РЕФЕРАТ
з дисципліни «Аудит та бухгалтерський облік»
на тему: «Міжнародні стандарти в бухгалтерії»
Зміст
Введення
1. Загальна характеристика міжнародних стандартів обліку та звітності
2. Бухгалтерська звітність GAAP
3. Бухгалтерська звітність МСФЗ
4. Подібності та відмінності російських і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на прикладі обліку основних засобів
Висновок
Список використаних джерел
Додаток
Введення
В даний час однією з найбільш актуальних проблем для російського суспільства є приведення існуючої в країні системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність до вимог ринкової економіки і міжнародними стандартами, тобто необхідний перехід від системи обліку для планової економіки до системи обліку, яка б відповідала новим потребам російських підприємств. Бухгалтерський облік є однієї з найбільш важливих сфер, де необхідні поглиблені дослідження і підготовка кадрів для формування системи бухгалтерського обліку, яка, з одного боку, відповідала б міжнародним тенденціям розвитку обліку, а з іншого боку, була б найбільш ефективна для російських умов.
У зв'язку з цим важливу роль відіграє вивчення накопиченого в цій сфері досвіду в країнах з розвиненими ринковими системами господарювання, і, зокрема в США. Вищевикладене визначає актуальність даної роботи.
1. Загальна характеристика міжнародних стандартів обліку та звітності
Міжнародна практика бухгалтерського обліку та звітності неоднорідна і багатогранна. Перш за все? розрізняють національні стандарти та міжнародні стандарти.
Національні стандарти бухгалтерського обліку та звітності розробляються кожною країною самостійно. Провідними країнами в галузі національних стандартів обліку є США і Великобританія, що визначається роллю цих країн на міжнародних фінансових ринках. У різних країнах національні стандарти обліку і звітності називаються по різному; крім того, їх розробкою займаються різні органи: в одних країнах це прерогатива державних органів, в інших - професійних організацій.
Міжнародні стандарти обліку і звітності розробляються і впроваджуються на двох рівнях: міжнародному регіональному та світовому. У регіональному аспекті провідна роль належить Комісії з бухгалтерського обліку ЄС, яка регулює ці питання в країнах - членах ЄС. Формуванням світових стандартів займається кілька організацій: Комітет з міжнародних стандартів обліку, Міжнародна Федерація бухгалтерів, Міжурядова група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності Центру транснаціональних корпорацій ООН, Організація економічного співробітництва та розвитку.
В даний час міжнародна система бухгалтерського обліку та звітності істотно зближується зі стандартами США тобто з US GAAP, яка по ряду питань містить більш детальну методологію обліку.
Серед міжнародних стандартів обліку та звітності найбільш поширені МСФЗ та GAAP. Крім цього існує, наприклад, також такі стандарти:
SSAP - Statements of Standard Accounting Practice (Положення про стандартну практики ведення бухгалтерського обліку)
FRS - Financial Reporting Standards (Стандарти фінансової звітності)
SSAP і FRS система стандартів, принципів фінансового обліку та звітності, використовуваних у Великобританії - GAAP UK.
2. Бухгалтерська звітність GAAP
GAAP - система стандартів та принципів фінансового обліку, які у США. Дана абревіатура розшифровується як Загальноприйняті Принципи Бухгалтерського Обліку (ЗПБО). Розробкою GAAP займаються:
1. Американський Інститут Сертифікованих Незалежних Бухгалтерів (American Institute of Certified Public Accountants - AICPA)
2. Комітет зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board - FASB).
Положення про стандарти фінансової звітності видаються FASB і вважаються Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку. FASB також видає трактування принципів, які представляють собою модифікацію або уточнення існуючих стандартів. Трактування принципів мають силу стандартів.
3. Державна комісія з бухгалтерського обліку - Governmental Accounting Standard Board (GASB).
Займається державної та місцевої звітністю.
