Ім'я файлу: звіт_практики_Каськів_В_П.docx
Розширення: docx
Розмір: 99кб.
Дата: 07.06.2021
скачати



ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

«ТЕХНІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

«ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»


ЗВІТ

про виробничо-технологічну практику

спеціальність 121 “Інженерія програмного забезпечення”


курс 3, група 31-ІПЗ

Виконав:

Каськів Володимир Петрович

Керівник:

Ковалевич Тарас Серафимович

Львів 2021


Зміст



Зміст 2

Вступ 3

Розділ I - Характеристика підприємства, відділу, підрозділу 4

WEB 4

IT послуги 4

PR 5

Навчання 7

Розділ II - Виконання обов’язків студента-практиканта на робочих місцях в цехах, відділеннях, підрозділах підприємства, організацій, установ спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення» 7

Структура підприємства: 7

Розділ III - Підбір та систематизація матеріалів для здачі державного іспиту. 7

Колекція Stack в C#. 7

UML діаграма прецедентів та пакетів 9

Агрегована вибірка даних. Вибірка з умовами на результат агрегування даних. Впорядкування даних 11

Робота з об’єктами 13

Архітектура «термінал-головний комп’ютер» 14

Розділ IV - Виробничі екскурсії 15

Висновок 16

Список використаних джерел 17



Вступ


Однією з основних форм професійної підготовки студента є практика, оскільки саме в період роботи на реальному підприємстві закріплюються базові професійні уміння інженера-програміста.

Інженер-програміст - фахівець, який займається створенням програмного забезпечення, призначеного для операційних систем обчислювальних машин.

Тому, виробнича практика спрямована на підприємстві для формуються специфічні професійного вміння, розширення практичних навичок, навчання нових технологій в роботі інженера-програміста.

Термін проходження виробничої практики, відповідно до навчального плану становить 7 тижнів.

Розділ I - Характеристика підприємства, відділу, підрозділу


ТОВ ІННЕТІ ІННОВАЦІЇ

Місце знаходження: м. Львів, вул. Озаркевича 4, офіс 1 (3 поверх)

Юридична адреса: 79013, м. Львів, вул. Грабовського, 11

Номер телефону: +38 (032) 23 67 111; +38 (050) 236 40 70

e-mail: info@inneti.com

Компанія Іннеті інновації– це група компаній, які вирішили об’єднатися для досягнення спільної мети, вони створили місце , де клієнти зможуть отримати все й одразу на найвищому рівні.

Вони займаються створенням веб-сайтів, рекламою в Інтернеті, просування веб-сайтів, дизайн веб-сайтів, розробка логотипів, брендинг, просування веб-сайтів, реєстрація сайту в пошукових системах, плани просування сайтів, реєстрація сайту в пошукових системах Поліпшують позицію в пошукових системах, збільшують TIC, PageRank, послуги з оптимізації веб-сайтів, а також створенням веб-сайтів, інтернет-магазинів та пишуть програми для замовлення товарів.

“Inneti”-гільдія об’єднує види послуг, якими займаються працівники 4-х основних підрозділів компанії, а саме (Web, IT, PR, навчання).

WEB


За останні роки відбулося значне зростання ринку ІТ-технологій в Україні і становило близько 40–45%. Це найвищий показник темпів зростання серед країн Центрально-Східної Європи, а також один із найбільших у світі загалом. Частка Web у ІТ-тхнологіях посідає значне місце.

WEB-послуги в “Inneti” складаються з двох наступних розділів:

  1. Web– сайти та все, що з ними пов’язане

  1. Дизайн

  2. Наповнення сайту

  3. Переклад і локалізація сайту

  4. Розробка сайту

  5. Комплексне просування сайту

  6. Підтримка сайту

  7. Інтернет-консалтинг для Вашого бізнесу

  8. Портфоліо

  1. Програмне забезпечення

  1. Аудиторські послуги з використання ПЗ

  2. Впровадження ПЗ сторонніх розробників

  3. Розробка і впровадження ПЗ від компанії “Іннеті”

IT послуги


  • IT аудит

  • IT консалтинг

  • Розробка IT проектів

  • Інновації



PR


Internet PR (Web PR) – технології створення та впровадження при суспільно-економічних і політичних системах конкуренції образу інтернет об’єкта (ідеї, товару, послуги, персоналії, організації – фірми, бренду) в ціннісний ряд соціальної групи, з метою закріплення цього образу як ідеального і необхідного в житті.

