[ Особливості психологічної підтримки соціальних працівників та практичних психологів з синдромом ] | «Повед.» | «Фіз.» | ||
3 | 1 | 1 | 0 | 2 |
Аналізуючи ознаки «синдрому емоційного вигорання» в групі практичних психологів з помірним рівнем стресу, ми прийшли до наступного висновку: в даній групі переважаючими є ознаки «емоційного» і «фізіологічного» характеру, тобто негативні переживання і погіршення фізичного стану є основними показниками помірного рівня стресу в даній групі випробуваних.
Ознаки «згоряння» у підгрупі В2 (практичні психологи з вираженою психічної тривожністю) можна представити таким чином: Ознаки «згоряння» «емоційного характеру» - 6 показників;
Ознаки «згоряння» «когнітивно-емоційного» характеру - 2 показника;
Ознаки «згоряння» «когнітивного характеру» - 4 показника;
Ознаки «згоряння» «поведінкового характеру» - 0 показників;
Ознаки «згоряння» «фізіологічного характеру» - 2 показника.
«Емоцій.» | «К.-ем.» | «Когни.» | «Повед.» | «Фіз.» |
6 | 2 | 4 | 0 | 2 |
Таким чином, в групі практичних психологів з вираженою психічної тривожністю основними ознаками «згоряння» є прояви «емоційного» і «когнітивного» характеру, які виражені більшою мірою, ніж у практичних психологів з помірним рівнем стресу. Тобто, негативні переживання і думки значно частіше спостерігаються в стані тривожності на відміну від стану помірного рівня стресу.
Ознаки «згоряння» у підгрупі В3 (практичні психологи з вираженою психічною депресією) можна представити таким чином: Ознаки «згоряння» «емоційного характеру» - 3 показника;
Ознаки «згоряння» «когнітивно-емоційного» характеру - 2 показника;
Ознаки «згоряння» «когнітивного характеру» - 1 показник;
Ознаки «згоряння» «поведінкового характеру» - 0 показників;
Ознаки «згоряння» «фізіологічного характеру» - 3 показника.
«Емоцій.» | «К.-ем.» | «Когни.» | «Повед.» | «Фіз.» |
3 | 2 | 1 | 0 | 3 |
У групі практичних психологів з вираженою психічною депресією найбільш яскраво представлені ознаки «синдрому емоційного вигорання» «емоційного» і «фізіологічного» характеру, що дозволяє нам прийти до наступного висновку: в даному стані значну роль відіграють негативні переживання випробовуваних і спостерігається погіршення їх фізичного стану. Тобто у практичних психологів у стані депресії більшою мірою спостерігаються погіршення фізичного стану, ніж у станах помірного рівня стресу і тривожності. А ознаки «емоційного характеру» виражені в рівній мірі, як і у психологів з помірним рівнем стресу, але в меншій мірі, ніж у психологів з вираженою психічної тривожністю.
Таким чином, провівши обробку та аналіз отриманих даних, ми прийшли до наступних висновків:
По-перше, групам соціальних працівників та практичних психологів притаманні деякі загальні типові прояви «синдрому емоційного вигорання», а саме прояви «емоційного характеру» зустрічаються як у підгрупі А1 (4 рази) - соціальних працівників з помірним рівнем стресу, так і в підгрупі В1 ( 3 рази) - психологів з помірним рівнем стресу; як у підгрупі А2 (6 разів) - соціальних працівників з вираженою психічної тривожністю, так і в підгрупі В2 (6 разів) - психологів з вираженою психічної тривожністю. Прояви «фізіологічного характеру» властиві як підгрупі А1 (2 показника) - соціальним працівникам з помірним рівнем стресу, так і підгрупі В1 (2 показника) - психологам з помірним рівнем стресу.
Отже, для стану помірного стресу, в групах соціальних працівників та психологів, загальними показниками є: прояви «емоційного характеру» і «фізіологічного характеру». А також, для стану вираженої психічної тривожності в групах соціальних працівників та психологів характерні загальні прояви «емоційного характеру» .
Також в ході дослідження були виявлені й істотні відмінності в станах помірного стресу, вираженої психічної тривожності і вираженої психічної депресії в групах соціальних працівників та практичних психологів.
Наприклад, у підгрупі А1 (соціальні працівники з помірним рівнем стресу) найбільш характерні «емоційні прояви» (3 показника), «когнітивні прояви» (3 показника) і «фізіологічні прояви» (2 показника) «синдрому емоційного вигорання». «Емоційні», «когнітивно-емоційні» і «поведінкові» прояви виражені в більшому ступені у соціальних працівників.
