Ім'я файлу: Михайлюк.docx
Розширення: docx
Розмір: 229кб.
Дата: 16.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
Смольницький.docx
6.8.3.5 Lab - Connect to a Router for the First Time.docx
кирилюк-шнюк(1).docx
коваль.doc

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИЙ НАВЧВЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ВІННИЦЬКЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ ВИЩЕПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ»

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Проектування і розробка ІКМ типу «клієнт-сервер»

Виконав:

Учень IIІ курсу, групи №14

Професія:

«Монтажник інформаційно- Михпйлюк Володимир

комунікаційного устаткування» Анатолійович

Керівник Коношевич Т.В

Викладач

Вінниця — 2020

Зміст


Зміст 2

ВСТУП 4

1.1 Опис моделі клієнт-сервер 6

Обчислювальна модель клієнт-сервер зайняла домінуюче місце серед методів розподілених обчислень. Модель передбачає розділення додатку на окремі частини, що розміщуються на різних платформах для більшої ефективності. Як правило, це значить, що програма представлення даних знаходиться на пристрої користувача, а програма управління даними знаходиться на сервері, схематичне зображення цього показано на рисунку 1. 6

Таке розподілення дозволяє позбавитись недоліків персональних комп'ютерів, як-то невелика обчислювальна потужність та надійність, а також ізольованість окремих персональних комп'ютерів один від одного. 6

Як правило, користувачам персональних комп'ютерів потрібні і висока обчислювальна потужність і широкі можливості та корисні властивості персональних комп'ютерів. В залежності від додатку та використаного програмного забезпечення обробка даних може бути розподілена по-різному. Серверне програмне забезпечення приймає запити від клієнтського програмного забезпечення і повертає йому результати. 6

6

Рисунок .1 - Архітектура клієнт-сервер 6

1.2 Класи клієнт-серверних додатків 7

Обробка даних на базі хоста 7

Обробка даних на базі сервера 8

Обробка даних на базі клієнта 8

Спільна обробка даних 9

1.3 Розробка взаємодії клієнта і сервера 11

Веб-сервіси 11

SOAP 13

2.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 15

Висновок 20

Література 22

Вступ 3

1.1 Особливості локальних, глобальних і міських мереж………….......………4

1.2 Тенденція до зближення локальних і глобальних мереж 9

1.3 Організація ГКМ Інтернет 12

1.4 Сервіси, протоколи та адресація ресурсів та налаштування для приєднання до ГКМ……………………………………………………………..15

1.5 Підключення до мережі для Windows 7……………………………………22

2.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ 26

Висновок 31

Література 32


ВСТУП


Сучасний темп розвитку суспільства надзвичайно високий, це зумовлено потребою людини встигати за змінами, обробляти величезну кількість інформації, яка надходить з усіх точок земної кулі. Тому інформаційні технології мають сьогодні пріоритетне значення в багатьох сферах діяльності й визначають майбутній розвиток суспільства.

Ми живемо в інформатизованому світі, тому кожній школі, інституту, університету та іншим освітнім закладам зараз потрібно забезпечити, крім комп'ютеризації навчального процесу, реалізацію цільової програми інформатизації закладу освіти.

Інформатизація освіти в Україні є одним із пріоритетних напрямів реформування. У широкому розумінні - це комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов'язаних з насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами й технологіями, у вузькому - впровадження в заклади системи освіти інформаційних засобів, що ґрунтуються на мікропроцесорній техніці, а також інформаційної продукції і педагогічних технологій, які базуються на цих засобах.

Автоматизація контролю знань учнів за допомогою комп'ютерної техніки та програмного забезпечення є економічно вигідним та ефективним засобом управління процесом навчання. Існує багато форм контролю - екзамен, залік, контрольна робота. Але найбільш коректним засобом вимірювання знань на сьогоднішній день є проведення тесту. Тест - це сукупність спеціальним чином підготовлених і підібраних завдань, що дозволяє провести виявлення характеристик процесу навчання. Однією з найголовніших переваг тестів є те, що вони дозволяють провести контроль знань по всім питанням цільового матеріалу в однакових умовах, застосовуючи при цьому до усіх без винятку одну і ту ж, заздалегідь розроблену шкалу оцінок. Це значно підвищує об'єктивність, чіткість та обґрунтованість оцінки у порівнянні, наприклад, з екзаменом.

