Тестові завдання з теми «Філософія пізнання»
«Свідомість»
«Пізнавальні здібності людини»
«Наукове пізнання»
«Істина і оману»
4 | Філософія пізнання | 15 | Свідомість і буття |
16 | Пізнавальні здібності людини | ||
17 | Наукове пізнання | ||
18 | Істина і оману |
Тестовий питання | Варіанти відповіді |
Структура свідомості, згідно Зигмунда Фрейда складається з ... | 1. Над-Я, Я, Воно 2. Лібідо, сублімації 3. Ероса і Танатоса 4. Я і Не-Я |
Несвідоме, за З. Фрейдом, функціонує на основі: | 1. Імпульсів, що виходять з області свідомості 2. Інтелектуальної інтуїції 3. Первинних потягів з метою отримання задоволення 4. Архітип |
Прихильники ____________ вважають свідомість втіленням світового розуму: | 1. Матеріалізму 2. Дуалізму 3. Плюралізму 4. Об'єктивного ідеалізму |
Віра як особливий стан свідомості ... | 1. Спирається на раціональні докази 2. Пов'язана з ціннісним ставленням до предмету віри 3. Пропонує емпіричне обгрунтування 4. Суперечить житейському досвіду |
Здатність людської психіки в процесі пізнання формувати ідеальні моделі реальності пов'язана з ... | 1. Сприйняттям 2. Експериментом 3. Інтуїцією 4. Свідомістю |
Здатність суб'єкта оцінити свій внутрішній світ і поведінку є ... | 1. Інтуїція 2. Психіка 3. Самосвідомість 4. Воля |
На думку ________ свідомість новонародженого є «чиста дошка», яка поступово «покривається письменами розуму». | 1. Дж. Локка 2. Б. Спінози 3. Дж. Берклі 4. Р. Декарта |
Представники вульгарного матеріалізму вважають, що свідомість ... | 1. Існує незалежно від матеріального світу 2. Ідеально 3. Має речову природу 4. Є надприродним даром |
У структуру свідомості включається ... | 1. Рефлекси 2. Темперамент 3. Воля і емоції 4. Інстинкти |
Розробка проблем інтенціональності свідомості є заслугою ... | 2. Ж.-П. Сартра 3. Е. Гуссерля 4. З. Фрейда |
Властива людині здатність цілеспрямовано й узагальнено відтворювати дійсність в ідеальній формі позначається поняттям ... | 1. Свідомість Відчуття Інтроспекція Психіка |
Тестовий питання | Варіанти відповіді |
Проблеми пізнання, пошуку наукового методу стають центральними в європейській філософії століття ... | 1. XIII 2. XVII 3. XV 4. XIV |
Одиниця думки, яка фіксує загальні й істотні властивості і відносини предметів і явищ, називається ... | 1. Поняттям 2. Знаком 3. Переживанням 4. Словом |
Центральна проблема філософії І. Канта ... | 1. Дослідження граничних основ буття аналіз саморозвитку абсолютної ідеї 2. Знаходження загальних і необхідних підстав пізнання та гуманістичних цінностей 3. Дослідження рушійних сил розвитку історії |
Залежність знання від умов, місця і часу виражається в понятті ... | 1. Абсолютність 2. Абстрактність 3. Помилка 4. Конкретність |
Опосередковано-чуттєвий образ предмета, що створюється на основі сприйняття, називається ... | 1. Інтуїцією 2. Виставою 3. Умовиводом 4. Поняттям |
Вся сукупність достовірних відомостей про зовнішній та внутрішній світ людини, яким володіє суспільство або окремий індивід, є ... | 1. Знання 2. Представлення 3. Концепція 4. Пізнання |
До емпіричного рівня пізнання ставиться ... | 1. Побудова гіпотез 2. Аналіз фактів 3. Побудова картини світу 4. Побудова теорії |
Оперування конкретно-чуттєвими і понятійними образами є ... | 1. Емоційне переживання 2. Мислення 3. Відчуття 4. Інтуїція |
Джерело целеполагающей активності, носій предметно-практичної діяльності, оцінки і пізнання є ... | 1. Суб'єкт пізнання 2. Праця 3. Ноумен 4. Бог |