А для групи В1 (практичні психологи з помірним рівнем стресу) найбільш характерні «емоційні» (3 показника) і «фізіологічні» прояви (2 показника).
Помірний рівень стресу | «Емоцій.» | «Когн.-ем.» | «Когни.» | «Повед.» | «Фіз.» |
Соц. працівники | 4 | 1 | 3 | 1 | 2 |
Психологи | 3 | 1 | 1 | 0 | 2 |
У підгрупі А2 (соціальні працівники з вираженою психічної тривожністю) найбільш виражені «емоційні» (6 показників), «когнітивні» (6 показників), «фізіологічні» (5 показників) та «поведінкові» (2 показника) прояви.
У підгрупі В2 (практичні психологи з вираженою психічної тривожністю) найбільш характерні теж «емоційні» (6 показників), «когнітивні» (4 показника) і «фізіологічні» (2 показника) прояви. Але дані прояви в групі психологів виражені в меншому ступені, ніж у групі соціальних працівників, а «когнітивно-емоційні» прояви виражені більшою мірою, ніж у соціальних працівників.
Виражена психічна тривожність | «Емоцій.» | «Когн.-ем.» | «Когни.» | «Повед.» | «Фіз.» |
Соц. працівники | 6 | 1 | 6 | 2 | 5 |
психологи | 6 | 2 | 4 | 0 | 2 |
Для підгрупи А3 (соціальні працівники з вираженою психічною депресією) найбільш характерні «когнітивні» (9 показників), «емоційні» (8 показників), «фізіологічні» (6 показників), «поведінкові» (3 показника) і «когнітивно-емоційні» (2 показника) прояви «синдрому емоційного вигорання». «Емоційні», «когнітивні», «поведінкові» і «фізіологічні» прояви виражені набагато сильніше, ніж у психологів.
Для підгрупи В3 (практичні психологи з вираженою психічною депресією) найбільш притаманні «емоційні» (3 показника), «фізіологічні» (3 показника) і «когнітивно-емоційні» (2 показника) прояви «синдрому емоційного вигорання».
Виражена психічна депресія | «Емоцій.» | «Когн.-ем.» | «Когни.» | «Повед.» | «Фіз.» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Соц. працівники | 8
2.4 Аналіз отриманих даних експертного опитування Експертне опитування проводилося серед практичних психологів м. Москви і московської області, загальна кількість опитуваних - 10 осіб, з яких 90% жіночої статі, а 10% чоловічої статі. Вік від 30 до 54 років включно, освіта - вища. Випробовуваним було запропоновано відповісти на 4 питання (див. додаток № 4): 1) Що таке «синдром згоряння» у вашому розумінні? 2) Які ознаки найбільш характерні для «синдрому емоційного вигорання»? 3) Чи часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння» серед практичних психологів та соціальних працівників? 4) Які напрямки психологічної підтримки осіб з «синдромом згоряння» найбільш актуальні? У ході дослідження з'ясувалося, що 60% опитаних респондентів вважають, що «синдром згоряння" - це психологічний розлад, пов'язаний з роботою в умовах інтенсивного контакту з людьми в емоційно напруженій атмосфері; 10% опитаних респондентів вважають, що цей стан професійного стресу, кризи; 10% вважають, що цей стан депресії, безсоння, плаксивість і агресія; 10% вважають, що це відсутність професійних навичок, непрофесіоналізм; 10% вважають, що це «затухаючий багаття». Найбільш характерними ознаками «синдрому емоційного вигорання», на думку опитуваних є: відчуття втоми та емоційного виснаження - 100% знижений фон настрою - 50% тривожність-50% низька самооцінка - 40% негативне ставлення до оточуючих - 30% стан депресії - 30% негативне ставлення до роботи - 20% оплата роботи державою - 10% небажання контактів, бажання мовчати, усамітнюватися - 10% Вважають, що «синдром згоряння» часто зустрічається серед соціальних працівників - 100%, серед практичних психологів - 90%. Вважають, що найбільш актуальні такі напрямки психологічної підтримки практичних психологів та соціальних працівників з «синдромом згоряння»: Групи різної терапевтичної спрямованості (балінтовскі групи, «структурна психосоматика», комунікативні тренінги та ін) - 60% Індивідуальне консультування - 40% Активний відпочинок, хобі, релаксація - 30% Тілесно орієнтована терапія - 20% Психокорекція - 20% Регулярна психопрофілактика - 20% Підтримка колег, тренінги в колі колег - 20% Якісно інший рівень підготовки фахівців - 20% Таким чином, результати проведеного нами дослідження підтверджують висунуті нами гіпотези. Дійсно, серед соціальних працівників та практичних психологів часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння», що