Міжнародна система бухгалтерського обліку та звітності GAAP вирішує три основні покладені на неї завдання:
збір фінансових даних на основі належним чином оформлених первинних документів (накладні, рахунки-фактури тощо);
класифікація та узагальнення фінансових даних;
складання та аналіз фінансової звітності (балансовий звіт, звіт про рух грошових коштів, звіт про капітал власника тощо);
Відповідно значно розширюється коло зацікавлених осіб, передусім інвесторів і кредиторів, взаємодіючих з компанією на основі спільних економічних інтересів. Законні інтереси цих фізичних і юридичних осіб безпосередньо залежать від результатів діяльності підприємства. Форми та обсяги бухгалтерських даних повинні бути такими, щоб ці особи могли приймати обгрунтовані господарські рішення щодо цього підприємства. Зацікавлені особи, які є акціонерами або співвласниками підприємства, розглядаються в практиці бухгалтерського обліку як зовнішніх по відношенню до підприємства. У зв'язку з цим бухгалтерський облік можна підрозділити на управлінський бухгалтерський облік і фінансовий бухгалтерський облік.
Управлінський бухгалтерський облік (для внутрішнього використання на підприємстві) представляє собою натуральний облік, розрахунок і виплату заробітної плати співробітникам підприємства та ін Керуючі (тобто внутрішні користувачі) потребують фінансової інформації для прийняття управлінських рішень.
Управлінський бухгалтерський облік характеризується:
відсутністю стандартної форми подання та вимог державного регулювання до форм звітності;
орієнтацією скоріше на контроль за поточною оперативно-господарською діяльністю та планування майбутніх операцій, ніж на опис минулих подій;
меншими вимогами до точності;
описом як окремих підрозділів і сторін діяльності підприємства, так і організації в цілому;
значно більшим обсягом нефінансової інформації, використанням натуральних показників.
Фінансовий бухгалтерський облік призначений для зовнішніх користувачів.
Підприємства та організації фактично ведуть два види бухгалтерської звітності: один для внутрішнього використання, інший для зовнішнього. У міжнародній практиці бухгалтерського обліку та звітності вимоги про однаковість і певному форматі представлення поширюються тільки на фінансову інформацію, яка враховується за межами підприємства.
Закладені в основу GAAP основні принципи викладені в розроблених Радою зі стандартів фінансового обліку Положеннях про концепції фінансового обліку. Треба відзначити, що наведені далі характеристики є принципами, закладеними в основу стандартів обліку.
Основні принципи побудови бухгалтерського обліку GAAP є наступними:
принцип об'єктивності, тобто підприємство і його бухгалтерія розглядаються незалежно від власника або власників підприємства;
принцип діючого підприємства (припущення про безперервність) припускає, що підприємство буде функціонувати у найближчому майбутньому, тобто вічно;
принцип первісної вартості передбачає, що товарно-матеріальні цінності, а так само послуги відображаються у звітності за сумою фактичних витрат, пов'язаних з їх придбанням;
принцип найменшої вартості (принцип обережності) припускає, що прибутки виявляються в обліку тільки після їх фактичного отримання, а збитки - відразу ж після виникнення;
принцип об'єктивності передбачає, що дані бухгалтерського обліку повинні бути отримані з належним чином оформлених первинних документів;
принцип періодизації припускає, що діяльність підприємства можна розбити на відносно короткі періоди часу (місяць, квартал, рік) і що всі види доходів і витрат можна приписати до цих періодів;
принцип суттєвості передбачає, що статті фінансових звітів не роблять впливу ні на які рішення можуть вважатися несуттєвими і не відображатися в звітності;
принцип сталості методів бухгалтерського обліку передбачає, що в тих випадках, коли існують кілька загальноприйнятих методів ведення бухгалтерського обліку, бухгалтер повинен дотримуватися будь-якого одного разу обраного ним методу;
принцип подвійного запису припускає, що кожна операція відображається на рахунках бухгалтерського обліку двічі (за дебетом одного рахунку і по кредиту - іншого);
принцип збалансованості передбачає рівність між активами і пасивами підприємства;
забезпечення достовірного уявлення про діяльність підприємства передбачає, що бухгалтерська інформація повинна відображати економічну сутність операцій компанії, а не їх формальну сторони;
