Під методами прогнозування слід розуміти сукупність прийомів і способів мислення, що дозволяють на основі ретроспективних даних зовнішніх і внутрішніх зв'язків об'єкта прогнозування, а також їх вимірювань в рамках даного явища або процесу вивести судження визначеного та достовірного щодо майбутнього стану і розвитку об'єкта.
В даний час налічується понад 150 різних методів прогнозування, з яких на практиці використовується 15-20.
У процесі економічного прогнозування використовуються як загальні наукові методи і підходи до дослідження, так і специфічні методи, властиві соціально-економічного прогнозування. У числі загальних методів можна виділити наступні:
історичний метод полягає у розгляді кожного явища у взаємозв'язку його історичних форм;
комплексний метод полягає в розгляді явищ у їх взаємозалежності, використовуючи для цього методи дослідження не тільки даної, а й інших наук, які вивчають ці явища;
системний метод передбачає дослідження кількісних і якісних закономірностей протікання імовірнісних процесів в складних економічних системах;
структурний метод дозволяє встановити причини досліджуваного явища, пояснити його структуру;
системно-структурний метод передбачає, з одного боку, розгляд системи як динамічно розвивається цілого, а з іншого - розчленування системи на складові структурні елементи і розгляд їх у взаємодії.
Специфічні методи економічного прогнозування цілком і повністю пов'язані з економічною прогностиком. Серед інструментів економічної прогностики важливу роль відіграють економіко-математичні методи, методи економіко-математичного моделювання, статистичної екстраполяції та ін
Важливе значення для прогнозування має питання про його об'єктивної істинності, під якою розуміється відповідність форм і параметрів передбачення об'єктивним можливостям і тенденціям, які будуть реалізовані в майбутньому і в той же час є у сьогоденні у вигляді паростків цього майбутнього. Питання про істинність прогнозування тісно пов'язаний з проблемою критеріїв істинності, які діляться на дві групи: практичні критерії (практика, як критерій істини на всіх стадіях прогнозування) та логічні або непрямі критерії (перевірюваність прогнозів, їх адекватність, логічна несуперечність).
Типологія прогнозів.
Типологія прогнозів будується в залежності від різних критеріїв і ознак. У їх числі можна виділити наступні:
1) масштаб прогнозування;
2) час попередження або часовий горизонт прогнозу;
3) характер об'єкта;
4) функціональний ознака;
5) ступінь детермінованості (визначеності) об'єктів прогнозування;
6) характер розвитку об'єктів прогнозування в часі;
7) ступінь інформаційної забезпеченості об'єктів прогнозування.
За масштабом прогнозування виділяють:
макроекономічний прогноз;
структурний (міжгалузевий і міжрегіональний) прогноз;
прогнози розвитку народногосподарських комплексів (енергетичного, інвестиційного, аграрно-промислового та ін);
прогнози галузеві і регіональні;
прогнози розвитку окремих підприємств, АТ, а також окремих виробництв і продуктів.
За часом попередження або тимчасового горизонту всі прогнози поділяються на:
оперативні (до 1 місяця);
короткострокові (від 1 місяця до 1 року);
середньострокові (від 1 року до 5 років);
довгострокові (від 5 років до 15-20 років);
далекостроковій (понад 20 років).
Тимчасовий горизонт прогнозу можна визначити як відрізок часу, в рамках якого зміни обсягу прогнозованого об'єкта представляються порівнянними з його початкової (з тч. Зр. Прогнозу) величиною, і як період, протягом якого на об'єкт прогнозування впливають рішення, вживані сьогодні, т. е. в момент розробки прогнозу.
Стосовно до комплексних національним економічним прогнозам прийнята наступна класифікація: короткострокові прогнози до 2-3 років, середньострокові до 5-7 років, довгострокові до 15-20 років. Кожен із зазначених видів прогнозів спирається на ті стійкі цикли і процеси у розвитку економіки, тривалість яких укладається у відповідний часовий горизонт.
Розробляються прогнози спираються на певні доробки: короткострокові - на наявні види продукції і фінансові ресурси; середньострокові - на накопичений інвестиційний потенціал; довгострокові - на ті чи інші напрямки НТП і нові технології.
За характером досліджуваних об'єктів розрізняють такі прогнози:
розвитку виробничих відносин;
розвитку НТП та його наслідків;
динаміки народного господарства;
відтворення основних фондів і капітальних вкладень;
економічного використання природних ресурсів;
відтворення населення і трудових ресурсів;
рівня життя населення;
зовнішніх економічних зв'язків і ін
За функціональною ознакою прогнози поділяються на два типи:
пошуковий прогноз, який грунтується на умовному продовженні в майбутнє тенденції розвитку досліджуваного об'єкта в минулому і сьогоденні, і відволікання від умов, здатних змінити ці тенденції;
нормативний прогноз, який являє собою визначення шляхів і термінів досягнення можливих станів об'єкта прогнозування, прийнятих в якості мети.
За ступенем детермінованості можна виділити наступні об'єкти прогнозування:
детерміновані (визначені або передбачувані), опис яких може бути представлено у детермінованою формі без істотних для задачі прогнозування втрат інформації;
стохастичні (ймовірнісні), при аналізі та прогнозуванні яких облік випадкових складових необхідний для задоволення вимог точності та достовірності прогнозу;
змішані, опис яких можливо частково в детермінованому, частково в стохастичному вигляді.
За характером розвитку в часі об'єкти прогнозування можна підрозділити на:
дискретні (перериваним) об'єкти, регулярна складова (тренд) яких змінюється стрибками у фіксовані моменти часу;
апериодические об'єкти, що мають опис регулярної складової у вигляді безперервної функції часу;
циклічні об'єкти, що мають регулярну складову у вигляді періодичної функції часу.
За ступенем інформаційної забезпеченості об'єкти прогнозування можна підрозділити на:
об'єкти з повним забезпеченням кількісної інформацією, для яких є в наявності ретроспективна кількісна інформація в обсязі достатньому для реалізації методу екстраполяції, якого статистичного методу;
об'єкти з неповним забезпеченням кількісної інформацією;
об'єкти з наявністю якісної ретроспективною інформацією;
об'єкти з повною відсутністю ретроспективної інформації (як правило, це проектуються та будуються об'єкти).
Список літератури
Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.shpori4all. narod.ru /