МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедра організації виробництва і управління персоналом
РЕФЕРАТ
з міжнародного маркетингу
на тему: «Огляд трансферу технологій в українську машинобудівну галузь»
Харків-2008
У держави, нещодавно приєдналися до Євросоюзу, течуть багатомільярдні інвестиції. Зокрема, до Польщі іноземні компанії, в числі яких Dell, Sharp, Toyota, Toshiba, торік вклали 11 млрд євро. Україна, яка має серед всіх країн регіону найгіршим діловим кліматом, інвестори (за винятком західних банків) вважають за краще обходити стороною. Вітчизняні бізнесмени не надто прагнуть до технологічних нововведень: у країні не стало більше підприємств, що впроваджують інновації. Місцевої продукції з високою доданою вартістю складно конкурувати з імпортом, що лише посилює сировинну спрямованість вітчизняної економіки.
1 Державне регулювання передачі технології.
Введення державного регулювання або контролю за міжнародними передачами технології може бути викликано рядом причин, головні з яких пов'язані з конкурентною боротьбою на світовому ринку:
1. Прагненням утримати технологічне лідерство, обмежити іноземну конкуренцію і зберегти робочі місця.
2. З міркувань національної безпеки, політичних та ідеологічних мотивів (контролюється передача військової технології і технології «подвійного призначення»).
3. За умовами міжнародних угод (наприклад, технології для створення хімічної, бактеріологічної, ракетної зброї підлягають суворому міжнародного контролю). Пряме державне регулювання вивезення і ввезення технології здійснюється органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю. Непряме регулювання - в основному через державну систему реєстрації патентів і торгових знаків. Іноді потрібно спеціальний дозвіл уряду. Країни-одержувачі іноземної технології найчастіше регулюють її ввіз тільки з міркувань законності і правопорядку, забороняючи ввезення певних видів технології, небезпечних для суспільства. Найчастіше рівень загального технологічного розвитку країни, що прагне придбати іноземну технологію, сам по собі може виявитися перешкодою на шляху її передачі.
2 перспективи інвестиційного забезпечення технологічного розвитку
Вступ України до СОТ, відкриваючи перед вітчизняними виробниками широкі ринки збуту, приховує в собі негативні перспективи, пов'язані з низькою конкурентоспроможністю українських товарів, що в кінцевому результаті може призвести до збільшення споживчого імпорту. У таких умовах ключовим заходом поліпшення торговельного балансу в довгостроковій перспективі стане стимулювання зовнішніх інвестицій. Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що підтримувати потрібно інвестиційну активність у цілому.
Тоді інвестиції автоматично підуть не в сировинні експортоорієнтовані виробництва, а у високотехнологічні галузі. Активізувати інвестиційну діяльність вітчизняним інноваційним підприємствам допоможуть і податкові пільги. Чинне законодавство передбачає пільгу лише для технопарків: при ввезенні обладнання вони мають право сплачувати ПДВ з відстроченням в 720 днів. Але технопарки поки не є ефективними осередками інноваційної діяльності. Тим часом підприємці скаржаться, що при ввезенні інноваційних товарів необхідність сплати ПДВ, який не повертається, стопорить розвиток наукомістких виробництв.
Ще одним заходом стимулювання інвестицій і експорту може стати відновлення спеціальних економічних зон (ВЕЗ). На думку фахівців, оновлені зони потрібно створювати за територіальним принципом і відповідно до світової практики, а також виключити їх з митної території України. При цьому правила функціонування ВЕЗ необхідно прописати на законодавчому рівні. Показники інноваційної активності в Україну не свідчать про позитивні тенденції. Незважаючи на те, що частка підприємств, які впроваджують нові технології коливається приблизно на одному рівні, повільно знижуючись, їх абсолютне число падає стрімко особливо за останній рік (див. табл. 1)
Таблиця 1 - Інноваційна активність у промисловості України
Що стосується внутрішніх тенденцій у виробництві, то машинобудування демонструє більш високу динаміку приросту виробництва, ніж промисловість у цілому, що збільшила за той же період обсяги лише на 11,8%. Зокрема, виробництво машин та устаткування зросло на 15,4%, електричного, електронного та оптичного устаткування - на 21,2%, транспортних засобів та устаткування - на 31,2%. Разом з тим, частка машинобудування в обсязі реалізованої промислової продукції в січні-травні склала лише 12,6%. Це означає, що українське машинобудування в масі своїй залишається технологічно відсталим і неконкурентоспроможним. У цих умовах зберегти високі темпи зростання в машинобудуванні можливо тільки за рахунок серйозної перебудови економіки і створення стимулів для модернізації виробництва. У цій ситуації підприємствам доводиться розраховувати тільки на свої сили і не дивлячись ні на що тим чи іншим чином вишукувати можливості для інвестування в модернізацію і підвищення технологічного рівня виробництва.