Інтернет PR (Веб PR) – це зв’язок з громадкістю, це все, що стосується Вашої репутації в інтернеті.

Інтернет PR використовують для посилення довіри та взаєморозуміння між організацією та громадськістю – незалежно хто це – співробітники, клієнти, інвестори, місцеві спільноти – важливо, щоб всі вони були зацікавленими сторонами.
Як працює Інтернет PR?

Професіонали в компанії використовують безліч різних WEB методів для створення вигідних зв’язків з громадськістю через мережу Інтернет і не тільки. Вони можуть бути пов’язані із ЗМІ, з лобіюванням іншої компанії на різноманітних з’їздах, сфері SMM (social media marketing) і з онлайн-кампаніями по всій мережі Інтернет.

Що отримують компанії від Інтернет-PR?

Зв’язки з громадськістю можуть зіграти вирішальну роль в досягненні конкурентних переваг, наприклад, відкриття нових ринків, залучення висококваліфікованих співробітників, що дає більш широкий доступ до фінансування та інвесторів, створюючи високу вартість на товари і послуги, і враховує захист бізнесу в умовах кризи.

Послуги RR:


  1. Проведення рекламних кампаній

    1. Пошукове просування сайту(SEO)

    2. PR-підтримка сайту

    3. Контекстна реклама

    4. Банерна реклама

    5. Офлайн реклама

    6. Ефірна реклама




  1. Спічрайтинг та копірайтинг

    1. Розробка слоганів;

  1. Написання рекламних текстів;

  2. Написання статей, прес-релізів, буклетів, PR-текстів;

  3. Написання текстів для сайтів;

  4. SEO-копірайтінг – унікальні статті оптимізовані під пошукові системи. Дає можливість підвищити позиції сайту (при його наявності) та створює сприятливі умови для перетворення потенційних клієнтів в активних покупців;

  5. Підготовка текстів для презентацій.

  1. Визначення суспільної думки

    1. анкетування (роздаткове, поштове, пресове);

    2. інтерв’ю (вільне, формалізоване (стандартизоване) і напівстандартизоване інтерв’ю).

    3. аналіз товару чи послуги;

    4. опис торгової марки;

    5. визначення цілей проведення промо-акції;

    6. визначення цільової аудиторії;

    7. створення ідеї промо-акції;

    8. вивчення поточної ситуації на ринку;

    9. визначення виду акції;

    10. визначення попередньої стратегії акції;

    11. визначення місць проведення акції та їхньої кількості;

    12. визначення середнього рівня продажів на тиждень;

    13. підготовка промоутерів, підготовка дизайну POS-матеріалів;

    14. підготовка призів для призового фонду (якщо проводиться лотерея або конкурс);

    15. підготовка схеми логістики з доставки всіх необхідних матеріалів в місця проведення промо-акцій;

    16. визначення географії та термінів проведення акції;

    17. складення попереднього варіанту бюджету всієї акції.

  1. Стиль та Брендинг

  1. Брендинг

  2. Розробка фірмового стилю

  3. Аудиторські послуги з питань іміджу та брендингу

  4. Брендбук

  1. ПР та Маркетинг

  1. Планування, дослідження та аналіз ринку

  2. Організація (населення/суспільство)

  3. Населення/суспільство–>організація

  4. Вибір медіа і методи роботи з ними

  5. Планування бюджету

  6. Прогнози – детальніше

  7. Реалізація ПР

  8. Спеціальні ПР

  9. Створення іміджу

  10. Інші послуги

  11. Організація з’їздів, конференцій, семінарів, круглих столів.

