[ Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції ] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| AGFA DuoScan T2500
HP DeskJet 815C
HEIDELBERG Delta Tower | сканування ілюстрацій, тексту, тексту, негативів, діапозитивів, слайдів, фотографій
вивід коректурних відбитків
растрування зображення | Формат — А4. Оптична розд. здатність — 2500×2500 dpi. Макс. роздільна здатність — 5000 dpi. Глибина кольору — 36 bit. Оптичний діапазон — 3,4 D (3,5 Dmax). Область сканування:
Слайд-модуль — Twin Plate/Dual-Lens. Інтерфейс — SCSI-II (Mac/PC). Програмне забезпечення — Agfa FotoLook, Agfa ColorTyne.
Формат — А4. Розд. здатність — 600×600 dpi (чорний), кольоровий — технологія HP PhotoRET II. Швидкість друку:
Пам’ять — 2 Мб. Нагрузка — 1000 аркушів в місяць. 8 вбудованих шрифтів. Інтерфейс — Universal Serial Bus (Mac/PC). Габарити (В×Ш×Д) — 355×446×185 мм. Вага — 5,5 кг.
Процесор — MIPS R46000 з тактовою частотою 133 МГц. ОЗУ — 64 Мб з можливістю поширення до 128 Мб. Жорсткий диск — 0,5 Гб. Послідовний та паралельний порти. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| HEIDELBERG Hercules Elite
GLUNZ & JENSEN
HELIOPRINT CDL8 | насвітлення плівки
1.3 Вибір, обґрунтування і коротка характеристика запроектованого обладнання В цій дипломній роботі вибрано для роботи комп’ютер (робоча станція) APPLE Power Mac G4 — це професійний комп’ютер. Серце цих комп’ютерів — процесор Power PC G4. Двохпроцесорна модель з тактовою частотою 500 МГц значно перевищує можливості попередніх моделей G4 і може справлятися з будь-яким завданням від верстки до сканування, обробки графіки та відео монтажу. Всі моделі мають супершвидку системну шину 100 МГц, яка забезпечує швидкість передачі даних 800 Мб/сек., 10/100/1000 BASE-T Ethernet — адаптером і високопродуктивною графічною картою ATI RAGE Pro 128 із об’ємом графічної пам’яті 16 Мб, яка встановлюється в локальний графічний порт AGP 2x. До комп’ютера підключається монітор MITSUBISHI Diamond Pro 920. Маючи найкраще співвідношення ціна/якість, даний монітор завойовує все більшу популярність серед видавництв, рекламних агентств, прес-бюро та інших користувачів, висуваючи на перше місце високі потреби до візуалізації графічної інформації. Нові моделі моніторів MITSUBISHI використовують абсолютно плоску трубку нового покоління Natural Flat Dimondtron. Разом із монітором до Mac G4 підключено сканер AGFA DuoScan T2500. В DuoScan T2500 використовується оптична система з двома лінзами (Dual-Lens), одна з яких призначена для сканування формату 203×355 мм із стандартною роздільною здатністю 1250×2500 dpi, а друга — для сканування полоси 102×355 мм із роздільною здатністю 2500×2500 dpi. Завдяки тому, що тут використовуються дуже плоскі дзеркала, виключається можливість навіть невеликих коливань довжини хвилі і відображення 95-99 % потоку світла. Це особливо важливо для сканування з високою роздільною здатністю, коли потрібно точно фокусувати світло. Наступне обладнання, яке під’єднано до комп’ютера, є струменевий кольоровий принтер Hewlett Packard DeskJet 815C. Цей принтер забезпечує відмінний кольоровий друк фотографічної якості та чіткий друк чорного тексту. HP DeskJet 815C — дуже практичний і зручний у використанні принтер, який задовольняє різноманітні потреби в друці. Його легко настроювати та експлуатувати, він компактний і безшумний. Поліпшена технологія HP Photo RET II з багатошаровим накладанням кольору гарантує відмінні результати фотографічної якості, навіть на звичайному папері. Технологія узгодження кольорів HP Color Smart II забезпечує автоматичне отримання чудових кольорів (ColorSync 2.1.2 і вище для Macintosh). Ідеальної чіткості чорного тексту можна досягти завдяки чорним пігментним чорнилам HP. Ці чорнила HP унікальні тому, що швидко висихають і не змазуються, забезпечуючи завжди якісні результати. Наступним обладнанням, що використовується в дипломній роботі є RIP- процесор HEIDELBERG Delta Tower. У робочій станції Delta Tower відбувається процес растрування даних. З’єднання з фотонасвітлювачем здійснюється через Fast Pixel Interface з тактовою частотою 125 МГц, що дає змогу відчутно скоротити час передачі інформації для експонування. Процес пришвидшується за рахунок того, що під’єднана до комп’ютера система виводу працює без пауз, тому виведення відбувається якнайшвидше за допомогою фотовивідного пристрою. Delta Tech 6.0-Workflow — програмне забезпечення для виводу робіт за технологічними схемами «Комп’ютер-плівка», «Комп’ютер-пластина». Черговим запроектованим устаткуванням фірми HEIDELBERG є насвітлювач Hercules Elite. Він краще, ніж інші моделі забезпечує оптимальне співвідношення ціни і продуктивності. Цей фотовивідний пристрій барабанного типу, що забезпечує найбільш якісні параметри виробничого процесу. Даний насвітлювач ідеально підходить до друкарських машин середнього формату. Формат А2 і оперативність фотонасвітлювача Hercules Elite дозволяють використовувати його, в першу чергу, в до друкарських процесах поліграфічних підприємств і видавництв, що випускають величезну кількість етикеткової та пакувальної продукції. Ще одним запроектованим обладнанням є проявочний процесор GLUNZ & JENSEN. Фірма GLUNZ & JENSEN виробляє процесори для проявлення плівки та друкарських пластин. Всі процесори відрізняються високою якістю проявлення і мають у собі такі секції: проявлення, фіксаж та висушування. Цей процесор може працювати в лінію з фотовивідним пристроєм настільно-видавничих систем і систем обробки зображення. Може працювати, як з аркушевою фотоплівкою, так і з рулонною з касети. Процесор GLUNZ & JENSEN має автоматичні режими регенерації проявника і фіксажу, підтримки заданої робочої температури в секціях проявлення, фіксажу і сушіння. Для промивки можна використовувати протічну воду. Для формних процесів в дипломній роботі запроектоване обладнання — копіювальна рама HELIOPRINT CDL8. CDL — копіювальні рами створено, в основному, для копіювання плівок за допомогою денного світла, виготовлення кольоропроби та офсетних форм. Вони є чудовим взірцем високої якості вакуумного притискання та рівномірності експозиції, що забезпечує 2 ключових момента якісного копіювання. В копіювальних рамах CDL джерело світла розміщено внизу в корпусі, але замість поворотного столу використовується або закриваюча верхня кришка, або резинове полотно з роловою прокаткою. У цілому світі ці рами широко відомі і продаються під торговою маркою AGFA. Для проявлення пластини запроектований процесор GLUNZ & JENSEN Inter Plater 62 (для пластин), який створений з метою обробки позитивних і негативних одно- та двосторонніх офсетних пластин шириною до 62 см. Він відрізняється простотою експлуатації та обслуговування, крім того, він мінімально використовує хімічні розчини. Проявний процесор має такі секції: проявлення, промивання, гумування та висушування. Перелік основних матеріалів, що проектуються Таблиця 3
