Формування вимовних навичок в учнів англійською мовою

], [ b ], [ m ], [ s ], [ z ], [ g ], [ f ], [ v ], [ t ], [ k ], [ d ], [ n ], [ l ], [∫], [ Перша група - фонеми, що збігаються в англійській та рідному мовах: [p], [b], [m], [s], [z], [g], [f], [v], [t], [k ], [d], [n], [l], [∫], [ ∫], [ ], [T ∫], [ ].

], [ i :], [ e ], [ u :], [ u ], [ Друга група - фонеми, схожі на фонеми рідної мови, але відрізняються від них рядом суттєвих ознак, наприклад, довготою: [i], [i:], [e], [u:], [u], [ ], [ :], [Ə].

Третя група - фонеми, аналогів яким у рідній мові немає: приголосні [θ], [η], [ ], [ v ], [ h ]; гласные [ə:], [ǽ]; дифтонги [ ei ], [ ai ], [ ], [W], [v], [h]; голосні [ə:], [ǽ]; дифтонги [ei], [ai], [ ], [ u], [ ], [ au ]. i], [au].

У залежності від ступеня труднощі оволодіння фонемой англійської мови визначається спосіб її пред'явлення, характер і послідовність фонетичних вправ.

При порівнянні інтонаційної структури англійської та рідної мов виділяють два загальних тони - низхідний і висхідний, за якими розрізняють повідомлення і питання, завершені та незавершені, категоричні і некатегоричного висловлювання, кінцеві та неконечная синтагми.

Так, наприклад:

Ти ужепріготовіл домашнє завдання?

Have you done your homework yet?

Я не знаю ...

I didnt 0100090000032a0200000200a20100000000a201000026060f003a03574d4643010000000000010047d40000000001000000180300000000000018030000010000006c0000000000000000000000350000006f00000000000000000000003e0100007b02000020454d4600000100180300001200000002000000000000000000000000000000d0120000101a0000cc0000001a010000000000000000000000000000651c0300504f0400160000000c000000180000000a00000010000000000000000000000009000000100000004b00000096000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e000080120000000c00000001000000520000007001000001000000a4ffffff00000000000000000000000090010000000000cc04400022430061006c006900620072006900000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000001100c09a110010000000249e1100a49b1100e4506032249e11001c9b1100100000008c9c1100089e11008a4f6032249e11001c9b11002000000080e02d311c9b1100249e110020000000ffffffff3c4bdf00fbe02d31ffffffffffff0180ffff01800f020180ffffffff000003000008000000080000feffffff01000000000000005802000025000000372e9001cc00020f0502020204030204ef0200a07b20004000000000000000009f00000000000000430061006c00690062007200000000006000180241a160326b9a86b51c4bdf005c4ed000509b1100d532273106000000010000008c9b11008c9b11000076253106000000b49b11003c4bdf006476000800000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000180000000c0000000000000254000000540000000000000000000000350000006f00000001000000558c8740764087400000000057000000010000004c0000000400000000000000000000004b000000960000005000000020000e003600000046000000280000001c0000004744494302000000ffffffffffffffff4c00000097000000000000004600000014000000080000004744494303000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e0000800e000000140000000000000010000000140000000400000003010800050000000b0200000000050000000c0218000c00040000002e0118001c000000fb020300010000000000bc02000000cc0102022253797374656d0000000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010000040000002d01000004000000020101001c000000fb02f1ff0000000000009001000000cc0440002243616c6962726900000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010100040000002d010100040000002d010100050000000902000000020d000000320a0e00000001000400000000000c00180020be0900040000002d010000040000002d010000030000000000 … know ...