принцип перевірки, тобто забезпечення можливості проведення аудиторських перевірок звітності аж до перевірок первинних документів, а також наявність альтернативних джерел первинної інформації для проведення її звірки;
принцип нейтральності (неупередженість або неупередженість) має на увазі відсутність в укладачів звітності наміри схилити користувачів фінансовою інформацією до певного рішення, наприклад до покупки цінних паперів підприємства;
Дохід відображається в GAAP, згідно з так званим принципом доходу, який визначає порядок реєстрації в обліку отриманого доходу. Відповідно до «Загальноприйнятими методами бухгалтерського обліку» дохід може відбиватися на момент поставки товару, до або після неї. Вибір цього моменту залежить від того, коли дана операція буде відповідати критеріям определяемости, вимірності і надійності. У розвиток цих критеріїв висувають ще два. Дохід відображається, коли він визнаний або може бути визнаний (тобто існує можливість його визнання). Визнання доходу означає, що товари, або послуги, або інші види активів продані за готівку або в обмін на негрошові ресурси. Визнання також має місце, коли покупець надає постачальнику мають юридичну силу зобов'язання оплати в день продажу відповідних товарів або послуг. Можливість визнання існує тоді, коли отримані в обмін на товар чи послугу негрошові активи можуть бути легко звернені у відомі кількості грошових коштів відповідно до умов продажу. До легкообращаемим (конвертованим) у грошову готівку не грошових ресурсів належать ті з них, які:
1) складаються з взаємозамінних одиниць;
2) мають ринкові ціни, причому такі кошти, отримані компанією в якості оплати її товарів і послуг, можуть бути легко продані на ринку і не спричинити при цьому істотної зміни ринкових цін на дані активи.
Поняття можливості визнання важливо, виходячи з уявлення про рух грошових коштів у майбутньому.
Дохід відображається, коли він зароблений, тобто коли компанія виконала той обсяг робіт, здійснення якого дає їй право на отримання доходу відповідно до умов контракту.
При недотриманні однієї з цих критеріїв визнання доходу воно відкладається до того моменту, коли критерій буде дотриманий.
Дохід вимірюється за тією вартістю, яку компанія отримала в обмін на поставлені нею товари або послуги.
У деяких галузях дилери та дистриб'ютори з реалізації предметів особистої власності мають право повертати непроданий товар. Право на повернення товару - звичайна виробнича практика, яка також може бути результатом контрактних зобов'язань. Період повернення може бути від декількох днів (як у виробництві швидкопсувних продуктів харчування) до кількох років, що нерідко при купівлі-продажу деяких прав видання. Норма повернення деяких компаній може досягати 60%, в той час як в інших галузях, таких, як виробництво швидкопсувних продуктів харчування, частка повернення може бути незначною.
Оскільки існує право повернення, і обсяг повернення може виявитися істотним, продавець приймає на себе ризик повернення проданої ним продукції. Ризики і вигоди, пов'язані з правом володіння, по суті справи не перекладаються на покупця. Оскільки процес надходження доходу не вважається закінченим до моменту, коли можна з достатнім ступенем упевненості зробити висновок, що оплата буде отримана, то виникають певні проблеми обліку при визнанні доходу від проданої продукції, якщо діє право на повернення.
Витрати в GAAP представляють собою витрачання або яке-небудь інше використання активів або прийняття зобов'язань (або поєднання того й іншого) протягом періоду у зв'язку з доставкою або виробництвом товарів, наданням послуг або веденням іншої діяльності, що становить безперервну основну діяльність організації ...
Витрати нараховуються після визнання доходів відповідно до вищевикладених принципів і зіставляються з цими доходами відповідно до принципу співвіднесення, що говорять, що витрати повинні нараховуватися за той же період, що й доходи, які вони приносять. Їх нарахування є складовою частиною розрахунку чистого прибутку.
Відрізняються такі категорії витрат:
Прямі витрати (витрати на реалізовану продукцію), визнання яких безпосередньо пов'язане з визнанням доходів. Ці витрати безпосередньо випливають або здійснюються одночасно із господарськими операціями з одержання цих доходів.
Витрати періоду відображаються протягом облікового періоду і витрачаються на споживані в його ході товари і послуги. Приклад - заробітна плата адміністративного персоналу.