Схема технологічного процесу виготовлення офсетних друкарських форм для друкування журнальної продукції Ознайомлення з оригіналом і бажаннями замовника Складання тексту Сканування і обробка чорно-білих ілюстрацій Верстка журнальних сторінок Сканування ілюстрацій на сканері AGFA DuoScan T2500 або копіювання з каталогу Обробка зісканованих ілюстрацій у програмі растрової графіки PhotoShop 7.0 на комп’ютері APPLE Power Macintosh G4 Створення векторної частини журналу в графічному пакеті CoralDRAW 11 на комп’ютері APPLE Power Macintosh G4 Зведення елементів растрової і векторної графіки в оригінал-макет
Цифрова кольоропроба (вивід коректурного відбитка на кольоровому струменевому принтері HP Desk Jet 815C) Кольорокорекція у програмі растрової графіки PhotoShop 7.0 на комп’ютері APPLE Power Macintosh G4 Електронний монтаж Генерування Postscript-файла Кольороподіл і растрування в RIP-процесорі HEIDELBERG Delta Tower Насвітлення монтажу журналу на плівку KODAK Gen5 у фотонасвітлювач HEIDELBERG Hercules Elite Проявлення, фіксаж, сушіння в проявному процесорі GLUNZ & JENSEN
Експонування фотоформ на попередньо очутливлені пластини LASTRA Futura Oro в копіювальній рамі HELIOPRINT CDL8
Проявлення, промивання, гумування і сушіння в проявному процесорі GLUNZ & JENSEN Inter Plater 62 Контроль якості Готова друкарська форма Таблиця 4 Розробка технологічного процесу за основними операціями
| олівець, ручка клавіатура сканер AGFA DuoScan T2500 комп’ютер Power Mac G4 сканер AGFA DuoScan T2500 комп’ютер Power Mac G4 комп’ютер Power Mac G4 комп’ютер Power Mac G4 струменевий кольоровий принтер HP Desk Jet 815C комп’ютер Power Mac G4 комп’ютер Power Mac G4 комп’ютер Power Mac G4 | папір, CD програма Adobe InDesign програма VetaScan, каталог на CD програма Adobe InDesign програма VetaScan, каталог на CD
програма растрової графіки Photoshop 7.0 програма векторної графіки Coral DRAW 8 програма векторної графіки Coral DRAW 8 папір HP, тонер з чорною фарбою і тонер з фарбами RGB програма растрової графіки Photoshop 7.0 програма векторної графіки Coral DRAW 8 програма Delta Workflow | ручний автоматичний автоматичний автоматичний автоматичний діалоговий діалоговий діалоговий автоматичний діалоговий діалоговий автоматичний | дизайнер оператор дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер дизайнер | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1.4 Розробка технологічного процесу за основними операціями 1.4.1 Основи роботи з текстом Текст – це набір символів (букв і чисел ). До речі, текст може складатися із одних чисел – наприклад, номер телефону. Текстові файли – це файли, які містять складовими тільки АСС-символи. Можна ще сказати, що суцільний текст – це текст, неперерваний вимкнутими в окремих рядках формулами, таблицями, заголовками, ілюстраціями, або в наборі текст, він друкується одним шрифтом. Правила набору тексту:
Для роботи з текстом використовуються текстові редактори. Найбільш популярним з них є Microsoft Word. Одним з найважливіших об'єктів під час роботи з текстом в програмі Word є абзац. Абзац – це частина документу (текст, графіка, таблиці та інші об'єкти), що знаходиться до символу кінця абзацу. З абзацом зв'язуються параметри його форматування: шрифт, відступ, інтервали, вирівнювання і т. ін. Для того щоб почати новий абзац при введенні тексту необхідно натиснути клавішу Enter. Для переходу на новий рядок в рамках абзацу використовується комбінація клавіш Shift-Enter. Форматування тексту являє собою завдання фрагменту документа різноманітних атрибутів (чи властивостей), які впливають на зовнішній вигляд тексту в цих фрагментах. Щоб виявити параметри форматування нового тексту, достатньо розмістити курсор всередині розглянутого фрагмента. Параметри тексту з'являться в панелі інструментів. Форматування символів. Усі дії, зв'язані з форматуванням символів, зосереджені в командах меню Формат. Для роботи з форматом символів використовується команда Шрифт, що складається з трьох сторінок опцій. Активувати це вікно можна і по іншому, якщо, обравши необхідний фрагмент, виконати на ньому клацання правою кнопкою миші. З'явиться локальне меню, де необхідно обрати команду Шрифт. Форматування абзаців. Основні параметри форматування абзаців установлюються за допомогою діалогового вікна Абзац з меню Формат. Діалогове вікно Абзац має дві сторінки: Відступи та Інтервали положення на сторінці. Група опцій Відступ дозволяє керувати положенням тексту абзацу відносно полів сторінки. В полях Зліва і Справа задається розташування відносно від лівого і правого полів сторінки. Для того щоб текст зайняв частину поля сторінки, допускається використання від'ємного значення. Полуторний інтервал – це розташування, яке в 1/5 рази перевищує значення опції Одинарний (CtrL-5). Для створення і форматування списків з пронумерованими елементами використовується сторінка Нумерований діалогового вікна Список. Для того щоб Word автоматично відслідковував з'явлення висячих строк, відірваних від абзацу на початку і в кінці сторінки, слід включити опцію Заборона висячих строк. Для створення багаторівневого списку існує сторінка Багаторівневий діалогового вікна Список. Заповнювачі для позиції табуляції – на стандартній панелі інструментів треба натиснути Сервіс/Параметри/Вид/Знаки табуляції. Поля сторінок – встановлення відступів від краю листа паперу. Для цього використовується сторінка Поля діалогового вікна Параметри сторінок. Розмір сторінки – це встановлення розміру сторінки. Виконується в діалоговому вікні Параметри сторінки. Для його виклику необхідно виконати однойменну команду із меню Файл, а потім активізувати сторінку опцій Розмір паперу. 