Скільки тобі 0100090000032a0200000200a20100000000a201000026060f003a03574d4643010000000000010047d40000000001000000180300000000000018030000010000006c0000000000000000000000350000006f00000000000000000000003e0100007b02000020454d4600000100180300001200000002000000000000000000000000000000d0120000101a0000cc0000001a010000000000000000000000000000651c0300504f0400160000000c000000180000000a00000010000000000000000000000009000000100000004b00000096000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e000080120000000c00000001000000520000007001000001000000a4ffffff00000000000000000000000090010000000000cc04400022430061006c006900620072006900000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000001100c09a110010000000249e1100a49b1100e4506032249e11001c9b1100100000008c9c1100089e11008a4f6032249e11001c9b11002000000080e02d311c9b1100249e110020000000ffffffff3c4bdf00fbe02d31ffffffffffff0180ffff01800f020180ffffffff000003000008000000080000feffffff01000000000000005802000025000000372e9001cc00020f0502020204030204ef0200a07b20004000000000000000009f00000000000000430061006c00690062007200000000006000180241a160326b9a86b51c4bdf005c4ed000509b1100d532273106000000010000008c9b11008c9b11000076253106000000b49b11003c4bdf006476000800000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000180000000c0000000000000254000000540000000000000000000000350000006f00000001000000558c8740764087400000000057000000010000004c0000000400000000000000000000004b000000960000005000000020000e003600000046000000280000001c0000004744494302000000ffffffffffffffff4c00000097000000000000004600000014000000080000004744494303000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e0000800e000000140000000000000010000000140000000400000003010800050000000b0200000000050000000c0218000c00040000002e0118001c000000fb020300010000000000bc02000000cc0102022253797374656d0000000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010000040000002d01000004000000020101001c000000fb02f1ff0000000000009001000000cc0440002243616c6962726900000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010100040000002d010100040000002d010100050000000902000000020d000000320a0e00000001000400000000000c00180020be0900040000002d010000040000002d010000030000000000 років?

How are you?

Таким чином, зважаючи на схожість інтонаційних структур обох мов, вчитель може при навчанні смислоразлічітельную функцію низхідного і висхідного тону використовувати перенесення з рідної мови. ? – Это твой брат? ), учащиеся не делают ошибок в интонационном оформлении таких предложений. На думку методиста Л. С. Панової, якщо при введенні загального питання зіставляти його інтонацію з інтонацією аналогічного питання в рідній мові (Is this your brother? - Це твій брат?), Учні не роблять помилок в інтонаційному оформленні таких пропозицій. [5]

Перенесення з рідної мови можна використовувати і при навчанні інтонації неконечная синтагм, так як і в рідному, і в англійській мовах вони вимовляються з підвищенням тону.

Для більшої образності вчитель може жестами показувати падіння і піднесення тону. Є думка вчених - методистів, що доцільно навчити цим жестам і учнів. Методика руки допоможе їм опанувати мовної моторикою.

Розуміння мови вчителя учнями залежить не тільки від інтонаційної забарвлення, але і від її виразності, емоційності, темпу, що виходить тони, тембру голосу. Необхідно користуватися всіма цими засобами, а не зводити свою промову до монотонно звучить фразам, оформленим тільки двома цими тонами. Учні, в свою чергу, можуть оформляти різні Емфатичний відтінки засобами рідної мови.

2.2 Процес пред'явлення іншомовних звуків

У навчанні вимові дуже важлива правильна організація введення нового звуку. При цьому слід враховувати наступне:

1. Чи слід пояснювати учням артикуляцію того іншого звуку або краще використовувати імітаційний метод, коли учні підлаштовуються під еталон, який пред'являється вчителем або фонограмою. Якщо пояснювати артикуляцію, то як?

2. З чого починати оволодіння новим звуком: з ізольованого звуку, засвоюючи поступово його вимову в словах, словосполученнях і фразах, або навпаки - йти від фрази, словосполучення, слова до звуку?

Співвідношення пояснення та імітації при введенні нового звуку повинно залежати від ступеня його схожості з відповідним звуком рідної мови. При введенні звуків першої групи докладні пояснення не потрібні. Вони зводяться лише до катка інструкцій про те, що треба зробити, щоб з звуку рідної мови вийшов іншомовний звук. Так, навчаючи англійським звукам, потрібно сказати, що вони вимовляються з придихом, тобто з такою силою, що листок паперу, поставлений перед губами, при цьому відхиляється. При проголошенні звуків самий кінчик мови треба притискати не до зубах, а до бугоркам над верхніми зубами (альвеол). Навчаючи звуків потрібно орієнтувати школяра на те, щоб при проголошенні їх притискав верхню поверхню нижньої губи (а не внутрішню, як у рідній мові) до верхніх зубів.