В епоху інформаційного суспільства все більш актуальними стають різноманітні комп'ютерні системи тестування, здатні доповнити чи замінити традиційні методи контролю й методики викладання. Завдяки комп'ютерним системам стало набагато зручніше проводити тестування в усіх сферах, де застосовувалися і застосовуються звичайні тести. Наприклад, дистанційна освіта, котра стала поширеним способом поширення знань.

Перехід від «паперового» до комп'ютерного тестування, значно розширює можливості контролю та оцінювання рівня знань учнів, надаючи швидкий і об'єктивний результат, дозволяє більш ефективно використовувати час, відведений на організацію навчального процесу.

1.1 Опис моделі клієнт-сервер

Обчислювальна модель клієнт-сервер зайняла домінуюче місце серед методів розподілених обчислень. Модель передбачає розділення додатку на окремі частини, що розміщуються на різних платформах для більшої ефективності. Як правило, це значить, що програма представлення даних знаходиться на пристрої користувача, а програма управління даними знаходиться на сервері, схематичне зображення цього показано на рисунку 1. Таке розподілення дозволяє позбавитись недоліків персональних комп'ютерів, як-то невелика обчислювальна потужність та надійність, а також ізольованість окремих персональних комп'ютерів один від одного. Як правило, користувачам персональних комп'ютерів потрібні і висока обчислювальна потужність і широкі можливості та корисні властивості персональних комп'ютерів. В залежності від додатку та використаного програмного забезпечення обробка даних може бути розподілена по-різному. Серверне програмне забезпечення приймає запити від клієнтського програмного забезпечення і повертає йому результати.

Рисунок .1 - Архітектура клієнт-сервер

1.2 Класи клієнт-серверних додатків


В рамках загальної структури додатків типу клієнт-сервер, виконувана робота може бути розділена між клієнтом і сервером по-різному. Точна частка виконуваних операцій і обсяг переданих по мережі даних залежать від природи інформації, що міститься в базі даних, підтримуваних типів додатків, доступності обладнання, яке може працювати спільно, а також від характеру використання даних.

Схеми деяких основних класів додатків показані на рисунках 2, 3, 4, 5. Можливі також інші варіанти розподілу задач між сервером і клієнтом.

На рисунках зображено чотири класи додатків з різними варіантами розподілу задач між сервером і клієнтом.

Обробка даних на базі хоста

Дана схема не є справжнім додатком клієнт-сервер, а відноситься до традиційного оточення мейнфрейма, коли вся або майже вся обробка даних здійснюється на головній обчислювальної машині. Найчастіше в подібному обчислювальному середовищі інтерфейс користувача має вигляд примітивного терміналу.



Рисунок 2 - Обробка даних на базі хоста

Але навіть якщо користувач використовує персональний комп'ютер, його роль випадку обробки даних на базі хоста обмежується емуляцією терміналу. Така схема є доцільною, коли основна обчислювальна потужність концентрується на стороні сервера. Як правило, клієнти в цьому випадку мають потужність значно меншу, ніж потрібна для виконання задач, для яких створений сервер.

Обробка даних на базі сервера

Найпростішим класом конфігурації клієнт-сервер є схема, в якій клієнт відповідає лише за надання графічного інтерфейсу користувача, тоді як практично вся обробка даних здійснюється на сервері. Це дозволяє знизити навантаження на серверну частину, особливо у випадках, коли логіка вигляду складна і потребує багато системних ресурсів.