  12. Підготовка методичних матеріалів, організація тренінгів.

  13. Проведення масових заходів: пікетів, мітингів, демонстрацій.

  14. Організація громадських слухань.

  15. Проведення повного спектру соціологічних досліджень:

  16. Організація страйків та акцій протесту;

  17. обороти call- центрів


Навчання


В компанії проводитися навчання з перспективою працевлаштування по наступних напрямках:

  1. комплексна контекстна реклама Google AdWords

  2. створення та редагування Landing Page

  3. створення та редагування веб-сайтів на WordPress

  4. наповнення та ведення сайтів


Розділ II - Виконання обов’язків студента-практиканта на робочих місцях в цехах, відділеннях, підрозділах підприємства, організацій, установ спеціальності: «Інженерія програмного забезпечення»

Структура підприємства:


Директор

Бухгалтерія

Відділ маркетингу

Відділ технічної підтримки

Відділ розробки та впровадження CRM/ERP/PMS систем

Відділ цифрових комунікаційних рішень

Відділ веб-розробки

Розділ III - Підбір та систематизація матеріалів для здачі державного іспиту.

Колекція Stack в C#.


Стек (stack) - це контейнер, який працює за принципом "останній увійшов, перший вийшов" (last in, first out - LIFO).

Клас колекції, що підтримує стек, носить назву Stack. У ньому реалізуються інтерфейси ICollection, IEnumerable і ICloneable. Цей клас створює динамічну колекцію, яка розширюється в міру потреби зберігати в ній вводяться елементи. Всякий раз, коли потрібно покращити таку колекцію, її ємність збільшується вдвічі.

У класі Stack визначаються наступні конструктори:

public Stack()

public Stack(int initialCapacity)

public Stack(ICollection col)
Клас Stack є узагальненим еквівалентом класу неузагальнених колекції Stack. У ньому підтримується стек у вигляді списку, який діє за принципом "першим прийшов - останнім обслужений". В цьому класі реалізуються інтерфейси Collection, IEnumerable і IEnumerable . Крім того, в класі Stack безпосередньо реалізуються методи Clear (), Contains () і СоруТо (), певні в інтерфейсі ICollection . А методи Add () і Remove () в цьому класі не підтримуються, як, втім, і властивість IsReadOnly. Колекція класу Stack має динамічний характер, розширюючись у міру необхідності, щоб вмістити всі елементи, які повинні в ній зберігатися.
Count

Властивість Count повертає кількість елементів в стеку.

Push ()

Метод Push () додає елемент в вершину стека.

Pop ()

Метод Pop () видаляє і повертає елемент з вершини стека. Якщо стек порожній, генерується виключення типу InvalidOperationException.

Peek ()

Метод Peek () повертає елемент з вершини стека, не видаляючи його при цьому.

Contains ()

Метод Contains () перевіряє наявність елемента в стек і повертає true у випадку знаходження його там.
Приклад :

using System;

using System.Collections.Generic;

namespace ConsoleApplication1

{

class Program

{

static void Main()

{

var MyStack = new Stack();

MyStack.Push('A');

MyStack.Push('B');

MyStack.Push('C');
Console.WriteLine("Початковий стек: ");

foreach (char s in MyStack)

Console.Write(s);

Console.WriteLine("\n");
while (MyStack.Count > 0)

{

Console.WriteLine("Pop -> {0}",MyStack.Pop());

}
if (MyStack.Count == 0)

Console.WriteLine("\nСтек пустий!");
Console.ReadLine();

}

}

}

/*

Початковий стек

ABC

Pop ->C

Pop ->B

Pop ->A

*/

UML діаграма прецедентів та пакетів

Діаграма прецедентів


Діаграма прецедентів — в UML, діаграма, на якій зображено відношення між акторами та прецедентами в системі. Також, перекладається як діаграма варіантів використання.

