Меліоративного стану зрошуваних ЗЕМЕЛЬ У Киргизькій Республіці ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОКРАЩЕННЯ
1. Загальна частина
Сучасне меліоративний стан зрошуваних земель за даними Державного меліоративного кадастру настійно вимагає вжиття додаткових заходів щодо їх оздоровлення.
Так до різного ступеня засолення та солонцюватості схильні більше 143 тис. га.
Землі з близьким заляганням рівня грунтових вод (до 2 м ) Становлять 98 тис. га, а в незадовільному меліоративному стані майже 86 тис.га
Таких земель дуже багато в Чуйської області, де кожен 6-й гектар є меліоративно-неблагополучним, а в Панфіловський і Жайилском районах кожен 2-йі третьому гектар. Підйом рівня грунтових вод йде і в інших областях.
На цих землях врожайність сільгоспкультур знижується то 10 до 80 відсотків, у зв'язку з цим щорічно недоотримуємо велика кількість сільгосппродукції.
До заростання очеретом в республіці схильне 20 тис. га сільгоспугідь і колекторно-дренажної мережі.
З наявний внутрішньогосподарської КДС розташованої на сільгоспугіддях і знаходяться на балансі місцевих органів самоврядування простягається з майже 5 тис.км 1173 км замулено й забите.
Ремонт внутрішньогосподарської КДС практично не проводиться у зв'язку з відсутністю коштів у айил окмотах.
З 642 км міжгосподарської колекторно-дренажної мережі (КДС), що знаходяться на балансі органів водного господарства, 167 км знаходиться в незадовільному стані.
Бюджетні вкладення на ці цілі і на інші меліоративні заходи щорічно виділяється коштів до 10,0 млн.сом, що явно недостатньо.
В даний час у республіці не проводиться сольова зйомка грунтів. При складанні Державного меліоративного кадастру користуються даними 20-25 річної давності, тому достовірність кадастру викликає сумнів.
2. Дренажна площа
За останні 10 років на зрошуваних землях республіки коллекторнодренажная мережа не будувалася, якщо не вважати мехочістку існуючої КДС.
3. Меліоративний стан зрошуваних земель:
а) у хорошому стані - 892903 га або 85%
б) у задовільному стані - 69313 га або 6,5%
в) у незадовільному стані - 85738 га або 8,5%
У розрізі областей стан сільгоспугідь наступне:
Найбільша площа незадовільних земель знаходиться:
У Баткенської області - 7,3%, у тому числі Баткенська районі -3938 Га .
У Наринської області - 8%, у той числі Кочкорском - 2020 га , Наринської - 5069 га районах.
У Чуйської області - 15%, в тому числі Жайильском- 11134 га , Московському - 7785га, Сокулукського - 11753 га і Панфіловський - 11425 га районах.
У Таласської області - 8,5%, у тому числі Кара-Буринському - 3748 га , Манасском - 4817га і Таласськой - 1991 га . районах.
По республіці в цілому більше 20 тис. га сільгоспугідь схильне заростання очеретом.
Землі з близьким заляганням грунтових вод (УГВ) до 2 м на даний час складають 53254 га або 5% від загальної зрошуваної площі. У розрізі областей ситуація наступна:
Різною мірою засолення і засолонцюванню грунтів схильні 143567 га зрошуваних земель республіки, що становить 13%. У розрізі областей це виглядає наступним чином:
Технічний стан міжгосподарської і внутрішньогосподарської КДС і спостережних свердловин
Для визначення меліоративного стану і складання кадастру меліоративні служби водного господарства використали дані спостережень за УГВ і по мінералізації грунтових вод за 1407 свердловин режимної мережі, що належать районним управлінням водного господарства. У розрізі областей наступне:
Для поліпшення достовірності меліоративного контролю в республіки необхідно, відновити 1034 свердловин режимної мережі, відновлення робіт з ведення сольовий зйомки, повне проведення рекогносцирувальних обстежень місцевості.