Артикуляція звуків другої групи вимагає більш детальних пояснень, однак ці пояснення повинні носити характер чітких, лаконічних, легко здійсненних інструкцій. Оскільки англійські звуки цієї групи мають деякі подібності зі звуками рідної мови, то при поясненні їх артикуляції слід відштовхуватися від таких варіантів фонем рідної мови, які найбільш схожі на звуки іноземної мови. Так, навчаючи вимові англійського звуку, вчитель просить учнів вимовити російське слово «ці», повторити окремо перший звук, намагаючись відчути при цьому положення язика і губ, потім притиснути губи до зубів (плоский уклад), а мова трохи просунути вперед.

Англійська мова схожа на українську в слові «тихо». Треба тільки трохи просунути язик вперед і трохи більше підняти його частину. Звук вимовити коротко.

Звук легше засвоюється, якщо спочатку вимовити російське слово «верба», а потім виконати такі вказівки: «Губи розтягніть трохи більше, притисніть і до зубів, як при посмішці. Мова як можна просуньте вперед. Звук повинен бути напруженим і тривалим ».

Навчання артикуляції англійської мови можна почати з проголошення російського звуку У, потім слід запропонувати учням привести губи в плоский уклад, утворивши ними кружечок, мова сильно відтягнути назад і вимовити довгий напружений звук.

Так, слідуючи інструкціям, учні підлаштовують свій мовний апарат і «переробляють» звуки рідної мови в іншомовні.

При навчанні звуків третьої групи пояснення їх артикуляції має ще більше значення, тому що у рідній мові аналогічних звуків немає. ] достаточно сделать легкий выдох, как будто согревая руки, для произнесения звука [ w ] надо сделать губами такое же движение, как при задувании свечи. Артикуляцію деяких звуків можна пояснити, спираючись на звичні для учнів дії, наприклад: для вимовляння звуку [h] досить зробити легкий видих, неначе зігріваючи руки, для вимовляння звуку [w] треба зробити губами такий же рух, як при задування свічки. При навчанні звуків слід спочатку потренувати учнів у беззвучному продуванні повітря у вузьку і плоску щілину між поверхнею передньої частини мови, розпластаного «лопатою» і верхніми зубами.

Найбільше труднощів виникає при оволодінні англійською гласним [З:]. Фонетисти вважають, що краще всього починати навчання з проголошення слова Леля. Учитель пропонує учням зафіксувати органи мови в тому положенні, при якому вимовляється перше голосний в цьому слові, і починаємо підстроювання їх артикуляційного апарату. Спочатку їм необхідно привести губи з випнутого положення в плоский уклад і злегка розвести. Обидва ряди зубів при цьому кілька оголені, відстань між ними вузьке (туди міг би пройти лише кінчик гостро відточеної олівця). Потім учні повинні відчути становище мови - він відсунутий тому, його спинка піднята. Для вимовляння звуку його треба просунути трохи вперед і вирівняти. Доцільно спочатку потренуватися у приведенні органів мови в таке положення, але без вимовляння звуку, а потім з проголошенням першого складу слова Леля. Голосний при цьому повинен бути довгим і напруженим. Після цього учні вимовляють кілька разів звук [З:] після приголосного, не пом'якшуючи його (він тепер уже артикулюється на альвеолах), а потім у слові.

При постановці вимови дуже важливі регулярні вправи для губ і язика. Це допоможе налаштувати артикуляційний апарат учнів на проголошення іншомовних звуків.

Існують вправи на гімнастику артикуляції:

1. Широко відкрийте рот і тримайте нижню щелепу нерухомою.

Почергово впирають кінчик язика в альвеоли верхніх і нижніх

зубів. Губи вільні, не напружені.

2. Впирають кінчик язика поперемінно, з витримкою, у внутрішню поверхню правої та лівої щоки.

