Промислова революція являє собою одне з найважливіших явищ в історії людства, що дозволили ряду країн вступити в смугу стрімкого розвитку продуктивних сил і назавжди покінчити з економічною відсталістю.
Промислова революція знаменувала перехід від переважання аграрного господарства з його постійною загрозою неврожаїв та голоду до нового етапу в розвитку економіки і новому матеріального рівня буття.
Промисловий переворот є сукупність економічних, соціальних і політичних зрушень, що ознаменували перетворення машин в основі засіб виробництва.
Перетворення провідних країн Європи в гігантські фабрики викликало великі зрушення в розміщенні населення, в його складі. Виникали великі міста, з'являлися нові класи та соціальні групи. Пішли серйозні зміни в політичному устрої, а потім і в духовному житті суспільства.
Критерієм, який допомагає визначити початок промислового перевороту в тій чи іншій країні, прийнято вважати початок формування фабричної системи, що пов'язано з появою значної кількості справжніх фабрик.
В Англії, яка стала на цей шлях раніше за інших, фабрики стали виникати повсюди в 80-х роках ХVIII ст. в кінці століття до неї приєдналася Франція, а вже в ХІХ ст. їх приклад наслідували й інші європейські країни.
Незважаючи на особливості промислового перевороту в кожній країні, все ж таки можна простежити його певну логічну послідовність. Спочатку машинне виробництво освоює текстильна промисловість. Потім освоєні методи переносять на інші галузі і в нові райони.
Виготовлення машин, до цих пір кустарне, виділяється в особливу галузь виробництва.
На завершальному етапі масове застосування машин призводить до остаточної перемоги над ремеслом. Машини виробляються за допомогою машин, і країни, що вступають на шлях індустріального розвитку пізніше лідерів, мають можливість швидше пройти початкові етапи перевороту, використовуючи вже накопичений досвід.
Промисловий переворот в Англії завершився до початку 60-х років ХІХ ст., У Франції і США - до початку 70-х років, у Німеччині та Австро-Угорщини - до кінця 80-х років, у країнах Північної Європи - в 90-е роки. У цілому індустріальне суспільство склалося в Європі до початку ХХ ст.
Зміни, зумовлені промисловою революцією важко переоцінити. Принципово змінилася не тільки техніка, але і технологія виробництва. З'явилися нові галузі індустрії: нафтова, хімічна, кольорових металів, автомобільна, верстатобудівна, авіаційна. Почалося широке використання електроенергії, а в якості енергоносіїв - нафти і газу.
Створена технічна база дозволила активізувати науковий пошук і забезпечила швидке впровадження наукових відкриттів.
Зростання важкої промисловості вів до витіснення порівняно дрібних підприємств.
Централізація і концентрація виробництва призвели до виділення в ряді галузей підприємств-лідерів і виявили тенденцію до угод з питань виробництва і збуту між найбільшими фірмами.
У ХХ в монополії перетворилися на невід'ємну рису західного індустріального суспільства.
При підготовці даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.studentu.ru