підтверджується наступним даними: Помірний рівень стресу - 43,2% (16 чол.) Від загального числа випробовуваних соціальних працівників та практичних психологів; Виражена психічна тривожність - 35,1% (13 чол.); Виражена психічна депресія - 43,2% (16 чол.). А також результати експертного опитування підтверджують дану гіпотезу - 100% опитаних вважають, що серед соціальних працівників часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння», 90% вважають, що серед практичних психологів часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння». Але результати дослідження показали, що серед соціальних працівників значно частіше зустрічаються особи з «синдромом згоряння», ніж серед психологів:
Також, результати, отримані нами в ході дослідження, дозволяють зробити наступний висновок: серед практичних психологів частіше зустрічаються особи з вираженою психічною депресією - 28,7% від загального числа досліджуваних психологів, а серед соціальних працівників частіше зустрічаються особи з помірним рівнем стресу - 68, 4% від загального числа досліджуваних соціальних працівників, але також і особи з вираженою психічною депресією - 57,9% і з вираженою психічної тривожністю - 52,6% від загального числа досліджуваних соціальних працівників. Таким чином, підтвердилася друга гіпотеза, яка полягає в тому, що «синдром емоційного згоряння» у соціальних працівників та практичних психологів проявляється у станах тривожності і депресії. Висновок "Емоційний згоряння" - це комплекс особливих психологічних станів, які можуть розвинутися у соціальних працівників та психологів, які працюють в умовах емоційного перенапруження. Дані психологічні стани полягають у наявності почуття емоційного виснаження, негативного ставлення до себе, негативного ставлення до клієнтів і до своєї роботи. Також, характерними ознаками "синдрому згоряння" у фахівців, зайнятих у соціальній сфері, є: постійне переживання почуття втоми, знижений фон настрою, відчуття тривожності, зниження особистісної та професійної самооцінки, появу сумнівів з приводу своєї професії, порушення режиму сну і неспання, втрата апетиту або постійне переїдання та інші прояви психосоматичного характеру. Таким чином, проаналізувавши теоретико-емпіричні дослідження феномену «синдрому емоційного вигорання» та результати, отримані в ході проведеного нами дослідження даного феномена у соціальних працівників та практичних психологів, ми можемо стверджувати, що проблема "емоційного згоряння" актуальна для фахівців, зайнятих у соціальній сфері, особливо - для соціальних працівників та практичних психологів. Провівши обробку та аналіз отриманих даних, ми прийшли до наступних висновків: 1) Для стану помірного стресу, в групах соціальних працівників та психологів, загальними показниками є: прояви «емоційного характеру» і «фізіологічного характеру». А також, для стану вираженої психічної тривожності в групах соціальних працівників та психологів характерні загальні прояви «емоційного характеру». 2) На відміну від помірного рівня стресу, у соціальних працівників в стані тривожності крім негативних переживань і думок спостерігається і погіршення фізичного стану піддослідних. Також у соціальних працівників в стані депресії більшою мірою переважають негативні думки, переживання, погіршення фізичного стану, ніж у станах помірного рівня стресу і тривожності. 3) У практичних психологів негативні переживання і погіршення фізичного стану є основними показниками помірного рівня стресу. Також у даної групи випробовуваних негативні переживання і думки значно частіше спостерігаються в стані тривожності на відміну від стану помірного рівня стресу. А в стані депресії у практичних психологів у більшою мірою спостерігаються погіршення фізичного стану, ніж у станах помірного рівня стресу і тривожності. А ознаки «емоційного характеру» виражені в рівній мірі, як і у психологів з помірним рівнем стресу, але в меншій мірі, ніж у психологів з вираженою психічної тривожністю. 