У республіці є 642,5 км . міжгосподарської КДС з них 615 км відкрита і 27,5 км закрита, з яких 167,5 км або 26% знаходиться в незадовільному стані, вони замулені, забиті і заросли очеретом.
Інформація про технічний стан міжгосподарської КДС
Також в республіці є 4877,7 км КДС внутрішньогосподарського значення які знаходяться на балансі айил окмотов, АВП, селянських та інших господарюючих суб'єктів. З 4877,7 км КДС 1173 км або 24% знаходиться в незадовільному стані.
Інформація про технічний стан внутрішньогосподарської КДС
Особливо велика кількість КДС в незадовільному стані в таких районах як:
в Баткенської області - Баткенська район
в Ошській області - Араванскій, Узгенскій, Ноокатском райони
в Джалал-Абадської області-Сузакський, токтогульської райони
в Наринськой області-Кочкорскій район
в Іссик-Кульської області - Ак-Суйський, Тюпскій, тонському, ІссикКульскій райони
в Таласській області - Манасскій, Таласський, Кара-Буринський
в Чуйської області - Панфіловський, Іссик-Атинський, Жайилскій, Сокулукського райони
Необхідні заходи щодо поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель
Виконання меліоративних робіт за 2000-2002 роки Департаментом водного господарства (Госсет)
У 2000 році на меліоративні роботи щодо поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель планом було передбачено коштів у сумі 13366,1 тис.сом фактично об'ємні роботи виконані на суму 10433,8 тис. сом що становить 78%. На ці кошти очищено КДС протяжністю 83,9 км , Відремонтовано 1317 спостережних свердловин, 32 свердловини вертикального дренажу, 101 гідроспоруд, 199 гідропостів, промите 18,7 км закритою КДС та вироблено сольовий зйомки на площі 2100 га .
У 2001 році на меліоративні роботи щодо поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель планом було передбачено 11883,8 тис.сом фактично роботи виконані на суму 10601,6 тис.сом, що становить 89%. На ці кошти проведено мехочістка 86,3 км КДС на суму 8984 тис.сом, відремонтовано 1173 спостережних свердловин на суму 405,8 тис. сом, 26 свердловин вертикального дренажу (Баткенська область) на суму 260,6 тис.сом, 82 гідроспоруди на суму 78,5 т.сом промите 8,8 км КДС на суму 592,8 тис. сом. А також проведена сольова зйомка на площі 2450 га на суму 137,7 тис. сом.
У 2002 році план меліоративних робіт виконано на суму 6210,3 тис.сом (2948 тис.сом кошти Чуйської облдержадміністрації) при плані 5921,9 тис.сом, що становить 105%. На ці кошти проведено мехочістка протяжністю 55,1 км , Відремонтовано спостережних свердловин в кількості 1197 шт, свердловин вертикального дренажу 43 шт, гідроспоруд 100 шт, гідропостів 199 шт. і промите закритою КДС 2 км .
9. Департаментом водного господарства розроблена відомча програма «Меліорація» на 1998-2005 роки, але вона вузько відомча.
Департаментом водного господарства розробляється проект нової програми «Меліорація» для представлення в Уряд Киргизької Республіки.
10. Додатки за змістом звіту:
Площа зрошення земель вимагають дренажу - 212 тис. га.
Динаміка площ дренування земель за останні 10 років - КДС не будувалася.
Динаміка дренажних мереж: будівництво, ремонт, відновлення - будівництво КДС не ведеться, за останні 5 років щорічно виробляється мехочістка КДС в межах 50 - 60 км .
Динаміка стану не працюючого дренажу: а) міжгосподарського 160 - 170 км , Б) внутрішньогосподарського 1170 - 1180 км .
Зміни засолення (сильно, середньо, слабо)-користуємося даними сольовий зйомки 20-и річної давнини, тому немає змін.
Вплив засолення на врожай - зернові колосові на засолених землях знизився на 16-20 ц / га, кормові культури на 56-60 ц / га.
Промивання земель не ведеться.
Плани щодо поліпшення дренажу (див. пункт 9)
Організаційні форми експлуатації дренажу - передаємо на баланс АВП.