1.4.2 Основи роботи з графікою Розрізняють такі види комп’ютерної графіки: растрова, векторна, фрактальна. Растрова графіка – використовується при розробці електронних та поліграфічних видань. Растрові зображення рідко створюються власноруч, частіше всього використовують скановані зображення, цифрові та відеокамери. Основним елементом растрового зображення є точка. Найбільш розповсюдженою програмою растрової графіки є Adobe Photoshop. Графічний редактор Adobe Photoshop – признаний лідер між растрових редакторів, професійна програма для редагування комп'ютерного мистецтва і фото, одна з найкращих для обробки поліграфічних ілюстрацій. На сьогоднішній день Adobe Photoshop фактично виконує функції еталону, використаного для оцінки якості і функціональних можливостей родинних з ним програм растрової графіки. Відокремлені властивості Adobe Photoshop – стабільність, надійність, універсальність й адекватність кольоровіддачі. Його фірма-розробник Adobe лідирує на ринку програм, іде уперед всіх, виготовляючи стандарти робіт з графікою в усіх частинах її проективного використання. Adobe Photoshop сьогодні – одна з найбільш продуманих графічних програм з усіх існуючих для ПК під впливом Windows. Однак при усіх цих перевагах навіть Adobe Photoshop має недоліки. Головний недолік програми – вона потребує багато оперативної пам'яті при роботі з великими зображеннями і багатьма шарами [5]. Головне вікно програми називається інтерфейсом користувача. Інтерфейс являється посередником між людиною і комп'ютером, надає усе необхідне для праці: вікна, інструменти, палітри, діалогові вікна. В головному вікні програми представлена дев'ять груп елементів:
Векторна графіка – використовується більше для створення зображень ніж для їх обробки. Основним елементом зображення векторної графіки є лінія. З її допомогою легко можна побудувати будь-який інший більш складний об’єкт. В основі векторної графіки лежать криві лінії третього порядку. Ці лінії добре відповідають лініям, які існують в природі, та з їх допомогою можна побудувати будь-який об’єкт. Для спрощення векторних редакторів викор. особливий вид кривих третього порядку, які називають кривими Безьє. Криві Безьє використовують в своєму описанні тільки 8 параметрів (звичайні криві використовують 11 параметрів), тому працювати з ними зручніше. Для роботи з векторною графікою використовуються програми: Adobe Illustrator, Macromedia Freehand, CorelDraw [6]. Фрактальна графіка походить від слова фрактал. Фрактал – це структура, яка складається з частин, які в якомусь розумінні подібні до цілого. Фрактальна графіка викор. для автоматичного створення зображень шляхом математичних розрахунків. Створення фрактальної композиції не в малюванні чи оформленні, а в програмуванні. Фрактальну графіку рідко використовують у розважальних програмах. 1.4.3 Комп’ютерна верстка і виготовлення фотоформи Довжина рядка. Для сторінок, заповнених текстом з невеликим числом розривів (або без них) і набраних нормальним шрифтом, рекомендується обмежувати довжину рядка 60 символами. Причому зниження цієї величини до 50 тільки поліпшує загальне враження від сторінки. Після вибору розміру рядка треба проекспериментувати із міжстрочним інтервалом, щоб підбудувати його під щільність використовуваної в наборі гарнітури. При виборі оптимальної довжини рядка, або в термінології складачів ширини набору, варто брати до уваги ряд важливих факторів. Якщо ж виділене під рядок місце таке велике, що дозволяє розмістити більш ніж 50-60 символів, то можна вдатися до одного з наступних прийомів. По-перше, можна вибрати більший кегль і за рахунок цього залишитися в рамках оптимальної величини 50-60 символів на рядок. По-друге, можна вибрати шрифт із більше широкими літерами, прагнучи як і раніше не вийти за рекомендовану межу. А останньою альтернативою є перехід до набору в кілька колонок. Ширина колонки. При виконанні верстки тексту в кілька колонок необхідно слідувати наступному універсальному правилу, що задає верхню межу ширини колонки. Варто виписати в рядок всі рядкові літери того шрифту, яким передбачається набирати колонку. Якщо довжину отриманого рядка помножити на півтора, то вийде максимально припустима ширина колонки. Відповідно до цього правила можна визначити граничне число колонок на аркуші залежно від ширини літер застосовуваного шрифту, тобто залежно від кегля й виду шрифту. Вирівнювання. Будь-який абзац при верстці можна оформити одним з наступних способів: вирівнюванням по лівому краї, вирівнюванням по правому краї, центруванням, блоковим вирівнюванням (спільно правим і лівим). Кожний із цих способів припускає верстку в рядок скількох слів, скільки може в ній поміститися. Відмінність між ними зводиться до методу доповнення строки що верстається, пробілами до встановленої максимальної довжини. Форматування переносів. У сучасних системах DTP реалізовані різноманітні алгоритми автоматичної верстки рядків. Наявність таких алгоритмів дозволяє відмовитися від ручної розбивки слів на склади на границях рядків (ручного переносу) із вставкою дефіса. Така ручна верстка сильно ускладнює процедуру внесення наступних змін, тобто додавання й видалення слів, тому що при цьому доводиться переверстувати значну частину рядків, вручну, видаляючи «старі» знаки переносу й вставляючи нові. Для ілюстрації останнього положення показані два варіанти верстки абзацу: із включеним і з виключеним алгоритмами автоматичного переносу. Більші проміжки між словами в тексті з'являються звичайно тоді, коли застосовується блокове вирівнювання й ширина колонки, у якій верстається текст, невелика. Міжбуквені проміжки. Новачки часто зневажають установкою міжбуквених проміжків (або пробіл). Але ж це - один з основних способів поліпшення зовнішнього вигляду документа. Поняття міжбуквеного проміжку тісно пов'язане з такими поняттями, як кернинг і трекинг. Кернінг. При виконанні верстки, особливо в більших кеглях, варто враховувати вплив на зовнішній вигляд тексту ретельної верстки сполучень букв. Розташування літер у слові без корекції міжбуквеного проміжку для деяких пар символів дає малопривабливий результат. Створюється ілюзія нерівномірності інтервалу. Особливо це помітно, наприклад, для пари літер W і А. Потужні DTP- системи мають спеціальні засоби, що дозволяють визначити величини міжбуквеного просвіту для всіх пар літер кожного з використовуваних у них шрифтів. Виконувана при верстці «тонке припасування» міжбуквених проміжків для певних пар літер називається кернингом (англ. kerning). Трекінг. Трекінг робить найдужчий вплив на фарбування тексту, оскільки їм визначається відстань між окремими буквами. Чим більше розрядка між буквами, тобто вільніше трекінг, тим світліше фарбування. Якщо трекінг досягає максимуму, текст починає рватися й втрачає фарбування, тому що його однорідність порушується. При використанні трекінгу рекомендується враховувати ряд особливостей сприйняття людиною типографського тексту. Наприклад, текст, набраний великим шрифтом, виглядає краще, якщо літери в словах стоять тісніше (чим при використанні стандартного інтервалу). Це особливо помітно, коли слово набране цілком прописними літерами.