3 Впровадження інновацій в Україні та місце трансферу технологій у цьому процесі
У 2007 р. роботи зі створення та використання об'єктів права інтелектуальної собствеенності (винаходів, корисних моделей, промислових обрзцов і раціоналізаторських пропозицій) виробляли 1316 підприємств і організацій України - юридичних осіб. Третина з них склали підприємства переробної промисловості, майже половина з яких - 47% - підприємства машинобудування. Держкомстат України дає такі показники інноваційної активності за 2007 р. (табл. 2):
Таблиця 2
Інноваційна діяльність у промисловості України
Як показує таблиця, загальна сума витрат на інновації істотно зросла за останній рік. Хоча при цьому сума витрат на дослідження і розробки придбала тенденцію до зниження. На жаль, немає можливості оцінити тенденції розвитку зовнішніх залучених науково-дослідних расзработок, але їхня сума за 2007 рік говорить про те, що вони не мають вирішальної ролі в Промислові Україні.
Що стосується безпосередньо покупки нових технологій, то повідношенню до середнього рівня за 2001 - 2006 роки, в 2007 їх сума зросла майже вдвічі. Це може говорити про те, що намітилися протягом попереднього року перспективи модернізації виробництв і ассорртіментних груп реалізуються, здійснюючи у великій мірі за рахунок покупки нових технологій, з'явившись при цьому, фактором зростання загальних витрат на інновації.
Крім безпосередньої покупки технологій, міжнародний трансфер технологій також включає придбання машин і устаткування пов'язаних з впровадженням інновацій. Цей показник також подвоюється в 2007 році.
Таблиця 3
Джерела фінансування технологічних інновацій
Вищесказане ілюструє і таблиця 3. Незважаючи на стрімке зростання державних інвестицій, іноземні, збільшені в 2007 р. удвічі, були більш стабільними у своєму зростанні, а значить більш незалежними і надійними. Хоча при цьому їх розміри, не кажучи вже про державні, не йдуть ні в яке порівняння з інвестиціями власних коштів підприємств.
висновок
Українське машинобудування, схоже, не дуже сподівається на підтримку держави або хоча б створення нормальних умов для його розвитку. У підприємств, що залучають сьогодні серйозні інвестиції, багато проблем, однак в активі багатьох з них - традиційно висока культура виробництва, придбана ще за радянських часів звичка орієнтуватися на світовий рівень, великий досвід і напрацювання, потужні бренди. Вони пережили найгірші часи і зуміли зберегти не тільки свої потужності, а й віру в можливість відродження заводської марки, в можливість успішного розвитку та гідної конкурентоспроможності. Сьогодні саме вони прокладають шлях для своїх колег, показуючи своїм прикладом можливі напрями розвитку. Однак, щоб ці зусилля дали добрі і стабільні результати, державі все ж таки треба не сподіватися на інстинкт виживання української промисловості, а перейти до конструктивних реформ.
Можна сказати, що фінансова активність інноваційних підприємств суттєво зросла, і пов'язана в основному з покупкою нових технологій і нового високотехнологічного обладнання. Показники покупки нових технологій і придбання машин та обладнання, пов'язаних з впровадженням інновацій практично подвоїлися в минулому 2007 році. Це свідчить про підвищення міжнародної активності інноваційних підприємств і орієнтації їх на зовнішню конкурентне середовище. Цей фактор є вкрай важливим для України напередодні вступу до СОТ, який хоча би задає позитивну тенденцію для підвищення міжнародної конкуренто-спроможності продукції українського машинобудування. Крім того, це може також привести до зниження активності в сировинних експортних галузях на тлі підвищення її в галузях, пов'язаних з новими технологіями. У цілому, це не тільки поліпшить в майбутньому інвестиційну привабливість високотехнологічного машинобудування Україні, але і поліпшить платіжний баланс країни. Підсумки 2007 року малюють більш обнадійливі перспективи, ніж прогнози, які давалися в середині минулого року.
2. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: теорія, Моделі та бізнес технології: Монографія. Київський національій економічний університет - К.: КНЕУ, 2004. - 396.
3. http://www.expert.ua/articles/9/0/4381/ - Експерт, Український діловий журнал
4. http://www.kmu.gov.ua-Урядовий портал
5. http://www.metalica.kh.ua/mashinostroenie_v_odinochky.php
6. http://www.sdip.gov.ua/ukr/news/?id=6457 - Департамент інтелектуальної власності України
7. http://www.ukrstat.gov.uа - Державний комітет статистики України, 2008 р..
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
Кафедра організації виробництва і управління персоналом
РЕФЕРАТ
з міжнародного маркетингу
на тему: «Огляд трансферу технологій в українську машинобудівну галузь»
Харків-2008
введення
Україна відрізняється від інших східноєвропейських держав з торговим дефіцитом структурою своєї зовнішньої торгівлі. В останні роки в експорті країн Центральної та Східної Європи зростає частка високотехнологічної продукції.У держави, нещодавно приєдналися до Євросоюзу, течуть багатомільярдні інвестиції. Зокрема, до Польщі іноземні компанії, в числі яких Dell, Sharp, Toyota, Toshiba, торік вклали 11 млрд євро. Україна, яка має серед всіх країн регіону найгіршим діловим кліматом, інвестори (за винятком західних банків) вважають за краще обходити стороною. Вітчизняні бізнесмени не надто прагнуть до технологічних нововведень: у країні не стало більше підприємств, що впроваджують інновації. Місцевої продукції з високою доданою вартістю складно конкурувати з імпортом, що лише посилює сировинну спрямованість вітчизняної економіки.
1 Державне регулювання передачі технології.
Введення державного регулювання або контролю за міжнародними передачами технології може бути викликано рядом причин, головні з яких пов'язані з конкурентною боротьбою на світовому ринку:
1. Прагненням утримати технологічне лідерство, обмежити іноземну конкуренцію і зберегти робочі місця.
2. З міркувань національної безпеки, політичних та ідеологічних мотивів (контролюється передача військової технології і технології «подвійного призначення»).
3. За умовами міжнародних угод (наприклад, технології для створення хімічної, бактеріологічної, ракетної зброї підлягають суворому міжнародного контролю). Пряме державне регулювання вивезення і ввезення технології здійснюється органами експортного контролю, методами митного і прикордонного контролю. Непряме регулювання - в основному через державну систему реєстрації патентів і торгових знаків. Іноді потрібно спеціальний дозвіл уряду. Країни-одержувачі іноземної технології найчастіше регулюють її ввіз тільки з міркувань законності і правопорядку, забороняючи ввезення певних видів технології, небезпечних для суспільства. Найчастіше рівень загального технологічного розвитку країни, що прагне придбати іноземну технологію, сам по собі може виявитися перешкодою на шляху її передачі.
2 перспективи інвестиційного забезпечення технологічного розвитку
Вступ України до СОТ, відкриваючи перед вітчизняними виробниками широкі ринки збуту, приховує в собі негативні перспективи, пов'язані з низькою конкурентоспроможністю українських товарів, що в кінцевому результаті може призвести до збільшення споживчого імпорту. У таких умовах ключовим заходом поліпшення торговельного балансу в довгостроковій перспективі стане стимулювання зовнішніх інвестицій. Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло вважає, що підтримувати потрібно інвестиційну активність у цілому.
Тоді інвестиції автоматично підуть не в сировинні експортоорієнтовані виробництва, а у високотехнологічні галузі. Активізувати інвестиційну діяльність вітчизняним інноваційним підприємствам допоможуть і податкові пільги. Чинне законодавство передбачає пільгу лише для технопарків: при ввезенні обладнання вони мають право сплачувати ПДВ з відстроченням в 720 днів. Але технопарки поки не є ефективними осередками інноваційної діяльності. Тим часом підприємці скаржаться, що при ввезенні інноваційних товарів необхідність сплати ПДВ, який не повертається, стопорить розвиток наукомістких виробництв.