Розподілені витрати - витрати, здійснювані одноразово і розподіляються раціональним і систематичним чином на періоди, протягом яких вони служать для отримання доходу. Приклад - амортизація та страхові витрати.
Важливо представляти відмінність між витратами, безпосередньо пов'язаними з продажами товарів і послуг, і витратами, безпосередньо з цим не пов'язаними.
Стосовно до продажу товарів безпосередньо пов'язані з нею витрати, як правило, включають:
витрати на матеріали та робочу силу при виробництві або витрати на товарно-матеріальні запаси, придбані в цілях перепродажу, тобто витрати, що входять у собівартість реалізованої продукції (cost of goods sold);
витрати на збут, такі, як комісійні та заробітна плата працівників, зайнятих збутом;
витрати на виконання гарантійних зобов'язань з реалізованої продукції.
Стосовно до послуг такі витрати включають наступні категорії:
початкові прямі витрати, безпосередньо пов'язані з веденням переговорів та укладенням контрактів на надання послуг (комісійні, компенсації збувальникам, витрати на правове забезпечення і т.д.);
прямі витрати, що знаходяться в причинно-наслідкового залежно від надаваних послуг (витрати на придбання запасних частин при технічному обслуговуванні обладнання).
При використанні методу обліку виконання конкретної дії і методу завершеного надання послуги обидві ці категорії витрат визнаються як таких у період, коли визнається дохід від надання послуг. Тому ті витрати, які були зроблені до визнання цього доходу, повинні бути віднесені на період, коли він був визнаний. При використанні методу пропорційного дії початкові прямі витрати повинні бути відображені в той же період, що й доходи від надання відповідної послуги, а прямі витрати - у міру їх виникнення в силу тісного взаємозв'язку між обсягами прямих витрат і доходів, що відображаються при використанні даного методу. При використанні методу збирання коштів і початкові прямі витрати, і прямі витрати відображаються в міру виникнення.
3. Бухгалтерська звітність МСФЗ
IAS - International Accounting Standards розшифровуються як МСФЗ - Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності
З-за різних варіантів перекладу терміна «Accounting» існують ще два варіанти неофіційного перекладу IAS як: МСБО - Міжнародні Стандарти Бухгалтерського Обліку, або як МБС - Міжнародні Бухгалтерські Стандарти.
МСФЗ - звід міжнародних стандартів, рекомендованих для фінансової звітності.
Міжнародні стандарти фінансової звітності (IAS - International Accounting Standards) носять рекомендаційний характер, тобто не є обов'язковими для прийняття. На їх основі в національних облікових системах можуть бути розроблені національні стандарти з більш деталізованої регламентацією обліку певних об'єктів.
МСФЗ є міжнародно визнаними. Визнанням корисності звітності, яку зводять за IAS, є той факт, що вже сьогодні більшість фондових бірж (наприклад, Лондонська) допускає представлення її іноземними емітентами для котирування цінних паперів. Міжнародна організація комісій з цінних паперів погодилася рекомендувати з 1998 р. визнавати IAS для цілей лістингу на всіх міжнародних ринках (включаючи Нью-йоркську і Токійську фондові біржі)
МСФЗ дозволяють уникнути прив'язки до моделі обліку окремої країни або міжнародної спілки, членом якого Росія не є, що неминуче викличе проблеми з моніторингом змін цієї системи, а головне - з впливом на ці зміни.
Міжнародні стандарти характеризуються відносно меншою складністю (чим, наприклад, стандарти США) і, отже, вимагають менших витрат. Вони з'явилися в результаті консенсусу національних систем обліку, заснованих на ринковій системі господарювання, зберігають можливість їх поглиблення та конкретизації відповідно до російських традиціями регулювання бухобліку.
Розробкою МСФЗ займається Комітет з Міжнародним Стандартам Фінансової Звітності - КМСФО (International Accounting Standard Committee - IASC), заснований в 1973 р. Сьогодні в нього входить понад 100 країн.