1. Загальна частина
Сучасне меліоративний стан зрошуваних земель за даними Державного меліоративного кадастру настійно вимагає вжиття додаткових заходів щодо їх оздоровлення.
Так до різного ступеня засолення та солонцюватості схильні більше 143 тис. га.
Землі з близьким заляганням рівня грунтових вод (до
Таких земель дуже багато в Чуйської області, де кожен 6-й гектар є меліоративно-неблагополучним, а в Панфіловський і Жайилском районах кожен 2-йі третьому гектар. Підйом рівня грунтових вод йде і в інших областях.
На цих землях врожайність сільгоспкультур знижується то 10 до 80 відсотків, у зв'язку з цим щорічно недоотримуємо велика кількість сільгосппродукції.
До заростання очеретом в республіці схильне 20 тис. га сільгоспугідь і колекторно-дренажної мережі.
З наявний внутрішньогосподарської КДС розташованої на сільгоспугіддях і знаходяться на балансі місцевих органів самоврядування простягається з майже 5 тис.км
Ремонт внутрішньогосподарської КДС практично не проводиться у зв'язку з відсутністю коштів у айил окмотах.
З
Бюджетні вкладення на ці цілі і на інші меліоративні заходи щорічно виділяється коштів до 10,0 млн.сом, що явно недостатньо.
В даний час у республіці не проводиться сольова зйомка грунтів. При складанні Державного меліоративного кадастру користуються даними 20-25 річної давності, тому достовірність кадастру викликає сумнів.
2. Дренажна площа
| Область | Зрошувані землі, га | Підконтрольна площа, га | Сольова зйомка, га | Дренажна площа, га |
| Баткенська | 57,316 | 14,829 | 13,298 | 4,572 |
| Ошська | 134,164 | 62,145 | 23,992 | 7,814 |
| Джалалабадської | 129,148 | 6,997 | 7,203 | 6,997 |
| Наринська | 120,241 | 30,803 | 110,881 | 1,981 |
| Іссик-Кульська | 163,398 | 72,894 | 65,122 | 5,295 |
| Таласська | 114,812 | 21,365 | 22,464 | 5,494 |
| Чуйська | 328,875 | 250,119 | 185,371 | 104,755 |
| Всього | 1,047,954 | 459,152 | 428,331 | 136,908 |
3. Меліоративний стан зрошуваних земель:
а) у хорошому стані -
б) у задовільному стані -
в) у незадовільному стані -
У розрізі областей стан сільгоспугідь наступне:
| Область | Зрошувані землі, га | Гарне га. | Удовлетв. га | Незадов. га |
| Баткенська | 57,316 | 51,807 | 1,571 | 3,938 |
| Ошська | 134,164 | 128,369 | 2,069 | 3,726 |
| Джалал-Абадська | 129,148 | 124,028 | 2,548 | 2,572 |
| Наринська | 120,241 | 98,384 | 12,024 | 9,833 |
| Іссик-Кульська | 163,398 | 152,175 | 6,010 | 5,213 |
| Таласська | 114,812 | 96,306 | 7,415 | 11,091 |
| Чуйська | 328,875 | 241,834 | 37,676 | 49,365 |
| Всього | 1,047,954 | 892,903 | 69,313 | 85,738 |
У Баткенської області - 7,3%, у тому числі Баткенська районі
У Наринської області - 8%, у той числі Кочкорском -
У Чуйської області - 15%, в тому числі Жайильском-
У Таласської області - 8,5%, у тому числі Кара-Буринському -
По республіці в цілому більше 20 тис. га сільгоспугідь схильне заростання очеретом.