Прихильники емпіризму вважають, що теоретичне мислення ... | 1. Здатне виходити за межі досвіду. 2. Чи не пов'язано з емпіричним пізнанням 3. Не може виходити за межі досвіду 4. Є головне джерело знання |
Здатність оперувати поняттями, судженнями, умовиводами є ... | 1. Ціннісно-вольовий рівень свідомості 2. Предсознание 3. Чуттєво-афективний рівень свідомості 4. Абстрактне мислення |
На думку прихильників ________, все, що недоступно почуттям, недоступне і для розуму. | 1. Раціоналізму 2. Сенсуалізму 3. Інтуїтивізму 4. Соліпсизму |
Знання, не підтверджене на даний момент практикою або недостатньо обгрунтоване логічно, називається ... | 1. Помилковим 2. Помилкою 3. Відносним 4. Гіпотетичним |
Розуміння свідомістю різноманітних сторін і зв'язків буття являє собою ... | 1. Рефлексію 2. Практику 3. Інтроспекції 4. Пізнання |
Здатність людини вирішувати проблеми без усвідомлення шляхів та умов свого рішення ... | 1. Ітеллектом 2. Інтуїцією 3. Інтелектом 4. Рефлексією |
На думку ____________, головним засобом пізнання світу є розум. | 1. Інтелектуалів 2. Інтуїтивіст 3. Метафизиков 4. Раціоналістів |
Одиниця думки, яка фіксує загальні й істотні властивості і відносини предметів і явищ, називається ... | 1. Словом 2. Поняттям 3. Переживанням 4. Знаком |
Відображення окремого властивості матеріального об'єкта, безпосередньо взаємодіє з органами почуттів, називається ... | 1. Відчуттям 2. Виставою 3. Сприйняттям 4. Емоціями |
Філософське вчення про пізнання називають ... | 1. Філософською антропологією 2. Гносеологією 3. Онтологією 4. Метафізикою |
Процес осягнення сенсу чого-небудь є ... | 1. Інтроспекція 2. Знання 3. Розуміння 4. Інтуїція |
Прихильники позиції, згідно з якою людина пізнає тільки явища, але не сутності речей, називаються ... | 1. Догматиками 2. Апологетами 3. Гностиками 4. Агностиками |
Тестовий питання | Варіанти відповіді |
Відмінними ознаками наукового знання вважають систематизованість, доказовість, а також ... | 1. Верифіковуваність 2. Особистісний 3. Правдоподібність 4. Стійкість |
Ділення філософів на емпіриків і раціоналістів типове для епохи ... | 1. Середньовіччя 2. Нового часу 3. Античності 4. Новітнього часу |
Проблеми мови, науки, логіки займають центральне місце в ... | 1. Екзистенціалізмі 2. Аналітичної філософії 3. Фрейдизмі 4. Прагматизмі |
У науці розрізняють два рівні дослідження: | 1. Інтуїтивний і раціональний 2. Емпіричний і теоретичний 3. Гуманітарний та природничо- 4. Чуттєвий і логічний |
Спосіб логічного міркування від одиничних тверджень до положень, що носять більш загальний характер, називається ... | 1. Моделювання 2. Індукцією 3. Аналогією 4. Дедукцією |
Концепції наукових революцій кік зміни парадигм або науково-дослідних програм розробили ... | 1. К. Ясперс і А. Тойнбі 3. Ж. Ліотар та Ж. Дерріда Т. 4. Кун та І. Лакатоса |
Формальним відзнакою наукової діяльності від ненаукової є наявність наступних компонентів: | 1. Предмет і метод дослідження 2. Серйозність наміри вченого 3. Науково-дослідний інститут 4. Точна фіксація фактів |
Наука стає визначальним чинником розвитку всіх сфер суспільного життя ... | 1. У постіндустріальному суспільстві 2. У період великих географічних відкриттів 3. Під час першої наукової революції в 17 столітті 4. В аграрному суспільстві |
Напрям сучасної західної філософії, обгрунтовують розуміння як метод пізнання, є ... | 1. Структуралізм 2. Персоналізм 3. Номіналізм 4. Герменевтика |