Рисунок 3 - Обробка даних на базі сервера

Обробка даних на базі клієнта

Дана схема демонструє зворотній підхід: практично вся обробка даних здійснюється на стороні клієнта, за винятком процедур перевірки цілісності даних та іншої логіки, що відноситься до обслуговування бази даних, які краще виконувати на сервері. Як правило, складні функції для роботи з базою даних

розташовуються на стороні клієнта. На сьогоднішній день реалізації даної схеми є найбільш поширеними реалізацієми архітектури клієнт-сервер. Вона дозволяє користувачеві працювати з додатками, що відповідають його локальним потребам.



Рисунок 4 - Обробка даних на базі клієнта

Спільна обробка даних

У даній конфігурації обробка даних оптимізована таким чином, щоб використовувати сильні сторони як клієнта, так і сервера, а також самого факту розподілу даних.



Рисунок 5 - Спільна обробка даних

Такі зміни набагато складніші в установці і обслуговуванні, але в довгостроковій перспективі вони дозволяють забезпечити кращі показники продуктивності та ефективності використання мережевих ресурсів, ніж інші методи реалізації архітектури клієнт-сервер.

Рисунок 4 та рисунок 5 відповідають конфігураціям, в котрих суттєве навантаження покладено на сторону клієнта, такі типи клієнтів називають “товстими”. Товстий або Rich-клієнт в архітектурі клієнт-сервер - це додаток, що забезпечує розширену функціональність незалежно від центрального сервера. Часто сервер в цьому випадку є лише сховищем даних, а вся робота по обробці і представленню даних переноситься на машину клієнта.

1.3 Розробка взаємодії клієнта і сервера


Simple Object Access Protocol (SOAP), XML-RPC та Representational State Transfer (REST), котрі являються методами підтримки взаємодії веб-сервісів. Вони відрізняються як контекстом, так і використанням: SOAP - це протокол, в той час як REST - це архітектурний стиль. SOAP є добре продуманим протоколом, що використовується в веб індустрії і стандартизується World Wide Web Consortium-ом (W3C). REST в свою чергу - це резульат дисертації “Architectural Styles and the Design of Network-Based Software Architecture” 2000­го року, автором якої є Рой Філдинг.

REST набирає популярності через свою простоту, масштабованість і архітектурну залежноість від World Wide Web. Великі корпорації, як-то Google і Amazon, зокрема, використовують REST у переважній більшості своїх продуктів. Найголовнішою відмінністю між цими моделями є те, що SOAP є сильнозв'язаною системою (tightly coupled system), водночас REST - слабозв'язана система; обидві мають переваги і недоліки.

Веб-сервіси

Веб-сервіси - категорія веб-рішень, котрі використовуються в таких сферах, як банкінг, онлайн-покупки і соціальні мережі. Веб-сервіси головним чином складаються з сервера та клієнта. Сервер надає визначені сервіси клієнтам через всесвітню павутину. Клієнти можуть бути багатьох типів і, в залежності від того, як сервіс спроектовано, мають мінімальну кілкість коду чи взагалі не містять його.

Іноді термін “веб-сервіс” плутають з поняттям “веб-сайту”. Одна важлива відмінність між ними полягає в тому, що веб-сервіси не надають ніякого GUI користувачу, на відміну від веб-сайтів.

Веб-сервіси і веб-сайти цілковито різні речі. Веб-сайт являється множиною веб-сторінок, які, в свою чергу, можуть включати в себе декілька веб-сервісів. Наприклад, одна сторінка може бути використана для прослуховування музики, здійснення покупок, перегляду прогнозу погоди, тобто функціями, яким відповідають веб-сервіси, вбудовані в дану веб- сторінку.

Ще однією функцією веб-сервісів є з'єднання програм на різних вузлах в мережі Інтернет одна з одною, пересилаючи великі об'єми даних більш ефективно і незатратно, ніж було до їх появи.