Землі з близьким заляганням грунтових вод (УГВ) до
Різною мірою засолення і засолонцюванню грунтів схильні
Технічний стан міжгосподарської і внутрішньогосподарської КДС і спостережних свердловин
| Область | Всього Орош. площа, га | з УГВ до | райони з близьким заляганням УГВ, га |
| Баткенська | 57,316 | 813 | Баткенська - 507 Кадамжайскій - 306 |
| Ошська | 134,164 | 3,663 | Араванскій -1785 Наукатскій - 765 Узгенскій - 1003 |
| Джалалабадської | 129148 | 3,700 | Ноокен - 310 Сузак - 3120 Токтогул - 270 |
| Наринська | 120,241 | 400 | Ат-Башинський - 100 Кочкорскій - 300 |
| ІссикКульская | 163398 | 4,280 | Ак-Суйський - 1388 Іс-Кульський - 361 Тюпскій - 2439 |
| Таласська | 114,812 | 3,760 | К-Буринський - 1359 Б-Атинський - 526 Таласський - 1796 |
| Чуйська | 328,875 | 36,638 | Жайильскій - 5580 Московський - 10885 Сокулук - 6087 Іс-Ата - 4464 Аламедін - 2431 Панфіловський - 7191 |
| Всього | 1,047,954 | 53,254 |
| Область | Всього ор. площа, га | Засолення і солонцеваніе, га | Найбільш схильні засолення та солонцеванію райони, га |
| Баткенська | 57,316 | 6,372 | Баткенська - 6372 |
| Ошська | 134,164 | 3,622 | Араванскій - 2722 Узгенскій - 900 |
| Джалалабадської | 129,148 | 2,865 | Сузакський - 2865 |
| Наринська | 120,241 | 20,131 | Кочкорскій - 2535 Наринський - 8138 Ак-Талінським - 5117 |
| ІссикКульская | 163,398 | 9,743 | Ак-Суйський - 2253 Джет-огузский - 1045 Іссикульскій - 2626 Тюпскій - 2702 |
| Таласська | 114,812 | 12,512 | Кара-Буринський - 5489 Манасскій - 6643 |
| Чуйська | 328,875 | 88,322 | Всі р-ни крім Кемінського і Чуйського |
| Всього | 1047,954 | 143,567 |
| Область | Наявність свердловини, шт. | райони з найбільшою кількістю несправних свердловин | ||||
| всього | в тому числі | |||||
| испр. | неиспр. | |||||
| Баткенська | 132 | 70 | 62 | Lyaylyak, Batken | ||
| Ошська | 182 | 58 | 124 | Aravan, Uzgen, Nookat | ||
| Джалалабадської | 118 | 65 | 53 | Suzak, Toktogul | ||
| Наринська | 105 | 65 | 40 | Kochkor | ||
| ІссикКульская | 150 | 59 | 91 | Ak-Suy, Tyup | ||
| Таласська | 218 | 112 | 106 | Manas, Kara-Bura | ||
| Чуйська | 1,536 | 978 | 558 | Panfilov, Zhayil, Issyk-Ata, Alamedin | ||
| Всього | 2,441 | 1,407 | 1,034 | |||
У республіці є
Інформація про технічний стан міжгосподарської КДС
| Область | довжина КДС, км | в т.ч. в Незадов. стані | Причини Незадов. стану | ||||||
| Всього | В.т.ч. закритою | колектори | протяжність, км | Рік останнього чищення | |||||
| Баткенська | 22.8 | - | - | 13 | 2002 | замулено | |||
| Ошська | 15.2 | - | - | 7.2 | 2002 | замулено | |||
| Джалалабадської | - | - | - | - | - | - | |||
| Наринська | - | - | - | - | - | - | |||
| ІссикКульская | 23.89 | 8 | - | 16.46 | 1986 | замулено | |||
| Таласська | 3.97 | - | - | 0.87 | 2002 | замулено | |||
| Чуйська | 576.6 | 19.5 | - | 130 | - | замулено | |||
| Всього | 642.46 | 27.5 | - | 167.53 | - | ||||
Також в республіці є
Інформація про технічний стан внутрішньогосподарської КДС
| Область | довжина КДС, км | Знаходиться в незадовільному стані, км | Причини Незадов. стану | ||||
| всього | в т.ч. | ||||||
| Відкритої | Закритої | Відкритої | Закритої | ||||
| Баткенська | 250.7 | 169.8 | 80.9 | 86.3 | 2.05 | ||
