Оперативний контроль

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.


Нажми чтобы узнать.
скачати

ЗМІСТ
1. Оперативний контроль. 2
2. Розрахунок природного освітлення. Коефіцієнт природного освітлення 5
3. Первинні засоби і стаціонарні установки пожежогасіння. 8
Список використаної літератури .. 12

1. Оперативний контроль

Система оперативного контролю за станом охорони праці має на меті посилення уваги з питань охорони праці та виробничої санітарії з боку керівників підрозділів та голів цехових комітетів профспілок, а так само підвищення персональної відповідальності керівників надання здорових і безпечних умов праці у довірених підрозділах.
Система оперативного контролю за станом охорони праці має три ступені контролю.
1 ступінь. Щодня майстер, уповноважений з охорони праці зміни (ділянки) обходить робочі місця і виявляє порушення Правил охорони праці, вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків.
У разі відсутності порушень в Журнал робиться запис "Порушень правил охорони праці немає". Усі записи в Журнал робляться з підписами майстра і уповноваженого з охорони праці.
У кінці зміни підсумки перевірки доповідаються начальникові цеху, голові цехового комітету та старшому уповноваженому з охорони праці цеху.
Приблизний перелік питань, які підлягають контролю на 1-го рівня.
1). Наявність заземлення устаткування і справність запірних пристроїв електрошаф.
2). Наявність і справність захисних огороджень і екранів обладнання.
3). Наявність вказівних написів на щитах і кнопках управління обладнанням.
4). Наявність аварійних і звичайних кнопок червоного кольору.
5). Наявність і справність світильників місцевого освітлення, якщо вони передбачені паспортом обладнання.
6). Наявність та стан допоміжного інструменту (ключі, молотки і т.д.)
7). Справність підйомно-транспортних механізмів, технологічної тари і її завантаженості.
8). Стан проходів та проїздів.
9). Стан підлоги на робочих місцях.
10). Наявність і справність дерев'яних підніжних грат.
11). Наявність щитів перекриття каналів, стружкоуборочних транспортерів.
12). Складування заготовок і деталей.
13). Освітлення робочих місць.
14). Технічний стан вентиляційних місць.
15). Наявність у працівників спецодягу, головних уборів (косинок, беретів і т.д.)
16). Відповідність професій працівників за родом виконуваної роботи.
17). Наявність Журналу з інструктажу та питань охорони праці.
18). Наявність у працівників свідоцтв на право виконання робіт підвищеної безпеки (електрики, газоелектрозварники, стропальники, машиністи кранів тощо).
19). Наявність наряду-допуску на виконання безпечних робіт (в електроустановках, на висоті тощо).
20). Справність питного водопостачання: апарати газводи, питні фонтанчики.
2 ступінь: начальник цеху, голова цехового комітету, старший уповноважений з охорони праці, механік і енергетик кожну тиждень (день проведення затверджується розпорядженням по заводу) обходять виробничі ділянки, перевіряють стан справ в цеху та виявлені порушення записують у Журнал оперативного контролю за станом охорони праці .
Після проведення перевірки проводиться нарада з інженерно-технічним працівникам цеху, і прийняті рішення щодо питання усунення порушень оформляються розпорядженням по цеху.
Один раз на місяць начальники цехів і голови цехових комітетів звітують перед начальством і головою профкому про підсумки перевірок та вжиті заходи.
3 ступінь: кожен місяць начальник разом з головою профкому та головою комісії з охорони праці знайомляться зі станом охорони праці в цехах. На нараді після звітів начальників цехів вирішуються питання, пов'язані з профілактикою травматизму та професійних хвороб.
Прийняття рішення оформляються наказом чи розпорядженням по заводу.
Примітки:
У Журнал оперативного контролю записуються результати всіх перевірок, які проводяться уповноваженими з охорони праці, працівниками та спеціалістами підприємства, працівниками служби охорони праці, газорятувальної служби та органів державного нагляду, якщо ними прийнято рішення не вручати припис, акт або інший документ про результати перевірки. Майстри, начальники змін результати перевірок також записи в Журнал оперативного контролю за станом охорони праці, якщо виявлені ними недоліки не можуть бути усунені власними силами.
Журнал повинен знаходиться на робочому місці начальника зміни, відділення або ділянки цеху і передаватися по зміні.
Графа 3 (Зміст виявлених порушень) заповнюється, якщо при перевірці встановлено особи, які допустили порушення.
Журнал оперативного контролю повинен бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою.