Будь-які програмні системи проектуються з урахуванням того, що в процесі роботи вони будуть використовуватись людьми та взаємодіяти з іншими системами. Сутності, з якими взаємодіє система в процесі своєї роботи, називаються дійовими особами або акторами. Актор (actor) — це множина логічно пов’язаних ролей, що виконуються при взаємодії з певними сутностями системи. Актором може бути людина або інша система, підсистема або клас, поза сутністю. Зокрема, в конкретній реалізації системи може бути декілька реальних осіб-адміністраторів, але всі вони мають однакову роль. Кожний актор розраховує на те, що система поводитиме себе строго визначеним, передбачуваним чином. Для графічного зображення актора використовується або піктограма “людини”, або символ класу (див. «Діаграми класів»). Обидві форми подання мають аналогічний зміст і можуть використовуватись в діаграмах.

Г. Буч дає таке визначення: прецедент або варіант використання (usecase) — опис окремого аспекту поведінки системи з точки зору користувача. Більш детальне визначення: прецедент — опис множини послідовних подій (включно з варіантами), які виконує система, і що призводять до результату, за яким спостерігає актор. Прецедент не показує, “як” досягається деякий результат, а тільки “що” саме виконується.

Прецеденти графічно позначаються у вигляді еліпса, всередині якого вказано його назву. Прецеденти та актори з'єднуються за допомогою ліній. Часто на одному кінці лінії зображують стрілку, спрямовану в бік запиту сервісу, або іншими словами, чиїми послугами користуються.
Іноді на діаграмах прецедентів межі системи позначають прямокутником, у верхній частині якого може бути вказана назва системи. В такому випадку, прецеденти — дії, які виконуються системою у відповідь на дії актора, — розміщають всередині прямокутника. Між елементами діаграми прецедентів можуть існувати різні відношення (relationship) — семантичні зв'язки між окремими елементами моделі. Актор може бути пов’язаний з декількома прецедентами, а прецедент — з декількома акторами. В цьому разі актор звертається до кількох сервісів даної системи, а один прецедент може взаємодіяти з декількома акторами, надаючи їм свій сервіс. В той же час прецеденти, визначені в рамках однієї системи, також можуть взаємодіяти один з одним, однак характер цієї взаємодії буде відрізнятись від взаємодії з акторами. В мові UML є декілька стандартних видів відношень між акторами і прецедентами:

    • асоціації (association relationship)

    • включення (include relationship)

    • розширення (extend relationship)

    • узагальнення (generalization relationship).

Відношення асоціації — одне з фундаментальних понять в мові UML. В застосуванні до діаграм прецедентів асоціація служить для позначення специфічної ролі актора при його взаємодії з окремим прецедентом. Іншими словами, асоціація специфікує семантичні особливості взаємодії акторів і прецедентів в графічній моделі системи. На діаграмі прецедентів відношення асоціації позначається суцільною лінією між актором та прецедентом. Ця лінія може мати деякі додаткові позначення, наприклад, ім'я і кратність

Включення — це різновид відношення залежності між базовим прецедентом і його спеціальним випадком. При цьому відношенням залежності (dependency) — це таке відношення між двома елементами моделі, при якому зміна одного елемента (незалежного) призводить до зміни іншого елемента (залежного), тобто включення є спрямованим бінарним відношенням. Відношення включення встановлюється тільки між двома прецедентами і вказує на те, що задана поведінка для одного прецеденту включається в якості складового фрагменту в послідовність поведінки іншого прецеденту.

Відношення розширення визначає взаємозв'язок базового прецеденту з іншим прецедентом, функціональну поведінку якого базовий прецедент використовує лише за додаткових умов. Відношення розширення є залежністю, спрямованою до базового прецеденту і з’єднаною з ним в так званій точці розширення. Відношення розширення між прецедентами позначається пунктирною лінією зі стрілкою. Дана лінія зі стрілкою позначається стереотипом «extend».

У випадку, коли один з прецедентів подібний до іншого, але значно ширший за нього, має місце відношення узагальнення.

