Емоційна лексика молодіжного жаргону

[ виправити ] текст може містити помилки, будь ласка перевіряйте перш ніж використовувати.

скачати

Намітилася, в сучасному мовознавстві тенденція щодо посилення інтересу дослідників до мови говорять суб'єктів (на відміну від вивчення самої мови, мови як системи) поставила перед лінгвістами ряд нових проблем, у т. ч. виявлення, характеризації та класифікації лексики, безпосередньо пов'язаної з вираженням людських почуттів і емоцій. Труднощі її вивчення не в останню чергу пов'язана з міжпредметного даного питання, який знаходиться на стику мовознавства, психології, філософії та інших наук, які вивчають психосоціальну діяльність людини. Труднощі суто лінгвістичного порядку зумовлені недостатньою розробленістю як самої проблеми, так і відсутністю єдиного термінологічного апарату [1, с. 13-14].

У зв'язку з цим особливої ​​актуальності набувають практичні дослідження в даній області. Предмет нашого - емоційна лексика сучасного молодіжного жаргону. Це зумовлено такими факторами, як експресивність молодіжного жаргону, його віднесеність до сфери усного невимушеного спілкування, при якому говорить може досить вільно і найбільш повно виразити пережиті почуття й емоції, велика кількість емоційних одиниць в жаргоні, висока емоційність самих молодих людей - носіїв жаргону. Наявний в нашому розпорядженні матеріал [2] включає 1275 жаргонізмів, серед них 1097 лексем, 53 стійких словосполучення, 125 фразеологічних одиниць.

Однак, перш ніж перейти безпосередньо до опису емоційної лексики в жаргоні, необхідно визначитися в розумінні наступних термінів:

Емоційність (емотивність) - здатність майже кожного слова виконувати, крім своєї номінативної функції, ще й емотивно-оцінну семіологіческой.

Емото - слово або фразеосочетаніе, використовуване для вираження емоційного ставлення / стану мовця.

Емотивна амбівалентність - здатність семантики одного і того ж емотіва виражати емоції з протилежними оціночними знаками [1, с. 20, 251].

Фамільярне - перебільшено невимушене, розв'язне, безцеремонне [8, с. 581].

При цьому фамільярність трактується в широкому сенсі: не тільки по відношенню до людей, а й предметів, явищ навколишньої дійсності.

Жаргонні одиниці можуть бути пов'язані з вираженням почуттів та емоцій в наступних аспектах.

1. Емоційні слова та вирази (за В. І. Шаховському, аффектіви). Сюди відносяться насамперед такі лексеми, як млинець і Єли-пали (остання найчастіше супроводжується в мові попереднім Дик), що використовуються в жаргоні тільки як емоційних вигуків. Емотіви типу кірка (кірки, скоринки), обсадити, крутняк, ульот, чума та ін виникли на базі знаменних слів (іменників і одного прислівники - круто). Будучи використаними у ролі емоційних вигуків, вони практично повністю втрачають своє денотативне значення, яке витісняється сильно акцентованим в цій ситуації емоційним компонентом значення. До цієї ж групи належать словосполучення повний атас, повний абзац, кіно і німці, які також виконують в мові емоційно-вигукові функцію.

Особливістю всіх перерахованих вище слів і виразів є те, що вони передають емоційний зміст в узагальненому, нерозчленованому вигляді і тому неоднозначні. Залежно від ситуації дані емотіви можуть висловлювати різноманітні - аж до протилежних - емоції: розчарування, роздратування, захоплення, здивування, радість і т. д. При цьому більш-менш адекватне''впізнавання''виражається емоції слухачем не може здійснитися без урахування інтонації , міміки, жестикуляції мовця, а також контексту. Дані випадки цілком можна розглядати як прояв емотивної амбівалентності жаргонних одиниць.

У деяких випадках емоційні слова та вирази можуть передавати ставлення мовця до факту дійсності більш чітко: за рядом емотівов можна сказати, що вони є виразниками общеположітельних або общеотріцательних емоцій. Провести більш чітку диференціацію емоційних відтінків в цих випадках навряд чи можливо: виражені позитивні або негативні емоції характеризуються''груповим характером'',''стяганням''подібних за якістю почуттів навколо декількох більш загальних''[4, с. 17].

Емоційні одиниці, що виражають общеположітельние емоції: КРЕ, зика, зиканско, кльово, в жилу, в масть, в кайф, по кайфу, потрясно шиза. Значення перелічених вище емотівов може бути передано словами''добре'',''відмінно''(які самі часто використовуються як емоційних вигуків).

Емоційні одиниці, що виражають общеотріцательние емоції: морок, морок, в косяк, в лом, в падло, в падло, в подляк, кабздец кошеняті, смерть пташеняти, бобік здох. Семантика даних емотівов зводиться до значень''погано'',''жахливо''.