4) - «емоційні», «когнітивно-емоційні» і «поведінкові» прояви виражені в більшому ступені у соціальних працівників з помірним рівнем стресу, ніж у психологів; - «Емоційні», «когнітивні» і «фізіологічні» прояви в групі психологів з вираженою психічної тривожністю виражені в меншому ступені, ніж у групі соціальних працівників, «когнітивно-емоційні» прояви виражені більшою мірою, ніж у соціальних працівників; - «Емоційні», «когнітивні», «поведінкові» і «фізіологічні» прояви виражені набагато сильніше у соціальних працівників з вираженою психічною депресією, ніж у психологів. Також, результати, отримані нами в ході дослідження, дозволяють зробити наступний висновок: серед практичних психологів частіше зустрічаються особи з вираженою психічною депресією - 28,7% від загального числа досліджуваних психологів, а серед соціальних працівників частіше зустрічаються особи з помірним рівнем стресу - 68, 4% від загального числа досліджуваних соціальних працівників, але також і особи з вираженою психічною депресією - 57,9% і з вираженою психічної тривожністю - 52,6% від загального числа досліджуваних соціальних працівників. Таким чином, перераховані вище висновки за результатами дослідження та експертного опитування дозволяють нам визначити основні напрямки психологічної підтримки соціальних працівників та практичних психологів з «синдромом згоряння. Психологічна підтримка повинна бути направлена на зняття тривожності, депресивних станів, на роботу з «емоційними», «когнітивними», «фізіологічними» проявами «синдрому емоційного вигорання». В якості психологічної підтримки соціальних працівників та практичних психологів з «синдромом згоряння», на думку опитаних експертів, може виступати: Групи різної терапевтичної спрямованості (балінтовскі групи, «структурна психосоматика», комунікативні тренінги та ін); Індивідуальне консультування; Активний відпочинок, хобі, релаксація; Тілесно орієнтована терапія; Психокорекція; Регулярна психопрофілактика; Підтримка колег, тренінги в колі колег; Якісно інший рівень підготовки фахівців, отримання нових знань і навичок. Отже, ми вважаємо, що, так як серед соціальних працівників часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння, то даним фахівцям дійсно потрібно психологічна підтримка, основні напрями якої можуть бути визначені на основі проведеного дослідження і потребують подальшої розробки. Бібліографія 1. Азарних Т.Д. Психічне здоров'я (питання валеології): [Учеб. посібник] / Т.Д. Азарних, І.М. Тартишніков; Акад. пед. і соц. Наук, Моск. псіхол.-соц. ун-т - М.: Моск. псіхол.-соц. ін-т; Воронеж: НВО "МОДЕК", 1999. - 111 с. 2. Альманах психологічних тестів. / За ред. Римських Р.Р. і С.А. - М.: "КСП", 1996, 400 с. 3. Балашов М.М. Лук'янова М.І. «Специфіка підготовки психологів до професійної діяльності у різних соціально-виробничих середовищах», - Психологічна наука і освіта, 1998, № 4. Васильєв В.М. Здоров'я і стрес. - М.: Знание, 1991.-160 с. 5. Г. Робертс Профілактика вигорання. / / Питання загальної психіатрії № 1, 1998. 6. Годфруа Ж. Що таке психологія: У 2-х т. Вид. 2-е, Т. 2. - М.: СВІТ, 1996. 7. Грошев І.В. «Гендерні аспекти соціально-психологічної трансформації пізнього віку» / http://www.psychol.ras.ru/conf/grosev.htm 8. Є.М. Михайлова «Пастка для тих, хто помиляється» / http. / / Www. Genesis. Ru / pedologia / 3 / 9. Htm 9. Зіверт Х. Тестування особистості. М., 1997. 10. Золотарьова Т.Ф., Мінігаліева М.Р. Соціально-психологічна допомога в ЦГЗ. Навчально-методичний посібник для студентів та практичних психологів. - М. «Союз», 2000. 11. Іванов В.А. Старіння як емоційний шок / «Психологія зрілості та старіння» № 3 (7-8), осінь-зима 1999. 12. Кочюнас Р. Основи психологічного консультування / Пер, з лит. - М.: Академічний Проект, 2000. 13. Краснова В.О. «Ми» і «Вони»: ейджизм і самосвідомість людей похилого віку », Психологія зрілості та старіння, 2000, № 3. 14. Кривцова С., Мухаматуліна Є. Виховання: наука хороших звичок М., 1996. 15. Клімов О.О. Основи психології. Практикум: Навчальний посібник для вузів. М.: ЮНИТИ, 1999. - 175 с. 16. Лінде Н. Д. «Сучасні психотерапевтичні школи і підготовка психосоціальних працівників та практичних психологів», - «Вісник психосоціальної та корекційно-реабілітаційної роботи» - 1998, № 1. 17. Лотова І.П. Психологічні умови ефективності професійної діяльності працівників соціальних служб. - М., 1999. 18.Лисенко Ю.М. Ефективність професійної діяльності / Самарський Держ. Пед. Ун-т - Самара: вид-во Сам. ГПУ, 1998 - 358 с. 19. Марціновська Т. Д. Особливості психічного розвитку в пізньому віці / «Психологія зрілості та старіння» № 3 (7-8), осінь-зима 1999. 