Наука стає визначальним чинником розвитку всіх сфер суспільного життя в (во) ... | 1. Час першої наукової революції в XYII столітті 2. Постіндустріальному суспільстві 3. Аграрному суспільстві 4. Період великих географічних відкриттів |
Уявне об'єднання частин в єдине ціле є ... | 1. Синтез 2. Кореляція 3. Аналіз 4. Ототожнення |
Науковий метод, сформульований К. Поппером, називається принципом ... | 1. Верифікації 2. Несумірності 3. Фальсифікації 4. Історизму |
Інформація, поширювана астрологією, парапсихологією, уфологією, відноситься до так званого _________ знання. | 1. Квазінаукове 2. Паранаукове 3. Езотеричного 4. Науковому |
Як найвищу культурну цінність розглядає наукове знання ... | 1. Антисциентизм 2. Нігілізм 3. Волюнтаризм 4. Сцієнтизм |
Наука виступає в якості ... | 1. Сукупності поглядів на світ і місце людини у світі 2. Форми культури, здатної пояснити все що завгодно 3. Духовно-практичної діяльності, спрямованої на пізнання сутності та законів об'єктивного світу 4. Сукупності всіх знань, накопичених людством |
Завдяки кібернетиці й створенню ЕОМ, в науковому пізнанні став широко використовуватися метод ... | 1. Конструювання 2. Моделювання 3. Експерименту 4. Проектування |
До сутнісно наукової революції не ставиться ... | 1. Дослідження історії предмета 2. Створення нових дослідницьких програм 3. Створення нових методів дослідження 4. Побудова нових теоретичних концепцій |
Форма наукового знання, яка містить припущення і потребує доказі, є ... | 1. Гіпотеза 2. Теорія 3. Закон 4. Принцип |
Роль філософії в науковому пізнанні пов'язана з ... | 1. Розробкою умоглядних систем 2. Розробкою методології пізнання 3. Уточненням абстрактних понять 4. Твердженням альтернативного способу світосприйняття |
Елементом наукової теорії є (-ються): | 1. Поодинокі факти 2. Експеримент 3. Фундаментальні поняття і принципи 4. Описи матеріальних об'єктів |
Тестовий питання | Варіанти відповіді |
Конвенціалізм розуміє істину як ... | 1. Несуперечливе, самоузгодженої знання 2. Відповідність знання об'єктивної реальності 3. Угода вчених з вибору найбільш доцільною і зручною у використанні наукової теорії 4. Знання, корисне для людини |
Стверджуючи, що істина є розкриття сутнісних сил самої материн, її саморух, філософ стає на позиції ... | 1. Суб'єктивного ідеалізму 2. Матеріалізму 3. Обьективного ідеалізму 4. Прагматизму |
У прихильників ______ істиною вважається все, що корисно. | 1. Позитивізму 2. Екзистенціалізму 3. Прагматизму 4. Марксизму |
Прагматизм вважає істиною ... | 1. Загально значимість колективних поданні 2. Відповідність знань про об'єкт самому об'єкту 3. Очевидні й достовірні факти 4. Знання, що веде до успішному дії |
Оцінка інформації як істинної без достатніх логічних і фактичних обгрунтувань називається ... | 1. Знанням 2. Вірою 3. Обманом 4. Сприйняттям |
Знання, поєднане з вірою в нього, є ... | 1. Ідеологія 2. Переконання 3. Думка 4. Міркування |
Ненавмисне перекручення знання є ... | 1. Відносна істина 2. Помилка 3. Фантазія 4. Брехня |
Перебільшення значення абсолютної істини є ... | 1. Догматизм 2. Агностицизм 3. Гностицизм 4. Скептицизм |
Класичне визначення істини як судження або заперечення, відповідного дійсності, вперше було дано ... | 1. Тертулліаном 2. Гегелем 3. Арістотелем 4. Марксом |
Питання про відношення знання до об'єктивної реальності є питання о (об) ... | 1. Рівнях пізнання 2. Формі пізнання 3. Істині 4. Засобах пізнання |