Діаграма станів


Діаграма станів - це граф спеціального виду, який представляє певний автомат. Вершинами графа є можливі стани автомата, зображувані відповідними графічними символами, а дуги позначають його переходи зі стану в стан. Діаграми станів можуть бути вкладені одна в одну для більш детального представлення окремих елементів моделі.
Діаграми станів застосовуються для того, щоб пояснити, яким чином працюють складні об'екти. Діаграма станів показує, як об'єкт переходить з одного стану в інший. Очевидно, що діаграми станів служать для моделювання динамічних аспектів системи.

Діаграма станів корисна при моделюванні життєвого циклу об'єкта. Від інших діаграм діаграма станів відрізняється тим, що описує процес зміни станів тільки одного примірника певного класу - одного об'єкта, причому об'єкта реактивного, тобто об'єкта, поведінка якого характеризується його реакцією на зовнішні події. Поняття життєвого циклу вдаються якраз до реактивних об'єктів, даний стан яких обумовлено їх минулим станом. Але діаграми станів важливі не тільки для опису динаміки окремого об'єкта. Вони можуть використовуватися для конструювання виконуваних систем шляхом прямого і зворотного проектування.

Діаграми станів найчастіше використовуються для опису поведінки окремих об'єктів, але також можуть бути застосовані для специфікації функціональності інших компонентів моделей, таких як варіанти використання, актори, підсистеми, операції та методи.

Діаграму станів системи можна описати наступним шляхом рис. 2.1(діаграма станів інтернет-магазину)



Рисунок 1.2 Діаграма станів інтернет-магазину

Агрегована вибірка даних. Вибірка з умовами на результат агрегування даних. Впорядкування даних



Агрегована вибірка даних розглядається застосування в запиті агрегованих функцій- функцій обчислюють результат по набору значень групи, або всіх записів БД. Наприклад, функція sum повертає суму значень заданого поля, а функція count - загальне число записів.
Агрегована функція може застосовуватися до всіх записів БД шару, до вибірки за заданими умовами і, крім того, можливо групування записів шару в кілька груп, і застосування агрегованої функції до кожної групи ( «Групування записів»).
Застосовувані агреговані функції записуються після ключового слова SELECT. Також допускається використовувати агреговані функції в складі виразів, що включають функції, арифметичні та побітові операції. В одному запиті може перераховуватися кілька виразів з агрегованими функціями. Не допускається в запиті одночасно з агрегованими функціями запитувати значення полів записів БД, або використовувати в аргументах агрегованих функцій звернення до полів записів БД. Наприклад, запит виду SELECT SQRT (Area), SUM (Perimeter) FROM Будинки не допускається, оскільки аргументом функції SQRT є назва поля даних.

Загальна запис агрегованих функцій:
<Функція> ([DISTINCT] <вираз>)
Як аргумент агрегованої функції зазвичай використовується назва поля, над значеннями якого проводяться обчислення. Також допускається в якості аргументу використовувати вирази, що включають в себе довільну комбінацію назв полів, констант, функцій і підзапитів, об'єднаних арифметичними і побітові операціями.

Інша частина запиту задається стандартним чином.

Перед аргументом функції (крім функцій MAX і MIN) може вказуватися ключове слово DISTINCT. В цьому випадку підсумкове значення обчислюється тільки для розрізняються значень аргументу. При використанні ключового слова DISTINCT як аргумент агрегованої функції не можна використовувати арифметичні вирази, - тільки назви полів.
У мові SQL використовуються наступні агреговані функції:

SUM ([DISTINCT] <вираз>)

Виводить в підсумковій таблиці суму значень для вираження по полях вибірки. Вираз повинен повертати числове значення.

AVG ([DISTINCT] <вираз>) -середнє значення для вираження. Вираз повинен повертати числове значення.

COUNT ([DISTINCT] <вираз> | *)- ідраховує кількість записів, в який вираз не має значення Null (поля мають значення Null, коли ніяке значення для них не задано). Вираз може повертати довільне значення.

При використовуваному форматі функції COUNT (*) повертає загальна кількість записів в БД шару.

MAX (<вираз>) - повертає максимальне значення виразу для вибірки.

MIN (<вираз>) - повертає мінімальне значення виразу з вибірки.