2. Розрахунок природного освітлення. Коефіцієнт природного освітлення

2.1. Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин і покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Крім того, природне світло має і важливе психологічне значення, створюючи у працюючих, відчуття безпосереднього зв'язку з навколишнім середовищем.
Природному освітленню властиві і недоліки: воно непостійне в різний час дня і року, в різну погоду; нерівномірно розподіляється по площі виробничого приміщення; при незадовільній його організації може викликати осліплення органів зору.
По конструктивних особливостях природне освітлення підрозділяється на бокове, верхнє і комбіноване.
Бічне освітлення створюється за рахунок проникнення денного світла через вікно або інші світлопрозорі прорізи в стінах будинків. Воно може бути одне - або двостороннім.
Верхнє освітлення створюють за допомогою спеціальних пристроїв у покрівлі будівель: ліхтарів різної конструкції, світлових прорізів у площині покриття.
Оскільки рівень природного освітлення залежить від широти місцевості, пори року і дня, погодних умов, тобто коливається в досить широких межах, про освітленість всередині будинків зазвичай судять не за її абсолютною величиною в люксах, а за коефіцієнтом природної освітленості (КПО).
КПО (коефіцієнт природної освітленості) - це виражене у відсотках відношення освітленості в деякій точці всередині приміщення до одночасно виміряної зовнішньої горизонтальної освітленості від світла повністю відкритого небосхилу.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають такі чинники: світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла в світлових отворах; фарбування стін і стелі приміщення; глибина приміщення, наявність предметів, що закривають вікно як зсередини так і зовні приміщення.
2.2. Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводитися за відносним показником - коефіцієнтом природної освітленості (КПО):
КЕО =
де ЕВН - освітленість, створювана світлом неба (безпосереднім або відбитим) в деякій точці всередині приміщення;
ЄП - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той же час зовні світлом повністю відкритого небосхилу (безпосереднім або відбитим, лк).
Освітлення приміщення природним світлом характеризується значеннями КПО низки точок, розташованих на перетині двох площин: умовної робочої поверхні і вертикальної площини характерного розрізу приміщення. Умовна робоча поверхня - горизонтальна площина, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.
Характерний розріз - це поперечний розріз посередині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини остекления бічних світлових прорізів.
Нормовані значення КПО визначені "Будівельними нормами і правилами" (СНиП ІІ - 4-79, який діє сьогодні в Україні, і переглянутий в 1985р). Одним з основних параметрів, що визначають КПО, є розмір об'єкта відмінності, під яким розуміють розглянутий предмет або ж його частина, а також дефект, який необхідно виявити. Значення КЕО нормують в залежності від характеристики зорової роботи. При бічному природному освітленні нормується мінімальні значення (Емін), при верхньому і боковому - середнє значення (ЕСР). Величину Емін при боковому односторонньому освітленні визначають на відстані 1м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів.
При розрахунку природного освітлення визначають площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) для забезпечення нормованого значення КПО.
Розрахунок площі вікон при боковому освітленні проводитися за наступним співвідношенням:
100
де Sо - площа вікон;
Sn - площа підлоги приміщення;
eH - нормоване значення КПО;
kз - коефіцієнт запасу;
ηо - світлова характеристика вікон;
kЗД - коефіцієнт, що враховує затінення вікон протилежними
будівлями;
τо - загальний коефіцієнт світлопропускання;
r - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення та поверхневого шару, який прилягає до будівлі (земля, трава).

