Петербурзький державний університет шляхів сполучення
Кафедра «Економіка транспорту»
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
З дисципліни "Аналіз господарської діяльності залізничного транспорту"
На тему: Аналіз виробничо-фінансової діяльності залізниці
Санкт - Петербург
2008
Зміст
1. Постановка завдання
2. Вихідні дані по варіанту
3. Аналіз виконання основних показників обсягу роботи залізниці
4. Аналіз узагальнюючих показників використання рухомого складу у вантажному русі
5. Аналіз експлуатаційних витрат та собівартості
6. Аналіз доходів залізниці
7. Аналіз прибутку від перевезень
8. Аналіз рентабельності господарської діяльності залізниці
Висновок
Список використаної літератури
1. Постановка завдання
Метою курсового проекту є оволодіння методами і прийомами проведення економічного аналізу господарської діяльності залізниці. Основним завданням економічного аналізу є пізнання сутності економічних явищ, встановлення і кількісний вимір впливу на рівень результативного показника різних факторів та виявлення на основі цього резервів підвищення ефективності виробництва.
2. Вихідні дані по варіанту
Додаток 1
| № | Показники | Базовий період | Фактичний період |
| 1. | Кількість занурених тонн, тис. | 58330 | 54897 |
| 2. | Наведена продукція, млн. ткм | 103110 | 98022 |
| 3. | Вантажообіг у тарифних ткм, млн. | 92800 | 88220 |
| 4. | Вантажообіг в експлуатаційних ткм, млн. в тому числі за видами тяги: - Електротяга - Теплотяга | 94934 53163 41771 | 90514 55210 35304 |
| 5. | Пасажирооборот, млн. пас-км | 10310 | 9802 |
| 6. | Кількість перевезених пасажирів | ||
| 7. | Структура вантажообігу за видами сполучення,%: - Місцеве - Пряме | 21,4 78,6 | 23,8 76,2 |
| 8. | Структура вантажообігу у місцевому сполученні,%: - Вугілля - Нафта - Хлібні вантажі - Руда - Інші вантажі | 12,9 15,5 7,9 20,2 43,5 | 12,0 15,2 8,0 20,9 43,9 |
| 9. | Кількість перевезених вантажів, тис. т: - У прямому сполученні - У місцевому сполученні в тому числі за родами вантажу: - Вугілля - Нафта - Хлібні вантажі - Руда - Інші вантажі | 196077 114793 13343 17100 9805 26743 47802 | 181686 119979 13123 17251 10242 28870 50493 |
| 10. | Динамічна навантаження на завантажений вагон, т | 42,3 | 41,6 |
| 11. | Частка порожнього пробігу,% | 30,4 | 28,7 |
| 12. | Середньодобовий пробіг вагона, км | 300 | 296 |
Додаток 2
| № | Показники | Базовий період | Фактичний період |
| 1. | Експлуатаційні витрати, млн. руб. | 12430 | 11850 |
| 2. | Базова величина витрат, що залежать від обсягу перевезень, перерахована на виконаний пробіг рухомого складу, млн.руб.: - У вантажному русі - У пасажирському русі | 3931 1119 | 4881 1389 |
| 3. | Вартість основних виробничих фондів, млн. руб. | 20800 | 20500 |
| 4. | Прибуток від підсобно-допоміжної діяльності, млн. руб. | 1500 | 2400 |
| 5. | Коефіцієнт виконання пробігу пасажирських вагонів у тому числі за видами тяги: - Електротяга (без МВС) - МВС - Теплотяга | 1,010 1,05 1,08 0,97 | 1,01 1,13 0,99 1,01 |
Додаток 3
| № | Показники | Базовий період | Фактичний період |
| 1. | Структура перевезень в тар. ткм за родами вантажу,%: - Вугілля - Нафта - Лісові вантажі - Руда - Інші вантажі | 18 19 20 17 26 | 20 17 20 15 28 |
| 2. | Дохідна ставка за родами вантажу, коп. за 10 тарифних ткм: - Вугілля - Нафта - Лісові вантажі - Руда - Інші вантажі | 54,244 125,821 60,111 125,141 256,365 | 61,121 127,545 60,741 120,127 235,127 |
| 3. | Структура перевезень по видах сполучення у пасажирському русі,%: - Пряме - Місцеве - Приміське | 80 6 14 | 78 5 17 |
| 4. | Дохідна ставка по видах сполучення, коп. за 10 пас-км: - Пряме - Місцеве - Приміське | 144,432 169,111 96,554 | 164,824 210,100 118,135 |
3. Аналіз виконання основних показників обсягу роботи залізниці
Основними показниками, що характеризують роботу дороги, є:
відправлення вантажів, т;
вантажообіг, ткм;
пасажирооборот, пас-км;
наведена продукція, прів.ткм.