У 2001 р. Комітет з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASC) оголосив про призначення нового Ради з міжнародних стандартів фінансової звітності - International Accounting Standards Board (IASB). 1 квітня 2001 IASB взяв на себе відповідальність за встановлення та розробку бухгалтерських стандартів, які позначив їх як International Financial Reporting Standards - IFRS (Міжнародні Стандарти Фінансової Звітності).
У 2003 р. Правління КМСФО вперше після реорганізації опублікувало новий Міжнародний стандарт фінансової звітності (IFRS) 1 "Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» (First-time Adoption of International Financial Reporting Standards). Це перший стандарт, виготовлений в новому форматі. Він складається з трьох частин: самого стандарту, основи для прийняття рішень (Basis for Conclusion) і посібника з застосування (Implementation Guidance).
В основі МСФЗ лежать два фундаментальних допущення: принцип нарахування та принцип безперервності роботи підприємства.
Принцип нарахування добре знайомий нашим бухгалтерам і означає, що у звітності кожного підприємства витрати за певний період повинні співвідноситися з доходами за цей же період. Цей принцип передбачає, що всі господарські операції та інші події відображаються в обліку і звітності в тих звітних періодах, в яких вони відбувалися, незалежно від отримання або виплати грошових коштів за цими операціями. Застосування цього принципу дозволяє точніше зіставляти витрати і доходи за період, розділити операції продажу та кредитування, краще відображати результати господарських операцій. При нарахуванні на обліку та звітності фіксуються майбутні в майбутньому надходження грошових коштів, а також зобов'язання з майбутнім платежах. Момент визнання операції є вирішальним при складанні звітності по МСФО. Принцип нарахування дозволяє зменшити невизначеність, зробити майбутнє більш передбачуваним для користувача.
Принцип безперервної діяльності підприємства полягає в тому, що звітність складається виходячи з того, що у підприємства немає ні наміру, ні необхідності припиняти або істотно скорочувати господарсько-фінансову діяльність. Професіонал-бухгалтер побачить тут не просто благе побажання, але керівництво до цілком конкретних дій. Принцип безперервної діяльності підприємства говорить про те, що ми ставимося до активів підприємства, як якщо б ніколи не збиралися його продавати. Значить, враховуємо активи за ціною придбання і потім нараховуємо на них амортизацію.
У наступному розділі розглядаються МСФЗ, присвячені обліку основних засобів. У Додатку наведений діючий список стандартів МСФЗ.
4. Подібності та відмінності російських і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на прикладі обліку основних засобів
Основні кошти становлять значну частину активів компаній, зайнятих у багатьох сферах підприємницької діяльності. Інформація про них має велике значення для характеристики фінансового стану і результатів діяльності компанії. Цим обумовлена роль МСФЗ 16 «Основні засоби», прийнятого в 1995 році.
У різних видах обліку в поняття «основний засіб» вкладається різний зміст. У російському обліку об'єкт основних засобів - це в першу чергу засіб праці зі строком корисного використання, що перевищує 12 місяців, а трактування по МСФО № 16 «Основні засоби» зовсім не передбачає в якості критерію обов'язкове використання активу як засобу праці. Це дозволяє відносити до основних засобів об'єкти, які насправді не можуть служити засобом праці в буквальному значенні. Згідно МСФЗ об'єкт основних засобів повинен визнаватися активом тільки в тому випадку, коли з великим ступенем ймовірності можна стверджувати, що організація отримає пов'язані з ним економічні вигоди і що фактичні витрати на придбання активу для неї можуть бути надійно оцінені. Таким чином, розглянутий нами стандарт № 16 «Основні засоби» може застосовуватися навіть до об'єктів незавершеного будівництва, а також об'єкти, розташовані на реконструкції. Відповідно ж до РПБУ до тих пір, поки будівництво не закінчене, об'єкти не можуть бути віднесені до категорії основних засобів та поставлені на баланс. Той же міжнародний стандарт поширюється на всі види інвестицій в нерухомість на стадії будівництва або реконструкції, що ніяк не вписується в рамки основного засобу за російськими поняттями.