2. Слова і вирази з емоційним значенням. Ці емоційні одиниці характеризуються тим, що, функціонуючи у мові, вони не тільки виражають емоційний стан мовця, а й називають переживається їм емоцію. Сюди насамперед належать дієслова типу балдіти, кайфувати (переживати приємні почуття, відчувати позитивні емоції), тягнутися, стирчати (відчувати насолоду, задоволення), опухнути (здивуватися, бути здивованим), фразеосочетанія бути на зраді (бути вибитим з колії: бути вкрай здивованим , сильно переляканим і т. п.), випасти в осад (бути здивованим, ураженим; отримати задоволення від чого-небудь) та ін. Необхідно відзначити, що, як і в попередньому випадку, пережиті емоції виражаються не конкретно, а в найбільш загальному вигляді, як стану психологічного комфорту чи, навпаки, дискомфорту.

У цю ж групу емоційних одиниць входять емотіви, що представляють собою з формальної точки зору поєднання іменників з прийменником (типу в кайф, в лом. В косяк і т.д.), вже згадувані в першій групі. Але, будучи вжитими в мові не як емоційних вигукові вигуків, а в контекстах типу''Мені в кайф туди піти!'',''Мені в подляк це робити!'', Дані емотіви починають не тільки виражати емоційний стан мовця, але і називати його, значно конкретизуючи своє значення: в косяк - незручно (невдало); в кайф - на задоволення, в радість, приємно; в лом - лінь, небажання; в подляк - в протиріччя внутрішнім моральним принципам, совісно і т. д. Слід зауважити, що в подібних ситуаціях вищенаведені поєднання демонструють проміжне положення між висловлюваннями з емоційним значенням і категоріями стану (пор.''Мені боляче'',''Мені соромно''і т. д.).

3. Слова з емоційним компонентом значення. У них''обов'язково присутня деяка характеристика предмета плюс емоційне ставлення до нього''[5, с. 95]. Говорячи іншими словами, дані емотіви мають певне денотативне значення і емоційний компонент, що передає емоційне ставлення мовця до денотату.

Серед одиниць цього розряду переважає лексика, яку ми схильні характеризувати як фамільярно. При цьому під фамільярністю мається на увазі емоційний відтінок, який займає першу сходинку в ряду емоцій: фамільярність - зневага - презирство - приниження (які розташовуються в цьому ряду за ступенем наростання, посилення негативного змісту емоції). Слова даного лексичного шару не мають оціночних сем у своєму значенні, але вживання цих емотівов в мові демонструє фамільярність говорить по відношенню до предмета промови, що виражається в прагненні знизити його (предмета мовлення) соціальну значимість. Так, у мові школярів є жаргонізми училка (вчителька), классуха (класний керівник), рядно / ряднину (директор школи), папік (представник старшого покоління) і ін Вживання цих слів не має функції оцінки званих людей (училка - це не ' 'погана вчителька'', а просто''вчителька''), але наочно демонструє намір говорить знизити громадський статус вірш людей в очах слухача і у власних і тим самим, як правило, підвищити власний (хоча б на момент мовлення).

У вживанні жаргонізмів молодими людьми старшого віку також простежується тенденція використання фамильярной лексики по відношенню до соціально значимим явищам, традиційно шановним у суспільстві: батькам (предки, черепа, олди (букв.''старики'') - батьки); померлим і самому факту смерті (жмурик, свіжачок - мрець, крякнути, ласти надути тощо - померти); взаєминам між чоловіком і жінкою (клеїти, знімати - знайомитися з представником протилежної статі, окільцювати - одружитися, вийти заміж, перепихнуться - вступити в інтимну близькість) і т. д.

Чому це відбувається? Здається, по-перше, суб'єктивна ціннісна система молодого покоління з властивим йому "нонконформізм і почасти нігілізмом далеко не завжди збігається з ціннісною системою суспільства. Явища, значущі з точки зору соціальних норм, часто трактуються молодими людьми як цінності''батьків''і вже тому сприймаються скептично. З іншого боку, дуже вірним є думка В. І, Жельвіс про те, що''інвективним знущання не тільки не свідчить про те, що для говорить немає нічого святого, але якраз про протилежне: про неусвідомлюваному їм самим глибокому поклонінні перед обридженого сакральним поняттям''[4, с.22 - 23]. Це спостереження справедливо і по відношенню до фамильярной лексиці: зниження суспільного статусу в мові (і, як внаслідок, самовозвишенію говорить) піддаються лише соціально значимі в очах співрозмовників явища. Це ж теоретичне положення відноситься і до жаргонним найменуваннями дорогих речей, матеріальних цінностей: ящик - телевізор; відік, видак, відюшнік - відеомагнітофон; вертушка, вертак - програвач для грамплатівок; електруха, дошка, палиця - електрогітара; бабки, капуста та ін - гроші; зеленки - долари США; Марківки - марки Німеччини і т. д. Частина фамильярной лексики відноситься до найменувань звичних, повсякденних дій і процесів: гребти - йти, шрайбать - писати, відсмоктати - придбати якусь річ, бухати - пити спиртні напої і т. д.; частин тіла: чайник - голова, шнопак - ніс, хавальник - рот і т. д. Тут фамільярність проявляється саме через звичаєвості, звичності, побутової приземленості вищеперелічених явищ, а в найменуваннях частин тіла - іноді і як результат самоіронії (в контекстах типу''Мій шнопак зовсім червоний'').