3. Відкрийте рот, максимально опустіть щелепу.

4. Максимально відведіть кути губ тому.

5. Максимально висуньте губи вперед.

6. Швидко змініть положення губ.

7. Витягніть губи вперед, підсильте і ослабте лабиализация.

8. Привідкрийте рот і закрийте його, щільно стискаючи губи.

9. Притисніть нижню губу її зовнішнім краєм до верхніх зубів.

10. Доторкніться кінчиком язика до верхнього і нижнього краю альвеол.

11. Загніть кінчик язика до низу.

12. ], [ t ], [ k ] (упражнение на придыхание). Зробіть видих і вимовте звуки [p], [t], [k] (вправа на придих).

При виконанні подібних вправ учні повинні користуватися дзеркальцями.

] в контексте при помощи картинки. T: This is a man. Учитель вводить звук [t] в контексті за допомогою картинки. T: This is a man. His name is Timofei Petrovich. He is a teacher of English. . Timofei Petrovich is at the table.

], а затем несколько раз произносит этот звук изолированно. Учитель повторює по два-три рази, в яких є звук [t], а потім кілька разів вимовляє цей звук ізольовано. Зазвичай учні відразу ж починають наслідувати його. Учитель кілька секунд мовчки, спостерігає за ними, а потім каже, що вони, майже правильно вимовляють цей звук, але щоб він став суто англійським, потрібно кінчик язика притиснути до бугоркам над верхніми зубами (альвеол). Учні, мовчки, намацують кінчиком мови альвеоли, потім, притиснувши його до них, намагаються сильним потоком повітря цю перешкоду розірвати. ], его произносят несколько раз. У результаті виходить звук [t], його вимовляють кілька разів. ], предлагая учащимся повторить их по три-четыре раза. Після цього вчитель знову показує картинку і вимовляє слово зі звуком [t], пропонуючи учням повторити їх по три-чотири рази. Потім слід перейти до виголошення фраз, що містять слова з цим звуком:

T: Is he a teacher?

Cl: Yes, he is a teacher.

T: Is he a Russian teacher?

Cl: No, he is an English teacher.

Таким чином, вчитель починає з ситуативно вписаних фраз, де є слова з вивченим звуком, потім переходить до самого звуку. Учні починають з засвоєння артикуляції звуку, потім переходять до виголошення ізольованого звуку, звуку в словах, слів у фразах, повертаючись до початкової комунікативної ситуації.

При такому порядку введення комунікативна структура уроку не руйнується: вчитель пропонує учням ситуацію, призводить зразок розмови, потім кілька пригальмовує процес спілкування для пояснення артикуляції, а далі через тренування у вимовлянні спочатку ізольованого звуку, потім слова залучає учнів до спілкування відповідно до запропонованої ситуацією.

Учитель повинен кожен раз продумувати характер ситуації, ретельно підбирати слова з новим звуком для використання в цій ситуації, придумувати свій вводить контекст і послідовність мовних дій учнів.

Обробка звуків будується на імітації. Учні відпрацьовують звук, слово, фразу в режимі багаторазового повторення за вчителем хором та індивідуально.

Крім імітації при постановці артикуляції та освоєнні вимови використовується пояснення. Воно повинно бути коротким, повинна носити інструктивний характер.

Можна використовувати транскрипцію (спочатку часткову, потім повну). Необхідно відразу пояснити учням різницю між транскрипції знаком і буквою.

Оволодіння англійськими звуками можна представити такою схемою:

-Аудіювання англійської мови, представленої у вигляді граматичних структур;

-Вичленення звуку з потоку мови та прослуховування його в ізоляції, диференціація англійських і російських звуків, відпрацювання артикуляційних рухів, відпрацювання звуку в словах і різних позиціях, освоєння звуку в мові при фонетичної відпрацювання структурного матеріалу і в процесі усно-мовної практики, корективних вправи, спрямовані на відпрацювання окремих звуків або звукосполучень.