Таким чином, очевидно, що дві множини, одне з яких включає об'єкти, які стосуються основних засобів згідно РПБУ, а інше - до Міжнародних стандартів фінансової звітності, перетинаються, але не збігаються: не всі основні засоби, які обліковуються на балансі у вітчизняних кредитних установах , можна вважати такими згідно МСФЗ, і навпаки.
Згідно російським правилам об'єкт обліковується за первісною вартістю. Можна проводити його переоцінку за відновлювальної чи ринкової вартості, але не частіше ніж один раз на рік. У МСФЗ для підвищення об'єктивності оцінки, поряд з цим, враховують накопичений збиток від знецінення. Визначають його як різниця балансової (облікову) вартість об'єкта та його очікуваного відшкодування (тобто розраховується за певним алгоритмом грошового еквівалента економічної вигоди, яку може принести даний об'єкт). Такий підхід дозволяє виконати важлива умова, яка полягає в тому, що балансова вартість основного засобу не повинна перевищувати суму очікуваного відшкодування. Балансова вартість об'єкта дорівнює його первісної вартості за вирахуванням накопиченої амортизації та накопиченого збитку від знецінення.
Алгоритми амортизації, встановлені у МСФЗ 16, аналогічні російським. Можливе застосування різних способів амортизації основних засобів:: прямолінійного списання, спосіб списання пропорційно обсягу продукції і спосіб зменшуваного залишку.
Спосіб прямолінійного списання припускає, що функціональна корисність об'єкта залежить від часу використання його і не змінюється протягом строку корисної служби. Амортизація проводиться шляхом рівномірного розподілу вартості, яка амортизується об'єкта протягом терміну корисного його служби. При цьому способі річна норма та річна сума амортизації залишаються постійними весь строк корисної служби об'єкта, накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість об'єкта зменшується рівномірно.
Спосіб списання пропорційно обсягу продукції грунтується на припущенні, що функціональна корисність об'єкта залежить від результатів, а не від часу його використання. При цьому термін корисної служби визначається кількістю продукції чи обсягом послуг, які компанія розраховує виготовити або надати з використанням об'єкта. При застосуванні даного способу амортизація проводиться шляхом розподілу вартості, яка амортизується об'єкта прямо пропорційно кількості продукції (обсягу послуг), виробленої за відповідні звітні періоди. Річна сума амортизації може відрізнятися від року до року. Аналогічно накопичена амортизація збільшується, а балансова вартість зменшується також залежно від кількості виробленої продукції.
Спосіб зменшуваного залишку виходить з того, що корисність і продуктивність основних засобів у початкові періоди використання значно вище, ніж у наступні. Це може бути пов'язано з швидким моральним старінням об'єкта або значним зростанням витрат на ремонт та технічне обслуговування в кінці строку корисної служби. Для забезпечення адекватного співвіднесення витрат з доходами амортизація об'єкта в кожному поточному періоді повинна бути більше, ніж у майбутньому. При цьому способі норма амортизації застосовується до балансової, а не до вартості, яка амортизується об'єкта.
Підходи ж до методології нарахування амортизації принципово різняться. У МСФЗ методологія нарахування амортизації тісно пов'язана з економічними вигодами, які приносить актив, тому використовуваний метод амортизації має відображати схему, за якою компанія споживає ці вигоди. Так, за вітчизняними правилами накопичена амортизація ніколи не перевищує балансової вартості об'єкта обліку, а одного разу обраний спосіб слід застосовувати аж до повної амортизації об'єкта. За міжнародними ж стандартами амортизація нараховується протягом того періоду, поки об'єкт реально використовується (тобто приносить економічну вигоду). Іншими словами, в ситуації, коли основний засіб повністю «амортизувати», але продовжує використовуватися без переоцінки, амортизація продовжує нараховуватися за його справедливою вартістю. Більше того, відповідно до МСФЗ метод розрахунку амортизації, застосовуваний до основних засобів, потрібно періодично переглядати, змінюючи його в тому випадку, якщо став іншим принцип використання об'єкта (спосіб отримання економічної вигоди). Строк корисного використання об'єктів також слід переглядати з урахуванням передбачуваної вигоди від даного активу. Причому як у бік збільшення - при модернізації (це передбачено в РПБУ), так і в бік зменшення - при переході на нову технологію або внаслідок інших змін на ринку (до речі кажучи, це досить часто спостерігається у сфері комп'ютерної техніки).