Записи набору даних можуть бути згруповані за деякою ознакою. Групу утворюють записи з однаковими значеннями в полях, перелічених в списку операнда GROUP BY.

Групування записів автоматично виключає повтор значень в полях, заданих для групування, так як записи із співпадаючими значеннями цих полів об’єднуються в одну групу.

Приклад:

Максимальну суму операції кожного рекламного агента можна вибрати з допомогою запиту:

select cod, max (suma)

from obsag

group by cod

Робота з об’єктами


В ООП програму потрібно розглядати як систему взаємодіючих між собою об’єктів, які здійснюють комунікацію між собою способом повідомлень. Об’єкти реагують на отримані повідомлення, змінюючи свій стан завдяки викликаним методам, що зі свого боку може призвести до нових повідомлень, спрямованих до інших об’єктів. Саме ця комунікація на думку Алана Кей є другим із шести принципів першої успішної мови для ООП — Smalltalk: «Об’єкти зв’язуються між собою способом відправлення й одержання повідомлень» [2, с. 534].

Означення 1. Метод: член-функція класу. Визначає що саме можуть робити об’єкти цього класу (визначає операцію над об’єктами класу). Методи кожного класу визначають спосіб маніпулювання даними цього класу, а потім і його функціональність.

Означення 2. Операція: послуга, яку клас може надавати своїм клієнтам.

Означення 3. Повідомлення: подача заявки об’єкта на виконання методу. Містить ім’я методу й вартості його аргументів. Виклик методу можна розглядати як реакцію на отримане повідомлення

Означення 4. Стан об’єкта: поточні вартості його членів-даних.

Означення 5. Поведінка об’єкта: те, як об’єкт реагує на отримані повідомлення, як змінюється його стан, які повідомлення він передає.

Означення 6. Ідентичність об’єкта: це те, що відрізняє об’єкт від інших об’єктів.

Означення 7. Інтерфейс класу: частина класу, що є «зримою» для зовнішнього середовища.

Означення 8. Протокол об’єкта: сукупність всіх методів і вільних процедур, що відносяться до конкретного об’єкта, утворює протокол цього об’єкта.
З урахуванням ООП, пропонують класифікацію операцій з об’єктами:

Конструктори — це операції, які призначені для створення об’єктів, а Деструктори — для їхнього знищення.

Селектори призначені для отримання поточних вартостей членів-даних об’єкта, причому ці дані змінити неможливо.

Модифікатори (називані ще мутаторами) призначені для зміни вартостей членів-даних об’єкта. Предикати можна розглядати як спеціальний вид селекторів, уособлених в окремій категорії, тому що, прочитавши вартості членів-даних, лише вони повертають булевий результат (true або false). Ітератори використовують лише для об’єктів контейнерних класів (реалізації списку, черги, графу, стека тощо). Вони забезпечують доступ до даних у чітко визначеній послідовності.

Складені операції — це комбінація декількох операцій, наприклад, сортування контейнерного класу або обробка даних класу, причому необхідне використання селекторів, модифікаторів тощо.

Вивчаючи динамічні аспекти об’єктів, треба з’ясувати механізм, завдяки якому методи отримують доступ до об’єкта, тобто, додатковий прихований параметр — покажчик на об’єкт, для якого вони викликані. У різних мовах цей покажчик позначається як this, self або Me.


Архітектура «термінал-головний комп’ютер»


Архітектура «термінал-головний комп’ютер» (terminal-host computer architecture) – це така концепція комп’ютерної мережі, коли вся обробка даних здійснюється одним, або групою головних комп’ютерів. Дана архітектура передбачає три основних типи обладнання, що показано на рис. 1.1:

  1. Головний комп’ютер (host computer) – здійснює управління мережею, збереження і обробку даних.

  2. Термінали (terminal) – забезпечують передачу головному комп’ютеру команд для організації сеансів роботи, введення даних і отримання результатів.