Аналіз починають з порівняння фактичних значень з базовими. Розрахунки зводяться в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Порівняльний аналіз основних показників обсягів роботи залізниці
| Показник | Базовий період | Фактичний період | Відхилення від базового значення | |
| Абсолютна | Відносне,% | |||
| А | 1 | 2 | 3 | 4 |
| Занурено вантажів, тис.т | 58330 | 54897 | -3433 | -5,885 |
| Наведена продукція, млн.ткм | 103110 | 98022 | -5088 | -4,935 |
| Пасажирооборот, млн.пасс-км | 10310 | 9802 | -508 | -4,927 |
| Вантажообіг у експл. ткм, млн. | 94934 | 90514 | -4420 | -4,656 |
| Вантажообіг у тарифних ткм, млн. | 92800 | 88220 | -4580 | -4,935 |
| Коефіцієнт розриву між тарифними і експлуатаційними ткм,% | 1,023 | 1,026 | 0,003 | 0,294 |
Для характеристики співвідношення між тарифними і експлуатаційним вантажообігом використовують коефіцієнт розриву між тарифними і експлуатаційними ткм:
Підвищення цього показника означає збільшення експлуатаційної роботи, що викликає додаткові витрати на перевезення, зменшення прибутку дороги.
Для аналізу зміни об'ємних показників роботи залізниці використовують факторний аналіз. У курсовому проекті пропонується виконати аналіз вантажообігу в тарифних ткм, пасажирообороту і наведеної продукції. Аналіз виконується методом коригувань.
Схема взаємозв'язку показників обсягу перевезень в тарифних ткм представлена на рис.2.1.
Величина вантажообігу аналізується за формулою:
= ,
де - Кількість перевезених вантажів, тис. т;
- Середня дальність перевезення вантажів, км.
Рис. 2.1. Схема взаємозв'язку показників перевезень вантажів
На першому етапі визначають індекс коригування за кількістю перевезених вантажів (для кожного виду повідомлення і по кожному роду вантажу окремо):
.
Потім знаходять величину вантажообігу, скоригованого на виконаний обсяг перевезених вантажів:
,
де - Вантажообіг по базового періоду, млн. ткм.
Зміна вантажообігу під впливом зміни обсягу перевезених вантажів і під впливом середньої дальності перевезення вантажів визначається за такими формулами:
Δ - ;
Δ = - ,
де - Вантажообіг по фактичному періоду, млн. ткм.
Розрахунки виконуються в табличній формі (див. табл. 2.2). Після виконання аналітичних розрахунків слід пояснити їх результати.
Аналогічно виконується аналіз пасажирообороту і наведеної продукції.
Таблиця 2.2
Аналіз вантажообігу в тарифних ткм, млн.