Інша важлива операція, якої слід приділити особливу увагу, - переоцінка. МСФО 16 наказує використання одного з двох способів переоцінки об'єктів основних засобів. Можна сказати, що перший з них - індексування до відновної вартості з урахуванням зносу - має схожість з аналогічним методом, застосовуваним у російському бухгалтерському обліку. Другий - спосіб прямого перерахунку до ринкової вартості - принципово відрізняється від алгоритмів, передбачених РПБУ.
Прямий перерахунок до ринкової вартості здійснюється наступним чином:
1) амортизація переоцінюється, списується;
2) його вартість переоцінюється;
3) розрахунок амортизації починається заново з урахуванням строку корисного використання об'єкта.
Інакше відбувається відображення результатів переоцінки. Сума збільшення вартості основних засобів у результаті переоцінки повинна визнаватися як дохід в тій мірі, в якій вона компенсує суму зменшення вартості активу, визнану раніше як витрати. І навпаки - зменшення балансової вартості має визнаватися як витрати і відніматися безпосередньо з відповідної статті «Результат переоцінки», але в таких межах, щоб це зменшення не перевищувало величину даної статті щодо того ж самого основного засобу.
Висновок
Міжнародні стандарти з'явилися в результаті консенсусу національних систем обліку, заснованих на ринковій системі господарювання. Вони зберігають можливість їх поглиблення та конкретизації відповідно до російських традиціями регулювання бухобліку.
Регулювання бухгалтерського обліку в Росії історично відрізняється від підходів, прийнятих в країнах ринкової економіки, але в даний час нормативна база обліку зазнає істотні зміни, які спрямовані на використання принципів, які складають основу міжнародної системи бухгалтерського обліку. Результатом змін згодом має стати мову бухгалтерського обліку, однаково зрозумілий як міжнародним, так і російським користувачам фінансової звітності.
Міжнародний досвід бухгалтерської справи має і суто прикладне значення: розвиток зовнішньоекономічних зв'язків і залучення інвестицій диктують необхідність забезпечення потенційних партнерів достовірної фінансової інформацією, що дозволяє їм приймати обгрунтовані рішення при побудові господарських відносин між російськими підприємствами і організаціями. Не маловажну роль відіграє питання про доведення фінансової інформації (як реальної, так і прогностичної - бізнес-плани) до потенційних інвесторів у звичному для них форматі. Це означає, що в недалекому майбутньому бухгалтерський облік у Росії буде заснований на нових підходах, орієнтованих на одержання інформації, корисної для прийняття рішень інвесторам.
Список використаних джерел
План рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну Росії від 31 жовтня 2000 р. № 94н (в ред. Від 07.05.2003 № 38н).
ПБО 6 / 01 «Облік основних засобів» (затверджено наказом Мінфіну РФ від 30.03.01 № 26н).
Наказ МФ РФ від 12.12.05 № 147н.
Аксьонова О., Гершун А. Бухгалтерський і управлінський облік: порівняння російських і міжнародних стандартів. М., 2003.
Гвелесіані Т.В. МСФЗ - застосування в кредитних організаціях. М., 2004.
Гроздова О. Три грані обліку основних засобів, або Реалізація вимог МСФЗ в комплексі підсистем RS. / / Облік і автоматизація. 2003. № 5.
Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Комплексний аналіз бухгалтерської звітності. М., 2004.
Єфремова О.О. Коментарі до ПБУ 6 / 01 «Облік основних засобів» / / Збірник «Облікова політика на 2002 рік: Бухгалтерський облік. Податковий облік »М., 2002.