Ступінь необхідної корекції міжбуквеного пробілу залежить не тільки від кегля, але й від гарнітури. Деякі гарнітури вимагають більше відчутного трекінгу, інші можуть обійтися практично без такого. Особливо корисний трекінг у ситуаціях, коли виникає необхідність щільного набору деяких частин тексту, наприклад, в окремих графах таблиці. Збільшувати трекінг доводиться порівняно рідко, але у двох випадках це досить бажано. При жирних шрифтах заголовків букви займають весь простір, так що, здається, і не зітхнути. Тому й уводять невелику розрядку, що друкарі так і називають - повітря. Другий випадок удалого використання трекінгу - одержання особливого ефекту, усе більше популярного в поліграфістів: розрядка букв у слові таким чином, що між окремими буквами величина проміжку перевищує ширину символу. Цей прийом гарний для текстів, набраних заголовними буквами, особливо якщо текст невеликий, розташований в одному рядку і є шапкою або підзаголовком. Інтерліньяж. Це відстань між базовими лініями сусідніх рядків. Воно виміряється в пунктах і складається з кегля шрифту й відстані між рядками. Наприклад, кегль 10 пунктів при відстані між рядками в 2 пункти називають кеглем 10 пунктів при інтерліньяжі 12 пунктів. Пишеться 10/12. Негативний між строковий інтервал. Інтерліньяж вважається негативним, коли він менше, ніж розмір шрифту в рядку, наприклад, якщо інтерліньяж становить 20 пт при розмірі шрифту 24 пт. Маніпулюючи величиною інтерліньяжу й приводячи її до дуже маленьких значень, можна домогтися часткового накладення наступного рядка на попередній. Негативний інтерліньяж при верстці звичайних текстових документів використається відносно рідко. Але можливість використати негативну величину, безумовно, корисна при оформленні різних логограм, заголовків, колонтитулів, ілюстрації та ін. пр. Підгонка тексту. Підгонка часто використають у журналах, бюлетенях новин, газетах, там, де заздалегідь відома площа, на якій повинні розташуватися всі матеріали. Звичайно матеріалу набирається більше, ніж місця під нього, що тому нижче випливають ради допоможуть вам трохи здавити текст. Однак, випливаючи їм з точністю до навпаки, ви можете розтягти текст. Наші пропозиції розташовані по ступені переваги: звертайтеся до останнього тільки в тому випадку, якщо не працюють перші.
Друк. Оригінал-макет є кінцевим продуктом, одержуваним у результаті верстки за допомогою настільної видавничої системи. Він підлягає передачі в друкарню для друку (розмноження). Це роздруківка, що виконують на принтері за допомогою DTP-системи, і яку можна розглядати з однієї сторони як пробну, а з іншого боку – як еталон. Для одержання видання, здатного конкурувати на ринку, треба при комплектуванні настільної видавничої системи приділити особлива увага такій важливій проблемі як вибір принтера. Ринок друкувальних пристроїв насичений сьогодні сотнями моделей принтерів різних класів: матричних, струминних, лазерних та ін. 1.5 Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку Робоче місце для виконання робіт у сидячому положенні повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78, а також вимогам технічної естетики та ергономіки. Для полегшення вибору зручних робочих позицій виробничі меблі повинні бути зручні та повинні мати відповідне регулювання, яке враховує антропометричні особливості оператора ПК. На робочому місці необхідно передбачити також спеціальну підставку для оригіналів та підставку для ніг. Екран дисплея, клавіатуру та оригінал рекомендується встановити на однаковій (близько 50 см) відстані від очей. Верхній край дисплея не повинен бути вище рівня очей оператора. Дозволяється поруч із комп’ютером поставити горщик із кактусом, який, на думку фахівців, має антирадіаційні властивості. Освітлення в приміщені з ПК повинно бути змішане (природне та штучне). Штучне освітлення найкраще реалізувати у вигляді комбінованої системи освітлення. Світильники загального освітлення з люмінесцентними лампами доцільно розташувати вздовж проходу між рядами робочих місць. Найоптимальнішими в цьому відношенні є світильники з розсіяним світлорозподілом. Доведено, що під час тривалості роботи людини за ПК понад 4 години накопичується втома, погіршується зір. Учені дали назву цьому феномену — синдром комп’ютерного стресу (СКС), який спричиняє різь в очах, викликає їх почервоніння, виділення сліз, головний біль, інші негативні хворобливі прояви. Головними причинами втомлюваності є постійне перебігання очей із паперу на екран монітора та навпаки, частота миготіння світлових променів екрана, шкідливий вплив корпійних полів на мозок і зоровий аналізатор оператора. Тож слід, по-перше, до мінімуму знизити яскравість дисплею. По-друге, потрібно користуватися спеціальними фільтрами, які також зменшують яскравість і підвищують контрастність зображення. Треба знати ще деякі «хитрощі» у поводженні з комп’ютером. А саме:
Для підтримання високої працездатності та профілактики професійних захворювань необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Регламентовані 5-10-хвилинні перерви (крім основної на обід) потрібно влаштовувати після кожної години роботи. Під час цих перерв доцільно виконувати спеціальні вправи для знаття втоми очей та підтримання загального м’язового тонусу. Для зняття нервово-психологічної напруги варто обладнати кімнату психофізіологічного розвантаження. Оскільки робота з ПК, перш за все, впливає на зір, то оператори повинні пройти попередній офтальмологічний огляд. У подальшому бажано проходити щорічні медичні огляди. У проектуванні технологічного процесу дуже важливим моментом є вибір норм штучного часу і норм виробітку для технологічних розрахунків. Норми штучного часу залежать від складності технологічних операцій і встановлюються залежно від типу та складності операцій, передбачених схемою технологічного процесу та вибраної технологічної організації праці. Слід зауважити, що норми штучного часу на такі операції, як дизайн та кольорокорекція є приблизними і можуть коливатися в широкому діапазоні, оскільки процес створення макету майбутньої продукції є творчим і залежить від безлічі об’єктивних та суб’єктивних факторів. Передбачені норми штучного часу зведені у таблицю 3. Схема робочого місця оператора ПК