| Ошська | 354.68 | 350.55 | 4.13 | 193.74 | 3.6 | забито | |
| Джалалабадської | 247.3 | 225.8 | 21.5 | 50.7 | 21.5 | забито | |
| Наринська | 120.1 | 70.3 | 49.8 | 34.6 | 10.0 | забито | |
| ІссикКульская | 218.7 | 139.6 | 79.1 | 116.56 | 56.5 | забито | |
| Таласська | 267.9 | 102.6 | 165.3 | 44.4 | 55.6 | забито | |
| Чуйська | 3418.3 | 1503.6 | 1914.5 | 323.16 | 398.16 | забито | |
| Всього | 4877.7 | 2562.25 | 2315.23 | 323.46 | 849.46 | забито | |
в Баткенської області - Баткенська район
в Ошській області - Араванскій, Узгенскій, Ноокатском райони
в Джалал-Абадської області-Сузакський, токтогульської райони
в Наринськой області-Кочкорскій район
в Іссик-Кульської області - Ак-Суйський, Тюпскій, тонському, ІссикКульскій райони
в Таласській області - Манасскій, Таласський, Кара-Буринський
в Чуйської області - Панфіловський, Іссик-Атинський, Жайилскій, Сокулукського райони
Необхідні заходи щодо поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель
Виконання меліоративних робіт за 2000-2002 роки Департаментом водного господарства (Госсет)
| Область | Видалення очерету та інші заходи | Стромтельство і переустрво КДС | Кап. планування | Ремонт КДС | Кап. пром-ка засолення-г земель | Химич-я крейда-ція |
| Баткенська | 2,732 | 783 | 3,136 | 1,317 | 972 | 866 |
| Ошська | 1,559 | 292 | 6,154 | 3,120 | 114 | 200 |
| Джалалабадської | 0 | 0 | 8,603 | 2,255 | 317 | 0 |
| Наринська | 0 | 1,658 | 15,392 | 282 | 6,183 | 1713 |
| ІссикКульская | 1,979 | 1,092 | 6,060 | 1,517 | 1,801 | 803 |
| Таласська | 509 | 1,323 | 7,780 | 5,772 | 2,700 | 1,296 |
| Чуйська | 6,901 | 8,114 | 9,346 | 26,029 | 12,124 | 3,093 |
| Всього | 13,680 | 1,3262 | 58,471 | 40,292 | 24,211 | 7,973 |
У 2001 році на меліоративні роботи щодо поліпшення меліоративного стану зрошуваних земель планом було передбачено 11883,8 тис.сом фактично роботи виконані на суму 10601,6 тис.сом, що становить 89%. На ці кошти проведено мехочістка
У 2002 році план меліоративних робіт виконано на суму 6210,3 тис.сом (2948 тис.сом кошти Чуйської облдержадміністрації) при плані 5921,9 тис.сом, що становить 105%. На ці кошти проведено мехочістка протяжністю
9. Департаментом водного господарства розроблена відомча програма «Меліорація» на 1998-2005 роки, але вона вузько відомча.
Департаментом водного господарства розробляється проект нової програми «Меліорація» для представлення в Уряд Киргизької Республіки.
10. Додатки за змістом звіту:
Площа зрошення земель вимагають дренажу - 212 тис. га.
Динаміка площ дренування земель за останні 10 років - КДС не будувалася.
Динаміка дренажних мереж: будівництво, ремонт, відновлення - будівництво КДС не ведеться, за останні 5 років щорічно виробляється мехочістка КДС в межах 50 -
Динаміка стану не працюючого дренажу: а) міжгосподарського 160 -
Зміни засолення (сильно, середньо, слабо)-користуємося даними сольовий зйомки 20-и річної давнини, тому немає змін.
Вплив засолення на врожай - зернові колосові на засолених землях знизився на 16-20 ц / га, кормові культури на 56-60 ц / га.
Промивання земель не ведеться.
Плани щодо поліпшення дренажу (див. пункт 9)
Організаційні форми експлуатації дренажу - передаємо на баланс АВП.