20. Н.М. Михайлова. Невротичні розлади у літніх пацієнтів загальної практики / Російський медичний журнал СП, том 1 № 4,1998. 21. Нельсон-Джоунс Р. Теорія і практика консультування - СПб: Видавництво «Пітер», 2000. 22. Немов Р.С. Психологія: Учеб. для студентів вищ. пед. навч. Закладів. Кн. 1. Загальні основи психології. М., 1994. 23. Петровський А.В., Ярошевський М.Г., Історія психології: Навч. Посібник для вищ. школи. М.; 1994. 24. Попов В.М. Психологія безпеки професійної діяльності: навч. Посібник / Новосиб. Держ. Техн. Ун-т - К.: НГТУ, 1997. 25. Психологічні тести. Ахмеджанов Е. Р. Складання, підготовка тексту, бібліографія. М.: «Лист», 1996. 26. Психологічний словник. М., 1983. 27. Психологічне забезпечення професійної діяльності / Нікіфоров Г.С., Дмитрієва М.А., Корнєєва Л.М. та ін; Під ред. Нікіфорова Г.С. - СПб.: Видавництво С.-Петербурзького університету, 1991. 28. Реан А.А. Практична психодіагностика особистості: Учеб. посібник. - СПб.: Вид-во С.-Петерб. Ун-ту, 2001 29. Рейнуотер Дж. Це у ваших силах. Як стати власним психотерапевтом: Пер. з англ. / заг. ред. І послесл.Ф. Е Василюка - М.: Прогрес, 1992 - 240 с. 30. Рудестам К. Групова психотерапія. Психокорекційні групи: теорія і практика. Пер. з англ. / заг. ред і вступ. ст. Л.П. Петровської - 2-е вид. - М.: Прогрес, 1993 - 368 с. 31. Румянцева П.В. «Синдром емоційного згоряння вчителів» / http: / / www. Fortunecity. Com / millennium / Scooby / 454 / Vestnic 2/2_13. Ht 32. Садикова І.В. «Соціальним працівникам потрібна психологічна підтримка», - Психологія зрілості та старіння, 1999, Весна. 33. Синдром емоційного вигорання в телефонних консультантів Дана стаття була опублікована в газеті "В аптеках міста і області", Нижній Новгород, № 9 (184), 16 березня 1999 Файловий варіант з архіву Левицької Н. О. 34. Трунов Д.Г. «Професійна деформація практичного психолога», - Психологічна газета, 1998, № 1. 35. Трунов Д.Г. "Синдром згоряння": позитивний підхід до проблеми ». Журнал практичного психолога, 1998, № 5. 36. Фурдуй Ф.І. «Стрес і здоров'я». Кишинів: «Штіінца», 1990. 37. Шухова О.М. «Синдром емоційного згорання в роботі психолога» / НОВИЙ СИБІРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. 38. Юдчіц Ю.А. «До проблеми професійної деформації», - Журнал практичного психолога -1998, № 7. 39. Http / / www. Openweb. Ru / windows / gerocomp / reabilit. Htm 40. http://www.pressa.spb.ru/newspapers/anomal/arts/anomal-112-art-29.html Додаток 1 Тест на професійний стрес Прочитайте пропозиції і виберіть той пункт, який найбільш підходить для вас. Довго не роздумуйте. Найбільш щирі відповіді приходять першими. 1. Двоє людей, добре вас знають, обговорюють вас. Які з наступних тверджень вони, найімовірніше, стали б використовувати: а) Х - дуже замкнута людина, здається, що ніщо сильно його (її) не турбує. б) Х - Чудовий чоловік, але ви повинні бути обережні, коли говорите йому (їй) щось час від часу. в) Здається, що в житті Х все завжди відбувається не так, як треба. г) Я незмінно знаходжу Х дуже нудним і непередбачуваним. д) Чим менше я бачу X, тим краще. 2. Присушити вам у житті деякі з наступних, найбільш поширених особливостей: почуття, що вам рідко вдається зробити що-небудь правильно; почуття, що вас переслідують, заганяють в кут або в пастку; погане травлення; поганий апетит; безсоння по ночах; короткочасні запаморочення і прискорене серцебиття; надмірна пітливість відсутність фізичного навантаження і спеки; панічне відчуття в натовпі або в закритому приміщенні; втому і брак енергії; почуття безнадійності («яка користь у всьому цьому»); слабкість або нудота без будь-яких зовнішніх причин; дуже сильне роздратування з приводу дрібних подій; нездатність розслабитися вечорами; регулярні пробудження серед ночі або рано вранці; труднощі в ухваленні рішення; неможливість перестати обдумувати або переживати події минулого дня; сльозливість; переконання, що ви ні з чим толком не можете впоратися; недолік ентузіазму навіть по відношенню до найбільш значимим і важливим життєвим справах; небажання зустрічатися з новими людьми і освоювати новий досвід; нездатність сказати «ні», коли тебе просять щось зробити; відповідальність більша, ніж та, з якою ви можете впоратися. 