1 — стіл; 2 — стілець; 3 — комп’ютер APPLE Power Mac G4; 4 — монітор MITSUBISHI Diamond 920; 5 — клавіатура APPLE Pro Keyboard; 6 — сканер AGFA Duo Scan T2500; 7 — принтер HP DeskJet 815C; 8 — RIP - процесор HEIDELBERG Delta Tower; 9 — шафа. Таблиця 5 Планові норми часу
| 5 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9. | Кольорокорекція | 1 стор. | 20,0 | 6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10. | Растрування та кольороподіл | 1 стор. | 10,0 | 6 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11. | Вивід діапозитивів на лазерному принтері | 1 стор. | 8,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12. | Складання тексту газетних сторінок | 1000 знак. | 8,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13. | Верстання газетної сторінки в 1 фарбу | А4 | 60,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А3 | 90,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14. | Друкування коректурних відбитків | 1 стор. | 3,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15. | Правка коректури | А5 | 5,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А4 | 8,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А3 | 12,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16. | Вивід діапозитивів в 1 фарбу на лазерному принтері | А4 | 3,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А3 | 5,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17. | Виготовлення комплекту фотоформ 4 фарби | А4 | 15,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А3 | 20,0 | 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18. | Монтаж діапозитивів без суміщення кольорів | А3 | 15,0 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А2 | 25,0 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19. | Монтаж 4-фарбових діапозитивів | А3 | 58,0 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| А2 | 117,0 | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20. | Виготовлення офсетних друкарських форм форматом до 82×108 см:
|
1 форма 1 форма |
5,0 19,0 |
5 5 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21. | Виготовлення офсетних друкарських форм форматом понад 82×108 см:
|
1 форма 1 форма |
5,0 25,0 |
5 5 |
1.6 Розробка заходів по організації технічного контролю
Технологічний процес | Вимоги | Допустимі відхилення |
1 | 2 | 3 |
Відтворення тексту | Складання тексту повинно бути виконано відповідно з розміткою оригіналу при точному дотриманні правил складання, складність оригіналу повинна відповідати технічним можливостям комп’ютера. Текст не повинен містити граматичних і технічних помилок. Формування тексту виконується у векторному графічному редакторі. Наявність помилок не допускається! Для високоякісного контролю відтворення тексту та верстки використовується вичитування та звірка з оригіналом. При цьому виправляються граматичні та технічні помилки. | Максимальна кількість помилок — 0,5 на 1000 знаків |
Відтворення растрових ілюстрацій | Сканування ілюстрацій повинно проводитись з достатньою для якісного відтворення роздільною здатністю (300 dpi; для штрихових рисунків — максимальна роздільна здатність вивідного пристрою) з урахуванням наступного зменшення. Оброблені файли ілюстрацій зберігають тільки у визначених графічних форматах без втрат якості і придатних для подальшої обробки. Контроль якості сканованих зображень виконується оператором у програмному графічному редакторі, який містить засоби контролю яскравості, контрасту, балансу кольорів і набір інструментів ретушування. | Перекошування зображень — не більше 1,5 п. |
Створення векторних зображень | Векторні зображення повинні створюватися у відповідності до оригіналу, мати вказану в оригіналі товщину ліній, кольори контурів, та самих зображень, процентні співвідношення градієнтів повинні відповідати оригінальним. | Відхилення від розмірів не більше 0,1 мм. |
Виготовлення діапозитивів | При виготовленні діапозитивів перевірити їх якість можна за допомогою денситометра та контрольних шкал. Якість виготовлених діапозитивів повинна відповідати таким вимогам: — оптична щільність темних ділянок кольорових діапозитивів не повинна перевищувати 2,4; | Відхилення штрихового зображення на фотоформі від заданого формату в офсетному друці |
1 | 2 | 3 |
|
| такі ж як і в трафаретному: при великих форматах — 2 мм, відхилення в розмірах растрових діапозитивів — ± 0,05 мм. |
Експонування фотоформ | Під час проведення копіювального процесу ставляться такі вимоги:
| Збільшення або зменшення часу експонування (залежно від копіювального шару). |
Проявлення друкарських форм | Процес промивання форм потрібно проводити при температурі води не більше 30ºС, струмінь води не повинен бути надто сильним, щоб не пошкодити копіювального шару, тому потрібно використовувати спеціальне сопло, за допомогою якого буде регулюватися рівень тиску. | Витрати проявника — 1 л на 20 м2 |
1.7 Технологічні розрахунки
1.7.1 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції складання тексту
Nзнаків = O ∙ H ∙ Єстор. ∙ Кв,
Єстор. = Єрядка ∙ Р,
Р = D ∙ 48 / Кг,
де Nзнаків – річне завантаження в знаках,
О – обсяг видання в сторінках,
Н – кількість назв,
Єстор. – ємність сторінки в знаках,
Єрядка – кількість рядків на сторінці,
D – висота сторінки складання в квадратах,
Кг – кегль складання видання,
Кв – кількість випусків за рік.
,
де Тн/год. – трудомісткість річного завантаження,
Тшт. – норма часу на складання 1000 знаків тексту.
1.7.2 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції сканування однофарбових зображень
Кстор. = О ∙ Н ∙ Кв, Тн/год. = Кстор. ∙ Тшт. / 60,
де Кстор. – кількість сторінок річного завантаження на сканування ч/б зображень,
О – обсяг видання в сторінках,
Н – кількість назв,
Тн/год. – трудомісткість річного завантаження,
Тшт. – норма часу на сканування однієї сторінки,
Кв – кількість випусків за рік.
1.7.3 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції верстання книжкових видань
Кстор. = О ∙ Н ∙ Кв,
Тн/год. = Кстор. ∙ Тшт. / 60,
де Кстор. – кількість сторінок річного завантаження в сторінках,
О – обсяг видання,
Н – кількість назв,
Тн/год. – трудомісткість річного завантаження,
Тшт. – норма часу,
Кв – кількість випусків за рік.
1.7.4 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції роздрукування на струменевому принтері та на операції правки коректури
Тн/год. = О ∙ Н ∙ Кв ∙ Тшт. / 60,
де О – обсяг видання,
Н – кількість назв,
Тшт. – норма часу на роздрукування сторінки – 1 хв.,
Тшт. – норма часу на правку коректури сторінки – 4 хв.,
Кв – кількість випусків за рік.