Показники | База | Індекс коригування | Скоригована значення бази | Факт | Відхилення | ||
Всього | в тому числі за рахунок зміни | ||||||
обсягу перевезень вантажів | середньої дальності | ||||||
А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
Вантажообіг | |||||||
всього | 92800 | 0,970 | 90052,150 | 88220 | -4580 | -2747,850 | -1832,150 |
в тому числі за повідомленнями: | |||||||
- Місцеве | 19859,2 | 1,045 | 20756,378 | 20996,360 | 1137,160 | 897,178 | 239,982 |
- Пряме | 72940,8 | 0,927 | 67587,337 | 67223,640 | -5717,160 | -5353,463 | -363,697 |
Разом вантажообіг | 92800 | 88343,715 | 88220 | -4580 | -4456,285 | -123,715 | |
Вплив зміни структури за видами сполучення | 1708,435 | 1708,435 | -1708,435 | ||||
Перевезення у місцевому сполученні | |||||||
всього | 19859,2 | 1,045 | 20756,378 | 20996,360 | 1137,160 | 897,178 | 239,982 |
в тому числі | |||||||
за родами вантажу: | |||||||
- Вугілля | 2561,837 | 0,984 | 2519,597 | 2519,563 | -42,274 | -42,240 | -0,034 |
- Нафта | 3078,176 | 1,009 | 3105,358 | 3191,447 | 113,271 | 27,182 | 86,089 |
- Хлібні вантажі | 1568,877 | 1,045 | 1638,800 | 1679,709 | 110,832 | 69,923 | 40,909 |
- Руда | 4011,558 | 1,080 | 4330,617 | 4388,239 | 376,681 | 319,059 | 57,622 |
- Інші вантажі | 8638,752 | 1,056 | 9125,068 | 9217,402 | 578,650 | 486,316 | 92,334 |
Разом місцеві перевезення | 19859,2 | 20719,440 | 20996,360 | 1137,160 | 860,240 | 276,920 | |
Вплив зміни структури за родами вантажу | 36,938 | 36,938 | -36,938 | ||||
Висновок: за звітний період навантаження вантажів знизилася на 3433 тис. тонн. Він знизився за рахунок зменшення: експлуатаційного - на 4420 млн. ткм, тарифний - на 4580 млн. ткм.
Рівень пасажирообороту знизився на 508 млн. пас-км.
Зниження пасажирообороту і зниження вантажообігу спричинило за собою зменшення наведеної продукції на 5088 млн. ткм. При цьому коефіцієнт розриву між тарифними і експлуатаційними ткм збільшився на 0,301.
За звітний період у порівнянні з базисним вантажообіг зменшився на 4580 млн. ткм, головним чином, за рахунок зменшення обсягу перевезень - вантажообіг знизився на 2747,850 млн. ткм. Це відбилося на вантажообігу за рахунок зменшення середньої дальності перевезень - вантажообіг зменшився на 1832,150 млн. ткм.
За рахунок перерозподілу структури об'єму перевезень по видах сполучення відбулися наступні зміни: внаслідок зниження обсягу перевезень у місцевому повідомленні вантажообіг збільшився на 897,178 млн. ткм. Зниження вантажообігу в прямому сполученні в більшій мірі залежить від зниження обсягу перевезень вантажу - скорочення вантажообігу за рахунок цього фактора склало 5353,463 млн. ткм.
У зв'язку із збільшенням середньої дальності перевезень у місцевому повідомленні вантажообіг збільшився на 239,982 млн. ткм. У прямому сполученні обсяг вантажообігу зменшився за рахунок зменшення середньої дальності перевезень на 363,697 млн. ткм.
Вантажообіг у місцевому сполученні за звітний період збільшився на 1137,160 млн. ткм. На збільшення вантажообігу у місцевому сполученні позитивно вплинула зміна структури перевезень за родами вантажів, що перевозяться.
4. Аналіз узагальнюючих показників використання рухомого складу у вантажному русі
У діяльності залізниці вирішальна роль належить роботі рухомого складу, тому аналізу показників його використання надається велике значення, тому що з його допомогою вишукуються резерви підвищення інтенсивності використання рухомого складу.
До узагальнюючих показників відносяться продуктивність вагона і продуктивність локомотива.
Система показників використання вагонів робочого парку залізниці наведена на рис. 3.1.