Обмін даними на основі XML

Мережеве оточення

XML повідомлення

Back-end додатки:

СКБД

J2EE

ERP пакети

Інші додатки

NET /V

Рисунок 6 - взаємодія веб-сервісу з back-end додатками






Extensible Markup Language (XML) - це найбільш типовий формат обміну даними між веб-сервісами. Додатки веб-сервісів можуть узгоджувати серії обміну повідомленнями, використовуючи стандартизовані XML документи. Таким чином, веб-сервіс також може бути описаний набором стандартів на основі XML, що роблять можливим електронне спілкування і взаємодію незалежно від платформи чи специфічних технологій, що використовуються взаємодіючими сторонами.

Як видно на рисунку 6, веб-сервіси включають логіку і дані і забезпечують стандартний спосіб взаємодії між системами. Вони представляють таким програмам, як СКБД, і платформам на кшталт .NET і J2EE стандартний шлях взаємодіяти з мережею. Інтерфейс веб-сервісу отримує XML-повідомлення з мережі і транслює повідомлення у формат, зрозумілий взаємодіючим системам. Реалізація підходу трансляції XML-повідомлення може бути створена з використанням будь-якої мови програмування.

Розподілені об'єктні технології такі як Corba, Orbacus, Java RMI були розроблені для задоволення потреб розподілених обчислень, але всім не вистачало здатності взаємодіяти одна з одною. Для усунення цього недоліку взаємодії, W3C розробив Simple Object Access Protocol (SOAP), котрий використовував галузеві стандарти такі як XML та HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) для полегшення обміну між програмними додатками, незалежно від платформ, для яких вони розроблені. SOAP - це технологічна специфікація, розроблена для спрощення спілкування веб-сервісів з іншими системами.

Інший конкуруючий підхід, що підтримує розробку інтерфейсів веб- сервісів є Representational State Transfer (REST). REST - це набір архітектурних принципів для розробки веб-додатків. Принципи REST фокусуються на способах адресації станів ресурсу і передачі ресурсів через HTTP.

Не дивлячись на те, що як REST, так і SOAP є методами конструювання веб-сервісів, вони відрізняються механізмами обробки даних та надання сервісу. SOAP - це протокол, в той час як REST - архітектура, відтак, не є доцільним порівнювати ці дві технології, до того ж це є поширеною помилкою. Але можна провести нейтральну оцінку продуктивності і можливостей, запропонованих розробникам і архітекторам, що використовують SOAP- і REST- методології під час розробки веб-сервісів.

SOAP

Це протокол для обміну веб-сервісами структурованою інформацією в комп'ютерних мережах. Мова для опису веб-сервісів WSDL (Web Service Description Language) використовується разом з SOAP, щоб зробити повідомлення доступними у Web посередництвом веб-сервісів. Загалом, SOAP сумісно з WSDL називається SOAP Web services.

Без протокола SOAP веб-сервіси не можуть працювати кросплатформенно, і зазвичай несумісні. SOAP був розроблений для заповнення цієї прогалини, полегшуючи розробнику конструювання веб- програми незалежно від вищезгаданих обмежень. SOAP в данний момент залежить від HTTP, що лежить в основі, але може використовувати інші протоколи передачі даних. Microsoft були першими, хто почав розроблювати SOAP, а далі й інші відомі корпорації почали вносити свій вклад у розробку.

Раніше в історії персональних комп'ютерів, базова обробка даних складалася з одного персонального комп'ютера з використанням простих додатків, що залежали від локальних ресурсів. Розробки у сфері комп'ютерних мереж поступово популяризували концепції комп'ютерних мереж LAN, MAN та WAN, даючи можливість спілкуватися комп'ютерам, що фізично знаходяться у різних місцях.

Протоколи веб-сервісів дали можливість комп'ютерам взаємодіяти на однакових платформах, технологіях та операційних системах. Потреба у протоколі, незалежному від цих обмежень породила протокол SOAP, котрий використовує XML для спілкування поверх транспортного рівня.

Призначення SOAP-а - надати мінімальний транспортний функціонал, поверх якого можуть бути побудовані більш складні протоколи та процеси взаємодії. Механізм взаємодії схематично продеманстровано на рисунку 7.