1.7.5 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції виготовлення діапозитивів на лазерному принтері
Тн/год. = О ∙ Н ∙ Кв ∙ Тшт. / 60,
де О – обсяг видання,
Н – кількість назв,
Тшт. – норма часу на виготовлення однієї сторінки діапозитиву – 1,5 хв.,
Кв – кількість випусків за рік.
1.7.6 Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції монтажування спусків сторінок
Кспуск. = Кстор. / 8,
Кспуск. = Кстор. / 16,
Кспуск. = Кстор. / 4,
Тн/год. = Кспуск. ∙ Тшт. / 60,
де Кспуск. – кількість спусків річного завантаження, при умові, що монтажування відбуватиметься на половинному форматі від проектного формату видання, тобто – 8 сторінок у спуску при частці аркуша в 1/16, 16 сторінок спуску при частці аркуша в 1/32, та 4 сторінки при частці аркуша в 1/8,
Тшт. – норма часу на монтаж фотоформ: 4 сторінки – 15 хв.,
8 сторінок – 25 хв.,
16 сторінок – 40 хв.
Таблиця 7
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції складання тексту
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Формат складання сторінки (в кв.) | Гарнітура шрифта | Кегль шрифта (в п.) | Ємність шрифта (в зн.) | Кількість рядків на сторінці | Ємність сторінки (в зн.) | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження для складання тексту (в зн.) | Запланована норма часу для складання 1000 знаків (в хв.) | Всього часу, необхідного для складання тексту річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
Журнал |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| 8 |
|
Таблиця 8
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
сканування чорно-білих ілюстрацій
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження для сканування чорно-білих зображень (в стор.) | Запланована норма часу на сканування чорно-білих зображень (в хв.) | Всього часу на сканування чорно-білих зображень (в год.) | Запланована норма часу на обробку чорно-білих зображень (в хв.) | Всього часу на обробку чорно-білих зображень (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Журнал |
|
|
|
|
|
| 3 |
| 7 |
|
Таблиця 9
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції верстання
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання в сторінках | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження для верстання сторінок | Запланована норма часу на верстання сторінок (в хв.) | Всього часу на верстання сторінок (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
Журнал |
|
|
|
|
|
| 3 |
|
Таблиця 10
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції роздрукування на струменевому принтері та правки коректури сторінок однофарбових
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання в сторінках | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження сторінок на роздрукування | Запланована норма часу на роздрукування (в хв.) | Всього часу на роздрукування сторінок річного завантаження (в год.) | Запланована норма часу на правку коректури (в хв.) | Всього часу на правку коректури сторінок річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Журнал |
|
|
|
|
|
| 3 |
| А4 – 8 |
|
Таблиця 11
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
сканування та обробки кольорових ілюстрацій
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання в сторінках | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Фарбовість | Річне завантаження для сканування кольорових зображень в сторінках | Запланована норма часу на сканування кольорових зображень (в хв.) | Всього заплановано часу на сканування кольорових зображень (в год.) | Запланована норма часу на обробку зображень (в хв.) | Всього заплановано часу на обробку зісканованих зображень (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Журнал |
|
|
|
|
| 4 |
| 5 |
| 180 |
|
Таблиця 12
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції створення
векторних елементів і зведення в оригінал-макет кольорових ілюстрацій
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання в сторінках | Кількість назв | Періодичність | Фарбовість | Кількість випусків за рік | Річне завантаження для створення векторних зображень та зведення в оригінал-макет | Запланована норма часу на створення векторних зображень (в хв.) | Всього заплановано часу на створення векторних зображень (в год.) | Запланована норма часу на зведення в оригінал-макет (в хв.) | Всього заплановано часу на зведення в оригінал-макет (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
Журнал |
|
|
|
| 4 |
|
| 100 |
| 10 |
|
Таблиця 13
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
електронного монтажування, кольороподілу та растрування
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження | Запланована норма часу електронного монтажування (в хв.) | Всього часу на елек-тронне монтажування річного завантаження (в год.) | Запланована норма часу на растрування та кольороподіл (в хв.) | Всього часу на кольороподіл та растрування річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Журнал |
|
|
|
|
|
| 20 |
| 15 |
|
Таблиця 14
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції роздрукування
коректурного відбитка кольорових зображень та кольорокорекції
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження | Запланована норма часу на роздрукування корек-турного відбитка (в хв.) | Всього часу на роздрукування коректур-ного відбитка річного завантаження (в год.) | Запланована норма часу на кольорокорекцію кольорових зображень (в хв.) | Всього часу на кольоро-корекцію кольорових зображень річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Журнал |
|
|
|
|
|
| 10 |
| 20 |
|
Таблиця 15
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції фотовиведення
4-х фарбових діапозитивів і монтажу спусків 4-х фарбових ілюстрацій
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Обсяг видання (в сторінках) | Фарбовість | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження | Запланована норма часу фотовиведення одного комплекту 4-х фарб. фотоформ (в хв.) | Всього часу на фотовиве-дення 4-х фарб. комплек-тів фотоформ річного завантаження (в год.) | Кількість сторінок у спуску | Річне завантаження | Запланована норма часу на монтаж 4-х фарбових спусків (в хв.) | Всього часу на монтаж 4-х фарбових спусків річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |
Журнал |
|
| 4 |
|
|
|
| 15 |
| 4 |
| 117 |
|
Таблиця 16
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
виготовлення діапозитивів на лазерному принтері
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Формат складання сторінки | Обсяг видання в сторінках | Кількість назв | Періодичність | Кількість випусків за рік | Річне завантаження в сторінках для виготов-лення діапозитивів | Запланована норма часу на виготовлення діапозитиву сторінки (в хв.) | Всього заплановано часу на виготовлення річного завантаження діапози-тивів (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Журнал |
|
|
|
|
|
|
| 3 |
|
Таблиця 17
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
монтажу спусків однофарбових сторінок
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Формат складання сторінки (в кв.) | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість назв | Кількість сторінок у спуску | Кількість випусків за рік | Річне завантаження у спусках для монтажування | Запланована норма часу на монтаж одного спуску (в хв.) | Всього часу, необхідного для монтажу спусків річного завантаження (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Журнал |