Ще одним способом пред'явлення іншомовних звуків є використання транскрипції. Більшість методистів дотримуються думки, що оскільки транскрипція потрібна учням на більш високому етапі вивчення англійської мови і в основному для самостійного читання незнайомих слів, то й знайомство з нею слід проводити не раніше, ніж вони перейдуть до самостійного читання про себе, тобто на другому році навчання. Це пояснюється тим, що на початковому етапі, при при засвоєнні нових звуків, введення транскрипційних знаків може створити додаткові труднощі. Але, хоча в учнів і виникають труднощі при одночасному засвоєнні букв і знаків фонетичної транскрипції, переваги цього очевидні:

- Учні усвідомлюють розрізняючи між буквою і звуком;

- Учні отримують опору для запам'ятовування англійських звуків;

- Транскрипція допомагає краще засвоїти буквено-звукові відповідності в процесі читання;

- Раннє знайомство з транскрипційними знаками допомагає учням самостійно вимовляти незнайомі слова за допомогою транскрипції, даної в словнику.

При роботі над англійськими звуками необхідно використовувати ТСО. Постановка в учнів правильної англійської вимови сприяє прослуховування текстів, освоєння зразків діалогів. Такий навчальний матеріал дозволяє учням відпрацьовувати фонематічность сприйняття та артикуляції звуків, доповнюючи і варіюючи пропозиції вчителя.

Таким чином, при пред'явленні англійських звуків необхідно враховувати їх ступінь схожості з відповідним звуком російської мови; артикуляційні особливості англійських звуків повинні носити чіткий, лаконічний і детальний характер; постановка артикуляції повинна супроводжуватися регулярними вправами для губ і язика, навчання транскрипції знакам необхідний елемент при навчанні вимови навичкам, так як для англійської мови характерні складність переходу від букви до звуку і велика кількість фонем.

2.3 Ефективні фонетичні вправи для успішного формування вимовних навичок в учнів англійською мовою

Вправи для формування та підтримки вимовних навичок можна розділити на дві великі групи: спеціальні та неспеціальні.

Спеціальні вправи безпосередньо спрямовані на відпрацювання звуків, постановку правильного логічного наголосу, відпрацювання мелодії та інтонації. Серед них можна виділити два види вправ: фонетико-артикуляційні та фонетико-інтонаційні.

Фонетико-артикуляційні вправи поділяються на вправи з ізольованим звуком, зі звуком у слові і зі звуком в пропозиції, кожне з яких включає вправу на сприйняття і відтворення. Мета цих вправ - розвиток фонематичного слуху і створення нової артикуляційної бази учнів. Прикладами таких вправі можуть бути такі:

а) вправи загального типу, розвиваючі мовний слух:

• розділити сприймаються на слух слова на склади і звуки;

• в почуте слові з прослуханих ізольованих звуків скласти ціле слово ...

б) вправи в розрізненні:

• прослухати пари слів і поставити знак "+", якщо слова у парі однакові, і знак "-", якщо слова різні;

• прослухати пари слів і сказати, в яких парах слова римуються, в яких немає.

Фонетико-інтонаційні вправи спрямовані на формування вимовних навичок в умовно-мовленнєвих фонетично спрямованих вправах. До цього типу вправ відносяться лічилки, римування, пісні, дражнилки і т.д.

Вправи у слуханні і відтворенні утворює єдність, але слухання повинне випереджати відтворення.

Неспеціальні вправи виконуються;

1. при формуванні лексичних навичок, зокрема, при роботі з функціонально-смисловими таблицями;

2. при формуванні граматичних навичок, при відпрацюванні мовних граматичних зразків;

3. в процесі запису на слух з одноразового пред'явлення, коли учень не тільки чує зразкове вимова, але і сам пізніше читає мікротекст;

4. при навчанні техніки читання, процес якого тісно пов'язаний з вимовою, або під час навчання власне читання, коли можна давати прочитати одне і те ж висловлювання з різною інтонацією (сумніви, впевненості ...);

5) при заучуванні вірші і їх відтворенні;

Контроль рівня сформованості вимовних навичок здійснюється при виконанні учнями вправ в аудіюванні і при непідготовленій заздалегідь говорінні, а також читанні вголос.