Ще одну значну групу слів з емоційним компонентом значення становить презирлива і зневажлива лексика. На відміну від фамильярной вона володіє оціночним компонентом значення. Розмежувати презирливий і зневажливий відтінки в емотівах досить важко і не завжди можливо. Розуміючи умовність такого поділу, ми виходили з положення, що у зневажливих слів емоційний компонент значно яскравіше оціночного (напр., бацила - дуже худий і високий чоловік; карась - простак, наївна людина; синяк - п'яниця; огризок - щуплий, маленька людина; арматура - висока і худа дівчина і т. д), у презирливих же слів переважає оцінний компонент (бастардка, вівця, мочалка - дівчина; долбак, Фофана - дурень, дурень; жлоб, урлак - сіра, примітивна особистість; чмо - опустився, деградованих осіб та ін.) Необхідно додати, що і презирлива, і зневажлива лексика (особливо перша) часто використовується як лайливої. При цьому у даних емотівов сильно акцентується емоційно-оцінний компонент, а денотативне значення відходить на другий план.

Представлена ​​в жаргоні і лексика з позитивною емоційним забарвленням: лапа - симпатична дівчина; кадр - весела людина, жартівник; пеструнци - малюки і т. д. Кількість подібної лексики відносно невелике.

Є і власне оцінна лексика, до якої відносяться оціночні одиниці (типу Бутор - що-небудь погане, огидне на вигляд; дрек - що-небудь погане за якістю, погань; Мутата - щось негідне уваги, нісенітниця до пр.), оціночні прикметники (вишатскій - відмінний, високої якості; аховскій - хороший, красивий; кльовий - хороший, відмінний; гнилий - поганий, огидний; похмурий - виділяється в негативну сторону і ін.) Емоційна забарвленість даних слів напряму залежить від позитивної або негативної оцінки, вираженої в денотативного значення. Оціночні ж емотіви типу Бузової, крутий, чумовой (нестандартний, неординарний, надзвичайний) та ін отримують позитивну або негативну оцінну''прив'язку''і відповідно емоційну забарвленість лише в конкретній ситуації слововживання (напр.,''Крутий детективчик! ''- позитивна емоційне забарвлення,''Крутий був заліт!''- негативна емоційне забарвлення). Цей випадок також можна розглядати як прояв емотивної амбівалентності.

4. Емоційні вислови. За своєю формою вони схожі з спонукальними конструкціями, що мають''значення волевиявлення, адресованого співрозмовнику, тобто 2-го особі''[6, с. 116], але, на відміну від цих конструкцій емоційні вислови аж ніяк не передбачають негайного виконання адресатом волі мовця, тим більше, що з логічної точки зору це було б абсурдно (див. вислову''Іди ти їжачків пасти!'',''Іди ти тайгу пилососити!'',''Іди ти в трубу!'',''Іди ти до біса!''і т. д.). Будучи за своєю суттю евфемізмами більш грубих виразів, ці вислови, будучи вжитими в мові, не мають іншого функціонального значення, крім емоційного самовираження мовця. Всі ці вислови демонструють роздратування мовця співрозмовником (адресатом) і, як правило, бажання припинити спілкування з ним (пор.:''Іди ти до біса!'',''Ну тебе до дідька!''І т. д.).

Такі основні розряди жаргонної лексики, пов'язаної з вираженням почуттів та емоцій. Звичайно, навіть при поверхневому погляді на жаргонний матеріал стає ясно, що в наявних емотівах відображений далеко не весь спектр емоційних переживань і станів людини. Так, практично відсутня жартівлива, іронічна лексика. Але не слід забувати про те, що молодіжний жаргон досить швидко оновлює свій лексичний склад, поповнюючись новими одиницями, і вже тому подальші дослідження в цій галузі можуть призвести до несподіваних і цікавих результатів.

Список літератури

1. Шаховський В.І. Категоризація емоцій у лексико-семантичній системі мови. Воронеж, 1987.

2. Словник молодіжного жаргону. Воронеж, 1992.

3. Словник іноземних слів. Москва, 1980.

4. Жельвіс В.І. Емотивний аспект мови. Ярославль, 1990.

5. Стернин І.А. Проблеми аналізу структури значення слова. Воронеж, 1979.

6. Распопов І.П., Ломов А.М. Основи російської граматики. Воронеж, 1984.

7. Сенді Марочкін. Емоційна лексика молодіжного жаргону.


Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Культура і мистецтво | Реферат
27.1кб. | скачати


Схожі роботи:
Особливості молодіжного жаргону
Жаргон школярів як компонент молодіжного жаргону
Вплив англійської молодіжного жаргону на жаргон російської молодий
Вплив англійської молодіжного жаргону на жаргон російської молоді
Естетично-емоційна антитеза
Емоційна нестійкість людини
Емоційна стійкість студентів-психологів
Емоційна експресивність у невербальній поведінці вчителя
Джерелознавство та лексикографія жаргону
© Усі права захищені
написати до нас