3. Наскільки ви оптимістичні в даний час: а) більше, ніж звичайно; б) як завжди; в) менше, ніж зазвичай. 4.Нравітся вам дивитися спортивні змагання? 5. Чи можете ви дозволити собі поніжитися в ліжку у вихідні дні, не відчуваючи при цьому почуття провини? 6. Чи можете ви в розумних межах (професійних і особистісних) говорити відверто: а) з начальником; б) з колегами; в) з членами сім'ї. 7. Хто зазвичай несе відповідальність за найбільш важливі рішення у вашому житті: а) ви самі б) хтось інший. 8. Коли вас критикують на роботі керівники, як ви зазвичай відчуваєте себе: а) сильно засмученим; б) помірно засмученим; в) слабо засмученим. 9) Ви закінчуєте робочий день з почуттям задоволення від досягнутого: а) часто; б) іноді; в) тільки зрідка. 10. Чи відчуваєте ви більшу частину часу почуття, що у вас є неулаженние конфлікти з колегами? 11. Обсяг виконуваної вами роботи перевищує відведений для цього час: а) постійно; 6) іноді; в) тільки зрідка. 12. Чи часто ви уявляєте собі, які у вас професійні перспективи: а) як правило, так; б) іноді; в) лише зрідка. 13. Чи могли б ви сказати, що зазвичай у вас достатньо часу, який ви витрачаєте на себе? 14. Якщо ви хочете обговорити з ким-небудь свої проблеми, чи легко вам зазвичай знайти слухача? 15. Чи знаходитеся ви на шляху, більш-менш забезпечує досягнення ваших головних життєвих цілей? 16. Ви нудьгуєте на роботі: а) часто; 6) іноді: в) дуже рідко. 17. Ви з задоволенням збираєтеся на роботу: а) у більшості випадків; б) у деякі дні; в) лише зрідка. 18. Чи відчуваєте ви, що на роботі по гідності цінують ваші здібності і справи? 19. Чи відчуваєте ви себе гідно винагородженим на роботі за ваші здібності і справи (маючи на увазі статус і просування по службі)? 20. Чи є у вас відчуття, що ваші керівники: а) активно заважають вам у роботі, б) активно допомагають вам у роботі? 21. Якби 10 років тому ви мали можливість побачити себе таким професіоналом, яким ви є в даний момент, ви б визнали себе: а) перевершив власні очікування; б) відповідним власним очікуванням; в) не досягли власних сподівань? 22. Якби ви повинні були оцінити в балах симпатії до самого себе за шкалою від 5 (максимум) до 1 (мінімум), який бал ви б поставили самі собі? Підсумуйте бали відповідно до таблиці № 1. Якщо ви отримали: від 0 до 15 балів, то стрес не є проблемою вашого життя; від 16 до 30 балів, то у вас помірний рівень стресу для зайнятого і багато працює професіонала. Тим не менш, слід проаналізувати ситуацію і подивитися, як можна розумно зменшити стрес. Від 31 до 45 балів, стрес представляє безумовну проблему. Очевидна необхідність корекційних дій. Чим більше ви будете працювати при такому рівні стресу, тим важче що-небудь зробити з ним. Це серйозний привід для ретельного аналізу вашої професійної життя. Від 46 до 60 балів. На цьому рівні стрес являє собою головну проблему, і щось повинно бути зроблено негайно. Ви можете виявитися дуже близькі до стадії виснаження в загальний адаптаційний синдром (стресі). Напруга має бути ослаблена. Ключі до відповідей
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 | 2 | 1 | 0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 | 0 | 1 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 | 0 | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 | 0 | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 | 0 | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 | 2 | 1 | 0 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 | 0 | 1 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 | 0 | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 | 0 | 1 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 | 1 | 0 | 0 (якщо нейтр. Або покладе.) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 | 0 | 1 | 2 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 | 0 | 1 | 2 | 3 | 4 |
Додаток 2
Методика САН
Опишіть, будь ласка, свій стан, яке ви відчуваєте в даний момент, за допомогою таблиці, що складається з 30 полярних ознак. Ви повинні в кожній парі вибрати ту характеристику, яка найбільш точно описує Ваш стан, і відзначити цифру (обвести в гурток), яка відповідає ступеню (силі) виразності даної характеристики.
