Носіями шкільного жаргону є виключно представники молодого покоління - відповідно, школярі. Незважаючи на відсутність якої б то не було кріптолалічності у даного жаргону і очевидну зрозумілість більшості його одиниць представникам інших соціальних і вікових груп, реалізується лексика цієї жаргонної підсистеми лише тільки у мовленні зазначеного контингенту носіїв через свою неактуальність для іншої частини розмовляють російською мовою. Таким чином, шкільний жаргон можна кваліфікувати як корпоративний молодіжний жаргон.
Думка Л.І. Скворцова про те, що студентський жаргон є утворенням більш загального порядку і''вбирає''у себе жаргон школярів / Скворцов, 1964, 49 /, не підтверджується наявними в нашому розпорядженні матеріалом. Лише два жаргонізми - шпора (шпаргалка) і бомба (різновид шпаргалки, що містить повний текст відповіді) - представлені (в одному і тому ж значенні) одночасно в обох жаргонах, інші ж одиниці даних підсистем досить чітко відмежовані один від одного.
Шкільний жаргон (нами було зафіксовано 32 одиниці) включає в себе найменування навчальних предметів (матеша - математика, Пеша - спів, музика, фізри - фізкультура тощо), шкільних оцінок (параша, Твікс - оцінка''2'', Тренділи - оцінка''3''та ін), деяких шкільних приміщень (їдальня - їдальня, тубзік, тубаркас - туалет тощо), окремих працівників школи (училка - вчителька, рядно / рядниною - директор школи), видів навчальної діяльності (домашку - домашня робота, контроша - контрольна робота) і т. д. Дану лексичну групу можна розглядати в якості''ядра''шкільного жаргону - входять до неї одиниці реалізуються в мові більшості школярів без будь-яких (наприклад, територіальних) обмежень.
До вказаної групи примикають одиниці (їх кількість не перевищує один десяток), що представляють собою найменування педагогічних працівників з предмету, що викладається (наприклад, фізичка - вчителька фізики, біологічка - вчителька біології, англійка - вчителька англійської мови і т. п.) або за родом професійної діяльності (наприклад, завучихи - завідуюча навчальною частиною). Експресивність даних лексем, в порівнянні з іншими шкільними жаргонізмами, не настільки велика, і за своєю лінгвістичної сутності ці одиниці подібні швидше з професіоналізмом, ніж з власне жаргонізмами.
Окремого розгляду заслуговує така специфічна частина шкільного жаргону, як жаргонні найменування вчителів та інших шкільних працівників за їхніми конкретними ознаками. Дана група досить велика (нами зафіксовано близько 360 одиниць), але складові її лексеми, навіть у разі відстороненого найменування вчителів різних предметів (наприклад, Колба - вчителька хімії, Пензлик - вчителька малювання, Олівець - вчитель креслення, Молекула - вчитель фізики, Принтер - вчитель інформатики і т. д.), носять яскраво виражений''локальний''характер і реалізуються в мові учнів лише тієї школи (або навіть в межах декількох класів школи), де були вироблені. (Пор., наприклад, наявні в різних школах найменування воєнрук (вчителів НВП), що базуються на зовсім різних ознаках: Воєвода (за суміжністю понять), Єфрейтор (своєрідна жаргонна литота), Зелений (за кольором форми), Полкан (за військовим званням ' 'полковник''+ поширена собача кличка), молодецький (за манерою триматися), а також індивідуально-особистісним ознаками - Локатор (має відстовбурчені вуха), Дзвіночок (має звичку бринькати ключами в кишені), Тимошка (на ім'я''Тимофій'' ) і т. д.). Більшість же одиниць даної групи номінує цілком певних, конкретних людей і вже тому не може бути актуально для всіх школярів у цілому. В іншому ж зазначені лексеми повністю відповідають поняттю жаргонізмів - вони експресивні, зниженою-фамільярні, реалізуються лише при внутригрупповом спілкуванні школярів. При виробництві даних одиниць використовуються всі розглянуті раніше способи освіти жаргонізмів: метафоризація на основі різних ознак - зовнішності (наприклад, Знак Знак (високий зріст), Торпедний Катер (пишний бюст), двоповерхівки (висока зачіска), Чарочка (струнка фігура) і т. д., а також численні найменування за зовнішньою подібністю з героями книг, кінофільмів, мультфільмів, телепередач - Боніфацій, Пані Зося, Колобок, Леопольд, Їжачок Нільс, Комісар Каттані, Листоноша Пєчкін і т. д.), особливостей ходи (Балерина (витончена хода), Мітла (наче замітає за собою сліди), Паралітик (смикається хода), Гуска (повільна, перевалюється хода) і т. д.), темпераменту (Кавалерістка (бурхливий темперамент), Пасатижі (''затискає''всіх) , Волкодавна (злий вдача) і т. д.), манери говорити (Кишка (тягне слова), Гнус (противний голос), Верблюд (у розмові бризкає слиною) і т. д.), звичок, особливостей поведінки (Щукарьов (любить розповідати про свої турпоходах), Цегла (вчитель фізкультури, приїжджає до школи на велосипеді, з рюкзаком, в якому лежать цегла), Попригун (вчитель фізкультури, любить гарно стрибати через''коня''у присутності дівчат) і т. д.) , різних кумедних випадків, епізодів (Ватрушка (забирав ватрушки, які учні їли на уроці), Вертол | т (упав з даху школи, але не розбився), Марія-Іскусственніца (написала''штучний''замість''майстерний'') і т. д.) та інших ознак; морфонологических деформація особистих імен (Майкл Макароновіч (Михайло Миронович), Лякса Ляксич (Олександр Олексійович), Горіх Вареньевіч (Олег Валерійович), Жаба (Жанна), Аркан (Аркадій), Дрозд (Андрій) і т. д.), скорочення, складання основ, абревіація (Бееф (Борис Федорович), Есес (Світлана Степанівна), Мю (Марина Юріївна), Тазіха (за ініціалами Т. А. З.), ДАІ (за ініціалами Г. А. І.), Уазик (за ініціалами У. А. З.), Васьгав (Василь Гаврилович), Марпетка (Марія Петрівна), Вальвася (Валентина Василівна), Сандра (Олександра), Платон (по батькові''Платонович'') і т. д.), алюзії, що виникають при згадці окремих імен (Корнет (прізвище''Оболенський''), Гагарін (ім'я''Юрій Олексійович''), Єльцин (ім'я''Борис Миколайович''), Пушкіна (ім'я ''Олександра Сергіївна'') і т. д.); поєднання відразу декількох прийомів (Мікрофон (високий, худий, сутулий + ім'я''Митрофан''), Кагорич (по батькові''Єгорович''+ любить випити), Мерідіашка ( вчителька географії + носить сукні в подовжню смужку), Ніноль (ім'я''Нінель''+ вчителька математики), Лжедмітріевна (по батькові''Дмитрівна''+ вчителька історії) і т. д.) і пр.
Не можна не помітити, що утворення подібних одиниць (вироблення жаргонних найменувань конкретних людей) є специфічною рисою шкільного жаргону, яка не характерна для інших жаргонних утворень (наприклад, для студентського жаргону).
Список літератури
Скворцов Л.І. Про оцінках мови молоді (жаргон і мовна політика) / / Питання культури мовлення, вип. 5. М., 1964. - С. 45 - 70.
Сенді Марочкін. Жаргон школярів як компонент молодіжного жаргону.