При оцінці правильності фонетичної сторони мови учнів слід розрізняти фонетичні (спотворюють якість звучання, але не порушують сенс комунікації, допускаються в мові учнів при дотриманні принципу апроксимації) і фонологічні помилки (спотворюють зміст висловлювання і тим самим роблять мова незрозумілою для співрозмовника, це помилки, які слід враховувати при оцінці мовлення учнів). Найбільш типові помилки слід фіксувати за тим, щоб запропонувати ряд додаткових завдань на ці звуки або інтонаційні моделі.

Важливу роль при навчанні англійської мови відіграє наочність. Необхідно використовувати різний роздатковий матеріал як для ознайомлення, тренування в ньому хлопців, так і для контролю його засвоєння: картки, на яких написані букви, знаки транскрипції; слова, слова з пропущеними буквами контрольні завдання, а також картки з малюнками на них.

Основу процесу навчання складають ігри, які не тільки підвищують інтерес до предмета, а й сприяють більш міцному засвоєнню матеріалу, що вивчається, а також є необхідної психологічної розвантаженням. (Додаток 1)

Після кожного завдання звертається увага учнів на ті помилки, які були допущені ними при його виконанні, і заохочуються ті, хто правильно виконав завдання.

Навчити дітей правильно читати окремі слова - це тільки початок. Вступний фонетичний курс забезпечує перехід до основного курсу, завданням якого є навчання англійської мови як засобу спілкування.

Одним з ефективних прийомів вважається використання віршів і рифмовок на уроках англійської мови.

Тому на додаток до матеріалу підручника кожен урок краще починати з фонетичної зарядки, у якої входять вірші, римування, прислів'я, приказки, пісеньки.

Також можна підібрати вірші та римування, в яких зустрічається або нове, незнайоме учням слово, або лексичні одиниці, які потрібно повторити і добре закріпити в пам'яті хлопців (Додаток 2).

Деякі вірші та римування допомагають виховувати у хлопців моральні якості, культуру поведінки, шанобливе ставлення один до одного і людям, їх оточуючим, наполегливість і терпіння в подоланні труднощів; нагадують школярам про правила поведінки.

У 5 - 6 класах урок починається з фонетичної зарядки. Замість окремих слів і словосполучень, що містять той чи інший звук, класу пропонуються спеціально відібрані вірші та римування. Потім протягом двох-трьох уроків вірш або римування повторюється, коригується вимова звуку. Даний вид роботи, можна включити в урок на різних його етапах, він служить своєрідним відпочинком для дітей.

Школярам подобається цей вид роботи. Заучування невеликих за обсягом віршів і рифмовок не вимагає від них великих зусиль і є ефективним засобом засвоєння мовного матеріалу.

У старших класах робота над віршами набуває інший характер. Це вже робота не стільки над фонетикою, скільки над змістом. Значна увага приділяється при цьому художнім образотворчим засобам мови і стилю поетичного твору. Робота над віршем включає такі основні етапи:

1) підготовка учнів до первинного прослуховування вірша з метою зняття мовних труднощів (на дошці записуються нові слова) 2) первинне прослуховування вірша; 3) самостійне прочитання його учнями;

4) перевірка розуміння змісту, обговорення прослуханого і аналіз образотворчих засобів мови;

5) виразне читання вірша школярами;

6) переведення його учнями на російську мову;

7) знайомство з наявними перекладами даного вірші;

8) підбір прислів'їв, виражають основну тему вірші;

9) творче завдання додому: підготувати свій, по можливості віршований переклад.

При роботі над віршем важливим завданням є вдосконалення навичок правильної вимови і швидкості мовлення. Дуже часто накопичення словникового запасу учнями супроводжується недбалості в артикуляції англійських звуків. Найчастіше це спостерігається в старших класах. Учні не дуже люблять повторювати ізольовані звуки і слова. Але на всіх ступенях навчання мови школярі із захопленням повторюють звуки, якщо їм запропонувати для цієї мети невеликі скоромовки або римування.