  3. Мультиплексори (multiplexor) – забезпечують «об’єднання» потоків даних від терміналів в спільний вихідний потік. Отже, мультиплексор – це комбінаційний пристрій, який забезпечує передачу даних, що надходять з кількох входів на один вихід.




Рисунок 2.1 Архітектура «термінал-головний комп’ютер»

Класичним приклад архітектури «термінал-головний комп’ютер» є системна мережева архітектура – System Network Architecture (SNA) – вона була запатентована компанією IBM мережева архітектура, що забезпечує підключення систем локальних мереж до мейнфреймів і мінікомп’ютерів IBM. Під мейнфреймом розуміється комп’ютер з архітектурою IBM/370, а під мінікомп’ютером – AS/400. В SNA використовують чотири основних типи обладнання:

    • Мейнфрейми (Mainframe) – великі універсальні ЕОМ.

    • Периферійне обладнання – термінали(Terminal) і принтери (Printer).

    • Кластерні контролери (Cluster Controller, CC)

    • комунікаційні пристрої, що виконують мультиплексирування.

    • Комунікаційні процесори (Front End Processor, FEP) або контролери зв’язку – комунікаційні пристрої, що розташовуються між лініями зв’язку і мейнфреймом і використовуються для його «розвантаження» – звільнення від виконання комунікаційних задач (контролю і усунення помилок передачі даних, кодування повідомлень, обслуговування ліній зв’язку та інше).

SNA вирішила також проблему з підключенням до мейнфреймів і мінікомп’ютерів персональних комп’ютерів, що працювали під управлінням різних операційних систем (DOS,UNIX, Macintosh, Windows).

У 2007 р. році спеціалісти Computer World віднесли мережевий протокол SNA до розряду «мертвих». Однак, мережі на базі SNA ще можна зустріти в банках, страхових компаніях та інших фінансових установах.

Розділ IV- Виробничі екскурсії


Проходячи практику, мене ознайомили із технікою безпеки, структурою компанії, були проведені екскурсії по офісі, показали кімнату відпочинку, кухню, а також основне робоче місце.

Мене ознайоми із роботою одного із проектів. Під час роботи над тим проектом, був залучений у написання скриптів для автоматизації роботи з великими об’ємами даних. Приймав участь у сприптах, строго дотримувалися плану розробки програмного забезпечення. Також серед наших завдань було  аналіз та створення документації уже існуючого коду. Для коректної роботи програми було необхідно налаштувати рівні доступу а також наладити роботу з базами даних.

У кожному проекті є дедлайн його здачі, в який необхідно вкластись для його виконання.

Висновок


Під час проходження практики на компанії Іннеті Інновації я отримав багато нових знань розробці програмного забезпечення. Навчився роботі в команді, роботі з серверами, розібрався зі системою контролю версій, роботою бази даних та зміг застосувати знання на практиці.

Таким чином, проходячи практику мені вдалося виконати основні завдання з практичної підготовки спеціалістів у галузі інженерія програмного забезпечення, що в подальшому дає можливість професійного орієнтування в моїй діяльності.

Список використаних джерел





  1. https://inneti.com.ua/

  2. https://ela.kpi.ua/bitstream/123456789/25156/1/Tarnavsky_Kuzmenko_Org_Komp_merej.pdf

  3. http://www.scs.kpi.ua/sites/default/files/tehn_progr2.pdf

  4. http://flash.retejo.info/cxefpagxo/uml/diagrama-staniv

  5. https://life-prog.ru/2_40607_agreguvannya-danih-SQL-funktsii.html

  6. https://www.politerm.com/zuludoc/sql_aggreg.html

  7. Kay A. C. The Early History of Smalltalk, in Bergin T. J, & Gibson R. G., History of Programming Languages — II / A. C. Kay. — ACM Press, 1996. P. 511—598.

  8. https://tpza.kpi.ua/wp-content/uploads/manuals/kovalyuk/Programuvannya2_OOP_Laboratorni.pdf.pdf

  9. https://professorweb.ru/my/csharp/charp_theory/level12/12_6.php

скачати

© Усі права захищені
написати до нас