|
|
|
| 4 |
|
| 25 |
|
Таблиця 18
Розрахунок річного завантаження та трудомісткості на операції
експонування та проявлення металевих форм
Назва продукції | Формат видання та частка аркуша | Формат складання сторінки (в кв.) | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість назв | Кількість випусків за рік | Кількість сторінок у спусках | Фарбовість | Річне завантаження у фотоформах для експонування на металеві пластини | Запланована норма часу для експонування фотоформ на металеві пластини (в хв.) | Всього часу, необхідного для експонування фотоформ на металеві пластини (в год.) | Запланована норма часу на проявлення металевих пластин (в хв.) | Всього заплановано часу для проявлення зобра-ження на металевих пластинах (в год.) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |
Журнал |
|
| 44 6 |
|
| 4 | 1 4 |
| 5 |
| 19 |
|
Таблиця 19
Розрахунок річного фонду часу роботи устаткування
Назва устаткування | Режимний фонд часу роботи одиниці уста-ткування, год. (Треж) | Планові зупинки, год. | Річний фонд часу роботи устатку-вання, год. (Тр) | ||
| | Час простою устаткування при ремонті (Трем) | Час на профілактичні огляди (То) | Технологічні зупинки (Тт.з.) | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Комп'ютери | 4154 | 74 | 66 | 102 | 3912 |
Сканери | 4154 | 86 | 77 | 102 | 3889 |
Принтери: струменевий | 4154 | 52 | 44 | 103 | 3955 |
лазерний | 4154 | 64 | 44 | 103 | 3943 |
Монтажний стіл | 4154 | 8 | 22 | 104 | 4020 |
Копіювальна рама | 4154 | 18 | 44 | 103 | 3989 |
Фотонасвітлювач | 4154 | 48 | 144 | 123 | 3839 |
Формне обладнання | 4154 | 68 | 176 | 102 | 3808 |
Таблиця 20
Розрахунок необхідної кількості устаткування
Назва устаткування | Марка устаткування | Річний фонд часу роботи обладнання при 2-х змінному режимі роботи, год. | Трудомісткість річного завантаження на кожній операції в нормованих годинах | Кількість одиниць устаткування | |
|
|
|
| Розрахункова кількість за трудомісткістю річного завантаження | Прийнята кількість устаткування |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Комп'ютер | Power Mac G4 | 3912 |
|
|
|
Сканер | AGFA DuoScan T2500 | 3889 |
|
|
|
Принтер: струменевий | HP Desk Jet 815C | 3955 |
|
|
|
лазерний | ELITE - 1200 | 3943 |
|
|
|
Копіювальна рама | Кр - 1200 | 3989 |
|
|
|
Фотонасвітлювач | HEIDELBERG Hercules Elite | 3839 |
|
|
|
Формне обладнання | HELIOPRINT CDL8, GLUNZ & JENSEN | 3808 |
|
|
|
Монтажний стіл |
| 4020 |
|
|
|
Таблиця 21
Розрахунок необхідної кількості основних матеріалів
Назва матеріалу | Одиниця виміру | Фарбовість | Обсяг видання (в сторінках) | Кількість випусків за рік | Кількість назв | Кількість сторінок форматом А3 | На технічні потреби | Кількість аркушів в пачці або норма витрат матеріалу | Різні витрати основних матеріалів | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
Розрахунок необхідної середньооблікової кількості робітників на основних операціях для виконання річного завантаження Визначаємо явочну чисельність робітників для операцій складання тексту, верстання, роздрукування та правки коректури на комп’ютері. , де Рспис – списочна чисельність робітників; Ряв – явочна чисельність робітників; Кн – коефіцієнт планових неявок на роботу (Кн.=1,14) , де Км – кількість устаткування; Треж – режимний фонд часу роботи одиниці устаткування при 2-змінній роботі (складає 4154 год.); Трем – середньорічний час простою устаткування при ремонті; Нч – нормативна чисельність робітників (Нч = 1 роб.); Тном – номінальний фонд час роботи одного робітника (приймається в розрахунках 2077 год). Для оператора ПК: Рспис = 41,25 × 1,14 = 47,025 = 47 Для оператора ФНА та ФО:
Рспис = 8 × 1,14 = 9 Для копіювальника форм:
Рспис = 2 × 1,14 = 2,28 = 2 Для монтажиста:
Рспис = 4 × 1,14 = 5 1.8 Заходи з охорони праці Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя. Для поліграфічних підприємств характерні такі шкідливі виробничі фактори: шум і вібрація, підвищений рівень статичної електрики, випромінювання, — фактори, що визначають умови роботи органів зору, слуху і тактильної системи. Для того, щоб запобігти негативному впливу виробничих факторів, або їх знизити потрібно: навчити працівників безпечних прийомів праці, забезпечити безпеку виробничого обладнання, технологічного процесу, будівель і споруд, забезпечити санітарно-гігієнічні та побутові умови праці, забезпечити працівників ЗІЗ, лікувально-профілактичним харчуванням, забезпечити оптимальний режим праці та відпочинку. Плануючи внутрішнє обладнання виробничих приміщень, необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм використання площі для робітників, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, які забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування. Об’єм виробничих приміщень на одного працівника, згідно з санітарними нормами, повинен складати не менше 20 м3, а площа приміщень — не менше 6 м2. Важливого значення для дотримання здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткувань, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування та відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Насамперед, у всіх випадках, до устаткування, що має електропривід, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі сторони не робочої зони. Висота виробничих приміщень повиннна бути не менше 3-3,2 м. Відстань від підлоги до конструктивних елементів перекриття — 2,6 м. Допоміжні приміщення різного призначення, як правило, розташовують разом, в одній будівлі та місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів. Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені в СНиП 2.09.04-87. Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень зумовлено цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовуються, як правило, на кожному поверсі на відстані,що віддалена від робочого місця, не більше, ніж на 75 м, а душові — в кімнатах, суміжних з гардеробами біля внутрішніх стін. Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питтєвого водоводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питтєвого водопостачання не повинна перевищувати 75 м. Створення комфортних і здорових умов праці на підприємстві, значною мірою, залежить від створення нормального мікроклімату. Нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88. Основні параметри мікроклімату наступні: — температура повітря в приміщеннях 19-22°С; — відносна вологість повітря — 40-70 %; — швидкість руху повітря — 0,1-0,7 м/с. На комп’ютерній дільниці передбачено використовувати загально обмінну вентиляцію, яка забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення. Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції. Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів, всмоктуючих панелей, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів. Правильно організоване освітлення сприяє не тільки зростанню продуктивності праці та покращенню якості продукції, але, й одночасно, створює умови, що запобігають розвиту втоми, знижують рівень виробничого травматизму і професійних захворювань. Освітлення в приміщенні передбачено використовувати як природнє, так і штучне. Штучне освітлення необхідно здійснювати у вигляді ліній збоку від робочих місць. Краще використовувати люмінесцентні лампи, так як вони мають ряд переваг: не видають блиск, мають великий термін служби, не чутливі до шуму і вібрації, мають низьку тепловіддачу. Шум створює негативний вплив на продуктивність праці та здоров’я людини. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60 %, а кількість помилок, що трапляються під час розрахунків, зростає більше, ніж на 50 %. Зниження шуму шляхом звукопоглинання та звукоізоляції відбувається внаслідок того, що об’єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинаючим матеріалом. Кожух повинен мати достатню звукопоглинальну здатність, не заважати обслуговуванню обладнання під час роботи, не ускладнювати його обслуговування, не псувати інтер’єр цеху. Зниження шуму можна досягти шляхом акустичної обробки приміщення. Акустична обробка приміщення передбачає покриття стелі та верхньої частини стін звукопоглинаючим матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можна підвісити звукопоглинаючі щити, конуси, куби, а також встановити резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі шуму. Особливу увагу слід звертати на винесення обладнання, що створює шуми, в окреме приміщення. Це дозволяє зменшити число працівників в умовах підвищеного рівня шуму та здійснити заходи щодо зниження шуму з мінімальними витратами коштів, обладнання та матеріалів. Зниження шуму можна досягти лише шляхом знешумлення всього обладнання, що характеризується високим рівнем шуму. Гранично допустимий рівень шуму — 85 дБ, а на комп’ютерній дільниці — 60 дБ. Роботу щодо знешумлення діючого виробничого обладнання в приміщенні розпочинають зі складання шумових карт та спектрів шуму обладнання і виробничих приміщень, на підставі яких виноситься рішення щодо напрямку роботи. Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст.10 про порядок видання ЗІЗ і догляд за ними) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безкоштовно видають спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається з урахуванням галузевих норм адміністрацією підприємства та узгоджується із місцевими органами Держнагляду з охорони праці. На комп’ютерній дільниці комп’ютерно-видавнича система повинна бути обладнана необхідними запобіжними пристроями. На моніторах передбачено використовувати захисні екрани для захисту працюючих від шкідливого випромінювання. Всі комп’ютери надійно заземлено. Щоб запобігти ураженню електричним струмом, доступ до електронних блоків обладнання дозволяється лише для осіб, що мають спеціальну підготовку. Всі вище перелічені заходи спрямовані на попередження виникнення виробничих травм і профілактичних захворювань, позитивно вплинуть на умови праці працівників і на випуск якісної продукції. 2 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА Для техніко-економічного обґрунтування дипломного проектування проведено такі розрахунки: 1. Розрахунок вартості основних виробничих фондів; 2. Розрахунок собівартості виготовлення офсетних форм; 3. Розрахунок техніко-економічних показників роботи. 2.1 Розрахунок вартості основних виробничих фондів для наборних процесів Вартість основних виробничих фондів дільниці включає вартість приміщень, устаткування, виробничого та господарського реманенту. Вартість приміщень дільниці визначається множенням вартості 1 м2 (приймається 1000 грн.) на площу дільниці. Площа приміщень на одиницю устати. становить (S = 6 м2): S = * 6 = м2 ФS = S ∙ 2000 = Початкова вартість устаткування визначається на основі його ціни, прийнятої кількості та витрат на транспортні роботи. Розрахунок вартості устаткування даний в таблиці . Вартість виробничого і господарського реманенту визначається з розрахунку 300 гривень в рік на одного робітника та 1000 гривень на одного керівного працівника дільниці. Фрем = 300 ∙ + 1000 ∙ = Загальна вартість основних фондів становить: Фосн = ФS + Фрем + Фуст Фосн = 2.2 Розрахунок собівартості виготовлення офсетних форм В умовах дипломної роботи застосовується укрупнений метод розрахунку собівартості продукції. Прямим рахунком визначаються статті затрат, які залежать від обсягу і характеру випущеної продукції: затрат на основні матеріали, заробітна плата, амортизаційні відрахування. Всі інші затрати визначаються відсотком від інших статей. Таблиця 23 Розрахунок вартості основних матеріалів
Таблиця 24 Розрахунок вартості устаткування
Таблиця 25 Розрахунок фонду заробітної плати робітників дільниці
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основні робітники | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оператор ПК | 6 | | 1822 | | 6,82 | 1,1 | | 20 | | 10 | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оператор ФНА та ФО | 6 | | 1822 | | 6,82 | 1,1 | | 20 | | 10 | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Копіювальник форм | 5 | | 1822 | | 5,84 | 1,1 | | 20 | | 10 | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Монтажист | 4 | | 1822 | | 5,12 | 1,1 | | 20 | | 10 | | | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Разом | | | | | | | | | | | | |
Таблиця 26
Розрахунок річного фонду заробітної плати керівних працівників дільниці
Посада | Кількість штатних одиниць | Місячний оклад, грн. | Премія, % | Фонд заробітної плати, грн. | ||
|
|
|
| місячний | премія | річний |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Майстер | 2 | 2240 | 15 | 2240 | 336 | 30912 |
Всього |
|
|
| 2240 | 336 | 30912 |
Всього фонд заробітної плати працівників дільниці становить:
ФЗП = ФЗПроб. + ФЗПк.п. = + 30912 =
Таблиця 27
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Назва основних фондів | Вартість основних фондів, грн. | Норма амортизації, % | Сума амортизаційних відрахувань, грн. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Приміщення |
| 2
Таблиця 28 Калькуляція собівартості продукції
2.3 Розрахунок техніко-економічних показників проекту У зв’язку з тим, що в теперішніх умовах ціни на поліграфічну продукцію визначаються за домовленістю із замовником як договірні з врахуванням 20-40 % рентабельності продукції, вартість даних замовлень визначається, виходячи з розрахункової повної собівартості продукції. Розрахунок відпускної вартості проводиться за формулою:
1,2 * Прибуток визначається як різниця між відпускною вартістю продукції та її собівартістю:
Затрати на 1 грн. цехового випуску визначаються:
Продуктивність праці одного працівника визначається:
Середньорічна заробітна плата одного працівника становить:
Фондовіддача визначається за формулою:
Рентабельність продукції становить:
Рентабельність виробництва визначається за формулою:
де Фоб. — вартість нормованих обігових коштів, в умовах дипломної роботи приймається в розмірі 20 % від вартості всього устаткування.
Випуск продукції на 1 м2 виробничої площі визначається за формулою:
Рівень механізації праці визначається шляхом ділення кількості робітників, що працюють на машинах на загальну кількість робітників дільниці:
Період окупності капітальних вкладень визначається за формулою:
Всі розраховані техніко-економічні показники зводяться в таблицю основних техніко-економічних показників дипломного проекту. Таблиця 29 Основні техніко-економічні показники дипломного проекту
Використана література
|