Додаток
Список стандартів та інтерпретацій МСФЗ, що діють в 2004 годуМСФО (IAS) 1
Подання фінансової звітності
з 1.07.98
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ (IAS) 2
Запаси
з 1.01.95
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 3
(Замінений МСФО27 та МСФЗ 28)
МСФЗ 4
(Замінений МСФЗ 16)
МСФЗ 5
(Замінений МСФЗ 1)
МСФЗ 6
(Замінений МСФЗ 15)
МСФЗ 7
Звіт про рух грошових коштів
з 1.01.94
МСФЗ 8
Чистий прибуток або збиток за період, фундаментальні помилки і зміни в обліковій політиці
з 1.01.95
Замінено МСФЗ (IAS) 8 "Облікові політики, зміни в бухгалтерських розрахунках (accounting estimates) та помилки"
З 1.01.05
МСФЗ 9
(Замінений МСФЗ 38)
МСФЗ 10
Події після звітної дати
з 1.01.2000
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 11
Договори підряду
з 1.01.95
МСФЗ 12
Податки на прибуток
з 1.01.98
МСФЗ 13
(Замінений МСФЗ 1)
МСФЗ 14
Сегментна звітність
з 1.07.98
МСФЗ 15
Інформація, що відображає вплив зміни цін
з 1.01.83
Скасовано!
З 1.01.05
МСФО 16
Основні засоби
з 1.01.95
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 17
Оренда
з 1.01.99
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 18
Виручка
з 1.01.99
МСФЗ 19
Виплати працівникам
з 1.01.99
МСФЗ 20
Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу
з 1.01.84
МСФЗ 21
Вплив змін валютних курсів
з 1.01.95
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 22
Об'єднання бізнесу
з 1.07.99
Замінено МСФЗ (IFRS) 3 "Об'єднання бізнесу" (прийнятий 31 березня 2004 р.)
Для об'єднань бізнесу з датою угоди після 31.03.04
МСФЗ 23
Витрати на позики
з 1.01.95
МСФЗ 24
Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін
з 1.01.86
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 25
(Замінений МСФЗ 39 та МСФЗ 40)
МСФЗ 26
Облік і звітність щодо програм пенсійного забезпечення
з 1.01.98
МСФЗ 27
Консолідована фінансова звітність та облік інвестицій у дочірні компанії
з 1.01.90
Замінений в грудні 2003 р. МСФЗ (IAS) 27 «Консолідована та індивідуальна фінансова звітність»
З 1.01.05
МСФЗ 28
Облік інвестицій в асоційовані компанії
з 1.01.90
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 29
Фінансова звітність в умовах гіперінфляції
з 1.01.91
МСФЗ 30
Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових установ
з 1.01.91
МСФЗ 31
Фінансова звітність про участь у спільній діяльності
з 1.01.92
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 32
Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації
з 1.01.96
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 33
Прибуток на акцію
з 1.01.98
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 34
Проміжна фінансова звітність
з 1.01.99
МСФЗ 35
Діяльність, що припиняється
з 1.01.99
Замінено МСФЗ (IFRS) 5 «Вибуття необоротних активів, утримуваних для продажу, та припинена діяльність»
З 1.01.05
МСФЗ 36
Знецінення активів
з 1.07.99
У березні 2004 р. прийняті зміни
З 1.04.04
МСФЗ 37
Резерви, умовні зобов'язання і непередбачені активи
з 1.07.99
МСФЗ 38
Нематеріальні активи
з 1.07.99
У березні 2004 р. прийняті зміни
З 1.04.04
МСФЗ 39
Фінансові інструменти: визнання та оцінка
з 1.01.2001
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р. + зміни в березні 2004 р. по портфельним хеджем
З 1.01.05
МСФЗ 40
Інвестиції в нерухомість
з 1.01.2001
Нова редакція прийнята в грудні 2003 р.
З 1.01.05
МСФЗ 41
Сільське господарство
з 1.01.2001
МСФЗ (IFRS) 1
Перше застосування МСФЗ
з 1.01.2004
МСФЗ (IFRS) 2
Виплати пайовими інструментами
З 1.01.2005
МСФЗ (IFRS) 3
Об'єднання бізнесу
З 1.04.2004
МСФЗ (IFRS) 4
Договори страхування
З 1.01.2005
МСФЗ (IFRS) 5
Вибуття необоротних активів, утримуваних для продажу, та припинена діяльність
З 1.01.2005