У старших класах використовуються наступні вірша "Book Look" (by B. Walker), "Who Loves the Trees Best?", 'When I Was One-and-Twenty ".

Прислів'я і приказки - це благодатний матеріал, що використовується в навчанні. Важко відшукати курс англійської мови, який коштував би без їхньої допомоги. Відомо, що ще в десятому сторіччі прислів'я використовувалися в Англії як один із засобів навчання латині.

Формування навичок вимови з перших уроків повинно йти в умовах реального спілкування або як можна точніше імітувати ці умови. Іншими словами, учні повинні "не готуватися до промови, як передбачено усними вступними курсами, а починати навчання відразу".

Створити реальну обстановку на уроці, ввести елемент гри в процес оволодіння звуковий стороною іноземної мови допоможуть прислів'я та приказки. Крім того, прислів'я та приказки міцно лягають на згадку. Їх запам'ятовування полегшується різними співзвуччями, римами, ритмікою. Прислів'я і приказки можуть використовуватися при введенні нового фонетичного явища, при виконанні вправ на закріплення нового фонетичного матеріалу і при його повторенні, під час фонетичних зарядок.

На початковому етапі можна звертатися до прислів'ями та приказками для обробки звукової сторони мови. Вони допомагають поставити вимову окремих важких приголосних, особливо тих, які відсутні в російській мові. Замість окремих слів і словосполучень, що містять той чи інший звук, можна запропонувати класу спеціально відібрані прислів'я та приказки. Потім протягом двох-трьох уроків прислів'я або приказка повторюється, коригується вимова звуку. Цей вид роботи можна включити в урок на різних його етапах, він служить своєрідною розрядкою для дітей. Потрібно відбирати прислів'я або приказку в залежності від того, який звук відпрацьовується. Можна запропонувати, наприклад, такі прислів'я та приказки для обробки звуків (Додаток 3).

Прислів'я та приказки можна використовувати не тільки на початковому етапі навчання англійської мови, коли у дітей формуються вимовні навички, але і на середньому етапі навчання, коли їх використання не тільки сприяє підтриманню і вдосконаленню вимовних навичок учнів, а й стимулює мовну діяльність.

Дуже часто на старших ступенях навчання захоплення накопиченням лексичного запасу веде до неправильностям в артикуляції звуків. У старших класах учні з захопленням працюють над вимовою, повторюючи звуки, якщо вони представлені у прислів'ях та приказках. Розучування їх не становить труднощів, вони запам'ятовуються школярами легко і швидко.

Використання прислів'їв та приказок тим більше виправдано, тому що тут ідеальним чином поєднуються вдосконалення слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок. З одного боку автоматизуються вимовні навички, а з іншого учні вчаться ділити пропозиції на синтагми, визначити логічний наголос і т.п. Тому використання прислів'їв та приказок у навчанні вимові є вкрай доцільним і ефективним.

Все вищевказане сприяє ефективному розвитку слухопроізносітельних навичок і розвитку пізнавальної активності учнів середньої школи з іноземної мови.

3. Висновок

Сучасні дослідження в галузі навчання произносительной стороні іноземної мови показують, що вимова є базовою характеристикою мови, основою для розвитку і вдосконалення всіх інших видів мовленнєвої діяльності. Оволодіння звуковим строєм - обов'язкова умова спілкування в будь-якій формі. Мова буде зрозуміла тим, хто чує з труднощами або не зрозуміла взагалі, якщо мовець порушує фонетичні норми мови. Під час читання і письма працює внутрішнє промовляння, тобто внутрішнє озвучування і вимову. Таким чином, тільки наявність твердих вимовних навичок зможе забезпечити нормальне функціонування всіх видів мовленнєвої діяльності.

Оволодіння правильною вимовою можливо лише при засвоєнні фонетичної бази іноземної мови на рівні слів, словесного наголосу, інтонації. Зіставлення звукової системи англійських і російських звуків дозволяє створити методичну типологію звуків, які допомагають вчителю правильно організувати ознайомлення та тренування нового звуку в мові, що надалі буде сприяти вільному та швидкому розрізнення і впізнавання на слух учнів фонетичних явищ іноземної мови в чужої мови і правильному і автоматично вимові звуків англійської мови окремо і в потоці мови, правильному інтонуванням.