1.Самочувствіе хороше | 3 2 1 0 1 2 3 | Самопочуття погане |
2.Чувствую себе сильним | 3 2 1 0 1 2 3 | Відчуваю себе слабким |
3.Пассівний | 3 2 1 0 1 2 3 | Активний |
4.Малоподвіжний | 3 2 1 0 1 2 3 | Рухомий |
5.Веселий | 3 2 1 0 1 2 3 | Сумний |
6.Хорошее настрій | 3 2 1 0 1 2 3 | Поганий настрій |
7.Работоспособний | 3 2 1 0 1 2 3 | Розбитий |
8.Полний сил | 3 2 1 0 1 2 3 | Знесилений |
9.Медлітельний | 3 2 1 0 1 2 3 | Швидкий |
10.Бездеятельний | 3 2 1 0 1 2 3 | Діяльний |
11.Счастлівий | 3 2 1 0 1 2 3 | Нещасний |
12.Жізнерадостний | 3 2 1 0 1 2 3 | Похмурий |
13.Напряженний | 3 2 1 0 1 2 3 | Розслаблений |
14.Здоровий | 3 2 1 0 1 2 3 | Хворий |
15.Безучастний | 3 2 1 0 1 2 3 | Захоплений |
16.Равнодушний | 3 2 1 0 1 2 3 | Схвильований |
17.Восторженний | 3 2 1 0 1 2 3 | Похмурий |
18.Радостний | 3 2 1 0 1 2 3 | Сумний |
19.Отдохнувшій | 3 2 1 0 1 2 3 | Втомлений |
20.Свежій | 3 2 1 0 1 2 3 | Виснажений |
21.Сонлівий | 3 2 1 0 1 2 3 | Збуджений |
22.Желаніе відпочити | 3 2 1 0 1 2 3 | Бажання працювати |
23.Спокойний | 3 2 1 0 1 2 3 | Заклопотаний |
24.Оптімістічний | 3 2 1 0 1 2 3 | Песимістичний |
25.Винослівий | 3 2 1 0 1 2 3 | Стомлюємося |
26.Бодрий | 3 2 1 0 1 2 3 | Млявий |
27.Соображать важко | 3 2 1 0 1 2 3 | Міркувати легко |
28.Рассеянний | 3 2 1 0 1 2 3 | Уважний |
29.Полний надій | 3 2 1 0 1 2 3 | Розчарований |
30.Довольний | 3 2 1 0 1 2 3 | Незадоволений |
Обробка даних за методикою САН
Слід підрахувати суму в кожній з категорій і отримані результати поділити на 10. Середній бал шкали дорівнює 4. Оцінки, що перевищують 4 бали, говорять про сприятливий стан випробуваного, оцінки нижче чотирьох, свідчать про зворотне. Нормальні оцінки стану лежать в діапазоні 5,0 - 5,5 балів. Слід врахувати не лише значення окремих показників, але і їх співвідношення.
Категорія ò | № питань ò | про | ц | е | н | і | |
3 | 2 | 1 | 0 | 1 | 3 | ||
б | а | л | л | и | |||
З | 1 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
А | 2 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
М | 7 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Про | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Ч | 13 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
У | 14 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
У | 19 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
З | 20 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Т | 25 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
В. | 26 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
А | 3 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
До | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Т | 9 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
І | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
У | 15 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Н | 16 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Про | 21 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
З | 22 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Т | 27 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Ь | 28 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 7 |
Н | 5 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
А | 6 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
З | 11 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Т | 12 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Р | 17 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Про | 18 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Е | 23 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Н | 24 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
І | 29 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Е | 30 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 1 |
Додаток 3
Вам пропонується відповісти на питання анкети, які допоможуть нам з'ясувати Ваше самопочуття. Відповідайте, будь ласка, щиро.
Якщо станів, зазначених у питанні, у вас
ніколи не було, поставте ... 5 балів;
якщо зустрічаються дуже рідко .. 4 бали;
якщо бувають часом ........... 3;
якщо вони бувають часто ............ 2;
якщо майже постійно або завжди 1 бал.
