Реферат з психології
„САМООЦІНКА”
1. Загальні поняття самооцінки.
2. Періоди формування самооцінки.
а) дошкільний;
б) шкільний;
3. Рівні самооцінки.
4. Рівень домагань – його прояв.
САМООЦІНКА РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ УЧНІВ.
Великий вплив на всі аспекти життєдіяльності та поведінку людини ,має така якість особистості як самооцінка .
Самооцінка – оцінка себе, своєї діяльності, свого становища в певній групі чи організації та в колі друзів, а також ставлення до оточуючих і не менш важливим є критичне ставлення до своїх здібностей і можливостей. Термін „самооцінка” прирівнюють до терміну „самоповага”. Самооцінка показує, як людина оцінює себе щодо окремої властивості, а самоповага – загальна оцінка.
Самооцінка формується з дитинства у процесі спілкування за такими етапами:
Увага збоку дорослих,
Співробітництво з ними,
Відчуття поваги з їхнього боку,
Взаєморозуміння.
Взаємостосунки дитини з батьками на кожному з етапів самооцінки, залежатимуть від її ставлення до себе.
Якщо батьки невиправдано підкреслюватимуть реальні та вигадані досягнення дитини, то це стане причиною формування в неї завищеної самооцінки та рівня домагань. І навпаки, недовіра батьків до можливостей дитини категорично придушить норму дитячого негативізму, можуть призвести до виникнення у дитини відчуття своєї слабкості, неповноцінності і заниженої самооцінки.
Формування самооцінки триває в шкільні роки :
Конкретні оцінки вчителів і оточення ,
Успіхи в навчанні, мають сприяти формуванню адекватної самооцінки.
А для кращого формування самооцінки, вчитель повинен дати можливість учневі самому оцінити свою відповідь і рецензувати її з відповідями інших учнів. Вона застосовується як в теоретичних так і практичних частинах знань, умінь і навичок. А для того щоб учневі легше було визначатись його та інших учнів ознайомлюють з нормами і критеріями оцінювання знань, умінь і навичок. Кожна людина має сформовані свої рівні самооцінки, а також у період життя формуються і рівні домагань.
Рівень домагань людини – це її потреби ,мотиви або тенденції що мають прояв у ступені трудності мети, яку вона ставить перед собою.
Рівень домагань залежить від віри у свої здібності та прагненні отримати репутацію. Цього можна досягти за рахунок успіхів у певній сфері діяльності (успіхи, звання, наукові ступені) чи екстравагантності одягу та стилю поведінки.
Рівень домагань людини – відноситься до ідеалу, оскільки визначаються цілі яких людина прагне. Власне розуміння сутності рівень домагань людини дозволяє з’ясувати такий парадокс: вона не радіє успіху і не засмучується після невдачі. Самооцінка і домагання розвиваються шляхом поступової інтеріоризації зовнішніх оцінок які фіксуються у класному журналі і виражають суспільні вимоги людини до самої себе тим самим посилюючи відповідальність за навчальну роботу та визначає успіх в її життєдіяльності.
Це пов’язано з тим, що завжди зацікавлена не лише щось робити, досягати мети, а й отримувати задоволення. Успіх як подія, що отримала соціальну та суспільну оцінку. Саме суспільство вирішує чи можна вважати успіхом результати людей. Успіх можна засвідчувати і самому собі.
Добра думка про себе – це вже половина щастя.
До рівнів самооцінки (самоповаги) відносять:
Високий – те що людина не вважає себе гіршою від інших і позитивно ставиться до себе.
Низький – неповага до себе та до оточуючих.
Середній (нормальний) – адекватна думка про себе.