная модель моделювання динаміки ринкових цін
Аналіз особливостей і динаміки інфляційних процесів в Республіці Білорусь
Моделювання як метод соціальних досліджень
Глобалізація соціальних процесів в сучасному світі
Общетіповая методику прогнозування соціальних процесів Дослідження майбутнього Росії
Моделювання бізнес-процесів
Моделювання фізичних процесів 2
© Усі права захищені
написати до нас