Для розробки клієнта треба знати URL кінцевої точки сервера, яка відповідає за обробку повідомлень. Це стає ще легшим з використанням WSDL, форматом XML схеми, який надає можливість представити мережеві сервіси у вигляді множини кінцевих точок, що обробляють повідомлення.

Як показано на рисунку, програми і додатки на сайті 1, що працює на платформі Java, прив'язані до WSDL і представлені у Web-і як веб-сервіси з використанням SOAP.



Рисунок .7 - Механізм SOAP

Сайт 1 зв'язаний з сайтом 2, котрий працює на платформі .Net, з використанням протоколу SOAP. Оброблювачі перетворюють повідомлення і конвертують їх у вигляд, що прийнятний для використання на іншій платформі.


2.ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин".

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео дисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у правилах.

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 1).
Таблиця 1. Норми мікроклімату для приміщень з ВТД

Пора року
Категорія робіт
Температура повітря, С, не більше
Відносна вологість повітря, %
Швидкість

руху повітря, м/с

Холодна
Легка - 1 а
22...24
40...60
0,1

Легка - 1 б
21...23
40...60
0,1

Тепла
Легка - 1 а
23...25
40...60
0,1

Легка - 1 б
22...24
40...60
0,2


Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ 

  • воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;

  • площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м2, а об'єм не менше 20,0 м3;

  • воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;

  • в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;

  • щоденно проводити вологе прибирання;

Поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

    • побутова кімната для відпочинку під час роботи;

    • кімната психологічного розвантаження.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

    • освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

    • необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;

    • на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

    • в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);

    • величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

    • слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

  • робочу позу користувача;

  • простір для розміщення користувача;

  • можливість огляду елементів робочого місця;

  • можливість ведення захистів;

  • розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем. 

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін — на відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.

Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Під час роботи з ВДТ для збереження здоров'я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи - для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години - операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів комп'ютерного набору.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які передбачені ДСанПіН 3.3.2.007-98, в тому числі і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням.

Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг, синдром RSI хронічний розтяг зв'язок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо.




Висновок
Прикладом клієнт-серверної взаємодії є сервіс WWW. Існує величезна кількість веб-серверів, на яких розміщується та чи інша інформація. У найпростішому випадку ця інформація являє собою набір веб-сторінок, які можуть зберігатися на сервері у вигляді файлів, розмічених за допомогою мови розмітки HTML. Але ситуація, як правило, є складнішою; значна частина веб-ресурсів на сучасному етапі є динамічними, тобто вони не існують в заздалегідь підготовленому вигляді, а створюються безпосередньо в процесі обробки запиту від користувача.

Основна ідея архітектури «клієнт-сервер» полягає в поділі мережевого додатки на кілька компонентів, кожен з яких реалізує специфічний набір сервісів. Компоненти такого додатку можуть виконуватися на різних комп’ютерах, виконуючи серверні і/або клієнтські функції. Це дозволяє підвищити надійність, безпеку і продуктивність мережевих додатків і мережі в цілому.

Література


  1. Ахрамович В.М. Комп‘ютерні мережі: навч. посіб. К.:ДП «Інформ.-аналіт. Агенство», 2010. - 352 с.

  2. Буров Є.В. Комп’ютерні мережі: підручник. - Львів: «Магнолія 2006», 2010. - 262 с.

  3. Компьютерные сети. 4-е изд. / Э. Таненбаум. - СПб.: Питер, 2003. - 992 с.: ил. - (Серия «Классика Computer Science»).

  4. Олифер В. Г. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: учебник для вузов. [4-е изд.] / В. Г. Олифер, Н. А. Олифер - СПб.: Питер, 2010. - 944 с.

  5. TCP/IP. Для професионалов. 3-е изд. / Т. Паркер, К. Сиян. - СПб.: Питер, 2004. - 959 с.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас