Економіка промислового підприємства

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Зміст
Введення
Глава 1. Виробнича потужність підприємства
Глава 2. Вплив зміни в структурі підприємства й продукції на вартісні показники продукції
Висновок
Список літератури

Введення
Основною метою діяльності комерційного підприємства є отримання прибутку.
Однак прибуток може бути отримана в результаті великої і напруженої роботи підприємства з організації виробництва товарів і послуг.
Прибуток - один з фінансових результатів діяльності підприємства. Продукція є виробничим результатом діяльності підприємства.
Продукція може виражатися у формі продукту (товару), що має натурально-речову форму, або робіт (послуг). Підприємство має бути впевнена, що її продукт або вид послуги мають свого споживача.
Продукти в їх натурально-речовій формі обліковуються в натуральних (фізичних одиницях) виміру - шт., Кг., М і т.п. якщо виробляється декілька різновидів продукту, що володіють спільністю своїх споживчих властивостей, облік ведуть у так званих умовно-речових одиницях виміру. Для цього вибирається умовна одиниця, на основі якої розраховуються коефіцієнти перерахунку. Наприклад, випуск зошитів може бути визначений не тільки за кількістю випущених зошитів, а й з урахуванням листів в одній зошити. Всі зошити перераховуються на 12 аркушів (умовна одиниця перерахунку). Зошит обсягом 36 аркушів еквівалентна 3 зошитів по 12 аркушів (коефіцієнт перерахунку дорівнює 36:12 = 3)
Послуга - такий вид діяльності, результат якої не має конкретної натурально-речової форми. Послуги можуть бути виробничого та невиробничого характеру. До послуг виробничого характеру належить, наприклад, ремонт обладнання, будівель і т. д. до послуг невиробничого характеру належать консультаційні, банківські та ін
Загальний обсяг виробленої продукції може бути визначений у натуральному вираженні (якщо продукція однорідна) і в грошовому вираженні (якщо продукція різнорідна). Обсяг наданих послуг оцінюється тільки в грошовому вираженні.
Грошові вимірники дозволяють отримувати зведені дані про виробництво та реалізацію продукції на будь-якому рівні узагальнення (від різних видів продукції, вироблених одним підприємством, до народного господарства в цілому). Грошові вимірники по конкретних видах продукції (послуг) можуть бути представлені собівартістю її одиниці або ціною. При цьому собівартість чи ціна, за якою продукція відпускається проміжного або кінцевого споживача, носять індивідуальний характер і у різних виробників можуть бути різними. Але умови вільної ринкової конкуренції цін роблять ціни більш об'єктивним грошовим вимірником обсягу продукції.

Глава 1. Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції за певний період часу в заданій номенклатурі при повному використанні устаткування, виробничих площ, передової технології та організації праці. Виробнича потужність визначається в натуральних одиницях (кількості штук).
Номенклатура - список, перелік - визначає, які найменування продукції випускаються на підприємстві.
Асортимент - комплект - перелік видів продукції всередині даного найменування.
Виробнича потужність визначається по ведучому обладнання - те, яке є основним.
Існує 2 основні методики визначення виробничої потужності:
- Для цехів, де можна виділити основне, загальне обладнання:

де Т е - ефективний час роботи обладнання, t i - трудомісткість виготовлення i - го виробу, q - кількість однотипного обладнання.
- Для цехів, де немає ведучого обладнання (монтажний, складальний і т.д.):


де Т н - номінальний фонд часу цеху, t i - трудомісткість виготовлення i - го виробу, S - площа цеху, s - площа одного робочого місця.
Виробнича потужність підприємства залежить від номенклатури обладнання, ступеня автоматизації виробництва, організації праці і є величиною змінною.
У зв'язку з цим розрізняють потужність:
- На початок року (М нг);
- Вводиться (М ст);
- Вибуває (М виб);
- На кінець року (М кг).

Середньорічна потужність визначається за формулою:

де Т ст - кількість місяців з моменту введення потужності до кінця року, Т виб - кількість місяців з моменту вибуття потужності до кінця року.
При аналізі використання виробничої потужності визначають коефіцієнт використання потужності:

де Q - кількість випущеної протягом року продукції.

Показники виробничої програми підприємства

Показники можуть бути натуральними, характеризують речовинний випуск продукції і вартісними, що характеризують випуск продукції в грошовому вираженні.
До вартісних показників відносяться:
1. Товарна продукція - готова продукція, призначена для реалізації.
ТП = ДП + ПФ + У + Про + Кр
ДП - готова продукція, що пройшла ВТК і готова до відвантаження;
ПФ - напівфабрикати для реалізації «на сторону»;
У - послуги промислового характеру;
Про - обладнання власного виготовлення;
Кр - капітальний ремонт, що виконується господарським способом.
Коефіцієнт товарної продукції визначається за наступною формулою:

де Ц i - оптова ціна виду продукції (без ПДВ і акцизів), Q i - кількість i-ої продукції.
2. Валова продукція - включає в себе всю продукцію, вироблену на підприємстві незалежно від ступеня її готовності і призначення.


де Н - залишки незавершеного виробництва: Н к - на кінець року, Н н - на початок року.
3. Реалізована продукція - це продукція, за яку гроші надійшли на розрахунковий рахунок підприємства. Включає в себе ті ж елементи, що й товарна продукція, але в обсягах фактичної реалізації. При розрахунку обсягів реалізованої продукції враховують залишки (О) готової продукції на складі підприємства на початок і кінець року.

4. Чиста продукція - новостворена вартість на підприємстві. Чиста продукція - це валова продукція за вирахуванням матеріальних витрат і амортизації:

На підприємстві також розробляється виробнича програма або план виробництва продукції, який включає в себе показники, що характеризують виробництво продукції в натуральному вираженні по всьому асортименту і номенклатурі. Крім того, розраховуються такі вартісні показники: обсяг реалізованої продукції, обсяг товарної продукції, обсяг валової продукції і їх темпи зростання.
Обсяг товарної продукції включає вартість готових виробів, напівфабрикатів власного виробництва, робіт промислового характеру призначених для реалізації на сторону до своєму капітальному будівництву або власним промисловим господарствам.
Обсяг реалізованої продукції - це частина товарної продукції, що підлягає до реалізації в даний період.
Обсяг валової продукції включає весь обсяг робіт, намічених до виконання у даному періоді.
Обсяг товарної продукції і реалізованої продукції розраховується в плані в діючих оптових цінах підприємства, у звіті:
а) у діючих оптових цінах підприємства;
б) у порівнянних оптових цінах підприємства, тобто в цінах, прийнятих на певну дату.
Крім того, на підприємстві розраховується так званий валовий оборот - це є сума валової продукції + внутрішньозаводський оборот, тобто обсяг продукції допоміжних виробництв, виготовлених для внутрішнього споживання.
У деяких галузях розраховується також обсяг чистої продукції.
ЧП = ТП - МЗ-А, де
ТП - товарна продукція;
МОЗ - матеріальні витрати;
А - амортизаційні відрахування.
Глава 2. Вплив зміни в структурі підприємства й продукції на вартісні показники продукції
Аналіз використання виробничих потужностей.
Показник використання виробничої потужності є найбільш узагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих фондів.
Узагальнюючі дані про використання потужностей залучаються для характеристики напруженості плану. Якщо сумарна середньорічна потужність недостатньо використовується, необхідно встановити, випуск яких саме видів виробів негативно впливає на загальний рівень використання потужностей за планом і фактично.
Відсоток використання потужностей - плановий (КЛплi%) та фактичну (КЛ1i%) використовується за формулами:
q плi * 100 q 1i * 100
КЛплi% = Лплi; КЛ1% = Л1i;
де
q плi і q1i - плановий і фактичний випуск i-го виробу;
Л плi і Л1i-планова і фактична потужність по випуску цього
вигляду виробу.
Потім з'ясовуються причини неповного використання потужностей по цих видах виробів і намічаються заходи щодо їх усунення, зокрема шляхом підвищення пропускної здатності відстаючих виробничих ділянок. Визначаються також виробничі ділянки, що перекривають проективну потужність, що дозволяє переглянути початкові розрахунки виробничої потужності в бік її збільшення.
Поглиблений аналіз використання потужностей пов'язаний з перевіркою використання робочих машин і устаткування, а також виконання плану освоєння виробництва нової техніки.
Аналіз фондовіддачі.
Узагальнюючим показником використання основних фондів є також фондовіддача (f), тобто відношення обсягу продукції за аналізований період до основних виробничих фондів:
f = Q / F,
де Q - продукція;
F - основні виробничі фонди;
Показник, зворотний фондовіддачі, - фондоємність, розраховується
1 F
як f, або Q.
Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складові частини по окремих цехах і групами устаткування. Це дозволяє встановити вплив використання техніки на кожній виробничій ділянці на узагальнюючий показник використання фондів.
При визначенні фондовіддачі і фондомісткості обсяг продукції обчислюється у вартісних, натуральних і умовних вимірниках. Основні виробничі фонди визначаються за вартістю, по займаній площі чи в інших вимірниках, причому в розрахунок приймається їх середня хронологічна величина за аналізований період.
Найбільш точно використання основних виробничих фондів відображає показник фондовіддачі, розрахований виходячи з обсягу продукції в натурі. Проте натуральні та умовно - натуральні вимірники обсягу продукції застосовні лише на підприємствах, що випускають продукцію одного виду, або її можна прирівняти до одного виду.
Для більшості підприємств, що виготовляють широку номенклатуру виробів, у тому числі машинобудівних заводів, зведені показники фондовіддачі розраховуються виходячи з обсягу продукції у вартісному вираженні. При цьому застосовуються різні показники обсягу продукції - нормативна чиста, валова, товарна, реалізована продукція. Обчислюють також суму прибутку на карбованець вартості основних виробничих фондів. У цій роботі прийоми використання основних виробничих фондів розглядаються виходячи з узагальнюючих показників фондовіддачі, обчислених на основі вартісних показників обсягу продукції і величини фондів. Той же підхід і ті ж методичні прийоми слід застосовувати і при аналізі використання окремих видів устаткування, залучаючи при цьому більш точні натуральні, умовно - натуральні і розрахунково-технічні вимірники.
Фондовіддача (фондомісткість) у вартісному вираженні залежить від рівня цін на продукцію, структури цін (її зміни внаслідок асортиментних зрушень), оцінки основних виробничих фондів структури фондів, технічного їх рівня і стану, ступінь використання.
Для взаємної ув'язки впливу всіх трьох груп ресурсів (живої праці, засобів і предметів праці) необхідно при вимірі рівня їх використання виходити з одних і тих же показників обсягу продукції (нормативної чистої, валової, товарної або реалізованої) і визначати їх у стабільних цінах і нормативи .
Для визначення впливу зміни структури і асортименту продукції на виконання плану і динаміку фондовіддачі зіставляють відсотки виконання плану і динаміку показників фондовіддачі, виражених у нормативній чистої і товарної продукції.
Вплив на фондовіддачу оцінки основних виробничих фондів також повинно бути виявлено. Оцінка однакових за своїми технічними якостями основних фондів коливається залежно від часу їх надходження і від того, здійснювалось чи будівництво будівель господарським або підрядним способом. Переоцінка основних фондів за відновною вартістю в перші роки після її проведення посилює достовірність показників фондовіддачі та фондомісткості, але виходити треба з оцінки повної відновної вартості, а не за залишковою (за вирахуванням зносу).
Показник обсягу продукції на 1 кв. м площі будівель та споруд усуває спотворює вплив неоднаковою оцінки основних фондів та фондовіддачу. Зіставлення обсягу продукції на 1 кв. м виробничої площі підприємства, а потім на 1 кв. м площі цехів дозволяє встановити вплив структури площ на ефективність їх використання.
Вплив структури основних виробничих фондів на фондовіддачу обумовлено тим, що різні категорії основних виробничих фондів неоднаково активно беруть участь у виробничому процесі. При розрахунку фондовіддачі з основних виробничих фондів виділяються робочі машини й устаткування. Зіставлення темпів зростання і відсотків виконання планів по фондоотдаче на карбованець вартості основних виробничих фондів, у тому числі робочих машин і устаткування, покаже вплив зміна основних фондів на ефективність їх використання.

Висновок
Розподіл продукції на вироби і послуги має значення для визначення виробничого та фінансового результату діяльності підприємств з урахуванням специфіки галузевої приналежності.
Наприклад, промислові підприємства при визначенні кінцевого виробничого результату враховують ступінь готовності продукту. Особливо це характерно для підприємств з тривалим виробничим циклом. Тривалість виробничого циклу вимірюється від моменту запуску у виробництво предмета праці до отримання готового продукту. У залежності від ступеня готовності на момент оцінки виробничого результату розрізняють: готові вироби, напівфабрикати, незавершене виробництво.
Напівфабрикат - предмет праці, який пройшов обробку в межах конкретного цеху, але підлягає подальшій обробці в інших цехах. Наприклад, пряжа, вироблена в прядильному цеху, надходить на подальшу обробку в ткацький цех. Напівфабрикати можуть бути використані на самому підприємстві, реалізовані, залишені для поповнення запасів. Напівфабрикат може бути в будь-якому цеху, крім випускного.
Незавершене виробництво - всі види виробів (у будь-якому цеху, в тому числі і випускному), але не отримали закінченого товарного вигляду, а також не отримали документального підтвердження про готовність і придатності.
Готовий виріб - продукт, який пройшов усі необхідні стадії обробки, що отримав документальне підтвердження про готовність і придатності і що надійшов на склад готової продукції.
На склад надходять і призначені для реалізації напівфабрикати.
Обсяг результату виконаної діяльності, призначеної для реалізації, називається товарною продукцією.
На промисловому підприємстві підлягають реалізації готові вироби, напівфабрикати і послуги виробничого характеру.
Товарна продукція переходить зі сфери виробництва в сферу обігу, що оформляється у відповідних документах.
Відвантажена або відпущена продукція - (вироби, напівфабрикати, виконані роботи і послуги) - це продукція, платіжні документи на яку здано в банк, але не оплачені покупцем.
Реалізованої вважається продукція, оплачена покупцем. Однак у бухгалтерському обліку моментом реалізації вважають дату зарахування на розрахунковий рахунок платежу або дату відвантаження і пред'явлення до банку розрахункових документів
Фінансовий результат господарської діяльності підприємства визначається як різниця між оборотами. Перевищення обороту за дебетом означає збиток, перевищення обороту по кредиту - прибуток.

Таким чином, виробничим результатом діяльності підприємства є обсяг виробленої продукції, а фінансовим - прибуток.


Список літератури
1. Грузинів В.П. Економіка підприємства: Підручник для вузів. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2000
2. Грузинів В.П., Грибов В. Д. Економіка підприємства. М.: Фінанси і статистика, 2003
3. Котляр Ф. Основи маркетингу. - М.: Прогрес, 2000
4. Сиротіна Т.П. Економіка і статистика підприємства. Навчальний посібник. Московський державний університет економіки, статистики та інформатики. М.: 2005
5. Фішер С.І ін Економіка / пров. з англ. - М.: Справа, 2003
Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Міжнародні відносини та світова економіка | Контрольна робота
36кб. | скачати


Схожі роботи:
Економіка промислового підприємства 2
Економіка промислового виробництва
Собівартість промислового підприємства
Оподаткування промислового підприємства
Бізнес-план промислового підприємства 2
Оцінка вартості промислового підприємства
Трудовий потенціал промислового підприємства
Бізнес-план промислового підприємства
Управління конкурентоспроможністю промислового підприємства
© Усі права захищені
написати до нас