3. Первинні засоби і стаціонарні установки пожежогасіння

Первинні засоби пожежогасіння призначені для ліквідації невеликих загорянь до прибуття пожежної команди.
До них відносяться пересувні і ручні вогнегасники, внутрішні пожежні крани, ящики з піском, протипожежні щити з набором інвентарю, водопроводи, ручний пожежний інструмент і пожежний інвентар (відра, лопати, кирки, сухий пісок, азбестові ковдри, кошми та ін.)
Пересувними пожежними засобами є різні пожежні машини, автонасоси, мотопомпи, пожежні поїзди, теплоходи, танки, літаки та ін
Для визначення видів та кількості первинних засобів пожежогасіння слід враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.
Необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння визначають окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок. Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених один від одного протипожежними стінами, усі ці приміщення забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.
Азбестові ковдри повинні мати розмір не менш 1м х 1м. Вони призначені для гасіння невеликих осередків пожеж у разі спалахування речовин, горіння яких не може відбуватися без доступу повітря. У місцях застосування та зберігання ЛЗР та ГР розміри покривал можуть бути збільшені, до значень: 2м х1, 2м, 2м х 2м. Покривала слід застосовувати для гасіння пожеж класів А, В, Д, (Е).
Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах при відсутності внутрішнього протипожежного водопроводу і наявності горючих матеріалів, а також у садибах індивідуальних житлових будинків, дачних будиночків і т.п. Їх кількість у приміщеннях визначається з розрахунку установки однієї бочки на 250-300м2 площі, яка захищається.
Бочки для зберігання води для цілей пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Размещение и обслуживание" повинні мати місткість не менше 0,2 м2 і бути укомплектовані пожежним відром місткістю не менше 0,008 м3 .
Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу до 5000 м2.
Ящики для піску повинні мати місткість 0,5, 1,0 або 3,0 м3 і бути укомплектовані совковою лопатою.
Ємкості для піску, що є елементом конструкції пожежного стенда, повинні бути місткістю не менше 0,1 м3. Конструкція ящика (ємності) повинна забезпечувати зручність видобування піску та виключати потрапляння опадів.
Склади лісу, тари та волокнистих матеріалів слід забезпечувати збільшеною кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння, виходячи з місцевих умов.
Будуються і реконструюються будівлі і споруди повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:
на 200м2 площі підлоги - один вогнегасник (якщо площа поверху менше 200м2 - два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;
на кожні 20м довжини риштування (на поверхах) - один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100м довжини риштування - бочка з водою;
на 200м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп Г3, Г4 - один вогнегасник, бочка з водою, ящик з піском;
на кожну люльку агрегату для будівництва градирень - по два вогнегасники;
у місці встановлення теплогенераторів, калориферів - два вогнегасники та ящик з піском на кожний агрегат.
У вищевказаних місцях слід застосовувати вогнегасники пінні чи водяні місткістю 10 л або порошкові місткістю не менше 5 л. Місткість бочок з водою та ящиків з піском, а також їх укомплектованість інвентарем (відрами, лопатами) повинна відповідати вимогам.
На території будівництва в місцях розміщення тимчасових будівель, складів, майстерень встановлюються пожежні щити (стенди) та бочки з водою.
Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників проводиться відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04. 2004 № 151 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 29.04. 2004 № 554/9153.
Завдання. Розрахувати щомісячну страхову виплату за сукупністю втрати професійної працездатності, якщо відомо:
середньомісячна заробітна плата за первісною втрати працездатності - 300 грн;
Відсоток первинної втрати працездатності - 40%;
Пенсія по інвалідності з первинної втратою професійної працездатності - 120грн;
Відсоток повторної втрати професійної працездатності - 35%
середньомісячна зарплата при повторній втрати працездатності - 320грн.
пенсія по інвалідності за сукупної втрати працездатності - 125 грн.
Рішення:
При середньомісячній заробітній платі 300 грн. та сукупну втрати працездатності 40%, щомісячна виплата становитиме:
300 х 0,40 = 120грн.
Разом з пенсією він повинен отримувати:
120 + 120 = 240грн.
У цьому випадку пенсія не впливає на розмір загальної щомісячної виплати, а щомісячна страхова виплата, встановлена ​​за сукупністю, дорівнює 120грн., І не перевищує середньомісячного заробітку.
Відповідно до частини другої ст.34 він має право на отримання одноразової допомоги в розмірі 15 середньомісячних заробітків, тобто:
300 х 15 = 4500грн.
Потерпілому нараховується за сукупністю щомісячна страхова виплата з урахуванням його середньомісячного заробітку за його бажанням.
При середньомісячній зарплаті 320грн. та сукупну втрати працездатності 35% щомісячна виплата становитиме:
320 х 0,35 = 112грн.
Разом з пенсією він повинен отримувати:
112 + 125 = 237грн.
У цьому випадку пенсія не впливає на розмір загальної щомісячної виплати, а щомісячна страхова виплата, встановлена ​​за сукупністю, = 112грн. і не перевищує середньомісячного заробітку.
Відповідно до частини другої ст.34 він мав право на отримання одноразової допомоги в розмірі 15 середньомісячних заробітків, тобто
320 х 15 = 4800грн.

Список використаної літератури

1. Положення про оперативний контроль за станом охорони праці.
2. Охорона праці. Навчальний посібник / О.В. Северінов, О.Н. Губарєв, О.Г. Балюк. ІНЖЕК. Харків.
3. Гігієна праці та виробнича санітарія / М.М. Коршун, І.М. Трахтенберг, О.В. Чебанова. -К,: Б, у 1997. -464с.
4. Людина і праця. Довідник з правових питань. / І.П. Козинцев, Л.А. Савенко. 1997. -336с.
5. Денисенко Г.Ф. Охорона праці: Навч. посібник. - М: Вищ. шк., 1985. -318. с.
6. Пожежна безпека. Взравобезопасность: Спр. вид. / О.М. Баратов, Є.І. Іванов, А.Я. Корольченко. _ М.: Хімія, 1987. -272. с.
7. Правила пожежної безпеки в Україні. - К: Укрархбудінформ, 1995. -196. с.
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Безпека життєдіяльності та охорона праці | Реферат
33кб. | скачати


Схожі роботи:
Оперативний контролінг
Оперативний менеджмент
Оперативний та інтелектуальний аналіз
Оперативний та фінансовий лізинг майна підприємства
Розробка СУБД Оперативний облік виробничої діяльності промислового підприємства
Розробка СУБД Оперативний облік виробничої діяльності промислового підприємства 2
Оперативний аналіз чистого прибутку і збитків при створенні молодіжної газети
Спеціальний контроль авіаційної безпеки і технологія роботи в аеропорту Пулково-2 Спеціальний контроль
Фінансовий контроль 2 Контроль як
© Усі права захищені
написати до нас
Рейтинг@Mail.ru