1. Чи помічаєте ви, що стали більш повільні і мляві, що немає колишньої енергійності?
2. Вам важко буває заснути, якщо вас щось турбує?
3. Чи відчуваєте ви себе пригніченим і пригнобленим?
4. Чи буває у вас відчуття якогось неспокою (як ніби щось має статися), хоча особливих причин немає?
5. Чи помічаєте ви, що зараз відчуваєте меншу потребу в дружбі і ласці, ніж раніше?
6. Чи приходить вам думка, що у вашому житті мало радості і щастя?
7. Чи помічаєте ви, що стали якимсь байдужим, немає колишніх інтересів і захоплень?
8. У вас бувають періоди такого неспокою, що ви навіть не можете всидіти на місці?
9. Очікування вас турбує і нервує?
10. У вас бувають жахливі Сновидів ення?
11. Ви відчуваєте тривогу і занепокоєння за кого-небудь або за що-небудь?
12. Чи буває у вас відчуття, що до вас ставляться байдуже, ніхто не прагне вас зрозуміти і поспівчувати вам, і ви відчуваєте себе самотніми (самотньою)?
13. Ви звертали увагу на те, що руки або ноги часто знаходяться у вас в неспокійному русі?
14. Чи відчуваєте ви у себе нетерплячість, непосидючість або метушливість?
15. Вам часто хочеться побути на самоті?
16. Ви помічаєте, що ваші близькі ставляться до вас байдуже або навіть неприязно?
17. Ви відчуваєте себе скуто і невпевнено в суспільстві?
18. Чи приходять вам думки, що ваші подруги (друзі) або близькі більш щасливі, ніж ви?
19. Перш, ніж прийняти рішення, ви довго вагаєтесь?
20. У вас виникає відчуття, що в багатьох неприємностях винні ви самі?
Обробка отриманих даних.
Проставлені тестованими бали приймають певні числові значення, які вказані в таблицях.
За значеннями, вказаними в таблицях, бал самопочуття замінюється діагностичним коефіцієнтом. Слідом за перекодувала підраховують алгебраїчну суму (з урахуванням позитивного чи негативного знаку) діагностичних коефіцієнтів для кожної шкали окремо.
Алгебраїчна сума коефіцієнтів, велика +1,28, свідчить про хороше психічному стані. Сума, менша -1,28, говорить про виражену психічної напруженості, тривожності, депресії. Проміжні значення (від -1,28 до +1,28) говорять про невизначеність даних. Зазвичай прикордонні значення характеризуються коефіцієта в межах від -5,6 до -1,28.
Значення діагностичних коефіцієнтів тривожності
Номери ознак | бали | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Прикордонне стан тривожності проявляється у зниженні порогу збудження по відношенню до різних стимулів, в нерішучості, нетерплячості, непослідовності дій. Невротична реакція тривожності як занепокоєння за власне здоров'я та за здоров'я своїх близьких, у спілкуванні з людьми виявляється в тому, що людина веде себе невпевнено. Депресія проявляється в невротичних реакціях - ослабленні тонусу життя і енергії, у зниженні фону настрою, звуження і обмеження контактів з оточуючими, наявності почуття безрадісності і самотності. Значення діагностичних коефіцієнтів депресії
Додаток 4 Експертне опитування Вкажіть, будь ласка, Ваші дані: Прізвище, ініціали Пол Вік Освіта Професія 1. Як ви вважаєте, «синдром емоційного згоряння» - це а) психологічний розлад, пов'язаний з роботою в умовах інтенсивного контакту з людьми в емоційно напруженій атмосфері б) стан професійного стресу, кризи в) ваш варіант відповіді 2. На вашу думку, які ознаки найбільш характерні для «синдрому емоційного вигорання»? а) низька самооцінка б) почуття втоми та емоційного виснаження в) знижений фон настрою г) тривожність д) негативне ставлення до роботи е) негативне ставлення до оточуючих ж) стан депресії з) ваші варіанти відповіді 3. Як ви вважаєте, чи часто зустрічаються особи з «синдромом згоряння» серед практичних психологів та соціальних працівників? а) так, часто б) ні, рідко в) взагалі не зустрічаються 4. На ваш погляд, які напрямки психологічної підтримки осіб з «синдромом згоряння» найбільш актуальні? а) ваш варіант відповіді Будь ласка, не зберігайте тестовий текст. |