Рис. 3.1. Схема взаємозв'язку показників використання вантажних вагонів
Найбільш широко для аналізу показників використання вантажних вагонів використовується метод ланцюгових підстановок і спосіб дольової участі.
Аналітична модель середньодобової продуктивності вагона представлена формулою:
,
де - Частка порожнього пробігу вагона,%;
- Динамічне навантаження на навантажений вагон, т;
- Середньодобовий пробіг вагона, км.
Аналіз продуктивності вагона методом ланцюгових підстановок можна виконати в табличній формі (див. табл. 3.1).
Таблиця 3.1
Аналіз продуктивності вагона, ткм
Номер підстановки
Фактори
Різниця підстановок
1 +
А
1
2
3
4
1 (база)
300
1,304
42,3
-
2
296
1,304
42,3
-129,755
3
296
1,287
42,3
126,831
4 (факт)
296
1,287
41,6
-160,995
Баланс відхилень -163,918
Далі розраховують відхилення робочого парку вагонів від базового значення в залежності від обсягу перевезень і продуктивності вагона, а також аналіз відхилень робочого парку за факторами середньодобової продуктивності вагона.
Величину робочого парку вагонів по базі та за фактом визначають за такою формулою:
.
ваг
ваг
Використовуючи спосіб абсолютних різниць, розраховуємо відхилення фактичного робочого парку вагонів від базового в залежності від обсягу перевезень і продуктивності вагона:
ваг
ваг
ваг
ваг
Потім використовується спосіб дольової розподілу для аналізу відхилень робочого парку вагонів за факторами, що визначає середньодобову продуктивність вагона.
На першому етапі розраховують коефіцієнт пайової розподілу k за формулою:
На другому етапі вимірюється вплив на величину робочого парку:
- Середньодобового пробігу вагона
ваг
- Коефіцієнта порожнього пробігу
ваг
- Динамічного навантаження на навантажений вагон
ваг
Перевірка: + + = 437 ваг
Рис. 3.2. Схема впливу показників, що визначають зміну величини робочого парку
Висновок: за звітом робочий парк вагонів зменшився на 808 вагонів у порівнянні з базовим значенням. Вплив на зміну робочого парку вагонів надали: обсяг перевезень і продуктивність вагона.
Вирішальний вплив на загальне зменшення робочого парку вагонів зробило зменшення обсягів роботи, за рахунок якого кількість вагонів знизилося на 1244. Також справила вплив підвищення продуктивності вагона, за рахунок якого було потрібно збільшення робочого парку на 437 вагонів. У свою чергу вплив на збільшення величини робочого парку під впливом продуктивності вагона надали:
- Збільшення середньодобового пробігу вагона, за рахунок цього робочий парк збільшився на 346 вагонів;
- Підвищення частки порожнього пробігу вагона збільшило робочий парк вагонів на 429 вагонів;
- Збільшення динамічного навантаження на навантажений вагон викликало зменшення робочого парку на 338 вагонів.
5. Аналіз експлуатаційних витрат та собівартості перевезень
Важливою частиною аналізу господарської діяльності залізниці є аналіз експлуатаційних витрат та собівартості перевезень.
Для факторного аналізу експлуатаційних витрат і собівартості використовують інформацію про витрати на перевезення (Ф-6 жел), про темпи зміни вантажообігу, пасажирообороту і показників роботи рухомого складу (ЦО-1, ЦО-5), дані по калькуляції витрат за видами перевезень, за видами тяги.
У курсовому проекті пропонується визначити вплив зміни обсягу перевезень та їх собівартості на величину експлуатаційних витрат. Для аналізу використовуємо метод коригувань.
Взаємозв'язок факторів, що визначають величину експлуатаційних витрат, представлена формулою:
,
де Е - експлуатаційні витрати, млн. руб.;
- Обсяг перевезень, млн. прів.ткм;
- Середня собівартість перевезень, коп. за 10 прів.ткм.
= 
, (3.1)