Ще одним заходом стимулювання інвестицій і експорту може стати відновлення спеціальних економічних зон (ВЕЗ). На думку фахівців, оновлені зони потрібно створювати за територіальним принципом і відповідно до світової практики, а також виключити їх з митної території України. При цьому правила функціонування ВЕЗ необхідно прописати на законодавчому рівні. Показники інноваційної активності в Україну не свідчать про позитивні тенденції. Незважаючи на те, що частка підприємств, які впроваджують нові технології коливається приблизно на одному рівні, повільно знижуючись, їх абсолютне число падає стрімко особливо за останній рік (див. табл. 1)
Що стосується внутрішніх тенденцій у виробництві, то машинобудування демонструє більш високу динаміку приросту виробництва, ніж промисловість у цілому, що збільшила за той же період обсяги лише на 11,8%. Зокрема, виробництво машин та устаткування зросло на 15,4%, електричного, електронного та оптичного устаткування - на 21,2%, транспортних засобів та устаткування - на 31,2%. Разом з тим, частка машинобудування в обсязі реалізованої промислової продукції в січні-травні склала лише 12,6%. Це означає, що українське машинобудування в масі своїй залишається технологічно відсталим і неконкурентоспроможним. У цих умовах зберегти високі темпи зростання в машинобудуванні можливо тільки за рахунок серйозної перебудови економіки і створення стимулів для модернізації виробництва. У цій ситуації підприємствам доводиться розраховувати тільки на свої сили і не дивлячись ні на що тим чи іншим чином вишукувати можливості для інвестування в модернізацію і підвищення технологічного рівня виробництва.
3 Впровадження інновацій в Україні та місце трансферу технологій у цьому процесі
У 2007 р. роботи зі створення та використання об'єктів права інтелектуальної собствеенності (винаходів, корисних моделей, промислових обрзцов і раціоналізаторських пропозицій) виробляли 1316 підприємств і організацій України - юридичних осіб. Третина з них склали підприємства переробної промисловості, майже половина з яких - 47% - підприємства машинобудування. Держкомстат України дає такі показники інноваційної активності за 2007 р. (табл. 2):
Таблиця 2
Інноваційна діяльність у промисловості України
| Частка підприємств, що займалися інноваціями | Загальна сума витрат | У тому числі за напрямками | |||||||
| Дослідження та розробки | в тому числі | купівля нових технологій | підготовка виробництва для впровадження інновацій | покупка машин та устаткування пов'язаних з впровадженням інновацій | Др. витрати | ||||
| Внутр. НДР | Зовн. НДР | ||||||||
| % | млн. грн. | ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 2000 | 18,0 | 1760,1 | 266,2 | Х | Х | 72,8 | 163,9 | 1074,5 | 182,7 |
| 2001 | 16,5 | 1979,4 | 171,4 | Х | Х | 125,0 | 183,8 | 1249,4 | 249,8 |
| 2002 | 18,0 | 3018,3 | 270,1 | Х | Х | 149,7 | 325,2 | 1865,6 | 407,7 |
| 2003 | 15,1 | 3059,8 | 312,9 | Х | Х | 95,9 | 527,3 | 1873,7 | 250,0 |
| 2004 | 10,0 | 4534,6 | 445,3 | Х | Х | 143,5 | 808,5 | 2717,5 | 419,8 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| 2005 | 8,2 | 5751,6 | 612,3 | Х | Х | 243,4 | 991,7 | 3149,6 | 754,6 |
| 2006 | 10,0 | 6160,0 | 992,9 | Х | Х | 159,5 | 954,7 | 3489,2 | 563,7 |
| 2007 | 14,2 | 10850,9 | 986,5 | 793,6 | 192,9 | 328,4 | 1010,9 | 7471,1 | 2064,9 |
Що стосується безпосередньо покупки нових технологій, то повідношенню до середнього рівня за 2001 - 2006 роки, в 2007 їх сума зросла майже вдвічі. Це може говорити про те, що намітилися протягом попереднього року перспективи модернізації виробництв і ассорртіментних груп реалізуються, здійснюючи у великій мірі за рахунок покупки нових технологій, з'явившись при цьому, фактором зростання загальних витрат на інновації.
Крім безпосередньої покупки технологій, міжнародний трансфер технологій також включає придбання машин і устаткування пов'язаних з впровадженням інновацій. Цей показник також подвоюється в 2007 році.
Таблиця 3
Джерела фінансування технологічних інновацій
| Загальна сума витрат | У тому числі за рахунок коштів | ||||
| власних | державного бюджету | іноземних інвесторів | Інші джерела | ||
| млн. грн. | |||||
| 2000 | 1757,1 | 1399,3 | 7,7 | 133,1 | 217,0 |
| 2001 | 1971,4 | 1654,0 | 55,8 | 58,5 | 203,1 |
| 2002 | 3013,8 | 2141,8 | 45,5 | 264,1 | 562,4 |
| 2003 | 3059,8 | 2148,4 | 93,0 | 130,0 | 688,4 |
| 2004 | 4534,6 | 3501,5 | 63,4 | 112,4 | 857,3 |
| 2005 | 5751,6 | 5045,4 | 28,1 | 157,9 | 520,2 |
| 2006 | 6160,0 | 5211,4 | 114,4 | 176,2 | 658,0 |
| 2007 | 10850,9 | 7999,6 | 144,8 | 321,8 | 2384,7 |
висновок
Українське машинобудування, схоже, не дуже сподівається на підтримку держави або хоча б створення нормальних умов для його розвитку. У підприємств, що залучають сьогодні серйозні інвестиції, багато проблем, однак в активі багатьох з них - традиційно висока культура виробництва, придбана ще за радянських часів звичка орієнтуватися на світовий рівень, великий досвід і напрацювання, потужні бренди. Вони пережили найгірші часи і зуміли зберегти не тільки свої потужності, а й віру в можливість відродження заводської марки, в можливість успішного розвитку та гідної конкурентоспроможності. Сьогодні саме вони прокладають шлях для своїх колег, показуючи своїм прикладом можливі напрями розвитку. Однак, щоб ці зусилля дали добрі і стабільні результати, державі все ж таки треба не сподіватися на інстинкт виживання української промисловості, а перейти до конструктивних реформ.
Можна сказати, що фінансова активність інноваційних підприємств суттєво зросла, і пов'язана в основному з покупкою нових технологій і нового високотехнологічного обладнання. Показники покупки нових технологій і придбання машин та обладнання, пов'язаних з впровадженням інновацій практично подвоїлися в минулому 2007 році. Це свідчить про підвищення міжнародної активності інноваційних підприємств і орієнтації їх на зовнішню конкурентне середовище. Цей фактор є вкрай важливим для України напередодні вступу до СОТ, який хоча би задає позитивну тенденцію для підвищення міжнародної конкуренто-спроможності продукції українського машинобудування. Крім того, це може також привести до зниження активності в сировинних експортних галузях на тлі підвищення її в галузях, пов'язаних з новими технологіями. У цілому, це не тільки поліпшить в майбутньому інвестиційну привабливість високотехнологічного машинобудування Україні, але і поліпшить платіжний баланс країни. Підсумки 2007 року малюють більш обнадійливі перспективи, ніж прогнози, які давалися в середині минулого року.
список джерел інформації
1. Конішенко О.Л. Міжнародний маркетинг у діяльності Українських підпріємств. - К.: Знання, 2007. 446 с.2. Циганкова Т.М. Міжнародний маркетинг: теорія, Моделі та бізнес технології: Монографія. Київський національій економічний університет - К.: КНЕУ, 2004. - 396.
3. http://www.expert.ua/articles/9/0/4381/ - Експерт, Український діловий журнал
4. http://www.kmu.gov.ua-Урядовий портал
5. http://www.metalica.kh.ua/mashinostroenie_v_odinochky.php
6. http://www.sdip.gov.ua/ukr/news/?id=6457 - Департамент інтелектуальної власності України
7. http://www.ukrstat.gov.uа - Державний комітет статистики України, 2008 р..