У процесі навчання англійській вимові учні стикаються з певними труднощами. Тому вчителю необхідно точно слідувати технології навчання вимовні навички учнів і використовувати ефективні фонетичні вправи для постановки правильної артикуляції англійських звуків. Дієвим засобом засвоєння фонетичного матеріалу є заучування напам'ять скоромовок, рифмовок, діалогів, уривків з проз, що в кінцевому підсумку формує міцні вимовні навички і досягається потрібний інтонаційний ефект.

Таким чином, все вище сказане дозволяє зробити наступні висновки:

1. При навчанні учнів артикуляції необхідно закласти основу хорошого вимови, що передбачає правильне інтонування, дотримання пауз, знання особливостей наголоси слів у реченні.

2. Навчаючи, учнів вимові вчитель повинен враховувати вплив рідної мови на формування правильної іншомовної артикуляції.

3. Процес формування вимовних навичок в учнів повинен супроводжуватися точним дотриманням технології навчання вимові.

4. Для того, щоб сформувати слухо - вимовні навички вчитель повинен використовувати різноманітні фонетичні вправи.

5. Добре відпрацьована произносительная сторона висловлювання учнів під час тренування готує їх до здійснення говоріння як виду мовленнєвої діяльності.

6. Процес навчання вимові у початковій і основній школі повинен бути організований відповідно до принципів комунікативної спрямованості, свідомості, активності, наочності, приблизності (апроксимації) та обліку рідної мови.

4. Література

1. Антипова Є.Я. Посібник з англійської мови. - М., 1974.

2. Васильєв В.А. Навчання англійській вимові в середній школі. - М., 1979.

3. Гез Н. І. Методика навчання іноземних мов у середній школі. - М., 1992.

4. Кортусова Т.М. . samgum . ru / newforum / viewtopic . Організація ввідно - коррективного фонетичного курсу з англійської мови для студентів музичного коледжу. Www. Samgum. Ru / newforum / viewtopic.

5. Лебедєва О. В. Використання ефективних методів і прийомів навчання вимові в середній школі. Www.5ballow.ru

6. Миролюбов А. А. Методика навчання іноземних мов у середній колі. - М., 1982.

7. Миролюбов А. А., Рахманов І. В., Цейтлін В. С. Загальна методика навчання іноземним мовам у середній школі. - М., 1967.

8. Ніконова Н.К. Готуємося до уроків англійської мови. - М., 2005.

9. Панова Л. С. Навчання іноземної мови у школі. - Київ., 1989.

10. Пасів Є.І. Основи комунікативної методики навчання іноземним мовам. - М., 1989.

11. Пасів Є.І., Кузовлев В.П., Коростильов В.С. Мета навчання іноземної мови на сучасному етапі розвитку суспільства. / / Іноземні мови в школі, № 6, 1987, с. 31-37.

12. Рогова Г. В. Методика навчання англійської мови на початковому етапі в середній школі. - М., 1988.

13. Смирнова О.І., Кронідова В.А. Практична фонетика англійської мови. - Санкт-Петербург, 1996, с. 256.

14. Смелова Л.В. классе. Організація і проведення вступного фонетичного курсу англійської мови в V класі. / / ИЯШ, № 5, 2002, с. 44-48.

15. Соколова М.А., Гінтовт К.П., Кантер Л.А. Практична фонетика англійської мови. - М., 1997.

16. Старков А. П. Освоєння вимови. - М., 1978.

17. Трофімова Г.С., Шуткіна Л.М. Фонетичний ввідно-корективний курс англійської мови. - М., 2000.

18. Філатов В. М. Методика навчання іноземної мови у початковій і основній загальноосвітній школі. - Ростов-на-Дону, 2004.

19. Шевченко Т.І. Теоретична фонетика англійської мови. - М., 2006.

20. Шевякова В.Є. Корективний фонетичний курс англійської мови. - М., 1968.